Рацемічні та оптично активні похідні естерів транс-аповінкамінової кислоти

1 Рацемічні та оптично активні ПОХІДНІ естерів транс-аповшкамшової кислоти формули R-O в якій R - гідроген або група Z—С(=О)—, в якій Z є насиченим або ненасиченим Сі 4алкілом з ЛІНІЙНИМ або розгалуженим ланцюгом, як варіант, заміщеним арилом, аралкілом, І 14ебурнаменшілом або п'яти-, шести- або семичленною циклічною гетероарильною групою, що містить однакові або різні гетероатоми, вибрані з групи, що складається з нітрогену, оксигену та сульфуру, у ВІДПОВІДНОСТІ з чим замісники можуть бути вибрані з галогену, Сі 4алкілу, Сі 4алкоксилу, гідроксилу, нітрогрупи, аміногрупи, ціаногрупи, трифлуорметилу, п=2, 3 або 4, а також їх терапевтично прийнятні солі О Згідно З винаходом запропоновано нові рацемічні та оптично активні ПОХІДНІ естерів трансаповшкамінової кислоти формули Сполуки згідно з винаходом нові і виявляють корисну біологічну активність В умовах in vitro вони виявляють значну антиоксидантну (інгібуючу ліпідну пероксидацію) дію При дослідженнях в умовах in vivo вони виявили помітну антиішемічну та антиамнезійну дію к-о-чсщ, також спосіб лікування, що включає застосування пацієнтом терапевтично діючої КІЛЬКОСТІ сполуки формули (І) або и терапевтично прийнятної солі У формулі (І) у позначенні R Z, як Сі 4алкіл, може бути таким ЛІНІЙНИМ чи розгалуженим, насиченим чи ні, як метил, етил, пропіл, ізопропіл, бутил, втор-бутил, трет-бутил, ізобутил, ВІНІЛ, пропеніл тощо, як арил він може бути, наприклад фенілом, як аралкіл він може бутибензилом, дифеніл метилом, тощо, як гетероарил він може бути такою 5-, 6-, або 7членною циклічною групою, що містить однакові чи різні гетероатоми, наприклад нітрогену, оксигену ВІДПОВІДНО, ЗГІДНО З винаходом запропоновано в якій R - гідроген або група Z-C(=0)-, в якій Z - Сі 43ЛКІЛ, як варіант, заміщені арил, аралкіл, гетероарил або 14-ебурнаменшіл, а п=2, 3 або 4, а також їх терапевтичне прийнятні солі та фармацевтичні композиції, що містять ці сполуки Крім того, згідно з винаходом запропоновано спосіб виготовлення вищевказаних сполук та композицій (О о (О 61062 чи сульфуру, як наприклад, піроліл, фурил, ТІЄНІЛ, піридил, піраніл, піразоліл, імідазоліл, піримідиніл, морфолініл, тощо Замісниками у вищезазначених арилах, аралкілах та гетероарилах можуть бути такі галогени, як флуор, хлор або бром, Сі 4алкіли або Сі 4алкоксили, а також гідроксил, трифлуорметил, нітро-, аміно-, ціаногрупи, тощо Терапевтично прийнятними солями сполуки формули (І) згідно з винаходом можуть бути солі четвертинні або приєднання кислот ПОХІДНІ транс-аповінкамшової кислоти формули (II), що використовують як ВИХІДНІ реагенти, можна отримати обробкою кислотою придатних похідних пдроксимінооктанпдроіндол[2,3а]хшолізину, як описано у британському патенті GB 2124214 Існують ВІДОМІ з літератури сполуки, що за будовою відносяться до сполук формули (І) Естери транс-аповінкамшової кислоти з антизапальною, антиконвульсивною, антипаркінсонічною та антиатеросклеротичною дією описано в угорському патенті №186891 Антитоксичні або судинорозширюючі ПОХІДНІ аповшкамшової кислоти з різними бічними ланцюгами розкрито в угорському патенті №187733 На відміну від вищеописаних відомих з літератури сполук нові ПОХІДНІ естерів