2-амінооксазоліни та лікарський засіб, що їх містить

Реферат: Винахід стосується застосування сполук формули (І) R2 (R1)n Y NH2 , де 1 R являє собою атом водню, дейтерій, тритій, нижчий алкіл, нижчий алкокси, нижчий алкіл, заміщений атомом галогену, нижчий алкокси, заміщений атомом галогену, атом галогену, феніл, можливо заміщений атомом галогену, або являє собою фенілокси, бензил, бензилокси, UA 98951 C2 (12) UA 98951 C2 СОО-нижчий алкіл, -О-(СН2)0-О-нижчий алкіл, NH-циклоалкіл, циклоалкіл або тетрагідропіран-4ілокси, де при n>1 зазначені замісники можуть бути однаковими або різними; X являє собою зв'язок, -CHR-, -CHRCHR'-, -ОСН2-, -CH2OCHR-, -CH2CH2CH2-, -SCH2-, -S(O)2CH2, -CH2SCH2-, -CH2N(R)CH2-, -циклоалкіл-СН2- або SiRR'-CH2-; R/R' незалежно один від одного можуть являти собою атом водню, нижчий алкіл або нижчий алкіл, заміщений атомом галогену; 2 R являє собою атом водню, феніл або нижчий алкіл; Y являє собою феніл, нафтил, тіофеніл, піридиніл, циклоалкіл, 1,2,3,4-тетрагідронафталін-2-іл, 2,3-дигідробензо[1,4]діоксин-6-іл або бензо[1,3]діоксол-5-іл; n має значення 0, 1, 2 або 3; о має значення 2 або 3; або фармацевтично прийнятної солі приєднання кислоти у виготовленні ліків для лікування захворювань, пов'язаних з біологічною функцією рецепторів, асоційованих зі слідовими амінами (trace amine associated receptors), а саме депресії, тривожних розладів, біполярного розладу, синдрому дефіциту уваги й гіперактивності, розладів, викликаних стресом, психотичних розладів, шизофренії, неврологічних захворювань, хвороби Паркінсона, нейродегенеративних розладів, хвороби Альцгеймера, епілепсії, мігрені, зловживання речовинами, які викликають залежність, метаболічних розладів, розладів прийому їжі, діабету, діабетичних ускладнень, ожиріння, дисліпідемії, розладів споживання й асиміляції енергії, розладів і порушень температурного гомеостазу, порушень сну й циркадного ритму й серцево-судинних захворювань. R2 (R1)n Y NH2 UA 98951 C2 Винахід стосується застосування сполук формули 2 1 (R )n X R N NH2 Y O 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 I, де 1 R являє собою атом водню, дейтерій, тритій, нижчий алкіл, нижчий алкокси, нижчий алкіл, заміщений атомом галогену, нижчий алкокси, заміщений атомом галогену, атом галогену, феніл, можливо заміщений атомом галогену, або являє собою фенілокси, бензил, бензилокси, COO-нижчий алкіл, -O- (CH2)o-O-нижчий алкіл, NH-циклоалкіл, циклоалкіл або тетрагідропіран-4ілокси, де при n>1, зазначені замісники можуть бути однаковими або різними; X являє собою зв'язок, -CHR-, -CHRCHR'-, -OCH2-, -CH2OCHR-, -CH2CH2CH2-, -SCH2-, S(O)2CH2-, -CH2SCH2-, -CH2N(R)CH2-, -циклоалкіл-CH2- або SiRR'-CH2-; R/R' незалежно один від одного можуть являти собою атом водню, нижчий алкіл або нижчий алкіл, заміщений атомом галогену; 2 R являє собою атом водню, феніл або нижчий алкіл; Y являє собою феніл, нафтил, тіофеніл, піридиніл, циклоалкіл, 1,2,3,4-тетрагідро-нафталін2-іл, 2,3-дигідробензо[1,4]діоксин-6-іл або бензо[1,3]діоксол-5-іл; n має значення 0, 1, 2 або 3; o має значення 2 або 3; або фармацевтично прийнятної солі приєднання кислоти у виготовленні ліків для лікування захворювань, зв'язаних з біологічною функцією рецепторів, асоційованих зі слідовими амінами (trace amine associated receptors), а саме депресії, тривожних розладів, біполярного розладу, синдрому дефіциту уваги та гіперактивності, розладів, викликаних стресом, психотичних розладів, шизофренії, неврологічних захворювань, хвороби Паркінсона, нейродегенеративних розладів, хвороби Альцгеймера, епілепсії, мігрені, зловживання речовинами, які викликають залежність, метаболічних розладів, розладів прийому їжі, діабету, діабетичних ускладнень, ожиріння, дисліпідемії, розладів споживання й асиміляції енергії, розладів і порушень температурного гомеостазу, порушень сну та циркадного ритму й серцево-судинних захворювань. Винахід включає всі рацемічні суміші, всі їх відповідні енантіомери і/або оптичні ізомери. Крім того, всі таутомерні форми сполук формули I також включені в обсяг даного винаходу. У літературі, наприклад в EP 0 167 459; US 4311840; DE 2253555; Тетраhedron (2001), 57(1), 195-200 або в Bioorganic and Medicinal Chemistry Letters (2004), 14(2), 313-316, описані 2амінооксазоліни як гіпертензивні агенти з високою афінністю до адренергічного рецептора або як проміжні сполуки в методиках одержання фармацевтичних активних агентів. В даному винаході встановлено, що сполуки формули I мають високу афінність до рецепторів, асоційованих зі слідовими амінами (trace amine associated receptors, TAAR), особливо до TAAR1. Дані сполуки можна застосовувати в лікуванні депресії, тривожних розладів, біполярного розладу, синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), розладів, викликаних стресом, психотичних розладів, таких як шизофренія, неврологічних захворювань, таких як хвороба Паркінсона, нейродегенеративних розладів, таких як хвороба Альцгеймера, епілепсії, мігрені, гіпертензії, зловживання речовинами, які викликають залежність, метаболічних розладів, таких як розлади прийому їжі, діабет, діабетичні ускладнення, ожиріння, дисліпідемія, розладів споживання й асиміляції енергії, розладів і порушень температурного гомеостазу, порушень сну та циркадного ритму й серцево-судинних захворювань. Деякі описані фізіологічні дії сполук, які можуть зв'язуватися з адренергічними рецепторами, а саме впливи на серцево-судинну систему, зниження кров'яного тиску, седативну дію (WO02/076950, WO97/12874 або EP 0717 037), можуть розглядатися як небажані побічні ефекти у випадку ліків, призначених для лікування таких захворювань центральної нервової системи, як описано вище. Тому бажано одержати ліки, які мають вибірковість відносно рецептора TAAR1 у порівнянні з адренергічними рецепторами. Об'єкти даного винаходу мають вибірковість відносно рецептора TAAR1 у порівнянні з адренергічними рецепторами, зокрема високу вибірковість в порівнянні з адренергічними рецепторами альфа1 і альфа2 людини і щура. Класичні біогенні аміни (серотонін, норепінефрин, епінефрин, допамін, гістамін) як нейромедіатори відіграють важливу роль у центральній і периферичній нервовій системі [1]. Їх синтез і зберігання, а також їх деградація й зворотне захоплення після вивільнення строго регулюються. Відомо, що дисбаланс рівнів біогенних амінів є відповідальним за зміну функції 1 UA 98951 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 мозку при багатьох патологічних станах [2-5]. Сполуки, які утворюють другий клас ендогенних амінів, так називані слідові аміни (trace amines, TA), дуже схожі із класичними біогенними амінами за своєю структурою, метаболізму й субклітинної локалізації. TA включають паратирамін, β-фенілетиламін, триптамін і октопамін, і їх рівень у нервовій системі ссавців істотно нижчий рівня класичних біогенних амінів [6]. Порушення їх регуляції пов'язане з різними психічними захворюваннями, такими як шизофренія й депресія [7], і іншими станами, такими як синдром дефіциту уваги та гіперактивності, головний біль типу мігрені, хвороба Паркінсона, зловживання речовинами, які викликають залежність, і розладу прийому їжі [8,9]. Протягом тривалого часу існування TA-специфічних рецепторів було всього лише гіпотезою, заснованої на присутності в ЦНС (центральній нервовій системі) людини та інших ссавців анатомічно дискретних сайтів зв'язування, які мають високу афінність до TA [10,11]. Відповідно, вважалося, що фармакологічна дія TA опосередкована тими ж відомими механізмами, що й дія класичних біогенних амінів, тобто або сигналом, який викликає їх вивільнення, або інгібуванням їх зворотного захоплення, або "перехресним зв'язуванням" з їх рецепторною системою [9,12,13]. Останнім часом дана точка зору перетерпіла значні зміни у зв'язку з ідентифікацією декількох членів нової родини GPCR (G-білок-спряжених рецепторів), рецепторів, асоційованих зі слідовими амінами (trace amine associated receptors, TAAR) [7,14]. Виявлено 9 TAAR-генів