Водна харчова композиція, збагачена b-глюканом

Реферат: Винахід належить водній харчовій композиції, що містить щонайменше один -глюкановий полімер і щонайменше одну суміш стабілізаторів, при цьому -глюкановий полімер присутній у кількості від 0,4 % до 3 % від маси композиції. Винахід також стосується способу одержання зазначеної композиції. UA 114334 C2 (12) UA 114334 C2 UA 114334 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід відноситься до водних харчових композицій, що включають β-глюканові полімери, способів одержання таких композицій і застосувань таких композицій. Термін "β-глюкановий полімер", який також називають "β-глюканом", відноситься до полімерів типу полісахаридів, що включають D-глюкопіранозильні ланки, з'єднані разом (1→3) і (1→4) р-зв’язками. β-глюкани зустрічаються у природі в зернах багатьох злакових культур, таких як овес і ячмінь. β-глюкан бажаний як харчова добавка, наприклад, для надання текстури ("для жування") харчовим продуктам. β-глюкан також має перевагу наявності нейтрального запаху. β-глюкан також бажаний як терапевтична речовина. β-глюкан, зокрема, із зерен вівса і ячменю, пов'язаний з рядом сприятливих дій, наприклад, зменшенням рівнів сироваткового холестерину на додаток до поліпшення співвідношень HDL/LDL у крові, ефект суттєво корелює з поліпшенням здоров'я серцево-судинної системи в людей (Bell et al., Crit. Rev. Food Sci. Nutr., Vol. 39, 2, 1999). Також показано, що β-глюкан сприятливий для серцево-судинної системи, попереджаючи атеросклероз і ішемічні хвороби серця (Keogh et al., Am. J. Clin. Nutr., 2003, 78: 711-718). Згідно даним Управління по харчових продуктах і лікарським засобам (CFR, Title 21, §101.81) добове споживання β-глюкана для досягнення істотного зниження холестерину повинне становити, щонайменше, 3 г. Європейське управління з безпеки харчових продуктів (EFSA Journal 2009; 7(9): 1254) також визнає необхідною для здоров'я таку ж добову дозу βглюкана. Для ефективного регулювання коливань глюкози й інсуліну в крові навіть переважно, щоб кількість β-глюкана досягала в їжі 5-6 г (Tappy et al., Diabetes Care, 19, 831-834, 1996). Застосування зернового розчинного волокна для харчових продуктів обмежується дотепер тільки твердістю харчових продуктів, таких як зернові сніданки, але кількості зернових продуктів, спожитих щодня, є такими високими, що тільки деякі люди можуть бути схильні додержуватися таких дієт регулярно або протягом тривалих періодів. Таким чином, існує потреба в нових харчових композиціях, які містять високі кількості βглюкана, і які підходять для щоденного споживання, щонайменше, 3 г β-глюкана. Даний винахід має завданням забезпечити водну харчову композицію, збагачену βглюканом, звичайно питну водну харчову композицію, що включає, щонайменше, 3 г β-глюкана на порцію. Однак відомо, що при концентрації в розчині 0,5-1 мас.% β-глюкан при розчиненні у воді має схильність утворювати грузлий розчин або гель (WO 02/02645). Наприклад, напої типу нектару, що включають близько 1,3 % β-глюкана, одержують (WO 01/26479), але вони швидко, через 5 хв., перетворюються в желеподібний продукт. Тому дотепер β-глюкан розглядався фахівцями як непридатний для одержання питної водної композиції, що включає високу кількість β-глюкана, типово, близько 0,5-1 мас.%. Даний винахід також має завданням забезпечити водну харчову композицію, збагачену βглюканом, звичайно питну водну харчову композицію, що включає, щонайменше, 3 г β-глюкана на порцію, яка стійка й придатна для пиття протягом, щонайменше, одного місяця, коли зберігається у звичайних умовах зберігання. Даний винахід також випливає з несподіваного відкриття авторів, що додавання суміші стабілізаторів до розчину β-глюкана дає можливість стабілізувати зазначений розчин навіть якщо β-глюкан є присутнім у кількості 0,4 мас.% або більше, при якій під час відсутності суміші стабілізаторів зазначений розчин звичайно буває нестабільним. Тому даний винахід відноситься до водної харчової композиції, що включає, щонайменше, один β-глюкановий полімер і, щонайменше, одну суміш стабілізаторів, при цьому β-глюкановий полімер присутній у кількості від 0,4% до 3% від маси композиції. Даний винахід також відноситься до способу одержання композиції відповідно до даного винаходу, що включає стадію утворення водяного розчину, що включає, щонайменше, один βглюкановий полімер і, щонайменше, одну суміш стабілізаторів. Даний винахід також відноситься до одиниці напою, що включає таку кількість композиції відповідно до даного винаходу, що зазначена одиниця напою включає β-глюкан у кількості, щонайменше, 3 г. Даний винахід також відноситься до композиції для застосування для попередження в суб'єкта серцево-судинного захворювання або метаболічного синдрому. Даний винахід також відноситься до композиції для застосування для підтримки в суб'єкта нормальної концентрації холестерину в крові. Даний винахід також відноситься до композиції для застосування для зниження глікемічного індексу харчового продукту або їжі, що з'їдаються суб'єктом. 1 UA 114334 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Композиції У композиції відповідно до даного винаходу кількість β-глюканового полімеру становить, переважно від 0,5 до 2,5 %, від 0,6 до 2,0 %, від 0,6 до 1,9 %, від 0,7 до 1,8 %, від 0,7 до 1,7 %, від 0,8 до 1,6 %, від 0,9 % до 1,5 % . Переважно кількість β-глюканового полімеру в композиції становить від 1,0 % до 1,5 %. Переважніше кількість β-глюканового полімеру в композиції типово становить 1,0 %, 1,1 %, 1,2 %, 1,3 %, 1,4 % або 1,5 %. У рамках даної заявки термін "водна харчова композиція" відноситься до холодних або гарячих напоїв, необов'язково злегка желейованих, і придатних для пиття зі склянки, чашки, пляшки, металевої банки, упакування дойпак, металевої коробки, упакування тетра-брик, за допомогою ложки або соломинки. Композиції відповідно до винаходу є висококонцентрованими за β-глюканом й у такий спосіб підходять для щоденного введення, щонайменше, 3 г β-глюканового полімеру на порцію, наприклад, у рамках дієти, що знижує холестерин. Термін "порція" відноситься до порції композиції, яка може бути спожита протягом одного дня, зокрема, за період в 12 годин. Порція типово становить від 250 мл до 500 мл, переважно, від 200 мл до 330 мл. Порцію приймають або з їжею, або окремо від їжі. Присутність суміші стабілізаторів у композиції підсилює й розширює стійкість, придатність для пиття й привабливий вид зазначеної композиції протягом періоду зберігання, щонайменше, один місяць. При зберіганні у звичайних умовах зберігання, тобто, за температури від 4 °C до 10 °C, композиція стійка й залишається придатною для пиття протягом, щонайменше, одного місяця, і переважно, протягом, щонайменше, 3 місяців. Термін "стійка" означає, що композиція зберігає вигляд, отриманий безпосередньо після її приготування, без якої-небудь агрегації, седиментації або поділу фаз, що може вплинути на вигляд композиції і її придатність для пиття. Термін "агрегація" відноситься до утворення часток-агрегатів, а саме, агрегатів гелю, видимих неозброєним оком, які неприємні для зовнішнього вигляду композиції й придатності для пиття. Термін "седиментація" відноситься до гравітаційного осідання часток або агрегатів композиції на дно. Термін "поділ фаз" відноситься до утворення двох або більше різних фаз у композиції, зазвичай з різною щільністю. Термін "β-глюкановий полімер" або інакше "β-глюкан" відноситься до полімерів типу полісахаридів, що включають D-глюкопіранозильні ланки, з'єднані разом (1→3) і (1→4) рзв’язками. β-глюкани зустрічаються в природі в зернах багатьох злакових культур, таких як овес і