Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Фундамент під опори ліній електропередач, що складається з тонкостінних залізобетонних складок, які з'єднуються між собою по верху сталевою чи залізобетонною балкою, який відрізняється тим, що перші дві складки з'єднуються окремою балкою, в той час як третя з'єднується із ними такою ж балкою на шарнірних з'єднаннях, що встановлюється поверх першої балки, утворюючи систему опорних балок з нерухомими шарнірами.

2. Фундамент під опори ліній електропередач за п. 1, який відрізняється тим, що всі шість складок з'єднуються між собою завдяки окремому поєднанню трьох складок за допомогою системи із опорних балок та нерухомих шарнірів аналогічно іншим трьом складкам.

Текст

Реферат: Фундамент під опори ліній електропередач складається з тонкостінних залізобетонних складок, які з'єднуються між собою по верху сталевою чи залізобетонною балкою. При цьому, перші дві складки з'єднуються окремою балкою, в той час як третя з'єднується із ними такою ж балкою на шарнірних з'єднаннях, що встановлюється поверх першої балки, утворюючи систему опорних балок з нерухомими шарнірами. UA 118165 U (12) UA 118165 U UA 118165 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до будівництва, зокрема, до зведення збірних складчастих фундаментів під опори ліній електропередач (ЛЕП), що використовують на водонасичених, болотистих та слабких ґрунтах. Аналогом корисної моделі по суті є багатохвильовий складчастий фундамент, що має криволінійну поверхню обернену опуклістю вниз [див. Ванюшкин С.Г. Особенности взаимодействия многоволновых фундаментов -оболочек с основанием. Автореферат канд. диссер. Днепропетровск, 1985 г.]. Недоліком даного складчастого фундаменту с складність підготовки ґрунту основи, введення додаткових елементів для сприйняття розпірних зусиль, даний фундамент непристосований до перерозподілу навантажень від контактуючого ґрунту в умовах розвитку вимушених вертикальних і горизонтальних переміщень ґрунтового масиву. При заданій конструктивній схемі складка працює переважно на стиск. З відомих технічних рішень, найбільш близьким до запропонованої корисної моделі, обраного як прототип є складчастий фундамент у вигляді окремих тонкостінних залізобетонних складок, що з'єднуються між собою по верху сталевою чи залізобетонною балкою [див. "Тетиор А.Н. Проектирование и сооружение экономичных конструкций фундаментов / Тетиор А.П. Киев: Изд-во "Будівельник", 1975. 204 с."]. Недоліком даної конструкції фундаменту є нерівнозначна робота складок при нерівномірних деформаціях основи під фундаментом. Задачею корисної моделі є удосконалення роботи складчастого фундаменту під опори ЛЕП шляхом створення шарнірної системи закріплення складок з опорними балками, що дозволяє рівномірно перерозподілити навантаження і виникаючі зусилля у кожній складці фундаменту, таким чином забезпечуючи раціональну роботу кожного елемента складчастого фундаменту і роботу системи складок в цілому. Елемент складки у поперечному перерізі має три горизонтальні полки та дві похилі стінки. Верхня горизонтальна складка слугує для спирання сталевої або залізобетонної балки. Дві нижні полки призначаються для встановлення складки під час монтажу та для сприймання навантажень, а також як опорні елементи для складок. Ширина верхньої полки призначається із розрахунку бетону на зминання та за конструктивними міркуваннями. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що складчастий фундамент під опору ЛЕП, що складається з тонкостінних залізобетонних складок, які з'єднуються між собою по верху сталевою чи залізобетонною балкою, який відрізняється тим, що перші дві складки з'єднуються окремою балкою, в той час як третя з'єднується із ними такою ж балкою на шарнірних з'єднаннях, що встановлюється поверх першої балки, утворюючи систему опорних балок з нерухомими шарнірами. Відповідно до корисної моделі система структурного фундаменту складається із шести призматичних складок, тому інші три складки з'єднуються між собою аналогічно і симетрично першим трьом. Задля сумісної роботи конструктивних елементів складчастого фундаменту всі шість складок з'єднуються між собою завдяки окремому поєднанню трьох складок за допомогою системи із опорних балок та нерухомих шарнірів аналогічно іншим трьом складкам. Заявлена корисна модель ілюструється малюнками, де на фіг. 1 зображений фундамент опори ЛЕП; на фіг. 2 переріз А-А; на фіг. 3 переріз Б-Б. Запропонований складчастий фундамент складається з шести окремих тонкостінних призматичних залізобетонних складок 1, три з яких розташовані симетрично іншим трьом відносно осі опори ЛЕП. Дві крайні призматичні складки з'єднуються по верху з опорною залізобетонною балкою 2 за допомогою металевого шарнірного закріплення 4. Третя призматична складка з'єднується з першими двома через верхню опорну залізобетонну балку 3 за допомогою металевих шарнірних закріплень 5 та 6. У місцях спирання опорних балок 2 і 3 на призматичні складки 1 в останніх влаштовуються вертикальні залізобетонні діафрагми 7. Такий тип з'єднання виконується з обох кінців складок 1 по їх довжині. З'єднання інших трьох складок 1 виконується аналогічно. Заявлена корисна модель реалізується за рахунок особливості сумісної роботи конструктивних елементів складчастого фундаменту. Завдяки застосуванню шарнірного з'єднання призматичних