Вогнетривкий поглинаючий елемент, що застосовується для тепло- і/або звукоізоляції, і спосіб виготовлення даного поглинаючого елемента

1. Поглинаючий елемент для тепло- і/або звукоізоляції, що складається з волокнистого ізоляційного матеріалу і двомірного обгортувального матеріалу, яким обгортають волокнистий ізоляційний матеріал, де граммаж волокнистого ізоляцій2 ного матеріалу дорівнює від 0,1 до 6,0 кг/м , а граммаж двомірного обгортувального матеріалу 2 дорівнює від 0,01 до 0,17 кг/м при теплотворній здатності на одиницю маси від 0 до 48 МДж/кг і теплотворній здатності на одиницю площі від 0 до 2 4,0 МДж/м . 2. Поглинаючий елемент за п. 1, який відрізняється тим, що обгортувальний матеріал включає полімерний матеріал. 3. Поглинаючий елемент за п. 2, який відрізняється тим, що полімерний матеріал вибраний з групи, яка складається з поліетилену, поліпропілену, поліуретану, полівінілхлориду і їх співполімерів. 4. Поглинаючий елемент за п. 1, який відрізняється тим, що обгортувальний матеріал утворений двомірною підкладкою (2) і двомірним обгортковим матеріалом (4); при цьому волокнистий ізоляційний матеріал (3) накладають на підкладку(2), а обгортковий матеріал (4) покриває ізоля 2 (19) 1 3 96516 2 4 ріалу повинна складати від 0,01 до 0,17 кг/м при теплотворній здатності на одиницю маси від 0 до 48 МДж/кг і теплотворній здатності на одиницю 2 площі від 0 до 4,0 МДж/м . 12. Спосіб за п. 11, який відрізняється тим, що використовують двомірну підкладку (2) і двомірний обгортковий матеріал (4). 13. Спосіб за одним із пунктів 11 або 12, який відрізняється тим, що як підкладку (2) і/або обгортковий матеріал (4) використовують полімерну плівку, флісову тканину, металеву фольгу і/або тканину. 14. Спосіб за одним із пунктів 11-13, який відрізняється тим, що обгортковий матеріал (4) з'єднують з підкладкою (2) по всіх контактних поверхнях. 15. Спосіб за одним із пунктів 11-14, який відрізняється тим, що з'єднання обгорткового матеріа лу (4) з підкладкою (3) проводиться шляхом затискання, прошивки, зварювання і/або запаювання. 16. Спосіб за одним із пунктів 11-15, який відрізняється тим, що ізоляційний матеріал (3), який включає мінераловатні волокна, накладають на підкладку (3). 17. Спосіб за п. 16, який відрізняється тим, що мінераловатні волокна зв'язують, використовуючи в'яжучу речовину. 18. Спосіб за одним із пунктів 11-17, який відрізняється тим, що підкладку (2) подають на транспортер за допомогою вакуумметричного тиску. 19. Спосіб за п. 18, який відрізняється тим, що підкладка (2) є газопроникною, і волокнистий ізоляційний матеріал (3) фіксують на підкладці (2) за допомогою прикладання вакуумметричного тиску. Даний винахід належить до поглинаючого елементу для тепло- і/або звукоізоляції, і способу виготовлення такого елементу. З метою теплоі/або звукоізоляції для стін і/або стель будівель передбачаються відповідні ізолюючі матеріали. Для цього часто використовуються волокнисті продукти, такі як мінераловатні волокна. Для використання в якості тепло- і/або звукоізолюючого матеріалу волокна, які прядуть з розплавів придатних видів сировини, надалі переробляють в тканину шляхом додавання відповідних в'яжучих матеріалів. Потім тканину можна переробити в ізоляційні панелі або килимки. Отриманий таким чином матеріал може використовуватися переважно для звукоізоляції і теплоізоляції. У приміщеннях, де звуковий вплив має істотне значення, так звані поглиначі часто використовуються для звукоізоляції, що знижує звуковий вплив. Пристрої, які перетворюють енергію звукових хвиль в теплову енергію, називаються поглиначами. Мінеральна вата, наприклад азбестова