Фармацевтична комбінація

Реферат: У заявці описана фармацевтична комбінація; що включає 3-Z-[1-(4-(N-((4-метилпіперизин-1іл)метилкарбоніл)-N-метиламіно)аніліно)-1-фенілметилен]-6-метоксикарбоніл-2-індолінон або його фармацевтично прийнятну сіль і N-[4-[2-(2-аміно-4,7-дигідро-4-оксо-1Н-піроло[2,3d]піримідин-5-іл)етил]бензоїл]-L-глутамінову кислоту або її фармацевтично прийнятну сіль, яку можна використовувати для лікування захворювань, що включають проліферацію клітин, міграцію або апоптоз мієломних клітин, ангіогенез або фіброз. UA 102258 C2 (12) UA 102258 C2 UA 102258 C2 5 10 15 20 Даний винахід відноситься до фармацевтичної комбінації, яку можна використовувати для лікування захворювань, які включають проліферацію клітин, міграцію або апоптоз мієломних клітин, ангіогенез або фіброз. Даний винахід відноситься також до способу лікування зазначених захворювань, який полягає у тому, що ефективні кількості специфічних активних сполук вводять одночасно, роздільно або послідовно, і/або до способу спільного лікування з променевою терапією у співвідношенні, що забезпечує адитивну й синергетичну дію, а також до спільного застосування зазначених специфічних сполук і/або променевої терапії для одержання відповідних фармацевтичних комбінованих препаратів. Більше конкретно, даний винахід відноситься до фармацевтичної комбінації, що включає 3Z-[1-(4-(N-((4-метилпіперазин-1-іл)метилкарбоніл)-N-метиламіно)аніліно)-1-фенілметилен]-6метоксикарбоніл-2-індолінон (сполука A) або її фармацевтично прийнятну сіль і N-[4-[2-(2-аміно4,7-дигідро-4-оксо-1H-піроло[2,3d]піримідин-5-іл) етил]бензоїл]-L-глутамінову кислоту (сполука B) або її фармацевтично прийнятну сіль, необов'язково у комбінації з променевою терапією. Передумови створення даного винаходу 3-Z-[1-(4-(N-((4-Метилпіперазин-1-іл)метилкарбоніл)-N-метиламіно)аніліно)-1-фенілметилен]6-метоксикарбоніл-2-індолінон (сполука A) являє собою нову сполуку, що характеризується коштовними фармакологічними властивостями, насамперед, при лікуванні онкологічних захворювань, імунологічних захворювань або патологічних станів, що включають імунологічний компонент, або фіброзних захворювань. Хімічна структура зазначеної сполуки формули A показана нижче. Формула A O H3C N N N CH3 N H CH3 O O N O 25 30 35 Зазначена сполука у формі основи описана у заявці WO 01/27081, у формі моноетансульфонату описана у заявці WO 2004/013099, а різні інші солі зазначеної сполуки описані у заявці WO 2007/141283. Застосування зазначеної сполуки для лікування імунологічних захворювань або патологічних станів, що включають імунологічний компонент, описане у заявці WO 2004/017948, застосування для лікування онкологічних захворювань описане у заявці WO 2004/096224, а застосування для лікування фіброзних захворювань описане у заявці WO 2006/067165. Моноетансульфонат зазначеної сполуки характеризується властивостями, які, насамперед, дозволяють використовувати зазначену сіль для розробки лікарського засобу. Хімічна структура моноетансульфонату 3-Z-[1-(4-(N-((4-метилпіперазин-1-іл) метилкарбоніл)-Nметиламіно)аніліно)-1-фенілметилен]-6-метоксикарбоніл-2-індолінону формули A1 показана нижче. Формула A1 1 UA 102258 C2 O H3C N N H CH3 N N CH3 O x H3C S O O O OH N O 5 10 Результати доклінічних випробувань свідчать про те, що зазначена сполука є високо ефективним перорально біодоступним інгібітором рецепторів ендотеліального фактора росту судин (VEGFR), рецепторів тромбоцитарного фактора росту (PDGFR) і рецепторів фактора росту фібропластів (FGF), що придушує ріст пухлини за механізмом придушення реваскуляризації пухлини. Крім того, було встановлено, що зазначена сполука придушує передачу сигналу в ендотеліальних клітинах і у клітинах гладкої мускулатури, а також у перицитах і знижує щільність судин у пухлині. Крім того, зазначена сполука проявляє протипухлинну ефективність in vivo за даними випробувань на всіх моделях, а також характеризується досить високою переносимістю. У наступній таблиці представлені результати випробувань in vivo протипухлинної ефективності, проведених на моделях ксенотрансплантатів і на моделі пацюка з сингенним трансплантатом пухлини. 