Застосування 1н-індазол-3-карбоксамідних сполук як інгібіторів глікогенсинтаза-кінази 3-бета

Реферат: Даний винахід стосується нового застосування 1Н-індазол-3-карбоксамідних сполук як інгібіторів глікогенсинтаза-кінази 3-бета (GSK-3) UA 113189 C2 (12) UA 113189 C2 Rb Ra Ra` та їх застосування у лікуванні GSK-3-пов'язаних розладів, таких як, наприклад, (і) інсулінорезистентні розлади; (іі) нейродегенеративні захворювання; (ііі) розлади настрою; (iv) шизофренічні розлади; (v) ракові розлади; (vi) запалення, (vii) розлади, пов'язані із зловживанням психоактивними речовинами; та (viii) епілептичні напади. UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ГАЛУЗЬ ВИНАХОДУ Даний винахід відноситься до нового застосування 1H-індазол-3-карбоксамідних сполук, що діють як інгібітори глікоген-синтаза-кінази 3 бета (GSK-3β) та до їх застосування у лікуванні GSK-3β-зв'язаних розладів, таких як (i) інсуліно-резистентні розлади; (ii) нейродегенеративні захворювання; (iii) розлади настрою; (iv) шизофренічні розлади; (v) ракові розлади; (vi) запалення, (vii) розлади, пов'язані із зловживанням психоактивними речовинами; та (viii) епілептичні напади. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ Протеїнкінази складають велике сімейство структурно зв'язаних ферментів, які переносять фосфатні групи з високоенергетичних донорських молекул (таких як аденозин трифосфат, АТФ) до специфічних субстратів, звичайно білків. Після фосфорилювання, субстрат піддається функціональній зміні, шляхом якої кінази можуть модулювати різні біологічні функції. Загалом, протеїнкінази можуть бути розділені на декілька груп у відповідності із субстратом, який фосфорилюється. Наприклад, серін/треонін кіназа фосфорилює гідроксильну групу на бічному ланцюзі серінової або треонінової амінокислоти. Глікоген-синтаза-кінази 3 (GSK-3) являють собою конститутивно активні багатофункціональні ферменти, досить нещодавно відкриті, що належать до серін/треонін кіназної групи. Людські GSK-3 кодуються двома різними та незалежними генами, які ведуть до GSK-3α та GSK-3β білків, з молекулярними масами приблизно 51 та 47 кДа, відповідно. Дві ізоформи мають майже ідентичні послідовності у їх кіназних доменах, у той час як зовні кіназного домену, їх послідовності суттєво відрізняються (Benedetti et al., Neuroscience Letters, 2004, 368, 123-126). GSK-3α являє собою багатофункціональну протеїн-серін-кіназу та GSK-3β являє собою серінтреонін-кіназу. Було знайдено, що GSK-3β широко експресуються у всіх тканинах, з широко розповсюдженою експресіє у мозку дорослих, що передбачає фундаментальну роль у нейрональних сигнальних шляхах (Grimes and Jope, Progress in Neurobiology, 2001, 65, 391-426). Інтерес у глікоген-синтаза-кіназах 3 виникає з їх ролі у різних фізіологічних шляхах, таких як, наприклад, метаболізм, клітинний цикл, генна експресія, ембріональний розвиток, онкогенез та нейропротекція (Geetha et al., British Journal Pharmacology, 2009, 156, 885-898). GSK-3β спочатку була ідентифікована завдяки її ролі у регулюванні глікоген-синтази для перетворення глюкози у глікоген (Embi et al., Eur J Biochem, 1980, 107, 519-527). GSK-3β показала високий ступінь специфічності до глікоген-синтази. Діабет типу 2 був першим хворобливим станом, пов'язаним з GSK-3β, завдяки її негативному регулюванню деяких аспектів інсулінового сигнального шляху. У зазначеному шляху 3-фосфоінозитид-залежна протеїн-кіназа 1 (PDK-1) активує PKB, який у свою чергу інактивує GSK-3β. Ця інактивація GSK-3β веде до дефосфорилювання та активації глікогенсинтази, що сприяє синтезу глікогену (Cohen et al., FEBS Lett., 1997, 410, 3-10). Більше того, селективні інгібітори GSK-3β, як очікується, посилюють інсулінове сигналювання у скелетних м'язах перед-діабетичних інсулін-резистентних щурів, таким чином роблячи GSK-3β привабливою ціллю для лікування інсулінової резистентності у скелетних м'язах у переддіабетичному стані (Dokken et al., Am J. Physiol. Endocrinol. Metab., 2005, 288, E1188-E1194). Також знайдено, що GSK-3β є потенційною лікарською ціллю у інших патологічних станах через інсуліно-резистентні розлади, такі як синдром X, ожиріння та синдром полікистозу яєчників (Ring DB et al., Diabetes, 2003, 52: 588-595). Було знайдено, що GSK-3β залучена у аномальне фосфорилювання патологічного тау (tau) у хворобі Альцгеймера (Hanger et al., Neurosci. Lett., 1992, 147, 58-62; Mazanetz and Fischer, Nat Rev Drug Discov., 2007, 6, 464-479; Hong and Lee, J. Biol. Chem., 1997, 272, 19547-19553). Більше того, доведено, що рання активація GSK-3β, спричинена аполіпопротеїном ApoE4 та βамілоїдом, могла б привести до апоптозу та тау гіперфосфорилювання (Cedazo-Minguez et al., Journal of Neurochemistry, 2003, 87, 1152-1164). Серед інших аспектів хвороби Альцгеймера, було повідомлене про значимість активації GSK-3β на молекулярному рівні (Hernandez and Avila, FEBS Letters, 2008, 582, 3848-3854). Більше того, було продемонстровано, що GSK-3β залучена у генезис та підтримання нейродегенеративних змін, пов'язаних з хворобою Паркінсона (Duka T.et al., The FASEB Journal, 2009; 23, 2820-2830). Відповідно до цих експериментальних спостережень, інгібітори GSK-3β можуть знайти застосування у лікуванні невропатологічних наслідків та когнітивного дефіциту та дефіциту уваги, пов'язаних з тауопатіями; хвороби Альцгеймера; хвороби Паркінсона; хвороби Гентінгтона (залучення GSK-3β у такі дефіцити та захворювання розкрите у Meijer L. et al., 1 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 TRENDS Pharm Sci, 2004; 25, 471-480); деменції, такої як, не обмежуючись наведеними, судинна деменція, післятравматична деменція, деменція, спричинена менінгітом та подібних; гострого інсульту; травматичних уражень; цереброваскулярних інсультів; травми головного мозку та спинного мозку; периферичних невропатій; ретинопатій та глаукоми (залучення GSK3β у такі стани розкрите у WO 2010/109005). Лікування спінальних нейродегенеративних розладів, таких як бічний аміотрофічний склероз, розсіяний склероз, спінальна м'язова атрофія та нейродегенерація через ураження спинного мозку, як також було виявлене у деяких дослідженнях, пов'язане з інгібуванням GSK3β, таких як, наприклад, у Calderó J. et al., "Lithium prevents excitotoxic cell death of motoneurons in organotypic slice cultures of spinal cord", Neuroscience. 2010 Feb 17;165(4):1353-69, Léger B. et al., "Atrogin-1, MuRF1, and FoXO, as well as phosphorylated GSK-3beta and 4E-BP1 are reduced in skeletal muscle of chronic spinal cord-injured patients", Muscle Nerve, 2009 Jul; 40(1):69-78, та Galimberti D. et al., "GSK3β genetic variability in patients with Multiple Sclerosis", Neurosci Lett. 2011 Jun 15;497(1):46-8. Крім того, GSK-3β пов'язана з розладами настрою, такими як біполярні розлади, депресія та шизофренія. Інгібування GSK-3β може бути важливою терапевтичною ціллю стабілізаторів настрою, та регулювання GSK-3β може бути залучене у терапевтичні ефекти інших лікарських засобів, що використовуються у психіатрії. Дисрегульована GSK-3β у розладі настрою, біполярному розладі, депресії та шизофренії могла мати множинні ефекти, які могли ослабляти нейрональну пластичність, такі як модулювання нейрональної архітектури, нейрогенез, генна експресія та здатність нейронів відповідати на стресові, потенційно летальні стани (Jope and Roh, Curr. Drug Targets, 2006, 7, 1421-1434). Роль GSK-3β у розладі настрою висвітлена дослідженням літію та вальпроату (Chen et al., J. Neurochem., 1999, 72, 1327-1330; Klein and Melton, Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 1996, 93, 84558459), обидва з яких є інгібіторами GSK-3β та використовуються для лікування розладів настрою. Також існують повідомлення з генетичної області, що підтримують роль GSK-3β у хворобливій фізіології біполярного розладу (Gould, Expert. Opin. Ther. Targets, 2006, 10, 377392). Повідомлялося про зниження AKT1 білкових рівнів та їх фосфорилювання GSK-3β при Серіні-9 у периферичних лімфоцитах та мізках індивідуумів з шизофренією. Відповідно, ця знахідка підтримує свідчення того, що зміни у AKT1-GSK-3β сигналюванні роблять свій внесок у патогенез шизофренії (Emamian et al., Nat Genet, 2004, 36, 131-137). Крім того, роль GSK-3β у раку є загально визнаним явищем. Потенціал невеликих молекул, які інгібують GSK-3β, доведений для деяких специфічних лікувань раку (Jia Luo, Cancer Letters, 2009, 273, 194-200). GSK-3β експресія та активація пов'язані з прогресування раку передміхурової залози (Rinnab et al., Neoplasia, 2008, 10, 624633) та інгібування GSK3b також запропоноване як специфічна ціль для раку підшлункової залози (Garcea et al., Current Cancer Drug Targets, 2007, 7, 209-215) та раку яєчників (Qi Cao et al., Cell Research, 2006, 16 671-677). Сильне інгібування GSK-3β у раку клітин ободової та прямої кишки активує p53-залежний апоптоз та антагонізує ріст пухлини (Ghosh et al., Clin Cancer Res 2005, 11, 4580-4588). Визначення функціональної ролі GSK-3β у MLL-асоційованій лейкемії дає висновок, що GSK-3β інгібування може бути багатообіцяючою терапією, яка є селективною для трансформованих клітин, які залежать від HOX надекспресування (Birch et al., Cancer Cell, 2010, 17, 529-531). GSK-3β залучена у численні запальні сигнальні шляхи, наприклад, серед інших GSK-3β інгібування, як показано, спричиняє секрецію протизапального цитокіну IL-10. У відповідності з цією знахідкою, GSK-3β інгібітори могли б бути корисними у регулюванні пригнічення запалення (G. Klamer et al., Current Medicinal Chemistry, 2010, 17(26), 2873-2281, Wang et al., Cytokine, 2010, 53, 130-140). GSK-3β інгібування, як також показано, пом'якшують викликану кокаїном поведінку у мишей. Введення кокаїну мишам, при попередньому лікуванні інгібітором GSK-3β, показало, що фармакологічне інгібування GSK3 зменшувало як гострі поведінкові реакції на кокаїн, так і тривалі нейроадаптації, викликані повторним введення кокаїну (Cocaine-induced hyperactivity and sensitization are dependent on GSK3, Miller JS et al. Neuropharmacology. 