вата і/або скловата, — матеріал, який вважають за краще використовувати для виготовлення таких поглиначів. Вказані матеріали мають властивість звукопоглинання. Поглиначі можуть бути встановлені на виду, як, наприклад, стінні або стельові поглиначі, або ж вони можуть бути приховані, наприклад, встановлені в елементи конструкції. У першому випадку, в якості стінних або стельових поглиначів, встановлених на виду, мінераловатні панелі, покриті флісом, поміщаються в раму і підвішуються під стелею або закріплюються на стінах в якості так званих "екранів". Альтернативним варіантом є системи підвісних стель, але при умові, що ці системи мають достатній рівень звукопоглинання. Для таких систем підходять скловатні панелі і панелі з азбестової вати, покриті декоративною флісовою тканиною і поміщені в стандартизовані підвісні карнизи і рами або безпосередньо встановлені під стелею. Проте виявилось, що вищезазначені системи можуть бути непридатними для використання з міркувань дизайну, через зовнішній вигляд, а та кож тому, що їх можна встановлювати тільки на дуже міцні поверхні. Якщо архітектор або клієнт захоче зробити металеву стелю, або якщо стіна робочого приміщення фабрики покрита трапецієвидним сталевим профілем, вищевказані системи, як правило, застосовуватися не можуть. Замкнуті металеві поверхні зазвичай є звуковідбивними і, таким чином, не сприяють поглинанню звуку. Для того, щоб гарантувати проникнення звукових хвиль у обрані матеріали, поверхні часто піддають перфоруванню. З рівня техніки відомо, що для даних з'єднань використовували мікроперфоровані системи, що створюють велику зону, яка сприяє зниженню енергії звуку завдяки безлічі отворів мінімального діаметру, а також системи, що використовують отвори більшого діаметру, в яких звукові хвилі проникали в отвори, а потім зменшувалися в поглиначі, встановленому, наприклад, за металом. Перфоровані металеві стелі, зроблені з тонколистової сталі, і легкі металеві конструкції, наприклад конструкції з алюмінію, також обладнують поглиначами, покритими флісовою тканиною. Такі φ лісові покриття кріпляться до металевої стелі. Сучасні поглиначі зазвичай представляють собою мінеральну вату, запечатану в поліетилен (поліефірну монтажну плівку), як правило, чорного кольору з міркувань зовнішнього вигляду. Під терміном «мінеральна вата» слід розуміти скловату, азбестову вату і шлаковату. Запечатування в поліефірну монтажну плівку запобігає обсипанню, а також «вимиванню» волокон із задньої сторони або по краях, якщо простір над підвісною стелею використовується для відведення повітря. Альтернативний варіант, при якому використовуються мінераловатні продукти, покриті спереду, ззаду, і, відповідно, по краях, флісовою тканиною, є дорогим, тому що покриття цих частин флісом завжди пов'язане з труднощами. Зазвичай ці ділянки рвуться, і мінеральні волокна потрапляють до повітря. Проте, запечатування в поліетиленову плівку стало на ринку стандартом і широко поширеним рішенням. Пожежні характеристики будівельних 5 виробів і проектів будівель класифікуються згідно стандарту DIN EN 13501-1. В ньому передбачається розмежування на однорідні і неоднорідні будівельні вироби. Поглинаючі елементи, основу яких складає мішок з поліетиленової плівки (поліетиленовий мішок), є неоднорідними будівельними виробами, оскільки складаються більш ніж з одного компоненту. Згідно вищевказаному стандарту, однорідні і неоднорідні будівельні вироби поділяються на п'ять різних класів вогнестійкості, де А1 найвищий клас вогнестійкості. Для використання в певних галузях будівництва будівельні матеріали повинні обов'язково належати до певного класу