15 Рак Гліобластома Голови й шиї Легенів (недрібноклітинний) Яєчників Передміхурової (гормонозалежний) Нирок Підшлункової (трансгенна миша) 20 25 30 залози залози Ефективність П/К 16 %, доза 100 мг/кг/добу зменшення об'єму пухлини PAC-120 П/К 34 %, доза 100 мг/кг/добу Caki-1 Колоректальний Модель HT-29 пухлини великого об'єму HT-29 Сингенний трансплантат, пацюк GS-9L FaDu NCI-H460 Calu-6 SKOV3 П/К 13 %, доза 100 мг/кг/добу Перешкоджає утворенню пухлини Rip-Tag П/К 32 %, доза 50 мг/кг/добу П/К 11 %, доза 100 мг/кг/добу П/К 54 %, доза 25 мг/кг/добу П/К 24 %, доза 50 мг/кг/добу П/К 19 %, доза 50 мг/кг/добу П/К (пухлина/контроль) означає зменшення розміру пухлини у % щодо контролю Таким чином, зазначену сполуку можна використовувати для лікування захворювань, які включають ангіогенез або проліферацію клітин. N-[4-[2-(2-Аміно-4,7-дигідро-4-оксо-1H-піроло[2,3d]піримідин-5-іл)етил] бензоїл]-Lглутамінова кислота (сполука B) являє собою антифолат, що придушує шляхи синтезу ДНК de novo і робить (у комбінації з цисплатином) сприятливу клінічну дію на пацієнтів з діагнозом прогресуючої злоякісної мезотеліоми плеври, що є неоперабельною або яка не піддається медикаментозному лікуванню. Було також установлено, що зазначена сполука робить однакову за ефективністю дію у порівнянні з доцетакселом на пацієнтів, що страждають від прогресуючого недрібноклітинного раку легенів (НДКРЛ) або метастазуючого недрібноклітинного раку легенів, які пройшли курс хіміотерапевтичного лікування першої лінії без видимого поліпшення. Протипухлинна активність піролопіримідинового фрагмента у складі сполуки проявляється у результаті порушення фолат-залежних метаболічних процесів, що грають важливу роль у реплікації клітин. Отримані дані in vitro свідчать про те, що зазначена молекула інгібує тимідилатсинтазу (ТС), дигідрофолатредуктазу (ДГФР) і гліцинамідрибонуклеотид-формілтрансферазу (ГАРФТ). Всі зазначені ферменти є фолат 2 UA 102258 C2 залежними й беруть участь у біосинтезі de novo нуклеотидів, тимідину й пурину. Структура N-[4-[2-(2-аміно-4,7-дигідро-4-оксо-1H-піроло[2,3d]піримідин-5-іл) етил]бензоїл]-Lглутамінової кислоти формули B показана нижче. Зазначена сполука описана, наприклад, у патенті EP 00432677, її інша назва пеметрексед. 5 Формула B 10 15 20 25 30 35 40 Пеметрексед схвалений у США для застосування у формі динатрієвої солі у комбінації з цисплатином для лікування пацієнтів з діагнозом злоякісної мезотеліоми плеври починаючи з 2004 р., а з 2005 р. затверджений для лікування другої лінії пацієнтів з діагнозом НДКРЛ. Зазначена сполука випускається у вигляді комерційного продукту з торговельною назвою Alimta®. Хімічна назва затвердженого активного інгредієнта, гептагідрату динатрієвої солі пеметрекседу - гептагідрат динатрієвої солі N-[4-[2-(2-аміно-4,7-дигідро-4-оксо-1H-піроло[2,3d]піримідин-5-іл)етил]бензоїл]-L-глутамінової кислоти, і зазначена сполука формули B1 представлена нижче. Зазначена сполука являє собою тверду речовину білого або грязно-білого кольору брутто-формули C20H19N5Na2O67H2O, а ММ зазначеної сполуки становить 597,49. Формула B1 Продукт Alimta® випускається у вигляді стерильного ліофілізованого порошку для внутрішньовенного вливання, що поставляється в ампулах з однократною дозою. Продукт являє собою ліофілізовану тверду речовину від білого до ясно-жовтого або зелено-жовтого кольору. Кожна ампула продукту Alimta® на 500 мг містить кількість динатрієвої солі пеметрекседу, еквівалентну 500 мг пеметрекседу, і 500 мг маніту. Значення pH можна доводити при додаванні соляної кислоти й/або гідроксиду натрію. Мета даного винаходу полягає в одержанні фармацевтичної комбінації на основі зазначених вище сполук для лікування захворювань, які включають проліферацію клітин або міграцію або апоптоз мієломних клітин, або ангіогенез. Зазначена специфічна фармацевтична комбінація не описана у попередньому рівні техніки. Перевага зазначеної комбінації полягає у можливості поліпшеної клінічної сприятливої дії на онкологічних пацієнтів, що проходять курс лікування з використанням зазначеної фармацевтичної комбінації, причому сприятлива дія відбувається за одним або більше наступних механізмів: - адитивна або синергетична протипухлинна дія за рахунок комбінації двох різних протиракових агентів і структур-мішеней, - адитивна або синергетична протипухлинна дія за рахунок підвищеної доступності сполуки B1 у пухлинних вогнищах при зниженні тиску всередині пухлин сполукою A1, - профілактика проангіогенної відповідної реакції після хіміотерапії зі застосуванням сполуки B1 у комбінації з променевою терапією або без неї, - підтримування відповідної реакції пухлини або стабілізації пухлини, що досягається при введенні комбінації сполук A1 і B1, або сполуки A1 окремо після комбінації сполук A1 і B1, або 3 UA 102258 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 при введенні сполуки B1 окремо з наступним лікуванням сполукою A1. В окремих пацієнтів спостерігається терапевтична дія сполуки A1 навіть після зниження максимально стерпної дози у зв'язку з токсичністю. Короткий опис сутності винаходу У першому об'єкті даного винаходу пропонується фармацевтична комбінація, що включає ефективну кількість 3-Z-[1-(4-(N-((4-метилпіперазин-1-іл)метилкарбоніл)-N-метиламіно)аніліно)1-фенілметилен]-6-метоксикарбоніл-2-індолінону або її