Непептидні антагоністи брадикініну та їх фармацевтична композиція

1. Сполуки загальної формули (І) C2 2 (19) 1 3 86091 4 10. Застосування сполуки за п. 8 для отримання псоріазу, висипки, гострого та хронічного циститу, фармацевтичної композиції для лікування астми цирозу печінки, гломерулопатій та фіброзу легень, та хронічного бронхіту, алергічного, вазомоторного артеріосклерозу, гострого та хронічного болю, сета вірусного риніту, хронічної обструктивної хвоптичного, алергічного та посттравматичного шоку, роби легень (COPD), ревматоїдного артриту, хрогепаторенального синдрому при цирозі печінки, нічної запальної хвороби кишечнику (хвороба Крогіпотензії, алопеції, раку та антиангіогенних хвона та виразковий коліт), гломерулонефриту, роб. Заявлений винахід стосується непептидних сполук, що містять групу четвертинного амонію, що мають активність як специфічні антагоністи рецептору брадикініну (ВК) В2, фармацевтичних композицій, що їх містять, та їх застосування для лікування усіх станів, де залучено активація рецепторів брадикініну В2. Брадикінін (ВК) належить до кінінів та утворює, разом з калідином та Т-кініном підгрупу кінінів у ссавців. Кініни грають важливу роль як медіатори болю та запалення у центральній та периферійній симпатичної нервовій системі. Брадикінін є, зокрема, нонапептидом (H-Arg1-Pro2-Pro3-Gly4-Phe5-Ser6-Pro7-Phe8Arg9-OH), продукованим організмом у патофізіологічних станах. Два типи рецепторів кінінів існують, В1 та В2. Головною характеристикою рецептору В1 є те, що він є більш індуковуваним ніж конститутивним. Він експресується у тканинах у запальних або стресових станах. З іншого боку, В2 є конститутивним рецептором, звичайно присутнім в усіх тканинах та діє як медіатор при запальних процесах. Брадикінін та калідин вивільняються з їх білкових попередників (відомих як кініногени), протеолітичними ферментами кініногеназами. Серед них грають головну роль калікреїни, котрі однак, коли вивільнюється попередником, можуть діяти тільки протягом короткого часу і швидко руйнуються серією циркулюючих ферментів та мембран, загалом визначених як кінінази. Одна з цих кініназ розщеплює брадикінін на С-термінальному аргініні, таким чином утворюючи дез-Arg-BK, що діє як агоніст рецепторів В1. Активація рецепторів брадикініну В1 та В2 індукує релаксацію судинних м'язів з наступною гіпотензією, збільшенням судинної проникності, скороченням гладеньких м'язів кишечнику та респіраторного тракту, стимуляцією ноцицептивних нейронів, зміною іонної епітеліальної секреції, продукуванням нітроксиду та вивільненням цитокінів лейкоцитами та ейкозаноїдів з відмінних типів клітин. Як наслідок, антагоністичні сполуки рецепторів ВК можна вважати новим класом медикаментів, припустимо активних у різних розладах. Можливі терапевтичні застосування вказаних антагоністів є запальні, алергічні та автоімунні розлади, як-то астма та хронічний бронхіт (також індуковані подразнювачами), алергічний, вазомоторний та вірусний риніт, хронічна обструктивна хвороба легенів (COPD), ревматоїдний артрит, хронічні запальні хвороби кишечнику (хвороба Крона