вогнестійкості. До теперішнього моменту з рівня техніки були відомі поглинаючі елементи, покриті плівкою і, відповідно, обгорнуті відповідними полімерними плівками, які б відповідали вимогам, щонайменше, класу вогнестійкості А2. Проте клас вогнестійкості А2 часто є обов'язковим для установки відповідних матеріалів в громадських будівлях. Для виготовлення поглиначів, запечатаних в плівки, використовуються поліетиленові і поліпропіленові труби або ж напівтруби. В способі виготовлення цих поглиначів труби закривають з одного боку за допомогою відповідних установок, таких як машини, що запаюють. Відрізи мінеральної вати, розміри яких модифіковані відповідно до бажаних вимог, поміщаються у виготовлений у такий спосіб мішок, а потім відкритий край піддають термозварюванню. Потім отриманий в результаті мішок, закритий з усіх боків, відокремлюють від нескінченної плівкової туби. При альтернативному варіанті використання напівтруб, відріз ізолюючого матеріалу поміщають на першу половину плівки, закривають зверху другою половиною і зварюють відкриті кінці. На додаток до низького класу вогнестійкості, виготовлені у такий спосіб поглиначі мають інші істотні недоліки. Наприклад, щоб отримати мішки з різними розмірами, потрібна велика кількість різних за величиною плівкових труб. Більш того, товщина стінок плівки повинна бути якомога менше для уникнення негативного впливу на властивості звукопоглинання. З іншого боку, товщина стінок плівкової туби повинна бути достатньою, щоб забезпечити потрібну стійкість до механічних пошкоджень. Це протиріччя важко вирішити, оскільки, з одного боку, механічно міцна плівка завдає шкоди технічному аспекту звукоізоляції, а з іншого боку, флісова тканина з відкритими порами або явно тонша плівка не чинять достатнього механічного опору, щоб запобігти випаданню мінеральних волокон зі сторони, на яку робиться механічне навантаження. Ще одним недоліком є те, що часто розміри плівкової труби і мінеральної вати співпадають не зовсім точно, і зайві виступаючі відрізки плівки з великою вірогідністю можуть бути пошкоджені при експлуатації на місці. З урахуванням цього відомого рівня техніки винахід заснований на меті надання поглинаючого елементу для тепло- і/або звукоізоляції, здатного подолати описані вище недоліки, відомі з попере 96516 6 днього рівня техніки, і досягнення, щонайменше, класу вогнестійкості А2. Метою винаходу також є забезпечення способу виготовлення такого поглинаючого елементу. Щодо поглинаючого елементу, для досягнення мети винаходу пропонується поглинаючий елемент для тепло- і/або звукоізоляції, що складається з волокнистого ізоляційного матеріалу і двомірного обгортувального матеріалу, яким обгортають ізоляційний матеріал, де граммаж волокнистого 2 ізоляційного матеріалу складає від 0,1 до 6,0 кг/м , а граммаж двомірного обгортувального матеріалу 2 складає від 0,01 до 0,17 кг/м при теплотворній здатності на одиницю маси від 0 до 48 МДж/кг і теплотворній здатності на одиницю площі від 0 до 2 4,0 МДж/ м . Ізоляційний матеріал, що застосовується для поглинаючого елементу згідно винаходу, володіє теплотворною здатністю на одиницю маси від 0 до 3 МДж/кг і теплотворною здатністю на одиницю 2 площі від 0 до 19,4 МДж/ м Обгортувальний матеріал поглинаючого елементу згідно винаходу може містити полімерний матеріал. У одному варіанті здійснення поглинаючого елементу згідно винаходу обгортувальний матеріал утворює двомірна підкладка і двомірний обгортковий матеріал. Волокнистий ізоляційний матеріал накладається на підкладку, а обгортковий матеріал покриває волокнистий ізоляційний матеріал. Підкладка і обгортковий матеріал