Спосіб діагностики функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові у хворих на хронічний гломерулонефрит із різними стадіями хронічної хвороби нирок

Реферат: Спосіб діагностики функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові у хворих на хронічний гломерулонефрит із різними стадіями хронічної хвороби нирок включає цитологічне дослідження формених елементів крові з виявленням у них ядерних структур, причому додатково проводять цитогенетичний аналіз нейтрофільних гранулоцитів крові з визначенням індексів хроматизації (співвідношення кількості ядер із перевагою еухроматину до таких із перевагою гетерохроматину), ядерцевого, гетеропікнотичної Ххромосоми та морфологічно змінених ядер. UA 69493 U (12) UA 69493 U UA 69493 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до нефрології, і може бути використана для діагностики функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові у хворих на хронічний гломерулонефрит із різними стадіями хронічної хвороби нирок. У даний час відомо, що усі клітини людського організму мають однаковий геном, але в кожній із них працює свій певний набір генів, що чітко контролюється епігенетичними механізмами генної експресії [Villeneuve L.M., Natarajan R. Epigenetic mechanisms // Contrib. Nephrol.-2011. - Vol. 170. - P. 57-65]. Епігенетичні модифікації ступеня компактизації хроматину та стан ядерцевого апарату клітин людського організму відображають як структурну, так і функціональну складову гомеостазу [Loizou J.I., Мurr R., Finkbeiner M.G. et al. Epigenetic information in chromatin: the code of entry for DNA repair // Cell Cycle.-2006. - Vol. 5:7. - P. 696-701]. Важливе значення набувають дослідження епігенетичних механізмів регуляції функцій геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові [Olins D.E., Olins A.L. Granulocyte heterochromatin: defining the epigenome // BMC Cell Biol.-2005. - Vol.15. - P. 6-39]. Доведено, що нейтрофільні гранулоцити відіграють значну роль у розвитку та прогресуванні захворювань нирок [Olsson J., Jacobson Т.А., Paulsson J.M. et al. Expression of neutrophil SOD2 is reduced after lipopolysaccharide stimulation: a potential cause of neutrophil dysfunction in chronic kidney disease // Nephrol. Dial. Transplant.-2011. - Vol. 26. - P. 2195-2201; Mayadas T.N., Rosetti F., Ernandez T. Neutrophils: game changers in glomerulonephritis? // Trends. Моl. Med.-2010. - Vol. 16(8). - P. 368378]. Проте не було проведено комплексної оцінки функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові у хворих на хронічний гломерулонефрит із різними стадіями хронічної хвороби нирок. Найбільш близькою до корисної моделі є методика цитогенетичного аналізу нейтрофілів периферійної крові у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [Чернюк Н.В. Динаміка функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Укр. мед. альманах, 2008. - Т. 11, № 1. - С. 153-156]. В основу корисної моделі "Спосіб діагностики функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові у хворих на хронічний гломерулонефрит із різними стадіями хронічної хвороби нирок" поставлено задачу діагностики функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові у хворих на хронічний гломерулонефрит із різними стадіями хронічної хвороби нирок з метою профілактики прогресування захворювання та вибору раціональної терапії шляхом лабораторного аналізу мазка крові та цитогенетичного дослідження нейтрофільних гранулоцитів із визначенням індексів хроматизації (співвідношення кількості ядер із перевагою еухроматину до таких із перевагою гетерохроматину), ядерцевого, гетеропікнотичної X-хромосоми та морфологічно змінених ядер. При цьому запропонований спосіб дозволяє провести об'єктивну оцінку функціональної активності генів на різних етапах реалізації спадкової інформації та її залежність від стадії захворювання. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що запропонований спосіб діагностики функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові у хворих на хронічний гломерулонефрит із різними стадіями хронічної хвороби нирок включає цитологічне дослідження клітин крові з виявленням у них ядерних структур, при цьому додатково проводять цитогенетичний аналіз нейтрофільних гранулоцитів із визначенням індексів хроматизації (співвідношення кількості ядер із перевагою еухроматину до таких із перевагою гетерохроматину), ядерцевого, гетеропікнотичної Х-хромосоми та морфологічно змінених ядер. Відомо, що стан компактизації хроматину є цитологічним відображенням функції геному. Так, індекс хроматизації вказує на активність транскрипції - першого етапу реалізації спадкової інформації. За даним показником в обстежених пацієнтів спостерігався статевий диморфізм: порівняно із практично здоровими особами у хворих чоловіків - статистично значиме зниження, тоді як у жінок вірогідних змін не виявлено (відповідно 1,23 (0,89; 1,37) і 0,81 (0,62; 1,16) у чоловіків та 1,02 (0,81; 1,27) і 1,04 (0,83; 1,19) у жінок). Зафіксовані зміни можна пояснити за рахунок більш виражених компенсаторних можливостей метаболізму клітин у хворих жінок порівняно із чоловіками. Другим етапом реалізації спадкової інформації є трансляція, вираженість якої вказує на активність ядерцевого апарату. У хворих на хронічний гломерулонефрит виявлено статистично значуще підвищення ядерцевого індексу порівняно з практично здоровими особами (відповідно 11,88 (8,61; 13,18) та 5,83 (4,12; 8,26)), причому в чоловіків більш виражене, ніж у жінок. Оскільки у чоловіків спостерігалося гальмування зчитування Інформації з ДНК, то компенсаторно для забезпечення необхідної для клітини кількості білка активуються трансляційні процеси. 1 UA 69493 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Одночасно доведено порушення контролю експресії генів на основі пригнічення регуляторних сайтів Х-хромосоми в усіх обстежених пацієнтів, що проявлялося зниженням індексу статевого хроматину в жінок і його збільшенням у чоловіків. Функція геному безпосередньо залежить і від цілісності каріолеми, наявності внутрішньоядерних везикул, тобто від морфологічних змін компонентів ядра. Індекс морфологічно змінених ядер статистично значимо підвищувався в усіх пацієнтів порівняно з практично здоровими особами (відповідно 28,55 (20,84; 42,61) та 8,37 (4,15; 10,07)), що в результаті змінювало конденсацію хроматину та процеси транскрипції. Аналіз функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів при поділі пацієнтів за стадіями хронічної хвороби нирок та порівнянні їх із практично здоровими особами показав певні особливості. Так, статистично значиме зниження індексу хроматизації виявлено лише у чоловіків, причому в пізніх (IV та V) стадіях. Компенсаторне підвищення ядерцевого індексу в чоловіків зафіксовано від II (р