Напрямний башмак і піднімальний пристрій для використання у будівельній галузі

1. Напрямний башмак (16) для піднімального пристрою (10) для використання в будівельній галузі, що має щонайменше один напрямний захоплювач (86), виконаний з можливістю переміщення в горизонтальному напрямку й повороту навколо горизонтальної осі. 2. Башмак за п. 1, який відрізняється тим, що він виконаний з можливістю приєднання до настінного башмака (20) на будівлі (14). 3. Башмак за п. 2, який відрізняється тим, що відстань між віссю обертання (88) напрямного захоплювача (86) і зовнішнім кінцем обертового захоплювача (86) менше, ніж відстань між віссю обертання (88) і з'єднанням (70) між напрямним башмаком (16) і настінним башмаком (20). 4. Башмак за будь-яким із попередніх пунктів, який відрізняється тим, що щонайменше один напрямний захоплювач (86) на напрямному башмаку (16) направляється в одних ділянках необертовим способом, а в інших - обертовим способом. 5. Піднімальний пристрій (10) для використання в будівельній галузі, що має щонайменше один напрямний башмак (16) за будь-яким з попередніх пунктів, щонайменше один елемент (12) риштовань, виконаний з можливістю спрямування і/або підвішування за допомогою щонайменше однієї напрямної (16) на будівлі (14), і щонайменше один піднімальний привід (18), прикріплений з можливістю знімання безпосередньо до окремих опор (20) на будівлі (14) і з можливістю перемикання між першим робочим режимом, у якому елемент (12) 2 (19) 1 3 93392 4 17. Пристрій за будь-яким із пп. 5-16, який відрізняється тим, що елемент (12) риштовань має щонайменше один розділений вертикальний профіль (26), частини якого (26.1, 26.2) жорстко з'єднані одна з одною. 18. Пристрій за будь-яким із пп. 5-17, який відрізняється тим, що елемент (12) риштовань має щонайменше один опорний елемент (28) для горизонтальної опори елемента (12) риштовань на будівлі (14). Винахід відноситься до напрямного башмака й піднімального пристрою для використання у будівельній галузі. Зокрема в будівельній галузі відомо використання самопіднімальних пристроїв при спорудженні багатоповерхових, і особливо краще високих будинків. Це забезпечується за допомогою опалубки, необхідної при спорудженні вертикальних стін будинку. Як тільки недавно споруджені стіни досить затвердіють, на них за допомогою відповідних профілів встановлюються піднімальні приводи для підняття так званих елементів риштовань, що несуть на собі опалубку, таким чином, щоб вертикальні стіни мали можливість "рости" далі в напрямку, що знаходиться вище простору. Коли ці стіни споруджені, приводи елемента риштовань "прямують" вище для підняття елементів риштовань над недавно спорудженою секцією, як тільки вона досить затвердіє. Пристрій такого типу відомий з патенту US 4962828. У цьому випадку елемент риштовань не обов'язково має опалубку, але, наприклад, має запобіжну сітку і/або платформи, що виступають назовні від споруджуваної конструкції для забезпечення доступу до споруджуваної конструкції, і в тому числі до підлоги, яку там укладають. Вказані елементи приєднані до елемента риштовань. Крім того, профілі можуть приєднуватися до окремих точок будівлі, а також передбачений перемикальний привід для підняття або елементів риштовань, або профілів, призначених для прикріплення до будівлі. Відома піднімальна система опалубки, яка позначається як SKE, за допомогою якої вертикальні профілі, на яких можуть бути встановлені приводи для підйому елемента риштовань, прикріплюються до будівлі. В альтернативному робочому положенні приводи встановлені на елементі риштовань, який у цей момент підвішений і/або прикріплений до будівлі, для того, щоб, таким чином, мати можливість підняти вертикальні профілі в нову зону. Основна задача винаходу полягає в створенні напрямного башмака й піднімального пристрою для використання в будівельній галузі, які були вдосконалені відносно ефективності монтажу. Ця задача вирішується за допомогою напрямного башмака, описаного в пункті 1 формули винаходу, і піднімального пристрою, яким оснащений башмак. Кращі вдосконалення описані в подальших пунктах формули винаходу. Можливість від'єднання напрямної від елемента риштовань піднімальної системи прийнятним способом досягається тим, що напрямний башмак, який надалі