та виразковий коліт), гломерулонефрит, псоріаз, висипка, гострий та хронічний цистит; дегенеративні розлади, що характеризуються фіброзом, як-то цироз печінки, гломерулопатії та фіброз легень, артеріосклероз; внаслідок їх аналгетичної активності у лікуванні гострого та хронічного болю, наприклад при опіках, сильного головного болю, укусів комах, хронічного болю у ракових пацієнтів; при розладах серцево-судинної системи, як-то септичний, алергічний та пост-травматичний шок, та цирозу печінки з гепаторенальним синдромом; як антиракові та антіангіогенні засоби; у лікуванні гіпотензії та алопеції. Різні пептидні та непептидні антагоністи рецептору брадикініну В2 є відомими у літературі. WO 03103671 розкриває велику родину сполук з антагоністичною активністю стосовно рецептору брадикініну В2. Сполуки заявленого винаходу, хоча і охоплені загальною формулою WO 03103671, не описані або не охарактеризовані у вказаному документі. Заявлений винахід стосується непептидних сполук, котрі показують високу спорідненість та антагоністичну активність стосовно рецептору В2, що мають загальну формулу (І): де: R - гідроген або метил; W - простий зв'язок або атом оксигену; n=3; X - гідроген або аміногрупа -NR1R2, де R1 та R2 можуть бути незалежно гідрогеном або вибраними з групи: метил, етил, н-пропіл, ізопропіл; Υ - група четвертинного амонію -NR3R4R5, де R3, R4, R5 можуть бути незалежно вибраними з групи: метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, н-пентил; та їх солі з фармацевтично прийнятними кислотами. Переважно, сполуки (І) утворюють солі з неорганічними або органічними кислотами, вибраними з групи: хлоридна, бромідна, йодидна, сульфатна, фосфатна, оцтова, трифлуороцтова, пропіонова, щавлева, яблучна, малеїнова, бурштинова, малонова, аспарагінова, глутамінова. Більш того, внаслідок наявності хірального центру винахід також охоплює два енантіомери або їх суміші, охоплюючи рацемічні суміші. Сполуки загальної формули (І) мають антагоністичну активність in vivo та in vitro стосовно ре 5 86091 6 цептору В2 вище, ніж у більш структурно подібних аналогів, які описані у WO 03103671. Переважними є сполуки загальної формули (І), де: n=3; X = гідроген або -NH2; Υ - група четвертинного амонію = -N(CH3)3+; інші замісники визначені вище. Особливо переважними є сполуки (І) де: R - гідроген або метил; W - атом оксигену; зі сполукою формули (10) n=3; X - гідроген або -NH2; Υ - група четвертинного амонію -N(СН3)3+(10) Сполуки заявленого винаходу можна отримувати добре відомими способами синтезу. або її похідним, де карбоксильна група є наПереважно, сполуки загальної формули (І), які лежно активованою. визначені вище, отримують конденсацією у присуСпосіб синтезу ілюстровано у схемі 1 тності придатного агенту конденсації, інтермедіату загальної формули (II), отриманого, як розкрито у WO03103671 Схема 1 Сполуку формули (2) отримують, як описано у J. Med. Chem. 2001, 44, 1674-1689 бро-муванням відповідного похідного толуолу, котрий у свою чергу отримують, як описано у J. Fluorine Chemistry, 2000.101:85-89. Перший етап стосується утворення