Пробка з композитного коркового матеріалу для ігристих вин і спосіб її виготовлення

1. Пробка з композитного матеріалу для ігристих вин в пляшках, які перебувають під тиском більше ніж 1,5 бар, яка стійка до розриву при відкручуванні для видалення з горлечка пляшки скоріше, аніж тільки при витягуванні, і яка демонструє гарні результати як стосовно пружності, так і стосовно однорідності, і має два типи коркового агломерату, яка відрізняється тим, що згадані агломерати щільно з'єднані взаємним проникненням один в інший і виготовлені з двох типів грануляту з різною гранулометрією у наступних відсотках: a) 10-90 об. % агломерату 1, одержаного з грануляту 1 корка з гранулометрією 3-7 мм; b) 90-10 об. % агломерату 2, одержаного з грануляту 2 корка з гранулометрією 0,25-2,5 мм; при цьому з'єднувальна поверхня між двома агломератами неоднорідна внаслідок їх взаємопроникнення, а агломерат 2 перебуває в контакті з вином. 2. Пробка за п. 1, яка відрізняється тим, що вона містить 40-60 об. % агломерату 1 і 60-40 об. % агломерату 2. 3. Пробка за одним з пп. 1 або 2, яка відрізняється тим, що вона має довжину (6), що становить 3855 мм, і діаметр (3), що становить 23-32 мм, і складається з крупного агломерату корка довжиною (4), яка становить 4-45 мм, з фаскою (1), що 2 (19) 1 3 96608 4 змінного дозування і таким чином одержані суміші вводять системою поршнів у єдину формувальну ємність (циліндричну лунку), прикріплену до несучої плити форми на кожному своєму кінці. 8. Спосіб за п. 7, який відрізняється тим, що кожен з бічних подавальних пристроїв складається з обертальної циліндричної або півциліндричної ємності, яка вміщує гранулят, який засипається за допомогою вібраційної перемішувальної системи, причому гранулят попередньо зволожується зв'язувальною добавкою. 9. Спосіб за будь-яким із пп. 6-8, який відрізняється тим, що подавальні пристрої виконують співвісними в осьовому напрямі з формувальною камерою, а стискувальний поршень ковзає всередину подавального пристрою, штовхаючи гранулят у форму, причому ця операція виконується одночасно у двох верхніх частинах циліндричних форм, де потім пресують грануляти. 10. Спосіб за будь-яким із пп. 6-9, який відрізняється тим, що поступальне переміщення поршнів забезпечує ущільнення, при цьому лінія з'єднання двох типів агломерату неоднорідна там, де існує деяке взаємопроникнення двох частин з кожної сторони середньої концептуальної лінії розділу. 11. Спосіб за будь-яким із пп. 6-10, який відрізняється тим, що форми після закривання подають до попередньо нагрітої печі з контрольованою температурою, де вони зберігаються протягом необхідного періоду часу для полімеризації і для забезпечення стійкості до механічних впливів для надання можливості виймання з форми після охолодження без надмірного розширення. 12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що форми подають до холодильної камери при контрольованій температурі і охолоджують до температури від 30 до 80 °С, потім виймають з форми за допомогою поршневого ежектора. 13. Спосіб за п. 12, який відрізняється тим, що форми охолоджують до температури 40-60 °С. 14. Спосіб за одним з пп. 6 або 7, який відрізняється тим, що щільне з'єднання між двома типами агломерату забезпечується рідким здатним до полімеризації зв'язувальним агентом. 15. Спосіб за одним з пп. 6 або 7, який відрізняється тим, що використовувані зв'язувальні агенти можуть бути різними для кожного типу агломерату. 16. Спосіб за одним з пп. 6 або 7, який відрізняється тим, що використовувані композиції можуть бути різними для кожного типу агломерату. 17. Спосіб за одним з пп. 6 або 7, який відрізняється тим, що щільне з'єднання між двома типами агломерату виконується під тиском всередині форми. 18. Спосіб за п. 17, який відрізняється тим, що рідкий здатний до полімеризації зв'язувальний агент має макромолекулярну поліуретанову структуру з або без хімічно активних функціональних груп. 19. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що поліуретановий форполімер, використовуваний в агломераті основи, є попередником зв'язувального агента, має термінальну молекулярну структуру, одержану з 4,4'-дифенілметандіізоціанату (MDI) і відповідних полімерних аналогів або одержану з толуолдіізоціанату (TDI), з його ізомерів або аналогів. Цей винахід стосується коркових пробок з композитного матеріалу для ігристих вин, які складаються з двох типів коркового агломерату, які щільно з'єднані, і виготовлені з двох типів грануляту різної гранулометрії, а також до виготовлення пробок з використанням двох міксерів і окремого формування агломератних пробок. Світовий ринок для ігристих і газованих вин дуже широкий і вже перевищує два мільярди пляшок на рік, які виробляються у більш ніж 50 країнах. Одним із суттєвих аспектів, який є дуже важливим, є правильна і безпечна герметизація цього типу пляшки. Фактично, у випадку шампанського і ігристого або газованого вина, герметизуючий матеріал повинен гарантувати герметизацію у такий спосіб, щоб зберігався тиск всередині пляшки. Для ігристих вин, тиск всередині пляшки перевищує 1,5 бари. Вимог до ринку ігристих вин багато і вони є спеціальними, найважливішими з яких є: однорідність робочих показників (герметизація, старіння, поведінка після відкривання і збереження органолептичних характеристик), прийнятність для ринку (традиційний зовнішній вигляд пробки у формі