буде також називатися напрямною, має, щонайменше, один напрямний захоплювач, який може переміщатися в горизонтальному напрямку й повертатися навколо горизонтальної осі, і який охоплює профіль, наприклад, Т-, І- або Uподібний профіль, частину або ділянку профілю. Наприклад, щонайменше, один профіль, передбачений на елементі риштовань, може бути Тподібним або І-подібним профілем, горизонтальна (як у букви "Т") частина якого розташована паралельно зовнішній стороні будівлі й спрямована до неї. У цьому випадку напрямний захоплювач може зачіплятися за цю частину позаду на ділянці вертикальної частини "Т" і може виводитися із зачеплення за допомогою горизонтального зсуву відводитися за допомогою повороту навколо по більшій частині горизонтальної осі. Подальша перевага обертового приєднання щонайменше одного напрямного захоплювача до напрямної полягає в тому, що можна уникнути дискретних навантажень при обертовому приєднанні напрямної до опори на будівлі. Тобто, як буде описано далі з посиланнями на креслення, коли елемент риштовань встановлений на напрямній, нахил має місце таким чином, що напрямна (показана в поперечному перерізі) розташована окремо або (показана в тривимірному просторі) уздовж лінії на профілі, і тут можуть виникати високі навантаження. Цього краще можна уникнути за допомогою напрямних захоплювачів, розташованих з можливістю обертання на напрямних. Напрямний башмак може бути розташований на піднімальному приводі піднімального пристрою. Крім того, напрямний башмак може приєднуватися до настінного башмака, прикріпленому до будівлі, і/або елемент риштовань піднімального пристрою може направлятися напрямним башмаком. Крім того, було визнано доцільним зробити відстань між віссю обертання, навколо якої може повертатися напрямний захоплювач, і зовнішнім кінцем напрямного захоплювача меншим, ніж відстань між віссю обертання й з'єднанням між напрямним і настінним башмаком. Переважно, це не дає можливість з'єднанню між напрямною і настінним башмаком перешкоджати повороту напрямного захоплювача. Отже, напрямний башмак такого типу ефективно діє як пряме з'єднання між піднімальними при 5 водами й опорами на будівлі і/або напрямними елементами риштування, що, зокрема, є перевагою, коли цей елемент піднято. Більш того, наступні ознаки є кращими, як самі по собі, так і в сполученні з подальшими ознаками: забезпечення двох кулачків або опорних болтів з відповідними напрямними, як описано нижче; обертове з'єднання між напрямним башмаком і настінним башмаком; вирівнювання з обертовою опорою, за допомогою пружини або іншого пружного елемента, такого, як гумовий буфер, для площинної опори напрямного башмака, як більш докладно описано нижче; спрямування напрямних зубців або захоплювачів по напрямному башмаку, яке на деяких ділянках, наприклад, у випадку квадрата або іншого багатокутника, виконано неповоротним, а на деяких ділянках поворотним, для здійснення повороту напрямних зубців після осьового переміщення, як буде більш докладно описано нижче з посиланнями на Фіг.7. Описаний тут піднімальний пристрій, який переважно є самопіднімальним пристроєм, описаним як такий нижче, має, щонайменше, один елемент риштовань, який може направлятися і/або бути підвішений до щонайменше одного напрямного башмака, як описано вище, на будівлі. До елемента риштування приєднані робочі платформи, опалубка й подібні елементи, які потрібні для виконання робіт на риштованнях, що необхідні для вирішення поставлених задач. Відносно елемента риштування необхідно відзначити, що відповідно до винаходу він повинен містити несучі профілі тільки на одній площині. Навіть незважаючи на те, що можуть бути передбачені додаткові несучі профілі, елемент риштовань може бути виконаний досить простим у силу того, що передбачено тільки одну площину з несучими профілями, яка зокрема передбачена поблизу будівлі для зниження сил і моментів, викликаних докладанням вертикальних сил до конструкції. Напрямні, по яким може направлятися і/або до яких може підвішуватися елемент риштовань, наприклад, можуть бути виконані у вигляді настінного башмака, прикріпленого до будівлі. Зокрема, у цей час краще виконати елемент риштовань таким чином, щоб він підвішувався до будинку у своїй верхній частині. У нижній частині напрямна