Похідні [1,2,4]-дитіазолі(ди)ну, індуктори глутатіон-s-трансферази та nadph хіноноксидредуктази для профілактики та лікування розладів, пов’язаних з цитотоксичністю взагалі й зокрема апоптозом

1. Застосування сполуки загальної формули (І): 1 2 S S 4 R1 N 5 N 4 влений між атомом вуглецю № 5 та екзоатомом азоту, то не існує R2, R1, R2, R3 та R4 незалежно один від одного представляють пряму або розгалужену (С1-4)алкільну групу, яка може містити атоми сірки або сульфоксидну, амідну, кетонну, тіокетонну або сульфонову групу, які можуть бути заміщені галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, трифторметилом, (С1-4)алкокси або гідроксилом, або R1 та R2 разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють 4-8-членну кільцеву систему, у якій можуть бути присутні інші (заміщені) гетероатоми, вибрані з-поміж N, О та S, і яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4)алкілом, заміщені галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С14)аміном, трифторметилом, (С1-4)алкокси або гідроксилом, або кільцева система містить функціональні групи аміду, кетону, тіокетону, сульфону або сульфоксиду, або R3 є воднем, прямою або розгалуженою (С14)алкільною групою, яка може містити атоми сірки або сульфоксидну, амідну, кетонну, тіокетонну або сульфонову групу, які можуть бути заміщені галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, трифторметилом, (С1-4)алкокси, S-алкіл(С1-4), SH або гідроксилом, або R3 є арильною групою, яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4)алкілом, арилом, алкіл(С1-4)арилом, SH, S-алкілом(С1-4), галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, CF3, OCF3, SCF3, нітро, гідрокси або (С1-4)алкоксигрупою, або її таутомерів, стереоізомерів та N-оксидів, а також фармацевтично прийнятних солей, гідратів та сольватів зазначеної сполуки формули (І) та їх таутомерів, стереоізомерів та N-оксидів, для приготування фармацевтичної композиції для профілактики та лікування нейродегенеративних хвороб та інших хвороб, де вирішальну роль відіграє медійована вільними радикалами дегенерація клітин та/або вмирання клітин (апоптоз). 2. Сполука загальної формули (І): R3 3 1 R2 R4 , (I) де пунктирні прямі між атомом вуглецю № 5 та сусідніми атомами азоту представляють прості або подвійні зв'язки, за умови, що один з цих зв'язків простий, а інший подвійний, а якщо атом вуглецю № 5 та атом азоту № 4 поєднані подвійним зв'язком, R4 не існує, а якщо подвійний зв'язок встано 2 S N S 4 R1 N 5 R2 N R3 3 N R4 , (I) де пунктирні лінії представляють прості або подвійні зв'язки, вибрана з групи, що включає сполуки з замісниками: R1 R2 R3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 2-піридил 3-піридил 2-F-феніл 2-СН3-феніл 2-CF3-феніл 2-СН3СН2-феніл 2-(i-Рr)-феніл 2-СН3О-феніл 2-CH3S-феніл R4 5 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 94398 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 6 феніл 2-СН3-феніл 2-СН3-феніл феніл 2-F-феніл 2-СН3-феніл 2-CF3-феніл 2-СН3СН2-феніл 2-СН3О-феніл 2-CH3S-фeніл -3СH3-фeніл O -(СН2)4-(СН2)4-(CH2)5-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2 2-бензилфеніл 2,6-Сl2-феніл 2,6-(СН3)2-феніл 3-Сl-феніл 3-СН3-феніл 3-NO2-феніл 4-F-феніл 4-СН3О-феніл 4-(n-Bu)-феніл -(CH2)3 -СН2-СН(СН3)ОСН(СН3)-СН2-СН2-СН(СН3)ОСН(СН3)-СН2-СН2-СН(СН3)ОСН(СН3)-СН2-(CH2)2S(CH2)2-(CH2)2S(CH2)2-(CH2)2N(CH3)(CH2)2CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 або її таутомери, стереоізомери та N-оксиди, а також фармакологічно прийнятні солі, гідрати та сольвати зазначеної сполуки формули (1) та їх таутомери, стереоізомери та N-оксиди. 3. Фармацевтична композиція, яка містить, на додаток до фармацевтично прийнятного носія та/або принаймні однієї фармацевтично прийнятної допоміжної речовини, фармакологічно ефективну кількість принаймні однієї сполуки за п. 2 або її солі як діючу речовину. 4. Спосіб приготування фармацевтичної композиції за п. 3, який відрізняється тим, що сполуці за п. 2 надають форму, придатну для введення до організму. 5. Сполука за п. 2 або її сіль для застосування як лікарського засобу. 6. Застосування сполуки за п. 2 для приготування фармацевтичної композиції для профілактики та лікування нейродегенеративних хвороб та інших хвороб, де вирішальну роль відіграє медійована вільними радикалами дегенерація клітин та/або вмирання клітин (апоптоз). N 2-F-феніл 2-СН3О-феніл 2-СН3СН2-феніл 2-F-феніл 2-СН3СН2-феніл 2-СН3-феніл Сl СН3 2-(i-Рr)-феніл 2-СН3О-феніл 2,6-Сl2-феніл 3-F-феніл 4-F-феніл CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 CH3 7. Застосування за пп. 1 або 6, яке відрізняється тим, що зазначеними нейродегенеративними хворобами та іншими хворобами, де вирішальну роль відіграє медійована вільними радикалами дегенерація клітин та/або вмирання клітин (апоптоз), є нейродегенеративні розлади, в тому числі ішемічний інсульт, травматичне пошкодження мозку, активний розсіяний енцефаломієліт, аміотрофічний бічний склероз (ALS), більмо, м'яка розумова недостатність, хвороба Альцгеймера, хвороба Піка, старече слабоумство, прогресивний параліч, підкіркові слабоумства, хвороба Вільсона, множинний інфаркт, атеросклеротичне слабоумство, спричинене