фармацевтично прийнятної солі, переважно моноетансульфонату, і ефективну кількість N-[4-[2-(2-аміно-4,7-дигідро-4-оксо-1Hпіроло[2,3-d]піримідин-5-іл)етил]бензоїл]-L-глутамінової кислоти або її фармацевтично прийнятної солі, переважно динатрієвої солі. В іншому об'єкті даного винаходу зазначена вище фармацевтична комбінація, крім того, представлена у формі комбінованого препарату для одночасного, роздільного або послідовного застосування. У ще одному об'єкті даного винаходу пропонується спосіб лікування захворювань, що включають проліферацію клітин, міграцію або апоптоз мієломних клітин, ангіогенез або фіброз, причому зазначений спосіб полягає у тому, що ефективну кількість 3-Z-[1-(4-(N-((4метилпіперазин-1-іл)метилкарбоніл)-N-метиламіно)аніліно)-1-фенілметилен]-6-метоксикарбоніл2-індолінону або її фармацевтично прийнятної солі, переважно моноетансульфонату, вводять пацієнтові, що потребує таке лікування, до, після або одночасно з введенням ефективної кількості N-[4-[2-(2-аміно-4,7-дигідро-4-оксо-1H-піроло[2,3-d]піримідин-5-іл)етил]бензоїл]-Lглутамінової кислоти або її фармацевтично прийнятної солі, переважно динатрієвої солі. В іншому об'єкті даного винаходу зазначена вище фармацевтична комбінація або зазначений вище спосіб, крім того, призначені для проведення спільного курсу лікування з променевою терапією. У ще одному об'єкті даного винаходу пропонується зазначена вище фармацевтична комбінація або зазначений вище спосіб, які призначені для лікування захворювань, що включають проліферацію клітин, міграцію або апоптоз мієломних клітин, ангіогенез або фіброз. В іншому об'єкті даного винаходу пропонується зазначена вище фармацевтична комбінація або зазначений вище спосіб, які призначені для лікування всіх типів раку (включаючи саркому Капоші, лейкоз, множинну мієлому й лімфому), діабету, псоріазу, ревматоїдного артриту, гемангіоми, гострої й хронічної невропатії, атероми, артеріального рестенозу, аутоімунних захворювань, гострого запалення, астми, лімфатичного набряку, ендометріозу, дисфункціональної маткової кровотечі, фіброзу, цирозу й очних захворювань, що супроводжуються проліферацією судин сітківки, включаючи вікову дегенерацію жовтої плями. У ще одному об'єкті даного винаходу пропонується зазначена вище фармацевтична комбінація або зазначений вище спосіб, які призначені для лікування недрібноклітинного раку легенів (НДКРЛ), дрібноклітинного раку легенів (ДКРЛ), злоякісної мезотеліоми плеври або черевної порожнини, раку голови й шиї, раку стравоходу, раку шлунка, колоректального раку, стромальної пухлини шлунково-кишкового тракту (СПШКТ), раку підшлункової залози, печінково-клітинного раку, раку молочної залози, нирково-клітинного раку, раку сечовивідних шляхів, раку передміхурової залози, раку яєчників, пухлин головного мозку, саркоми, раку шкіри, а також раку кровотворної системи (лейкозу, мієлодисплазії, мієломи, лімфоми). В іншому об'єкті даного винаходу пропонується фармацевтичний набір, що включає перше відділення, в якому міститься 3-Z-[1-(4-(N-((4-метилпіперазин-1-іл) метилкарбоніл)-Nметиламіно)аніліно)-1-фенілметилен]-6-метоксикарбоніл-2-індолінон або її фармацевтично прийнятна сіль, переважно моноетансульфонат, і друге відділення, в якому міститься N-[4-[2-(2аміно-4,7-дигідро-4-оксо-1H-піроло[2,3d] піримідин-5-іл)етил]бензоїл]-L-глутамінова кислота або її фармацевтично прийнятна сіль, переважно динатрієва сіль, і у такий спосіб зазначену композицію можна одночасно, роздільно або послідовно вводити пацієнтові, що потребує таке лікування. У ще одному об'єкті даного винаходу пропонується 3-Z-[1-(4-(N-((4-метилпіперазин-1-іл) метилкарбоніл)-N-метиламіно)аніліно)-1-фенілметилен]-6-метоксикарбоніл-2-індолінон або її фармацевтично прийнятна сіль, переважно моноетансульфонат, для одночасного, роздільного або послідовного застосування при лікуванні захворювань, що включають проліферацію клітин, міграцію або апоптоз мієломних клітин, або ангіогенез, у людини або іншого ссавця у комбінації з N-[4-[2-(2-аміно-4,7-дигідро-4-оксо-1H-піроло[2,3d] піримідин-5-іл)етил]бензоїл]-L-глутаміновою кислотою або її фармацевтично прийнятною сіллю, переважно динатрієвою сіллю, крім того, необов'язково у комбінації з променевою терапією. В іншому об'єкті даного винаходу пропонується застосування 3-Z-[1-(4-(N-((4метилпіперазин-1-іл) метилкарбоніл)-N-метиламіно)аніліно)-1-фенілметилен]-6 4 UA 102258 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 4550 55 60 метоксикарбоніл-2-індолінону або її фармацевтично прийнятної солі, переважно моноетансульфонату, у комбінації з N-[4-[2-(2-аміно-4,7-дигідро-4-оксо-1H-піроло[2,3d] піримідин-5-іл)етил]бензоїл]-L-глутаміновою кислотою або її фармацевтично прийнятною сіллю, переважно динатрієвою