Фітогель з протизапальною та знечулюючою дією

Фітогель з протизапальною та знечулюючою дією, що містить ліофілізовану фітосубстанцію плодів перцю стручкового (Capsicum annum), який відрізняє ться тим, що додатково містить метилцелюлозу, пропіленгліколь та воду очищену, при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас. %: ліофілізована фітосубстанція плодів перцю стручкового 3,0-5,0 метилцелюлоза 3,0-5,0 пропіленгліколь 18,0-22,0 вода очищена до 100,0. (19) (21) u200710519 (22) 24.09.2007 (24) 11.02.2008 (72) ДУБРОВНА ЛЮДМИЛА ВОЛОДИМИРІВН А, UA, ФЕДІН РОМАН МИ ХАЙЛОВИЧ, U A, БЕНЗЕЛЬ ЛЕОНІД ВАСИЛЬОВИЧ, UA, ВОВК ЮРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, U A, БЕНЗЕЛЬ ІГОР ЛЕОНІДОВИЧ, UA (73) ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОН АЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА Г АЛИЦЬКОГО, U A 3 30032 ді гелю. Необхідну гелеподібну консистенцію засобу надає відповідна кількість метилцелюлози та води очищеної. Застосувння фітосубстанції з плодів стручкового перцю у вигляді гелю дозволяє забезпечити високу концентрацію лікувальної речовини безпосередньо у вогнищі запалення та пролонгувати час дії активних речовин. Спосіб приготування запропонованого фітогелю. Розраховану кількість метилцелюлози заливають водою очищеною кімнатної температури на 3-4 години для набрякання та повного її розчинення. Ліофілізовану фітосубстанцію плодів перцю стручкового розтирають у ступці з розчином метилцелюлози і пропіленгліколем до отримання однорідного напівпрозорого гелю коричневого кольору з характерним запахом. Отримання фітогелю ілюструється наступними прикладами. Приклад 1. Фітогель готують, як вказано вище, за мінімального співвідношення інгредієнтів: ліофілізована фітосубстанція плодів перцю стручкового 3,0 метилцелюлоза 3,0 пропіленгліколь 18,0 вода очищена до 100,0. Приклад 2. Фітогель готують, як вказано вище, за максимального співвідношення інгредієнтів: ліофілізована фітосубстанція плодів перцю стручкового 5,0 метилцелюлоза 5,0 пропіленгліколь 22,0 вода очищена до 100,0. Приклад 3. Фітогель готують, як вказано вище, за оптимального співвідношення інгредієнтів: ліофілізована фітосубстанція плодів перцю стручкового 4,0 метилцелюлоза 4,0 пропіленгліколь 20,0 вода очищена до 100,0. Для клінічного вивчення знечулюючої дії фітогелю під спостереженням перебувало 90 хворих (55 чоловіків і 35 жінок) із запальними процесами м'яких тканин ЩЛД одонтогенного і неодонтогенного походження (запальним інфільтратом при періодонтиті та періоститі, абсцесом, флегмоною, лімфаденітом, фурункулом, карбункулом). Хворі належали до І гр упи, згідно з класифікацією ASA (Американської асоціації стоматологів), - це пацієнти з нормальним здоров'ям. Вагітні жінки, годуючі матері, пацієнти з супутніми захворюваннями не були включені в дослідження. Вік хворих становив 18-59 років. Дослідження проводились на клінічній базі кафедри хірургічної та ортопедичної стоматології, що знаходиться в Львівському обласному госпіталі інвалідів війни і репресованих (ЛОГІВіР). Клінічне обстеження пацієнтів проводили згідно із загальноприйнятою методикою. Для додатко 4 вого обстеження з метою вивчення знечулюючих властивостей використовували алгометрію та суб'єктивне тестування за VAS-шкалою. Анестезуючу активність оцінювали за допомогою пристрою для визначення рівня больової чутливості - алгометра [4]. Для суб'єктивної оцінки ефективності анестезуючої дії використовували метод VAS (з англ. visual analogue scale - візуальної аналогової шкали) [5]. VAS – 10-бальна шкала, яка відображає інтенсивність болю під час та після проведення маніпуляцій. Перш, ніж застосовувати гель плодів перцю стручкового (Capsicum annum) для знечулення при патологічних станах ЩЛД, була вивчена його анестезуюча активність в осіб зі здоровими тканинами ЩЛД і санованою порожниною рота. Дослідження проведено на 20 добровольцях. Препаратом порівняння послужив засіб природнього походження 3% мазь прополісу. Пацієнти були поділені на дві дослідні групи: I дослідна група (10 чоловік) - як місцевоанестезуючий засіб застосовували фітогель плодів перцю стручкового; II дослідна група (10 чоловік) - 3% мазь прополісу. У всіх пацієнтів перед проведенням аплікаційного знечулення було визначено рівень больової чутливості інтактної слизової оболонки. Тестування проводили алгометром в ділянці прикріплених ясен зі щічної сторони, між іклом і першим премоляром на нижній щелепі. Робочим кінцем зонда алгометр прикладали до слизової оболонки ясен під прямим кутом, притискаючи із стійкою та постійною силою впродовж 1-2 секунд. Пацієнтів просили рукою подати сигнал при появі відчуття болю. Таким чином, по ходу пересування стрілки по шкалі (від 0 до 10) визначалирівень больової чутливості. Перші 5 хвилин поріг больової чутливості фіксували кожної хвилини, далі - з 3хвилинним інтервалом. Початок анестезії визначали за суб'єктивним відчуттям пацієнта та відсутністю больової реакції при уколі зондом алгометра. Якщо анестезія не наступала протягом 10 хвилин, її вважали безуспішною. Тривалість анестезії встановлювали за часом відновлення попередньої чутливості слизової оболонки порожнини рота. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою Microsoft Excel. Для оцінки розбіжностей між середніми величинами при нормальному розподілі вибіркових сукупностей використовували t-критерій Стьюдента. При перевірці гіпотез використовувався рівень значимості р=0,05. У таблиці 1 відображені показники порогу больової чутли вості в осіб без патології тканин ЩЛД та при застосуванні гелю плодів перцю стручкового і 3% мазі прополісу. 5 30032 6 Таблиця 1 Показники алгометрії в здоров их осіб Час, хв До проведення аплікаційного знечулення 1 2 3 4 5 8 11 14 17 20 23 26 29 32 35 38 41 44 47 50 Поріг больов ої чутлив ості Дослідна група №1 Дослідна група №2 4,1±0,257 4,3±0,235 4,5±0,183 4,6±0,180 7,1±0,257* 6,1±0,257 7,9±0,257* 6,6±0,243 8,5±0,183* 6,6±0,234 8,7±0,168* 6,8±0,274 8,6±0,243* 6,9±0,257 8,5±0,246* 6,7±0,235 8,3±0,283* 6,4±0,180 8,0±0,284* 6,0±0,234 7,8±0,359* 5,8±0,220 7,6±0,336* 5,5±0,296 7,2±0,220* 5,0±0,284 7,0±0,232* 4,8±0,274 6,5±0,296* 4,6±0,243 6,1±0,256* 4,3±0,168 5,6±0,336* 4,3±0,168 5,2±0,274* 4,3±0,168 4,6±0,180 4,3±0,168 4,1±0,110 4,3±0,168 4,1±0,110 4,3±0,168 Примітка: * - достов ірні в ідмінності (р