СНІД слабоумство, розм'якшення мозочка, синдроми хребтово-мозочкової дегенерації, атаксія Фрідріхса, екстатична атаксія, епілептичні пошкодження мозку, пошкодження хребта, синдром неспокійних ніг, хвороба Гантінгтона та хвороба Паркінсона, дегенерація чорного смугастого тіла, церебральний васкуліт, мітохондріальні енцефаломіопатії, цероїдний ліпофусциноз, атрофія спінальних м'язів, лізосомні розлади за участі 7 94398 8 центральної нервової системи, лейкодистрофії, розлади сечовинного циклу, печінкові енцефалопатії, ниркові енцефалопатії, метаболічні енцефалопатії, порфірія, бактеріальний або вірусний менінгіт та менінгоенцефаліт, коров'ячий сказ, отруєння нейротоксичними сполуками, синдром Гіллена Барра, хронічні запальні невропатії, поліміозит, дерматоміозит, спричинені опромінюванням пошкодження мозку, подразливі та запальні захворювання кишечнику, хвороба Крона та виразковий коліт, черевні хвороби, гастрит Helicobacter pylori та інші інфекційні гастрити, некротичний ентероколіт, псевдомембранний ентероколіт, спричинені опромінюванням ентероколіти, лімфоцитний гастрит, реакція трансплантата проти хазяїна, гострий та хронічний панкреатит; хвороби печінки алкогольний гепатит, вірусний гепатит, метаболічний гепатит, автоімунний гепатит, спричинений опромінюванням гепатит, цироз печінки, гемолітична уремія, гломерулонефрит, вовчаковий нефрит, вірусні захворювання, як фульмінантний гепатит; хвороби суглобів, як травма та остеоартрит; імунопригнічення або імунодефіцит, зокрема автоімунні захворювання, як ідіопатична запальна міопатія, хронічна нейтропенія, тромботична мікроангіопатія, автоімунні гемолітичні синдроми, синдроми антифосфоліпідних антитіл, міокардит, множинний склероз та його діагностичні підкласи, рецедивний множинний склероз, вторинний прогресивний множинний склероз, первинний прогресивний множинний склероз, прогресивний рецедивний множинний склероз, гострий множинний склероз, м'який рецедивний множинний склероз або безсимптомний множинний склероз, оптичний нейромієліт (синдром Девіка), лімфоцитарний гі пофізит, хвороба Граве, хвороба Адісона, гіпопаратиреоїдизм, діабет типу 1, системний червоний вовчак, звичайна пухирчатка, гостра пухирчатка, псоріазний артрит, ендометріоз, автоімунний орхіт, автоімунна дисфункція ерекції, саркоїдоз, гранулематоз Вегенера, автоімунна глухота, хвороба Шьогрена, автоімунний увеоретиніт, інтерстиціальний цистит, синдром Гудпейстера та фіброміалгія; мієлодисплазії, як апластична анемія; шкірні захворювання - звичайна пухирчатка, дерматоміозит, атопічний дерматит, вовчак Геноха-Шонляйна, вугри, системний склероз, себорейний кератоз, шкірний мастоцитоз, хронічний проліферативний дерматит, дискератоз, склеродерма, інтерстиціальний гранулематозний дерматит, псоріаз, бактеріальні інфекції шкіри, дерматомікози, проказа, шкірний лейшманіоз, вітиліго, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівена-Джонсона, сальна аденома, алопеція, світлові пошкодження шкіри, лишай, гострі поранення шкіри, неутримання пігментації, теплові пошкодження шкіри, гнійничковий висип, лишаєподібний дерматоз, шкірний алергійний васкуліт, цитотоксичний дерматит; хвороби внутрішнього вуха - травматичне відмирання слухових волосків та втрата слуху, втрата слуху під дією ототоксичних ліків, перилімфатична фістула, холестеатома, завиткова або вестибулярна ішемія, хвороба Меньєра, спричинена опромінюванням втрата слуху, втрата слуху внаслідок бактеріальних або вірусних інфекцій та ідіопатична втрата слуху; пересадки - реакція трансплантата проти хазяїна, гостре або хронічне відторгнення трансплантатів серця, легенів, нирок, шкіри, загоєння ран та реакція відторгнення пересадженої тканини. Цей винахід стосується похідних 5-імін-5Н[1,2,4]-дітіазол-3-іламіну та [1,2,4]-дітіазолідин-3,5діілідендіаміну як індукторів глутатіон-Sтрансферази (GST) та хіноноксидоредуктази NADPH (відновленого нікотинамідадениндінуклеотидфосфату) (NQO), способів одержання цих сполук та нових проміжних сполук, придатних для синтезу зазначених похідних [1,2,4]-дітіазолі(ди)ну. Також винахід стосується вживання сполуки згідно з винаходом для виготовлення лікарських засобів, що дають цілющий ефект. Цей цілющий ефект буде описано у заявці, або він стане очевидним для фахівця з опису та рівня техніки. Також винахід стосується застосування сполуки за винаходом для виготовлення ліків, що виліковують або попереджують певну хворобу або патологічний стан. Зокрема, винахід стосується нового застосування при лікуванні хвороби або патологічного стану, які описані тут або стануть очевидні для фахівця з опису та рівня техніки. У варіантах здійснення винаходу окремі сполуки, що описані тут, використовуються для виготовлення засобів для лікування розладів, пов'язаних з цитотоксичністю взагалі й зокрема з апоптозом. Апоптоз тісно пов'язаний з морфогенезом та гістогенезом у процесі розвитку, підтримання гомеостазу та біозахисту, і смерть клітин відіграє важливу роль у збереженні життя окремої істоти Коли процес вмирання клітин, регульований генами, при пологах та у післяпологовий період затримується, індукується або інгібується надлишковий апоптоз, що призводить