сіллю, для одержання фармацевтичного комбінованого препарату, необов'язкового адаптованого для спільного лікування з променевою терапією людини або іншого ссавця, для одночасного, роздільного або послідовного застосування при лікуванні захворювань, що включають проліферацію клітин, міграцію або апоптоз мієломних клітин, або ангіогенез. У ще одному об'єкті даного винаходу пропонується застосування 3-Z-[1-(4-(N-((4метилпіперазин-1-іл) метилкарбоніл)-N-метиламіно)аніліно)-1-фенілметилен]-6метоксикарбоніл-2-індолінону або її фармацевтично прийнятної солі, переважно моноетансульфонату, у комбінації з N-[4-[2-(2-аміно-4,7-дигідро-4-оксо-1H-піроло[2,3d] піримідин-5-іл)етил]бензоїл]-L-глутаміновою кислотою або її фармацевтично прийнятною сіллю, переважно динатрієвою сіллю, для одержання фармацевтичного комбінованого препарату, необов'язкового адаптованого для підгруп пацієнтів, що характеризуються генетичним поліморфізмом структур-мішеней для зазначених вище сполук або специфічними профілями експресії відповідних структур-мішеней для зазначених вище сполук. Опис фігур На фіг. 1 представлена залежність від часу об'єму пухлини ксенотрансплантатів НДКРЛ Calu-6 без лікування (значення П/К для контрольної групи при завершенні експерименту становить 100 %), після лікування сполукою A1 (значення П/К становить 33 %), після лікування сполукою B1 (значення П/К становить 46 %) і після лікування комбінацією сполуки A1 і сполуки B1 (значення П/К становить 15 %). На фіг. 2 представлена зміна маси тіла у ході курсів лікування, описаних на фіг. 1. Докладний опис винаходу Як згадане вище, даний винахід відноситься до фармацевтичної комбінації, що включає ефективну кількість 3-Z-[1-(4-(N-((4-метилпіперазин-1-іл) метилкарбоніл)-N-метиламіно)аніліно)1-фенілметилен]-6-метоксикарбоніл-2-індолінону або її фармацевтично прийнятної солі, і ефективну кількість N-[4-[2-(2-аміно-4,7-дигідро-4-оксо-1H-піроло[2,3d] піримідин-5іл)етил]бензоїл]-L-глутамінової кислоти або її фармацевтично прийнятної солі. Комбіноване лікування за даним винаходом, як визначено у даному контексті, можна проводити при одночасному, послідовному або роздільному введенні окремих компонентів зазначеного курсу лікування. Комбіноване лікування, як визначено у даному контексті, можна використовувати як єдиний курс лікування, або комбіноване лікування додатково включає хірургію або променеву терапію або застосування додаткового хіміотерапевтичного агента або агента для доставки у мішень. Хірургія включає стадію часткової або повної резекції пухлини, що проводять до, у ході або після комбінованого лікування, як описано у даному контексті. Відповідно до іншого об'єкта даного винаходу передбачається, що дія способу лікування за даним винаходом буде еквівалентною, принаймні, адитивній дії кожного компонента зазначеного лікування, що використовується окремо, тобто сумарній дії кожної сполуки й іонізуючого випромінювання, що використовується окремо. Згідно ще одного об'єкта даного винаходу передбачається, що дія способу лікування за даним винаходом, буде вище адитивної дії кожного компонента зазначеного лікування, що використовується окремо, тобто сумарної дії кожної сполуки й іонізуючого випромінювання, що використовується окремо. Відповідно до іншого об'єкта даного винаходу передбачається, що дія способу лікування за даним винаходом являє собою синергетичну дію. Комбіноване лікування забезпечує синергетичну дію, якщо спостерігається більш ефективна терапевтична дія у порівнянні з дією, що досягається при введенні стандартної дози одного або іншого компонента комбінованого лікування, причому ефективність лікування визначають, наприклад, за ступенем відповідної реакції, тривалістю відповідної реакції, швидкістю відповідної реакції, швидкістю стабілізації, тривалістю стабілізації, часом до прогресування захворювання, виживаністю без прогресування захворювання й загальною виживаністю. Наприклад, дія комбінованого лікування є синергетичною, якщо спостерігається більш ефективна терапевтична дія у порівнянні з дією після введення одного компонента окремо. Крім того, дія комбінованого лікування є синергетичною, якщо забезпечується сприятлива дія на групу пацієнтів, у яких відсутня відповідна реакція (або спостерігається незначна відповідна реакція) на один компонент окремо. Крім того, дія комбінованого лікування забезпечує синергетичну дію, якщо один із компонентів уводять у стандартній дозі, а інший компонент(и) уводять у більше низькій дозі, причому ефективність терапевтичної дії оцінюють, наприклад, за ступенем відповідної реакції, 5 UA 102258 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тривалістю відповідної реакції, швидкістю відповідної реакції, швидкістю стабілізації, тривалістю