Живильне середовище для робіт з природними та гібридними штамами їстівних і лікарських базидіоміцетів

Живильне середовище для робіт з природними та гібридними штамами їстівних і лікарських 3 48331 Результати експериментальних досліджень швидкості лінійного росту (ШЛР) штамів P. Ostreatus (Fr) Kummer, Дон-112, НК-35, Дон 21.3, Дон 21.6., гливи стерової P.eryngii, гливи лимонно шапинкової P.citrinopileatus (Quel) шиї-таке Lentinus edodes Sing, L. edodes N 356: L. edodes N 368, Flammulina velutipes Sing строфарії зморшкувато-кільцевої Stropharia rugoso- annulata Farlov трутовика лакованого Ganoderma lucidum Sing, трутовика лускатого Polsporus Squamosus Huds наведені в таблиці 1. Використовували агаризоване живильне середовище, відвар топінамбура 200г/л, відвар суцвіть 4 конюшини 20г/л, агар-агар, в якості контрольного середовища - картопляно глюкозний агар (прототип). Температура культивування; чистих міцеліальних культур вищих базидиоміцетів була оптимальною для усіх 24°С. Результати лінійної швидкості росту штамів на дослідному середовищі свідчить про те, що дослідні штами мали більш активний ріст ніж на контрольному. На підставі наведених даних (табл.1) можна бачити, що живильне середовище топінамбурові конюшиновий агар забезпечує високі показники ШЛР (швидкість лінійного росту) і РК (ростові коефіцієнти). Таблиця 1 Швидкість лінійного росту (ШЛР мм/ добу) і ростові коефіцієнти (РК) штамів їстівних і лікарських базидіоміцетів. Штами їстівних і лікарських грибів P. ostreatus Дон 112 P. ostreatus НК-35 P. ostreatus Дон 21.3 P. ostreatus Дон 21.6 P. eryngii Р. citrinopiliatus L. edodes 353 L. edodes 368 F. velutipes S. rugosoanulata G. lucidim P. squamosus Поживні середовища КГА (контр) ШЛР 11,6±0,7 11,8±0,2 11,7±0,3 11,9±0,4 10,1±0,3 10,3±0,4 6,5±0,5 6,3±0,2 5,6±0,1 4,5±0,4 5,4±0,1 6,0±0,6 ТКА РК 58±0,3 57±0,1 59±0,3 61±0,1 49±2 47±0,3 33±0,1 36±0,1 33±0,2 32±0,1 30±0,1 38±0,4 Приклади конкретного виконання Приклад 1 Створити здешевлений і загально доступний склад топінамбурово - конюшиновий агар для роботи з природними та гібридними штамами їстівних і лікарських базидиоміцетів: бульби топінамбура 200г очищають від шкірки, нарізаючи шматочками і поміщають в термостійку колбу місткістю 1,5-2л. Додають води 700мл. і варять протягом 25 хвилин на електроплитці. Водночас беруть наважку повітряно сухих суцвіть конюшини, рівну 20г. і вносять в киплячу воду з топінамбуром. Після охолодження: до 70°С відвар суміші - бульб топінамбура і повітряно сухих суцвіть конюшини фільтрують на скляній лійці повз ватно-марлевий фільтр, до прозорого фільтрату і додають 20г/л агар-агару, і водопровідну воду до об'єму 1000мл. Створене живильне середовище ТКА (топінамбурово конюшиновий агар) розливають, в мікологічні пробірки 20×200 для визначення швидкості лінійного росту і в чашки Петрі для визначення ростових коефіцієнтів середовище ТКА е пробірках і чашках Петрі стерилізують е автоклаві при тиску 1атм. протягом однієї години. Агарове середовище в пробірках застуджують на косяки на похилому штативі. Мікробіологічний контроль стерильності ТКА проводять протягом 3 діб. Повторність дослідів по кожному виду і штаму їстівних лікарських базидіоміцетів трикратна, (таблиця). ШЛР 12±0,5 11,9±0,4 15,1±0,3 13±0,3 10,3±0,2 10,6±0,3 6,8±0,5 6,7±0,2 5,9±0,1 4,8±0,4 5,9±0,l 6,3±0,5 РК 59±0,6 60±0,5 60±0,5 59±0,2 50±0,3 50±0,4 35±0,3 39±0,1 35±0,1 33,5±0,1 35±0,1 40±0,2 В окремих пробірках одержують міцеліальні культури зі шматочками природних (дикорослих) плодових тіл. Після виділення культур зі шматочків, плодових тіл природних і гібридних штамів в роботу включають чисті культури колекційних штамів гливи, опенька зимового, строфарії (кільцевика), шіїтаке, трутовика лускатого і трутовика лакованого. Приклад 2 Створити здешевлений і загального доступний склад топінамбурово - конюшиновий агар для роботи з природними та гібридними штамами їстівних і лікарських базидиоміцетів: бульби топінамбура 100г. очищають від шкірки, нарізають і поміщають в термостійку колбу місткістю 1,5-2л. додають води 500мл. і варять протягом 25 хвилин на електроплитці. Водночас беруть наважку повітряно сухих суцвіть конюшини, рівну 120г. і вносять в киплячу воду з топінамбуром. Після охолодження до 80°С відвар суміші бульб топінамбура і повітряно сухих суцвіть конюшини фільтрують на скляній лійці повз ватно-марлевий фільтр до прозороного фільтрату, і додають 20г/л агар-агару і водопровідну воду до об'єму 1000мл. Створене живильне середовище ТКА розливають в мікологічні пробірки 20×200 для визначення швидкості лінійного росту і в чашки Петрі для визначення ростових коефіцієнтів середовище ТКА (топінамбурово конюшиновий агар) в пробірках і чашках 5 48331 Петрі стерилізують в автоклаві при тиску 1атм. протягом однієї години. Агарове