ячмінь. Середня молекулярна маса β-глюканового полімеру для композиції типово становить від 70 кД до 2000 кД. Переважно середня молекулярна маса β-глюканового полімеру для композиції складає від 100 кД до 1500 кД, від 150 кД до 1000 кД, переважно, від 180 кД до 500 кД, від 200 кЛ до 350 кД, ще переважніше, від 210 кД до 280 кД. Середню молекулярну масу β-глюканового полімеру звичайно вимірюють із використанням методу просторово-ексклюзійної хроматографії високого розрішення (HPSEC), причому система включає детектор показника переломлення й віскозиметр у комбінації з детектором багатокутового світлорозсіювання (Viscotek T270). β-глюкановий полімер можна одержати зі злаків підродини Pooideae. Підродина Pooideae належить до сімейства Poaceae і включає, зокрема, трибу Triticeae, трибу Aveneae і трибу Brachypodiae. Злаки триби Triticeae включають види з роду Aegilops, Agropyron, Amblyopyrum, Australopyrum, Cockaynea, Crithopsis, Elymus, Elytrigia, Eremium, Eremopyrum, Festucopsis, Haynaldia, Henrardia, Heteranthelium, Hordelymus, Hordeum, Hystrix, Kengyilia, Leymus, Lophopyrum, Malacurus, Pascopyrum, Peridictyon, Psathyrostachys, Pseudoroegneria, Secale, Sitanion, Stenostachys, Taeniatherum, Thinopyrum, Triticosecale і Triticum. Злаки триби Triticeae, використовувані в контексті винаходу, включають, зокрема, види роду Triticum (включаючи пшеницю), роду Hordeum (включаючи ячмінь) і роду Triticosecale (включаючи тритикале). Переважно злак триби Triticeae, використовуваний у контексті винаходу, вибирають із групи, яка складається з ячменю й тритикале, і переважно, ячменю. Злаки триби Aveneae включають види з роду Agrostis, Alopecurus, Ammophila, Amphibromus, Anthoxanthum, Apera, Arrhenatherum, Avena, Beckmannia, Calamagrostis, Deschampsia, 2 UA 114334 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Dichelachne, Dissanthelium, Gastridium, Gaudinia, Helictotrichon, Holcus, Koeleria, Limnodea, Lophochloa, Mibora, Micropyropsis, Phalaris, Phleum, Rostraria, Sonderina, Sphenopholis, Trisetum, Vahlodea і Veintenata. Злаки триби Aveneae, використовувані в контексті винаходу, включають, зокрема, види роду Avena (включаючи овси). Переважно злак триби Aveneae, використовуваний у контексті винаходу, являє собою овес. Злаки триби Brachypodie включають види з роду Brachypodium. Переважно злак, використовуваний у контексті винаходу, вибирають із групи, яка складається з вівса, ячменю, тритикале й коротконіжки. Переважніше злак, використовуваний у контексті винаходу, вибирають із групи, яка складається з вівса і ячменю. β-глюкановий полімер типово одержують із плющеного зерна або борошна зі злаків, вівса, вівсяних висівок, плющеного вівса, вівсяного борошна, цільних зерен ячменю, сухого меленого ячменю, водного екстракту ячменя або вівса або β-глюканів з очищеного вівса або ячменю. β-глюкани з очищеного вівса або ячменю доступні на ринку. Глюкагель, що серійно випускається DKSH, одержують із ячменю, і він є підходящим джерелом β-глюканового полімеру. Середня молекулярна маса β-глюканових полімерів у глюкагелі становить 250 кД. Барлів, що серійно випускається Cargill, є іншим комерційно доступним джерелом βглюкана. З іншого боку, β-глюкановий полімер одержують безпосередньо із цільних зерен злаків, плющеного зерна або борошна зі злаків у процесі водної екстракції. Термін "стабілізуючі агенти" або "стабілізатори" відноситься до речовин, мінеральних або органічних, природних або штучних, які мають схильність пригнічувати взаємодію між іншими хімічними речовинами. У харчовій промисловості стабілізатори сприяють збереженню структури харчових продуктів. Стабілізатори звичайно використовують у водяних розчинах для регулювання структури й сенсорних якостей зазначених розчинів, а також збільшення їх строку придатності при зберіганні шляхом запобігання агрегації, седиментації або явища поділу фаз. Термін "суміш стабілізаторів" відноситься до суміші різних стабілізаторів, переважно, суміші з, щонайменше, двох стабілізаторів різного типу, переважно таких, що мають різні властивості. Переважно суміш стабілізаторів для композиції включає, щонайменше, гідроколоїд. Термін "гідроколоїд" відноситься до колоїдної системи, у якій колоїдні частки являють собою частки гідрофільних полімерів, диспергованих у воді. Гідроколоїд містить колоїдні частки, розосереджені у воді, і може існувати в різних станах, наприклад, гелю або желейованої твердої речовини. У харчовій промисловості гідроколоїди звичайно використовують для впливу на текстуру або в'язкість водних препаратів, звичайно шляхом перетворення рідких препаратів у гель або навіть тверді препарати. Гідроколоїд переважно вибирають із групи, яка складається з аравійської камеді, ксантанової камеді, пектину, карагінанів, гуарової камеді, агару, камеді бобів ріжкового дерева, карбоксиметилцелюлози, мікрокристалічної целюллози й модифікованого крохмалю. Переважніше суміш стабілізаторів для композиції включає, щонайменше, гідроколоїд, обраний із групи, яка складається з аравійської камеді, ксантанової камеді й пектину. Переважно суміш стабілізаторів являє собою суміш ксантанової камеді й аравійської камеді, суміш ксантанової камеді й пектину або суміш аравійської камеді й пектину. Найбільше переважно суміш стабілізаторів являє собою суміш ксантанової камеді, аравійській камеді й пектину. Переважно суміш стабілізаторів для композиції включає, щонайменше, гідроколоїд із властивостями загущувача, наприклад, ксантанову камедь. тм Тиксогум S , що серійно випускається Nexira, являє собою суміш високочистої ксантанової камеді й аравійської камеді (1:1) і підходить для стабілізації композиції відповідно до винаходу. Здрібнений (Greensted) пектин RS 461 S1 і пектин RS 450, що серійно випускаються Danisco, є комерційно доступними очищеними пектинами й також підходять для стабілізації композиції відповідно до винаходу, зокрема, у комбінації із ксантановою камеддю й/або аравійською камеддю. Зненацька автори винаходу виявили, що додавання суміші стабілізаторів, переважно, яка включає, щонайменше, гідроколоїд із властивостями загущувача, дає можливість стабілізувати розчин β-глюкана навіть у кількості понад 0,4% і запобігає його перетворенню в нездатну литися желеподібну композицію протягом періоду часу, щонайменше, один місяць. Суміш стабілізаторів також запобігає седиментації часток, утворенню грубих агрегатів і поділу фаз під час періоду зберігання. Суміш стабілізаторів звичайно присутня у кількості від 0,05% до 1,5% від маси композиції. 