сполучені один з одним, щонайменше, по всіх контактних поверхнях, утворюючи, таким чином, абсолютно закритий мішок, в який поміщений ізоляційний матеріал. Підкладка і обгортковий матеріал можуть володіти різними характеристиками. Полімерна плівка, флісова тканина, металева фольга або такі тканини, як склотканина, металева тканина або полімерна тканина можуть використовуватися в якості підкладки і/або обгорткового матеріалу, утворюючи обгортувальний матеріал. Якщо використовується полімерна плівка, придатні поліетилен, поліпропілен, поліуретан, полівінілхлорид або їх сополімери. У винаході передбачений варіант, коли підкладка і обгортковий матеріал виконані з полімерних плівок, причому вказані плівки розрізняються за товщиною стінок. Наприклад, підкладка може являти собою тонку полімерну плівку, сприятливу відносно звуко-технічного аспекту, тоді як обгортковим матеріалом може бути щільна полімерна плівка, стійка до механічних пошкоджень. Стійкі до механічних пошкоджень полімерні плівки — це, перш за все, такі полімерні плівки, як поліетиленові плівки завтовшки близько 40 мкм. Полімерні плівки, сприятливі відносно звуко-технічного аспекту, — це, перш за все, поліетиленові плівки завтовшки < 25 мкм. Більш того, у винаході передбачено, що підкладка і/або обгортковий матеріал можуть бути перфоровані або мікроперфоровані для поліпшення звуко-технічних характеристик. Винахід також передбачає можливість зміцнення підкладки і/або обгорткового матеріалу підходящою тканиною, наприклад, склотканиною або металевою тканиною. Більш того, в 7 підкладку і/або обгортковий матеріал можуть бути додані засоби, що підвищують вогнестійкість. Згідно винаходу, ізоляційним матеріалом можуть служити мінераловатні волокна і продукти, отримані з мінераловатних волокон. Під мінераловатними волокнами розуміються скловатні волокна, шлаковатні волокна і/або азбестові волокна. Щонайменше, в точках зіткнення обгортковий матеріал з'єднується з підкладкою шляхом зварювання, прошивки, запаювання або затискання. Більш того, обгортковому матеріалу може бути забезпечене з'єднання з підкладкою навіть крізь ізоляційний матеріал за допомогою відповідних способів. Наприклад, обгортковий матеріал можна з'єднати з підкладкою крізь ізоляційний матеріал за допомогою прошивки. Згідно винаходу, ізоляційний матеріал може містити в'яжучу речовину для поліпшення механічних властивостей. Придатними в'яжучими речовинами є, наприклад, фенолоальдегідні полімери і неорганічні в'яжучі речовини, переважно вогнестійкі. Ізоляційні матеріали, що використовуються у відповідній формі, можуть також містити такі присадки, як засоби, що підвищують вогнестійкість, пилезв'язуючі засоби і гідрофобізуючі засоби, такі як, наприклад, мінеральні масла. У спеціальному варіанті здійснення поглинаючого елементу, , що має ознаки винаходу, теплотворна здатність поглинаючого елементу на одиницю маси поглинача дорівнює - 3,0 МДж/кг. Сконструйований таким чином поглинаючий елемент відповідає протипожежним технічним вимогам класу А у відповідність зі стандартом DIN EN 13501-1 і може застосовуватися у відповідних галузях. Шляхом використання відповідних підкладок і/або обгорткових матеріалів, а також придатних ізоляційних матеріалів відповідно до вищезазначених вимог, досягається теплотворна здатність на одиницю маси поглинаючого елементу -3,0 МДж/кг. Об'ємна щільність ізоляційного матеріалу, що використовується відповідно до вина3 ходу, може бути від 9 до 100 кг/м переважніше від 3 12 до 60 кг/м Загальна товщина поглинаючих елементів згідно винаходу дорівнює 10-70 мм, переважніше 2050 мм і найбільш переважно 20 мм. У одному варіанті