сульфонамідо-зв'язку (4), отриманого конденсацією інтермедіатів (2) та (3). Цю реакцію проводять при кімнатній температурі, переважно у сумішіацетонітрил/вода (2:1), у присутності натрій гідрокарбонату (NaHCO3). Вказана реакція перебігає з обміном хлору та брому у положенні бензилу: утворену суміш продуктів безпосередньо використовують у наступному етапі. Реакція суміші галоген-похідних з дизаміщеним гідроксихіноліном (5), у присутності калій карбонату (К2СО3) та калій йодиду (КІ), в ацетоні при кипінні під зворотним холодильником, дає естерне похідне (6). Сполуку формули (5), тобто 2,4-диметил-8гідроксихінолін, де R4=R5=CH3, отримують як розкрито у WO9640639. Метил-естер формули (6) гідролізують в основних умовах до карбонової кислоти (7), котру конденсують з Вос-піперазином (8), для отримання інтермедіату (9). Вказану реакцію конденсації проводять відомим для синтезу пептидів способом, застосовуючи гідроксибензотриазол для активації карбоксильної групи, засіб конденсації, як-то 1етил-3-(3'-диметилпропіл) карбодіімід та кількість третинного аміну, діізопропілетиламіну, 3 еквіваленти на основі засобу конденсації. Сполуку (II) отримують відщепленням Вос-групи від інтермедіату (9), розчином гідрохлоридної кислоти (4Н) у діоксані та виділенням вільного аміну з гідрохлориду. 7 86091 8 Похідне (11) отримують конденсацією інтерти звичайними способами, застосовуючи відомі медіату (10) з амінокислоти (11) відомим спосоінгредієнти, як-то ліганди, дезинтегратори, мастибом, описаним для отримання (9) з (7). Будь-яку ла, наповнювачі, стабілізатори, розріджувачі, барВос-групу можна видаляти з інтермедіату (11), вники, ароматизатори, змочувальні агенти та інші розчином гідрохлоридної кислоти (4Н) у діоксані, наповнювачі, відомі фахівцям. Пероральні комповідповідно отримуючи кінцеву сполуку. Коли групи зиції також містять форми з уповільненим вивільтриалкіламонію нема у будь-якому з комерційно ненням, як-то покриті кишково-розчинним покритдоступних інтермедіатів, її можна синтезувати, тям таблетки або гранули. Тверді пероральні починаючи з відповідного аміну відомими спосокомпозиції можна отримувати звичайними способами [Rapoport et al, J. Org. Chem, 1977, 42:139бами змішування, наповнення або пресування. 141; Chen et al, J. Biochem., 1978, 56:150-152]. Рідкі пероральні препарати можуть бути у формі, Сполуки винаходу використовують у лікуванні наприклад, водних або масляних суспензій або усіх розладів, де активація рецептору брадикініну розчинів, емульсій, сиропів, або можуть бути сумає бути блокованою або зменшеною. Вони є зокхим продуктом для відтворення водою або іншим рема придатними для лікування запальних, алерпридатним носієм перед застосуванням. гічних та автоімунних розладів, як-то астма та Дозування може залежати від віку та загальнохронічний бронхіт, алергічний, вазомоторний та го стану пацієнта, природи та суворості хвороби вірусний риніт, хронічна обструктивна хвороба або розладу та шляху і режиму застосування. Як легенів (COPD), ревматоїдний артрит, хронічні правило, при пероральному застосуванні до дорозапальні хвороби