до функціональних розладів різних органів, а відтак появи хвороб. Ліки, які посідають інгібувальну активність щодо апоптозу, можуть використовуватися для профілактики та лікування хвороб, які вважаються наслідком сприятливих умов для апоптозу. Метою цього винаходу є створення протиапоптозних медикаментів, механізм дії яких відрізняється від відомих. Несподівано встановлено, що похідні [1,2,4]дітіазолі(ди)ну є індукторами глутатіон-Sтрансферази (GST), хіноноксидоредуктази NADPH (NQO) та інших ферментів, які контролюються "чутливим до антиоксидантів елементом" (ARE). Регулювання активності цих ферментів може виявитися корисним при лікуванні нейродегенеративних хвороб та інших захворювань, де вирішальну роль 9 відіграє медійоване вільними радикалами виродження та/або вмирання клітин. Винахід стосується сполук загальної формули (І): де пунктирні лінії між атомом вуглецю №5 та сусідніми атомами азоту представляють прості або подвійні зв'язки, за умови, що один з цих зв'язків простий, а інший подвійний, а якщо атом вуглецю №5 та атом азоту №4 поєднані подвійним зв'язком, R4 не існує, а якщо подвійний зв'язок встановлений між атомом вуглецю №5 та екзоатомом азоту, то не існує R2, R1, R2, R3 та R4 незалежно один від одного представляють пряму або розгалужену (С1-4) алкільну групу, яка може містити атоми сірки або сульфоксидну, амідну, кетонну, тіокетонну або сульфонову групу, які можуть бути заміщені галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, трифторметилом, (С1-4)алкоксі або гідроксилом, або R1 та R2 разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють 4-8-членну кільцеву систему, у якій можуть бути присутні інші (заміщені) гетероатоми, обрані з-поміж N, О та S, і яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4) алкілом, заміщені галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, трифторметилом, (С1-4)алкоксі або гідроксилом, або кільцева система містить функції аміду, кетону, тіокетону, сульфону або сульфоксиду, R3 представляє водень, пряму або розгалужену (С1-4) алкільну групу, яка може містити атоми сірки або сульфоксидну, амідну, кетонну, тіокетонну або сульфонову групу, які можуть бути заміщені галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, трифторметилом, (С1-4)алкоксі, S-алкіл(С1-4)ом, SH або гідроксилом, або R3 представляє арильну групу, яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4) алкілом, арилом, алкіл(С1-4)арилом, SH, S-алкілом(С1-4), галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, CF3, OCF3, SCF3, нітро, гідроксі або (С14)алкоксігрупою, та їх таутомери, стереоізомери та N-оксиди, а також фармацевтично прийнятні солі, гідрати та сольвати зазначених сполук формули (І) та їх таутомери, стереоізомери та N-оксиди Ці сполуки є новими і є індукторами глутатіонS-трансферази (GST) та хіноноксидоредуктази NADPH (NQO). Винахід стосується рацематів, сумішей діастереомерів, а також окремих стереоізомерів сполук формули (І) При описі замісників скорочення '(С14)алкіл' означає метил, етил, n-пропил, ізопропил, n-бутил, 2-бутил, ізобутил або 2-метил-n-пропил' 'Арил' означає фурил, тієнил, піроліл, оксазоліл, тіазоліл, імідазоліл, піразоліл, ізоксазоліл, ізотіазоліл, піриділ, піридазиніл, піримідиніл, піразиніл, 94398 10 1,3,5-триазиніл, феніл, індазоліл, індоліл, індолізиніл, ізоіндоліл, бензо[b]фураніл, бензо[b]тіофеніл, бензімідазоліл, бензтіазоліл, пуриніл, хінолініл, ізохіноліл, хіноліл, фталазиніл, хіназолініл, хіноксалініл, 1,8-нафтиридиніл, птеридиніл, нафтил або азуленіл, переважно феніл, піриділ або нафтил 'Можливо заміщена' означає, що група може бути або не бути заміщена однією або кількома групами, як зазначено. Проліки вищевказаних сполук охоплюються обсягом даного винаходу. Проліки - це лікарські засоби, які не є активними самі по собі, але перетворюються на один або кілька активних метаболітів Проліки - це біозворотні похідні молекул лікарських засобів, які використовуються для подолання тих чи інших перешкод на користь молекули вихідної речовини. До цих перешкод належать, зокрема, розчинність, проникність, стабільність, пресистемний метаболізм та обмеження прицільності (перелік невичерпний) (Medicinal Chemistry Principles and Practice, 1994, ISBN 085186-494-5, Ed.:F.D. King, p.215, J. Stella, "Prodrugsas therapeutics", Expert Opin. Ther. Patents, 14(3), 277-280, 2004; P. Ettmayer et al., "Lessons learned from marketed and investigational prodrugs", J. Med. Chem., 47, 2393-2404, 2004). Проліки, тобто сполуки, які, потрапивши будь-яким шляхом до організму, метаболізуються на сполуки формули (1), охоплюються обсягом винаходу Зокрема, це стосується сполук із первинними чи вторинними амінними або гідроксігрупами. Такі сполуки здатні реагувати з органічними кислотами, даючи сполуки формули (1), де присутня додаткова група, яка легко відщеплюється після введення до організму, наприклад, такі, як амідин, енамін, основа Манніха, похідне гідроксилметилену, похідне О-(ацілоксіметиленкарбамату), карбамату, ефіру, аміду або енамінону (перелік невичерпний). N-оксиди вищезазначених сполук охоплюються обсягом цього винаходу. Третинні аміни можуть породжувати або не породжувати N-оксидні метаболіти. Ступінь, до якого відбувається Nокислення, коливається від слідів до майже повної конверсії. N-оксиди можуть посідати більшу або меншу активність, ніж відповідні третинні аміни. Хоча N-оксиди легко відновлюються до відповідних третинних амінів хімічними засобами, у людському організмі ступінь такого відновлення буває різним. Деякі N-оксиди практично повністю відновлюються до відповідних третинних амінів, в інших випадках конверсія незначна або й навіть відсутня. (М.