Спосіб медичної реабілітації хворих на синдром подразненого кишечника, сполучений з нейроциркуляторною дистонією

Реферат: Спосіб медичної реабілітації хворих на синдром подразненого кишечника, сполучений з нейроциркуляторною дистонією, включає введення фітозборів та еубіотиків. Додатково вводять імуноактивний препарат нуклеїнат. UA 84197 U (54) СПОСІБ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА СИНДРОМ ПОДРАЗНЕНОГО КИШЕЧНИКА, СПОЛУЧЕНИЙ З НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНОЮ ДИСТОНІЄЮ UA 84197 U UA 84197 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до внутрішніх хвороб, й стосується способів медичної реабілітації хронічної патології органів травлення та серцево-судинної системи. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значною розповсюдженістю в сучасних умовах хворих з наявністю синдрому подразненого кишечника (СПК) та нейроциркуляторної дистонії (НЦД), особливо серед осіб молодого, найбільш працездатного віку. Наявність супутньої НЦД негативно впливає як на загальний стан хворих, так і на імунну систему, сприяє розвитку вторинних імунодефіцитних станів, що робить недостатньо ефективними існуючі способи лікування й медичної реабілітації хворих на дану коморбідну патологію. Тому потрібна подальша розробка досить ефективних способів медичної реабілітації хворих на СПК, сполучений з НЦД, що має суттєве значення для клінічної практики. Існує спосіб медичної реабілітації хворих на СПК, сполучений з НЦД шляхом введення фітозборів та еубіотиків (Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний внутренних органов / под. ред. О.Я. Бабака // Справочник врача "Семейный врач, терапевт". К.: Доктор-Медиа, 2011. - 454 с). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому вибраний як прототип. До недоліків прототипу належить те, що у хворих з вихідними низькими показниками імунітету, особливо в тих, що мешкають в екологічно несприятливих регіонах, використання існуючого способу-прототипу не забезпечує нормалізацію функціонального стану кишечника, і тому патологічний процес у таких випадках має тенденцію до подальшого прогресування. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності існуючого способу медичної реабілітації хворих на НАСГ, сполучений з СПК, прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання й відновлення імунологічного гомеостазу. Ця задача реалізується шляхом додаткового використання сучасного вітчизняного імуноактивного препарату нуклеїнату. Нуклеїнат є високоочищеною, низькомолекулярною дріжджовою рибонуклеїновою кислотою з молекулярною масою 7000 D та з послідовністю 23-25 нуклеотидів. Препарат стимулює міграцію стовбурових клітин із кісткового мозку та збільшує утворення клітин імунологічної пам'яті. У людей з набутими імунодефіцитами різного походження нуклеїнат нормалізує рівні Ті В-клітин при їх зниженому вмісті, їх функціональну активність, істотно стимулює продукцію Тхелперів і Т-супресорів, усуває дисбаланс популяцій лімфоцитів, нормалізує вміст антигенреактивних клітин і сироваткових імуноглобулінів класів G, А, М, зменшує кількість нульових лімфоцитів, індукує вироблення інтерферону. Нуклеїнат збільшує фагоцитарну активність перитонеальних фагоцитів і лейкоцитів, активує полі- та мононуклеари, посилює хемотаксис. Нуклеїнат зареєстрований в Україні як лікарський препарат (реєстраційне посвідчення UA/2885/01/02) та дозволений до клінічного застосування (Наказ МОЗ України № 750 від 01.09.2010 p.). Наша пропозиція базується на вперше встановленій нами закономірності, що введення нуклеїнату дозволяє значно покращити результати медичної реабілітації, що в патогенетичному плані пов'язано з активацією імунної системи. Раніше нуклеїнат для медичної реабілітації хворих на СПК, сполучений з НЦД, не використовувався. У технічному плані заявлений спосіб здійснюється таким чином: хворим на СПК, сполучений з НЦД, після проведення лікування та досягнення нестійкої ремісії захворювання, призначається курс медичної реабілітації, який включає введення фітозборів та еубіотиків та додатково імуноактивний препарат нуклеїнат усередину по 1 капсулі (0,25 г) 3-4 рази на день після вживання їжі протягом 2-3 тижнів поспіль, у залежності від отриманого ефекту. При розробці корисної моделі нами було обстежено 98 хворих з діагнозом СПК, сполучений з НЦД, з яких основна група (57 осіб) отримувала медичну реабілітацію згідно до заявленого способу й група зіставлення (41 особа) - згідно до існуючого способу-прототипу. Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих, тривалістю й частотою загострень СПК. Після проведення лікування та досягнення нестійкої ремісії захворювання, до початку проведення медичної реабілітації скарги в обстежених хворих обох груп були на дискомфорт або абдомінальний біль, запор або пронос, зміна консистенції калу (твердий або навпаки рідкий водянистий); порушення процесу дефекації (надмірне натуження, раптові позиви на дефекацію, відчуття неповного спорожнення кишечника); виділення слизу з калом; здуття живота, метеоризм; відчуття розпирання і урчання в животі, лабільністю пульсу та AT, кардіалгії, дихальний дискомфорт. Дуже характерною була також наявність скарг на загальну слабкість, нездужання, підвищену стомлюваність, емоційну нестабільність, надмірну дратівливість, іноді також дифузний головний біль і запаморочення, що в цілому надавало картину астенічного або астено-невротичного синдрому. 1 UA 84197 U 5 10 При проведенні імунологічного дослідження було встановлено, що на початку проведення медичної реабілітації в обох групах - основній та зіставлення, мали місце помірно виражені порушення з боку показників клітинної ланки імунітету і зниження активності сироваткового інтерферону (СІФ) відносно норми (табл. 1). З цієї таблиці видно, що в обох групах обстежених хворих до початку проведення медичної реабілітації мала місце Т-лімфопенія (зниження + кількості СD3 -лімфоцитів у відносному числі в 1,4 разу й абсолютної кількості - в 1,5 разу відносно норми (Р0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 Примітки: у табл. 1, 2 вірогідність різниці відносно норми: * - при Р