Спосіб вимірювання поглинутої дози g-випромінювання

Реферат: Винахід належить до ядерної фізики, дозиметрії, ядерного приладобудування, радіаційної медицини і біології, а також до області техніки вимірів характеристик радіаційних потоків (поглинутої дози і потужності поглинутої дози). Спосіб вимірювання поглинутої дози випромінювання, що заявляється, включає реєстрацію електричних імпульсів, які формуються дозиметром при взаємодії матеріалу детектуючого елемента дозиметра з -квантами, обробку результатів реєстрації й обчислення дози -випромінювання, при цьому обробку результатів реєстрації електричних імпульсів, які формуються дозиметром, здійснюють шляхом визначення середньої амплітуди імпульсу М, дисперсії D, коефіцієнта асиметрії А, а обчислення дози випромінювання X здійснюють за формулою, що включає N - кількість імпульсів, зареєстрованих за час вимірювання дози; CM, CD, CA, C0 - константи, які визначаються при калібруванні дозиметричного пристрою. Технічним результатом винаходу є більш точний вимір поглинутої дози без необхідності детальної розшифровки спектрального складу. UA 101270 C2 (12) UA 101270 C2 UA 101270 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до ядерної фізики, дозиметрії, ядерного приладобудування, радіаційної медицини і біології, а також до області техніки вимірів характеристик радіаційних потоків (поглинутої дози і потужності поглинутої дози). Детектори -випромінювання на основі широкозонних напівпровідників мають різку залежність чутливості  від енергії -квантів Е у діапазоні енергій 10…3000 кеВ. Так співвідношення (60 кеВ)/(662 кеВ) більше 20 для матеріалів, що належать до класу напівпровідників А2В6, АЗВ6, АЗВ5 і т.д. Багаторазові спроби використати ці матеріали в дозиметрії показали, що при використанні в дозиметрії одного детектора, помилка вимірювання дози випромінювання може складати сотні відсотків. До основних видів погрішності вимірів існуючих дозиметрів можна віднести погрішність калібрування дозиметра; погрішності дозиметра, пов'язані з залежністю чутливості дозиметра від енергій -квантів; із залежністю чутливості дозиметра від кута падіння -квантів; нелінійністю чутливості при різних потужностях дози; статистичними флуктуаціями при малих значеннях потужностей дози; зміною чутливості при розрядці батарей, а також погрішності, обумовлені зовнішніми умовами виміру, а саме: зміною чутливості від температури, вологості і тиску; зміною чутливості через вплив електромагнітних полів; зміною чутливості через вібрацію і механічні удари. Необхідною складовою відомих способів дозиметрії -випромінювання невідомого спектрального складу за допомогою напівпровідникових детекторів є корекція залежності чутливості детекторів від енергії -квантів, що реєструються, метою якої є зменшення додаткової погрішності вимірів дози, пов'язаної з цим ефектом (energy-compensated detectors). Таким чином, така компенсація необхідна для всіх типів професійних дозиметрів (наприклад, US 4292539 "Compensated Count-rate Circuit For Radiation Survey Meter" або WO2002093194 "A low cost digital pocket dosemeter"), однак, якщо для газорозрядних лічильників максимальна додаткова помилка вимірювання дози, що обумовлена енергетичною залежністю чутливості детектора, не перевищує 100 %, то для напівпровідникових детекторів вона може досягати 1000 % та більше. Задача усунення додаткової помилки виміру дози випромінювання актуальна вже більше ніж 30 років і всі відомі нам технічні пропозиції спрямовані поки що на удосконалення способів корекції. Способи корекції поділяються на два класи: пасивні й активні. Методи пасивної корекції залежності чутливості детекторів від енергії -квантів, застосовувані, наприклад, для газових лічильників, не забезпечують додаткову погрішність вимірів дози краще ніж ±60 %. При цьому чутливість приладу в області Еу< 100 кеВ наближається до 0. Методи електронної корекції дозволяють знизити додаткову погрішність вимірів до±10 %, але досягається це ціною значного ускладнення схеми приладу й суттєвого (на 2 порядки) зниження чутливості до випромінювання з Е