кишечнику (хвороба Крона та слої людини сполуки заявленого винаходу загалом виразковий коліт), гломерулонефрит, псоріаз, визастосовуватимуть у загальному добовому дозусипка, гострий та хронічний цистит, цироз печінки, ванні від 1 до 1000мг, переважно від 5 до 300мг, в гломерулопатії та фіброз легень, артеріосклероз, одиничній дозі або у поділених дозах. гострий та хронічний біль, септичний, алергічний Наступні приклади ілюструють винахід. та пост-травматичний шок, цироз печінки з гепатоПриклад 1 ренальним синдромом, гіпотензія, алопе-ція, або (4-(S)-аміно-5-(4-{4-[2,4-дихлор-3-(2,4як антиракові та антіангіогенні засоби. диметил-хінолін-8-ілоксиметил)Для застосування у терапії сполуки винаходу бензолсульфоніламіно]тетрагідропіран-4слід належно формувати разом з фармацевтично карбоніл}піперазин-1-іл)-5-оксо-пентил]триметилприйнятними носіями/наповнювачами. Переважамонію хлорид, дигідрохлорид ними є фармацевтичні форми, придатні для перо(Сполука загальної формули І, де R=СН3, W=рального застосування, як-то таблетки, капсули, О-, X=ΝΗ2, n=3, Υ=N(CH3)3+Cl-). гранули, порошки, розчини, суспензії, сиропи тоСполуку синтезують способом синтезу, ілюстщо. Ці фармацевтичні препарати можна отримуварованим у схемі 2 Загальні способи: аналітична ВЕРХ: Потік: 1мл/хвил; Мобільна фаза: А-0,1% трифлуороцтова кислота у воді, В-0,1% трифлуороцтова кислота у ацетонітрилі; Колонка: Zorbax Eclipse XDB C8, 5 мікрон, 150´4,6мм. 9 86091 10 зу відокремлюють та сушать Na2SO4. Розчинник Інтермедіат (2) 2,4-Дихлор-3-бромметилвипарюють, утворений твердий продукт промивабензолсульфонілхлорид ють циклогексаном, отримуючи білий твердий 10мл хлорсульфонової кислоти додають краппродукт, де хлор/бром похідні присутні у співвідлями з 4,8мл 2,6-дихлортолуолу протягом 2 годин, ношенні 10/1. Вихід: 60%. з магнітною мішалкою при кімнатній температурі. ВЕРХ-чистота: 88% (20% В при 3%/хвил; Після завершення додавання, суміш гріють при RT=14,11 (Br) та 14,47 (СІ)). 40°С протягом 2 годин, отримуючи пурпурний роз1 чин, котрий охолоджують та обережно виливають Н-ЯМР (CDCI3): d (млн-1) 1,81-1,99 (2Н, m), у лід-воду (0,5л), енергійно перемішуючи. Білий 2,07-2,25 (2Н, m), 3,49-3,71 (7Н, m), 4,81 (1,5Н, s, твердий продукт фільтрують, порошкують, проми[Br]), 4,94 (0,3H, s, [СІ]), 5,30 (1H, brs), 7,47-7,53 вають водою, сушать КОН та очищають промив(1Н, m), [7,49 (d, J 8,5 Гц, Χ = Br), 7,51 (d, J 8,5Гц, X кою н-гексаном, додаванням 200мл розчиннику = СІ], 7,91-7,98 (1H, m), [7,94 (d, J 8,5 Гц, X = Br), енергійно перемішуючи. Суміш фільтрують, твер7,96 (d, J 8,5 Гц, X = CI]. дий продукт викидають та розчинник випарюють Інтермедіат (6’) 4-[2,4-Дихлор-3-(2,4-диметилдо сухого стану для отримання 2,4-дихлор-3хінолін-8-ілоксиметил)метил-бензолсульфонілхлориду як кристалічний бензолсульфоніламіно]тетрагідропіран-4білий твердий продукт. Вихід: 85%. карбонової кислоти метил-естер ВЕРХ-чистота: 86% (30% В, 3%/хвил, RT=19,7 Хінолін (5') (0,48 ммоль) та LiOH (2,5 еквівахвил). лент) перемішують при кімнатній температурі під 1 Н-ЯМР (CDCI3): d (млн-1) 2,6 (s, 3Н), 7,5 (d, азотом у метил-етил-кетоні (МЕК). Суміш перемішують під азотом протягом 90 хвил. Інтермедіат 1H), 7,95 (d, 1H); IEP(+)MC: m/z 260 [M+H]+. (4) розчиняють у суміші МЕК/сухий ДМФ (2/1) Цей інтермедіат бромують у таких умовах: 20 (42мл, 12мл/ммоль), та розчин, що містить хінолін, ммоль 2,4-дихлор-3-метилдодають краплями до реакційної суміші, перемібензолсульфонілхлориду розчиняють в ацетонітшуючи. Перемішування продовжують протягом 16 рилі. Додають 2 еквіваленти NBS, перемішуючи годин. Реакційну суміш концентрують під вакуумом при кімнатній температурі до повної солюбілізації та залишок розчиняють в етилацетаті (50мл, NBS. Остаточно, додають 0,1 еквівалент азо100мл/ммоль). Органічну фазу промивають бісізобутиронітрилу (AIBN) та суміш гріють при 70°С протягом приблизно 6 годин. Розчин випа(3´50мл) буферним розчином рН=4,2, сушать рюють, залишок переносять в етилацетат, промиNa2SO4, фільтрують та концентрують під вакуумом вають Н2О та 5% NaHCO3, сушать сухим Na2SO4 для отримання жовтого масла. Вихід: 33%. ВЕРХта фільтрують. Органічну фазу випарюють, отричистота: 77% (20% В, 3%/хвил; RT=9,54). 1 муючи в'язку, світло-забарвлену рідину, котру пеН-ЯМР (ДМСО-d6): d (млн-1) 1,80-1,95 (m, 4Н), реносять у петролейний етер. Залишок фільтру2,56 (s, 3Н), 2,64 (s, 3Н), 3,32-3,40 (m, 2Н), 3,42ють, та розчин дає (2’) як світло-забарвлений 3,55 (m, 2Н), 3,60 (s, 3Н), 5,57 (s, 2H), 7,30 (s, 1H), кристалічний твердий продукт. 7,39 (d, 1H), 7,50 (dd, 1Н), 7,67 (d, 1Н), 7,78 (d, 1Н), ВЕРХ-чистота: 95% (50% В до 5%/хвил, 8,02 (d, 1Н), 8,77 (bs, 1Н); RT=18,72). ІЕР(+)МС: m/z 553,1 [М+Н]+. 1 -1 Н-ЯМР (CDCI3): d (млн ) 4,85 (s, 2H), 7,58 (d, Інтермедіат (7’) 4-[2.4-Дихлор-3-(2,4-диметил1H), 8,08 (d, 1H); IEP(+)MC: m/z 338,1 [M+H]+. хінолін-8-ілоксиметил)Інтермедіат (3’) 4-Аміно-тетрагідропіран-4бензолсульфоніламіно]тетрагідропіран-4карбонової кислоти метил-естер гі-дрохлорид карбонова кислота 4-Аміно-тетрагідропіран-4-карбонової кислоти Інтермедіат формули (6’) розчиняють у ТГФ та гідрохлорид (0,025 моль) суспендують у 13мл розчин додають до 10 еквівалентів 1М LiOH у воді. СН3ОН, охолоджують до -60°С та додають крапСуміш перемішують протягом 4 годин при 40°С, лями SOCI2 (3 еквівалент), перемішуючи. Після тоді розчинник випарюють. Залишок розчиняють у завершення додавання, суміш залишають нагріваводі та 0,1 Μ НСІ додають до рН=4. Водну фазу тися до кімнатної температури, тоді поступово екстрагують дихлорметаном та органічну фазу гріють до кипіння для отримання прозорого розчисушать Na2SO4. Розчинник випарюють для отрину (приблизно 2 години), котрий охолоджують, мання жовтого твердого залишку. Вихід: 90%. залишок фільтрують та концентрують під вакууВЕРХ-чистота: 99% (20%В, 3%/хвил; RT=7,72). 1 мом. Н-ЯМР (ДМСО-d6): d (млн-1) 1,75-1,90 (m, 4Н), Вихід 80%. Чистота (ЯМР): 85%. 2,56 (s, 3Н), 2,64 (s, 3Н), 3,10-3,35 (m, 2H), 3,381 Н-ЯМР (ДMCO-d6): d (млн-1) 1,91-2,04 (m, 4Н), 3,50 (m, 2H), 5,58 (s, 2H), 7,30 (s, 1H), 7,37 (d, 1H), 3,78 (s, 3Н), 3,60-3,85 (m, 4H), 9,00 (s, 3Н). 7,46 (t, 1H), 7,67 (d, 1Н), 7,75 (d, 1Н), 8,03 (d, 1Н), ІЕР(+)МС: m/z 160,1 [М+Н]+. 