у геномі людини (включаючи 3 псевдогени) і 16 генів у геномі миші (включаючи 1 псевдоген). TAAR-гени не містять інтронів (за одним виключенням, TAAR2 містить 1 інтрон) і розташовані поруч на одному хромосомному сегменті. Філогенетичне споріднення генів цих рецепторів, що перебуває у відповідності до високого ступеня їх подібності з GPCR-фармакофором і у відповідності до фармакологічних даних, дає можливість припустити, що ці рецептори утворюють три різних підродини [7,14]. TAAR1 стосується першого підкласу, що складається із чотирьох генів (TAAR1-4), які представлені в геномах людину й гризунів висококонсервативними послідовностями. TA активують TAAR1 через Gα. Показано, що порушення регуляції TA пов'язане з етіологією різних захворювань, таких як депресія, психоз, синдром дефіциту уваги й гіперактивності, зловживання речовинами, які викликають залежність, хвороба Паркінсона, головний біль типу мігрені, розлади прийому їжі, метаболічні розлади, і тому використання TAAR1-лігандів у лікуванні даних захворювань може бути досить перспективним. Тому одержання нових знань про рецептори, асоційованих зі слідовими амінами (trace amine associated receptors), досить актуально. Об'єктами даного винаходу є застосування сполук формули I і їх фармацевтично прийнятних солей у виготовленні ліків для лікування захворювань, пов'язаних з біологічною функцією рецепторів, асоційованих зі слідовими амінами (trace amine associated receptors), нові конкретні сполуки в обсязі формули I, їх одержання та ліки на основі сполуки за винаходом для контролю над такими захворюваннями, як депресія, тривожні розлади, біполярний розлад, синдром дефіциту уваги й гіперактивності, розлади, викликані стресом, психотичні розлади, такі як шизофренія, неврологічні захворювання, такі як хвороба Паркінсона, нейродегенеративні розлади, такі як хвороба Альцгеймера, епілепсія, мігрень, зловживання речовинами, які викликають залежність, метаболічні розлади, такі як розлади прийому їжі, діабет, діабетичні ускладнення, ожиріння, дисліпідемія, розлади споживання й асиміляції енергії, розлади й порушення температурного гомеостазу, порушення сну й циркадного ритму й серцево-судинні захворювання, або для попередження таких захворювань. Кращими показаннями до застосування сполук за даним винаходом є депресія, психоз, хвороба Паркінсона, тривожність і синдром дефіциту уваги й гіперактивності (СДУГ). У контексті даного опису термін "нижчий алкіл" означає групу з насиченим нормальним або розгалуженим ланцюгом, яка містить від 1 до 7 атомів вуглецю, наприклад, метил, етил, пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізо-бутил, 2-бутил, трет-бутил тощо. Кращими алкільними групами є групи, які містять 1-4 атоми вуглецю. У контексті даного опису термін "нижчий алкокси" означає групу, де алкільний залишок, такий, як визначено вище, приєднаний через атом кисню. У контексті даного опису термін "нижчий алкіл, заміщений атомом галогену" означає алкільну групу, таку, як визначено вище, де принаймні один атом водню замінений на атом галогену, наприклад CF3, CHF2, CH2F, CH2CF3, CH2CH2CF3, CH2CF2CF3 тощо. Термін "атом галогену" означає атом хлору, йоду, фтору й брому. Термін "циклоалкіл" означає алкіленове кільце, яке містить від 3 до 6 кільцевих атомів вуглецю. Термін "фармацевтично прийнятні солі приєднання кислот" включає солі з неорганічними та органічними кислотами, такими як соляна кислота, азотна кислота, сірчана кислота, фосфорна 2 UA 98951 C2 5 кислота, лимонна кислота, мурашина кислота, фумарова кислота, малеїнова кислота, оцтова кислота, бурштинова кислота, винна кислота, метан-сульфонова кислота, паратолуолсульфонова кислота тощо. Нижчеподані сполуки являють собою конкретні нові сполуки, кращі для зазначеного вище застосування. Кращими сполуками формули I є сполуки формули I, де X являє собою зв'язок. Кращими сполуками формули I, які входять у дану групу, є сполуки, у яких Y являє собою феніл, заміщений одним або більш ніж одним атомом галогену, NH2 N 2 R O 1 (R )n 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 I-A, 1 R являє собою атом галогену, при n>1 атоми галогену можуть бути однаковими або різними; 2 R являє собою атом водню, феніл або нижчий алкіл; n має значення 1, 2 або 3; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, наприклад (S)-4-(2-хлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-хлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(2,4-дифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2,3-дифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(3,4-дихлорфеніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(2,5-дифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(2,3,4-трифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(3-хлор-2-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(5-хлор-2-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-бром-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3-бром-2,4-дифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2,4-дифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3,4-дихлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2,5-дифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-бром-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2,4,5-трифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3-хлор-2-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2,3,5-трифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3,4-дихлор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-хлор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3,4-дифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2,3-дихлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-хлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3,4,5-трифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3-хлор-4-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-хлор-3-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3,5-дифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3-хлор-5-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2-хлор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(3-хлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(3-бром-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2,5-дифтор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(3-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(3,5-дихлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(5-хлор-2-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(3-хлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2-фтор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(3-бром-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(3-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(3,5-дихлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2,4-дифтор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, 3 UA 98951 C2 5 10 15 20 25 30 35 (RS)-4-метил-4-(2,3,5-трифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-бром-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(2,4-дихлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-хлор-3-фтор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(2-бром-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-метил-4-(2,4,5-трифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-бром-3-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(2,5-дихлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(2-бром-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3-хлор-5-фтор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-метил-4-(2,3,4-трифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(5-хлор-2-фтор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-метил-4-(4-хлор-2,5-дифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-метил-4-(3,4,5-трифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3-хлор-4-фтор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-хлор-2,5-дифтор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-бром-2-хлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(2,4-дихлор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (-)-(R)-4-(2,4-дихлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(2,4-дихлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(2,5-дихлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(2,5-дихлор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(2,3,4-трифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-метил-4-(3,4,5-трифтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(3-хлор-2-фтор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-хлор-феніл)-4-етил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (-)-(R)-4-(4-бром-2-хлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(4-бром-2-хлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(2-хлор-4-фтор-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(4-бром-3-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-бром-3-хлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3,4-дихлор-феніл)-4-етил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(4-бром-3-хлор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-бром-2-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін або (S)-4-(4-бром-2-фтор-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Іншими кращими сполуками даної групи є сполуки, у яких Y являє собою феніл, заміщений CH3, CF3, OCH3, OCF3 або OCH2-фенілом, NH2 N 2 R O 1 (R )n 40 45 50 55 I-B, 1 R являє собою CH3, CF3, OCH3, OCF3 або OCH2-феніл; 2 R являє собою атом водню, феніл або нижчий алкіл; n має значення 1, 2 або 3; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, наприклад наступні сполуки: (RS)-4-(2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-oрто-толіл-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-трифторметокси-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-метокси-3-метил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-oрто-толіл-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-бензилокси-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-метокси-3-метил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-метил-4-(4-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-метил-4-пара-толіл-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-метил-4-(3-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-метокси-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, 4 UA 98951 C2 (+)-(S)-4-(4-метокси-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Іншими кращими сполуками даної групи є сполуки, у яких Y являє собою феніл, заміщений фенілом, який можливо має як замісник атом галогену, NH2 2 R N O hal 5 10 I-C. 2 R являє собою атом водню, феніл або нижчий алкіл, або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, наприклад наступні сполуки: (RS)-4-біфеніл-4-іл-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-біфеніл-4-іл-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін або (RS)-4-(4'-хлор-біфеніл-4-іл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Іншими кращими сполуками даної групи є сполуки, у яких Y являє собою феніл, заміщений атомом галогену й CF3, атомом галогену й CH3, атомом галогену й циклоалкілом або атомом галогену й OCH3, NH2 N 2 R O 1 (R )n 15 20 25 30 35 40 45 50 I-D, 1 R являє собою атом галогену й CF3, або являє собою атом галогену й CH3, або являє собою атом галогену й циклоалкіл, або являє собою атом галогену й OCH 3; 2 R являє собою атом водню, феніл або нижчий алкіл; n має значення 1, 2 або3; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, наприклад наступні сполуки: (RS)-4-(3-хлор-4-метоксифеніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3-хлор-4-метокси-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2-фтор-4-трифторметил-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-фтор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(5-хлор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-хлор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4,5-дихлор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(4-хлор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(4,5-дихлор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (-)-(R)-4-(4,5-дихлор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(4-фтор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(5-фтор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(5-фтор-2-метил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(5-фтор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-хлор-3-метил-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(5-хлор-2-метил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-хлор-2-фтор-5-метил-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-хлор-3-метил-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-бром-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-хлор-2-фтор-5-метил-феніл)-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(5-хлор-2-метил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-фтор-2-метил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(4-бром-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(5-хлор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-хлор-2-етил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (+)-(S)-4-(4-фтор-2-метил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(3-хлор-4-метил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(4-хлор-2-циклопропіл-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-хлор-2-етил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(3-фтор-2-метил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-хлор-2-циклопропіл-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(3-фтор-2-трифторметил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін або 5 UA 98951 C2 (S)-4-(3-хлор-4-метил-феніл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Іншими кращими сполуками формули I є сполуки формули I, у яких X являє собою CHR. Кращими сполуками даної групи є сполуки, у яких Y являє собою феніл, NH2 N 2 R 1 O (R )n R 5 10 15 I-E, R являє собою атом галогену, CF3 або CH3, 2 R являє собою атом водню, феніл або нижчий алкіл; R може являти собою атом водню, нижчий алкіл або нижчий алкіл, заміщений атомом галогену; n має значення 1 або 2; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, наприклад наступні сполуки: (S)-4-(2-хлор-бензил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3-трифторметил-бензил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін або (RS)-4-(2-фтор-5-метил-бензил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Іншими кращими сполуками формули I є сполуки формули I, у яких X являє собою CHRCHR'. Кращими сполуками даної групи є сполуки, у яких Y являє собою феніл, NH2 1 2 R R 1 (R ) n 20 25 30 35 40 45 50 N O R' I-F, 1 R являє собою атом водню, нижчий алкіл, нижчий алкокси, нижчий алкіл, заміщений атомом галогену, нижчий алкокси, заміщений атомом галогену, або являє собою атом галогену, де при n>1, зазначені замісники можуть бути однаковими або різними; R/R' незалежно один від одного можуть являти собою атом водню, нижчий алкіл або нижчий алкіл, заміщений атомом галогену; 2 R являє собою атом водню, феніл або нижчий алкіл; n має значення 0, 1, 2 або 3; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, наприклад наступні сполуки: (R)-4-фенетил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-фенетил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-метил-4-фенетил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-метил-4-фенетил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-фтор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-фтор-3-метокси-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2,4-дифтор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3,4-дифтор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-трифторметил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-фтор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-фтор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3,5-дифтор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2-oрто-толіл-етил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2-мета-толіл-етил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2-пара-толіл-етил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-трифторметил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-трифторметил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (R)-4-[2-(3,4-дихлор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3,4-дихлор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-хлор-2-фтор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-фтор-3-трифторметил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-фтор-4-трифторметил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3,5-дихлор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-хлор-4-фтор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-фтор-3-метил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, 6 UA 98951 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 (S)-4-{2-[3-(1,1,2,2-тетрафтор-етокси)-феніл]-етил}-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-фтор-3-трифторметил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-бром-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-хлор-3-трифторметил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-фтор-4-трифторметокси-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-фтор-3-трифторметокси-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2,3-дихлор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-хлор-4-трифторметокси-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-хлор-3-трифторметил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(1-метил-2-феніл-етил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-фтор-5-трифторметил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-фтор-5-трифторметил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2,5-біс-трифторметил-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-хлор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2-феніл-бутил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-трифторметил-феніл)-пропіл]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-трифторметил-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-трифторметил-феніл)-пропіл]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-трифторметил-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3,5-дифтор-феніл)-пропіл]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3,5-дифтор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-фтор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3,4-дифтор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-фтор-феніл)-пропіл]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3,4-дихлор-феніл)-пропіл]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3,4-дихлор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-фтор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-хлор-феніл)-етил]-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-хлор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-хлор-феніл)-етил]-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-хлор-феніл)-етил]-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-фтор-феніл)-етил]-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(4-хлор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-хлор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-хлор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-((S)-2-феніл-бутил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-((R)-2-феніл-бутил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-хлор-6-фтор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2,4-дихлор-феніл)-етил]-4-метил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-бром-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2,5-дихлор-феніл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-фтор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-хлор-2-фтор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-хлор-4-фтор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-хлор-5-фтор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін або (S)-4-[2-(5-хлор-2-фтор-феніл)-бутил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Іншими кращими сполуками формули I є сполуки формули I, у яких X являє собою OCH 2 і Y являє собою феніл, NH2 2 R O N O 1 (R ) n 50 55 I-G, 1 R являє собою нижчий алкіл, нижчий алкіл, заміщений атомом галогену, або атом галогену, де при n>1, зазначені замісники можуть бути однаковими або різними; 2 R являє собою атом водню, феніл або нижчий алкіл; n має значення 0, 1, 2 або 3; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, наприклад наступні сполуки: (S)-4-(4-фтор-феноксиметил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, 7 UA 98951 C2 5 10 (S)-4-(4-хлор-феноксиметил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3,4-дихлор-феноксиметил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3,5-дихлор-феноксиметил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(4-бром-феноксиметил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(3-хлор-феноксиметил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(2,4-дифтор-феноксиметил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін або (S)-4-(2-фтор-феноксиметил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Іншими кращими сполуками формули I є сполуки формули I, у яких X являє собою CH2OCHR. Кращими сполуками даної групи є сполуки, у яких Y являє собою феніл, NH2 N 1 (R )n 15 20 25 30 35 40 45 50 O O I-H, 1 R являє собою атом водню або атом галогену; n має значення 0 або 1; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти, наприклад наступна сполука: (S)-4-бензилоксиметил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Іншими кращими сполуками формули I є сполуки формули I, у яких X являє собою -(CH2)3-. Кращими сполуками даної групи є сполуки, у яких Y являє собою феніл, наприклад наступні сполуки: (S)-4-(3-феніл-пропіл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін або (R)-4-(3-феніл-пропіл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Іншими кращими сполуками формули I є сполуки формули I, у яких X являє собою -SCH2-, S(O)2CH2- або -CH2SCH2-. Кращими сполуками даної групи є сполуки, у яких Y являє собою феніл, наприклад наступні сполуки: (R)-4-фенілсульфанілметил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (R)-4-бензолсульфонілметил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (R)-4-бензилсульфанілметил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін або (R)-4-(4-хлор-фенілсульфанілметил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Іншими кращими сполуками формули I є сполуки формули I, у яких X являє собою CH2N(R)CH2-, циклоалкіл-CH2- або SiRR'-CH2-. Кращими сполуками даної групи є сполуки, у яких Y являє собою феніл, наприклад наступні сполуки: (S)-4-[1-(4-хлор-феніл)-циклопропілметил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[1-(4-хлор-феніл)-циклобутилметил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-(1-феніл-циклопропілметил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[(бензил-етил-аміно)-метил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін або (R)-4-[(диметил-феніл-силаніл)-метил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Інші кращі сполуки формули I являють собою сполуки формули I, у яких X є таким, як описано вище, і Y являє собою нафтил, піридил, циклогексил, 2,3-дигідробензо[1,4]діоксин або 