Н. Bickel: "The pharmacology and Biochemistry of N-oxides", Pharmacological Reviews, 21(4), 325-355, 1969). Зокрема, винахід стосується сполук загальної а формули (I ): де R1, R2, R3 та R4 незалежно один від одного представляють пряму або розгалужену (С1-4) алкі 11 льну групу, яка може містити атоми сірки або сульфоксидну, амідну, кетонну, тіокетонну або сульфонову групу, які можуть бути заміщені галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, трифторметилом, (С1-4)алкоксі або гідроксилом, або R1 та R2 разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють 4-8-членну кільцеву систему, у якій можуть бути присутні інші (заміщені) гетероатоми, обрані з-поміж N, О та S, і яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4) алкілом, заміщені галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, трифторметилом, (С1-4)алкоксі або гідроксилом, або кільцева система містить функції аміду, кетону, тіокетону, сульфону або сульфоксиду, R3 представляє водень, пряму або розгалужену (С1-4) алкільну групу, яка може містити атоми сірки або сульфоксидну, амідну, кетонну, тіокетонну або сульфонову групу, які можуть бути заміщені галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, трифторметилом, (С1-4)алкоксі, S-алкіл(С1-4), SH або гідроксил, або R3 представляє арильну групу, яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4) алкілом, арилом, алкіл(С1-4)арилом, SH, S-алкілом(С1-4), галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, CF3, OCF3, SCF3, нітро, гідроксі або (С14)алкоксігрупою. Зокрема, винахід стосується сполук загальної а формули (I ), у яких R1 та R2 незалежно один від одного представляють пряму або розгалужену (С1-4) алкільну групу, або R1 та R2 разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють 5-6-членну кільцеву систему, у якій можуть бути присутні атоми кисню і яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4) алкілом, R3 представляє арильну групу, яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4) алкілом, арилом, алкіл(С1-4)арилом, SH, S-алкілом(С1-4), галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, CF3, OCF3, SCF3, нітро, гідроксі або (С1-4)алкоксігрупою. Переважно винахід стосується сполук загальа ної формули (I ), у яких R1 та R2 незалежно один від одного представляють метильну групу, або R1 та R2 разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, утворюють 56-членну кільцеву систему, у якій може бути при 94398 12 сутній один атом кисню і яка може бути заміщена метильною групою, R3 представляє фенільну або піридільну групу, яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4) алкілом, бензилом, SH, SCH3, галогеном, ціаном, CF3, OCF3, SCF3, нітро, гідроксі або метоксігрупою Більш вузько винахід стосується сполук загаb льної формули (І ) де R1, R3 та R4 незалежно один від одного представляють пряму або розгалужену (С1-4) алкільну групу, яка може містити атоми сірки або сульфоксидну, амідну, кетонну, тіокетонну або сульфонову групу, які можуть бути заміщені галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, трифторметилом, (С1-4)алкоксі або гідроксилом, або арильну групу, яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4) алкілом, арилом, алкіл(С1-4)арилом, SH, S-алкілом(С1-4), галогеном, ціаном, моно- або діалкіл(С1-4)аміном, CF3, OCF3, SCF3, нітро, гідроксі або (С1-4)алкоксігрупою. Більш детально винахід стосується сполук заb гальної формули (І ), у яких R1, R3 та R4 незалежно один від одного представляють пряму або розгалужену (С1-4) алкільну групу або арильну групу, яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4) алкілом, арилом, алкіл(С1-4)арилом, галогеном, CF3, OCF3, SCF3, нітро, гідроксі або метоксігрупою. Оптимально винахід стосується сполук загаb льної формули (І ), у яких R1, R3 та R4 незалежно один від одного представляють метильну або фенільну групу, яка може бути заміщена прямим або розгалуженим (С1-4) алкілом, галогеном, CF3, OCF3, гідроксі або метоксігрупою. