Спосіб отримання біодобрива

1. Спосіб отримання біодобрива, що включає уведення біопрепарату до поживного органічного середовища з подальшою ферментацією, який відрізняє ться тим, що біопрепарат, який містить композицію штамів бактерії Bradyrhizobia japonicum з можливістю пристосування до різних 3 27093 екологічної чистоти та зменшенні витрат на виробництво біодобрива. Завдання корисної моделі вирішується тим, що спосіб отримання біодобрива, який включає уведення біопрепарату до поживного органічного середовища з подальшою ферментацією, згідно з корисною моделлю включає уведення біопрепарату, що містить композицію штамів бактерії Bradyrhizobia japonicum з можливістю пристосування до різних ґрун тових умов, до поживного органічного середовища, яке готують з нехлорованої води, цукру та гліцерину з отриманням рідкого концентрату бактерій, після чого отриманий концентрат уводять до активного середовища. Використання у складі добрива біопрепарату, що містить культури бактерій, для покращення росту сільськогосподарських рослин шляхом забезпечення їх необхідними азотними сполуками у природній, доступній для рослин формі, є перспективною агротехнологією завдяки екологічній чистоті та нетоксичності добрив, їх безпечності для людей і тварин, оздоровленню грунту і підвищенню урожайності культур від 5 до 50% в залежності від виду рослин. До позитивних якостей біопрепаратів слід віднести підвищення витривалості рослин у несприятливих природних умовах, опору хворобам тощо. Використання у біопрепараті комбінації штамів бактерії Bradyrhizobia japonicum, яка за природою є такою, що утримує та переробляє азот, дає можливість застосування біодобрива у різних ґрунтови х та кліматичних умовах, наприклад, одночасне використання штамів, пристосованих до вологого та холодного грунту, до гарячого та сухого гр унту, до гр унту з високим вмістом азоту. Застосування розчину біопрепарату поживного середовища з суміші нехлорованої води, цукру та гліцерину для процесу ферментації сприяє значному прискоренню розмноження бактерій Bradyrhizobia japonicum. Попередня обробка торфу гамма-променями є засобом стерилізації основи-носія штамів азотфіксуючих бактерій Bradyrhizobia japonicum для забезпечення їх е фективності. Біодобриво, отримане за корисною моделлю, використовується для обробки насіння рослин, зокрема сої, перед посівом. Біодобриво виготовляється як у вигляді суспензії, так і у вигляді порошку. Корисна модель здійснюється наступним чином. Приклад 1. Активним компонентом біодобрива за корисною моделлю є біопрепарат, який отримують шляхом поєднання кількох штамів бактерії Bradyrhizobia japonicum, підібраних таким чином, щоб композиція бактерій була здатною активно діяти у різних ґрунтових та кліматичних умовах. Ефективним є одночасне використання штамів бактерій, пристосованих до вологого та холодного грунту (АВМ 201), до гарячого та сухого грунту (АВМ 202), до грунту з високим вмістом азоту (АВМ 203). 4 Проведення біокаталізу (ферментації) з метою розмноження бактерій відбувається у поживному середовищі, яке містить нехлоровану воду з доданням цукру та гліцерину. Комбінація штамів Bradyrhizobia japonicum уводиться до рідкого поживного середовища для подальшого розмноження. Термін ферментації становить біля 14 днів, після чого рівень концентрації бактерій досягає близько 1х1012 в 1мл. Для приготування біодобрива у вигляді суспензії рідкий концентрат, отриманий у процесі ферментації, розводять водою до концентрації від 6х109 до 1,2 х1010 в 1мл. Готову суспензію наносять у кількості 85200мл на 90кг (приблизно 200000 бактерій на насінину) безпесередньо на насіння рослин, зокрема сої, шляхом перемішування під час засипання насіння в сіялку, після чого відбувається закріплення бактерій Bradyrhizobia japonicum на насінні сої з утворенням симбіозу (взаємовигідного співжиття). Бактерії утворюють на корінні сої колонії у формі бульбочок. При цьому бактерії поглинають азот з повітря та перетворюють його у форму, придатну для споживання рослиною. Це призводить до прискорення здорового росту сільгоспкультури, внаслідок чого підвищується витривалість та урожайність рослин. Рослина сої значно краще засвоює азот, перероблений бактеріями, ніж з хімічних азотних добрив. На проросшому насінні бактерії охоплюють корінне волосся рослини, розмножуючись та утворюючи бульбочки. Активне закріплення колоній бактерій відбувається під час збільшення кількості азотних сполук. Приклад 2. Біодобриво у вигляді порошку представляє собою побрібнений стерильний препарат на основі торфу. Тор ф є основою-носієм для штамів азотфіксуючих бактерій Bradyrhizobia japonicum. Торф попередньо обробляється гамма-променями з метою стерилізації середовища для активних бактерій, та розміщується у поліетиленові пакети. Після отримання рідкого концентрату бактерій (за прикладом 1), його упорскують до пакетів зі стерильним торфом. Концентрація бактерій у біодобриві на основі торфу становить від 1х108 до 3х109 на 1гр. Отримане біодобриво наноситься у розрахунку 145г на 80кг насіння (приблизно 1000000 бактерій на насінину) сої шляхом змішування вручну у сіялці. Отримане біодобриво застосовують при температурі 4-25°С, зберігають у прохолодному місці, захищаючи від попадання прямих сонячних променів. Насіння, оброблене біодобривом за корисною моделлю, необхідно висіяти у грунт протягом 24 годин. У разі недотримання цієї вимоги обробити перед посівом повторно. При дотриманні правил використання біодобрив та агротехнології вирощування сої, використання біодобрива сприяє підвищенню урожайності рослин на 5-25%, розвитку покращених генетичних якостей рослин, дозволяє рослинам адаптуватися до різних умов грунту та клімату. Препарат екологічно чистий, сумісний з іншими препаратами для обробки рослин, не 5 містить генетично модифікованих простий у застосуванні. 27093 продуктів, 6