здійснення поглинаючого елементу згідно винаходу об'ємна щільність істотної складової поглинаючого елементу, тобто мінеральної вати, підвищується, в той час як склад в'яжучої речовини залишається незмінним. Таким чином, теплотворна здатність на одиницю маси поглинаючого елементу, що дорівнює 2,99 МДж/кг, може бути досягнута, наприклад, шляхом використання підкладки і обгорткового матеріалу, виконаного з поліетиленової плівки товщиною 20 мкм, і використання азбестової вати, що містить 3% в'яжучої речовини і що має об'ємну щільність, що3 найменше, 44 кг/м . Якщо використовується скловата, що містить 5% в'яжучої речовини і що має об'ємну щільність, 3 щонайменше, 59 кг/м , теплотворна здатність на одиницю маси поглинаючого елементу, що дорівнює 2,92 МДж/кг, може бути досягнута для тієї ж підкладки і/або обгорткового матеріалу. 96516 8 У альтернативному варіанті збільшення об'ємної щільності мінеральної вати може бути явно менше при зниженні вмісту в'яжучої речовини в продукті мінеральної вати. Наприклад, якщо використовуються підкладка і обгортковий матеріал, засновані на поліетиленових плівках товщиною 20 мкм, і азбестова вата з 2% вмістом терпкої речо3 вини і об'ємною щільністю 40 кг/м , може бути досягнута теплотворна здатність на одиницю маси такого поглинаючого елементу, що дорівнює 2,966 МДж/кг. Якщо в якості ізоляційного матеріалу використовується скловата з 4% вмістом в'яжучої речови3 ни і об'ємною щільністю, щонайменше, 50 кг/м , теплотворна здатність на одиницю маси такого поглинаючого елементу складає 2,97 МДж/кг. У альтернативному варіанті в якості ізоляційного матеріалу може бути використане вовняне волокно. Це продукт, в якому майже немає в'яжучої речовини, і є лише низький вміст гідрофобізуючих масел. Вміст масел зазвичай складає 0,1% при теплотворній здатності масла 42 МДж/кг. Відповідно, можна підвищити об'ємну щільність мінеральної вати (для азбестової вати і скловати) з 3 3 3 поточної відмітки 27,5 кг/м або 15 кг/м до 34 кг/м . Прийнявши таку міру і застосувавши підкладку і обгортковий матеріал, засновані на поліетиленових плівках товщиною 20 мкм, можна досягти теплотворної здатності на одиницю маси, що дорівнює 2,944 МДж/кг. Вищеописаний поглинаючий елемент, загальна товщина якого дорівнює 20 мкм, має, проте, низьку міцність. Щоб підвищити міцність волокнистої структури, у винаході в якості можливого варіанту пропонується спосіб зшивання вовняного волокна. У відповідність з іще одним альтернативним варіантом, замість вищеописаних «горючих» в'яжучих речовин з високими значеннями теплоти згоряння (відношення тепло/кг) можуть також використовуватися системи вогнестійких неорганічних в'яжучих речовин. Згідно винаходу, тут використовуються лише малі кількості мінеральних масел (0,1-0,2%) в якості горючих речовин для зв'язування пилу і гідрофобізації. Вміст масел, що становить 0,1%, дає об'ємні щільності, що дорівнюють 34 кг/м , однакові для азбестової вати і скловати. Згідно винаходу, навіть дві різні в'яжучі речовини, обидві як органічного, так і неорганічного характеру, можуть використовуватися в поглинаючому елементі в різних кількостях. Залежно від кількості органічної в'яжучої речовини, що використовується, отримують мінімальні об'ємні щільності від 34 до 44 кг/м для азбестової вати і від 34 до 3 59 кг/м для скловати. У альтернативному варіанті органічні в'яжучі речовини можуть піддаватися подальшим модифікаціям, для того, щоб величина теплоти згоряння (відношення тепло/кг) готових в'яжучих речовин відповідно знижувалася. При цьому потрібна об'ємна щільність мінеральної вати визначається залежно від залишкового значення теплоти