Мікроелементна домішка “феруміт”

Корисна модель відноситься до сільського господарства, зокрема до годівлі сільськогосподарських тварин. Мета корисної моделі – покращення мінерального живлення сільськогосподарських тварин і підвищення їх продуктивної дії. Біологічна доступність заліза незначна: засвоєння заліза з рослинних кормів становить 1-7%, а з кормів тваринного походження – 10-15% [4], тому необхідно включати в раціони тварин залізовмісні мінеральні добавки. У молодих тварин потреба в залізі вища, ніж у дорослих. Особливо значна потреба в залізі у поросят-сисунів і відлучених поросят [5]. За прототип мікроелементної добавки нами обране сірчанокисле залізо закисне 7-водне (залізний купорос) [3], що широко використовується, як мікроелементна добавка в комбікормовій промисловості. Для збагачення раціонів залізом його рекомендують вводити у предстартові комбікорми з розрахунку 370г сульфату заліза на 1 тонну [1]. Для покращення мінерального живлення і підвищення продуктивної дії тварин нами запропонована мікроелементна добавка, яка крім сірчанокислого заліза закисного 7-водного (залізний купорос) містить додатково гідрати сірчанокислих солей: натрію, магнію, марганцю, нікелю, кобальту, цинку і міді, а також оксиди: титану, хрому і молібдену, решта макро- та ультрамікроелементи в наступній кількості (мас.%): FeSO4×7Н2О 98,0-98,6%, NaHSO4×Н2O - 0,60-1,50%, MgSO4×7H2O - 0,62-0,63%, MnSO4×7H2O - 0,26-0,31%, NiSO4×7Н2О - 0,280,29%, CoSO4×7H2O - 4,48-5,24×10-2%, ZnSO4×7H2O - 2,74-2,91×10-2%, СuSO4×5Н2О - 3,34-3,73×10-4%, ТiO2 - 0,100,26%, Сr2О3 - 1,75-2,92×10-3%, МоО2 - 5,33-6,67×10-4%, решта макро- та ультрамікроелементи до 100,00%. У природних залізовмісних мінералах часто присутні супутні мікроелементи групи заліза: марганець, кобальт, нікель та інші, які є синергістами або антагоністами заліза при його засвоєнні. За В.В. Ковалевським, для забезпечення нормального кровотворення необхідне сполучення заліза, міді, марганцю і кобальту [5]. Так, за твердженням Т.В. Засухи, наявність у мінералі сапоніті (містить до 8% заліза) в мікродозах таких мікроелементів як скандію, берилію, молібдену, ніобію, вісмуту, барію, лантану, цирконію, талію, літію, кобальту, міді, цинку, срібла, золота підвищує продуктивність тварин [2]. У пропонуємій мікроелементній добавці міститься значний відсоток нікелю, який вважається незамінним для сільськогосподарських тварин. У дослідженнях ряду авторів повідомляється, що нікель є стимулятором або інгібітором секреції різних гормонів. При низькій концентрації інгібується звільнення пролактину, а при високій навпаки – стимулюється звільнення гормонів росту. При дефіциті нікелю у підсвинків спостерігається низька концентрація кальцію в кістковій тканині, цинку – в печінці, щетині, ребрах і головному мозку. Добавка нікелю (27мг/кг сухої речовини) в раціон відгодівельних підсвинків збільшила приріст живої маси, ефективність використання корму тваринами, а також підвищила активність фосфатази в кістковій тканині та в сироватці крові [2]. Приклади переваги пропонуємої мікроелементної добавки над прототипом наведені нижче. Приклад Для порівняння продуктивної дії раціонів із включенням прототипу і пропонуємої мікроелементної добавки „Феруміт" було проведено досліди на двох групах поросят живою масою 12-15кг протягом 45 днів. Склад раціону представлено в табл. 1. Таблиця 1 Раціон годівлі поросят живою масою 12-15кг, середньодобовим приростом 360-380г Показники Дерть ячмінна, кг Дерть пшенична, кг Шрот соняшниковий, кг Крейда, г Сірчанокисле залізо (закисне), мг Феруміт, мг У раціоні міститься: обмінної енергії, МДж перетравного протеїну, г кальцію, г фосфору, г заліза, мг Групи тварин контрольна дослідна 0,3 0,3 0,2 0,2 0,2 0,2 14 14 260 – – 260 8,79 115 6,4 4,2 137 8,79 115 6,4 4,2 137 Норма 8,88 111 6,2 4,9 62 Аналіз даних таблиці 1 показує, що забезпечення поросят в раціоні залізом задовольнялось повністю. Враховуючи той факт, що ступінь засвоєння заліза з кормів раціону становить у середньому 4 %, то його доступна кількість для організму складає 3,5 мг при потребі поросят 62 мг. Решта 58,5 мг надходила із введених мікроелементних добавок у вигляді сірчанокислого заліза (закисного) та „Феруміту". Проте у поросят контрольної і дослідної групи проявилася різна енергія росту, що наведено в табл. 2. Таблиця 2 Динаміка зміни живої маси поросят (n=15; М±m) Показники Групи тварин Жива маса на початок періоду, кг Жива маса на кінець періоду, кг Кількість кормоднів, днів Приріст живої маси, кг Середньодобовий приріст, г % до контролю контрольна 12,5 28,9 45 16,4 364,3 ± 5,9 100,0 дослідна 12,4 29,6 45 17,2 381,8 ± 6,0* 104,9 *Р < 0,05 Як видно з результатів представлених у табл. 2 збільшення приростів у поросят дослідної групи достовірно становило 4,9%. На нашу думку суттєва різниця в продуктивній дії раціону дослідної групи пов'язана з комплексною дією інших супутніх мікроелементів у „Феруміті". Таким чином, на основі проведених досліджень можна констатувати, що пропонуєма мікроелементна добавка „Феруміт" може успішно використовуватися в годівлі сільськогосподарських тварин, як джерело заліза та інших супутніх мікроелементів. Джерела інформації, взяті до уваги при описі корисної моделі 1. Довідник з виробництва свинини / В.І. Герасимов, В.Ф. Коваленко, В.М. Ногаєвич, Г.С. Походня та ін. / За ред. В.П. Рибалка, В.І. Герасимова, М.В. Чорного. – Харків: Еспада, 2001. – 336 с. 2. Засуха Т.В. Нові дисперсні мінерали у тваринництві. – Вінниця: Арбат, 1997. – 224с. 3. Клиценко Г.Т. Минеральное питание сельскохозяйственных животных. – Киев: Урожай, 1975. – 184 с. 4. Мінеральне живлення тварин / За ред. Г.Т. Кліценка, М.Ф. Кулика, М.В. Костенка, В.Т. Лісовенка. – Київ: Світ, 2001. – 576 с. 5. Применение химических веществ в животноводстве (практическое руководство) / Под. ред. Н.А. Шманенкова. – М.: Колос, 1964. – 128 с.