2009 Jun; 56(8):111623, Epub 2009 Mar 27). Роль GSK-3β у розвитку деяких форм епілептичних нападів продемонстрована у деяких дослідженнях, які роблять висновок про те, що інгібування GSK-3β може бути шляхом для лікування епілепсії (Novel glycogen synthase kinase 3 and ubiquitination pathways in progressive 2 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 myoclonus epilepsy, Lohi H et al., Hum Mol Genet. 2005 Sep 15;14(18):2727-36 та Hyperphosphorylation and aggregation of Tau in laforin-deficient mice, an animal model for Lafora disease, Puri R et al., J Biol Chem. 2009 Aug 21;284(34):22657-63). Взаємозв'язок між GSK-3β інгібуванням та лікуванням болю продемонстрований Martins DF et al. у "The antinociceptive effects of AR-A014418, a selective inhibitor of glycogen synthase kinase3 beta, in mice", J. Pain, 2011 Mar;12(3):315-22. Огляд стосовно GSK-3β, її функцій, її терапевтичного потенціалу та її можливих інгібіторів представлений у "GSK-3β: role in therapeutic landscape and development of modulators" (S. Phukan et al., British Journal of Pharmacology (2010), 160, 1-19). WO 2004/014864 розкриває 1H-індазол-3-карбоксамідні сполуки як інгібітори селективних циклін-залежних кіназ (CDK). Такі сполуки, як визначено, є корисними у лікуванні раку через механізм, опосередкований CDK2, та нейродегенеративних захворювань, зокрема хвороби Альцгеймера, через механізм, опосередкований CDK5, та як противірусний та протигрибковий засіб, через механізм, опосередкований CDK7, CDK8 та CDK9. Циклін-залежні кінази (CDK) являють собою серін/треонін кінази, спочатку виявлені за їх роль у регулюванні клітинного циклу. CDK є також залученими у регулювання транскрипції, мРНК процесинг та диференціацію нервових клітин. Такі кінази активуються тільки після їх взаємодії та зв'язування з регуляторними субодиницями, а саме циклінами. Більше того, 1H-індазол-3-карбоксамідні сполуки також описані як знеболюючі засоби у лікуванні хронічного та невропатичного болю (дивись, наприклад, WO 2004/074275 та WO 2004/101548) та як антагоністи 5-HT4 рецептору, корисні у лікуванні шлунково-кишкових розладів, розладів центральної нервової системи та серцево-судинних розладів (дивись, наприклад, WO 1994/10174). КОРОТКИЙ ОПИС ВИНАХОДУ Так як тільки нещодавно GSK-3β було відкрито як фармакологічну ціль, існує велика необхідність у пошуку сполук, які селективно інгібують GSK-3β. Заявник неочікувано виявив, що 1H-індазол-3-карбоксамідні сполуки формули (I) здатні інгібувати GSK-3β та мають дуже високу афінність до GSK-3β у порівнянні з іншими кіназами. Таким чином, зазначені сполуки здатні селективно інгібувати GSK-3β. Відповідно, корисні сполуки у відповідності з даним винаходом здатні селективно інгібувати активність GSK-3β та, тому, є корисними для лікування патологічних станів, що виникають з неконтрольованої активації та/або надекспресії GSK-3β, вибраних з групи, що включають (i) інсуліно-резистентні розлади, такі як діабет типу 2, синдром X, ожиріння та синдром полікистозу яєчників; (ii) нейродегенеративні захворювання, такі як хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, хвороба Гентінгтона та спінальні нейродегенеративні розлади;; (iii) розлади настрою, такі як біполярні розлади та депресивні розлади; (iv) шизофренічні розлади; (v) ракові розлади, такі як рак передміхурової залози, підшлункової залози, яєчників та рак ободової та прямої кишки та MLL-асоційована лейкемія; (vi) запалення; (vii) розлади, пов'язані із зловживанням психоактивними речовинами; та (viii) епілептичні напади. Далі, у першому аспекті, даний винахід відноситься до застосування 1H-індазол-3карбоксамідних сполук, що мають наступну загальну формулу (I) Rb O NH N Y Ra N Ra' 45 50 N H (I) у якій Ra та Ra", що є однаковими або відрізняються один від іншого, являють собою атом водню; атом галогену; C1-C6 алкільну, C2-C6 алкенільну, C2-C6 алкінільну та C1-C6 алкокси групу, необов'язково заміщену одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що включає такі як: галоген, гідрокси група, -NH2, та C1-C3 алкокси група; карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що включає від 3 до 12 членів, необов'язково заміщене одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що включає такі як: галоген, гідрокси група, C1-C6 алкіл, C1-C6 алкокси група, -NR1R2, -C(O)OH, -C(O)OR1 та -C(O)NR1R2; Y являє собою зв'язок, C1-C6 алкільну, C2-C6 алкенільну або C2-C6 алкінільну групу, необов'язково заміщену одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що включає такі як: галоген, гідрокси група, -NH2 та C1-C3 алкокси група; Rb являє собою карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що 3 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 включає від 3 до 12 членів, заміщене одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що складається з таких як: галоген, гідрокси група, нітро група, ціано група, -CF3, C1-C6 алкокси група, бензилокси група, C1-C4 алкіл, C2-C4 алкеніл та C2-C4 алкініл, -NHSO2CH3, -SO2NH2, -ZC(O)OH, -Z-C(O)OR1 та -Z-C(O)NR1R2, де Z являє собою σ-зв'язок або (C1-C3)алкіл; R1 та R2 незалежно являють собою атом водню, C1-C4 алкільну групу, C2-C4 алкенільну групу, C2-C4 алкінільну групу та фенільну групу; та їх солей приєднання з фармакологічно прийнятними органічними та неорганічними кислотами та основами; для лікування захворювання, що виникає з неконтрольованої активації та/або надекспресії GSK-3β, вибраного з групи, що складається з таких як: (i) інсуліно-резистентні розлади, такі як діабет типу 2, синдром X, ожиріння та синдром полікистозу яєчників; (ii) нейродегенеративні захворювання, такі як хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, хвороба Гентінгтона та спінальні нейродегенеративні розлади; (iii) розлади настрою, такі як біполярні розлади та депресивні розлади; (iv) шизофренічні розлади; (v) ракові розлади, такі як рак передміхурової залози, підшлункової залози, яєчників, та рак ободової та прямої кишки та MLL-асоційована лейкемія; (vi) запалення; (vii) розлади, пов'язані із зловживанням психоактивними речовинами; та (viii) епілептичні напади. У другому аспекті, даний винахід відноситься до способу лікування патологічного стану, що виникає з неконтрольованої активації та/або надекспресії GSK-3β, вибраного з групи, що складається з таких як: (i) інсуліно-резистентні розлади, такі як діабет типу 2, синдром X, ожиріння та синдром полікистозу яєчників; (ii) нейродегенеративні захворювання, такі як хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера, хвороба Гентінгтона та спінальні нейродегенеративні розлади; (iii) розлади настрою, такі як біполярні розлади та депресивні розлади; (iv) шизофренічні розлади; (v) ракові розлади, такі як рак передміхурової залози, підшлункової залози, яєчників та рак ободової та прямої кишки та MLL-асоційована лейкемія; (vi) запалення; (vii) розлади, пов'язані із зловживанням психоактивними речовинами; та (viii) епілептичні напади, шляхом введення людині, яка потребує такого лікування, ефективної кількості 1H-індазол-3-карбоксаміду, що має наступну загальну формулу (I) Rb O NH N Y Ra N Ra' 30 35 40 45 50 N H (I) у якій Ra та Ra", що є однаковими або відрізняються один від іншого, являють собою атом водню; атом галогену; C1-C6 алкільну, C2-C6 алкенільну, C2-C6 алкінільну та C1-C6 алкокси групу, необов'язково заміщену одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що включає такі як: галоген, гідрокси, -NH2, та C1-C3 алкокси; карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що включає від 3 до 12 членів, необов'язково заміщене одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що включає такі як: галоген, гідрокси, C 1-C6 алкіл, C1-C6 алкокси, -NR1R2, -C(O)OH, -C(O)OR1 та -C(O)NR1R2; Y являє собою зв'язок, C1-C6 алкільну, C2-C6 алкенільну або C2-C6 алкінільну групу, необов'язково заміщену одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що включає такі як: галоген, гідрокси, -NH2, та C1-C3 алкокси; Rb являє собою карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що включає від 3 до 12 членів, заміщене одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що складається з таких як: галоген, гідрокси, нітро, ціано, -CF3, C1-C6 алкокси, бензилокси, C1-C4 алкіл, C2-C4 алкеніл, та C2-C4 алкініл, -NHSO2CH3, -SO2NH2, -Z-C(O)OH, -Z-C(O)OR1 та -ZC(O)NR1R2, де Z являє собою σ-зв'язок або (C1-C3)алкіл; R1 та R2 незалежно являють собою атом водню, C1-C4 алкільну групу, C2-C4 алкенільну групу, C2-C4 алкінільну групу та фенільну групу; та його солей приєднання з фармакологічно прийнятними органічними та неорганічними кислотами та основами. Даний винахід також включає проліки, стереоізомери та енантіомери сполук формули (I), описаних вище. Деякі сполуки, що попадають у обсяг представленої вище формули (I), є новими, тобто ніколи не були розкриті та проілюстровані у надрукованій публікації до дати подачі даної заявки. Відповідно, у третьому аспекті, даний винахід відноситься до 1H-індазол-3-карбоксамідних 4 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сполук формули: - N-{[1-(2,4-дихлорбензил)піперидин-4-іл]метил}-5-метокси-1H-індазол-3-карбоксамід та - N-({1-[4-(бензилокси)бензил]піперидин-4-іл}метил)-5-метокси-1H-індазол-3-карбоксамід. ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ДАНОГО ВИНАХОДУ По всьому даному опису та наступним пунктам формули винаходу, "C 1-6 алкіл", як передбачається, показує лінійну або розгалужену алкільну групу, що має від 1 до 6 атомів вуглецю, таку як метил, етил, пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил, трет-бутил, нпентил, втор-пентил, 3-пентил, ізо-пентил, нео-пентил, н-гексил, втор-гексил та нео-гексил. По всьому даному опису та наступним пунктам формули винаходу, "C 1-4 алкіл", як передбачається, показує лінійну або розгалужену алкільну групу, що має від 1 до 4 атомів вуглецю, таку як метил, етил, пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізобутил, втор-бутил та трет-бутил. По всьому даному опису та наступним пунктам формули винаходу, "C 1-3 алкіл", як передбачається, показує лінійну або розгалужену алкільну групу, що має від 1 до 3 атомів вуглецю, таку як метил, етил, пропіл та ізопропіл. По всьому даному опису та наступним пунктам формули винаходу, "C 2-6 алкеніл", як передбачається, показує лінійну або розгалужену алкільну групу, що має від 2 до 6 атомів вуглецю та щонайменше один подвійний зв'язок, таку як етеніл (вініл), 1-пропеніл, 2-пропеніл (аліл), ізопропеніл, бутеніл, пентеніл та гексеніл. По всьому даному опису та наступним пунктам формули винаходу, "C2-4 алкеніл", як передбачається, показує лінійну або розгалужену алкільну групу, що має від 2 до 4 атомів вуглецю та щонайменше один подвійний зв'язок, таку як етеніл (вініл), 1-пропеніл, 2-пропеніл (аліл), ізопропеніл та бутеніл. По всьому даному опису та наступним пунктам формули винаходу, "C 2-6 алкініл", як передбачається, показує лінійну або розгалужену алкільну групу, що має від 2 до 6 атомів вуглецю та щонайменше один потрійний зв'язок, таку як етиніл, 1-пропініл, 2-пропініл (пропаргіл), бутиніл, пентиніл та гексиніл. По всьому даному опису та наступним пунктам формули винаходу, "C 2-4 алкініл", як передбачається, показує лінійну або розгалужену алкільну групу, що має від 2 до 4 атомів вуглецю та щонайменше один потрійний зв'язок, таку як етиніл, 1-пропініл, 2-пропініл (пропаргіл) та бутиніл. По всьому даному опису та наступним пунктам формули винаходу, "C 1-6 алкокси", як передбачається, показує лінійну або розгалужену алкокси групу, що має від 1 до 6 атомів вуглецю, таку як метокси, етокси, н-пропокси, ізо-пропокси, н-бутокси, трет-бутокси, н-пентокси, втор-пентокси, ізопентокси та н-езилокси група. По всьому даному опису та наступним пунктам формули винаходу, "C 1-3 алкокси", як передбачається, показує лінійну або розгалужену алкокси групу, що має від 1 до 3 атомів вуглецю, таку як метокси, етокси, н-пропокси та ізо-пропокси група. У відповідності з кращим варіантом втілення даного винаходу, значення R a, Ra", Rb та Y формули (I), представленої вище, розкриті у цьому описі нижче. Переважно, Ra та Ra", що є однаковими або відрізняються один від іншого, являють собою атом водню; атом галогену, вибраний з хлору, брому та йоду; C 1-C6 алкільну та C1-C6 алкокси групу, необов'язково заміщену одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що включає такі як: галоген, гідрокси група, -NH2, або C1-C3 алкокси група; карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має від 4 до 10 членів, необов'язково заміщене одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що включає такі як: галоген, гідрокси група, C1-C6 алкіл, C1-C6 алкокси група, -NR1R2, -C(O)OH, -C(O)OR1 та C(O)NR1R2. Більш переважно, Ra та Ra", що є однаковими або відрізняються один від іншого, являють собою атом галогену, вибраний з хлору та брому; C1-C6 алкільну групу; C1-C6 алкокси групу; або карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має від 5 до 6 членів, необов'язково заміщене одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що складається з таких як: галоген, гідрокси група, C1-C6 алкіл, C1-C6 алкокси група, -NR1R2 та C(O)OH. Головним чином, зазначене карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має 5 або 6 членів, вибирають з таких як: феніл, піридин, піримідин, піразин, піридазин, пірол, фуран, тіофен, оксазол, ізоксазол, тіазол, ізотіазол, 2H-піран, циклогексил, циклопентил, піперидин, піперазин. Навіть більш переважно, Ra та Ra", що є однаковими або відрізняються один від іншого, являють собою атом брому, C1-C3 алкокси групу; або ароматичне карбоциклічне або гетероциклічне кільце, що має 6 членів, необов'язково заміщене одним або двома замісниками, 5 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 вибраними з групи, що складається з таких як: галоген, гідрокси група, C 1-C3 алкіл, C1-C3 алкокси група, -NR1R2 та –C(O)OH. У кращому варіанті втілення, зазначене карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має 6 членів, вибирають з таких як: феніл, піридин, піримідин, піразин, піридазин, 2H-піран, циклогексил, піперидин, піперазин. У навіть більш кращому варіанті втілення, зазначене карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має 6 членів, вибирають з таких як: феніл, піридин, піримідин, 2H-піран, циклогексил. Переважно, Y являє собою зв'язок, C1-C6 алкільну групу, необов'язково заміщену одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що включає такі як: галоген, гідрокси група, NH2, та C1-C3 алкокси група. Більш переважно, Y являє собою C1-C6 алкільну групу. Навіть більш переважно, Y являє собою C1-C3 алкільну групу. Переважно, Rb являє собою карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має від 4 до 10 членів, заміщене одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що складається з таких як: галоген, гідрокси група, нітро група, ціано група, CF3, C1-C6 алкокси група, бензилокси група, C1-C4 алкіл, -NHSO2CH3, -SO2NH2, -Z-C(O)OH, -ZC(O)OR1 та -Z-C(O)NR1R2, де Z являє собою σ-зв'язок або (C1-C3)алкіл. Більш переважно, Rb являє собою карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має від 5 до 6 членів, заміщене одним або більшою кількістю замісників, вибраних з групи, що складається з таких як: галоген, гідрокси, нітро, -CF3, C1-C6 алкокси, бензилокси, -NHSO2CH3, -SO2NH2, -Z-C(O)OH та -Z-C(O)OR1, де Z являє собою σ-зв'язок або (C1-C3)алкіл. Головним чином, зазначене карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має 5 або 6 членів, вибирають з таких як: феніл, піридин, піримідин, піразин, піридазин, морфолін, пірол, фуран, тіофен, оксазол, ізоксазол, тіазол, ізотіазол, 1-окса-2,4діазол, 2H-піран, циклогексил, циклопентил піперидин, піперазин. Навіть більш переважно, Rb являє собою ароматичне карбоциклічне кільце, що має 6 членів, заміщене одним або двома замісниками, вибраними з групи, що складається з таких як: галоген, гідрокси група, нітро група, -CF3, C1-C3 алкокси група та бензилокси група. У кращому варіанті втілення, зазначене карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має 6 членів, вибирають з таких як: феніл, піридин, піримідин, піразин, піридазин, морфолін, 2H-піран, циклогексил, піперидин, піперазин. У навіть більш кращому варіанті втілення, зазначене карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має 6 членів, вибирають з таких як: феніл, піридин, піримідин, морфолін, 2H-піран, циклогексил. У навіть більш кращому варіанті втілення, зазначене карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має 5 членів, вибирають з таких як: фуран, тіофен, тіазол, оксазол, та 1-окса-2,4-діазол. Переважно, R1 та R2 незалежно являють собою атом водню, C1-C4 алкільну групу або фенільну групу. Більш переважно, R1 та R2 являють собою незалежно C1-C3 алкільну групу. Навіть більш переважно, R1 та R2 обидва являють собою метильну групу. Переважно, зазначене карбоциклічне або гетероциклічне кільце, аліфатичне або ароматичне, що має від 5 до 6 членів, вибирають з групи, що складається з таких як: феніл, циклогексан, циклопентан, піридин, піразин, піримідин, піридазин, піперидин, піперазин, фуран, тіофен, пірол, піролідин, імідазол, морфолін, тіазол, тіазолідин, тіадіазол, тіадіазолідин, оксазол, оксазолідин, ізоксазол, ізоксазолідин, піразол. Більш переважно, зазначене карбоциклічне кільце являє собою феніл та зазначене гетероциклічне кільце являє собою піридин, оксазол, імідазол та пірол. Сполуки, корисні у даному винаході, переважно використовують у вигляді солей з фармакологічно прийнятними органічними та неорганічними кислотами або основами. Переважно, фармакологічно прийнятні органічні кислоти вибирають з групи, що складається з таких як: щавлева, малеїнова, метансульфонова, паратолуолсульфонова, бурштинова, лимонна, яблучна, винна, молочна кислота. Переважно, фармакологічно прийнятні органічні основи вибирають з групи, що складається з таких як: трометамін, лізин, аргінін, гліцин, аланін та етаноламін. Переважно, фармакологічно прийнятні неорганічні кислоти вибирають з групи, що складається з таких як: соляна, бромистоводнева, фосфорна та сірчана кислота. Переважно, фармакологічно прийнятні неорганічні основи вибирають з групи, що 6 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 складається з таких як: гідроксид або карбонат лужного або лужноземельного металів, таких як натрій, калій та кальцій. Даний винахід також включає застосування проліків, стереоізомерів та енантіомерів сполук формули (I), описаних вище. Як використано у цьому описі, термін "проліки" відноситься до агенту, який перетворюється у вихідний лікарський засіб in vivo шляхом деякого фізіологічного хімічного процесу (наприклад, проліки при приведенні до фізіологічного pH перетворюються у бажану лікарську форму). Проліки часто є корисними, тому що, у деяких випадках, вони можуть бути легше введені, ніж вихідний лікарський засіб. Наприклад, вони можуть бути біодоступними шляхом перорального введення, в той час як вихідні сполуки ні. Проліки також можуть мати покращену розчинність у фармакологічних композиціях у порівнянні з вихідним лікарським засобом. Приклад проліків, без обмеження, включає сполуку даного винаходу, де вона вводиться у вигляді складного ефіру ("проліки") для полегшення переходу через клітинну мембрану, де розчинність у воді не є бажаною, але потім проліки метаболічно гідролізуються до карбонової кислоти всередині клітини, де розчинність у воді є бажаною. Проліки мають багато корисних властивостей. Наприклад, проліки можуть бути більш розчинними у воді, ніж кінцевий лікарський засіб, таким чином, полегшуючи внутрішньовенне введення лікарського засобу. Проліки також можуть мати вищий рівень пероральної біодоступності, ніж кінцевий лікарський засіб. Після введення, ці проліки ферментативно або хімічно розщеплюються для доставки кінцевого лікарського засобу у кров або тканину. Складноефірні проліки