може бути розташована на так званому напрямному башмаку, який, наприклад, може приєднуватися до додаткового настінного башмака і який варто розглядати як складову частину піднімального привода, описаного нижче. Згідно із винаходом самопіднімальний пристрій містить, щонайменше, один піднімальний привід, який може приєднуватися безпосередньо до окремих точок на будівлі. Переважно, привід утворює одну додаткову другу вертикальну площину в додаванні до вертикальної площини несучих профілів елемента риштування. Зокрема, привід не має елементів, розташованих паралельно один одному в напрямку підйому. Тоді як привід може прямо прикріплюватися до будівлі, наприклад, за допомогою одного або декількох напрямних башмаків, які можуть приєднуватися до настінних башмаків на будинку, не потрібна наявність додаткових вертикальних профілів, як 93392 6 це було потрібно у відомому рівні техніки. Самопіднімальний пристрій згідно із винаходом може мати досить просту конструкцію. На будівлі повинні бути розташовані тільки окремі опори, такі, як, наприклад, настінні башмаки. Єдиний об'єкт, розташований між цими окремими опорами й елементом риштовань - це привід, що включає передбачені факультативно напрямні башмаки, при цьому не потрібна наявність додаткової вертикальної площини. Це дозволяє порівняно легко здійснити монтаж самопіднімальної системи. Крім того, піднімальний привід, який може рознімним способом прикріплюватися до будівлі, може перемикатися між першим робочим режимом, у якому елемент риштовань може бути піднятий, і другим робочим режимом, у якому може бути піднятий піднімальний привід. У результаті цього необхідний підйом може бути здійснений ефективно без необхідності застосування, наприклад, крана для підйому або елемента риштовань, або передбачених приводів. У зв'язку із цим у принципі можливий такий варіант, при якому піднімальний привід працює тільки в першому робочому режимі між опорами, розташованими на будівлі й елементом риштовань, тоді як у другому робочому режимі привід демонтується й вручну піднімається робітниками на більш високу ділянку. У цьому випадку перевага згідно із винаходом полягає в тому, що привід може бути виконаний невеликим і досить легким для того, щоб цей процес був виконаний робітниками з порівняно невеликими зусиллями. Для з'єднання піднімального привода з елементом риштовань було визнано ефективним використання виступаючих піднімальних зачепів. Маючи просту конструкцію, піднімальні зачепи такого типу забезпечують підтримку в необхідних місцях при відповідному піднімальному русі. Однак, слід зазначити, що винахід може також здійснюватися із частинами, що зачіпаються, виконаними у вигляді заглиблень, у вигляді отворів, як наприклад, у перфорованому профілі, у вигляді виступів, як наприклад, на зубчастій рейці, або іншим способом. Крім того, на даний момент переважно, щоб, щонайменше, одна напрямна могла від'єднуватися від елемента риштування. Це має ту перевагу, що піднімальний привід може бути відділений від елемента риштовання як єдине ціле й, отже, наприклад, може бути вручну перенесений на більш високу ділянку. Це сприяє так званому частковому гідравлічному робочому режиму, у якому піднімальні приводи працюють тільки тоді, коли елемент риштовань піднятий. Крім того, завдяки використанню знімних піднімальних приводів можливо зручне поєднання дій, у яких підйом елемента риштовань, щонайменше, частково здійснюється за допомогою крана. У зв'язку з цим слід зазначити, що від'єднання напрямної від елемента риштовань зокрема дає можливість зняття привода з елемента риштовань, коли один або декілька його профілів розташовані в ділянці напрямної. Описані заходи також означають, що в цей момент можливе зняття привода, тоді як інакше було б необхідно дочекатися того моменту, коли елемент риштовань піднявся б досить високо для того, щоб вийти 7 з ділянки напрямної, котра після цього могла бути знята з опор на будівлі, наприклад, з настінних башмаків. Для тих елементів піднімальних приводів, які передають елементу риштовань піднімальні сили, було визнано доречним використання, щонайменше, одного кулачка і/або, щонайменше, одного опорного болта. Краще коли кулачок або опорний болт перебувають під дією сили ваги в першому робочому режимі й під дією