трансаповшкамінової кислоти виявляють значну антиоксидантну, антиішемічнута антиамнезійну дію Постійний захист циркуляції крові потрібний для нормального функціонування центральної нервової системи (ЦНС), оскільки це забезпечує придатну подачу при екстремальній потребі тканини мозку глюкози та кисню Завдяки ішемії та реперфузм вражається пізнавальна функція зворотні та незворотні пошкодження можуть виникати в залежності від суворості та подовженості ішемії Порушення будови та функції клітинних мембран нейронів може призвести до загибелі нейронів Як наслідок ішемії можуть виникати такі патологічні процеси, як утворення вільних радикалів Утворення вільних радикалів призводить до окисненя ненасичених жирних кислот (ліпідна пероксидація), які є важливим компонентом мембран Це менш специфічний процес деструкції клітин, що змінює чи пошкоджує бюмолекули Отже, функції різного рівня клітин, органів, організму у цілому можуть бути порушені Вільнорадикальні реакції грають важливу роль у патогенезисі таких деяких індукованих ішемією порушень, як внутрішні ішемічні захворювання, ішемія міокарду, геморагічний шок, розлади функції судин мозку, пов'язані з ішемією, ішемічні пошкодження печінки, ішемія нирок, тощо Завдяки своїй інгібуючій дії на ліпідну пероксидацію антиоксидантні сполуки забезпечують захист проти пошкоджень, викликаних вільними радикалами при ішемічних станах Отже, антиоксидантні та антиішемічні сполуки можуть бути корисними при лікуванні вищевказаних патологічних станів Для дослідження антиоксидантної дії двома способами використали тести in vitro 1 Дія індукованої НАДФ ліпідної пероксидацм у мікросомах мозку J М Braughler et at Novel 21-Arnmo Steroids as Potent inhibitors of Iron-dependent Lipid Peroxidation [J Biol Chem, 262 10438-10440 (1987)] T J Player et a/, Enzime Lipid Peroxidation in the Microsomal Fraction of Rat Brain [J Neurochem 37422-426(1981)] Для отримання мікросом використовували самців пацюків Hannover-Wistar масою 150-250г Після відокремлення голови мозок видаляли цілком і гомогенізували у 10-кратному об'ємі льодяного 0.25М розчину сахарози Гомогенат центрифугували на Hitachi CR 26Н при 15000д при 4°С 10 хвилин, потім збирали верхній шар (супернатант) та центрифугували на Hitachi SCP 85H при 78000д при 4°С 60 хвилин Після суспендування осаду у 0.15М розчині КСІ визначали вміст білку у отриманому розчині і доводили концентрацію до 10мг/мл Одержані так мікросоми заморожували у суміші сухого льоду з ацетоном та зберігали при -70°С до використання Інкубаційна суміш включала 50мМ ТРИС-НСІ (рН 6,8), 0,2мМ FeCI3, 1мМ КН2РО4, 0,5мМ АДФ, 0,2мг мікросом і тестуєму сполуку Інкубацію проводили у кінцевому об'ємі 1мл 20 хвилин при 37°С Ліпідну пероксидацію індукували додаванням 0,4мМ НАДФ (СЛІПІ зразки не містили НАДФ) Реакцію зупиняли додаванням 0,375мл зупиняючого розчину, що містив 40% трихлороцтову кислоту та 0,5М НСІ у співвідношенні 2 1 Утворення малондіальдепда визначали за допомогою тюбарбітуратної кислоти Після зупинки реакції додали по 1мл 1% тюбарбітуратної кислоти до кожного зразка, який потім гріли 10 хвилин на водяній бані при 100°С Після цього зразки центрифугували на Janetzki K70 при 2000д 10 хвилин при 4°С Світлопоглинання забарвленого верхнього шару вимірювали при 