Спосіб управління клітинним поділом гепатоцитів тканинноспецифічними інгібіторами клітинного поділу за умов надлишку епідермального фактору росту

Спосіб управління клітинним поділом гепатоцитів з допомогою епідермального фактору росту та тканинноспецифічних інгібіторів клітинного по ділу, який відрізняється тим, що білим безпородним щурам семиденного віку одночасно та одноразово внутрішньочеревно вводять епідермальний фактор росту у дозі 0,5мг/кг маси тіла о 9.30 год. та екстракт, який містить тканинноспецифічні інгібітори клітинного поділу з печінки, в дозі 4мг на одного щура о 10.00 год., а ДНК-синтетичну та мітотичну активність гепатоцитів оцінюють о 13.00, 21.00, 1.00, 5.00 та 9.00 год. Спосіб відноситься до медицини, а саме до експериментальної медицини. Відомі способи (аналоги) управління клітинним поділом в тканинах з допомогою епідермального фактору росту включають внутрішньочеревне введення експериментальним тваринам (мишам, щурам) препаратів епідермального фактору росту, що приводить до зміни ДНК-синтетичної та мітотичної активності клітин, за параметрами яких оцінюють клітинний поділ [1-5]. Відомі способи засновані на внутрішньочеревному введенні щурам та мишам епідермального фактору росту з наступною оцінкою його дії на клітинний поділ в тканинах. Епідермальний фактор росту вводять одноразово внутрішньочеревно в дозі 0,5мг/кг маси тіла щурів. Однак ці способи мають недоліки, які полягають в тому, що вони дають змогу моделювати клітинний поділ завдяки дії тільки одного фактора, в той час, коли в багатоклітинному організмі in vivo клітинний поділ моделюється комплексом факторів. Близьким до способу управління клітинним поділом за умов підвищеної' концентрації епідермального фактору росту та тканинноспецифічних інгібіторів клітинного поділу є спосіб, запропонований [2], який вибраний за найближчий аналог. Спосіб-найближчий аналог заснований на здатності епідермального фактору росту змінювати ДНК-синтетичну та мітотичну активність клітин. Цей спосіб має недоліки, які полягають в тому, що використовується тільки один фактор моделювання клітинного поділу. Однак в багатоклітинному організмі клітинний ПОДІЛ in VIVO моделюється ком плексом факторів. Задачею даного способу є управління поділом гепатоцитів введенням епідермального фактору росту та тканиноспецифічних інгібіторів клітинного поділу шляхом усунення хиб найближчого аналогу. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі додатково використовують моделювання клітинного поділу дією ще одного фактора - тканинноспецифічного інгібітору клітинного поділу. Застосування запропонованого способу дозволяє наблизити моделювання клітинного поділу гепатоцитів до стану, який має місце в багатоклітинному організмі. Приклад. Проведена апробація способу на 25 білих безпородних щурах семиденного віку, яшм внутрішньочеревно одноразово вводили епідермальний фактор росту в дозі 0,5мг/кг маси тіла щурів о 9.30 год. та екстракт, який містив тканинноспецифічні інгібітори клітинного поділу з печінки, в дозі 4мг на одного щура о 10.00 год. ДНК-синтетичну та мітотичну активність гепатоцитів оцінювали о 13.00, 21.00, 01.00, 05.00 та 09.00 год. Контрольну групу склали 25 білих безпородних щурів семиденного віку, яким внутрішньочеревно одноразово вводили епідермальний фактор росту в дозі 0,5мг/кг маси тіла в 9.30. ДНК-синтетичну та мітотичну активність гепатоцитів оцінювали о 13.00, 21.00, 01.00, 05.00 та 09.00 год. Ефективність. В дослідній групі відносно контролю ДНК-синтетична активність о 21.00 зменшу 00 CM О валась на 32,6% (р