3 UA 114334 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Переважно суміш стабілізаторів присутня у кількості від 0,1 до 1,4%, від 0,2 до 1,2%, від 0,25 до 1,0%. Сприятливо, колисуміш стабілізаторів присутня у кількості від 0,3 до 0,8%, від 0,3 до 0,7%, від 0,3 до 0,6% і краще, від 0,3 до 0,5%. Суміш стабілізаторів типово присутня у кількості 0,4%. Зазначені інтервали кількості стабілізаторів мають перевагу стабілізації композиції відповідно до винаходу протягом, щонайменше, одного місяця у звичайних умовах зберігання, тобто, за температури від 4 °C до 10 °C, без загустіння або желеювання композиції до моменту, коли композицію далі не можна буде легко пити. Переважно композиція відповідно до винаходу також включає мінеральну сіль, таку як, наприклад, хлорид калію, трикалійцитрат, карбонат калію, димагнійфосфат, хлорид магнію, хлорид натрію, карбонат кальцію, бетаїн. Переважно мінеральною сіллю є карбонат, такий як СаСО3. Переважно мінеральною сіллю є кальцієва сіль, така як СаСО3. Переважно мінеральною сіллю є калієва сіль, така як KCl. Переважно мінеральною сіллю є хлорид, такий як KCl. Не заглиблюючись у теорію, мінеральні солі діють як стабілізатори, сприяючи запобіганню утворення внутрішньо- і міжмолекулярних водневих зв'язків у молекулах β-глюканових полімерів і в такий спосіб запобігають утворенню грубих агрегатів. Коли суміш стабілізаторів включає, щонайменше, пектин, композиція переважно також включає кальцієву сіль. Не заглиблюючись у теорію, уважають, що така кальцієва сіль сприяє структуруванню гелю на основі пектину. Переважно мінеральна сіль присутня в композиції в кількості від 0,001% до 1% від маси композиції, переважно, від 0,005% до 0,5%, переважно, від 0,01 до 0,1%. Суміш стабілізаторів відповідно до винаходу являє собою, наприклад, суміш двох гідроколоїдів, суміш трьох гідроколоїдів, суміш одного гідроколоїду і мінеральної солі, суміш двох гідроколоїдів і мінеральної солі, суміш трьох гідроколоїдів і мінеральної солі. Композиція відповідно до даного винаходу звичайно призначена для зниження рівня холестерину й регулювання глікемічного індексу. Відповідно, переважно, коли композиція відповідно до даного винаходу містить менше 11%, переважно, менше 7%, переважно, менше 5%, менше 1% і вигідніше, менше 0,5% крохмалю від маси композиції. Найбільше переважно композиція відповідно до даного винаходу не містить крохмаль. Переважно композиція відповідно до даного винаходу є продуктом зниженої калорійності, слабкої калорійності або навіть низькокалорійним продуктом. Відповідно, композиція відповідно до даного винаходу переважно містить від 0% до 14% цукрів від маси композиції, переважніше, менше 10%, переважно менше 5%, більш вигідно, менше 2%. У рамках даної заявки термін "цукри" відноситься до моносахаридів, таких як глюкоза, фруктоза й галактоза, і дисахаридів, таких як сахароза, мальтоза й лактоза, і до будь-якої сполуки сахаридного типу, яка забезпечує істотний вміст калорій при типових використовуваних кількостях. Переважно, коли композиція відповідно до даного винаходу містить менше 5%, переважно, менше 2%, переважно менше 1%, менше 0,5% і вигідніше, менше 0,1% спирту від маси композиції. Переважно композиція відповідно до даного винаходу є продуктом, що не містить спирт. Переважно композиція відповідно до винаходу також включає ароматизатор або суміш ароматизаторів, переважно, використовуваних у композиції в будь-якій придатній кількості або концентрації, ефективних для досягнення рівня бажаного запаху. Ароматизатор переважно є присутнім у кількості від 0% до 3% від маси композиції, переважніше, менше 2%, переважно, менше 1%. Ароматизатори включають, серед інших, фруктові ароматизатори, рослинні ароматизатори, пряні ароматизатори, квіткові ароматизатори. Використовуваний у даному описі термін "фруктовий ароматизатор" відноситься до будьякої фруктової фракції, фруктового компонента (наприклад, шкірки, цедри, м'якоті, перикарпію, пульпи, листя, стебла, насіння й т.п.) згаданого фруктового (FTNF) ароматизатора (наприклад, комбінації фруктової есенції, фруктової олії й/або фруктової віддушки, такої як, наприклад, зі згаданих фруктових ароматизаторів, апельсинова), плодово-ягідного екстракту (наприклад, віджатому, абсорбованому, мацерованому, перегнаному й т.п.), фруктової олії (наприклад, ефірної олії, концентрованої ефірної олії), фруктової есенції, плодово-ягідного пюре, 4 UA 114334 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 фруктового аромату й т.п., які можна додавати в харчовий продукт для посилення смаку (наприклад, забезпечення й/або посилення запахів високої ноти). У деяких прикладах втілень використовують один або декілька ароматизаторів цитрусових плодів. Цитрусовий ароматизатор може включати одну або кілька апельсинових фракцій, апельсиновий компонент, екстракт із апельсина, апельсинову ефірну олію, концентровану апельсинову ефірну олію, апельсиновий аромат і апельсинову есенцію. Цитрусовий ароматизатор також може включати одну або кілька складових із фракції, компонента, екстракту, ефірної олії, концентрованої ефірної олії, аромату або есенції, серед інших, грейпфрута, лимона, лайма або мандарина. Цитрусовий ароматизатор також може включати хімічні сполуки, екстраговані із природних джерел або отриманих синтетично, наприклад, серед іншого, лимонен, октанол і його похідні, ацетальдегід, α-пінен, β-пінен, сабінен, мірцен, октанол, ліналоол, карен, деканол, цитраль, синенсаль. Використовуваний у даному описі термін "рослинний ароматизатор" відноситься до ароматизаторів, отриманих із частин рослини інших, ніж плід. Як такі, рослинні ароматизатори можуть включати ароматизатори, отримані з ефірних олій і екстрактів горіхів, кори, коріння і листя. Приклади таких ароматизаторів включають ароматизатори з горіхів кола, ароматизатори із чаю, пряні ароматизатори й т.п. і їх суміші. Необмежувальні приклади пряних ароматизаторів включають аніс, касію, корицю, перець, імбир, ваніль, кардамон, коріандр, шипучий напій з коренеплодів, сасафрас, женьшень і інші. Ароматизатори можуть перебувати у формі екстракту, олеорезину, концентрованого соку, основи для розливання в пляшки або інших формах, відомих з техніки. Використовуваний у даному описі термін "квітковий ароматизатор" відноситься до будь-якої квіткової фракції (наприклад, пелюсток) або квіткового екстракту (мацерованому або віджатому). Кращі ароматизатори вибирають, наприклад, із групи, яка складається із фруктових, овочевих або рослинних ароматів, і можуть являти собою, але не обмежуватися перерахованим, аромати лимона, лайма, апельсина, груші, персика, абрикоса, манго, ананаса, банана, грейпфрута, полуниці, малини, чорної смородини, вишні, маракуйї, кавуна, папайї, журавлини, коринки, яблука, ванілі, шоколаду, кави, м'яти, томату, огірка, моркви і їх суміші. Переважно композиція відповідно до винаходу також включає концентровані фруктові або овочеві соки, переважно використовувані в композиції в будь-якій підходящій кількості або концентрації, ефективних для досягнення рівня бажаного смаку. Концентрований фруктовий або овочевий сік переважно присутній у кількості від 0% до 30% від маси композиції, переважніше, від 0 до 20%, переважно, від 0% до 15%, вигідніше, від 1% до 10%, причому зазначені концентровані соки переважно вибираються із групи, яка складається із фруктових або овочевих концентратів і можуть являти собою, але не обмежуватися перерахованим, соки лимона, лайма, апельсина, груші, персика, абрикоса, манго, ананаса, банана, грейпфрута, полуниці, малини, чорної смородини, вишні, маракуйї, кавуна, папайї, журавлини, яблука, томату, огірка, моркви або їх суміш. Переважно композиція відповідно до винаходу також включає водний квітковий екстракт, що підходить для харчової композиції, отриманий мацерацією настою або свіжих або сухих квітів у воді. Звичайно такий водний квітковий екстракт, такий як екстракт гібіскуса, використовують для одержання композиції відповідно до винаходу. У деякому втіленні композиція може включати овочевий компонент, включаючи, але не обмежуючись зазначеним, один або кілька овочевих соків, екстрактів, порошків, шкірочку, шкірку, продукти здрібнювання, коріння, пульпи, гомогенізовані пульпи, пюре або їх будь-яку комбінацію. Овочевий компонент можна використовувати в композиції в будь-якій підходящій кількості або концентрації, ефективних для досягнення рівня бажаного смаку або текстури. Переважно композиція відповідно до винаходу також включає, щонайменше, одну речовину, що підсолоджує, переважно присутній у кількості або концентрації, ефективних для досягнення рівня бажаного підсолоджування. Термін "речовина, що підсолоджує", також названої "замінником цукру", являє собою харчову добавку, природну або синтетичну, яка дублює смакову дію цукру, звичайно, з