535нм на спектрофотометрі Hitachi 150-20 Як сполуку порівняння використовували біс(діетилацеталь) малондіальдепда 2 Дія індукованої Fe + ліпідної пероксидаим у гомогенаті мозку Після відокремлення голови у пацюків Hannover-Wistar масою 150-220г мозок видаляли цілком і гомогенізували у 9 об'ємах льодяного буферу Кребса-Рінгера, що містив 15мМ ГЕПЕС (4(2-пдроксіетил)-1-піперазинілетансульфоновоі кислоти) (рН 7,4), 140мМ NaCi, 3,6мМ КСІ, 1,5мМ СаСІ2, 0,7мМ МдСІ2, 1,4мМ КН2РО4 та ЮмМ глюкози Потім визначали вміст білку у розчині і ДОВОДИЛИ концентрацію ДО 10мг/мл Після додавання до 200ші гомогенату тестуємого інгібуючого засобу у об'ємі 5ші суміш інкубували 20 хвилин при 37°С Індуковану Fe2+ ліпідну пероксидацію викликали додаванням 5ші 8мМ розчину Fe2(NH4)2(SO4)2 Після протікання часу інкубації реакцію зупиняли додаванням 1мл зупиняючого розчину, що містив 12,5% трихлороцтової кислоти та 0,8М НСІ, після цього зразки центрифугували на Janetzki K70 при 2000д 10 хвилин при 4°С Утворення малондіальдепда визначали за допомогою тюбарбітуратної кислоти До 0,5мл супернатанту додали по 1мл 1% тюбарбітуратної кислоти, зразки гріли 20 хвилин на водяній бані при 100°С Світлопоглинання вимірювали при 535нм на спектрофотометрі Hitachi 150-20 Як сполуку 61062 порівняння використовували біс(діетилацеталь) ефективні, оскільки кожна з них приблизно ВДВІЧІ малондіальдепда активніша за ідебенон та DL-a-то кофе рол Сполуки під №№1011005 та 1011037 виявляють дію, На основі залежностей концентраціяподібну до дії DL-a-токоферолу Сполуки під ефективність тестуємих сполук визначили величи2+ №№1010885 та 1011047 інгібують індуковану Fe ну І «so, Ці результати наведено у таблиці 1 для ліпідну пероксидацію сильніше за ідебенон Антиобох способів оксидантна активність сполуки №1011008 також перевищує активність силімарину ТАБЛИЦЯ 1 За даними обох тестів можна констатувати, що сполуки під №№2705279, 1010962, 1010960, z+ № при- Індук НАДФ Індук Fe 1010961, 1010886, 1011038 та 1011036 дуже силь№ сполуки кладу но інгібують ліпідну пероксидацію, індуковану різ(ІК50, ЦМ) (IKso, ЦМ) 2+ ними вказаними шляхами (НАДФ чи Fe ), величи2705279 2 6,3 4,8 ни IKso цих сполук менші за ЮцМ Оскільки жодна 1010885 1 9,7 15,5 зі сполук для порівняння не може виявляти таку 1010962 8 7,5 5,7 дію у обох тестах (як показано, вони інгібували 1010960 6 7,4 5,7 2+ ліпідну пероксидацію індуковану НАДФ та Fe в 1010961 7 5,9 5,3 різному ступеню), сполуки згідно з винаходом мо1011005 9 10,3 11,9 жна вважати більш ефективними, ніж сполуки для 2705283 3 11,2 6,8 порівняння 2705284 4 20,4 6,8 Кожна з досліджених сполук виявляє значну 1011008 10 6,0 21,2 антиоксидантну активність, отже вони здатні інгі1010887 13 12,6 7,2 бувати ліпідну пероксидацію, обумовлену вільни1010886 18 7,6 7,7 ми радикалами, які утворюються у реакції Фентона 1011038 16 8,4 8,7 (що каталізується Fe2+), або при функціонуванні 1011036 14 7,7 9,3 ферменту редуктази НАДФ-цитохрому С 1011037 13 3,2 11,4 Скорочення 1011047 17 5,9 16,1 НАДФ нікотинамід-аденш-динуклеотидІдебенон 1,2 18,9 фосфат, відновлена форма Вітамін Е 406,3 12,1 ТРИС - трис(пдроксиметил)амшометан Силімарин 191,0 54,9 АДФ - аденозин-5'-дифосфат Ідебенон-6-(10-пдроксидецил)-2,3-диметокси5-метил-1,4-бензохшон Як можна побачити