середовище в пробірках застуджують на косяки на спеціальному похилі штативи. Мікробіологічний контроль стерильності ТКА проводять протягом 3 діб. Повторність дослідів по кожному виду і штаму їстівних лікарських базидіоміцетів трикратна. В окремих пробірках одержують міцеліаньні культури зі шматочками природних (дикорослих) плодових тіл. Після виділення: культур зі шматочків плодових тіл природних і гібридних штамів в роботу включають чисті культури колекційних штамів гливи, опенька зимового, строфарії (кільцевика), шіїтаке, трутовика. Приклад 3 Створити здешевлений і загально доступний склад топінамбурово конюшиновий агар для роботи з природними та гібридними штамами їстівних і лікарських базидиоміцетів: бульби топінамбура 500г. очищають від шкірки, нарізають шматочками і поміщають в термостійку колбу місткістю 1,5-2л., додають 750мл. води і варять протягом 25 хвилин на електроплитці. Водночас беруть наважку повітряно сухих суцвіть конюшини, рівну 150г. і вносять в киплячу воду з топінамбуром. Після охолодження до 60°С відвар суміші бульб топінамбура і повітряно сухих суцвіть конюшини фільтрують на скляній лійці повз ватно-марлевий фільтр, до прозорого фільтрату, додають 20г/л агар-агару і водопровідну воду до об'єму 1000мл. Створене живильне середовище ТКА (топінамбурово конюшиновий агар) розливають в мікологічні пробірки 20×200 для визначення швидкості лінійного росту и в чашки Петрі для визначення ростових коефіцієнтів середовище ТКА в пробірках і чашках Петрі стерилізують в автоклаві при тиску 1атм. протягом однієї години. Агарове середовище в пробірках застуджують на косяки на похилому штативі. Мікробіологічний контроль, стерильності ТКА проводять протягом 3 діб. Повторність дослідів по кожному виду і штаму їстівних лікарських базидиоміцетів трикратна. В окремих пробірках одержують мцеліальні культури зі шматочками природних (дикорослих) плодових тіл. Після виділення культур зі шматочків плодових тіл природних і гібридних штамів в роботу включають чисті культури колекційних штамів гливи, опенька зимового, строфарії (кільцевика), шіїтаке, трутовика лускатого і трутовика лакованого. Відвару топінамбура та відвару повітряно сухих суцвіть конюшини, які вказані в прикладі 1 достатньо для виділення і росту штамів гливи, шіїтаке, опенька зимового, трутовика лускатого, строфарії. Менша кількість вмісту тапінамбуру не забезпечує достатню кількість, необхідних для Комп’ютерна верстка А. Рябко 6 росту міцелію речовин. Більша кількість сировини недоцільна. Таким чином, отримане живильне середовище на основі бульб топінамбура та повітряно сухих суцвіть конюшини забезпечує, порівняно з прототипом, заміну дорогих компонентів живильного середовища картоплі і глюкози. Одержані дані свідчать про оптимальну придатність ТКА (приклад 1) для робіт з природними і гібридними штамами їстівних та лікарських базидіоміцетів. Розробка живильного середовища на основі відвару конюшини значно полегшує пересів та скорочує час отримання чистих культур вищих базидиоміцетів. Джерела інформації, використовувані при складанні заявки: 1. Белова И.И., Ефремова И Я Препараты из высших грибов - объект патенто правовой охраны //Микология и фитопатология - 1992, Т.26 вып.4 С.321-324. 2. Бойко О.А., Дудка І.А. Биология и культивирование грибов рода вешенка. - К: наук думка, 1987 - 148. 3. Бухало А.С, Соломко Е.Ф., Митрольска Н.Ю. Базидіальні макроміцети з лікарськими властивостями // Український ботанічний журнал 1996, Т.53 №3, С.192-201. 4. Даниляк М.І. Решетник С.В. Лікарські гриби. Методичне застосування та проблеми біотехнологій. К: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодоного НАН України 1996 - 65с. 5. Дудка І.А., Вассер С.П. Элланская И.А. Методы экспериментальной микологии Справочник. К. Наукова думка, 1982 - 550с. 6. Патент 29744 Живильне середовище для роботи з чистими культурами вищих базидіоміцетів - об'єктів промислового вирощування / Сичов П.А., Негруцький С.Ф., Ткаченко Н.П., Тимофеев О.A., Каліберда Г.В. Заявка №97020763 від 21.02.97.6 А01G1/04. 7. Патент України. Поживне середовище для оновлення колекції штамів роду глива / Сичов П.А., Тимофеев О.А., Каяіберда Г.В., Гарджала Л.І., Загуменний Р.А. Заявка 97041764 від 15.04.976 A01G1/04, С12N1/14. 8. Штам Дон 21.3 соматичних структур їстівного базидиоміцета Pleurotus ostrsatus (Ff.) Kummer продуцент плодових тіл харчового призначення та основа одержання посівного міцелію / Ткаченко Н.П., Сичов П.А., Тимофеев О.А., Бандура І.І. (корисна модель) Бюл. № 8, 2006 р. 9. Сычев П.А., Ткаченко Н.П. Грибы и грибоводство. - Донецк: Стакер, 2003 - 512с. 10. Семенов С.М. Лабораторные среды для актиномицетов и грибов Справочник М: Агропромиздат, 1999 - 240с. (прототип). Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601