стабілізації, часом до прогресування захворювання, виживаністю без прогресування захворювання й загальною виживаністю, і спостерігається еквівалентна дія у порівнянні з дією, яка досягається при введенні стандартних доз компонентів комбінованого лікування. Насамперед, думають, що спостерігається синергізм, якщо стандартну дозу одного з компонентів можна зменшити без зниження у тому або іншому ступені відповідної реакції, тривалості відповідної реакції, швидкості відповідної реакції, швидкості стабілізації, тривалості стабілізації, часу до прогресування захворювання, виживаності без прогресування захворювання й загальної виживаності, насамперед, без зниження тривалості відповідної реакції, але з незначними й/або менш серйозними побічними діями у порівнянні з побічними діями, які спостерігаються при введенні стандартних доз кожного компонента, що використовується. Як зазначено вище, комбіноване лікування за даним винаходом, як визначено у даному контексті, становить інтерес у зв'язку з антиангіогенною дією й/або впливом на проникність судин. Ангіогенез і/або підвищення проникності судин спостерігається при розвитку безлічі захворювань, включаючи рак (включаючи саркому Капоші, лейкоз, множинну мієлому й лімфому), діабет, псоріаз, ревматоїдний артрит, гемангіому, гостру й хронічну невропатії, атерому, артеріальний рестеноз, аутоімунні захворювання, гостре запалення, астму, лімфатичний набряк, ендометріоз, дисфункціональна маткова кровотеча, фіброз, цироз і очні захворювання, що супроводжуються проліферацією судин сітківки, включаючи вікову дегенерацію жовтої плями. Передбачається, що комбіноване лікування за даним винаходом, насамперед, можна використовувати для профілактики й лікування захворювань, таких як рак і саркома Капоші. Насамперед, передбачається, що перевага зазначеного комбінованого лікування за даним винаходом полягає в уповільненні росту первинних і рецидивуючих солідних пухлин, наприклад, пухлин ободової кишки, підшлункової залози, головного мозку, сечового міхура, яєчників, молочної залози, передміхурової залози, легенів і шкіри. Передбачається, що перевага комбінованого лікування за даним винаходом полягає в уповільненні росту пухлин при раку легенів, включаючи злоякісну мезотеліому плеври, дрібноклітинний рак легенів (ДКРЛ) і недрібноклітинний рак легенів (НДКРЛ), рак голови й шиї, рак стравоходу, рак шлунка, колоректальний рак, стромальну пухлину шлунково-кишкового тракту (СПШКТ), рак підшлункової залози, печінково-клітинний рак, рак молочної залози, нирково-клітинний рак, рак сечовивідних шляхів, рак передміхурової залози, рак яєчників, пухлини головного мозку, саркоми, рак шкіри, а також рак кровотворної системи (лейкоз, мієлодисплазію, мієлому, лімфому). Більше конкретно, передбачається, що зазначене комбіноване лікування за даним винаходом придушує будь-яку форму раку, асоційовану з VEGF, включаючи лейкоз, множинну мієлому й лімфому, а також, наприклад, придушує ріст первинних і рецидивуючих солідних пухлин, які асоційовані з VEGF, насамперед, таких пухлин, ріст і поширення яких залежать значною мірою від VEGF, включаючи, наприклад, деякі пухлини ободової кишки (включаючи пухлини прямої кишки), підшлункової залози, головного мозку, нирок, печінково-клітинний рак, рак сечового міхура, яєчників, молочної залози, передміхурової залози, легенів, вульви, шкіри й, насамперед, злоякісну мезотеліому плеври й НДКРЛ. Більш конкретно, передбачається, що перевага комбінованого лікування за даним винаходом полягає в уповільненні росту пухлин при злоякісній мезотеліомі плеври. Більше конкретно, передбачається, що перевага комбінованого лікування за даним винаходом полягає в уповільненні росту пухлин при недрібноклітинному раку легенів (НДКРЛ). В іншому об'єкті даного винаходу передбачається, що комбіноване лікування за даним винаходом придушує ріст первинних і рецидивуючих солідних пухлин, які асоційовані з VEGF, насамперед, таких пухлин, ріст і поширення яких у значній мірі залежать від VEGF. Переваги даного винаходу полягають у можливості поліпшення клінічної сприятливої дії, що надається на онкологічних пацієнтів, які проходять курс лікування зазначеною фармацевтичною комбінацією, за одним або більше наступних механізмів. - Адитивна або синергетична протипухлинна дія, яка опосередкована комбінацією двох різних протиракових агентів і структур-мішеней: сполука A1 являє собою антиангіогенну сполуку, мішенню якої є судинна мережа пухлини (ендотеліальні клітини, перицити й клітини гладкої мускулатури), при цьому придушується ріст (повторний ріст) пухлини й метастазування, а сполука B1 являє собою цитотоксичний агент, що впливає на шляхи синтезу ДНК de novo. На відміну від нормальних клітин, ракові клітини є генетично