згоряння модифікованої в'яжучої речовини, що використовується, так щоб отримати теплотворну здатність 9 на одиницю маси всього продукту, що дорівнює < 3,0 МДж/кг. Відносно способу, для досягнення мети винаходу пропонується спосіб виготовлення поглинаючого елементу, що складається з наступних кроків: підготовка підкладки накладання волокнистого ізоляційного матеріалу на підкладку; накриття ізоляційного матеріалу, накладеного на підкладку, обгортковим матеріалом; з'єднання обгорткового матеріалу з підкладкою так, щоб утворився мішок, в який поміщений ізоляційний матеріал, використовуючи при цьому підкладку, характеристики якої відрізняються від характеристик обгорткового матеріалу. Тут переважніше, щоб підкладка і обгортковий матеріал були двомірними. Наприклад, в якості підкладки і/або обгорткового матеріалу може використовуватися полімерна плівка, флісова тканина, металева фольга і/або тканина. Відмінності в характеристиках підкладки і обгорткового матеріалу можна отримати, застосовуючи для них різні матеріали, а саме, флісову тканину для підкладки і полімерну плівку для обгорткового матеріалу; або полімерну плівку, що має явно меншу товщину стінок і добрі характеристики звукопоглинання, для підкладки і механічно міцну полімерну плівку для обгорткового матеріалу. Поліетиленові плівки виявилися придатними для практичного використання в якості полімерних плівок. Більш того, плівки з поліпропілену або сополімера поліетилену і поліпропілену також можуть використовуватися в цілях винаходу. Для подальшого поліпшення звукопоглинальних характеристик підкладки можна забезпечити, звуко- і газопроникність підкладки. Звуко- і/або газопроникність може бути спочатку властива матеріалу, наприклад, у разі використання флісової тканини, або ж її можна отримати після відповідної підготовки підкладки шляхом перфорування або мікроперфорування плівок. Завдяки газопроникному пристрою підкладки її зручніше подавати на транспортер в способі виготовлення згідно винаходу, оскільки ізоляційний матеріал, накладений на підкладку, фіксується на підкладці вживаним вакуумметричним тиском. Переважніше, щоб ізоляційним матеріалом, що накладається на підкладку, були волокна азбестової вати і/або волокна скловати. У винаході передбачається, що після накладання ізоляційного матеріалу на підкладку обгортковий матеріал з'єднують з підкладкою, так щоб утворився мішок, в який поміщається ізоляційний матеріал. Тут переважніше, щоб підкладка і обгортковий матеріал з'єднувалися, щонайменше, по поверхнях контакту обгорткового матеріалу і підкладки. У винаході також передбачається, що обгортковий матеріал може з'єднуватися з підкладкою крізь ізоляційний матеріал за допомогою придатних способів. Таким чином, можна вплинути на механічні властивості отриманого поглинаючого елементу. Прошивка, зварювання, запаювання або затискання можуть бути запропоновані в якості спосо 96516 10 бів з'єднання обгорткового матеріалу з підкладкою. При з'єднанні плівки підкладки, виконаної з полімерного матеріалу, наприклад, поліетилену, з плівкою обгорткового матеріалу, виконаної з алюмінієвої фольги або, наприклад, склотканини, полімерний матеріал плівки підкладки використовується в якості «адгезиву» шляхом нагріву плівки підкладки по краю до температури розм'якшення. Таким чином, завдяки адгезивам вдається уникнути додаткового пожежного навантаження. Більш того, підкладці і/або обгортковому матеріалу може бути забезпечено, щонайменше, часткове з'єднання з ізоляційним матеріалом. Якщо для підкладки і/або обгорткового матеріалу використовуються полімерні плівки, їх з'єднання можна здійснити, застосувавши, наприклад, машини, які