гриба) і відношення висока якість/вартість. Ринок на даний момент надає перевагу використанню коркових герметизуючих матеріалів, які на даний момент становлять 80% від загальної кількості використовуваних герметизуючих матеріалів, при цьому решту 20% формують синтетичні герметизуючи матеріали і кришечки з різзю. Використовувані на даний момент коркові герметизуючі матеріали не відповідають усім вимогам. Пробки з коркового агломерату на даний момент виготовляються двома різними способами: - безперервною реакційною екструзією, також відомою як "екструзійний спосіб" - за допомогою реакційного пресування у закритій формі, також відомого як "спосіб окремого формування". У першому з цих способів, гранульований корковий матеріал, попередньо зволожений форполімерною добавкою, безперервно пресують за допомогою нагрітої трубчастої частини. Пресування призводить до заповнення проміжків між гранулами форполімерною добавкою, яка під дією температури полімеризує краї агломерованого грануляту. Суцільний циліндричний стрижень, виготовлений цим способом, потім ділиться на частини придатної довжини. Після операцій шліфування одержується пробка з необхідною довжиною і діаметром. У другому з цих способів, гранульований кор 5 ковий матеріал, який був попередньо зволожений форполімерною добавкою, подається напівбезперервним способом у циліндричні форми. Потім гранулят пресується у формах двома циліндричними поршнями. Тиск, який прикладається протягом декількох хвилин у гарячій формі, дозволяє реакції полімеризації досягати високого рівня перетворення, типово більше ніж 95%, і, таким чином, зменшує розширення після виймання з форми. Існує два інші способи, які не описуються, оскільки вони вважаються несуттєвими, а саме одержання трубчастого центрифугованого агломерату та блоків у формі паралелепіпеду. Агломеровані пробки з діаметром 25 мм-30,5 мм є результатом агломерації коркових гранул (які мають діаметр 2-8 мм) і змішування хімічних добавок за допомогою екструзійного способу, використовуваного, наприклад, у способі, зареєстрованому в британському патенті GB 517798, або, рідше, у способі окремого формування. Якість цих пробок головним чином вважається нижчою від бажаної внаслідок або способу виготовлення або вибраних сировинних матеріалів, у відповідь на значення тиску пресування. Використання цих пробок може призвести до випадкового погіршення органолептичних характеристик вин і також до непередбачуваної поведінки при збереженні CO2. Пробки, які використовуються в більшості випадків для герметизації пляшок з газованими або ігристими винами, складаються з циліндра з агломерованого коркового матеріалу з двома дисками з природного корку, прикріплених до кожного кінця. Агломеровані циліндри одержуються агломерацією коркових гранулятів з середнім розміром гранул, що становить 2-8 мм, разом з хімічними добавками і за допомогою способу реакційної екструзії або формування. Коркові диски можуть, тому, використовуватися традиційним способом або як це описано у патенті EP 0481155. З'єднання склеюванням двох матеріалів з різними фізичними характеристиками, одна з яких проявляє властиву змінність і гетерогенність природного матеріалу, призводить до неповної задовільної однорідності поведінки. Агломератні коркові матеріали "нового покоління" одержується агломерацією коркового грануляту за допомогою формування і мають мінімальну вагу 51 відсоток гранульованого коркового матеріалу з гранулометрією 0,25-8 мм, і, частіше, 0,25-2,5 мм. Ці пробки виготовляються способами, які націлені на покращення органолептичного нейтралітету старіння і можуть містити розширювані синтетичні матеріали, як це описано в європейському патенті EP 0496687. У відповідності з використовуваними способами, ці пробки можуть ймовірно задовольняти вимоги до використання, зокрема стосовно однорідності механічної і органолептичної поведінки. Однак, візуальні аспекти коркового матеріалу головним чином не виконують очікувань потенційних покупців. Іспанський патент ES2160005 (Martin) описує агломератну пробку з або без приклеєних корко 96608 6 вих дисків і дротяної рамки. Існує тільки один тип агломерату і у цьому випадку коркові диски приклеюються і не кріпляться щільно під час формування (з'єднувальна поверхня є однорідною). Спосіб виготовлення не описується і не заявляється. Іспанська корисна модель ES1043200 (Emporda) описує пробку, виготовлену з трьох окремих частин: перша одержана з крупного агломерату (4-8 мм), друга-з природного корку і третя-з дрібного агломерату (20,5-30 мм). Агломератні частини одержуються окремо екструзією в одиничних формах або в блоках. Частини склеюються і не з'єднуються щільно під час формування (з'єднувальна поверхня є однорідною). Іспанська корисна модель ES1047917 (Emporda) подібна до іспанської корисної моделі ES1043200 і також описує пробку, виготовлену з трьох окремих частин: перша виготовлена з крупного агломерату або з агентом, який забезпечує непроникність, друга з природного корку і третя-з дрібного агломерату з агентом, який забезпечує непроникність. Частини склеюються і не з'єднуються щільно під час формування (з'єднувальна поверхня є однорідною). Спосіб виготовлення не описується. Іспанська корисна модель ES1057788 (Rutllant) описує пробку, виготовлену з двох або трьох окремих частин: перша виготовлена з крупного агломерату (2,72-4,75 мм), друга-з дрібного агломерату (