нестабільними, що приводить до їхньої неадекватної реплікації. У міру розвитку пухлини, зазначена генетична нестабільність 6 UA 102258 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 приводить до утворення субпопуляцій пухлинних клітин із різними біологічними ознаками. Протипухлинне лікування, таке як лікування сполукою B1, приводить до загибелі навіть основної частини пухлинної тканини, однак, в остаточному підсумку, деякі клони клітин здобувають стійкість. Після загибелі чутливих до лікування клітин, стійкі клітини швидко починають ділитися, і знову утвориться пухлина, що сама по собі вже є стійкою до зазначеного лікування. Отже, одночасний вплив на різні явища, що викликають ріст і поширення раку, з використанням описаної у даному контексті комбінації сполуки A1 і сполуки B1, знижує ризик розвитку первинної й вторинної стійкості пухлини, а також ризик нечутливості пухлини до лікування. Ефективність зазначених підходів уже була описана для комбінованого й комплексного лікування різних солідних і гематологічних злоякісних пухлин людини, але не для комбінації, що є об'єктом даного винаходу, тобто дія комбінації сполуки A1 і сполуки B1 не описана. Важливим об'єктом даного винаходу є той факт, що сполука A1 в основному діє на генетично стабільні клітини судинної мережі пухлини, які у меншому ступені піддаються спонтанній мутації й розвитку стійкості у порівнянні зі злоякісними клітинами. - Адитивна або синергетична протипухлинна дія за рахунок підвищеної доступності сполуки B1 у вогнищах раку при зниженні тиску всередині пухлини сполукою A1. Лікування сполукою A1 значно знижує щільність і проникність судин, при цьому підвищується перфузія мережі пухлини й знижується тиск усередині пухлини. Зазначений процес приводить до підвищеної доступності молекул, таких як сполука B1, у пухлинних вогнищах. - Профілактика проангіогенної відповідної реакції у результаті лікування сполукою A1 після проведення курсу хіміотерапії сполукою B1 у комбінації з променевою терапією або без неї. Стандартна хіміотерапія сполукою B1 або променева терапія може супроводжуватися так званою проангіогенною відповідною реакцією у вигляді розчинних проангіогенних факторів і циркулюючих ендотеліальних клітин із кісткового мозку, що знижує ефективність терапевтичної дії й прискорює компенсацію ушкоджень пухлини, які викликані сполукою B1 або променевою терапією. Усунення зазначеного ефекту у періодах переривання лікування сполукою B1 або променевою терапією при безперервному введенні сполуки A1 може компенсувати зазначений активний процес відновлення й привести до підвищеної й більше тривалої протипухлинної дії. - Підтримування відповідної реакції пухлини або стабілізації пухлини, що забезпечується при введенні комбінації сполук A1 і B1, або сполуки A1 окремо після комбінації сполук A1 і B1, або сполуки B1 окремо з наступним лікуванням сполукою A1. - Незважаючи на доведені переваги, лікування стандартними хіміотерапевтичними агентами, такими як сполука B1, обмежене головним чином через його неминучу токсичну дію на здорові тканини, що діляться, і відносно швидко виникаючої у більшості випадків стійкості пухлини й наступного рецидиву або прогресування. У зв'язку з цим, підхід, що полягає у підтримуванні сприятливої дії після лікування хіміотерапевтичними агентами, у цьому випадку з використанням сполуки B1, має першорядне значення для онкологічних пацієнтів. Лікування сполукою A1 як додатковий агент до лікування сполукою B1, а також після завершення лікування сполукою B1, представляє перспективний підхід для досягнення зазначеної мети, як можна оцінити за збільшенням тривалості відповідної реакції пухлини або стабілізації пухлини, виживаності без прогресування захворювання й загальної виживаності. Наступні дані клінічних випробувань у фазі II підтримуючого лікування сполукою A1 окремо, які отримані за участю пацієнтів з діагнозом рецидивуючий рак яєчників, що пройшли курс хіміотерапії, додатково підтверджують концепцію підтримуючого лікування. Результати доклінічних випробувань Зазначений експеримент проводили in vivo для оцінки протипухлинної дії у результаті комбінації придушення ангіогенезу пухлини за рахунок порушення сигнального каскаду VEGFR з відомим протипухлинним лікуванням НДКРЛ сполукою B1. Голих мишей зі стабільними підшкірними ксенотрансплантатами Calu-6 (лінія пухлинних клітин НДКРЛ людини) рандомізували у групи й вводили сполуку B1 або сполуку A1 кожну окремо або комбінацію двох лікарських засобів. Через 38 діб лікування, пухлини у контрольних випробуваних мишей 3 досягали граничного значення, та їхній середній об'єм становив ~1400 мм . Результати, представлені на фіг. 1, свідчать про те, що комбінування субоптимальних доз сполуки A1 і сполуки B1 приводить до підвищеної протипухлинної ефективності, при цьому значення П/К становить 15 %, у той час як при лікуванні одним агентом значення П/К становить 33 % і 46 %, відповідно. Результати, представлені на фіг. 2, свідчать про те, що дози, які використовувалися при проведенні зазначеного протипухлинного експерименту, не приводять до втрати маси випробуваних мишей. Маса мишей у групах лікування знижується у порівнянні з масою контрольних мишей, але, проте, спостерігається досить висока переносимість. 