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ СИНТЕЗУ а b Сполуки загальної формули (l ) або (І ) можна одержати трьома способами (схеми А.1, В.1 та С.1): 13 Вибір тієї чи іншої методики синтезу залежить від чинників, відомих фахівцям, наприклад, сумісності функціональних груп із застосованими реагентами, можливості використання захисних груп, каталізаторів, активуючих та зв'язуючих реагентів, а також кінцевої структури одержуваної сполуки. Фармацевтично прийнятні солі можна одержувати стандартними способами, відомими з рівня техніки, наприклад, змішуванням сполуки за винаходом з відповідною кислотою - неорганічною, наприклад, соляною, або органічною. Сполуки за винаходом загальної формули (І), а також їх солі, є індукторами глутатіон-Sтрансферази (GST), хіноноксидоредуктази NADPH (NQO) та інших ферментів, які контролюються "чутливим до антиоксидантів елементом" (ARE). Регулювання активності цих ферментів може виявитися корисним при лікуванні нейродегенеративних хвороб та інших захворювань, де вирішальну роль відіграє медійоване вільними радикалами виродження та/або вмирання клітин. Сполуки за винаходом є дійовими у дозах 0.1100 мг/кг після орального введення і є придатні для профілактики та лікування побічних станів, пов'язаних з апоптозом. Такими станами є, наприклад: нейродегенеративні розлади, в тому числі ішемічний інсульт, травматичне пошкодження мозку, активний розсіяний енцефаломіеліт, аміотрофічний бічний склероз (ALS), більмо, м'яка розумова недостатність, хвороба Альцгеймера, хвороба Піка, старече слабоумство, прогресивний параліч, підкіркові слабоумства, хвороба Вільсона, множинний інфаркт, атеросклеротичне слабоумство, спричинене СНІД слабоумство, розм'якшення мозочку, синдроми хребтово-мозочкової дегенерації, атаксія Фрідріхса, екстатична атаксія, епілептичні пошкодження мозку, пошкодження хребта, синдром бентежних ніг, хвороба Гантінгтона та 94398 14 хвороба Паркінсона, дегенерація чорного смугастого тіла, церебральний васкуліт, мітохондріальні енцефаломіопатії, цероїдний ліпофусціноз, атрофія спінальних м'язів, лізосомні розлади з участю центральної нервової системи, лейкодистрофії, розлади сечовинного циклу, печінкові енцефалопатії, ниркові енцефалопатії, метаболічні енцефалопатії, порфирія, бактеріальний або вірусний менінгіт та менінгоенцефаліт, коров'ячий сказ, отруєння нейротоксичними сполуками, синдром Гіллена Барра, хронічні запалювальні невропатії, поліміозит, дерматоміозит, спричинені опромінюванням пошкодження мозку, подразливі та запалювальні захворювання кишковика, хвороба Крона та виразковий коліт, черевні хвороби, гастрит Helicobacter pylori та інші інфекційні гастрити, некротичний ентероколіт, псевдомембранний ентероколіт, спричинені опромінюванням ентероколіти, лімфоцитний гастрит, реакція трансплантату проти хазяїна, гострий та хронічний панкреатит; хвороби печінки - алкогольний гепатит, вірусний гепатит, метаболічний гепатит, автоімунний гепатит, спричинений опромінюванням гепатит, цироз печінки, гемолітична уремія, гломерулонефрит, вовчанковий нефрит, вірусні захворювання, як фульмінантний гепатит; хвороби суглобів, як травма та остеоартрит; імунопригнічення або імунодефіцит, зокрема, автоімунні захворювання, як ідіопатична запалювальна міопатія, хронічна нейтропенія, тромботична мікроангіопатія, автоімунні гемолітичні синдроми, синдроми антифосфоліпідних антитіл, міокардит, множинний склероз та його діагностичні підкласи, поворотний множинний склероз, вторинний прогресивний множинний склероз, первинний прогресивний множинний склероз, прогресивний поворотний множинний склероз, гострий множинний склероз, м'який поворотний множинний склероз або безсимптомний множинний склероз, 15 оптичний нейроміеліт (синдром Девіка), лімфоцитарний гіпофізит, хвороба Граве, хвороба Адісона, гіпопаратіроїдизм, діабет типу 1, системна червоний вовчак, звичайна пухирчатка, гостра пухирчатка, псоріазний артрит, ендометріоз, автоімунний орхіт, автоімунна дисфункція ерекції, саркоїдоз, гранульоматоз Вегенера, автоімунна глухота, хвороба Шьогрена, автоімунний увеоретинит, інтерстіціальний цистит, синдром Гудпейстера та фіброміальагія; міелодисплазії, як апластична анемія; шкірні захворювання – звичайна пухирчатка, дерматоміозит, атопічний дерматит, вовчак ГенохаШонляйна, вугри, системний склероз, себорейний кератоз, шкірний мастоцитоз, хронічний проліферативний дерматит, дискератоз, склеродерма, інтерстіціальний гранульоматозний дерматит, псоріаз, бактеріальні інфекції шкіри, дерматомікози, проказа, шкірний лейшманіоз, вітіліго, токсичний епідермальний некроліз, синдром СтівенаДжонсона, сальна аденома, алопеція, світлові пошкодження шкіри, лишай, гострі поранення шкіри, неутримання пігментації, теплові пошкодження шкіри, гнійничковий висип, лишаєподібний дерматоз, шкірний алергійний васкуліт, цитотоксичний дерматит; хвороби внутрішнього вуха - травматичне вмирання слухових волосків та втрата слуху, втрата слуху під дією ототоксичних ліків, перілімфатична фістула, холестеатома, завиткова або вестибулярна ішемія, хвороба Мен'єра, спричинена опромінюванням втрата слуху, втрата слуху внаслідок бактеріальних або вірусних інфекцій та ідіопатична втрата слуху; пересадки - реакція трансплантату проти хазяїна, гостре або хронічне відторгнення трансплантатів серця, легенів, нирок, шкіри, загоєння ран та реакція відторгнення пересадженої тканини. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ПРЕПАРАТИ Сполукам за винаходом можна надавати форми, придатної для введення до організму, відомими способами із застосуванням допоміжних речовин, наприклад, рідких або твердих носіїв. Фармацевтичні композиції за винаходом можна вводити ентерально, орально, парентерально (внутрішньом'язово або внутрішньовенно), ректально або локально (топікально). Вони можуть мати форму розчинів, порошків, таблеток, капсул (у тому числі мікрокапсул), мазей (кремів або гелів), або супозиторіїв. До таких композицій можна вводити звичайні Фармацевтичні рідкі або тверді наповнювачі або добавки, розчинники, емульгатори, мастила, запашники, фарбники та/або буферні речовини. Можна навести такі поширені допоміжні речовини, як карбонат магнію, діоксид титану, лактоза, маннітол та інші сахари, тальк, молочний білок, желатин, крохмаль, целюлоза та її похідні та органічні олії, як от риб'ячий жир, соняшникова, арахісова або кунжутна олія, поліетиленгліколь та розчинники, як дистильована вода та одно- чи багатоводні спирти, наприклад, гліцерин. Сполуки за винаходом, як правило, вводяться у складі фармацевтичних композицій, що є суттєвим і новим аспектом винаходу завдяки наявності сполук, зокрема, описаних тут. До невиключного переліку фармацевтичних композицій, які можуть застосовуватися, входять таблетки, жуйні таблет 94398 16 ки, капсули, розчини, парентеральні розчини, супозиторії, суспензорії та інші, що описуються тут або стануть очевидними для фахівця з опису на підставі його професійних знань У варіантах здійснення винаходу Передбачено фармацевтичний набір, утворений однією або кількома вмістинами, заповненими одним або кількома компонентами фармацевтичної композиції згідно з винаходом. До такої вмістини (вмістин) можуть додаватися друковані матеріали, наприклад, інструкція із вживання або нотатка за формою, передбаченою державним органом, який контролює виробництво, застосування або продаж фармацевтичних продуктів, причому ця нотатка означає затвердження таким органом виробництва, застосування або продажу композиції для людей або тварин. ФАРМАКОЛОГІЧНІ МЕТОДИ Спектрофотометричне визначення індукції EC 2.5.1.18 (GST) Клітини РС-12 щурів інкубують 24 години з дослідною сполукою Активність GST вимірюють з використанням 1-хлор-2,4-дінпробензолу (CDNB) та глутатину (GSH) як субстратів Фермент каталізує реакцію, перетворюючи ці субстрати на S-(2,4дінітрофеніл)глутатіон, який визначають спектрофотометром на хвилі 340 нм. Дія дослідної сполуки виражається як рЕС50: негативний логарифм молярної концентрації сполуки, яка спричинює 50% індукцію активності ферменту. Визначають також максимальну індукцію ферменту у відсотках (див. Drukarch et al. "Anethole dithiolethione prevents oxidative damage in gluthathione-depleted astrocytes", Eur J. Pharmacol., 329, 259-262, 1997). Спектрофотометричне визначення індукції EC 1.6.99.2 (NQO) Клітини РС-12 щурів інкубують 24 години з дослідною сполукою Активність NAD(P)H: оксидоредуктази (NQO, EC 1.6.99.2) визначають з використанням менадіолу як субстрату та МТТ [3-(4,5діметилтіазол-2-іл)-2,5-діфенілтетразолію бромиду] для зчитування. Утворення формазану з МТТ визначають спектрофотометром на хвилі 540 нм. Розраховують процент стимуляції (PS) відносно максимальної дії референтної сполуки D3T. Фіксують максимальний процент стимуляції при концентрації, яка забезпечує цей максимальний процент, та величину рЕА50 (негативний логарифм молярної концентрації сполуки, яка спричинює таку само половину максимальної індукції ферменту, що й референтна сполука D3T) (див. Murphy et al., "Enhanced NAD(P)H: Quinone reductase activity defences in neuronal cells prevents free radical-mediated damage", J. Neurochem., 71 69-77, 1998 та Prochaska et al., Analytical Biochemistry, 169, 328-336 1988). ДОЗУВАННЯ Потужність сполук за винаходом як індукторів глутатіон-S-трансферази (GST) та хіноноксидоредуктази NADPH (NQO) визначають, як описано вище. З потужності, виміряної для даної сполуки формули (1), можна теоретично визначити мінімальну ефективну дозу. При концентрації сполуки, яка вдвічі перевищує виміряну ЕС50, активність ферменту має подвоїтися, ферменту теоретично можуть бути інгібовані цією сполукою. Перераху 17 94398 вавши цю концентрацію у кількість мг сполуки на кг маси хворого, визначають теоретичну мінімальну ефективну дозу, виходячи з ідеальної біозасвоюваності. З урахуванням фармакокінетичних, фармакодинамічних та інших чинників фактична доза може відрізнятися у менший або більший бік. Реально застосовують дози у межах 0.001-1000 мг/кг, переважно 0.1-100 мг/кг маси тіла хворого. ЛІКУВАННЯ Термін "лікування" тут вживається відносно будь-яких станів або хвороб ссавців, переважно людей, і включає: (1) профілактику появи стану або хвороби у суб'єкта, схильного до такої хвороби, але її ще не діагностовано, (2) інгібування стану або хвороби, тобто затримка її розвитку, (3) послаблення стану або хвороби, тобто примушення хвороби відступити, або (4) усунення причин хвороби, тобто ліквідація її симптомів. ПРИКЛАДИ ПРИКЛАД 1: МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА Усі реакції з чутливими до вологи сполуками провадять в атмосфері безводного азоту. Хід реакцій контролюють тонкошаровою хроматографією (ТШХ) на вкритих кремнеземом пластикових листах (силікагель Merck 60 F254 з покриттям ) із зазначеним елюентом. Плями розглядають в УФ світлі (254 нм) або проявляють І2. Випарювальна хроматографія використовується для очистки із зазначеним елюентом та силікагелем Acros (0.0300.075 мм). Спектри ядерного магнітного резонансу 1 13 ( Н ЯМР та С ЯМР, APT) визначають