меншою енергією харчового продукту. Відчуття солодкості, викликане такими сполуками, калібрується за солодкістю цукру (також названого сахарозою). Методи визначення такої солодкості добре відомі від фахівців. Солодкість речовини, що підсолоджує, визначають, наприклад, відповідно до наступної процедури. Зразки води, яку штучно підсолодили в різному ступені, надають дегустаторам дегустаційної комісії. Спочатку дегустатори одержують звичайну воду, і потім вони п'ють зразки з усе більш і більш високою концентрацією, доти, поки вони починають відчувати деяку відмінність у смаку 5 UA 114334 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (необов'язково солодкому). Коли половина учасників випробування може визначити зміну у воді, досягається "граничне значення" речовини, що підсолоджує. Потім вимірюють відносну солодкість, порівнюючи граничне значення речовини, що підсолоджує, із граничним значенням цукру. Переважно речовина, що підсолоджує, щонайменше, в 30 разів солодше цукру. Переважно речовина, яка підсолоджує, є природною або штучною підсолоджуючою речовиною і не є поживною речовиною, тобто речовина, що підсолоджує, не забезпечує істотну калорійність у типово використовуваних кількостях. Підсолоджуюча речовина краще є присутньою у кількості від 0% до 0,05% від маси композиції. Підсолоджуючу речовину переважно вибирають із групи, яка складається з ребаудиозиду А, стевіол-глікозидів, екстракту Stevia rebaudiana, Ло хань го, могрозиду V, монатину, гліциризину, тауматину, монеліну, бразеїну, цикламату, ацесульфаму К, сукралози, аспартаму, сахарину, неогесперидину дигідрохалкону, неотаму або їх суміші. Переважніше підсолоджуючу речовину вибирають із групи, яка складається зі стевіолглікозидів і екстракту Stevia rebaudiana. У деякому втіленні використовують комбінацію однієї або декількох речовин, що підсолоджують, для забезпечення солодкого смаку й інших аспектів бажаної смакової характеристики й поживних властивостей. Переважно композиція відповідно до винаходу також включає підкислювач, переважно обраний із групи, яка складається з органічних кислот, таких як лимонна кислота, яблучна кислота, молочна кислота, винна кислота, адипінова кислота, глюконова кислота, фумарова кислота, бурштинова кислота, малеїнова кислота, ортофосфорної кислоти або їх суміші. Переважніше композиція відповідно до винаходу також включає підкислювач, переважно обраний із групи, яка складається з лимонної кислоти й молочної кислоти або їх суміші. Підкислювач переважно є сумішшю молочної кислоти й лимонної кислоти. Підкислювач переважно присутній у кількості від 0 % до 1 % від маси композиції. Як відомо фахівцям, вибір використовуваних кислот і їх кількості буде залежати, зокрема, від інших інгредієнтів, бажаного строку зберігання композиції, а також впливу на рН композиції, титруєму кислотність і смак. Органічні кислоти, використовувані в деяких прикладах втілень композиції, розкритих у даному описі, можуть виконувати одну або кілька додаткових функцій, включаючи, наприклад, надання кислотності виноградного соку смаку композиції, посилення смакових якостей, посилення ефекту угамування спраги й дію помірного консерванту. Композиція відповідно до винаходу також може включати, щонайменше, один інгредієнт, обраний із групи, яка складається з модифікатора смаку, вітаміну, мінералу, буферної речовини, барвника й консерванту. Модифікатори смаку можуть надавати їхній власний характерний смак або можуть самі не впливати або слабко впливати на смак. Модифікатори смаку мають одну або кілька властивостей ослаблення, маскування або усунення небажаних смакових характеристик або посилення бажаних смакових характеристик, наприклад, регулювання однієї або декількох таких характеристик, як солодкість, кислуватість, гіркота, солоність, розжовування або тимчасові смакові ефекти. Необмежувальні приклади небажаних смакових характеристик, що послабляються модифікаторами смаку, включають одну або кілька таких характеристик, як залишковий присмак гіркоти, залишковий присмак металу, терпкість, слабке розжовування, грубий смак, уповільнений прояв солодкого смаку, затягнутий прояв солодкого смаку, надлишковий кислий смак і інші сторонні ноти. Необмежувальні приклади бажаних смакових характеристик, посилюваних модифікаторами смаку, включають, серед іншого, виразність солодкого смаку або вплив на нього, повноту або консистенцію й однорідність. Необмежувальні приклади модифікаторів смаку включають органічні кислоти (наприклад, серед іншого, лимонну кислоту, яблучну кислоту, винну кислоту, молочну кислоту, адипінову кислоту, фумарову кислоту, глюконову кислоту, бурштинову кислоту, малеїнову кислоту), пропіленгліколь, гліцерин, етанол і комерційно доступні продукти (наприклад, серед інших, натуральний ароматизатор Symrisetm, підсилювач солодкого смаку типу SWL 196650, натуральний ароматизатор Firmenich (тип Modulasensetm) 560249 T і натуральний ароматизатор Firmenichtm (тип Modularometm) 539612 T). У межах можливостей фахівців у даній області техніки, що одержали переваги даного розкриття, буде вибір підходящих додаткових або інших модифікаторів смаку для використання в різних втіленнях композиції, розкритої в даному описі. Деякі втілення композиції, розкриті в даному описі, можуть містити один або кілька доданих вітамінів, наприклад, доданий вітамін А (у тому числі, попередники вітаміну А, такі як бетакаротин), вітамін В2 (тобто, рибофлавін), вітамін В3 (тобто, ніацин), вітамін В6, вітамін В7 (тобто, 6 UA 114334 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 біотин), вітамін В9 (тобто, фолієву кислоту), вітамін В12 (тобто, кобаламін), вітамін D і вітамін Е (тобто, токофероли й токотрієноли) і вітамін К і їх комбінації. Переважно, коли композиція відповідно до даного винаходу містить вітамін С (тобто, аскорбінову кислоту). Деякі втілення композиції, розкриті в даному описі, можуть містити одну або декілька доданих мінеральних речовин, наприклад додані, серед іншого, кальцій, калій, магній, фосфор, цинк і залізо. Деякі втілення композиції, розкриті в даному описі, можуть містити невеликі кількості буферуючих речовин для регулювання рН. Такі регулятори рН включають, наприклад, натрієві й калієві солі лимонної, винної й молочної кислот. Включена кількість буде залежати, звичайно, від типу буферуючих речовин і ступеня, до якого необхідно підігнати рН. Барвник або добавка, що забарвлює, може бути будь-яким барвником, пігментом або речовиною, яка надає колір, коли додана в їжу або напій. Барвники можуть перебувати у формах, що включають рідини, порошки, гелі й пасти. Фахівець здатний вибрати серед добавок Е100-Е199 харчовий барвник або суміш харчових барвників, що підходять для одержання потрібного кольору. Звичайні харчові барвники включають, наприклад, барвники для карамелі (Е150), анато (Е160b), хлорофілін (Е140), кошеніль (Е120), бетанін (Е162), турмерик (куркуміноїди, Е100), шафран (каротиноїди, Е160а), паприку (Е160с), сік плодів самбуку, пандан і "butterfly pea". Консервант є речовиною, яка зустрічається в природі або отримана синтетично, яку додають у продукти, такі як харчові продукти, для запобігання розкладання за рахунок розмноження мікробів (бактерій або грибів, включаючи цвіль) або шляхом небажаних хімічних змін. Фахівець здатний вибрати серед добавок Е200-Е299 харчовий консервант або суміш харчових консервантів, що підходять для одержання бажаного ефекту. Звичайні антимікробні консерванти включають, наприклад, сорбінову кислоту і її солі, бензойну кислоту і її солі, пропіонат кальцію, нітрит натрію, сульфіти (диоксид сірки, бісульфіт натрію, гідросульфіт калію і т.