сполук, розкриті у цьому описі, специфічно розглянуті. Складний ефір може бути утворений з функціональної групи карбонової кислоти, зв'язаної зі сполукою формули (I), представленої вище, шляхом введення у реакцію зі спиртом або фенолом. Альтернативно, складний ефір може бути утворений з гідроксильної функціональної групи, зв'язаної зі сполукою формули (I), представленої вище, шляхом введення у реакцію з карбоновою кислотою або амінокислотою. Не передбачаючи введення обмеження, складний ефір може являти собою алкільний складний ефір, арильний складний ефір або гетероарильний складний ефір. Термін алкіл приймає значення, в основному зрозуміло спеціалістам, кваліфікованим у даній галузі техніки, та відноситься до лінійного, розгалуженого або циклічного алкільних залишків. C1−6алкільні складні ефіри є особливо корисними, коли алкільна частина складного ефіру має від 1 до 6 атомів вуглецю та включає, не обмежуючись наведеними, метил, етил, пропіл, ізопропіл, н-бутил, втор-бутил, ізо-бутил, трет-бутил, ізомери пентилу, ізомери гексилу, циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил, та їх комбінації, що мають 1-6 атомів вуглецю. Сполуки даного винаходу у відповідності з формулою (I), представленою вище, можуть бути використані для лікування патологічного стану, що виникає з неконтрольованої активації та/або надекспресії GSK-3β, вибраного з групи, що складається з таких як: (i) інсуліно-резистентні розлади; (ii) нейродегенеративні захворювання; (iii) розлади настрою; (iv) шизофренічні розлади; (v) ракові розлади; (vi) запалення; (vii) розлади, пов'язані із зловживанням психоактивними речовинами; та (viii) епілептичні напади. Головним чином, інсуліно-резистентні розлади являють собою діабет типу 2, синдром X, ожиріння та синдром полікистозу яєчників. Головним чином, гострі та хронічні нейродегенеративні захворювання являють собою хворобу Паркінсона, хворобу Альцгеймера, хворобу Гентінгтона та спінальні нейродегенеративні розлади. Переважно, спінальні нейродегенеративні розлади являють собою аміотрофічний бічний склероз, розсіяний склероз, спінальну м'язову атрофію та нейродегенерацію через ураження спинного мозку. Головним чином, розлади настрою являють собою біполярні розлади та депресивні розлади. Переважно, біполярні розлади являють собою біполярний I, біполярний II розлад, циклотимію та біполярний неспецифічний розлад (BD-NOS). Переважно, депресивні розлади являють собою глибокий депресивний розлад (MDD), атипову депресію (AD), меланхолічну депресію, психотичну глибоку депресію (PMD), кататонічну депресію, післяпологову депресію (PPD), сезонний афективний розлад (SAD), дистимію, та неспецифічний депресивний розлад (DD-NOS). Головним чином, шизофренічні розлади являють собою параноїдальну шизофренію, гебефренічну шизофренію, кататонічну шизофренію, звичайну шизофренію, залишкову шизофренію та недиференційовану шизофренію. Переважно, фармацевтичну композицію даного винаходу одержують у підходящих 7 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 лікарських формах, що включають ефективну кількість щонайменше однієї сполуки формули (I), як описано вище, її солі з фармакологічно прийнятною органічною або неорганічною кислотою або основою, або її проліків, та щонайменше один інертний фармакологічно прийнятний ексципієнт. Приклади підходящих лікарських форм включають таблетки, капсули, покриті таблетки, гранули, розчини та сиропи для перорального введення; розчини, помаду та мазь для місцевого застосування; лікарські пластири для крізьшкірного введення; супозиторії для ректального введення та ін'єкційні стерильні розчини. Інші підходящі лікарські форми включають лікарські форми з уповільненим вивільненням та лікарські форми на основі ліпосом для перорального, ін'єкційного або крізьшкірного введення. Лікарські форми також можуть містити інші традиційні інгредієнти такі як: консерванти, стабілізатори, поверхнево-активні речовини, буфери, солі для регулювання осмотичного тиску, емульгатори, підсолоджувачі, барвники, ароматизатори та подібні. Кількість 1H-індазол-3-карбоксаміду у відповідності з формулою (I) або її фармакологічно прийнятної солі приєднання кислоти у фармацевтичній композиції даного винаходу може варіюватися у широкому інтервалі в залежності від відомих факторів, наприклад, типу патології, серйозності хвороби, маси тіла пацієнта, лікарської форми, вибраного шляху введення, кількості введень на день та ефективності вибраної 1H-індазол-3-карбоксамідної сполуки у відповідності з формулою (I). Однак, спеціаліст, кваліфікований у даній галузі техніки, може визначити оптимальну кількість легким та рутинним способом. Як правило, кількість сполуки формули (I) або її фармакологічно прийнятної солі приєднання кислоти у фармацевтичній композиції даного винаходу буде такою, щоб забезпечити рівень введення від 0,0001 до 100 мг/кг/день. Переважно, рівень введення становить від 0,001 до 50 мг/кг/день, та навіть більш переважно від 0,01 до 10 мг/кг/день. Лікарські форми фармацевтичної композиції даного винаходу можуть бути одержані за технологіями, які є відомими хіміку-фармацевту, та включають змішування, гранулювання, пресування, розчинення, стерилізацію та подібне. Необмежуючі приклади сполук формули (I), які є корисними у відповідності до даного винаходу, являють собою сполуки наступної Таблиці 1. 30 Таблиця 1 IUPAC назва Структура OH 1 N-({1-[2-(4-гідроксифеніл)етил]- піперидин-4-іл}метил)5-метокси-1H-індазол-3-карбоксамід O CH3 NH N O N N H H N 2 5-метокси-N-({1-[2-(4-метоксифеніл)етил]піперидин-4іл}метил)-1H-індазол-3-карбоксамід N O H3C CH3 N NH O O Cl Cl 3 N-{[1-(2,4-дихлорбензил)піперидин-4-іл]метил}-5метокси-1H-індазол-3-карбоксамід O CH3 NH N O N N H F F 4 5-метокси-N-({1-[4-(трифторметил)-бензил]піперидин4-іл}метил)-1H-індазол-3-карбоксамід O CH3 NH O N N H 8 N F UA 113189 C2 Таблиця 1 IUPAC назва Структура O 5 N-({1-[4-(бензилокси)-бензил]піперидин-4-іл}метил)-5метокси-1H-індазол-3-карбоксамід O CH3 NH N O N N H OH 6 N-{[1-(4-гідроксибензил)піперидин-4-іл]метил}-5метокси-1H-індазол-3-карбоксамід O CH3 NH N O N N H 5 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА 1 H-ЯМР спектроскопія: внутрішній стандарт = Тетраметилсилан; ДМСО-d6 = дейтерований диметил-сульфоксид; (s) = синглет; (d) = дуплет; (t) = триплет; (br) = широкий; (dd) = дуплет дуплетів; (dt) = дуплет триплетів; (ddd) = дуплет дуплетів дуплетів;(dtd) = дуплет триплетів дуплетів; (m) = мультиплет; J = константа взаємодії; δ = хімічний зсув (у ppm). Одержання сполук формули (I) Сполуки формули (I) можуть бути одержані за способами, відомими спеціалістам, кваліфікованим у даній галузі техніки, наприклад, шляхом наступних способів A-D. 10 15 20 25 1-Гідроксибензотриазол (HOBt, 7,40 г, 54,8 ммоль) та N, N’-дициклогексилкарбодіімід (DCC, 11 г, 53,3 ммоль) додають до розчину підходящої заміщеної 1H-індазол-3-карбонової кислоти (сполука i, 12 г, 49,8 ммоль) у ДМФА (200 мл) при 0 °C. Через 1 годину, розчин підходящого 1заміщеного [піперидин-4-іл]метанаміну (сполука ii, 10 г, 58,1 ммоль) у ДМФА (100 мл) додають при цій же температурі. Зазначену суміш перемішують при 0 °C впродовж 2 годин, потім її залишать досягати кімнатної температури впродовж ночі. Зазначену суміш розводять за допомогою AcOEt, далі тверду речовину видаляють фільтруванням. Цей розчин екстрагують три рази за допомогою соляної кислоти (HCl) 2н. pH кислотної фази підвищують (приблизно 13) за допомогою 5н NaOH та цей розчин екстрагують три рази за допомогою дихлорметану (ДХМ). Органічну фазу сушать за допомогою безводного Na2SO4. Розчинник відфільтровують, випарюють при зниженому тиску та залишок відповідним чином очищують. Наступні проміжні сполуки (a-d) можуть бути використані як сполука (ii) у шляху синтезу, описаному вище: a) 1-{1-[2-(4-метоксифеніл)етил]піперидин-4-іл}-метанамін 9 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 До перемішуваного розчину N-[фенілметиліден]-1-(піперидин-4-іл)метанаміну (сполука iii; 0,158 моль; 31,9 г), отриманого як описано у WO2004/101548 у абсолютному етанолі (70 мл), додають 1-(2-брометил)-4-метоксибензол (сполука iv; 0,237 моль; 32,7 г) та карбонат калію. Цей розчин нагрівають при зрошенні впродовж 8 годин, потім охолоджують та концентрують шляхом випарювання розчиннику при зниженому тиску. Зазначену реакційну суміш розводять за допомогою 3н HCl та перемішують при кімнатній температурі впродовж 3 годин. Кислий розчин потім промивають за допомогою дихлорметану та роблять лужним. Водну фазу екстрагують трьома порціями дихлорметану, які знову об'єднують та сушать над Na 2SO4. Розчинник видаляють шляхом випарювання при зниженому тиску та отриманий таким чином продукт (v) використовують як такий без будь-якого додаткового очищення. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6). δ 7,00-7,19 (m, 2H), 6,76-6,89 (m, 2H), 3,71 (s, 3H), 2,91 (d, J=11,56 Гц, 2H), 2,55-2,72 (m, 4H), 2,37-2,47 (m, 2H), 1,90 (dt, J=1,98, 11,56 Гц, 2H), 1,70 (d, J=11,89 Гц, 2H), 1,52 (ddd, J=3,96, 7,27, 10,90 Гц, 1H), 1,15 (dtd, J=3,80, 12,01, 12,14 Гц, 2H). + + [M.M.+H ] розраховано 249,1961; [M.M.+H ] знайдено 249,1950 b) 1-[1-(2,4-дихлорбензил)піперидин-4-іл]метан амін Проміжну сполуку (vii) отримують за шляхом, однаковим зі способом, описаним для одержання проміжної сполуки (v), використовуючи 2,4-дихлор-1-(хлорметил)бензол (сполука vi) як вихідний реагент. Продукт (vii) очищують за допомогою флеш хроматографії (SiO 2, CHCl3/MeOH=9/1). c) 1-{1-[4-(трифторметил)бензил]піперидин-4-іл}метан амін Проміжну сполуку (ix) отримують за шляхом, однаковим зі способом, описаним для одержання проміжної сполуки (v), використовуючи 1-(бромметил)-4-(трифторметил)бензол (сполука viii) як вихідний реагент. Продукт (ix) очищують за допомогою флеш хроматографії (SiO 2, CHCl3/MeOH=9/1). d) 1-{1-[4-(бензилокси)бензил]піперидин-4-іл}метан амін 10 UA 113189 C2 5 10 15 Проміжну сполуку (xi) отримують за шляхом, однаковим зі способом, описаним для одержання проміжної сполуки (v), використовуючи 1-(бензилокси)-4-(хлорметил)бензол (сполука x) як вихідний реагент. Отриманий таким чином продукт (xi) використовують як такий без будь-якого додаткового очищення. Наприклад, сполуки (5) та (6) можуть бути одержані у відповідності зі способом A, описаним нижче. Сполука (5) може бути одержана, використовуючи сполуки (xii) та (xi) як вихідні матеріали, слідуючи способу A, розкритому вище. Сполуку (5) (0,6 ммоль) гідрогенізують у мікрореакторній проточній системі (H-Cube), використовуючи CartCart Pd/C 10 % як картридж. Встановлюють наступні ключові параметри HCube: температура 80 °C; тиск 1 бар; потік 1 мл/хвилину. Розчинник видаляють шляхом випарювання при зниженому тиску, та сполуку (6) очищують, як розкрито у Таблиці 2. 