запаюють, щоб забезпечити міжкомпонентне з'єднання підкладки і обгорткового матеріалу. На фіг. 1 схематично зображений пристрій для реалізації способу згідно винаходу. Підкладку 2 розміщують на транспортер 1. На підкладку 2 накладають ізоляційний матеріал 3, розміщуючи окремі сегменти ізоляційного матеріалу 3, приведені у відповідність з технічними умовами замовника для поглинаючого елементу, що виготовляється, на підкладку 2, так щоб між ними залишався вільний простір. Після цього ізоляційний матеріал 3 покривають обгортковим матеріалом 4. Обгортковий матеріал 4 накладають таким чином, щоб він проникав у зазори 5 між сегментами ізоляційного матеріалу 3 або ж вдавлювався в ці зазори 5 за допомогою придатних способів. Потім підкладку 2 і обгортковий матеріал 4 сполучають між собою за допомогою сполучного пристрою 6. Сполучним пристроєм 6 може бути машина, що запаює, швейна головка, апарат для зварювання або стискання. Далі по ходу руху транспортера передбачений віддільний пристрій 7, необхідний для відділення один від одного поглинаючих елементів, що виготовляються. На днищі транспортера 1 може бути передбачений пристрій для створення вакуумметричного тиску, за допомогою якого підкладка 2 і, при необхідності, ізоляційний матеріал 3 можна зафіксувати на транспортері. На фіг. 2 схематично представлено накладення ізоляційного матеріалу 3 на підкладку 2. Можна бачити, що винахід передбачає можливість накладення ізоляційного матеріалу 3 по сегментах, відокремлених один від одного вільним простором за двома горизонтальними напрямами, дозволяючи, таким чином, скласти поглинаючий елемент на підкладці 2 як показано на фіг. 3. На фіг. 4 представлений перетин поглинаючого елементу згідно винаходу, який включає серцевину - ізоляційний матеріал 3, обгортковий матеріал 4 і підкладку 2, а також шов 9 між підкладкою і обгортковим матеріалом 4. На фіг. 5 представлена тривимірна діаграма залежностей характеристик плівки, придатної для поглинаючого елементу згідно винаходу, враховуючи граммаж, теплотворну здатність на одиницю маси і теплотворну здатність на одиницю площі. 11 Заштрихована частина в правому верхньому кутку діаграми показує область, в якій загальні характеристики плівки залежно від індивідуальних характеристик, таких як граммаж, теплотворна здатність на одиницю площі поглинаючого елементу і теплотворна здатність на одиницю маси поглинаючого елементу, виходять за межі, передбачені винаходом. Частина діаграми, на яку нанесено точкове штрихування, показує межі загальних характеристик плівки, в яких плівка, що володіє відповідними загальними характеристиками, може використовуватися в поглинаючому елементі згідно винаходу. На фіг. 6 показана тривимірна діаграма характеристик ізоляційного матеріалу, призначеного для виготовлення поглинаючого елементу згідно винаходу, враховуючи граммаж, теплотворну здатність на одиницю площі поглинаючого елементу і теплотворну здатність на одиницю маси поглинаючого елементу. Частина діаграми, на яку нанесено точкове штрихування, показує межі загальної характеристики ізоляційного матеріалу, усередині яких такий ізоляційний матеріал може використовуватися в поглинаючому елементі згідно винаходу. Можна бачити, що ізоляційний матеріал може використовуватися в поглинаючому елементі згідно винаходу по всій представленій області діаграми. Далі винахід буде докладніше описаний за допомогою варіантів здійснення поглинаючого елементу згідно винаходу, при цьому наведені варіанти здійснення не обмежують винахід. Приклад 1: Для виготовлення поглинаючого елементу, що має ознаки винаходу, розміри якого складають 1200 х 600 