сили стиску пружини в другому робочому режимі. Очевидно, що це може бути виконано зворотним чином, так, щоб кулачок або опорний болт перебували під дією сили стиску пружини в першому робочому режимі й під дією сили ваги в другому робочому режимі, або під дією сили ваги в обох робочих режимах, або під дією сили стиску пружини в обох робочих режимах. У зв'язку із цим, щонайменше, для двох кулачків або опорних болтів далі є кращим бути розташованими один над одним на приводі в напрямку підйому. Це дає можливість прийнятним чином здійснити подальший поділ на "ступені" при піднімальному переміщенні елемента риштовань або приводів. Цей поділ спочатку визначається зачіпними елементами на елементі риштовань, наприклад, відстанню між піднімальними зачепами. Якщо, однак, два або більше кулачка абоопорних болта встановлені на напрямних, то факультативно один або другий кулачок або один або другий опорний болт можуть зачіпатися з окремим піднімальним зачепом для того, щоб "поділ" був більш частим. Наприклад, відстань між піднімальними зачепами 22 може бути рівним 300 мм у кожному випадку, тоді як два опорних болти 80 передбачені на відстані 150 мм, так що в результаті виходить поділ на 150 мм. Більше того, для першого або другого робочого режиму можуть бути передбачені окремі кулачки і/або опорні болти. У випадку використання опорних болтів було визнано прийнятним передбачити, щонайменше, один напрямний контур, що має одну нижню плоску частину й одну верхню похилу частину. Верхня похила частина уможливлює використання опорного болта, що перебуває під дією сили ваги, який у цій ділянці швидко опускається вниз завдяки похилому виконанню напрямного контуру. Переважним чином, нижня плоска частина дає можливість легкого відхилення опорного болта, яке необхідно, якщо піднімальні зачепи елемента риштовань повинні вийти за опорні болти, як це буде більш докладно описано нижче, що досягається за допомогою, щонайменше, тимчасового відхилення останніх. У принципі можливо в кожному випадку виконати окремий кулачок або окремий опорний болт таким чином, щоб були можливі обидва робочих режими. Однак у даний момент краще передбачити, щонайменше, одну замикаючу защіпку, що у першому робочому режимі переважно защіплюється, а в другому робочому режимі гарантує, що привід "підтягнуть" до опори за допомогою замикаючої защіпки на елементі риштовань. Для безпеки при роботі надалі краще, щоб, щонайменше, один привід утримувався і/або був 93392 8 навантажений опорою і/або силою ваги в напрямку елемента риштовань. Відносно конструкції елемента риштовань варто брати до уваги, що він може мати і/або нести на собі значну вагу, яка може передаватися тільки через конструкцію. Отже, сили ваги й інші сили, що діють на відстані на конструкцію, прагнуть деформувати елемент риштовань убік "від будівлі". Таким чином, для елемента риштовань було визнано доцільним мати, щонайменше, одну попередньо напружену опору в ділянці, віддаленій від будівлі. Ця опора може попередньо деформувати елемент риштовань у напрямку "до будівлі" і знизити інші деформації, які є результатами дії сил. Огородження для захисту робітників, розташоване на кожній платформі риштовань, може приєднуватися до опори такого типу. Описана опора, крім того, забезпечує нульовий люфт, навіть якщо, як більш докладно описано нижче, самопіднімальний пристрій згідно із винаходом має деяку кількість вертикальних профілів, з'єднаних один з одним. Крім того, опора такого типу може переважно використовуватися для застосування елемента риштовань на похилих частинах будинку. Переважно, опора між окремими рівнями елемента риштовань може бути регульованою таким чином, що вона має деяку кількість з'єднувальних точок, за допомогою яких вона може приєднуватися до деякої кількості рівнів елемента риштовань. Це дає можливість простої адаптації елемента риштовань і платформ, розташованих на ньому до різних висот поверхів будівлі. Прикріплення опори може здійснюватися, наприклад, за допомогою ексцентрикової осі. Як відносно прикріплення за допомогою ексцентрикової осі, так і у відношенні описаної вище опори мається на увазі, що вони проявляють свої переваги як самі по собі, так і при взаємодії одна з одною, але не обов'язково на піднімальному пристрої згідно із винаходом. Таким