20 25 До суспензії підходящої сполуки (xiii) (2,13 г; 0,0061 моль) у толуолі (50 мл) додають краплинним способом розчин 1-(1-бензилпіперидин-4-іл)метанаміну (сполука xiv; 2,52 г; 0,012 моль), отриманого як описано у WO 94/10174, та триетиламін (TEA; 3,2 мл; 0,023 моль) у толуолі (10 мл). Зазначену реакційну суміш нагрівають при зрошенні впродовж 12 годин, та 11 UA 113189 C2 потім фільтрують. Розчинник видаляють шляхом випарювання при зниженому тиску та залишок переносять у етилацетат. Органічну фазу переносять у ділильну лійку, промивають насиченим NaHCO3 розчином та водою, відділяють та сушать над Na2SO4. Отриманий продукт (xv) кристалізують відповідним чином. 5 10 15 20 25 30 Розчин підходящого N-[(1-бензилпіперидин-4-іл)метил]-1H-індазол-3-карбоксаміду (сполука xv; 0,506 г; 1,34 ммоль) у абсолютному етанолі (8 мл) та льодяну оцтову кислоту (0,8 мл) гідрогенізують у мікрореакторній проточній системі (H-Cube), використовуючи CartCart Pd/C 10 % як картридж. Встановлюють наступні ключові параметри H-Cube: температура 80°; тиск 10 бар; потік 1 мл/хвилину. Через три години, цей розчин концентрують за допомогою зниженого тиску, розбавлять водою та переносять у ділильну лійку. Водну фазу потім промивають етилацетатом, роблять лужним за допомогою 1н NaOH та екстрагують етилацетатом. Органічні шари збирають, сушать над Na2SO4 та розчинник видаляють шляхом випарювання при зниженому тиску. Отриману таким чином тверду речовину сушать у сушильній печі під вакуумом, що приводить до одержання 0,27 г бажаного заміщеного N-(піперидин-4-ілметил)-1H-індазол-3карбоксаміду (xvi), який використовують без будь-якого додаткового очищення. До розчину сполуки (xvi) (0,75 ммоль; 215 мг) у метил-етил-кетоні (MEK; 9 мл) перемішують при 85 °C, підходящу галогеновану сполуку (xvii; 1,05 екв.) та триетиламін (TEA; 210 мкл; 2 екв.) додають краплинним способом. Зазначену реакційну суміш нагрівають при зрошенні впродовж 8 годин, потім охолоджують та розбавляють етилацетатом. Органічний шар промивають насиченим NH4Cl розчином та водою. Органічну фазу відділяють та сушать над Na 2SO4. Розчинник видаляють шляхом випарювання при зниженому тиску, та продукт (I) очищують як описано у Таблиці 2. Тіоніл-хлорид (SOCl2; 9,3 мл; 0,128 моль) додають до суспензії підходящої заміщеної 1Hіндазол-3-карбонової кислоти (сполука i; 2,36 г; 0,0123 моль) у толуолі (77 мл), та зазначену реакційну суміш нагрівають при зрошенні впродовж 4 годин. Розчинник видаляють шляхом 12 UA 113189 C2 випарювання при зниженому тиску та залишок двічі переносять у толуол, що приводить до одержання 2,13 г бажаного продукту (xiii) - 2,10-заміщеного 7H, 14H-піразино[1,2-b:4,5-b']диіндазол-7,14-діону. 5 10 15 20 25 30 До суспензії сполуки (xiii) (5,2 ммоль) у толуолі (40 мл) додають краплинним способом розчин підходящого аміну (сполука ii; 2,1 екв.) та триетиламін (TEA; 3,6 екв.; 2,6 мл). Зазначену реакційну суміш нагрівають при зрошенні впродовж 8 годин, потім охолоджують та перемішують у 2н HCl (20 мл) впродовж 8 годин. Суспензію переносять у ділильну лійку та водну фазу відділяють та роблять лужною за допомогою 1н NaOH. Розчинник видаляють шляхом випарювання при зниженому тиску, та продукт (I) очищують, як описано нижче. Наприклад, сполука (3) може бути одержана за наступним способом C, описаним нижче. Тіоніл-хлорид (SOCl2; 9,3 мл; 0,128 моль) додають до суспензії 5-метокси-1H-індазол-3карбонової кислоти (сполука xii; 2,36 г; 0,0123 моль) у толуолі (77 мл), та зазначену реакційну суміш нагрівають при зрошенні впродовж 4 годин. Розчинник видаляють шляхом випарювання при зниженому тиску та залишок переносять двічі у толуол, що приводить до одержання 2,13 г бажаного продукту 2,10-диметокси-7H, 14H-піразино[1,2-b:4,5-b']ди-індазол-7,14-діону (xviii). 1 H ЯМР (300 MГц, ХЛОРОФОРМ-d): δ 8,53 (dd, J=0,58, 9,17 Гц, 2H), 7,64 (d, J=1,98 Гц, 2H), 7,35 (dd, J=2,48, 9,08 Гц, 2H), 3,97 (s, 6H). + + [M.M.+H ] розраховано 349,0937; [M.M.+H ] знайдено 349,0922. До суспензії сполуки (xviii) (2,13 г; 0,0061 моль) у толуолі (50 мл) додають краплинним способом розчин проміжної сполуки (vii) (2,52 г; 0,012 моль), отриманої як описано у способі A, та триетиламін (TEA; 3,2 мл; 0,023 моль) у толуолі (10 мл). Зазначену реакційну суміш нагрівають при зрошенні впродовж 12 годин, та потім фільтрують. Розчинник видаляють шляхом випарювання при зниженому тиску та залишок переносять у етилацетат. Органічну 13 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 фазу переносять у ділильну лійку, промивають насиченим NaHCO 3 розчином та водою, відділяють та сушать над Na2SO4. Отриману таким чином сполуку (3) кристалізують, як розкрито у наступній Таблиці 2. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6): δ 13,39 (br. s., 1H), 8,25 (t, J=6,04 Гц, 1H), 7,56 (d, J=2,01 Гц, 1H), 7,50 (dd, J=0,55, 8,96 Гц, 1H), 7,17-7,36 (m, 5H), 7,05 (dd, J=2,47, 9,06 Гц, 1H), 3,80 (s, 3H), 3,43 (s, 2H), 3,20 (t, J=6,13 Гц, 2H), 2,79 (d, J=11,16 Гц, 2H), 1,89 (t, J=10,61 Гц, 2H), 1,46-1,74 (m, 3H), 1,07-1,34 (m, 2H). + + [M.M.+H ] розраховано 379,2134; [M.M.+H ] знайдено 379,2129 Розчин продукту (xix), підходящим чином заміщену арилборну кислоту (сполука xx), [1,1′біс(дифенілфосфіно)фероцен]-дихлор-паладій(II) [Pd(dppf)Cl2], карбонат цезію у 1,4-діоксані та воді (співвідношення 3:1) піддають мікрохвильовому опроміненню. Програмні установки наступні: - 3"; T1=160 °C, T2=130 °C; максимальна потужність 300Вт - 45"; T1=160 °C, T2=130 °C; максимальна потужність 300Вт - 5"; T1=20 °C, T2=15 °C. Після одного циклу мікрохвильового випромінювання, розчинники видаляють шляхом випарювання при зниженому тиску та зазначену реакційну суміш розводять за допомогою розчину хлороформу та метанол у 2:1 співвідношенні та фільтрують. Отримані таким чином продукти (I) очищують як описано нижче. Способи очищення Сполуки формули (I), отримані у відповідності з одним із способів A-D, можуть бути очищені за однією з наступних технологій (a) - (c). (a) Флеш хроматографія на силікагелі. Флеш хроматографію проводять на системі Biotage Flash Master Personal на 20-45 мкM кремнеземовому картриджі або Grace Reveleris флеш хроматографічній системі з 40 мкM кремнеземовим картриджем. Потік = 60 мл/хвил. Розчинники, використовувані як елюенти, представлені у наступній Таблиці 2. (b) Кристалізація Різні кристалізаційні розчинники використовують в залежності від сполуки, що очищують. Розчинники представлені у наступній Таблиці 2. (c) Препаративна РХ/МС система. РХ/МС система складається з Waters 2767 Sample manager, Waters 2478 dual λ absorbance detector та Waters Micromass ZQ одно квадрупольного мас-спектрометра з джерелом (ESI) електророспилювальної іонізації. Використовувана колонка являє собою X-Bridge Prep C18 5 мкм з 19 × 10мм (Waters) попередньою колонкою. Збір фракцій проводять за допомогою TM системи програмного забезпечення MassLynx v. 4.1. Довжину хвилі детектування встановлюють 230 нм та температуру до 25 °C. Зразок розчиняють (50 мг/мл) у ДМСО/CH3CN у 1:1 співвідношенні. Рухома фаза наступна: канал A=CH3CN+0,1 % мурашиної кислоти (Елюент A) канал B=H2O+0,1 % мурашиної кислоти (Елюент B) потік = 40 мл/хвил. градієнт = мінімальний та максимальний відсоток елюенту A, що досягається у 15 хвилинні інтервали від 2 до 20 та від 25 до 55, відповідно. У наступній Таблиці 2 показані як спосіб одержання, так і спосіб очищення для кожної сполуки формули (I), як перераховано у Таблиці 1, та маса моноізотопу для кожної сполуки. 14 UA 113189 C2 Таблиця 2 N° Спосіб одержання Спосіб очищення Параметри або розчинник, що використовують для очищення 1 2 3 4 5 6 B C C C A або C A (b) (b) (b) (a) (b) (a) CHCl3 EtOH абс./AcOEt Hex/AcOEt CHCl3/MeOH ТГФ CHCl3/MeOH MM знайдено + [M+H ] 409,2226 423,2402 447,1357 447,2003 485,2548 395,2083 MM розраховано + [M+H ] 409,2234 423,2396 447,1349 447,2002 485,2547 395,2078 MM: маса моноізотопу CHCl3: хлороформ EtOH абс.: абсолютний етанол AcOEt: етилацетат Hex: гексан MeOH: метанол ТГФ: тетрагідрофуран Таблиця 3 N° 1 2 3 4 5 6 1 H-ЯМР піки ДМСО-d6; δ 13,40 (br. S., 1H), 9,07 (s, 1H), 8,26 (t, J=6,16 Гц, 1H), 7,55 (d, J=2,42 Гц, 1H), 7,50 (dd, J=0,61, 9,08 Гц, 1H), 7,05 (dd, J=2,50, 9,10 Гц, 1H), 6,94-7,02 (m, 2H), 6,60-6,68 (m, 2H), 3,80 (s, 3H), 3,19 (t, J=6,36 Гц, 2H), 2,89 (d, J=11,30 Гц, 2H), 2,53-2,65 (m, 2H), 2,30-2,46 (m, 2H), 1,79-2,00 (m, 2H), 1,47-1,74 (m, 3H), 1,06-1,31 (m, 2H) ДМСО-d6; δ 13,62 (br. s., 1H), 8,24 (t, J=6,06 Гц, 1H), 7,55 (d, J=2,42 Гц, 1H), 7,52 (dd, J=0,61, 8,88 Гц, 1H), 7,07-7,16 (m, 2H), 7,03 (dd, J=2,42, 8,88 Гц, 1H), 6,75-6,87 (m, 2H), 3,80 (s, 3H), 3,71 (s, 3H), 3,19 (t, J=6,26 Гц, 2H), 2,90 (d, J=11,10 Гц, 2H), 2,57-2,74 (m, 2H), 2,34-2,47 (m, 2H), 1,80-1,98 (m, 2H), 1,46-1,76 (m, 3H), 1,08-1,30 (m, 2H) ДМСО-d6; δ 13,38 (br. s., 1H), 8,28 (t, J=6,22 Гц, 1H), 7,56 (t, J=2,38 Гц, 2H), 7,52 (d, J=2,56 Гц, 1H), 7,50 (d, J=1,83 Гц, 1H), 7,41 (dd, J=2,20, 8,20 Гц, 1H), 7,06 (dd, J=2,56, 9,15 Гц, 1H), 3,81 (s, 3H), 3,51 (s, 2H), 3,21 (t, J=6,22 Гц, 2H), 2,80 (d, J=11,34 Гц, 2H), 2,01 (t, J=10,79 Гц, 2H), 1,48-1,78 (m, 3H), 1,07-1,35 (m, 2H) ДМСО-d6; δ 13,40 (s, 1H), 8,27 (t, J=6,10 Гц, 1H), 7,67 (d, J=8,01 Гц, 2H), 7,47-7,57 (m, 4H), 7,05 (dd, J=2,44, 9,06 Гц, 1H), 