Спосіб консервування мінеральної води з підвищеним вмістом органічних речовин при промисловому розливі

1. Спосіб консервування мінеральної води з підвищеним вмістом органічних речовин при промисловому розливі, що включає розчинення 3 при зміні окислювально-відновного середовища, в якому формується вода у водоносному горизонті, вони за незначний проміжок часу, а саме, протягом 1-2 діб, внаслідок хімічних реакцій повністю перетворюються на неактивні. Тому застосування даних вод для лікування та профілактики населення було ефективне лише в умовах курорту. Попереднім аналогом пропонованого методу стабілізації лікувальних властивостей води є розроблений метод патенту №777 Моісеєвої Н.П., Крижко Г.Г., Короленко В.Д., Націка В.Г. "Спосіб консервування мінеральних вод типу "Нафтуся", який полягає в тому, що до свіжовідібраної води додається сірководень в кількості 5,8-6,2мг/дм3. Стабілізуюча дія сірководню основана на тому, що в його присутності мінеральна вода на протязі всього часу зберігання знаходиться в окислювально-відновному середовищі, що відповідає умовам її формування в природному водоносному горизонті. За цих умов не розвивається негативно діюча мікрофлора, яка сприяє перетворенню бальнеологічно активних речовин в неактивні, знижуючи лікувальні властивості води. Крім того, зберігається газова атмосфера і окислювально-відновне середовище системи, що забезпечує постійність хімічного складу води не менше як 6 місяців. Разом з тим, додавання сірководню в такій концентрації не змінює лікувальні властивості води, оскільки, згідно з літературними джерелами, його вплив на організм проявляється при нижній меж концентрації лише від 10мг/дм. Недоліками методу явилось те, що при концентрації сірководню у мінеральній воді, зазначеній в патенті-аналогу, її смакові властивості виявились дещо незадовільними. Тому постало питання про зменшення концентрації консерванту, але разом з тим збереження ефекту стабілізації лікувальних властивостей води. При промисловому розливі експериментальних партій мінеральної води з підвищеним вмістом бальнеологічно активних органічних речовин виявилось, що додавання сірководню в концентрації, меншій встановленої патентом №777, недостатнє для збереження її хімічних характеристик і бальнеологічної активності. В зв'язку з усім вищенаведеним була поставлена задача розробити спосіб консервування мінеральних вод типу "Нафтуся" в промислових умовах, який би забезпечував зберігання лікувальних властивостей води не менше 6-ти місяців. Шляхом вирішення даної задачі є те, що до свіжовідібраної води додається сірководень в кількості від 1 до 5,8мг/дм3. Разом з сірководнем додається діоксид вуглецю в концентрації, за якої не проявляється його біологічна активність і яка не спричинює супутніх бальнеологічних ефектів - 150250мг/дм3. Разом з тим забезпечується збереження газової атмосфери І окислювальновідновного середовища бутильованої води та внаслідок цього забезпечуються лікувальні 30925 4 властивості води на протязі тривалого часу - не менше 6-ти місяців. При дослідженні експериментальних партій води, розлитої у відповідності до вищенаведеної технології, в певні строки зберігання визначались параметри хімічного складу води, включаючи основну характеристику - валову кількість органічних речовин та її бальнеологічна активність. Концентрація сірководню визначалась йодометричним методом. Загальний вміст органічних речовин Сорг валове досліджували методом сухого спалювання. Бальнеологічну активність визначали за антиоксидантними властивостями води в експериментах на тваринах і in vitro з застосуванням методу кінетичних хемілюмінесцентних характеристик. Приклад 1. Підтверджує вплив концетрації вуглецю на зберігання сірководню в пляшках. До води відразу після відбору із свердловини додавали близько 5мг/дм3 сірководню та різні кількості діоксиду вуглецю. Воду зберігали в закоркованих в промислових умовах пляшках. В різні строки зберігання води визначали концентрацію сірководню та діоксиду вуглецю. Результати аналізу показали, що при додаванні діоксиду вуглецю до концентрації у воді 150250мг/дм3 концентрація сірководню зберігається на протязі 11-ти місяців, а при концентрації діоксиду вуглецю 100мг/дм3 - на протязі півроку. Приклад 2. Підтверджує вибір оптимальної концентрації сірководню в бутильованій воді. До свіжевідібраної води додавали різні кількості сірководню - від 1,0 до 5,8мг/дм3, закоркували пляшки в промислових умовах. В різні сроки зберігання води визначали в пробах концентрацію сірководню, Сорг валове та біологічну активність (табл. 1). Результати аналізу показали, що для отримання якісної води, що зберігає свої властивості протягом шести місяців і має задовільні смакові якості, при вмісті діоксиду вуглецю 150-250мг/дм3 потрібно додавати сірководень до його концентрації уводі 1-5,8мг/дм3. Приклад 3. До свіжевідібраної води додавали сірководень до концентрації, не перевищуючої 5,8мг/дм3 та діоксид вуглецю в концентрації 150250мг/дм3 і закорковували в промислових умовах. На протязі 8-й місяців зберігання води періодично визначали в ній показники хімічного складу, кількість органічних речовин, кількість бальнеологічно активних азотовмісних сполук та бальнеологічну активність по біологічних показниках. Результати дослідження, приведені в таблиці 2 (середні дані), показали, що на протязі шести місяців всі показники якості води майже не змінюються. При подальшому зберіганні до 11-й місяців ці зміни теж були незначними. Приклад 4. До води відразу після відбору із свердловини додавали сірководень в концентрації до 5,8мг/дм3 та діоксид вуглецю - 150-250мг/дм3. Вода зберігалась в закоркованих пляшках на протязі 6-ти місяців. Експериментальні тварини утримувалась на базі в м. Чорнобиль і на протязі трьох місяців вживали корм, забруднений радіонуклідами (200-250Бк на добу), потім на 12му місяці життя протягом трьох тижнів отримували 5 30925 за розробленою схемою досліджувану воду. Визначали інтенсивність перебігу пероксидних процесів і активність ферментів антиоксидантного захисту (супероксиддисмутази і каталази) в периферичній крові тварин (Фіг., табл. 3). Результати аналізу показали, що курсове застосування води призводить до зниження інтенсивності перебігу пероксидних процесів в крові тварин. Поряд з цим спостерігалось зниження активності супероксиддисмутази і підвищення активності каталази в цій системі. Отримані дані свідчать, що біологічна дія досліджуваної води аналогічна встановленій дії в попередніх експериментах для нативної води. 6 води Опромінені опромінені + курс води 100,0±3,5 122,3± 4,1* Примітки: * - достовірна різниця з контролем (р