д.) і динатрієву сіль ЕДТК (етилендиамінтетраоцтової кислоти). Харчові консерванти антиоксиданти включають ВНА (бутильований гідроксианізол), ВНТ (бутильований гідрокситолуол), TBHQ (тре-бутилгідрохінон) і пропілгалат. Консерванти також включають природні антиоксиданти. Природні антиоксиданти включають, наприклад, екстракти рослин, такі як екстракт розмарину. Композиція відповідно до винаходу типово має динамічну в'язкість в інтервалі від 5 мПас до 1500 мПас. Динамічну в'язкість звичайно вимірюють при 25 °C. Динамічну в'язкість визначають як тангенціальне зусилля на одиничну площу, необхідне для переміщення однієї горизонтальної площини щодо іншої при одиничній швидкості, коли рідиною підтримується одинична дистанція. Динамічну в'язкість типово вимірюють згідно з методом, добре відомим фахівцями, з використанням вібровіскозиметра (And SV-10), постаченого коливними пластинками, причому температура регулюється термостатованою лазнею (типово 25 °C). Опір зразка коливним пластинкам корелює з в'язкістю зразка. Таким чином, вимірюючи зазначений опір визначають в'язкість зразка згідно з температурою термостатування. Динамічну в'язкість також можна виміряти з використанням пластометра, такого як конічний пластометр (Kinexus Pro, Malvem Instruments). Рідину поміщають на горизонтальну пластину й у неї поміщають неглибокий конус. Кут між поверхнею конуса й пластиною становить порядку 1 градуса. Типово пластину обертають, і вимірюють зусилля на конусі. Переважно композиція має динамічну в'язкість від 10 мПас до 1000 мПас, переважніше, менше 500 мПас, переважно, менше 300 мПас, більш вигідно, менше 150 мПас. Відповідно одному втіленню композиція відповідно до винаходу має динамічну в'язкість в інтервалі від 5 мПас до 150 мПас. Переважніше динамічна в'язкість композиції становить менше 100 мПас, переважно, менше 50 мПас. Відповідно одному втіленню композиція відповідно до винаходу має динамічну в'язкість від 10 мПас до 100 мПас, переважно, від 10 мПас до 60 мПас, переважніше, від 10 мПас до 50 мПас, навіть переважніше, від20 мПас до 50 мПас, переважно, від 20 мПас до 40 мПас (зокрема, коли динамічну в'язкість вимірюють вібровіскозиметром). Такі інтервали в'язкості підходять для придатної для пиття композиції відповідно до винаходу за температури від 4 °C до 80 °C. 7 UA 114334 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Композиція відповідно до винаходу являє собою, наприклад, придатний для пиття напій, який переважно придатний до споживання за температури в інтервалі від 4 °C до 80 °C. Композиція відповідно до винаходу являє собою, наприклад, ароматизований суп або ароматизований холодний напій, необов'язково підсолоджений непоживним підсолоджувачем. Переважніше композицію відповідно до винаходу споживають за температури від 4 °C до 25 °C, і переважніше, від 4 °C до 10 °C. Навіть за такої відносно низької температури в'язкість композиції не перешкоджає її придатності для пиття. У рамках даного винаходу "придатний для пиття напій" має динамічну в'язкість в інтервалі від 5 мПас до 150 мПас, переважно, від 5 мПас до 100 мПас, переважніше, від 5 мПас до 60 мПас, навіть переважніше, від 5 мПас до 50 мПас, переважно, від 10 мПас до 40 мПас, наприклад, від 20 мПас до 40 мПас, (зокрема, коли динамічну в'язкість вимірюють вібровіскозиметром). Компоти із фруктів і молочні кремові десерти є прикладами водних харчових композицій, які непридатні для пиття через їхню високу в'язкість: приблизно 3000 мПас для компотів і від приблизно 500 мПас до 1500 мПас для молочних кремових десертів. Йогурти з порушеним згустком, що мають в'язкість приблизно 100 мПас, можуть бути питними. Суха речовина композиції відповідно до винаходу типово становить від 0,4% до 20%, переважно, становить від 1% до 10%, переважно, від 1,8% до 5,0%. Композиція відповідно до винаходу типово має рН від 2,5 до 5,5, переважно, від 2,6 до 5, переважніше, від 2,8 до 4,5, переважно, від 3 до 4. Переважно композиція відповідно до винаходу також включає олію (масло), переважно, рослинну або тваринне масло. Зазначене масло краще є присутнім у кількості від 0 % до 2 %, переважно, у кількості 1 % від маси композиції. Зазначене масло краще вибирають із групи, яка складається з риб'ячого жиру, багатого омега-3, арахісового масла, масла авокадо, сафлорового масла, ріпакової олії, маслинової олії, соняшникової олії, виноградної олії, сезамової олії, соєвої олії, кукурудзяної олії, жиру зародків пшениці, лляної олії й горіхової олії. Відповідно одному втіленню композиція відповідно до винаходу перебуває у формі емульсії типу "масло у воді". Масляна фаза типово складається з ароматизатора, такого як ефірне масло або рослинна олія. Масляна фаза переважно становить від 0 до 10 % від маси композиції, переважно, від 0 до 5 %, переважно, від 0 до 1%. Краща композиція відповідно до винаходу включає, щонайменше, один гідроколоїд, описаний вище, і, щонайменше, одну мінеральну речовину, описану вище. Інша краща композиція відповідно до винаходу включає, щонайменше, два гідроколоїди, описаних вище, і необов'язково, щонайменше, одну мінеральну сіль, описану вище. Інша краща композиція відповідно до винаходу включає - від 1,0 до 2,0 мас.%, переважно, від 1,0 до 1,5 мас.%, переважно, від 1,0 до 1,3 мас.%, переважніше, від 1,0 до 1,2 мас.%, наприклад, 1,0 мас.% β-глюканового полімеру, - від 0,1 до 0,5 мас.%, переважно, від 0,1 до 0,3 мас.%, наприклад, 0,2 мас.% суміші ксантанової камеді й аравійської камеді, як правило, у масовому співвідношенні 1:1, і - від 0,1 до 0,5 мас.%, переважно, від 0,1 до 0,3 мас.%, наприклад, 0,2 мас.% пектину. Необов'язково зазначена композиція також включає від 0,005 до 0,05 мас.%, наприклад, 0,01 мас.% солі карбонату, такої як СаСО3. Зазначена композиція переважно також додатково включає, щонайменше, один підкислювач, один ароматизатор, цукор, один барвник і/або речовину, що підсолоджує, переважно, непоживну. Способи одержання Спосіб одержання композиції, зазначеної вище в розділі "Композиції", включає стадію утворення водяного розчину, на якій утворюється гомогенний і стійкий розчин β-глюкана й стабілізаторів у воді, який переважно не містить які-небудь агрегати часток β-глюкана в суспензії в розчині. Відповідно одному втіленню стадія утворення водяного розчину включає - стадію додавання у воду сполуки на основі β-глюкана, суміші стабілізаторів, визначених вище в розділі "Композиції", і необов'язково мінеральних солей, цукрів, речовин, що підсолоджують визначених вище в розділі "Композиції", у стані сухого порошку для одержання суміші й 8 UA 114334 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - стадію механічного перемішування зазначеної суміші за температури в інтервалі від 80 °C до 100 °C для одержання зазначеного водяного розчину. Термін "сполука на основі β-глюкана" відноситься до джерела β-глюкана, такого як очищений екстракт зі злаків, таких як овес або ячмінь, з високою концентрацією β-глюканового полімеру. Такий очищений екстракт може бути комерційно доступним. Сполука на основі β-глюкана переважно містить, щонайменше, 50 мас.