3,80 (s, 3H), 3,53 (s, 2H), 3,20 (t, J=6,27 Гц, 2H), 2,78 (d, J=11,50 Гц, 2H), 1,94 (t, J=10,80 Гц, 2H), 1,47-1,77 (m, 3H), 1,12-1,36 (m, 2H) ДМСО-d6; δ 13,44 (br. s., 1H), 8,25 (t, J=6,22 Гц, 1H), 7,55 (d, J=1,83 Гц, 1H), 7,50 (d, J=9,15 Гц, 1H), 7,28-7,46 (m, 5H), 7,14-7,21 (m, 2H), 7,04 (dd, J=2,38, 8,96 Гц, 1H), 6,88-6,98 (m, 2H), 5,07 (s, 2H), 3,79 (s, 3H), 3,35 (s, 2H), 3,18 (t, J=6,22 Гц, 2H), 2,77 (d, J=11,34 Гц, 2H), 1,85 (t, J=10,79 Гц, 2H), 1,45-1,71 (m, 3H), 1,00-1,32 (m, 2H) ДМСО-d6; δ 13,50 (s, 1H), 9,70 (br. s., 1H), 8,35 (d, J=17,17 Гц, 1H), 7,55 (d, J=2,31 Гц, 1H), 7,51 (d, J=8,92 Гц, 1H), 7,27 (br. s., 2H), 7,05 (dd, J=2,31, 8,92 Гц, 1H), 6,78 (d, J=7,60 Гц, 2H), 3,80 (s, 3H), 2,60-3,59 (m, 8H), 0,99-2,15 (m, 5H) ДМСО: диметилсульфоксид 5 10 Сполуки 7-31 отримують, як розкрито у цьому описі нижче. Синтез сполуки 7 Метил 2-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}-1,3-тіазол-4-карбоксилат 7a) Трет-бутил 4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1карбоксилат 1-Гідроксибензотриазол (HOBt, 24,3 г, 142 ммоль) та N, N’-дициклогексилкарбодіімід (DCC, 29,3 г, 142 ммоль) додають до розчину 5-метокси-1H-індазол-3-карбонової кислоти (30 г, 129 ммоль) у ДМФА (400 мл) при 0 °C. Через 1 годину, розчин етил [4-(амінометил)піперидин-1іл]ацетату (26 г, 129 ммоль) у ДМФА (250 мл) додають при цій же температурі. Зазначену суміш перемішують при 0 °C впродовж 2 годин, залишають досягти кімнатної температури впродовж ночі. Зазначену суміш розводять за допомогою EtOAc та тверду речовину видаляють 15 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 фільтруванням. Цей розчин екстрагують три рази за допомогою соляної кислоти (HCl) 2н. pH кислотної фази підвищують (приблизно 13) за допомогою 5н NaOH та цей розчин екстрагують три рази за допомогою дихлорметану (ДХМ). Органічну фазу сушать над безводним Na 2SO4 та розчинник відфільтровують та випарюють при зниженому тиску, забезпечуючи одержання третбутил 4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-карбоксилату 7a (96 % вихід). + MS: 389 m/z (M+H) . 7b) 5-Метокси-N-(піперидин-4-ілметил)-1H-індазол-3-карбоксаміду гідрохлорид 2 M HCl у Et2O (1,8 л) додають до розчину сполуки 7a (92,8 г, 0,24 моль) у MeOH (500 мл). Зазначену суміш перемішують впродовж 3 годин при кімнатній температурі, потім отриману тверду речовину відфільтровують та сушать, що приводить до одержання 5-метокси-N(піперидин-4-ілметил)-1H-індазол-3-карбоксаміду гідрохлориду 7b (61,1 г, 89 % вихід). + MS: 289 m/z (M+H) . Нарешті, суміш сполуки 7b (637 мг, 1,96 ммоль) та карбонату калію (813 мг, 5,88 ммоль) у ацетонітрилі (5 мл) нагрівають при зрошенні впродовж 1 години, потім розчин метил 2(хлорметил)-1,3-тіазол-4-карбоксилату (500 мг, 2,6 ммоль) у ацетонітрилі (5 мл) додають краплинним способом. Зазначену суміш нагрівають при зрошенні впродовж ночі, потім охолоджують, розбавляють за допомогою EtOAc та фільтрують. Отриману тверду речовину промивають водою, сушать та очищують за допомогою флеш хроматографії (кремнезем, від CHCl3 до CHCl3:MeOH 9:1), що забезпечує одержання 280 мг (32 % вихід) метил 2-{[4-({[(5метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}-1,3-тіазол-4-карбоксилату 7. 1 H ЯМР (300MГц, ДМСО-d6) δ = 13,41 (s, 1H), 8,46 (s, 1H), 8,29 (t, J=6,0 Гц, 1H), 7,55 (d, J=2,2 Гц, 1H), 7,50 (d, J=9,1 Гц, 1H), 7,05 (dd, J=2,4, 9,0 Гц, 1H), 3,81 (s, 3H), 3,80 (s, 5H), 3,21 (t, J=6,2 Гц, 2H), 2,89 (d, J=11,3 Гц, 2H), 2,13 (t, J=10,8 Гц, 2H), 1,78-1,54 (m, 3H), 1,37-1,14 (m, 2H) + MS: 444 m/z (M+H) . Синтез сполуки 8-2-{[4-({[(5-Метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]-аміно}метил)-піперидин-1іл]метил}-1,3-тіазол-4-карбонова кислота До розчину сполуки 7 (1,85 ммоль) у MeOH (10 мл) додають водний розчин 1M NaOH (3,7 мл). Цей розчин нагрівають при зрошенні впродовж ночі, потім органічний розчинник видаляють під вакуумом, залишок розводять за допомогою H2O та pH доводять до 5 шляхом додавання 1M HCl. Зазначену суміш утримують при 4 °C впродовж ночі, потім отриману тверду речовину відфільтровують, промивають свіжою водою та сушать під вакуумом, що приводить до одержання 2-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)-піперидин-1-іл]метил}-1,3тіазол-4-карбонової кислоти 8 (43 % вихід). 1 H ЯМР (300MГц, ДМСО-d6) δ = 13,42 (br. s., 1H), 12,91 (br. s., 1H), 8,34 (s, 1H), 8,29 (t, J=6,0 Гц, 1H), 7,56 (d, J=2,2 Гц, 1H), 7,51 (d, J=9,1 Гц, 1H), 7,05 (dd, J=2,6, 9,1 Гц, 1H), 3,87-3,69 (m, 5H), 3,22 (t, J=6,2 Гц, 2H), 2,89 (d, J=11,3 Гц, 2H), 2,12 (t, J=10,6 Гц, 2H), 1,81-1,50 (m, 3H), 1,371,11 (m, 2H) + MS: 430 m/z (M+H) . Синтез сполуки 9 Метил 2-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}-1,3-оксазол-4-карбоксилат Метил 2-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}-1,3оксазол-4-карбоксилат 9 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 7, використовуючи метил 2-(хлорметил)-1,3-оксазол-4-карбоксилат. Вихід: 410 мг, 45 %. 1 H ЯМР (300MГц, ДМСО-d6) δ = 13,40 (br. s., 1H), 8,80 (s, 1H), 8,26 (t, J=6,2 Гц, 1H), 7,55 (d, J=2,6 Гц, 1H), 7,51 (d, J=9,1 Гц, 1H), 7,05 (dd, J=2,4, 9,0 Гц, 1H), 3,80 (s, 6H), 3,67 (s, 2H), 3,18 (t, J=6,2 Гц, 2H), 2,82 (d, J=11,3 Гц, 2H), 2,14-1,93 (m, 2H), 1,74-1,45 (m, 3H), 1,29-1,10 (m, 2H) + MS: 428 m/z (M+H) . Синтез сполуки 10-2-{[4-({[(5-Метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)-піперидин-1іл]метил}-1,3-оксазол-4-карбонової кислоти гідрат 2-{[4-({[(5-Метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}-1,3-оксазол4-карбонової кислоти гідрат 10 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 8, виходячи зі сполуки 9. Вихід: 238 мг, 82 %. 1 H ЯМР (300MГц, ДМСО-d6) δ = 13,40 (s, 1H), 12,99 (br. s., 1H), 8,67 (s, 1H), 8,26 (t, J=6,0 Гц, 1H), 7,55 (d, J=2,2 Гц, 1H), 7,50 (d, J=9,5 Гц, 1H), 7,04 (dd, J=2,6, 9,1 Гц, 1H), 3,80 (s, 3H), 3,66 (s, 2H), 3,18 (t, J=6,4 Гц, 2H), 2,82 (d, J=11,0 Гц, 2H), 2,05 (t, J=10,4 Гц, 2H), 1,76-1,44 (m, 3H), 1,331,05 (m, 2H) + MS: 414 m/z (M+H) . Синтез сполуки 11 - Метил 2-{[4-({[(5-бром-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)-піперидин 16 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1-іл]метил}-1,3-оксазол-4-карбоксилат 11a) Трет-бутил 4-({[(5-бром-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-карбоксилат Трет-бутил 4-({[(5-бром-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-карбоксилат 11a отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 7, з 5-бром-1H-індазол-3карбонової кислоти та трет-бутил 4-(амінометил)піперидин-1-карбоксилату. Вихід: 40,6 г, 87 % + MS: 437 m/z (M+H) . 11b) 5-Бром-N-(піперидин-4-ілметил)-1H-індазол-3-карбоксаміду гідрохлорид 2M HCl у Et2O (1,8 л) додають до розчину сполуки трет-бутил 4-(амінометил)піперидин-1карбоксилату 11a (0,24 моль) у MeOH (500 мл). Зазначену суміш перемішують впродовж 3 годин при кімнатній температурі, потім отриману тверду речовину відфільтровують та сушать, що приводить до одержання 5-бром-N-(піперидин-4-ілметил)-1H-індазол-3-карбоксаміду гідрохлориду 11b (76 % вихід). + MS: 337 m/z (M+H) . Нарешті, метил 2-{[4-({[(5-бром-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}1,3-оксазол-4-карбоксилат 11 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 7, зі сполуки 11b та метил 2-(хлорметил)-1,3-оксазол-4-карбоксилату. Вихід: 166 мг, 16 %. 1 H ЯМР (300MГц, ДМСО-d6) δ = 13,73 (br. s., 1H), 8,80 (s, 1H), 8,42 (t, J=6,0 Гц, 1H), 8,31 (dd, J=0,8, 1,8 Гц, 1H), 7,60 (dd, J=0,8, 8,8 Гц, 1H), 7,52 (dd, J=1,8, 8,8 Гц, 1H), 3,80 (s, 3H), 3,67 (s, 2H), 3,18 (t, J=6,4 Гц, 2H), 2,81 (d, J=11,3 Гц, 2H), 2,13-1,95 (m, 2H), 1,74-1,44 (m, 3H), 1,32-1,06 (m, 2H) + MS: 428 m/z (M+H) . Синтез сполуки 12-2-({4-[({[5-(2,3-Дифторфеніл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}аміно)метил]піперидин-1-іл}метил)-1,3-оксазол-4-карбонової кислоти гідрат Розчин сполуки 11 (0,44 ммоль), (2,3-дифторфеніл)боронової кислоти (1,77 ммоль), [1,1′біс(дифенілфосфіно)фероцен]-дихлор-паладій(II) [Pd(dppf)Cl2] (81 мг, 0,11 ммоль) та карбонат цезію (575 мг, 1,76 ммоль) у 1,4-діоксані та воді (співвідношення 3:1, 8 мл) піддають мікрохвильовому опроміненню наступним чином: Період часу = 3"; T1=160 °C, T2=130 °C; максимальна потужність 300Вт Період часу = 45"; T1=160 °C, T2=130 °C; максимальна потужність 300Вт Період часу = 5"; T1=20 °C, T2=15 °C. Після одного циклу мікрохвильового випромінювання, розчинники видаляють шляхом випарювання при зниженому тиску та зазначену реакційну суміш розводять за допомогою розчину метанолу (20 мл), фільтрують на целіті та сушать під вакуумом. Сирий продукт відфільтровують на кремнеземовому картриджі та промивають хлороформом та метанолом у 1:1 співвідношенні. Отриману тверду речовину розчиняють у ДМСО та очищують за допомогою препаративної ВЕРХ (канал A=CH3CN+0,1 % мурашиної кислоти; канал B=H2O+0,1 % мурашиної кислоти: потік = 40 мл/хвил.; градієнт = 15 % - 50 % елюенту A за 15 хвилин), забезпечуючи одержання 2-({4-[({[5-(2,3-дифторфеніл)-1H-індазол-3іл]карбоніл}аміно)метил]піперидин-1-іл}метил)-1,3-оксазол-4-карбонової кислоти гідрату 12 (6 % вихід). 1 H ЯМР (300MГц, ДМСО-d6) δ = 13,70 (s, 1H), 12,99 (br. s., 1H), 8,57 (s, 1H), 8,42 (t, J=6,0 Гц, 1H), 8,34 (d, J=0,7 Гц, 1H), 7,73 (dd, J=0,8, 8,8 Гц, 1H), 7,61 (td, J=1,8, 8,7 Гц, 1H), 7,52-7,21 (m, 3H), 3,64 (s, 2H), 3,20 (t, J=6,2 Гц, 2H), 2,82 (d, J=11,0 Гц, 2H), 2,04 (t, J=10,6 Гц, 2H), 1,73-1,45 (m, 3H), 1,33-1,09 (m, 2H) + MS: 496 m/z (M+H) . Синтез сполуки 13 Етил 4-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}-1,3-тіазол-2-карбоксилат Етил 4-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}-1,3тіазол-2-карбоксилат 13 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 7, використовуючи етил 4-(хлорметил)-1,3-тіазол-2-карбоксилат. Вихід: 45 мг, 11 %. 