чином, опора з однією або декількома ознаками, описаними вище і/або нижче й ексцентрикова вісь, що також має одну або декілька ознак, описаних вище або нижче самі по собі, а також з'єднання опори й осі, але без самопіднімального пристрою згідно із винаходом, повинні також розглядатися як задача винаходу. Самопіднімальний пристрій згідно із винаходом може в кінцевому положенні мати значний зсув у вертикальному напрямку. Для того, щоб спростити спорудження самопіднімального пристрою в його кінцевому положенні, він може мати два або більше вертикальних профілів, які жорстко приєднані один до одного. На початку процесу підйому самопіднімальний пристрій може функціонувати з одним вертикальним профілем. Як тільки він розташується на необхідній висоті над підставою, може бути приєднаний додатковий вертикальний профіль, спочатку в похилому положенні, а потім, коли він буде розташований між піднімальною системою, піднятої на необхідну висоту, і землею, він може бути приєднаний жорстким чином. Вертикальний профіль, розділений таким чином, може також забезпечити елемент риштовань "вигином", якщо це необхідно, наприклад, у напрямку 9 будівлі для забезпечення відповідності геометрії будівлі. Крім того, для функціонування самопіднімального пристрою було визнано прийнятним, щоб елемент риштовань мав щонайменше один підтримуючий елемент для горизонтальної опори елемента риштовань на будівлю. Підтримуючий елемент такого типу дає можливість звільнити напрямний башмак елемента риштовань таким чином, що він може бути піднятий ефективно й надійно. Винахід більш докладно описаний нижче з посиланнями на приклади здійснення, показані на фігурах креслень, на яких: На Фіг.1 показаний вигляд збоку самопіднімального пристрою згідно із винаходом в першому робочому режимі. На Фіг.2 показаний вигляд збоку самопіднімального пристрою згідно із винаходом в другому робочому режимі. На Фіг.3 показаний вигляд збоку частини привода в другому робочому режимі. На Фіг.4 показаний вигляд ззаду частини привода в другому робочому режимі. На Фіг.5 показаний вигляд збоку привода в альтернативному варіанті здійснення. На Фіг.6 показаний вигляд збоку напрямної, і На Фіг.7 показаний вигляд зверху напрямної, показаної на Фіг.6. Самопіднімальний пристрій 10, вигляд збоку якого показаний на Фіг.1, в основному має елемент 12 риштовань і деяку кількість приводів 18, розташованих уздовж будівлі 14, один із цих приводів 18 показаний на Фіг.1. На Фіг.1 показано самопіднімальний пристрій 10 у тій фазі, у якій його піднято приводами 18 для створення нової секції вище самого верхнього на даний момент будівельного рівня. Для цього на верхній частині елемента 12 риштовань передбачається каретка 30 для опалубки, що може вільно переміщатися в горизонтальному напрямку з однією або декількома палубами 32, платформа 34, різні огородження 36 і підпірка 38 для регулювання опалубки. Як показано в лівій частині Фіг.1, опалубка 32 вже може використовуватися для створення різних будівельних рівнів. Як тільки бетон у самому верхньому будівельному рівні досить затвердіє, до нього може бути приєднаний, наприклад, настінний башмак 20.3, на якому підвішується елемент 12 риштовань у його верхній частині. На Фіг.2 показано таке підвішене положення. На Фіг.1 також видно, що в показаному прикладі елемент 12 риштовань має два вертикальних профілі 26.1, 26.2, які можуть бути виконані як Тподібні або І-подібні профілі. Два вертикальних профілі 26.1, 26.2 жорстко приєднані один до одного. Зокрема, у положенні, у якому верхній вертикальний профіль 26.2 повинен бути лише трохи піднятий над землею, нижній вертикальний профіль 26.1 повинен спочатку обертовим способом бути приведений у похиле положення й спрямований убік від будівлі 14, а після цього жорстко прикріплений до верхнього вертикального профілю 26.2, якщо останній був досить піднятий для того, щоб нижній вертикальний профіль 26.1 був розта 93392 10 шований вертикально між верхнім вертикальним профілем 26.2 і землею. У показаному прикладі опора верхньої балки 42, на якій розташована каретка 30 для опалубки й нижчерозташованої платформи 44 забезпечується за допомогою підпірки 24.2, яка у показаному прикладі розташована під кутом або діагонально. Як видно в нижній частині підпірки 