8,64 (bs, 1Н). Інтермедіат (4’) 4-(3-Бромметил-2,4-дихлорIEP(+)MC: m/z 539,1 [М+Н]+. бензолсульфоніламіно)-тетрагідропіран-4Інтермедіат (9’) 4-трет-бутоксикарбоніл-((4карбонової кислоти метил-естер (2,4-дихлор-3-(2,4-диметил-хінолін-8Інтермедіат (3’) (1,1 еквівалент) розчиняють у ілоксиметил)бензолсульфоніламіно)воді разом з 4 еквівалентами К2СО3. Цей розчин тетрагідропіран-4-карбоніл)-піперазин-1-іл) додають у розчин 1 еквіваленту (10 ммоль) інтер(7') (1,3 ммоль) та HOBt (1,1 еквівалент) сумедіату (2) в ацетонітрилі та перемішують при спендують у 50мл сухого ДМФ у 100мл круглокімнатній температурі до утворення осаду (4 годонній колбі під азотом. Суміш охолоджують до дин). Розчинник випарюють та залишок розчиня+4°С та додають у EDCI. НСІ (1,1 еквівалент), пеють в етилацетаті та 0,1М НСІ (1/1). Органічну фаремішуючи. Перемішування при +4°С продовжу 11 86091 12 піран-4-карбоніл)піперазин-1-іл)-5-оксоють для години, тоді DIPEA (2 еквівалент) та Воспентил1триметил-амонію хлорид піперазин (1 еквівалент) додають та суміш залиІнтермедіат (10’), 1,2 ммоль, розчиняють у шають нагріватися до кімнатної температури, пеДМФ та розчин додають у дициклоремішуючи. Після 12 годин розчинник випарюють, гексилкарбодіімід (1,2 еквівалент) та HOBt (1,2 залишок розчиняють у 40мл ДХМ та органічну фаеквівалент). Суміш перемішують протягом 30 хвил, зу промивають розсолом (20мл) та сушать тоді додають у діізопропіламінометил-полістирол Na2SO4. Розчинник випарюють для отримання (1,5 еквівалент) та інтермедіат (1’) (1 еквівалент). масла, котре очищають на колонці 70г Varian Mega Суміш перемішують протягом 24 годин. Смолу Bond (етилацетат, Rf=0,50), отримуючи жовтий фільтрують, розчинник випарюють та залишок твердий продукт. розчиняють у воді та етилацетаті. Водну фазу віВихід: 96%. ВЕРХ-чистота: 98% (20% В, 3% докремлюють та сушать сублімацією. Сирий проВ/хвил, RT=11,14). 1 дукт очищають препаративною ВЕРХ (колонка Н-ЯМР (CDCI3): d (млн-1) 1,45 (s, 9H); 1,55Vydac 218ТР, С18, 250´50мм, потік 60мл/хвил, 1,80 (m, 2H), 2,05-2,20 (m, 4H), 2,56 (s, 3Н), 2,64 (s, градієнт 10%-70% CH3CN/0,1% TFA у 120хвил, 3Н), 3,38-3,90 (m, 10Н), 5,58 (s, 2H), 7,10 (s, 1H), детектор УФ при 240нм, збір 55-75хвил), отримую7,30 (s, 1H), 7,37 (d, 1H), 7,46 (t, 1H), 7,67 (d, 1H), чи інтермедіат (11'), котрий сушать сублімацією як 7,75 (d, 1H), 8,03 (d, 1H), 8,64 (bs, 1H). білий твердий матеріал. Вихід: 46%. ВЕРХIEP(+)MC: m/z 707,2 [M+H]+. чистота: 98% (20% В, 3%/хвил; RT=7,68). Інтермедіат (1') (4-(2,4-Дихлор-3-(2,4-диметил1 хінолін-8-ілоксиметил)-бензолсульФоніламіно)Н ЯМР (ДМСО-d6) d: 1,4 (s, 9Н), 1,8-1,45 (m, тетрагідропіран-4-карбоніл)-піперазин-1-іл 6Н), 1,95-1,85 (m, 2Н), 2,81 (m, 6Н), 3,08 (s, 9Н), 0,62 ммоль (9’) додають у 10мл суміші 3,70-3,18 (m, 7Н), 4,01-3,56 (5Н, m), 4,57-4,45 (m, НСІ/діоксан 4M та суміш перемішують протягом 3 1Н), 5,59 (s, 2H), 7,25 (d, 1 Η), 7,90-7,43 (m, 4Н), годин. Розчинник випарюють та залишок сушать 8,02 (d, 1Η), 8,85 (s, 1Η). сублімацією, отримуючи гідрохлорид (1’) як жовтий IEP(+)MC: m/z 863,2 [M+H]+. твердий продукт. Вихід: 98%. ВЕРХ-чистота: 92% (4-(S)-Аміно-5-(4-{4-[2,4-дихлор-3-(2,4(20% В, 3%/хвил; RT=5,34). диметил-хінолін-8-ілоксиметил)1 Н-ЯМР (D2O): d (млн-1) 1,55-2,10 (m, 7H), 2,90бензолсульфоніламіно]тетрагідропіран-4карбоніл)піперазин-1-іл)-5-оксо-пентилітриметил3,10 (m, 9H), 3,20-3,55 (m, 9H), 6,0 (s, 2H), 7,60амонію хлорид, дигідрохлорид 8,10 (m, 8H), 8,95 (d, 1H). 