1,2,3,4-тетрагідронафталін. (RS)-4-(2,3-дигідро-бензо[1,4]діоксин-6-іл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-нафталін-2-іл-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-нафталін-1-іл-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (R)-4-нафталін-1-ілметил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-нафталін-1-ілметил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-нафталін-2-ілметил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (RS)-4-(1,2,3,4-тетрагідро-нафталін-2-іл)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-нафталін-2-іл-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(3-фтор-піридин-4-іл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(6-трифторметил-піридин-2-іл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін, (S)-4-[2-(2-метил-піридин-4-іл)-етил]-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін або (S)-4-(2-циклогексил-етил)-4,5-дигідро-оксазол-2-іламін. Іншим варіантом втілення винаходу є сполука формули 8 UA 98951 C2 2 1 (R )n X R N NH2 Y O 5 10 15 20 I, де 1 R являє собою атом водню, дейтерій, тритій, нижчий алкіл, нижчий алкокси, нижчий алкіл, заміщений атомом галогену, нижчий алкокси, заміщений атомом галогену, атом галогену, феніл, можливо заміщений атомом галогену, або являє собою фенілокси, бензил, бензилокси або -COO-нижчий алкіл; X являє собою зв'язок, -CHR- або -CHRCH2-; R являє собою атом водню або нижчий алкіл; 2 R являє собою атом водню або нижчий алкіл; Y являє собою арил, гетероарил, 1,2,3,4-тетрагідро-нафталін-2-іл, 2,3дигідробензо[1,4]діоксин-6-іл або бензо[1,3]діоксол-5-іл; n має значення 0, 1, 2 або 3; або фармацевтично прийнятна сіль приєднання кислоти за винятком (S)-4-феніл-4,5-дигідро-оксазол-2-іламіну, (R)-4-феніл-4,5-дигідро-оксазол-2-іламіну, (S)-4-бензил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламіну та (RS)-4-фенетил-4,5-дигідро-оксазол-2-іламіну. Сполуки за даним винаходом формули I і їх фармацевтично прийнятні солі можуть бути одержані за допомогою методик, відомих у даній галузі техніки, наприклад, за допомогою методик, описаних нижче, які включають a) взаємодію сполуки формули H2 N OH X R2 1 (R )n Y II і бромціану з одержанням сполуки формули 2 1 (R )n X R N NH2 Y 25 30 35 40 O I, де визначення є такими, як описано вище, або, при бажанні, перетворення одержаних сполук на фармацевтично прийнятні солі приєднання кислот. Сполуки формули I за даним винаходом можуть бути одержані шляхом послідовного або конвергентного синтезу. Синтез сполук за винаходом показаний на нижчеподаних схемах 1-9. Навички, необхідні для виконання даних реакцій і очищення одержаних продуктів, є відомими спеціалістам у даній галузі техніки. Замісники й покажчики, використовувані в наступному описі методик, мають значення, наведені в даному описі нижче, якщо не зазначено інше. Більш конкретно, сполуки формули I можуть бути одержані за допомогою методик, наведених нижче, за допомогою методик, наведених у прикладах, або за допомогою аналогічних методик. Придатні умови реакції, використовувані на кожній окремій стадії реакції, є відомими спеціалісту в даній галузі техніки. Послідовність реакцій не обмежена тією послідовністю реакцій, яка показана на схемах 1-9, при цьому залежно від вихідних речовин і реакційної здатності, що відповідає їм, послідовність стадій реакцій можна легко змінювати. Вихідні речовини або є у продажу, або можуть бути одержані за допомогою методик, аналогічних методикам, наведеним нижче, за допомогою методик, описаних у посиланнях, цитованих у тексті або в прикладах, або за допомогою методик, відомих у даній галузі техніки. 9 UA 98951 C2 Загальні методики Схема 1 5 10 15 20 Стадія A: Відновлення кислотної групи (R' = H) може бути виконано шляхом обробки LiAl 4, BH3-ТГФ, комплексом BH3-Me2S у присутності BF3-ефірату або Red-Al у такому розчиннику, як 1,2-диметоксіетан, ТГФ (тетрагідрофуран), діетиловий ефір або толуол, у діапазоні температур [кімнатна температура → температура дефлегмації] протягом 1-24 годин. Альтернативне відновлення кислотної групи (R' = H) може бути виконано шляхом обробки LiBH 4 у присутності Me3SiCl у такому розчиннику, як метанол, у діапазоні температур [0 °C → кімнатна температура] протягом 1-24 годин. Відновлення складноефірної групи (R' = метил або етил) може бути виконано шляхом обробки LiAl4, LiBH4, NaBH4 або Red-Al у придатному розчиннику, такому як 1,2-диметоксіетан, ТГФ, діетиловий ефір, толуол, MeOH або EtOH, у діапазоні температур [- 78 °C → температура дефлегмації] протягом 1-24 годин. Відновлення кислот і складних ефірівбажано виконувати з використанням LiAl 4 у ТГФ при кімнатній температурі протягом ночі або з використанням LiBH4/Me3SiCl у метанолі в діапазоні температур [0 °C → кімнатна температура] протягом ночі. Стадія Б: Циклізація аміноспирту у відповідний 2-амінооксазолін може бути виконана шляхом обробки бромціаном у ТГФ, як розчинником, і з використанням K 2CO3, як основи, при кімнатній температурі протягом ночі або шляхом обробки бромціаном у метанолі, як розчиннику, і з використанням ацетату натрію, як основи, у діапазоні температур від 0 °C до кімнатної температури протягом ночі. 25 10 UA 98951 C2 Схема 2 5 10 15 20 25 30 35 Стадія А: Реакція Віттіга між альдегідом Гарнера IV і бензил-заміщенним діетиловим ефіром фосфонової кислоти V може бути виконана з використанням основи, такої як NaН, KOtBu, NaOMe, NaOEt, н-BuLi, LiHMDS (гексаметилдисилазид літію), NaHMDS (гексаметилдисилазид натрію), KHMDS (гексаметилдисилазид калію), LDA (діізопропіламід літію), у такому розчиннику, як ТГФ, діоксан, ацетонітрил, 1,2-диметоксіетан, ДМФА (диметилформамід), бензол, толуол або їх суміші, у діапазоні температур -78 °C-80 °C протягом 15 хв – 8 годин, при необхідності можливе додавання краун-ефіру, з метою одержання іліду й наступної конденсації даного іліду з карбонільною сполукою у у тому ж розчиннику при температурі 0-80 °C (1-24 годин). Альтернативно зазначена основа, карбонільна сполука і основа й можливий краун-ефір можуть бути додані в реакційну суміш одночасно, без попереднього одержання іліду, при температурі 78 °C-80 °C. Кращі умови: одержання іліду при 0 °C з використанням розчину н-бутиллітію в гексані, як основі, і 1,2-диметоксіетану, як розчиннику, виконання реакції за участю складного ефіру фосфонової кислоти протягом 5 хв при 0 °C і наступної реакції конденсації з карбонільним компонентом при температурі дефлегмації протягом ночі. Стадія Б: Відновлення алкену може бути виконано шляхом гідрогенізації воднем при нормальному або підвищеному тиску або шляхом трансферної гідрогенізації з використанням як джерела водню форміату амонію або циклогексадієну в присутності каталізатора, такого як PtО2, Pd-C або нікелевий каталізатор Ренея, у таких розчинниках, як MeOH, EtOH, H 2O, діоксан, ТГФ, HOAc, EtOAc CH2Cl2, CHCl3, ДМФА або їх суміші. Альтернативне відновлення алкену може бути виконано з використанням Mg в MeOH або LiAlН4 у ТГФ або діетиловому ефірі. Кращі умови: гідрогенізація в присутності Pd/C, як каталізатора, в EtOH, як розчинника. Стадія В: Одночасне видалення аміноспиртових захисних груп може бути виконано дією неорганічної кислоти, такої як HCl, H2SO4 або H3PO4, або органічної кислоти, такої як CF3COOH, CHCl2COOH, HOAc або пара-толуолсульфонова кислота, у такому розчиннику, як CH 2Cl2, CHCl3, ТГФ, MeOH, EtOH або H2O, при температурі 0-60 °C. Дану реакцію бажано виконувати з використанням 2 н. HCl в EtOH при температурі дефлегмації протягом 1-3 годин або 4 н. HCl у діоксані при кімнатній температурі протягом ночі. Стадія Г: Циклізація аміноспирту до відповідного 2-амінооксазоліну може бути виконана шляхом обробки бромціаном у ТГФ, як розчиннику, і з використанням K 2CO3, як основи, при кімнатній температурі протягом ночі або шляхом обробки бромціаном у метанолі, як розчиннику, і з використанням ацетату натрію, як основи, у діапазоні температур від 0 °C до кімнатної температури протягом ночі. 11 UA 98951 C2 Схема 3 5 10 15 20 25 Стадія А: Синтез реагенту Жюліа (бензотриазол-2-сульфонільної похідної) IX з "спирту Гарнера' VIII виконували відповідно до того, як описано в літературі (Dandanpani, S. et al., Journal of Organic Chemistry 2005, 70(23), 9447). Стадія Б: Реакція Жюліа між Y- альдегідом або кетоном і одержаним бензотриазолсульфонільною сполукою може бути виконана з використанням основи, такої як LiHMDS, NaHMDS, KHMDS, LDA, KOtBu, DBU (діазабіциклоундецен), у такому розчиннику, як ТГФ, діетиловий ефір, 1,2-диметоксіетан, дихлорметан, ДМФА або їх суміші, у діапазоні температур [- 100 °C – кімнатна температура] протягом 15 хв - 8 годин з метою одержання аніону й наступної конденсації даного іліду з карбонільною сполукою у тому ж розчиннику в діапазоні температур [-100 °C – кімнатна температура] протягом 1-24 годин]. Кращі умови: одержання аніону при -78 °C з використанням LiHMDS у ТГФ і наступна реакція конденсації з карбонільним компонентом за тих самих умов. Стадія В: Одночасне видалення аміноспиртових захисних груп може бути виконано дією неорганічної кислоти, такої як HCl, H2SO4 або H3PO4, або органічної кислоти, такої як CF3COOH, CHCl2COOH, HOAc або пара-толуолсульфонова кислота, у такому розчиннику, як CH2Cl2, CHCl3, ТГФ, MeOH, EtOH або H2O, при температурі 0-60 °C. Дану реакцію бажано виконувати з використанням 2 н. HCl в EtOH при температурі дефлегмації протягом 1-3 годин або 4 н. HCl у діоксані при кімнатній температурі протягом ночі. Стадія Г: Циклізація аміноспирту до відповідного 2-амінооксазоліну може бути виконана шляхом обробки бромціаном у ТГФ, як розчинником, і з використанням K 2CO3, як основи, при кімнатній температурі протягом ночі або шляхом обробки бромціаном у метанолі, як розчиннику, і з використанням ацетату натрію, як основи, у діапазоні температур від 0 °C до кімнатної температури протягом ночі. 12 UA 98951 C2 Схема 4 5 10 15 20 Стадія А: Реакція Міцунобу між "спиртом Гарнера' VIII і фенольними похідноюи X або тіофенольними похідноюи X може бути виконана з використанням фосфіну, такого як трифенілфосфін, і азодикарбоксилатного реагенту, такого як діетилазодикарбоксилат, діізопропілазодикарбоксилат або ди-трет-бутилазодикарбоксилат, у такому розчиннику, як ТГФ, у діапазоні температур 50 °C-70 °C протягом 1-18 годин. Дану реакцію бажано виконувати з використанням трифенілфосфіну й ди-третбутилазодикарбоксилату в ТГФ при 60 °C протягом 16 год. Стадія Б: Одночасне видалення аміноспиртових захисних груп може бути виконано дією неорганічної кислоти, такої як HCl, H2SO4 або H3PO4, або органічної кислоти, такої як CF3COOH, CHCl2COOH, HOAc або пара-толуолсульфонова кислота, у такому розчиннику, як CH 2Cl2, CHCl3, ТГФ, MeOH, EtOH або H2O, при температурі 0-60 °C. Дану реакцію бажано виконувати з використанням 2 н. HCl в EtOH при температурі дефлегмації протягом 1-3 годин або 4 н. HCl у діоксані при кімнатній температурі протягом ночі. Стадія В: Циклізація аміноспирту до відповідного 2-амінооксазоліну може бути виконана шляхом обробки бромціаном у ТГФ, як розчиннику, і з використанням K2CO3, як основи, при кімнатній температурі протягом ночі або шляхом обробки бромціаном у метанолі, як розчиннику, і з використанням ацетату натрію, як основи, у діапазоні температур від 0 °C до кімнатної температури протягом ночі. 13 UA 98951 C2 Схема 5 5 10 15 20 25 Стадія А: Перетворення альдегіду Гарнера IV у дибром-алкенову похідну XII може бути здійснено з використанням бромуючого агента, такого як тетрабромід вуглецю, у присутності фосфіну, такого як трифенілфосфін, у хлорвмісному розчиннику, такому як дихлорметан, у діапазоні температур від 0 °C до кімнатної температури. Стадія Б: Реакція Сузукі між дибром-алкеновою похідною XII і арилбороновою кислотою XIII може бути виконана з використанням паладієвого каталізатора, такого як трис(дибензиліденацетон)дипаладій (0), у присутності фосфіну, такого як трис(2-фурил)фосфін, і основи, такої як водний карбонат натрію, у такому розчиннику, як ТГФ, діоксан, 1,2диметоксіетaн, ДМФА, бензол, толуол або їх суміші, у діапазоні температур 50 °C-100 °C протягом 1-18 годин. Стадія В: Реакція Негіші між бром-алкеновою похідною XIV і діалкілцинковим реагентом XV може бути виконана з використанням паладієвого каталізатора, такого як біс(три-третбутилфосфін)дипаладій (0), у такому розчиннику, як ТГФ, діоксан, 1,2-диметоксіетaн, ДМФА, бензол, толуол або їх суміші, у діапазоні температур 20 °C-100 °C протягом 1-18 годин. Дану реакцію бажано виконувати в суміші ТГФ-толуол при кімнатній температурі. Стадія Г: Відновлення алкену може бути виконано шляхом гідрогенізації воднем при нормальному або підвищеному тиску або шляхом трансферної гідрогенізації з використанням як джерела водню форміату амонію або циклогексaдієну в присутності каталізатора, такого як PtО2, Pd-C або нікелевий каталізатор Ренея, у таких розчинниках, як MeOH, EtOH, H2O, діоксан, ТГФ, HOAc, EtOAc CH2Cl2, CHCl3, ДМФА або їх суміші. Альтернативне відновлення алкену може бути виконано з використанням Mg в MeOH або LiAlН4 у ТГФ або діетиловому ефірі. 1 Кращі умови, якщо R ≠ хлор: гідрогенізація в присутності Pd/C, як каталізатора, в EtOH, як розчиннику. 14 UA 98951 C2 1 5 10 15 Кращі умови, якщо R = хлор: гідрогенізація в присутності Pt/C, як каталізатора, в EtOH, як розчиннику. Стадія Д: Одночасне видалення аміноспиртових захисних груп може бути виконано дією неорганічної кислоти, такої як HCl, H2SO4 або H3PO4, або органічної кислоти, такої як CF3COOH, CHCl2COOH, HOAc або пара-толуолсульфонова кислота, у такому розчиннику, як CH 2Cl2, CHCl3, ТГФ, MeOH, EtOH або H2O, при температурі 0-60 °C. Дану реакцію бажано виконувати з використанням 2 н. HCl в EtOH при температурі дефлегмації протягом 1-3 годин або 4 н. HCl у діоксані при кімнатній температурі протягом ночі. Стадії Г та Д також можуть бути виконані в іншому порядку, звичайно у випадку оберненої стереохімічної переваги стадії гідрогенізації. Стадія Е: Циклізація аміноспирту до відповідного 2-амінооксазоліну може бути виконана шляхом обробки бромціаном у ТГФ, як розчиннику, і з використанням K 2CO3, як основи при кімнатній температурі протягом ночі або шляхом обробки бромціаном у метанолі, як розчиннику, і з використанням ацетату натрію, як основи, у діапазоні температур від 0 °C до кімнатної температури протягом ночі. Схема 6 20 25 30 35 Стадія А: Взаємодія 4-етиніл-2,2-диметил-1,3-оксазолідин-3-карбоксилату XVIII (Dickson, H. D. et al. Tetrahedron Lett. 2004, 45 (29), 5597-5599; Pietruszka, J. et al. Eur. J. Org. Chem. 2003, 3219-3229) з арил- або гетероарил-бромідом або йодидом XIX у присутності паладію й солі міді (I) у такому розчиннику, як діоксан, тетрагідрофуран, бензол, триетиламін тощо. Дану реакцію бажано виконувати в присутності йодиду міді (I) і хлориду біс(трифенілфосфін)паладію (II) у триетиламіні, як розчиннику, при кімнатній температурі. Стадія Б: Відновлення алкіну XX може бути виконано шляхом гідрогенізації воднем при нормальному або підвищеному тиску або шляхом трансферної гідрогенізації з використанням як джерела водню форміату амонію або циклогексадієну в присутності каталізатора, такого як PtО2, Pd-C або нікелевий каталізатор Ренея, у таких розчинниках, як MeOH, EtOH, H2O, діоксан, ТГФ, HOAc, EtOAc CH2Cl2, CHCl3, ДМФА або їх суміші. Альтернативне відновлення алкіну може бути виконано з використанням Mg в MeOH або LiAlН4 у ТГФ або діетиловому ефірі. Кращі умови: трансферна гідрогенізація з використанням форміату амонію в присутності Pd/C, як каталізатора, в MeOH, як розчиннику. Стадія В: Одночасне видалення аміноспиртових захисних груп може бути виконано дією неорганічної кислоти, такої як HCl, H2SO4 або H3PO4 або органічної кислоти, такої як CF3COOH, CHCl2COOH, HOAc або пара-толуолсульфонова кислота, у такому розчиннику, як CH 2Cl2, CHCl3, ТГФ, MeOH, EtOH або H2O, при 0-60 °C. 15 UA 98951 C2 5 Дану реакцію бажано виконувати з використанням 2 н. HCl в EtOH при температурі дефлегмації протягом 1-3 годин або 4 н. HCl у діоксані при кімнатній температурі протягом ночі. Стадія Г: Циклізація аміноспирту до відповідного 2-амінооксазоліну може бути виконана шляхом обробки бромціаном у ТГФ, як розчиннику, і з використанням K 2CO3, як основи, при кімнатній температурі протягом ночі, або шляхом обробки бромціаном у метанолі, як розчиннику, і з використанням ацетату натрію, як основи, у діапазоні температур від 0 °C до кімнатної температури протягом