з даних таблиці 1, кожна ОІ_-а-токоферол-2,5,7,8-тетраметил-2тестована сполука згідно з винаходом виявляє (4',8',12'-триметилтридецил)-6-хроманол антиоксидантну (інгібуючу ліпідну пероксидацію) Елагова кислота 2,3,7,8активність Антиоксидантна дія була досліджена тетрапдрокси[1]бензопіран[5,4,3для ліпідної пероксидацм, індукованої ферментом ссіе][1]бензопропан-5,10-діон (НАДФ) та неіндукованої ферментом (Fe +) РІВНІ Силімарин - силібінін + силідіанш + силіхрисантиоксидантної дії охарактеризовано величинами тин ІК 50 Для дослідження антиішемічні та антиамнеЗахисну активність відносно мозку ідебенону, зійної дії використали тести in vivo природного антиоксиданту вітаміну Е (DL-a1 Антиішемічна дія (на моделі накладання літокоферол) та гепатозахисника силімарину викогатура на білатеральну артерію) ристано для порівняння N Himori et al Cerebral ischemia model with На основі даних таблиці 1 видно, що тестовані comscious mice involvement of NMDA receptor сполуки виявляють набагато сильнішу активність activation and derangement of learning and memory при інгібуванні індукованої НАДФ (ферментної) ability [J Pharmacol Meth 23311-327(1990)] ліпідної пероксидацм, ніж сполуки порівняння, що Сонні артерії мишей (масою 30-32г) розкривавидно з набагато менших величин їх IKso, ніж вели білатерально під анестезією 450мг/кг хлоральличини IKso для DL-a-токоферолу та силімарину пдрату штраперитонально (і п ) Симпатический та Серед сполук, запропонованих як найефективніші, вагусний нерви ВІДДІЛЯЛИ та нижче сонних артерій антиоксидантна дія сполук під №№2705279, білатерально розміщували петлю лігатури Обидва КІНЦІ лігатури вивели на спину позаду вух В 1010961, 1011008, 1011037 та 1011047 близька до наступний день у притомному стані обидва КІНЦІ дії ідебенону Сполуки під №№1010885, 1010962, лігатури затягували, перекриваючи подачу крові 1010960, 1011005, 1010887, 1010886, 1011038, через сонну артерію Це продовжували 5 хвилин, 1011036 та 2705283 інгібують індуковану НАДФ потім кровообіг відновлювали Число тварин, що ліпідну пероксидацію у 20 разів сильніше за силізагибли протягом 5 хвилин та у наступні 24 години марин фіксували Розрахунок значень проводили за тесПереважаюча більшість сполук, представлетом chi 2 Попередню обробку сполуками проводиних у таблиці 1, виявляє набагато сильнішу активли штраперитонально (і п ) за ЗО хвилин до накланість при інгібуванні індукованої Fe2+ (неферментдання лігатури ноі) ліпідної пероксидацм, ніж сполуки порівняння Сполуки під №№2705279, 2705283, 2705284, Дію сполук у дозах 2мг/кг на смертність, спри1010962, 1010960, 1010961, 1010887, 1010886, чинену накладанням лігатури, показано у таблиці 1011038 та 1011036 запропоновані як найбільш 2 61062 ТАБЛИЦЯ 2 № сполуки 2705279 1010885 1010960 1010961 1010962 1011005 1010887 1010886 1011036 1011037 1011038 1011047 Ідебенон Вітамін Е Контроль № прикладу 2 1 6 7 8 9 13 13 14 15 16 17 Смертність (%) 10 60 20 60 40 70 ЗО ЗО 50 50 60 50 40 70 70 Величини ЕДбо сполук порівняння, а також найефективнішої сполуки, застосованих і п , вказано у таблиці З ТАБЛИЦЯ З Сполука Ідебенон Вітамін Е 2705279 ЕД50 (мг/кг) 4,50 (0,96-9,38) 17,80(8,46-41,8) 0,76(0,2-1,27) Біологічна активність in vivo сполук, що виявляють значну антиоксидантну дію (ІК5о