7 UA 102258 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Результати клінічних випробувань, фаза I Наступні випробування, а саме клінічні випробування у фазі I зі збільшенням дози з відкритою етикеткою, проводили для оцінки дії комбінації сполуки A1 і стандартної дози сполуки B1 на пацієнтів з діагнозом рецидивуючий прогресуючий НДКРЛ, що пройшли попередній курс лікування. Можливий адитивний або синергетичний ефект нових курсів лікування, насамперед, спричиняють перспективність використання комбінації зазначених агентів для лікування пацієнтів із діагнозом прогресуючий НДКРЛ у порівнянні зі застосуванням кожного агента окремо. Головні цілі зазначеного випробування полягали в оцінці безпеки, переносимості, у визначенні максимально стерпної дози (МСД) і фармакокінетики сполуки A1 у комбінації зі стандартною дозою сполуки B1. Методи У зазначених випробуваннях брали участь пацієнти з діагнозом прогресуючий НДКРЛ, PS 01, що пройшли один попередній курс хіміотерапії першої лінії сполуками на основі платини. Випробування проводили з відкритою етикеткою при збільшенні дози сполуки A1, починаючи з вихідної дози 100 мг, що вводили два рази на день у дні 2-21, у комбінації зі стандартною дозою 2 сполуки B1 (500 мг/м ), що вводили внутрішньовенним уливанням протягом 10 хв у день 1 (21денного періоду лікування). Пацієнти проходили курс комбінованого лікування, що включає мінімум чотири й максимум шість циклів лікування, з необов'язковим лікуванням у режимі монотерапії сполукою A1 після завершення лікування стадії комбінованого лікування. Для визначення МСД дозу сполуки A1 збільшували у кожній когорті пацієнтів на 50 мг. МСД визначали як дозу сполуки A1, що нижче дози когорти, в якій у двох або більше з шести пацієнтів спостерігається обмежуюча дозу токсичність (ОДТ) у ході першого циклу лікування. Оцінку пухлини проводили при обстеженні й після кожного другого циклу лікування відповідно до критеріїв оцінки відповідної реакції солідних пухлин (RECIST). Результати У зазначених випробуваннях у цілому брали участь двадцять шість пацієнтів (13 чоловіків, 13 жінок, середній вік 61,5 років), і 12 пацієнтів брали участь у випробуваннях МСД. МСД сполуки A1 склала 200 мг (введення два рази на день) у комбінації зі стандартною дозою сполуки B1. В основному, комбінація сполуки A1 і сполуки B1 характеризується досить високої переносимістю. У ході першого курсу лікування у 7 пацієнтів спостерігалося ОДТ: в 1 з 6 пацієнтів при введенні сполуки А1 у дозі 100 мг два рази на день, в 1 з 6 пацієнтів при введенні сполуки A1 у дозі 150 мг (введення два рази на день), у 3 з 12 пацієнтів при введенні сполуки A1 у дозі 200 мг (введення два рази на день) і у 2 з 2 пацієнтів при введенні сполуки A1 у дозі 250 мг (введення два рази на день). Зазначені значення ОДТ викликали підвищення рівня печіночних ферментів, шлунково-кишкові порушення, включаючи блювоту й нудоту, втому й сплутаність свідомості, і відповідали токсичності 3 ступеня за загальними критеріями токсичності (ЗКТ) національного інституту охорони здоров'я. Зазначені явища не спостерігалися після переривання випробувань. При проведенні зазначених випробувань не спостерігалися порушення, що відповідають токсичності 4 ступеня за ЗКТ. Найбільше значні відповідні реакції відповідно до критеріїв оцінки відповідної реакції солідних пухлин (RECIST) включали (досліджували відповідну реакцію у 20 пацієнтів) повну відповідну реакцію в 1 пацієнта й стабілізацію захворювання у 13 пацієнтів. Пацієнт, у якого спостерігали повну відповідну реакцію, проходив курс монотерапії сполукою A1 протягом більше 63 тижнів. Відповідно до оцінок дослідників, в якості найбільше значної загальної відповідної реакції у половини з 26 пацієнтів, що приймали участь у випробуваннях, спостерігалася стабілізація захворювання, при цьому у групі МСД спостерігалося 58,3 % випадків стабілізації захворювання. Середня виживаність без прогресування захворювання для всіх пацієнтів склала 5,4 місяці. Висновки При проведенні зазначених випробувань було встановлено, що комбінація сполуки A1 і сполуки B1 при лікуванні пацієнтів із діагнозом НДКРЛ, що пройшли попередній курс лікування, характеризується безпекою й досить високою