Спосіб лікування функціональних розладів жовчовивідних шляхів у дітей із застосуванням квіткового пилку

Реферат: Спосіб лікування функціональних розладів жовчовивідних шляхів (ФРЖВШ) у дітей включає загальноприйняту терапію і корекцію харчового раціону, при якому додатково призначають прийом квіткового пилку за наявності гіперкінетичного типу ФРЖВШ по 1 чайній ложці зранку натще та перед обідом за 30 хв. до їжі. При наявності гіпокінетичного типу - по 1 чайній ложці квіткового пилку в суміші з медом 1:1 (з урахуванням маси інгредієнтів) тричі на день за 20 хв. до приймання їжі. Квітковий пилок необхідно не ковтати відразу, а розсмоктувати кілька хвилин та через 10-15 хвилин запивати склянкою негазованої води. UA 118862 U (12) UA 118862 U UA 118862 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема педіатрії, і може бути використана для лікування функціональних розладів жовчовивідних шляхів у дітей при корекції харчового раціону. У структурі захворювань травної системи у дітей провідне місце займають функціональні розлади жовчовивідних шляхів, що передують, супроводжують або обтяжують органічну патологію, в тому числі хронічний холецистит і жовчнокам'яну хворобу. Під біліарною дисфункцією розуміють несвоєчасне, дискоординоване, недостатнє або надмірне скорочення жовчного міхура та сфінктерів Одді, Люткенса-Мартинова, Міріцци, що залежить від діяльності вегетативної нервової системи. Згідно із законом нервової регуляції жовчного міхура, відкритим Павловим І.П., утворення та виділення жовчі відбувається відповідно хімічному складу та кількості вжитої їжі. Ці положення дозволили обґрунтувати значення дієто- та фармакотерапії при лікуванні хвороб жовчовивідних шляхів. Серед причин розвитку функціональних розладів жовчовивідних шляхів (ФРЖВШ) поряд зі стресогенними та генетичними предикторами чільне місце належить порушенню харчового раціону. Невідповідність між фізіологічними потребами організму та фактичним харчуванням призводить, в першу чергу, до розвитку так званого "прихованого голоду", а саме дефіциту мікронутрієнтів - мінеральних речовин і вітамінів, що зменшує ефективність лікування і сприяє хронізації процесу, переходу функціональних порушень у органічну патологію. Раціональне харчування дітей з ФРЖВШ базується на принципах кількісної та якісної повноцінності, збалансованості та адекватності, задоволення та безпечності, що передбачає дотримання режиму харчування, оскільки апетит може змінюватися в залежності від біоритмів, зміни обстановки та конституційного типу дитини, а несвоєчасне або примусове приймання їжі ускладнює правильний перебіг травного процесу. Відомий як найближчий аналог спосіб лікування функціональних розладів жовчовивідних шляхів у дітей, що включає загальноприйняту терапію з корекцією харчового раціону [Протокол лікування функціональних розладів біліарного тракту у дітей. Наказ МОЗ України №438 від 26.05.2010 p.j. Серед медикаментозної терапії при гіперкінетичному типі ФРЖВШ призначають холеспазмолітичні препарати, при гіпокінетичному типі - холекінетики та прокінетики. Характеристика лікувальних заходів передбачає дієтичне лікування: організація режиму харчування, показано 4-5 разове харчування, виключаються продукти з холекінетичною дією при ФРЖВШ з гіперфункцією; при ФРЖВШ з гіпофункцією доцільно вживання продуктів з холекінетичною дією. Однак цьому способу лікування ФРЖВШ притаманні недоліки: не передбачено потреби у збалансованій насиченості раціону всіма нутрієнтами, які необхідні для пластичних цілей та регуляції фізіологічних функцій дитячого організму, тобто у відновленні кількості мікро- та макронутрієнтів у харчовому раціоні для врегулювання функціонального стану організму. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб лікування функціональних розладів жовчовивідних шляхів у дітей шляхом харчової корекції для досягнення регуляції фізіологічних функцій організму. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування функціональних розладів жовчовивідних шляхів у дітей, що включає загальноприйняту терапію і корекцію харчового раціону, згідно з корисною моделлю, додатково призначають прийом квіткового пилку за наявності гіперкінетичного типу ФРЖВШ по 1 чайній ложці зранку натще та перед обідом за 30 хв. до їжі, за наявності гіпокінетичного типу - по 1 чайній ложці квіткового пилку в суміші з медом 1:1 (з урахуванням маси інгредієнтів) тричі на день за 20 хв. до приймання їжі, при цьому квітковий пилок необхідно не ковтати відразу, а розсмоктувати кілька хвилин та через 10-15 хвилин запивати склянкою негазованої води. Застосування квіткового пилку належить до розділу апітерапії; квітковий пилок (бджолиний пилок) - продукт, який бджоли збирають з рослинних тичинок, змішуючи з малими дозами секрету слинних залоз чи нектару і за допомогою спеціальних кошиків, які розміщені на задніх лапках, транспортують до вулика у вигляді пилкових грудок. Застосовується пилок в натуральному висушеному вигляді та в суміші з медом. Вживання пацієнтами квіткового пилку забезпечує антиоксидантний та вегетотонізуючий вплив на організм і є безпечним в застосуванні за відсутності алергії у пацієнта до його компонентів. Також квітковий пилок чинить біоадаптоґенний, репаративний вплив, особливо на паренхіматозні внутрішні органи та кровотворну систему. [Komosinska-Vassev К. Bee Pollen: Chemical Composition and Therapeutic Application. / K. Komosinska-Vassev, P. Olczyk, J. Kazmierczak, L. Mencner, K. Olczyk // Evidencebased Complementary and Alternative Medicine: eCAM. - 2015;2015:297425. doi: 10.1155/2015/297425.]. Завдяки наявності ферментів, вітамінів і макро- та мікроелементів, квітковий пилок впливає на значну кількість ферментативних процесів, що, в свою чергу, сприяє 1 UA 118862 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 нормалізації всіх видів обміну в організмі. Багатство біохімічного складу квіткового пилку визначає його дієтичну цінність і робить цей продукт особливо перспективним в наш час, коли дитячий організм стикається з нестачею макро- та мікронутрієнтів у надходженні з харчовими продуктами. Спосіб здійснюють таким чином. Дітям з ФРЖВШ проводять загальноприйняту терапію з корекцією харчового раціону, що передбачає врегулювання схеми харчування і вибір пріоритетних продуктів в харчовому раціоні. Додатково призначають прийом квіткового пилку за наявності гіперкінетичного типу - по 1 чайній ложці зранку натще та перед обідом за 30 хв. до їжі, гіпокінетичного типу - по 1 чайній ложці квіткового пилку в суміші з медом 1:1 (з урахуванням маси інгредієнтів) тричі на день за 20 хв. до приймання їжі. Пилок необхідно не ковтати відразу, а розсмоктувати як мінімум кілька хвилин, що забезпечує краще засвоєння. Через 10-15 хвилин запивати склянкою негазованої води Для створення та підтвердження ефективності пропонованого способу на базі кафедри педіатрії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького були проведені клінічні дослідження. В дослідженні взяли участь 72 дітей віком 14-17 років. Серед досліджених дітей було 51 (70,8 %) дівчат та 21 (29,2 %) хлопців. Дослідження проведено в амбулаторних умовах серед дітей, відібраних шляхом скринінгового анкетного опитування та планового медогляду у рандомізований спосіб. Діагноз функціональних розладів жовчовивідних шляхів верифікувався згідно з римськими критеріями третього перегляду. Попередньою стратифікацією сформована група дітей з ФРЖВШ, яка стратифікована на основну Групу (ОГ) n=36 (24 дитини з ФРЖВШ за гіпокінетичним типом та 12 за гіперкінетичним типом) та групу порівняння (ГП) n=36 (24 дитини з ФРЖВШ за гіпокінетичним типом та 12 за