складок з опорними балками досягається більш рівномірне розподілення зовнішнього навантаження на елементи фундаментної системи. Відповідно до корисної моделі порожнини, мають призматичну форму, що забезпечують утворення ущільненого ядра визначеної величини і здійснюють перерозподіл тиску на основу. Відповідно до корисної моделі призматичні складки 1 зв'язуються між собою балками 2 і 3 з двох сторін по їх довжині. Опорні балки встановлюються 2 і 3 у місцях, де запроектовано 1 UA 118165 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 спирання опорних плит металевих опор ЛЕП. Окрім цього, складки 1 проектують з поперечними діафрагмами 7, що розташовані у місцях спирання опорних балок 2 зі складками 1, а також по середині складки. Діафрагми 7 слугують для кріплення складки 1 до балки 2 болтами, що встановленні у діафрагмі. Ці діафрагми є опорними і конструюються із розрахунку на дію зсувних сил у складці на опорі. Нижні горизонтальні полки, що являються бортовими елементами, зменшують горизонтальні та вертикальні деформації країв складки. Значне зниження ваги фундаментів досягається в результаті застосування оболонок, які завдяки криволінійній формі працюють, як просторові конструкції, і мають велику несучу здатність при мінімальній товщині. Для оболонок характерна також дія стискуючих і розтягуючих напружень при відносно невеликих згинаючих моментах. У процесі прояву нерівномірних вертикальних переміщень під опорою ЛЕП, під підошвою фундаменту навантаження росте, а контактний тиск вище за граничний вирости не може; внаслідок цього на цих ділянках йде інтенсивне заповнення порожнин складки 1 ґрунтом основи. При цьому силове навантаження знову перерозподіляється: на ділянках з великими значеннями і підвищеними переміщеннями порожнин складки зменшується; на ділянках з меншими значеннями і незначними переміщеннями порожнин складки збільшується. Таким чином, здійснюється процес саморегулювання контактного тиску порожнин. Все це дозволяє: згладжувати нерівномірності деформацій ґрунтів основи; згладити піки концентрацій зусиль у підземних конструкціях і понизити величини зусиль в надземних конструкціях за рахунок виключення крену фундаменту. В остаточному підсумку, коли дія нерівномірних вертикальних переміщень закінчується, всі елементи складчастого фундаменту займають за висотою новий стійкий стан статичної рівноваги. При повторному прояві нерівномірних вертикальних переміщень під опорою ЛЕП, картина роботи порожнин складки 1 повторюється згідно з новою схемою перерозподілу навантажень. При цьому процес саморегулювання можливий до тих пір, поки в порожнинах складки є вільний об'єм. Робота даної конструкції полягає в обмеженні (запобіганні) абсолютних і (чи) відносних переміщень фундаменту і надфундаментної конструкції такими межами, при яких гарантується нормальна експлуатація споруди і не знижується його довговічність. Великий вилив на розподіл контактних тисків виявляє жорсткість фундаменту. Саме тому зміна жорсткості оболонки може призвести до якісної зміни форми епюри контактних тисків. Результати досліджень показали, що для тонких залізобетонних фундаментів-оболонок розподіл контактних тисків можна приймати рівномірним у запас міцності. Запропонована конструкція фундаменту задовольняє цілому ряду вимог: мінімальна вага збірних елементів для полегшення доставки у віддалені від доріг та важкодоступні райони; мінімальна витрата матеріалів; можливість використання слабкої структурної міцності ґрунту та виштовхуючої сили води; однотипність збірних елементів; виконання порожнин в нижній частині, що дозволяє створити ефект присосу при відриві фундаменту; створення ніздрюватої нижньої поверхні для збільшення опору фундаменту горизонтальним переміщенням. Порівняно з прототипом дана корисна модель складчастого призматичного фундаменту під опору ЛЕП здатна рівномірно перерозподіляти навантаження на структурні елементи фундаментної системи. При нерівномірних деформаціях основи відповідно до конструктивного рішення відбувається перерозподіл контактних тисків і система приходить у рівновагу. Запропонований складчастий фундамент може бути застосований під опори ЛЕИ, що використовують на водонасичених, болотистих, слабких ґрунтах та при нерівномірних деформаціях основи. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 1. Фундамент під опори ліній електропередач, що складається з тонкостінних залізобетонних складок, які з'єднуються між собою по верху сталевою чи залізобетонною балкою, який відрізняється тим, що перші дві складки з'єднуються окремою балкою, в той час як третя з'єднується із ними такою ж балкою на шарнірних з'єднаннях, що встановлюється поверх першої балки, утворюючи систему опорних балок з нерухомими шарнірами. 2. Фундамент під опори ліній електропередач за п. 1, який відрізняється тим, що всі шість складок з'єднуються між собою завдяки окремому поєднанню трьох складок за допомогою системи із опорних балок та нерухомих шарнірів аналогічно іншим трьом складкам. 2 UA 118165 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: E02D 27/00

Мітки: опори, електропередач, ліній, фундамент

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/5-118165-fundament-pid-opori-linijj-elektroperedach.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Фундамент під опори ліній електропередач</a>

Подібні патенти