у зазначеному розчиннику. Сталі зв'язування J наведені у герцах (Гц). Піки ЯМР спектрів позначаються 'q' (квартет), 'dq' (подвійний квартет), 't' (триплет), 'dt' (подвійний триплет), 'd' (дублет), 'dd' (подвійний дублет), 's' (синглет), 'bs' (широкий синглет) та 'm' (мультиплет). ПРИКЛАД 2: СИНТЕЗ ОКРЕМИХ СПОЛУК ШЛЯХ СИНТЕЗУ А: Застосовані тіокарбамоїлхлориди або є доступні на ринку, або їх можна приготувати за методикою Gördeler et al., Chem.Ber., 103(1970)3393 та von Braun et al., Berichte Deutsche Chem.Ges., 36(1903)2274. Сполука А2: Методика А (схема A.1) етапи і+іі: 12.3 г (99 ммолів) N,Nдіметилкарбамоїлхлориду розчиняють у 60 мл ацетонітрилу. При перемішуванні додають розчин 9.9 г (99 ммолів) ізотіоціанату калію (KSCN) у 180 мл ацетонітрилу до реакційної суміші. Далі суміш нагрівають до температури флегми й продовжують нагрівання із зворотним холодильником ще 3 хв., після чого реакційну суміш додають до перемішуваного розчину 13.5 г (90 ммолів) 4-nбутиланіліну у 100 мл ацетонітрилу. Суміш недовго перемішують, після чого розчинник видаляють у 18 вакуумі. Додають воду й перетворюють залишкову олію на тверду масу. Суміш твердої маси з водою перетворюють на суспензію та фільтрують. Осад промивають водою, потім невеличкою кількістю пропанолу й дають висохнути. Вихід сирого продукту 24.4 г (92%). Перекристалізацією з ізопропанолу (біля 200 мл) одержують 16.7 г (63%) відповід1 ного дітіобіурету, точка топлення: 89.5-91°С. Н 6 ЯМР (90 МГц, d -DMSO)  (ч. на млн.): 0.93 (t, ЗН), 1.15-2.05 (m, 4H), 2.61 (t, ЗН), 3.35 (s, 6H), 7.18 (d, 2H), 7.55 (d, 2H), 9.79 (s, 2H). Методика А1 (схема А1) етапи iiі+iv: 11.8 г (40 ммолів) одержаного вище дітіобіурету розчиняють у 300 мл спирту. При перемішуванні додають розчин 13.5 г йоду (53.2 ммолів) та 16.7 г йодиду калію (100 ммолів) у 20 мл води, аж поки йодне забарвлення не припинить зникати. Розчину дають відстоятися до утворення кристалів. Суміш фільтрують, осад промивають спиртом, ізопропанолом та петролейним етером, одержуючи 13.4 г (80%) моногідрйодиду. Етап iv: 10.5 г цієї сполуки суспендують у воді (250 мл) і додають при перемішуванні 14 мл 2N KОН. За 1.5 години суспензію фільтрують, осад промивають водою, невеличкою кількістю ізопропанолу та петролейним етером, одержуючи 6.5 г. Цей продукт перекристалізують із 100 мл лігроїну, одержуючи 3.3 г (45%) чистого продукту А2 у вигляді вільної основи. Точка топ1 лення: 81-82.5°С. Н ЯМР (90 МГц, CDCI3)  (ч. на млн.): 0.93 (t, ЗН), 1.1-1.9 (m, 4H), 2.60 (t, 2H), 3.35 (s, 6H), 6.94 та 7.16 (dd, 4H). Сполука А19: Методика А (схема А.1) етапи і to iv: 2 г (16.3 ммолів) діметилкарбамоїлхдлоиду та 1.58 г KNCS (16.3 ммолів) суспендують в ацетонітрилі та нагрівають до температури флегми 2 хвилини за допомогою теплової рушниці. До одержаної гарячої суміші 1.97 г (16.3 ммолів) (2,6)діметиланіліну у 10 мл ацетонітрилу. Через 1 годину суміш фільтрують та фільтрат концентрують. Одержану олію з вмістом дітіобіурету розчиняють у 40 мл етанолу й додають розчин 6.7 г йоду та 8.4 г йодиду калію у 20 мл води, аж доки розчин не припинить змінювати колір. Перемішування продовжують ще 1 годину, після чого реакційну суміш фільтрують, осад промивають водою, 2М KОН і знову водою. Далі осад промивають діетилетером та дають висохнути, одержуючи 2.2 г (49%) вільної основи А19 у вигляді жовтавої твердої маси. Точка 1 топлення: 236.3-239.2°С (DSC). Н-ЯМР (200 МГц, 6 d -DMSO)  (ч. на млн.): 2.28 (s, 6Н), 2.57 (s, 6Н), + 7.16-7.45 (m, 4H). Mass (СІ): (М +1): 266. За вищенаведеною методикою синтезу одержують сполуки А1-А22 (таблиця А) загальної фора мули (1 ): сполука R1 R2 R3 Точка топлення°С А1 А2 A3 А4 А5 Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Ph 4-(n-But)-Ph 4-MeO-Ph 3-CI-Ph 2,6-(ді-CI)-Ph 216 (розкл.) 81-82.5 129.5-131.5 113-114.5 191.5-193.5 19 А6 А7 А8 А9 А10 А11 А12 А13 А14 А15 А16 А17 А18 А19 А20 А21 А22 94398 Me Me -(CH2)4-(CH2)2O(CH2)2Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me 20 3-NO2-Ph Ph Ph 2-Me-Ph 4-NO2-Ph 4-F-Ph 2-(і-Pr)-Ph 2-F-Ph 2-MeS-Ph 3-Me-Ph 2-Et-Ph 2-MeO-Ph 2-CF3-Ph 2,6-(ді-Me)-Ph 2-піриділ 2-бензил-Рh 3-піриділ 134.5-136.5 149-151.5 175.5-176.5 138.5-140 170-171.5 137-138.5 194.6-197.5 126.8-128.2 119.4-120.3 201-204 177.8-184 148.5-152 129.1-130.8 236.3-239.2 166-173 176-182 83-90 (В усіх випадках сполуки одержують у вигляді вільних основ, крім А, яка являє собою моногідройодид. Скорочення: Me = метил; Ph = феніл; Et = етил; But = бутил; і-Рг = ізопропил) ШЛЯХ СИНТЕЗУ В: Сполука В4: Методика В (схема В 1) етап і+ii: 10 г (56 ммолів) тіокарбонілдіімідазлдолу розчиняють у ТГФ (400 мл) Додають 4.78 г (56 ммолів) піперидину та перемішують при 50°С 3 години. Суміш частково концентрують та змішують з 500 мл 7N NH3 у метанолі, а на ніч вміщують до закритої вмістини при 45°С. Реакційну суміш частково концентрують при кімнатній температурі, після чого охолоджують. Осад з вмістом похідного тіосечовини відбирають і сушать, одержуючи 13 г (16%) сірої твердої маси. Методика В (схема В1) етапи ііі+іv: 1 г (6 85 ммолів) похідного сечовини з попереднього етапу розчиняють у 40 мл ацетонітрилу, після чого додають 500 мг порошку KОН і перемішують