0,45 ммоль (11’) додають у 10мл суміші IEP(+)MC: m/z 609,1 [M+H]+. НСІ/діоксан 4M. Суміш перемішують протягом 6 Інтермедіат (10') (4-третгодин, розчинник випарюють та залишок сушать бутоксикарбоніламіно-4-карбокси-бутил)сублімацією, отримуючи кінцеву сполуку як білий триметиламонію твердий матеріал. Вихід: 87%. ВЕРХ-чистота: 98% 10 ммоль Boc-Orn-OH суспендують у метанолі (20% В, 3%/хвил; RT=5,14). (20мл) та суспензію додають у 44ммоль ізосечо1 вини. Колбу закривають та перемішують при кімН ЯМР (ДМСО-d6) d: 1,95-1,60 (m, 8Н), 2,81 натній температуpi протягом 2 діб. Утворений роз(m, 6Н), 3,08 (s,9Н), 3,70-3,18 (m, 12Н), 4,57-4,45 чин контролюють ТШХ (елюент: (m, 1Н), 5,59 (s, 2Н), 7,90-7,60 (m, 4Н), 8,02 (d, 1Н), CHCI3/CH3OH/NH4OH 40/54/6; Boc-Orn-OH Rf=0,29; 8,5 (s, 3Н), 8,85 (s, 1H). (10’) Rf: 0,11, виявлення КМnО4). ІЕР(+)МС: m/z 763,1 [М+Н]+. Метанол випарюють під вакуумом та залишок Приклад 2 переносять у 150мл води та фільтрують. Кругло(4-(S)-Аміно-5-(4-(4-(2,4-дихлор-3-(2-метилдонну колбу та твердий продукт промивають вохінолін-8-ілоксиметил)дою (2´50мл) та усі промивальні водні фракції бензолсульфоніламіно)тетрагідропіран-4карбоніл)-піперазин-1-іл-)5-оксо-пентил)комбінують, тоді концентрують під вакуумом триметиламонію хлорид, гідрохлорид (40мл). Утворений твердий продукт (4,068г) су1 спендують у воді (40мл), фільтрують (для видаН ЯМР (ДМСО-d6) d: 8,90 (1Н, s), 8,47-8,34 лення будь-яких залишків сечовини) та очищають (4Н, m), 8,02 (1Н, d), 7,81 (1Н, d), 7,73-7,37 (4Н, m), FCK на зворотно-фазовій LiChroprep RP-18 (40-63 5,62 (2Н, s), 4,57-4,45 (1Н, m), 4,01-3,56 (5Н, m), 3,43-3,18 (7Н, m), 3,06 (9Н, s), 2,78-2,61 (4Н, m), мікрон). Колонку (19´7см) елюють 3% CH3CN у 2,89 (1Н, s), 1,97-1,60 (9Н, m). ВЕРХ: RT = 9,26 воді та фракції (приблизно 100мл) аналізують хвил. MC: [M]+ 749. ТШХ. Фракції, що містять чистий продукт (500мл), Приклад 3 комбінують, концентрують під вакуумом для вида[5-(4-{4-[2,4-Дихлор-3-(2,4-диметил-хінолін-8лення CH3CN, сушать сублімацією та остаточно ілоксиметил)-бензолвипарюють з 150мл абсолютного етанолу, отрисульфоніламіно]тетрагідропіран-4муючи 442 мг білого високо гігроскопічного твердокарбоніл}піперазин-1-іл)-5-оксо-пентил]-триметилго продукту. Вихід: 16%. 1 амонію трифлуорацетат. Н-ЯМР (ДМСО-d6): d (млн.-1) 1,38 (s, 9H) 1,581 Н-ЯМР (ДMCO-d6): d (млн-1) 1,53 (s, 2Н, m); 1,75 (m, 4H), 3,03 (s, 9H), 3,29 (m, 2Н), 3,45 (m, 1Н), 1,69 (m, 4H); 1,90 (m, 2Η); 2,45 (t, 2 Η); 2,78 (m, 6Η); 6,49 (d, d, 1Н); 3,04 (9 Η, s); 3,23 - 3,57 (7Η, m); 5,68 (2Η, s); 7,38ІЕР(+)МС: m/z 275,2 [М+Н]+. 8,18 (5Η, m); 8,04 (1Η, d, J = 8,42Гц); 8,82 (1 Η, s). Інтермедіат (11') (4-(S)-третВЕРХ: бутоксикарбоніламіно-5-(4-(4-[2,4-дихлор-3-(2,4RT = 5,65 хвил. MC: [M]+ 748. диметил-хінолін-8Приклад 4 ілоксиметил)бензолсульфоніламіно1тетрагідро 13 86091 14 ним Bellucci et al, Br. J. Pharmacol. 