переносимістю. МСД сполуки A1 склала 200 мг 2 (введення два рази на день) при введенні у комбінації зі сполукою B1 у дозі 500 мг/м (доза пеметрекседу, яка рекомендована для лікування НДКРЛ). Симптоми клінічної ефективності спостерігалися у незначного числа пацієнтів, що приймали участь у зазначених випробуваннях. В одного пацієнта спостерігалася повна відповідна реакція до 3 років. Результати клінічних випробувань, фаза II Клінічні випробування у фазі II за участю пацієнтів з діагнозом прогресуючий недрібноклітинний рак легенів Зазначені випробування проводили рандомізованим подвійним сліпим методом у фазі II з 8 UA 102258 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 використанням двох різних доз перорально введеної сполуки A1 за участю пацієнтів з діагнозом прогресуючий недрібноклітинний рак легенів, що пройшли, принаймні, один попередній і неефективний курс хіміотерапії без видимого поліпшення. У ході випробувань оцінювали первинні критерії ефективності: показник ефективності й час до прогресування. В якості важливих вторинних критеріїв оцінювали виживаність і переносимість сполуки A1. Методи Пацієнтів рандомізували у групи, в яких вводили сполуку A1 у дозі 250 мг 2 рази на день або у дозі 150 мг 2 рази на день. У випадку підвищеної токсичності, що не дозволяла проводити подальше введення, дозу сполуки A1 поступово знижували, але до величини не менше 100 мг 2 рази на день. Лікування пацієнтів продовжували доти, поки не встановлювали прогресування вихідного захворювання, раку легенів. При оцінці первинного критерію прогресування захворювання визначали за рентгенологічним даними розвитку пухлини відповідно до критеріїв оцінки відповідної реакції солідних пухлин (RECIST). Результати У зазначеному рандомізованому випробуванні у цілому брали участь 73 пацієнта, 36 пацієнтам вводили дозу 250 мг 2 рази на день, а 37 пацієнтам вводили дозу 150 мг 2 рази на день. Загальний стан онкологічного хворого оцінювали за п'ятибальною шкалою ECOG (від 0 до 5 балів) за критеріями, що використовували лікарі й дослідники для оцінки прогресування захворювання у пацієнта, оцінки впливу захворювання на працездатність пацієнта у повсякденному житті й встановлення відповідного курсу лікування й прогнозу (Oken M.M., Creech R.H., Tormey D.C., Horton J., Davis T.E., McFadden E.T., Carbone P.P., Toxicity And Response Criteria Of The Eastern Cooperative Oncology Group, Am. J. Clin. Oncol., 5, сс. 649-655 (1982)). Час виживаності без прогресування захворювання визначали за періодом курсу лікування й періодом після лікування, протягом яких у пацієнта з діагнозом захворювання не спостерігається погіршення стану. Час загальної виживаності визначали за періодом життя пацієнта після постановки діагнозу або у ході лікування захворювання. При введенні сполуки A1 у дозі 150 мг 2 рази на день і у дозі 250 мг 2 рази на день спостерігалися порівнянні часи середньої виживаності без прогресування захворювання (48 діб і 53 доби, відповідно). Відповідний час загальної виживаності для пацієнтів, яким вводили дозу 150 мг, склало 144 доби, а для пацієнтів, яким вводили дозу 250 мг, склало 208 діб. У пацієнтів з вихідним станом, що характеризується значенням 0 або 1 балів за шкалою ECOG, середня виживаність без прогресування захворювання підвищується у порівнянні з іншими пацієнтами, у той час як для всіх пацієнтів середня виживаність без прогресування захворювання не залежала від дози (при дозі 150 мг 2 рази на день становила 81 добу, при дозі 250 мг 2 рази на день становила 85 діб). У підгрупі з вихідним станом 0 або 1 балів за шкалою ECOG клінічна сприятлива дія досягається приблизно у 60 % пацієнтів, в 1 з 17 пацієнтів з вихідним станом 2 бали за шкалою ECOG спостерігається стабілізація захворювання. В одного пацієнта, якому вводили 250 мг сполуки A1 2 рази на день, спостерігалося зменшення об'єму пухлини на 74 % (часткова відповідна реакція) протягом 9 місяців. Середня загальна виживаність всіх пацієнтів склала 153 доби. Середня загальна виживаність пацієнтів із вихідним станом 0-2 балів за шкалою ECOG і пацієнтів із вихідним станом 0-1 балів за шкалою ECOG склала 264 доби. Висновки У пацієнтів із діагнозом недрібноклітинний рак легенів з вихідним станом 0-1 балів за шкалою ECOG спостерігалися підбадьорюючі симптоми ефективності лікування сполукою A1. Було встановлено, що дві різні дози сполуки A1 не відрізняються за ефективністю. Клінічні випробування, фаза II підтримуючого лікування пацієнтів із діагнозом прогресуючий рак яєчників Клінічні випробування проводили подвійним сліпим рандомізованим методом у фазі II для оцінки ефективності й безпеки сполуки A1 у ході підтримуючого лікування групи пацієнтів, у яких спостерігався ранній рецидив раку яєчників (