1 H ЯМР (300MГц, ДМСО-d6) δ = 13,39 (s, 1H), 8,26 (t, J=6,0 Гц, 1H), 7,86 (s, 1H), 7,55 (d, J=2,2 Гц, 1H), 7,50 (d, J=8,8 Гц, 1H), 7,04 (dd, J=2,2, 8,8 Гц, 1H), 4,37 (q, J=7,0 Гц, 2H), 3,80 (s, 3H), 3,64 (s, 2H), 3,19 (t, J=6,2 Гц, 2H), 2,85 (d, J=11,3 Гц, 2H), 1,98 (t, J=10,6 Гц, 2H), 1,79-1,45 (m, 3H), 1,33 (t, J=7,1 Гц, 3H), 1,29-0,96 (m, 2H) + MS: 458 m/z (M+H) . Синтез сполуки 14 Метил 2-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}фуран-3-карбоксилат Метил 2-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}фуран3-карбоксилат 14 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 7, використовуючи метил 2-(хлорметил)фуран-3-карбоксилат. Вихід: 120 мг, 13 %. 17 UA 113189 C2 1 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 H ЯМР (300MГц, ДМСО-d6) δ = 13,39 (s, 1H), 8,23 (t, J=6,0 Гц, 1H), 7,70 (d, J=2,2 Гц, 1H), 7,54 (d, J=2,6 Гц, 1H), 7,50 (d, J=8,4 Гц, 1H), 7,04 (dd, J=2,4, 9,0 Гц, 1H), 6,70 (d, J=2,2 Гц, 1H), 3,83 (s, 2H), 3,80 (s, 3H), 3,76 (s, 3H), 3,17 (t, J=6,4 Гц, 2H), 2,80 (d, J=11,3 Гц, 2H), 2,10-1,88 (m, 2H), 1,701,42 (m, 3H), 1,31-1,02 (m, 2H) + MS: 427 m/z (M+H) . Синтез сполуки 15 - Етил 5-{[4-({[(5-бром-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}-метил)піперидин-1іл]метил}фуран-2-карбоксилат Етил 5-{[4-({[(5-бром-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}фуран-2карбоксилат 15 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 7, зі сполуки 11b та етил 5-(хлорметил)фуран-2-карбоксилату. Вихід: 300 мг, 62 %. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ = 13,73 (br. s., 1H), 8,41 (t, J=6,04 Гц, 1H), 8,32 (dd, J=0,73, 1,83 Гц, 1H), 7,57-7,65 (m, 1H), 7,45-7,56 (m, 1H), 7,21 (d, J=3,66 Гц, 1H), 6,48 (d, J=3,66 Гц, 1H), 4,27 (q, J=7,32 Гц, 2H), 3,53 (s, 2H), 3,19 (t, J=6,40 Гц, 2H), 2,81 (d, J=11,34 Гц, 2H), 1,82-2,09 (m, 2H), 1,64 (d, J=12,44 Гц, 3H), 1,02-1,36 (m, 5H) + MS: 489 m/z (M+H) . Синтез сполуки 16-5-({4-[({[5-(2-Метоксипіридин-3-іл)-1H-індазол-3іл]карбоніл}аміно)метил]піперидин-1-іл}метил) фуран-2-карбонової кислоти гідрат 5-({4-[({[5-(2-Метоксипіридин-3-іл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}аміно) метил]піперидин-1іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти гідрат 16 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 12, зі сполуки 15 та (2-метоксипіридин-3-іл)боронової кислоти та використовуючи наступні препаративні ВЕРХ параметри для очищення: канал A=CH3CN+0,1 % мурашиної кислоти; канал B=H2O+0,1 % мурашиної кислоти: потік = 40 мл/хвил.; градієнт = 10 % - 45 % елюенту A за 15 хвилин. Вихід: 14 мг, 5 %. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ 13,62 (br. s., 1H), 8,36 (t, J=6,04 Гц, 1H), 8,28 (s, 1H), 8,19 (dd, J=1,83, 5,12 Гц, 1H), 7,77 (dd, J=2,20, 7,32 Гц, 1H), 7,65 (dd, J=0,80, 8,80 Гц, 1H), 7,58 (dd, J=1,80, 8,80 Гц, 1H), 7,11 (dd, J=5,12, 7,32 Гц, 1H), 6,84 (br. s., 1H), 6,31 (d, J=2,93 Гц, 1H), 3,89 (s, 3H), 3,47 (s, 2H), 3,19 (t, J=6,22 Гц, 2H), 2,99 (s, 1H), 2,82 (d, J=10,98 Гц, 2H), 1,83-2,04 (m, 2H), 1,411,75 (m, 3H), 1,06-1,34 (m, 2H) + MS: 490 m/z (M+H) . Синтез сполуки 17-5-({4-[({[5-(6-Метоксипіридин-3-іл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}аміно)метил]піперидин-1-іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти гідрат 5-({4-[({[5-(6-Метоксипіридин-3-іл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}аміно) метил]піперидин-1іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти гідрат 17 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 12, зі сполуки 15 та (6-метоксипіридин-3-іл)боронової кислоти та використовуючи наступні препаративні ВЕРХ параметри для очищення: канал A=CH 3CN+0,1 % мурашиної кислоти; канал B=H2O+0,1 % мурашиної кислоти: потік = 40 мл/хвил.; градієнт = 10 % - 45 % елюенту A за 15 хвилин. Вихід: 23 мг, 8 %. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ 13,65 (br. s., 1H), 8,48 (d, J=2,02 Гц, 1H), 8,39 (t, J=6,06 Гц, 1H), 8,34 (s, 1H), 7,96-8,07 (m, 1H), 7,70 (d, J=1,21 Гц, 2H), 7,03 (d, J=3,23 Гц, 1H), 6,94 (d, J=8,07 Гц, 1H), 6,40 (d, J=3,23 Гц, 1H), 3,92 (s, 3H), 3,51 (s, 2H), 3,21 (t, J=6,26 Гц, 2H), 2,83 (d, J=10,90 Гц, 2H), 1,98 (t, J=10,90 Гц, 2H), 1,48-1,78 (m, 3H), 1,07-1,34 (m, 2H) + MS: 490 m/z (M+H) . Синтез сполуки 18-5-({4-[({[5-(4-Метоксифеніл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}аміно)метил]піперидин-1-іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти гідрат 5-({4-[({[5-(4-Метоксифеніл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}аміно)метил]піперидин-1іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти гідрат 18 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 12, зі сполуки 15 та (4-метоксифеніл)боронової кислоти та використовуючи наступні препаративні ВЕРХ параметри для очищення: канал A=CH 3CN+0,1 % мурашиної кислоти; канал B=H2O+0,1 % мурашиної кислоти: потік = 40 мл/хвил.; градієнт = 15 % - 50 % елюенту A за 15 хвилин. Вихід: 14 мг, 5 %. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ 13,55 (s, 1H), 8,27-8,41 (m, 2H), 7,64-7,72 (m, 2H), 7,61 (d, J=8,88 Гц, 2H), 7,05 (d, J=8,88 Гц, 2H), 6,96 (br. s., 1H), 6,37 (d, J=3,23 Гц, 1H), 3,81 (s, 3H), 3,49 (s, 2H), 3,20 (t, J=6,26 Гц, 2H), 2,82 (d, J=10,90 Гц, 2H), 1,86-2,05 (m, 2H), 1,66 (d, J=12,11 Гц, 3H), 1,09-1,33 (m, 2H) + MS: 489 m/z (M+H) . Синтез сполуки 19-5-({4-[({[5-(2,3-Дифторфеніл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}-аміно)метил]піперидин-1-іл}метил)фуран-2-карбонова кислота 5-({4-[({[5-(2,3-Дифторфеніл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}аміно)метил]піперидин-1іл}метил)фуран-2-карбонову кислоту 19 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 12, зі сполуки 15 та (2,3-дифторфеніл)боронової кислоти та використовуючи наступні 18 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 препаративні ВЕРХ параметри для очищення: канал A=CH3CN+0,1 % мурашиної кислоти; канал B=H2O+0,1 % мурашиної кислоти: потік = 40 мл/хвил.; градієнт = 15 % - 50 % елюенту A за 15 хвилин. Вихід: 32 мг, 11 %. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ 13,74 (br. s., 1H), 8,42 (t, J=5,65 Гц, 1H), 8,35 (s, 1H), 7,69-7,80 (m, 1H), 7,55-7,67 (m, 1H), 7,21-7,54 (m, 3H), 7,05 (d, J=3,23 Гц, 1H), 6,41 (d, J=3,23 Гц, 1H), 3,52 (s, 2H), 3,20 (t, J=6,06 Гц, 2H), 2,83 (d, J=10,50 Гц, 2H), 1,98 (t, J=10,70 Гц, 2H), 1,42-1,79 (m, 3H), 1,04-1,35 (m, 2H) + MS: 495 m/z (M+H) . Синтез сполуки 20-5-({4-[({[5-(2-Фторфеніл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}аміно)метил]піперидин-1-іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти гідрат 5-({4-[({[5-(2-Фторфеніл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}аміно)метил]піперидин-1-іл}метил)фуран2-карбонової кислоти гідрат 20 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 12, зі сполуки 15 та (2-фторфеніл)боронової кислоти та використовуючи наступні препаративні ВЕРХ параметри для очищення: канал A=CH 3CN+0,1 % мурашиної кислоти; канал B=H2O+0,1 % мурашиної кислоти: потік = 40 мл/хвил.; градієнт = 10 % - 45 % елюенту A за 15 хвилин. Вихід: 20 мг, 7 %. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ 13,66 (br. s., 1H), 8,39 (t, J=6,04 Гц, 1H), 8,32 (s, 1H), 7,65-7,76 (m, 1H), 7,50-7,63 (m, 2H), 7,38-7,50 (m, 1H), 7,23-7,38 (m, 2H), 7,08 (d, J=3,29 Гц, 1H), 6,43 (d, J=3,29 Гц, 1H), 3,52 (s, 2H), 3,20 (t, J=6,22 Гц, 2H), 2,82 (d, J=10,98 Гц, 2H), 1,98 (t, J=10,79 Гц, 2H), 1,44-1,79 (m, 3H), 1,02-1,38 (m, 2H) + MS: 477 m/z (M+H) . Синтез сполуки 21-5-({4-[({[5-(4-Метоксипіридин-3-іл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}аміно)метил]піперидин-1-іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти форміат 5-({4-[({[5-(4-Метоксипіридин-3-іл)-1H-індазол-3-іл]карбоніл}аміно)метил]піперидин-1іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти форміат 21 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 12, зі сполуки 15 та (4-метоксипіридин-3-іл)боронової кислоти та використовуючи наступні препаративні ВЕРХ параметри для очищення: канал A=CH 3CN+0,1 % мурашиної кислоти; канал B=H2O+0,1 % мурашиної кислоти: потік = 40 мл/хвил.; градієнт = 2 % 40 % елюенту A за 15 хвилин. Вихід: 40 мг, 14 %. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ 13,61 (br. s., 1H), 8,47 (d, J=5,85 Гц, 1H), 8,31-8,43 (m, 2H), 8,24 (s, 1H), 7,66 (d, J=8,78 Гц, 1H), 7,53 (dd, J=1,46, 8,42 Гц, 1H), 7,18 (d, J=5,49 Гц, 1H), 7,09 (d, J=3,29 Гц, 1H), 6,43 (d, J=3,29 Гц, 1H), 3,86 (s, 3H), 3,54 (s, 2H), 3,19 (t, J=6,04 Гц, 2H), 2,83 (d, J=10,98 Гц, 2H), 1,99 (t, J=10,79 Гц, 2H), 1,44-1,79 (m, 3H), 0,98-1,36 (m, 2H) + MS: 490 m/z (M+H) . Синтез сполуки 22-5-{[4-({[(5-Бром-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)-піперидин-1іл]метил}фуран-2-карбонової кислоти 5-{[4-({[(5-Бром-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}фуран-2карбонову кислоту 22 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 8, виходячи зі сполуки 15 та використовуючи EtOH як розчинник. Вихід: 264 мг, 98 %. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ 13,78 (br. s., 1H), 8,43 (t, J=5,85 Гц, 1H), 8,32 (d, J=1,21 Гц, 1H), 7,61 (d, J=8,80 Гц, 1H), 7,53 (dd, J=2,00, 8,80 Гц, 1H), 7,11 (d, J=3,63 Гц, 1H), 6,45 (d, J=3,23 Гц, 1H), 3,57 (s, 2H), 3,19 (t, J=6,26 Гц, 2H), 2,85 (d, J=11,30 Гц, 2H), 2,02 (t, J=10,90 Гц, 2H), 1,45-1,77 (m, 3H), 1,08-1,37 (m, 2H) + MS: 461 m/z (M+H) . Синтез сполуки 23 Етил 5-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}фуран-2-карбоксилат Етил 5-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}фуран-2карбоксилат 23 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 7, виходячи з етил 5-(хлорметил)фуран-2-карбоксилату. Вихід: 290 мг, 71 %. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ 13,37 (br. s., 1H), 8,25 (t, J=6,04 Гц, 1H), 7,42-7,60 (m, 2H), 7,21 (d, J=3,29 Гц, 1H), 6,97-7,12 (m, 1H), 6,48 (d, J=3,29 Гц, 1H), 4,26 (q, J=7,32 Гц, 2H), 3,80 (s, 3H), 3,53 (s, 2H), 3,18 (t, J=6,22 Гц, 2H), 2,81 (d, J=11,34 Гц, 2H), 1,87-2,05 (m, 2H), 1,46-1,73 (m, 3H), 1,28 (t, J=6,95 Гц, 3H), 1,01-1,41 (m, 2H) + MS: 441 m/z (M+H) . Синтез сполуки 24-5-{[4-({[(5-Метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}-метил)піперидин-1іл]метил}фуран-2-карбонова кислота 5-{[4-({[(5-Метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}-фуран-2карбонову кислоту 24 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 8, виходячи зі сполуки 23 та використовуючи EtOH як розчинник. Вихід: 64 мг, 84 %. 