2003, 140:500[4-(S)-Аміно-5-(4-{1-[2,4-дихлор-3-(2,4506; значення зв'язування виражене як рКі. диметил-хінолін-8-ілоксиметил)Антагоністичну активність (виражено як рА2) бензолсульфоніламівизначали як інгібування індукованого брадикініно]циклопентанкарбоніл}піперазин-1-іл)-5-оксоном продукування інозитолів у клітинах СНО, трапентил]-триметил-амонію хлорид, дигідрохлорид. 1 нсфектованих рецептором В2 людини, способом, Н ЯМР (ДМСО-d6) d: 8,90 (1Н, s), 8,48 (3Н, s), описаним Bellucci et al, Br. J. Pharmacol. 2003, 8,02 (1Н, d), 7,95-7,63 (3Н, m), 5,59 (2Н, s), 4,57140:500-506. 4,45 (1Н, m), 3,97-3,24 (10Н, m), 3,08 (9Н, s), 2,95In vivo активність сполук заявленого винаходу 2,61 (5Н, m), 1,97-1,72 (8Н, m), 1,42 (4Н, s); ВЕРХ: визначали як ефективність інгібування індукованоRT = 5,88 хвил. MC: [M]+ 747,2. го ВК бронхоспазму у морської свинки [Tramontana Біологічна активність et al., J. Pharmacol. Exp. Therap., 296:1051-1057, Визначення спорідненості стосовно рецептору 2001], вимірюючи його дозу (іt=інтратрахеальне В2 проводили дослідженням зв'язування сполук застосування) (у нмоль/кг), котра інгібувала 80% заявленого винаходу з рецептором В2 людини, бронхіальне скорочення протягом принаймні 210 експресованим у клітинах СНО, способом, описахвил. Приклад WO03103671 пр. WO03103671 пр. WO03103671 пр. WO03103671 пр. WO03103671 пр. WO03103671 пр. Приклад 1 Приклад 2 Приклад 3 Приклад 4 55 63 57 59 44 88 W зв'язок зв'язок зв'язок зв'язок зв'язок зв'язок 0 0 0 зв'язок R Η СН3 Η СН3 СН3 СН3 X ΝΗ2 ΝΗ2 ΝΗ2 ΝΗ2 ΝΗ2 N(CH3) 3 СН3 Η СН3 СН3 Переважні сполуки заявленого винаходу порівнювали зі сполуками більш структурно подібними розкритим у WO03103671. Неочікувано виявлено, що сполуки винаходу мають активності in vivo та in vitro вище, ніж у структурно подібних аналогів з WO03103671. Тести на антагоністичну активність на клітинах, трансфектованих рецептором людини та in vivo є високо предиктивними стосовно очікуваних доз для терапевтичного застосування у людей. Скорочення it = інтратрахеальне застосування; iv = внутрішньовенне застосування; ДХМ = дихлорметан; МеОН = метанол; ТГФ = тетрагідрофуран; ДМСО = Комп’ютерна верстка В. Мацело Υ NHC(=NH)NH2 ΝΗ2 N(CH3)2 N(CH3)2 NHC(=NEt)NHEt N(CH3)3 ΝΗ2 ΝΗ2 Η ΝΗ2 N(CH3)3 N(CH3)3 N(CH3)3 N(CH3)3 n 3 4 4 4 3 4 3 3 3 3 рКі 8,7 9,1 8,8 8,8 10,1 9,7 10,3 10,2 10,1 10,1 pA2 8,4 8,9 8,3 9,0 9,0 8,2 it Доза 300 300 300 300 300 10,3 9,7 9,5 9,4 30 100 100 100 диметилсульфоксид; ДМФ = диметилформамід; AcOEt = етилацетат; АсОН = оцтова кислота; TFA = трифлуороцтова кислота; NBS = Νaбромсукцинімід; bро = бензоіл пероксид; Вос = трет-бутоксикарбоніл; HOBt=1-гідроксибензотриазол; EDC=1-етил-3-(3'диметилпропіл)карбодіімід; DIPEA = діізопропілетиламін; ВЕРХ = високоефективна рідинна хроматографія; ТШХ = тонко-шаров хроматографія; ЯМР = ядерний магнітний резонанс; ІЕР = іонізація електророзпиленням; MC = Mac-спектрометрія; FCC = флеш-колонкова хроматографія; RT = час утримання. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601