ночі. Схема 7 10 15 20 25 30 35 Стадія А: Депротонування біс-лактимефіру XXI (так називаного "хірального допоміжного реагенту Шеллькопфа" (Schöllkopf's chiral auxiliary)) придатною основою, такою як н-бутиллітій або трет-бутиллітій, у придатному органічному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, при низькій температурі з наступним додаванням органічного галіду XXII і проведенням реакції протягом декількох годин приводить до одержання продукту XXIII (Vassiliou, S. et al. Synlett 2003, 2398-2400; Schöllkopf, U. Topics Curr. Chem. 1983, 109, 65). Бажано використовувати трет-бутиллітій і органічний йодид у тетрагідрофурані при -78 °C і суміш залишати нагріватися до кімнатної температури протягом ночі. Стадія Б: Розщеплення біс-лактимефір-вмісного продукту XXIII у кислих умовах з використанням неорганічної кислоти, такої як HCl, H2SO4 або H3PO4, або органічної кислоти, такої як CF3COOH, CHCl2COOH, HOAc або пара-толуолсульфонова кислота, у такому розчиннику, як ацетонітрил, CH2Cl2, CHCl3, ТГФ, MeOH, EtOH або H2O, при°0-60 C. Дану реакцію бажано виконувати з використанням 10 % трифтороцтової кислоти в суміші води та ацетонітрилу (1:3) при 40 °C протягом ночі. Стадія В: Відновлення складного ефіру XXIV може бути виконано шляхом обробки LiAlН 4, LiBH4, NaBH4 або Red-Al у придатному розчиннику, такому як 1,2-диметоксіетан, ТГФ, діетиловий ефір, толуол, MeOH або EtOH, у діапазоні температур [- 78 °C → температура дефлегмації] протягом 1-24 годин. Відновлення кислот і складних ефірів бажано виконувати з використанням LiAlН 4 у ТГФ при кімнатній температурі протягом ночі. Стадія Г: Циклізація аміноспирту II-4 до відповідного 2-амінооксазоліну I-4 може бути виконана шляхом обробки бромціаном у ТГФ, як розчиннику, і з використанням K 2CO3, як основи, при кімнатній температурі протягом ночі, або шляхом обробки бромціаном у метанолі, як розчиннику, і з використанням ацетату натрію, як основи, у діапазоні температур від 0 °C до кімнатної температури протягом ночі. 16 UA 98951 C2 Схема 8 5 10 15 20 Гомохіральні спирти формули XXVIII можуть бути одержані з використанням різних методик, описаних у хімічній літературі, наприклад з карбонових кислот формули XXV, як вихідних речовин, з використанням методик Еванса із співавт. (посилання [1]) або Майєрса із співавт. (посилання [2]). Відповідно до даних методик введення хірального допоміжного агента, такого як оксазолідинон Еванса (посилання [1]) або псевдоефедрин Майєрса (посилання [2]), приводить до одержання гомохіральної ацильної сполуки формули XXVI. Енолізація ацильної сполуки XXVI придатною основою й наступною обробкою алкілгалогенідом приводять до одержання сполук формули XXVII. Наступне відновне видалення хірального допоміжного агента приводить до одержання гомохіральних спиртів формули XXVIII. [1] Evans, D. A. et al. J. Am. Chem. Soc. 1982, 104, 1737-1739. [2] Meyers, A. G. et al. J. Am. Chem. Soc. 1997, 119, 6496-5611. Стадія А: Гомохіральний спирт XXVIII може бути перетворений у відповідний алкілйодид XXIX з використанням системи реагентів, яка включає імідазол, трифенілфосфін і йод у дихлорметані (Müller, P. & Boléa, C. Helv. Chim. Acta 2002, 85, 483-494), або шляхом послідовної обробки хлорангідридом пара-толуолсульфокислоти в піридині та йодидом натрію в ацетоні (Taber, D. F. et al. J. Am. Chem. Soc. 1985, 107, 196-199). Дану реакцію бажано виконувати з використанням імідазолу, трифенілфосфіну та йоду в дихлорметані. 17 UA 98951 C2 5 10 15 20 25 Стадія Б: Депротонування біс-лактимефіру XXI (так називаного "хірального допоміжного реагенту Шелькопфа" (Schöllkopf's chiral auxiliary)) придатною основою, такою як н-бутиллітій або трет-бутиллітій, у придатному органічному розчиннику, такому як тетрагідрофуран, при низькій температурі з наступним додаванням гомохірального алкілйодиду XXIX і проведенням реакції протягом декількох годин приводить до одержання продукту XXX (Vassiliou, S. et al. Synlett 2003, 2398-2400; Schöllkopf, U. Topics Curr. Chem. 1983, 109, 65). Бажано використовувати н-бутиллітій при -78 °C і суміш залишати нагріватися до кімнатної температури протягом ночі. Стадія В: Розщеплення біс-лактимефір-вмісного продукту XXX у кислих умовах з використанням неорганічної кислоти, такої як HCl, H2SO4 або H3PO4, або органічної кислоти, такої як CF3COOH, CHCl2COOH, HOAc або пара-толуолсульфонова кислота, у такому розчиннику, як ацетонітрил, CH2Cl2, CHCl3, ТГФ, MeOH, EtOH або H2O, при°0-60 C. Дану реакцію бажано виконувати з використанням 10 % трифтороцтової кислоти в суміші води й ацетонітрилу (1:3) при кімнатній температурі протягом ночі. Стадія Г: Відновлення складного ефіру XXXI може бути виконано шляхом обробки LiAlН 4, LiBH4, NaBH4 або Red-Al у придатному розчиннику, такому як 1,2-диметоксіетан, ТГФ, діетиловий ефір, толуол, MeOH або EtOH, у діапазоні температур [- 78 °C → температура дефлегмації] протягом 1-24 годин. Відновлення кислот і складних ефірів бажано виконувати з використанням LiAlН 4 у ТГФ при кімнатній температурі протягом ночі. Стадія Д: Циклізація аміноспирту II-5 до відповідного 2-амінооксазоліну I-5 може бути виконана шляхом обробки бромціаном у ТГФ, як розчинником, і з використанням K 2CO3, як основи, при кімнатній температурі протягом ночі, або шляхом обробки бромціаном у метанолі, як розчиннику, і з використанням ацетату натрію, як основи, у діапазоні температур від 0 °C до кімнатної температури протягом ночі. Схема 9 18 UA 98951 C2 2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Стадія А: Відновне амінування оптично активного альдегіду Гарнера (R =H; одержаного з Lабо D-серину; Garner, P., Park, J.M. Org. Synth. 1998, IX, 300) або α-метил-заміщеного альдегіду 2 Гарнера (R =метил; одержаного з L- або D-α-метилсерину; Avenoza, A. et al. Тетраhedron Asymm. 2001, 12, 949) первинним аміном (сполукою формули XXXII-1) може бути здійснено дією відновновного агента, такого як NaBH4, LiBH4, NaBH(OAc) 3 або Na(CN)BH3, у такому розчиннику, як MeOH, EtOH, дихлорметан, 1,2-дихлоретан, ТГФ, діоксан або їх суміші, у присутності активуючої протонної кислоти, такої як HCl або карбонова кислота, або активуючої кислоти Льюїса, такої як ZnCl2 або Ti(OiPr)4, при температурі від -10 до 60 °C протягом 1-40 год. Кращі умови: нагрівання сполуки XXXII-1 і сполуки IV в MeOH при 60 °C протягом ночі з наступною обробкою NaBH4 в MeOH при кімнатній температурі. Стадія Б: Алкілування сполуки формули XXXIII-1 з одержанням сполуки формули XXXIII-2 може бути виконано шляхом обробки придатним альдегідом RCHO у присутності відновлювального агента, такого як NaBH4, LiBH4, NaBH(OAc) 3 або Na(CN)BH3, у такому розчиннику, як MeOH, EtOH, дихлорметан, 1,2-дихлоретан, ТГФ, діоксан або їх суміші, у присутності протонної активуючої кислоти, такої як HCl або карбонова кислота, або активуючої кислоти Льюїса, такої як ZnCl2 або Ti(OiPr)4, при температурі -від 10 до°60 C протягом 1-40 год. Стадія В: Альтернативно сполука формули XXXIII-2 може бути одержана шляхом відновного амінування альдегіду Гарнера (одержаного з L- або D-серину; Garner, P., Park, J.M. Org. Synth. 