24.2, вона може мати кілька кріпильних отворів для того, щоб мати можливість пристосовуватися до різних відстаней між верхньою балкою 42 і платформою 44. У показаному прикладі приєднання до платформи 44 здійснюється за допомогою ексцентрикової осі 46. Крім того, підпірка 24.2 може бути попередньо навантажена. Це попереднє навантаження звичайно виконується у бік будівлі 14, тобто на Фіг.1 у напрямку проти годинникової стрілки, для того, щоб компенсувати сили ваги, що виникають через складові частини у верхній частині елемента 12 риштовань, які повинні передаватися до будівлі 14 без ризику значної деформації вертикальних профілів 26 убік від будівлі. У показаному прикладі додаткова підпірка 24.1 такого типу показана між платформою 44 і нижньою платформою 48. Мається на увазі, що вертикальні профілі 26 утворюють єдину вертикальну площину в ділянці елемента 12 риштовань. Єдина додаткова вертикальна площина утворюються приводом 18. Однак, як більш докладно описано нижче, привід може бути приєднаний до окремих опор 20 на будівлі 14 і не вимагає наявності додаткової вертикальної площини, такої, як, наприклад, вертикальний профіль, який може бути приєднаний до будівлі. Привід 18 має нижній напрямний башмак 16.1 і верхній напрямний башмак 16.2, кожний з яких може знімним способом приєднуватися до настінних башмаків 20.1, 20.2, піднімальний башмак 50, який забезпечує з'єднання з елементом 12 риштовань, піднімальний циліндр 52 і напрямний стрижень 54, що виступає вище піднімального башмака 50. У положенні, показаному на Фіг.1, якщо привід прикріплений до будівлі 14 і потрібно підняти елемент 12 риштовань, піднімальний циліндр 52, який опирається на нижній настінний башмак 20.1 на будівлі, висувається для підйому елемента 12 риштовань за допомогою з'єднання між піднімальним башмаком 50 і елементом 12 риштовань. У показаному прикладі для цього на вертикальних профілях 26 елемента 12 риштовань передбачено декілька піднімальних зачепів 22. Як більш докладно описано нижче з посиланнями на Фіг.2, піднімальний башмак 50 має, щонайменше, один кулачок 56 для зачеплення з піднімальними зачепами. Якщо піднімальний циліндр 52 висунутий, напрямний стрижень 54 штовхається верхнім напрямним башмаком 16.2, прикріпленим до настінного башмака 20.2. Якщо елемент 12 риштовань піднімається в кінцеве положення, у якому він підвішений у верхній частині на самому верхньому настінному башмаку 20.3, як більш докладно описано нижче, піднімальний башмак 50 переміщається таким чином, що з'єднання з нижніми частинами піднімальних зачепів пропадає. Напрямний стрижень 54 приєднується до верхнього напрямного башмака 16.2 для 11 того, щоб верхній напрямний башмак 16.2 піднімався при висуванні піднімального циліндра 52. Це також переміщає піднімальний башмак у більш високе положення, у якому він, як більш докладно описано нижче, може опиратися на верхню сторону піднімального зачепа для того, щоб тягти нижній напрямний башмак вверх при втягуванні піднімального циліндра 52. Перед цим він від'єднується від настінного башмака 20.1 таким чином, що опорний елемент 28 штовхає елемент риштовань убік від будівлі в напрямку стрілки А так, що елемент 12 риштовань більше не давить на напрямну 16.1 у напрямку проти стрілки А. Як мається на увазі, він може від'єднуватися від настінного башмака 20.1 і підтягується вверх при втягуванні піднімального циліндра 52. На Фіг.2 показаний підйом привода 18. Як показано на Фіг.2, елемент 12 риштовань підвішений на самому верхньому настінному башмаку 20.3, а піднімальний циліндр 52 у показаній ситуації перебуває в утягненому положенні. Це означає, що, як більш докладно показано на Фіг.4, піднімальний башмак 50 опирається на верхню частину піднімального зачепа для того, щоб тягти вверх нижній напрямний башмак 16.1. Після цього нижній напрямний башмак 16.1 опирається на верхню частину піднімального зачепа й при висуванні піднімального циліндра 52 штовхає піднімальний башмак 50 далі вверх, так щоб піднімальний башмак 50 міг обпертися на верхню частину для того, щоб знову тягти за собою нижній напрямний башмак 16.1. Ці дії повторюються до тих пір, поки верхній напрямний башмак 16.2 не зможе приєднатися до верхнього настінного башмака 20.3, а нижній напрямний башмак 16.1 - до (середнього) настінного