х 30 мм (довжина χ ширина χ висота), готується відріз поліетиленової плівки з припуском. Припуск складає 40 мм для кожної сторони, так щоб розміри плівки з припуском склали 1280 мм х 680 мм. Товщина плівки складає 20 мкм. Пи3 тома вага дорівнює 940 кг/м , а теплотворна здатність на одиницю маси складає 40 МДж/кг. На підготовлену таким чином плівку точно за розміром накладається азбестова вата, об'ємна щільність 3 якої дорівнює 38 кг/м , а вміст в'яжучої речовини складає 2%, тобто вата накладається на область 1200 х 600 х 30 мм. Теплотворна здатність на одиницю маси в'яжучої речовини дорівнює 25 МДж/кг. Відповідно, теплотворна здатність на одиницю маси азбестової вати, що використовується, виходить рівною 0,5 МДж/кг. Шар азбестової вати завтовшки 30 мм дає теплотворну здатність на оди2 ницю площі, що дорівнює 0,57 МДж/м . Після цього накладену азбестову вату покривають поліетиленовою плівкою, яку також відрізають з припуском; товщина стінок плівки дорівнює 20 мкм, теплотворна здатність на одиницю маси дорівнює 40 3 МДж/кг, а питома вага - 940 кг/м . На відміну від нижньої плівки, ця плівка не перфорована. Верхню 96516 12 і нижню плівку спаюють між собою, використовуючи машину, що запаює, отримуючи, таким чином, закритий поглинаючий елемент, який точно відповідає розмірам, і дві великі поверхні якого володіють різними фізичними властивостями. Щоб відрізнити верхню сторону від нижньої, на верхній стороні ставиться кольоровий штамп. Виготовлений таким чином поглинаючий елемент володіє теплотворною здатністю на одиницю площі 2,09 МДж/м2, і теплотворною здатністю на одиницю маси1,83 МДж/кг. Приклад 2: Для виготовлення поглинаючого елементу з розмірами 1000 х 1000 х 20 мм (довжина х ширина х висота) поліетиленову плівку товщиною 20 мкм і 3 питомою вагою 940 кг/м відрізають з припуском і використовують в якості нижньої плівки поглинаючого елементу. Нижня плівка має теплотворну здатність на одиницю маси, рівну 45 МДж/кг. Азбестова вата, об'ємна щільність якої дорівнює 50 3 кг/м , а вміст в'яжучої речовини складає 0,7%, накладається на нижню плівку, поки не буде досягнута товщина матеріалу 20 мм. Азбестова вата, яка використовується, містить в'яжучу речовину, що має теплотворну здатність на одиницю маси, рівну 25 МДж/кг. З урахуванням об'ємної щільності, теплотворна здатність на одиницю маси азбестової вати виходить рівною 0,175 МДж/кг. Відповідно, шар азбестової вати завтовшки 20 мм дає теплотворну здатність на одиницю площі, рівну 2 0,175 МДж/м . На азбестову вату, що використовується, накладається верхня плівка, яка також складається з поліетиленової плівки товщиною 25 мкм. Поліетиленова плівка, яка використовується в якості верхньої плівки, має теплотворну здатність на одиницю маси, рівну 40 МДж/кг, і питому 3 вагу, що дорівнює 940 кг/м . Як і в прикладі 1, верхню та нижню плівку спаюють між собою, отримуючи відповідний поглинаючий елемент. Щоб відрізнити верхню сторону від нижньої, тут знову застосовується маркування у вигляді кольорового штампу. Виготовлений таким чином поглинаючий елемент має теплотворну здатність на одиницю пло2 щі, рівну 1,96 МДж/м , і теплотворну здатність на одиницю маси, рівну 1,88 МДж/кг. Перелік посилань 1. транспортер 2. підкладка 3. ізоляційний матеріал 4. обгортковий матеріал 5. зазор 6. поєднувальний пристрій 7. віддільний пристрій 8. пристрій для створення вакууму на днищі 9. шов 13 96516 14 15 96516 16 17 96516 18 19 Комп’ютерна верстка І. Скворцова 96516 Підписне 20 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП ―Український інститут промислової власності‖, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601