1998, IX, 300) вторинним аміном (сполукою формули XXXII-2) у присутності відновлювального агента, такого як NaBH4, LiBH4, NaBH(OAc)3 або Na(CN)BH3, у такому розчиннику, як MeOH, EtOH, дихлорметан, 1,2-дихлоретан, ТГФ, діоксан або їх суміші, у присутності протонної активуючої кислоти, такої як HCl або карбонова кислота, або активуючої кислоти Льюїса, такої як ZnCl2 або Ti(OiPr)4, при температурі від -10 до 60 °C протягом 1-40 год. Дану реакцію бажано виконувати в присутності NaBH3CN і ZnCl2, в MeOH, у діапазоні температур [кімнатна температура - 40 °C], протягом ночі. Стадія Г: Одночасне видалення аміноспиртових захисних груп на сполуці формули XXXIII-2 може бути здійснено дією неорганічної кислоти, такої як HCl, H2SO4 або H3PO4, або органічної кислоти, такої як CF3COOH, CHCl2COOH, HOAc або пара-толуолсульфонова кислота, у такому розчиннику, як CH2Cl2, CHCl3, ТГФ, MeOH, EtOH або H2O, при температурі 0-60 °C. Дану реакцію бажано виконувати з використанням 2 н. HCl в EtOH при температурі дефлегмації протягом 1-3 годин або 4 н. HCl у діоксані при кімнатній температурі протягом ночі. Стадія Д: Циклізація аміноспирту II-6 до відповідного 2-амінооксазоліну I-6 може бути виконана шляхом обробки бромціаном у ТГФ, як розчиннику, і з використанням K 2CO3, як основи, при кімнатній температурі протягом ночі, або шляхом обробки бромціаном у метанолі, як розчиннику, і з використанням ацетату натрію, як основи, у діапазоні температур від 0 °C до кімнатної температури протягом ночі. Виділення й очищення сполук Виділення й очищення сполук і проміжних сполук, описаних у даному винаході, можуть бути виконані, при бажанні, з використанням будь-якої придатної методики розділення або очищення, такої як, наприклад, фільтрація, екстракція, кристалізація, колонкова хроматографія, тонкошарова хроматографія, хроматографія в товстому шарі, препаративна рідинна хроматографія низького або високого тиску, або з використанням комбінації даних методик. Для конкретної ілюстрації придатних методик розділення або виділення можна послатися на препарати й приклади, наведені в даному описі нижче. Однак могли б бути використані й інші еквівалентні методики розділення або виділення. Рацемічні суміші хіральних сполук формули I можуть бути розділені з використанням хіральної РХВТ (рідинної хроматографії високого тиску). Солі сполук формули I Сполуки формули I є основами й можуть бути перетворені у відповідну сіль приєднання кислоти. Таке перетворення здійснюють шляхом обробки принаймні стехіометричною кількістю придатної кислоти, такої як соляна кислота, бромистоводнева кислота, сірчана кислота, азотна кислота, фосфорна кислота тощо й такі органічні кислоти, як оцтова кислота, пропіонова кислота, гліколева кислота, піровиноградна кислота, щавлева кислота, яблучна кислота, малонова кислота, бурштинова кислота, малеїнова кислота, фумарова кислота, винна кислота, лимонна кислота, бензойна кислота, корична кислота, мигдальна кислота, метансульфонова кислота, етансульфонова кислота, пара-толуолсульфонова кислота, саліцилова кислот тощо. Звичайно вільну основу розчиняють в інертному органічному розчиннику, такому як діетиловий ефір, етилацетат, хлороформ, етанол або метанол тощо, і додають кислоту в схожому розчиннику. Температуру підтримують у діапазоні від 0 °C до 50 °C. Сіль, яку одержують, або 19 UA 98951 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 спонтанно випадає в осад, або може бути осаджена з розчину з використанням менш полярного розчинника. Солі приєднання кислот основних сполук формули I можуть бути перетворені на відповідні вільні основи шляхом їх обробки принаймні стехіометричним еквівалентом придатної основи, такої як гідроксид натрію або калію, карбонат калію, бікарбонат натрію, аміак тощо. Сполуки формули I і їх фармацевтично прийнятні солі приєднання мають корисні фармакологічні властивості. Конкретно, знайдено, що сполуки за даним винаходом мають високу афінність до рецепторів, асоційованих зі слідовими амінами (trace amine associated receptors, TAAR), особливо до TAAR1. Дані сполуки були досліджені відповідно до тесту, наведеного у даному описі нижче. Матеріали та методики Конструювання TAAR-експресуючих плазмід і стабільно трансфікованих клітинних ліній Для конструювання експресуючих плазмід ампліфікували кодуючі послідовності TAAR1 з геномною ДНК людини, щура та миші по суті таким способом, як описано Lindemann et al. [14]. 2+ Використовували Expand High Fidelity PCR System (Roche Diagnostics) з 1,5 мМ Mg , і очищені ПЦР-продукти клонували в клонуючий вектор pCR2.1-TOPO (Invitrogen) відповідно до інструкції виробника. ПЦР-продукти субклонували у вектор pIRESneo2 (BD Clontech, Palo Alto, California), і до введення в клітинні лінії послідовності одержаних експресуючих плазмід підтверджували шляхом секвенування. Клітини HEK293 (ATCC (Американська колекція типових культур) # CRL-1573) культивували по суті так, як описано Lindemann et al. (2005). Для одержання стабільно трансфікованих клітинних ліній клітини HEK293 трансфікували експресуючими плазмідами pIRESneo2, які містять кодуючі послідовності TAAR (описані вище) з використанням реагенту для трансфекції Lipofectamine 2000 (Invitrogen) відповідно до інструкції виробника, і через 24 години після трансфекції в культуральне середовище додавали G418 (Sigma, Buchs, Switzerland) у концентрації 1 мг/мл. Після культивування протягом приблизно 10 діб клони виділяли, розсівали, і досліджували їх відгук на слідові аміни (всі сполуки придбані в Sigma) з використанням cAMP Biotrak Enzyme immunoassay (EIA) System (Amersham) відповідно до протоколу EIA (імуноферментного аналізу) без ацетилування, наданим виробником. Для всіх наступних досліджень використовували моноклональні клітинні лінії, які показували стабільну EC50 (концентрацію, необхідну для досягнення 50 % ефекту) протягом періоду культивації, який становить 15 пасажів. Приготування мембран і зв'язування радіоліганду Клітини з моношару клітинної культури змивали охолодженим до 0 °C фосфатно-сольовим 2+ 2+ буфером без Ca і Mg , який містить 10 мМ ЕДТА (етилендіамінтетраацетат), і осаджували шляхом центрифугування при 1000 об/хв протягом 5 хв при 4 °C. Потім осад двічі промивали охолодженим до 0 °C фосфатно-сольовим буфером, і клітинний осад відразу заморожували шляхом занурення в рідкий азот і зберігали до використання при -80 °C. Потім клітинний осад суспендували в 20 мл буферу HEPES-NaOH (20 мМ), pН 7,4, що містить 10 мМ ЕДТА, і гомогенізували на Polytron (PT 3000, Kinematica) при 10000 об/хв протягом 10 с. Даний гомогенат центрифугували при 48000хg протягом 30 хв при 4 °C, і одержаний осад ресуспендували в 20 мл буферу HEPES-NaOH (20 мМ), pН 7,4, що містить 0,1 мМ ЕДТА, (буфер A) і гомогенізували на Polytron при 10000 об/хв протягом 10 с. Потім гомогенат центрифугували при 48000хg протягом 30 хв при 4 °C, і одержаний осад ресуспендували в 20 мл буферу A і гомогенізували на Polytron при 10000 об/хв протягом 10 с. Концентрацію білка визначали відповідно до методики Pierce (Rockford, IL). Потім гомогенат центрифугували при 48000хg протягом 10 хв при 4 °C, осад ресуспендували в буфері HEPES-NaOH (20 мМ), pН 7,0, який містить MgCl2 (10 мМ) і CaCl2 (2 мМ), (буфер B) до концентрації білка 200 на мл і гомогенізували на Polytron при 10000 об/хв протягом 10 с. Аналіз зв'язування виконували при 4 °C у кінцевому об'ємі 1 мл, час інкубації становив 30 хв. 3 Радіоліганд [ H]-рац-2-(1,2,3,4-тетрагідро-1-нафтил)-2-імідазолін використовували в концентрації, яка дорівнює розрахованому значенню Kd 60 нМ, при якій зв'язується приблизно 0,1 % всього доданого радіоліганда, і специфічне зв'язування становить приблизно 70-80 % від 3 загального зв'язування. Неспецифічне зв'язування визначали як кількість [ H]-рац-2-(1,2,3,4тетрагідро-1-нафтил)-2-імідазоліну, зв'язаного в присутності відповідного неміченого ліганду (10 мкМ). Конкуруючі ліганди досліджували в широкому діапазоні концентрацій (10 пМ - 30 мМ). Кінцева концентрація диметилсульфоксиду в пробах становила 2 %, і це не впливало на зв'язування радіоліганда. Кожний експеримент виконували з подвійною повторністю. Інкубацію зупиняли шляхом швидкої фільтрації через планшети UniFilter-96 (Packard Instrument Company) і скляний фільтр GF/C, який попередньо вимочували протягом принаймні 2 год. в 0,3 % 20 UA 98951 C2 5 поліетиленіміні, з використанням харвестера Filtermate 96 Cell Harvester (Packard Instrument Company). Потім пробірки й фільтри 3 рази промивали аліквотами холодного буферу B об'ємом 1 мл. Фільтри без попереднього сушіння вимочували в Ultima gold (45 мкл/лунку, Packard Instrument Company), і зв'язану радіоактивність підраховували на лічильнику TopCount Microplate Scintillation Counter (Packard Instrument Company). Нижче в таблиці наведені кращі сполуки, які в аналізі з використанням мишачих або щурячих TAAR1 показували значення Ki