% β-глюканового полімеру, переважно, щонайменше, 70 %, типово, приблизно 75 %, причому інша частина складається з білків, волокон і ліпідів, що містяться в злаках. Глюкагель (серійно випускається DKSH) є прикладом сполуки на основі β-глюкана, що підходить для способу відповідно до винаходу. Глюкагель включає 75 % β-глюканового полімеру, 5 % волокон інших, ніж β-глюкан, 4 % білків, 3 % крохмалю й 1,5 % ліпідів. Зазвичай сполуку на основі β-глюкана й суміш стабілізаторів додають у гарячу воду частинами. З іншого боку, також можна додавати воду до сполуки на основі β-глюкана при перемішуванні, причому зазначену воду додають частинами. З іншого боку, до сполуки на основі β-глюкана також можна додавати невелику кількість етанолу (приблизно 6 мл етанолу на грам β-глюканового полімеру) для змочування порошку перед додаванням гарячої води. Переважно суміш перемішують за температури й протягом періоду часу, що підходять для одержання гомогенного й стійкого розчину, який, переважно, не містить які-небудь частки βглюкана в суспензії в розчині. Типово суміш перемішують за температури в інтервалі від 80 °C до 100 °C протягом періоду в інтервалі від 1 хв. до 2 годин, переважно, від 5 хв. до 1 години. Стадію механічного перемішування виконують, наприклад, за допомогою обладнання, що змішує, переважно, високошвидкісного диспергатора (понад 1000 об./хв.), такого як ротаційностаторний змішувач (такий як Ultra-turrax, VMI або змішувач Silverson) або змішувач дефлокуляційного типу (такий як VMI), або будь-якого апарата, що підходить для гомогенізації суміші. Переважно стадію механічного перемішування виконують за допомогою ротаційностаторного змішувача. Зазвичай використовують комбінацію різних видів змішувачів, наприклад, змішувач дефлокуляційного типу, а потім ротаційно-статорний змішувач. Швидкість перемішування переважно перебуває в інтервалі від 100 об./хв. до 16000 об./хв., переважно, від 1000 об./хв. до 16000 об./хв. Переважно, зокрема, коли сполука на основі β-глюкана включає білки, за стадією механічного перемішування слідує стадія кип'ятіння водяного розчину, переважно, за температури 100 °C, переважно протягом 30 хв. - 120 хв., і стадія центрифугування й відділення твердих речовин. Стадія кип'ятіння націлена на флокуляцію білків, явно присутніх у водяному розчині, отриманому після стадії механічного перемішування. Флокульовані білки звичайно усувають через стадію центрифугування. Згідно з таким втіленням потім, для одержання композиції відповідно до винаходу перед її кондиціюванням, додають інші інгредієнти, такі як ароматизатори, концентровані фруктові або овочеві соки, речовини, що підсолоджують й вищевказані добавки. Переважно спосіб відповідно до винаходу також включає стадію термообробки композиції перед або під час кондиціювання зазначеної композиції. Така термообробка націлена на запобігання розмноження мікробів у композиції під час періоду її зберігання. Наприклад, композицію кондиціонують при високій температурі, як правило, в інтервалі від 80 °C до 100 °C, або композицію обробляють шляхом пастеризації будь-якого типу. Відповідно до одного втілення композицію обробляють шляхом пастеризації перед її кондиціюванням, наприклад, шляхом миттєвої пастеризації. Відповідно до одного втілення композицію обробляють шляхом пастеризації після її кондиціювання, наприклад, шляхом пастеризації в лійці. Одиниця напою Одиниця напою (одноразова доза) відповідно до винаходу переважно дозволяє ввести, щонайменше, 3 г β-глюканового полімеру протягом одного дня, зокрема, за 12-годинний період. Переважно одиниця напою являє собою 200 мл – 500 мл напою, переважно, 200 мл – 330 мл. Відповідно до одного втілення одиниця напою являє собою 330 мл напою. 9 UA 114334 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Наприклад, одиниця напою в 330 мл композиції відповідно до винаходу, що включає 1,0 мас.% β-глюкана, дозволяє ввести 3,3 г β-глюкана й може бути легко випита навіть у рамках щоденної дієти. Згідно з іншим втіленням одиниця напою являє собою 200 мл напою. Наприклад, одиниця напою в 200 мл композиції відповідно до винаходу, що включає 1,5 мас.% β-глюкана, дозволяє ввести 3,0 г β-глюкана й може бути легко випита навіть у рамках щоденної дієти. Способи попередження захворювань Як відомо фахівцям, β-глюканові полімери, коли використовуються на достатніх рівнях, виявляють сприятливу дію щодо зниження рівня холестерину й глікемічного індексу, знижуючи за допомогою цього небезпеку появи серцево-судинних захворювань і метаболічного синдрому. Тому даний винахід відноситься до композиції, визначеної вище, для застосування для попередження серцево-судинного захворювання в суб'єкта. Даний винахід також відноситься до застосування композиції, визначеної вище, для одержання функціонального харчового продукту, призначеного для попередження серцевосудинного захворювання. Даний винахід також відноситься до способу попередження серцево-судинного захворювання в суб'єкта, що включає введення суб'єктові, що потребує цього, профілактично ефективної кількості композиції, визначеної вище. У контексті винаходу термін "серцево-судинне захворювання" відноситься до захворювання, яке стосується серця або кровоносних судин (артерії й вени). Конкретніше, серцево-судинне захворювання відповідно до винаходу означає захворювання, ушкодження або симптом, асоційовані із процесом атерогенезу, який вражає серцево-судинну систему. Зокрема, включаються стани, при яких розвивається атеросклеротична бляшка, а також ускладнення через утворення атеросклеротичної бляшки (стеноз, ішемія) і/або через її еволюцію убік гострого ішемічного удару (тромбоз, емболія, інфаркт, розрив артерії). Серцево-судинні захворювання включають хворобу коронарної артерії, коронарну хворобу серця, гіпертензію, атеросклероз, зокрема, атеросклероз клубової або стегнової артерії, стенокардію, тромбоз, серцеву недостатність, удар, судинну аневризму, кальцинування судин, інфаркт міокарда, стеноз судин і інфаркт, і судинну деменцію. Переважно серцево-судинне захворювання відповідно до винаходу вибирають із групи, яка складається із хвороби коронарної артерії, гіпертензії, атеросклерозу, судинної аневризми, кальцинування судин, судинної деменції й серцевої недостатності. Даний винахід також відноситься до композиції, визначеної вище, для застосування для попередження метаболічного синдрому в суб'єкта. Даний винахід також відноситься до застосування композиції, визначеної вище, для одержання функціонального харчового продукту, призначеного для попередження метаболічного синдрому. Даний винахід також відноситься до способу попередження метаболічного синдрому в суб'єкта, що включає введення суб'єктові, що потребує цього, профілактично ефективної кількості композиції, визначеної вище. У контексті винаходу термін "метаболічний синдром" відноситься до множинного фактора ризику серцево-судинного захворювання, що включає 6 наступних компонентів: абдомінальне ожиріння, атерогенна дисліпідемія, підвищений кров'яний тиск, інсулінорезистентність із або без непереносимістю глюкози, прозапальний стан і протромботичний стан. Метаболічний синдром конкретніше визначений в Grundy et al. (2004), Circulation, 109: 433-438. Використовуваний у даному описі термін "функціональний харчовий продукт" відноситься до природного або переробленого харчового продукту, який містить відомі біологічно активні сполуки, які при певному наборі якостей і в певній кількості забезпечують клінічно доведену й задокументовану сприятливу дію на здоров'я. Використовуваний у даному описі термін "попереджуючий" або "попередження" означає зниження або анулювання небезпеки появи розглянутих захворювань. Композиції відповідно до винаходу будуть уводитися суб'єктові в кількості, достатньому для затримки, ослаблення або попередження початку клінічного або субклінічного захворювання. Кількість, адекватна такій меті, визначається як "профілактично ефективна кількість". Установлення відповідного дозування й схеми приймання може бути легко здійснене фахівцями в даній області техніки. Кількості, ефективні для такого застосування, можуть залежати від тяжкості захворювання або стану й маси тіла й загального стану пацієнта, але типово становлять, щонайменше, 3 г