суміш 30 хвилин при кімнатній температурі. Далі додають 1,02 г (6,85 ммолів) 2спол В1 В2 В3 В4 В5 В6 В7 В8 В9 В10 В11 В12 В13 В14 В15 R1 та R2 -(СН2)2О(СН2)2-(СН2)4-(CH2)2NMe(CH2)2-(СН2)5-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(СН2)2О(СН2)2-(CH2)2S(CH2)2-(CH2)2S(CH2)2-СН2-СН(СН3)ОСН(СН3)-СН2-СН2-СН(СН3)ОСН(СН3)-СН2-СН2-СН(СН3)ОСН(СН3)-СН2 В16 метилфенілізотіоціанату і реакційну суміш 2 години. Суміш фільтрують і концентрують фільтрат. Одержану олію розчиняють в етанолі (40 мл) і додають розчин 6,7 г йоду та 8,4 г йодиду калію у 20 мл води, доки розчин не припинить змінювати колір. Перемішують ще 1 годину, потім реакційну суміш фільтрують, осад промивають водою, 2М KОН і знову водою. Після цього осад промивають діетилетером і дають висохнути, одержуючи 781 мг (39%) вільної основи В4 у вигляді білуватої твердої маси. Точка топлення 104.3-112.2°С 1 6 (DSC). Н-ЯМР (200 МГц, d -DMSO)  (ч. на млн.) 1.77 (s, 6H), 2.31 (s, ЗН), 3.78 (br, 4H), 6.95-7.40 (m, + 4H). Mass (СІ): (М +1) 292. За наведеною вище методикою одержують сполуки В1-В16 (таблиця В) загальної формули (1а). -(СН2)2О(СН2)2 R3 2-Me-Ph 2-Me-Ph 2-Me-Ph 2-Me-Ph 3-Me-Ph 2-MeO-Ph 2-F-Ph 2-CF3-Ph 2-MeS-Ph 2-Et-Ph 2-Et-Ph 2-F-Ph 2-Et-Ph 2-F-Ph 2-MeO-Ph (в усіх випадках сполуки одержують у вигляді вільних основ) Точка топл. °С 139-142 126.8-128 134-142 104.3-112.2 217-226 160-164 144-149 138-140.5 160-168 195.6 145.2 178.7 182.2-188.1 199.4-203.9 193.4-196.5 179.5-183 21 94398 ШЛЯХ СИЕТЕЗУ С: Сполука С10: Методика С (схема С. 1) етап і: При перемішуванні 3.4 г (32.6 ммолів) розчиняють у 100 мл ацетонітрилу, після чого додають 1.3 г (32.6 ммолів) порошку NaOH. Перемішують 3 години, потім додають 5 г (32.6 ммолів) 4фторфенілізотіоціанату і дають суміші реагувати усю ніч. Далі додають воду та третбутилметилетер (ТВМЕ), а також 5 мл концентрованої соляної кислоти. Двофазну суміш перетрушують, органічну фазу відокремлюють та концентрують у вакуумі. Осад вміщують до толуолу та фільтрують. Оліїсту речовину відокремлюють і видаляють із фільтрату. Фільтрат концентрують у вакуумі, осад вміщують до ТВМЕ та 1М NaOH. Водну фазу тричі промивають ТВМЕ. Далі водну фазу підкислюють концентрованою НСІ і тричі екстрагують ТВМЕ. Органічні фази з'єднують та концентрують у вакуумі, одержуючи 2.5 г (30%) похідного дітіобіурету у вигляді жовтої твердої маси. Методика С1 (схема С1) етап іі: 22 2.5 г (9.7 ммолів) дітіобіурету, одержаного на етапі і, розчиняють у 80 мл діхлорметану й додають по краплинах розчин 0.5 мл (9.8 ммолів, d=3.119 г/мл) брому у 20 мл діхлорметану. Реакційну суміш перемішують 30 хвилин, одержаний осад фільтрують. Осад промивають діхлорметаном та ТВМЕ і дають висохнути у вакуумі, одержуючи 1.8 г помаранчевої твердої маси. Її суспендують у діхлорметані, обробляють 4.21 мл (30 ммолів, 3 г-екв, d=0.72 г/мл) триетиламіну і перемішують 30 хвилин. Реакційну суміш тричі промивають водою та концентрують органічну фазу у вакуумі. Осад двічі перекристалізують з етанолу, одержуючи 275 мг (11%) жовтого продук1 ту С10. Точка топлення: 81.2-84.4 °С (DSC). НЯМР (200 МГц, CDCI3)  (ч. на млн.): 3.26 (s, ЗН), 3.57 (s, ЗН), 6.95-7.20 (m, 4Н). За вищенаведеною методикою готують сполуb ки С1-С11 загальної формули (І ), (таблиця А). сполука R1 R4 R3 Точка топлення °С С1 С2 СЗ С4 С5 С6 С7 С8 С9 С10 С11 Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Me Ph 2-Me-Ph 4-Me-Ph 2-(i-Pr)-Ph 2-MeO-Ph 4-MeO-Ph 2-CI-Ph 2,6-(di-CI)-Ph 4-F-Ph 3-F-Ph 100-102 80-82 100-101.4 113.2-114.5 80.5-82 та 293-296 85.7-88.6 та 291-296 54.6-56.2 та 286-295 92.5-95.3 82.8-83.8 81.2-84.4 76.5-77.6 (в усіх випадках сполуки одержують у вигляді вільних основ) Окремі сполуки, синтез яких описано тут, лише детальніше ілюструють винахід і ніяким чином не обмежують його обсяг. Інші варіанти здійснення винаходу стануть очевидні фахівцям на підставі опису та наведеного тут практичного використання. Отже, опис та приклади носять суто ілюстративний характер, а обсяг та сутність винаходу наведені у формулі. ПРИКЛАД 3: КОМПОЗИЦІЯ СПОЛУКИ А10 Для орального (р.о.) введення: до потрібної кількості (0.5-5 мг) твердої сполуки А10 у скляній трубці додають кульки та подрібнюють у вихровому млині 2 хвилини . Після додання 1 мл розчину 1% метилцелюлози у воді та 2% (об.) Poloxamer 188 (Lutrol F68) сполуку суспендують у вихрі 10 хвилин. рН доводять до 7 кількома краплинами водного розчину NaOH (0.1N). Решту часток додатково суспендують за допомогою ультразвукової бані. Для внутрішньочеревного (і.р.) введення до потрібної кількості (0.5-15 мг) твердої сполуки А10 у скляній трубці додають кульки та подрібнюють у вихровому млині 2 хвилини. Після додання 1 мл розчину 1% метилцелюлози та 5% маннітолу у воді сполуку суспендують у вихрі 10 хвилин. рН доводять до 7. ПРИКЛАД 4: РЕЗУЛЬТАТИ ФАРМАКОЛОГІЧНИХ ВИПРОБУВАНЬ Деякі дані щодо індукції ферментів, одержані за вищенаведеною методикою, представлені у таблиці нижче. Сполука А2 А10 В5 С2 С3 С11 ІНДУКЦІЯ ФЕРМЕНТІВ GST NQO рЕС50 pEA50 5.2 5.2 5.4 5.8 5.3 5.7 5.8 6.2 5.8 5.7 5.6 5.3 23 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 94398 Підписне 24 Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601