Спосіб підготовки живильної води для екстрагування сахарози із бурякової сировини

Спосіб підготовки живильної води для екстрагування сахарози із бурякової сировини, що включає обробку води газоподібним діоксидом сірки, який відрізняється тим, що після обробки води газоподібним діоксидом сірки вводяться солі полігексаметиленгуанідину у кількості 0,004-0,01 % до маси води. Корисна модель відноситься до харчової промисловості, а саме технології бурякоцукрового виробництва. Відомо, що для процесу екстрагування сахарози із бурякової* сировини необхідно застосовувати воду з слабокислою реакцією середовища (рНго=5,8-6,2), що пов'язано з мінімальним переходом високомолекулярних сполук у дифузійний сік та очищенням клітинного соку в процесі екстрагування. По технічній суті найбільш близьким до корисної моделі І прийнятим за прототип являється спосіб підготовки живильної води для екстрагування сахарози із бурякової сировини з використанням діоксиду сірки. [ҐШ.Силин, Технология сахара. М.: Пищевая промышленность, 1967 с. 144-209. Спосіб включає спалювання комкової сірки в спеціальних печах, одержання та застосування газоподібного SO2 для підкислення лужної живильної водидо рН2о 5,8-6,5. Недоліком цього способу є відсутність підвищення якості води, що зумовлює недостатній ефект очищення клітинного соку в процесі екстрагування. В основу корисної моделі поставлена задача створення найбільш ефективного способу підготовки води для екстрагування сахарози з метою одержання живильної води заданих значень рН та одержання дифузійного соку високої чистоти, що призводить до збільшення виходу цукру та зменшення втрат його в мелясі. Поставлена задача вирішується тим, що живильну воду для екстрагування сахарози із буря кової сировини обробляють газоподібним діоксидом сірки. Згідно корисної моделі після цього вводяться солі пол і гексаметіл єн гуанідину у кількості 0,004-0,01% до маси води. Причинно-наслідковий зв'язок між запропонованими ознаками та технічним результатом полягає в наступному. По-перше, полі гексаметил єн гуанідин (ПГМГ) являє собою полімер, у якого число ланок в одній молекулі складає зазвичай від 2-3 до 50-60 залежно від способу приготування. ПГМГ є катіонним поліелектролітом, що зумовлює його флокуляційні та коагуляційні властивості щодо високомолекулярних сполук, які містяться у воді та буряку. Завдяки коагуляції високомолекулярних сполук, одержуємо живильну воду, очищену від розчинних і завислих домішок. При екстрагуванні цукру з бурякової стружки живильною водою, яка містить коагулянт у вигляді солей полігексаметіл єн гуанідину відбувається коагуляція високомолекулярних сполук бурякової стружки всередині клітини, що сприяє одержанню дифузійного соку підвищеної чистоти при невеликих витратах препарату, що призводить до збільшення виходу цукру і зниження втрат його в мелясі. По-друге, солі полігексаметіленгуанщу мають нейтральну реакцію (рНго=7) середовища, що не спричинює ускладнення технологічного процесу екстрагування. По-третє, введення солі полігексаметіленгуаниду сприяє підвищенню вмісту сухих речовин жому за рахунок меншого переходу ВМС у дифузійний сік. со ю 00 00 О) 8853 Спосіб здійснюється таким чином. Живильна вода підлягає сульфітації діоксидом сірки до рН2о 5,8-6,5 з наступним додаванням солей полігексаметіленгуанідину в кількості 0,004-0,01% до маси води. Приклад. Для екстрагування сахарози із бурякової стружки взято живильну воду, сульфітовану діоксидом сірки до рНго 5,8-6,5 з наступним додаванням різних кількостей коагулянту солей полігексаметіленгуанідину від 0,001 до 0,015% до маси води. При цьому проводили процес екстрагування сахарози при нормативних параметрах і визначали рНго води, чистоту соку, вміст ви со ко молекулярних сполук (ВМС) і пектинових речовин в соці та розраховували ефект очистки соку. Результати досліджень наведені в таблиці. ЗГІДНО таблиці при використанні для обробки живильної води солі полігексаметіленгуанідину у кількості менше 0,004% до маси води (приклад 1) спостерігається невисокий ефект очищення дифузійного соку. Результати прикладів 2-4 показали найбільш ефективні значення витрат запропонованого коагулянту для підготовки живильної води, які складають 0,004-0,01% ПГМГ до маси води. Так ефект очищення дифузійного соку при цьому становив 18-24%. Додавання солі полігексаметіленгуанідину у кількості більше 0,01% (приклад 5) до маси води з точки зору підвищення ефекту очищення дифузійного соку та витрат реагенту економічно недоцільне. Технічний результат полягає в наступному. Спосіб підготовки живильної води призводить до одержання дифузійних соків високої чистоти за рахунок переходу меншої кількості нецукрів в сік, що збільшує вихід цукру та зменшує втрати його в мелясі. Таблиця 1 Вміст ВМС у ди- Вміст пектинових речоВитрати Чистота Ефект очищення № прифузійному соку, % вин у дифузійному соку, ПГМГ, % до дифузійного дифузійного соку, кладу наЮО г сухих ре- % на 100 г сухих речомаси води % соку, % човин вин контроль 0 85,4 2,9 1,87 6,1 1 0,001 86,0 2,35 1,65 12,6 2 0,004 86,7 2,18 1,5 17,7 3 0,007 86,9 2,16 1,45 22,2 4 0,01 87,0 2,15 1,4 23,4 5 0,015 86,8 2,2 1,4 22,9 Комп'ютерна верстка А Крижанівський Підписне Висновки Невисокий ефект очищення соку Невисокий ефект очищення соку Достатній ефект очищення соку Високий ефект очищення соку та зменшення в ньому вмісту високомолекулярних сполук Недоцільно з точки зору зменшення ефекту очищення та витрат реагенту Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601