Пристрій для виділення костриці з луб’яної сировини

Пристрій для виділення костриці з луб'яної 3 32928 барабана 1, встановленого на опорах, виконаних у вигляді підшипників кочення 6, 7. Барабан отримує обертальний момент за допомогою зубчастої передачі 8 від стандартного приводу. У кожух барабана за допомогою завиткового живильника 3 завантажуються мелючи кулі. При обертанні барабана за допомогою рівнобіжних бильних лопатей 2 та мелючих куль відбувається процес виділення костриці. Одержане таким чином волокно вивантажують крізь діафрагмовий розвантажувальний пристрій 4. Для одержання бажаних результатів за вмістом костриці та виходом волокна з обробленої луб'яної сировини барабан 1 має такі розрахункові параметри: номінальні розміри установки визначаються внутрішнім діаметром барабана D0 і його довжиною L, рахуючи від завантажувального торця до розвантажувального пристрою, без урахування висоти бильних планок, що кріпляться на внутрішньому діаметрі барабана. Вага кульового завантаження залежить від прийнятого заповнення барабана кулями φ, % і від насипної ваги куль gш, т/м 3. Заповнення φ дорівнює відношенню об'єму, зайнятого кулями, до робочого об'єму барабана і становить приблизно 20-40%. Одержані за результатам експериментальних випробувань заявленого пристрою показники представлено на графіках (Фіг.2, 3). На Фіг.2 представлено криві зміни виходу волокна залежно від відносного заповнення барабана, де криві 1-4 відповідно при відносній швидкості обертання барабана 20, 40, 60, і 80 %. На Фіг.3 представлено криві зміни вмісту костриці залежно від відносного заповнення барабана, де криві 1-4 відповідно при відносній швидкості обертання барабана 20, 40, 60, і 80 %. Як сировина використовувалася наважка заздалегідь пром'ятої лляної трести нормальної 4 вилежи масою m=100г і вологістю W=12%. Відносна швидкість обертання барабана визначалася експериментальним шляхом і становила 20, 40, 60 і 80% від ωкр.=96хв-1. Ви ходячи з поданих на Фіг.2 кривих зміни виходу волокна можна зробити висновок про те, що для розробленого пристрою максимально ефективними є такі режими: ψ=60% і φ=30%; ψ=60% і φ=40%. Зміна залишкового вмісту костриці в одержаному волокні подана на Фіг.3, з якої видно, що при ψ=60% і φ=40%; ψ=60% і φ=30%; ψ=80% і φ=40%; ψ=80% і φ=50% волокно характеризується якнайменшою закостриченістю. Зіставляючи обидві графічні залежності, можна зробити висновок, що максимальний вихід волокна з мінімальним вмістом костриці можна одержати при ψ=60% і φ=40%. Аналіз одержаних результатів дозволяє зробити висновок, що пропонований пристрій може бути використаний для відділення костриці з лубоволокнистої сировини, оскільки обривність волокна при обробці на пропонованому устатк уванні у всіх випадках знижується, внаслідок чого збільшується відсоток його виходу. Так, для трести №0,75 нормоване значення загального виходу волокна становить 24,1% при 35,8% вмісті лубу, а фактичний вихід волокна коливається від 30,2 до 35,1%, що на 6,1-11,0% вище нормованих показників ДСТУ і на 0,7-5,6% нижче ніж максимально можливий вміст лубу. Таким чином, заявлений пристрій значно підвищує ефективність процесу виділення костриці, це дає можливість обробляти волокно луб'яних культур в більш широкому діапазоні для одержання якісного волокна, що обумовлює промислове застосування заявленого пристрою. 5 Комп’ютерна в ерстка А. Крулевський 32928 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601