β-глюканового полімеру в день на суб'єкта. Загальну ефективну кількість β-глюканових полімерів у композиціях відповідно до винаходу можна вводити ссавцеві 10 UA 114334 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 у вигляді однієї дози або може вводитися з використанням протоколу дробового лікування, за яким уводять кілька доз протягом більш тривалого періоду часу. Профілактично ефективна кількість композицій відповідно до винаходу і використовувана в способах даного винаходу, придатна до ссавців (наприклад, людей), може бути визначена фахівцем у даній області техніки з урахуванням індивідуальних відмінностей у віці, масі тіла й стані ссавця. Засоби відповідно до винаходу уводять суб'єктові (наприклад, ссавцеві, такому як людина, миша, домашня худоба (наприклад, велика рогата худоба, вівці або свині), свійська тварина (наприклад, кішка або собака)) в ефективній кількості, що представляє собою кількість, яка дає бажаний результат в обробленого суб'єкта. Такі фізіологічно ефективні кількості можуть бути визначені емпірично фахівцем у даній області техніки. Композиції відповідно до винаходу переважно використовують для підтримки в суб'єкта нормальної концентрації холестерину в крові. Використовуваний у даному описі термін "підтримка" означає попередження істотних змін рівня, що представляє інтерес, від заданого значення. Використовуваний у даному описі термін "нормальна концентрація холестерину в крові" відноситься до інтервалу концентрацій холестерину в крові, вимірюваних у здорового суб'єкта. Типово нормальна концентрація холестерину в крові нижче 200 мг/мл або 5,2 ммоль/л. Композиції відповідно до винаходу також переважно використовують для зниження глікемічного індексу харчового продукту або їжі, що поглинається суб'єктом. Використовуваний у даному описі термін "глікемічний індекс" або "GI" відноситься до класифікаційного критерію харчового продукту, що включає вуглеводи, заснованому на його дії на глікемію протягом двох годин після його поглинання. Глікемічний індекс харчового продукту дається щодо еталонного продукту, для якого задається індекс 100 (типово глюкоза або пшеничний хліб). Композиції відповідно до винаходу особливо застосовні для зниження глікемічного індексу під час приймання їжі, зокрема, коли вводяться, переважно, проковтуються, одночасно з їжею. У контексті винаходу "суб'єктом" позначають людину або ссавця, що не є людиною, такого як гризуни (пацюк, миша, кролики), примат (шимпанзе), сімейства котячих (кішка) або сімейства собачих (собака). Переважно суб'єктом є людина. Суб'єкт відповідно до винаходу може бути, зокрема, чоловіком або жінкою. Суб'єкт відповідно до винаходу переважно є дорослим. В окремому втіленні суб'єкт, якого лікують, має нормальну або помірно підвищену концентрацію холестерину в крові. В іншому окремому втіленні суб'єкт, якого лікують, має ожиріння. Використовуваний у даному описі термін "ожиріння", або "ожирілий", відноситься до медичного стану, при якому надлишковий жир організму накопичується до ступеня, який може впливати на здоров'я, що веде до зниження ймовірної тривалості життя й/або зрослим проблемам зі здоров'ям. Ожиріння типово визначають, оцінюючи індекс маси тіла (BMI), при вимірюванні якого порівнюють масу й зріст. Зокрема, людей, що мають надлишкову масу, 2 2 визначають якщо їх BMI становить від 25 кг/м до 30 кг/м , і таких, що мають ожиріння, коли він 2 перевищує 30 кг/м . Композиції відповідно до винаходу переважно вводять пероральним шляхом. Вони звичайно проковтуються, переважно, до або під час приймання їжі. Приклади Приклад 1 Даний приклад показує, що суміш стабілізаторів дає можливість стабілізувати водну композицію з β-глюкановим полімером. Інгредієнти тм - Глюкагель , що серійно випускається DKSH, тм - фібргум (аравійська камедь), що серійно випускається Nexira, тм - тиксогум S (аравійська камедь/ксантанова камедь 1:1), що серійно випускається Nexira, - реогель® (ксантанова камедь), що серійно випускається Nexira, - Meyprodor 50 (гуарова камедь), що серійно випускається Dansico, - цитрат калію (трикалійцитрат), що серійно випускається Glanbia Nutritionals, - здрібнений пектин RS 461 S1, що серійно випускається Dansico, - карагінан 201 (карагінани), що серійно випускається Dansico, - здрібнений LBG 246 (камедь бобів ріжкового дерева), що серійно випускається Dansico, - вівапур MCG 591F (мікрокристалічна целюлоза), що серійно випускається Rettenmaier, - хлорид калію Analar Normapur, що серійно випускається VWR, - карбонат кальцію, що серійно випускається Chemie-Plus Laboratories, і - безводна лимонна кислота, що серійно випускається DSM. 11 UA 114334 C2 5 10 15 20 Одержання випробовуваних композицій Випробовувані композиції, що включають β-глюкановий полімер, одержують із використанням комерційно доступного глюкагеля як джерела β-глюканового полімеру. тм Глюкагель включає - 75 мас.% β-глюканового полімеру, - 5 мас.% волокон інших, ніж β-глюкан, - 4 мас.% білків, - 3 мас.% крохмалю й - 1,5 мас.% ліпідів. Спосіб одержання випробовуваних композицій наступний. Глюкагель змішують зі стабілізаторами й необов'язковими солями, і відповідно одержують суміш порошків. Потім отриману суміш додають у попередньо встановлену кількість води, попередньо нагрітої до 80 °C, і одержують суспензію. Кількість води обчислюють згідно з бажаною концентрацією βглюканового полімеру в кінцевій випробовуваній композиції. Потім отриману суспензію механічно перемішують протягом 1-3 хв. і підтримують при 80 °C, і відповідно одержують розчин β-глюканового полімеру. Наприкінці перемішування до гарячого розчину додають лимонну кислоту (50 %, мас./мас.) для доведення рН до 3,5, і отриманий розчин кондиціонують у пляшці перед охолодженням і залишають за температури зберігання 4 °C. Потім вимірюють період стійкості різних випробовуваних композицій і представляють у таблиці 1а й таблиці 1b. Період стійкості випробовуваної композиції являє собою період, під час якого зазначена випробовувана композиція залишається стійкою без утворення агрегатів, седиментації або явища поділу фаз і без якої-небудь зміни аспекту, який може впливати на її придатність для пиття. 12 UA 114334 C2 Таблиця 1а. Період стійкості Приклад 1 2 3 Спосіб перемішування Змішувач дефлокуляційного типу (1500 об./хв.) Змішувач дефлокуляційного типу (1500 об./хв.) Магнітна мішалка (100 - 800 об./хв.) 4 Магнітна мішалка (500 об./хв.) 5 Магнітна мішалка (500 об/хв.) 6 Магнітна мішалка (500 об./хв.) 7 8 Змішувач дефлокуляційного типу (2000 об./хв.) + ротаційностаторний змішувач (15000 об./хв.) Змішувач дефлокуляційного типу (2000 об./хв.) + ротаційностаторний змішувач (13000 об./хв.) 9 10 5 10 Ротаційно-статорний змішувач (6500 об./хв.) Магнітна мішалка (500 об./хв.) Інгредієнти Період стійкості 1,44 % глюкагеля 3 дні при 4 °C 0,58 % глюкагеля 3 дні при 4 °C 1,6 % глюкагеля, 0,5 % фібргума 1,44 % глюкагеля, 0,5 % гуарової камеді 1,44 % глюкагеля, 1,0 % гуарової камеді 1,44 % глюкагеля, 0,25 % тиксогума S, 1,0 % цитрату калію 0,58 % глюкагеля, 0,2 % тиксогума S, 0,2 % пектину RS 461, 0,01% CaCO3 1,44 % глюкагеля, 0,1 % тиксогума S, 0,1 % пектину RS 461, 0,005 % CaCO3 1,44 % глюкагеля, 0,2 % тиксогума S, 0,2 % пектину RS 461, 0,01% CaCO3 1,44% глюкагеля, 0,2% тиксогума S, 0,02% CaCO3 2 дні при 4 °C 2 дні при 4 °C 2 дні при 4 °C > 1 місяця при 4 °C > 1 місяця при 4 °C > 23 днів при 4 °C > 6 місяців при 4 °C, > 6 місяців при 25 °C > 6 місяців при 4 °C, 15 днів при 25 °C Випробовувані композиції 1 і 2 показують, що розчин, що включає одну сполуку на основі βглюкана без якого-небудь стабілізатора, стійкий не більше 3 днів при 4 °C. Випробовувані композиції 3 – 5 показують, що один стабілізатор (аравійська камедь або гуарова камедь) не здатний стабілізувати розчин β-глюкана більше 2 днів. Наведені вище результати в такий спосіб показують, що необхідна суміш стабілізаторів для того, щоб стабілізувати композицію з розчином β-глюкана протягом, щонайменше, 23 днів при 4 °C. Випробовувані композиції 6 – 10 показують, що суміш, щонайменше, двох стабілізаторів продовжує стійкість композиції при 4 °C до, щонайменше, 23 днів (і навіть до шести місяців у випадку композицій 9 і 10) без впливу на придатність композиції для пиття. 