гіперкінетичним типом). Групи однорідні з урахуванням соціальних та інших умов. В обох групах проведено аналіз анамнестичних даних та об'єктивне обстеження. Була виключена інша органічна патологія. Усім дітям проведено динамічне ультразвукове дослідження жовчного міхура з жовчогінним навантаженням. В обох групах медикаментозне лікування обмежувалось застосуванням холеспазмолітика чи холекінетика дітям з гіпер- чи гіпофункцією відповідно лише у випадках загострення болю, згідно з протоколом №438 від 26.05.2010 р. Лікувальний акцент був спрямований на корекцію харчового раціону, що передбачала врегулювання схеми харчування і вибір пріоритетних продуктів в харчовому раціоні. Рекомендувалось вживати різноманітні каші (гречана, рисова, злакові), окремо фрукти та ягоди, м'ясні та рибні продукти варені, тушені чи парової обробки, як напої - свіжоприготовлені соки, компоти та збільшення вживання мінеральних вод середньої мінералізації і середньої газонасиченості (гіпокінетичний тип) та малої мінералізації і малої газонасиченості (гіперкінетичний тип). Звертали увагу на вживання їжі в спокійній обстановці та ретельне пережовування з урахуванням апетиту дитини, але відповідно рекомендованій кількості приймань. В підборі раціону враховувалися основи роздільного харчування, принципи антиоксидантної насиченості для оновлення організму, достатня кількість "баластів" у раціоні. У дітей з гіперкінетичним типом ФРЖВШ додатково обмежували бульйони, гострі харчові приправи, продукти з вираженими холекінетичними властивостями. В ОГ впродовж місяця діти додатково приймали квітковий пилок - за наявності гіперкінетичного типу по 1 чайній ложці зранку натще та перед обідом за 30 хв. до їжі, гіпокінетичного типу - по 1 чайній ложці квіткового пилку в суміші з медом 1:1 (з урахуванням маси інгредієнтів) тричі на день за 20 хв. до приймання їжі. Пилок рекомендували не ковтати відразу, а розсмоктувати кілька хвилин та через 10-15 хвилин запивати склянкою негазованої води. Через три місяці проведено повторний огляд з аналізом наявних скарг та особливостей стану здоров'я, а також ультразвукове дослідження жовчного міхура з функціональним навантаженням. Ультразвукове дослідження проведено за загальноприйнятою методикою, з реєстрацією розмірів жовчного міхура натще та через 15, 30, 40, 60 хв. після жовчогінного сніданку (2 яєчні жовтки). Визначаючи коефіцієнт скорочення (фракцію спорожнення), враховували об'єм жовчного міхура в час максимального скорочення після жовчогінного сніданку. Результати дослідження опрацьовували стандартними методами математичної статистики, використовували параметричні методи (критерій Стьюдента). Критичне значення рівня значущості приймалося рівним 5,0 %. Аналіз даних проводився за допомогою програми Excel. Середня тривалість скарг дітей з ФРЖВШ становила 1,3 року. Найбільш частими скаргами були епізоди болю в правому підребер'ї – 100 %, поганий апетит - 90,3 %, загальна слабкість 68,1 %, рідшими скаргами були нудота - 61,1 %, відбиття - 54,2 %, нестійкі випорожнення 6,9 %, закрепи - 16,7 %, періодичні блювання - 6,9 %, печія - 5,6 % (Табл.1). Основними клінічними синдромами захворювання були диспептичний, больовий, астеновеґетативний і 2 UA 118862 U 5 холестатичний. Під час об'єктивного обстеження виявлялись позитивні симптоми Кера, Мерфі, Ортнера. Результати аналізу частоти основних скарг в обох групах до і після лікування (Табл.1) свідчать про позитивну динаміку, яка проявляється покращенням самопочуття пацієнтів після корекції раціону - скарги зникли або знизилась їх частота. Проте відмічено кращі результати в ОГ в порівнянні з групою, що не вживала квітковий пилок. З достовірною відмінністю знизилась загальна частота епізодів болю в правому підребер'ї на 83,3±6,2 % в основній групі порівняно з 41,7±8,2 % в групі порівняння (Р