башмака 20.2. Цей підйом привода 18 у другому робочому режимі може здійснюватися, поки наступна секція стіни створюється за допомогою опалубки 32. Як тільки вона застигне й ситуація стане в основному такою ж, як показано на Фіг.1, елемент риштовань може знову бути піднятий у більш високе положення. На Фіг.3 докладно показаний кулачок 56 піднімального башмака 50, який у першому робочому режимі, у якому елемент 12 риштовань піднятий, перебуває під дією сили ваги й таким чином починаючи з положення, показаного на Фіг.3, повертається в напрямку стрілки В так, що його верхня поверхня 58 може ввійти в зачеплення з нижньою поверхнею 60 піднімального зачепа 22 для здійснення підйому елемента риштовань. У положенні, показаному на Фіг.3, у другому робочому режимі кулачок 56 попередньо навантажений, наприклад, за допомогою пружини, для того, щоб верхня поверхня 58 кулачка 56 могла пройти повз ліву (на Фіг.3) сторону піднімального зачепа 22 для переміщення піднімального башмака 50 вверх при підйомі привода. Якщо, як показано на Фіг.3, нижня частина кулачка входить в ділянку піднімального зачепа 22, то він трохи повертається напроти сили стиску пружини в напрямку стрілки В для того, щоб мати можливість пройти повз піднімальну зачепу. На Фіг.4 показано, як при підйомі привода 18 забезпечується опора на верхні плоскі сторони піднімальних зачепів 22. Для цього передбачаєть 93392 12 ся так звана замикаюча защіпка 60, яка, відповідно до зображення на Фіг.4, попередньо напружена за допомогою пружини в ліву сторону, і яка в показаному прикладі має скіс, який розташований від нижньої лівої частини до верхньої правої. Цей скіс може використовуватися для відхилення замикаючої защіпки 60 вправо, напроти сили стиску пружини, коли піднімальний башмак 50 переміщається вверх, а замикаюча защіпка 60 затискає піднімальний зачіп. Коли піднімальний циліндр 52 висувається, нижня частина замикаючої защіпки 60 перебуває в зачепленні з верхньою частиною піднімального зачепа для того, щоб тягти за собою нижній напрямний башмак 16.1 (див. Фіг.1 і 2) у результаті втягування піднімального циліндра 52. На Фіг.5 показаний альтернативний варіант здійснення, який відрізняється від привода у варіанті здійснення, показаному на Фіг.1-4 тим, що привід 18 не приєднаний до нижнього напрямного башмака 16.1, а опирається прямо на настінний башмак 20. У цьому варіанті здійснення нижній напрямний башмак 16.1 також має конструкцію, відмінну від тої, що показано на Фіг.1-4 і буде більш докладно розглянутий з посиланнями на Фіг.6 і Фіг.7. Відносно привода 18 слід зазначити, що його опора на настінний башмак 20 розташована на порівняно великій відстані від положення вертикального профілю 26, на якому передбачені піднімальні зачепи 22. Опора привода 18 в ділянці, віддаленій від вертикального профілю 26, змушує силу ваги діяти на привід 18 таким чином, що він "автоматично" нахиляється у бік вертикального профілю 26 і тим самим гарантується надійне зачеплення. У той же час, опора 62 запобігає зсуву привода 18 вправо від вертикального профілю. У цьому випадку, піднімальні зачепи 22 виконані таким чином, що їхні нижні сторони мають з'єднувальні виїмки 64, а їхні верхні сторони мають пази 66. З'єднувальні виїмки 64 зачіпаються з опорним болтом 68 на піднімальному башмаку 50 привода 18 для підйому елемента риштовань за допомогою вертикального профілю 26. Опорний болт 68 входить у зачеплення з пазами 66 на верхній стороні для того, щоб тягти привід 18 вверх в другому робочому режимі. При варіанті здійснення, показаному на Фіг.5, можливо від'єднати привід 18 і вручну перенести його в більш високу частину. На Фіг.6 і 7 показаний альтернативний варіант здійснення напрямного башмака 16. Він по більшій частині обертовим способом приєднується за допомогою затискного болта 70, який може мати затискач 72 і кріпильний пристрій у вигляді дротового троса 74, до настінного башмака 20, який закріплений на будівлі за допомогою анкера 76. Пружина або гумовий демпфер 78 утримує напрямний башмак 16 обертовим способом приєднаним до настінного башмака 20 у підходящому положенні. У варіанті здійснення, показаному на Фіг.6, напрямний башмак 16 не має кулачків, як у випадку варіанта здійснення, показаного на Фіг.1-4, але в показаному прикладі