13 UA 114334 C2 Таблиця 1b. Період стійкості Приклад 11 12 13 14 15 Спосіб перемішування Ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) Ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) Ротаційно-статорний змішувач (8000 об/хв.) Ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) Ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) 16 17 20 25 Ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) 20 15 Ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) 19 10 Ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) 18 5 Ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) Ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) Інгредієнти 1,44 % глюкагеля 1,44 % глюкагеля, 0,2 % пектину RS 461 1,44 % глюкагеля, 0,5 % фібрегума 1,44 % глюкагеля, 0,5 % реогеля 1,44 % глюкагеля, 0,04 % карагінанів 1,44 % глюкагеля, 0,1 % камеді плодів рожкового дерева 1,44 % глюкагеля, 0,1 % гуарової камеді 1,44 % глюкагеля, 0,4 % мікрокристалічної целюлози 1,44 % глюкагеля, 0,2 % тиксогума S, 0,2 % пектину RS 461 1,44 % глюкагеля, 0,2 % тиксогума S, 0,2 % пектину RS 461, 0,1% KCl Період стійкості 3 дні при 4 °C, 3 дні при 25 °C 3 дні при 4 °C, 3 дні при 25 °C 3 дні при 4 °C, 3 дні при 25 °C 8 днів при 4 °C, 8 днів при 25 °C 3 дні при 4 °C, 3 дні при 25 °C 3 дні при 4 °C, 3 дні при 25 °C 3 дні при 4 °C, 3 дні при 25 °C 3 дні при 4 °C, 57 днів при 4 °C, > 57 днів при 25 °C > 57 днів при 4 °C, > 57 днів при 25 °C Випробовувана композиція 11 показує, що розчин, що включає одну сполуку на основі βглюкана під час відсутності якого-небудь стабілізатора, не є стійким більше 3 днів при 4 °C або 25 °C. Композиції 12 – 18 показують, що один стабілізатор (пектин, аравійська камедь, ксантанова камедь, карагінани, камедь бобів ріжкового дерева, гуарова камедь, мікрокристалічна целюлоза) не здатний стабілізувати розчин β-глюкана протягом тривалого часу. Випробовувані композиції 19 і 20 показують, що, щонайменше, два стабілізатори продовжують стійкість композиції до, щонайменше, 57 днів при 4 °C і 25 °C без впливу на придатність композиції для пиття. Одержання напоїв Придатний для пиття напій № 1 одержують згідно із пропорціями випробовуваної композиції 9. Глюкагель (1,44 %), тиксогум S (0,2 %), пектин RS 461 (0,2 %) і СаСО3 (0,01 %) змішують зі стевією (0,01 %) і цукром (3,3 %). Отриману порошкоподібну суміш стабілізують у гарячій воді відповідно до процедури, описаної вище, з використанням змішувача дефлокуляційного типу (2000 об./хв.) і ротаційно-статорного змішувача (15000 об./хв.). Потім отриманий гарячий розчин підкислюють до рН = 3,5 шляхом додавання лимонної кислоти (50 % мас./мас.). Потім додають концентрований змішаний плодово-ягідний сік (3,3%, Döhler). Порівняння з випробовуваною композицією 9 показує, що додавання зазначених додаткових інгредієнтів не впливає на стійкість напою, який показує такі ж властивості стійкості, що й випробовувана композиція. В'язкість напою № 1 становить 23,1 мПас при 25 °C при вимірюванні з використанням вібровіскозиметра (And SV-10) відповідно до методу, описаного в описі. Також одержують придатні для пиття напої №№ 2-4 відповідно до винаходу (таблиця 1с), які показують гарні властивості стійкості при 4 °C і 25 °C протягом, щонайменше, 57 днів. 14 UA 114334 C2 Таблиця 1с. Композиції напоїв, придатних для пиття Приклад Спосіб перемішування Напій № 2 Напій № 3 ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) Напій № 4 5 ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) ротаційно-статорний змішувач (8000 об./хв.) Інгредієнти 1,44 % глюкагеля, 0,2 % тиксогума S, 0,2 % пектину RS 461, 3,3 % цукру, 0,01 % стевія 1,44 % глюкагеля, 0,2 % тиксогума S, 0,2 % пектину RS 461, 3,3 % цукру, 0,01 % стевія, 0,1% KCl 1,44 % глюкагеля, 0,2 % тиксогума S, 0,2 % пектину RS 461, 3,3 % цукру, 0,01 % стевія, 0,01 % CaCO3, 0,1% KCl Період стійкості > 57 днів при 4 °C > 57 днів при 25 °C > 57 днів при 4 °C > 57 днів при 25 °C > 57 днів при 4 °C > 57 днів при 25 °C Динамічну в'язкість напоїв № 2, № 3 і № 4 також вимірюють із використанням вібровіскозиметра (And SV-10) при 25 °C і з використанням пластомера при 4 °C і 25 °C (Kinexus Pro, Malvern Instruments, 1 градус/діаметр 50 мм, верхній конус, титан). Вимірювання виконують зі свіжоприготовленими напоями (таблиця 1d) і з напоями, витриманими протягом 57 днів при 4 °C (таблиця 1е) або при 25 °C (таблиця 1f). Таблиця 1d. Динамічна в'язкість свіжоприготованих напоїв В'язкість за Kinexus (мПас) В'язкість за And (мПас, при 25 °C) 1с -1 30 с -1 60 с -1 4 °C 25 °C 4 °C 25 °C 4 °C 25 °C Напій № 2 25,9 707,5 163,5 111,7 51,9 88,9 42,1 Напій № 3 31 436,8 201,3 112,6 61,0 93,9 49,1 Напій № 4 32,3 516,3 263,3 125,1 67,5 103,4 53,4 10 Таблиця 1e: Динамічна в'язкість напоїв, витриманих протягом 57 днів при 4 °C В'язкість за Kinexus (мПас) В'язкість за And (мПас, при 25 °C) 1с -1 30 с -1 60 с -1 4 °C 25 °C 4 °C 25 °C 4 °C 25 °C Напій № 2 51.8 218,9 141,3 202,0 140,0 132,8 90,8 Напій № 3 57.4 177,2 135,7 190,2 136,9 127,5 88,8 Напій № 4 53.7 211,8 125,9 183,0 132,2 122,0 87,5 15 UA 114334 C2 Таблиця 1f: Динамічна в'язкість напоїв, витриманих протягом 57 днів при 25 °C В'язкість за Kinexus (мПас) В'язкість за And (мПас, при 25 °C) 1с -1 30 с -1 60 с -1 4 °C 25 °C 4 °C 25 °C 4 °C 25 °C Напій № 2 15 20 25 30 161,0 192,2 160,7 119,3 95,7 53.1 1788 1164 168,7 124,5 111,3 80,9 Напій № 4 10 205,5 Напій № 3 5 47.4 51.4 2082 1610 207,2 153,5 136,1 97,0 Приклад 2 Даний приклад показує сприятливу дію композиції відповідно до винаходу на глікемію в пацюків. Матеріали й методи Матеріали ТМ Глюкагель , що серійно випускається DKSH ТМ Тиксогум S (аравійська камедь/ксантанова камедь 1:1), що серійно випускається Nexira Здрібнений пектин RS 461 S1, що серійно випускається Dansico β-глюкановий полімер з молекулярною масою 160 кД, що серійно випускається Megazyme β-глюкановий полімер з молекулярною масою 270 кД, що серійно випускається Megazyme β-глюкановий полімер з молекулярною масою 590 кД, що серійно випускається Megazyme Методи Напій, що включає 7,5 % крохмалю, представлений як "їжа", з'їдається в той же час, що й досліджувані напої. Випробовують п'ять напоїв: 1) контрольний напій, що включає тільки воду, 2) напій, що включає воду, 1 % β-глюканового полімеру з молекулярною масою 590 кД (Megazyme), 0,2 % тиксогума S, 0,2 % пектину й 0,01 % СаСО3, 3) напій, що включає воду, 1 % β-глюканового полімеру з молекулярною масою 250 кД (глюкагель), 0,2 % тиксогума S, 0,2 % пектину й 0,01 % СаСО3, Для кожної категорії використовують десять пацюків. Пацюків годують напоями, які випробовують, потім напоєм, що містить крохмаль. Використовують 13,3 мл напою на кг маси пацюка. Зразки крові беруть через 0, 15, 30, 45, 60, 90 і 120 хвилин після їжі. Глікемію аналізують із використанням глюкометра (Ultratouch 2, Lifescan). Результати Визначають площу під кривою (AUC) глікемії для кожної категорії через 120 хвилин після їжі. Таблиця 2 показує отримані результати. Таблиця 2. AUC глікемії Композиція 1 4 5 AUC120 7771 6833 7034 Зниження щодо контролю з водою (1) 0,0% -13,7%* -10,5%* * (p