має два опорних болти 80.1, 80.2, які можуть пересуватися у відповідних напрямних контурах 82.2 і 82.1. На Фіг.6 показаний варіант, у якому напрямний башмак 16 перебуває в зачепленні з піднімальним зачепом 22 для під 13 йому елемента риштовань над вертикальним профілем 26. Однак, якщо напрямний башмак 16 є неактивним, коли вертикальний профіль 26 піднятий вище напрямного башмака 16, піднімальний зачіп 22 переміщається знизу в напрямку опорного болта 80 і відхиляє його своєю скошеною поверхнею 84 (див. Фіг.5) для того, щоб мати можливість пройти повз опорний болт 80. Для цього напрямний контур 82 виконаний порівняно плоским у своїй нижній частині (права частина на Фіг.6) для того, щоб сприяти цьому відхиленню. У верхній частині (ліва частина на Фіг.6) напрямний контур 82 виконаний порівняно похилим для того, щоб забезпечити те, що під дією сили ваги опорний болт 80 надійно повертається в положення, показане на Фіг.6, у якому можливо зачеплення з піднімальним зачепом 22 для підйому елемента риштовань. У варіанті здійснення, показаному на Фіг.6, передбачені два по більшій частині однакових опорних болта 80, які направляються відповідними напрямними контурами 82 для зменшення розділення. Той факт, що відстань між двома опорними болтами 80 менша, ніж відстань між двома сусідніми піднімальними зачепами (тільки один із яких показаний на Фіг.6) означає, що або верхній, або нижній опорний болт можуть увійти в зачеплення з відповідним піднімальним зачепом і зробити сітку, у якій можливо зачеплення, більш частою. На Фіг.6 також показаний напрямний захоплювач 86, приєднаний з можливістю обертання до напрямного башмака 16. Як більш ясно показано на Фіг.7, він приєднується позаду до певної ділянки частини І-подібного профілю, який, як показано на Фіг.6, розташований перпендикулярно до площини проекції. У варіанті, показаному на Фіг.6, вертикальний профіль 26 підтримується в напрямку убік від напрямного башмака 16, тобто праворуч на Фіг.6, напрямним захоплювачем 86. У силу того, що він може повертатися відносно напрямного башмака 16, ця опора здійснюється не в окремій точці (показаної на поперечному перерізі), а уздовж лінії. У тривимірному поданні це означає 93392 14 плоску опору, що має ту перевагу, що в ній відсутні високонавантажені точки. Як показано на Фіг.7, обертальне приєднання напрямних захоплювачів 86.1, 86.2 може також використовуватися для того, щоб відгинати їх назад від вертикального профілю 26, щоб від'єднати весь напрямний башмак від вертикального профілю. Для цього, як показано на Фіг.7, для лівого (відповідно до зображення на Фіг.7 верхнього) напрямного захоплювача 86.1 спочатку він (у першому робочому положенні) штовхається горизонтально, у напрямку вліво, згідно Фіг.7 вверх, а потім відгинається назад у напрямку стрілки С. Той факт, що відстань між віссю 88, навколо якої виконується поворот, і переднім краєм (правим краєм відповідно до Фіг.7) напрямного захоплювача 86 менше, ніж відстань між віссю повороту 88 і болтом 70, який разом з напрямною 16 прикріплений до настінного башмака 20, дає можливість уникнути блокування болта 70 за допомогою відігнутих назад напрямних захоплювачів 86. Таким чином, тільки та частина осі 88, яка віддалена від напрямного башмака 16, може бути виконана таким чином, наприклад, із круглим поперечним перерізом, який забезпечував би описаний обертовий рух. Незважаючи на це, ділянки, що розташовані ближче до напрямного башмака 16, можуть бути виконані в кутових формах, наприклад, у вигляді квадрата або іншого багатокутника для того, щоб запобігти повороту напрямних захоплювачів 86 у цій ділянці в закритому положенні. Очевидно, що деталі всіх варіантів здійснення можуть комбінуватися один з одним. Наприклад, піднімальний башмак 50, показаний на Фіг.5 може також забезпечуватися опорними болтами відповідно до Фіг.6 і Фіг.7, а привід відповідно до Фіг.5 може опиратися або бути прикріпленим до нижнього піднімального башмака 16.1 замість настінного башмака 20. Подібним чином піднімальний башмак, показаний на Фіг.6 і 7, може використовуватися з кожним з варіантів здійснення, показаних на Фіг.1-5. 15 93392 16 17 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 93392 Підписне 18 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601