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ 12,78-14,43 (m, 1H), 8,26 (t, J=6,04 Гц, 1H), 7,55 (d, J=2,56 Гц, 19 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1H), 7,52 (d, J=9,15 Гц, 1H), 7,04 (dd, J=2,60, 9,10 Гц, 1H), 6,91 (d, J=3,29 Гц, 1H), 6,35 (d, J=3,29 Гц, 1H), 4,04 (br. s., 1H), 3,80 (s, 3H), 3,50 (s, 2H), 3,18 (t, J=6,22 Гц, 2H), 2,83 (d, J=11,34 Гц, 2H), 1,97 (t, J=10,79 Гц, 2H), 1,47-1,73 (m, 3H), 1,04-1,33 (m, 2H) + MS: 413 m/z (M+H) . Синтез сполуки 25-N-[(1-{2-[(2R, 6S)-2,6-диметил-морфолін-4-іл]етил}піперидин-4-іл)метил]5-метокси-1H-індазол-3-карбоксамід Суміш сполуки 7b (8 г, 24,6 ммоль) та карбонату калію (17 г, 123 ммоль) у ацетоні (250 мл) нагрівають при зрошенні впродовж 1 години, потім краплинним способом додають (2R, 6S)-4-(2хлоретил)-2,6-диметилморфолін (25,9 ммоль). Зазначену суміш нагрівають при зрошенні впродовж ночі, потім охолоджують та фільтрують. Отриману тверду речовину сушать та очищують за допомогою препаративної ВЕРХ (канал A=CH3CN+0,1 % мурашиної кислоти; канал B=H2O+0,1 % мурашиної кислоти: потік = 40 мл/хвил.; градієнт = 10 % - 45 % елюенту A за 15 хвилин), забезпечуючи одержання N-[(1-{2-[(2R, 6S)-2,6-диметилморфолін-4-іл]етил}піперидин4-іл)метил]-5-метокси-1H-індазол-3-карбоксаміду 25 (48,3 % вихід). 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ = 13,40 (s, 1H), 8,30-8,14 (t, J=6,11 Гц, 1H), 7,58-7,53 (d, J=1,98 Гц, 1H), 7,53-7,46 (dd, J=8,92, 0,66 Гц, 1H), 7,11-6,96 (dd, J=8,92, 2,31 Гц, 1H), 3,80 (s, 3H), 3,573,43 (m, 2H), 3,21-3,11 (t, J=6,28 Гц, 2H), 2,92-2,77 (d, J=11,23 Гц, 2H), 2,76-2,63 (d, J=10,24 Гц, 2H), 2,44-2,26 (m, 4H), 1,97-1,77 (t, J=10,90 Гц, 2H), 1,71-1,46 (t, J=10,73 Гц, 4H), 1,27-1,07 (m, 3H), 1,06-0,94 (d, J=6,28 Гц, 6H) РХ-МС: 430,28 (MH+) Синтез сполуки 26-N-[(1-{3-[(2R, 6S)-2,6-диметилморфолін-4-іл]пропіл}піперидин-4-іл)метил]5-метокси-1H-індазол-3-карбоксамід N-[(1-{3-[(2R, 6S)-2,6-диметилморфолін-4-іл]пропіл}піперидин-4-іл)метил]-5-метокси-1Hіндазол-3-карбоксамід 26 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 25, використовуючи (2R, 6S)-4-(3-хлорпропіл)-2,6-диметилморфолін та метанол як розчинник. Вихід = 91 мг (59,1 %). 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ = 12,12 (s, 1H), 7,80-7,62 (d, J=2,20 Гц, 1H), 7,40-7,32 (d, J=9,15, 1H), 7,27-7,18 (t, J=6,04 Гц, 1H), 7,07-6,99 (dd, J=9,15, 2,20 Гц, 1H), 3,89-3,78 (s, 3H), 3,763,53 (m, 2H), 3,47-3,30 (t, J=6,22 Гц, 2H), 3,07-2,93 (m, 2H), 2,75-2,68 (d, J=10,98 Гц, 2H), 2,45-2,24 (m, 4H), 2,07-1,88 (t, J=10,79 Гц, 2H), 1,83-1,59 (m, 7H), 1,53-1,35 (m, 2H), 1,18-1,05 (d, J=6,22 Гц, 6H) РХ-МС: 444,30 (MH+) Синтез сполуки 27-5-метокси-N-({1-[2-(3-метилциклогексил)етил]піперидин-4-іл}метил)-1Hіндазол-3-карбоксамід Розчин сполуки 11b (420 мг, 1,46 ммоль) у ДМФА (45 мл) та триетиламін (0,61 мл, 4,4 ммоль) перемішують при 80 °C впродовж 1 години та потім обробляють за допомогою 1-(2брометил)-3-метилциклогексану (300 мг, 1,46 ммоль). Зазначену суміш перемішують впродовж ночі при цій же температурі. Реакційну суміш потім охолоджують до кімнатної температури та розчинник видаляють шляхом випарювання при зниженому тиску. Сирий 5-метокси-N-({1-[2-(3метилциклогексил)етил]піперидин-4-іл}метил)-1H-індазол-3-карбоксамід 27 очищують шляхом флеш хроматографії на силікагелі, використовуючи 9/1 суміш CH 3Cl/CH3OH як елюент. Вихід = 45 мг (18,0 %). 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ = 13,41 (s, 1H), 8,30-8,20 (t, J=6,11 Гц, 1H), 7,58-7,53 (d, J=2,31 Гц, 1H), 7,53-7,47 (d, J=8,59 Гц, 1H), 7,08-7,02 (dd, J=8,92, 2,32 Гц, 1H), 3,80 (s, 3H), 3,23-3,13 (t, J=6,28 Гц, 2H), 2,90-2,78 (d, J=10,57 Гц, 2H), 2,35-2,20 (m, 2H), 1,97-1,05 (m, 17H), 0,90-0,45 (m, 5H) РХ-МС: 413,29 (MH+) Синтез сполуки 28-4-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}-метил)піперидин-1іл]метил}піридин-2-карбонова кислота 4-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}-піридин-2карбонову кислоту 28 отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 25, використовуючи метил 4-(хлорметил)піридин-2-карбоксилат як реагент та CH3CN як розчинник. Вихід = 335 мг (16 %). 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ = 13,25 (s, 1H), 8,54 (d, J=4,8 Гц, 1H), 8,27 (t, J=6,0 Гц, 1H), 7,93 (s, 1H), 7,56 (d, J=2,2 Гц, 1H), 7,51 (d, J=9,5 Гц, 1H), 7,43 (d, J=4,0 Гц, 1H), 7,04 (dd, J=2,2, 9,5 Гц, 1H), 3,80 (s, 3H), 3,53 (s, 2H), 3,20 (t, J=6,0 Гц, 2H), 2,78 (d, J=11,0 Гц, 2H), 1,96 (t, J=10,6 Гц, 2H), 1,75-1,45 (m, 3H), 1,35-1,16 (m, 2H) Синтез сполуки 29 Натрію 5-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}піридин-2-карбоксилат 29a) Метил 5-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1 20 UA 113189 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 іл]метил}піридин-2-карбоксилат Метил 5-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1іл]метил}піридин-2-карбоксилат 29a одержують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 25, використовуючи метил 5-(хлорметил)піридин-2-карбоксилат як реагент та CH 3CN як розчинник, та використовують для наступної стадії без додаткового очищення. Потім, розчин сирого метил 5-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1-іл]метил}піридин-2-карбоксилату 29a (1,2 г, 2,7 ммоль) у етанолі (10 мл) обробляють розчином NaOH (0,22 г, 5,5 ммоль) у воді (10 мл) при зрошенні впродовж 3 годин. Зазначену суміш охолоджують до кімнатної температури та розчинники випарюють при зниженому тиску. Натрію 5-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3-іл)карбоніл]аміно}метил)-піперидин-1іл]метил}піридин-2-карбоксилат 29 кристалізують за допомогою суміші етанол/етилацетат (1,09 г, 91 %). 1 H ЯМР (300MГц, ДМСО-d6) δ = 13,86 (br. s., 1H), 8,37 (d, J=1,2 Гц, 1H), 8,24 (t, J=6,1 Гц, 1H), 7,91 (d, J=8,1 Гц, 1H), 7,65 (dd, J=2,0, 8,1 Гц, 1H), 7,61-7,48 (m, 2H), 7,01 (dd, J=2,5, 8,8 Гц, 1H), 3,79 (s, 3H), 3,47 (s, 2H), 3,19 (t, J=6,1 Гц, 2H), 2,77 (d, J=10,9 Гц, 2H), 1,91 (t, J=10,9 Гц, 2H), 1,65 (s, 3H), 1,35-1,07 (m, 2H) Синтез сполуки 30-N-({1-[(5-карбамоїл-1,2,4-оксадіазол-3-іл)метил]піперидин-4-іл}метил)-5метокси-1H-індазол-3-карбоксамід N-({1-[(5-карбамоїл-1,2,4-оксадіазол-3-іл)метил]піперидин-4-іл}метил)-5-метокси-1H-індазол3-карбоксамід 30, отримують у відповідності з процедурою, описаною для сполуки 25, використовуючи етил 3-(хлорметил)-1,2,4-оксадіазол-5-карбоксилат як реагент та CH3CN як розчинник. Вихід = 80 мг (4 %). 1 H ЯМР (300 MГц, ДМСО-d6) δ = 13,18 (br. s., 1H), 8,70 (br. s., 1H), 8,32 (br. s., 1H), 8,26 (t, J=6,2 Гц, 1H), 7,55 (d, J=1,8 Гц, 1H), 7,50 (dd, J=0,7, 9,1 Гц, 1H), 7,05 (dd, J=1,8, 9,1 Гц, 1H), 3,80 (s, 3H), 3,69 (s, 2H), 3,19 (t, J=6,2 Гц, 2H), 2,86 (d, J=11,0 Гц, 2H), 2,19-1,93 (m, 2H), 1,82-1,39 (m, 3H), 1,33-1,07 (m, 2H) Синтез сполуки 31-N-({1-[2-(4-нітрофеніл)етил]піперидин-4-іл}метил)-1H-індазол-3карбоксаміду гідрохлорид Суміш 7H, 14H-піразино[1,2-b:4,5-b']дііндазол-7,14-діону (8,2 г, 28,5 ммоль), 1-{1-[2-(4нітрофеніл)етил]піперидин-4-іл}метанаміну (15 г, 57 ммоль) у толуолі (300 мл) перемішують при кімнатній температурі впродовж ночі. Отриману таким чином тверду речовину відфільтровують, розчиняють за допомогою 2н HCl (100 мл) та промивають діетиловим ефіром (3 × 150 мл). Кислу фазу підлужують за допомогою NaOH та екстрагують за допомогою ДХМ (3 × 200 мл). Розчинник видаляють у вакуумі та залишок потім виливають у ТГФ (30 мл) та обробляють за допомогою 1,25 M HCl у MeOH. Сирий твердий N-({1-[2-(4-нітрофеніл)етил]піперидин-4іл}метил)-1H-індазол-3-карбоксаміду гідрохлорид 31, отриманий таким чином, відфільтровують та кристалізують з EtOH. 1 H ЯМР (300MГц, ДМСО-d6) δ = 13,70 (s, 1H), 10,82 (br. s., 1H), 8,55 (t, J=6,1 Гц, 1H), 8,308,10 (m, 3H), 7,67-7,52 (m, 3H), 7,41 (ddd, J=1,2, 7,0, 8,4 Гц, 1H), 7,24 (ddd, J=0,8, 7,0, 8,0 Гц, 1H), 3,57 (d, J=11,7 Гц, 2H), 3,48-3,15 (m, 6H), 3,04-2,83 (m, 2H), 1,90 (d, J=11,5 Гц, 3H), 1,75-1,50 (m, 2H) У наступній Таблиці 1A підсумовані хімічна назва та структура описах вище сполук 7-31. ТАБЛИЦЯ 1A IUPAC назва Структура O 7 NH Метил 2-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}-метил)піперидин-1іл]метил}-1,3-тіазол-4-карбоксилат H3C O N N N O S N H O H3C O 8 2-{[4-({[(5-Метокси-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1іл]метил}-1,3-тіазол-4-карбонова кислота 21 NH H3C O N N N N H S O OH UA 113189 C2 ТАБЛИЦЯ 1A IUPAC назва Структура O NH 9 Метил 2-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}-метил)піперидин-1іл]метил}-1,3-оксазол-4-карбоксилат N O H3C N N O O N H O H3C O 10 2-{[4-({[(5-Метокси-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1іл]метил}-1,3-оксазол-4-карбонової кислоти гідрат NH N O H3C N N O O N H OH O NH 11 N Br Метил 2-{[4-({[(5-бром-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}метил)-піперидин-1іл]метил}-1,3-оксазол-4-карбоксилат N N O O N H O H3C F 12 2-({4-[({[5-(2,3-Дифторфеніл)-1H-індазол-3іл]карбоніл}аміно)-метил]піперидин-1іл}метил)-1,3-оксазол-4-карбонової кислоти гідрат F O NH N N N N H O OH NH 13 O O Етил 4-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}-метил)піперидин-1іл]метил}-1,3-тіазол-2-карбоксилат H3C N O N O N S N H O CH3 O O 14 Метил 2-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}-метил)піперидин-1іл]метил}фуран-3-карбоксилат NH O N CH3 O H3C O N N H O NH N Br 15 O Етил 5-{[4-({[(5-бром-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}метил)-піперидин-1іл]метил}фуран-2-карбоксилат O N N H O CH3 N O CH3 5-({4-[({[5-(2-Метоксипіридин-3-іл)-1H-індазол16 3-іл]карбоніл}-аміно)-метил]піперидин-1іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти гідрат O NH N O O N N H OH CH3 5-({4-[({[5-(6-Метоксипіридин-3-іл)-1H-індазол17 3-іл]карбоніл}-аміно)-метил]піперидин-1іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти гідрат O N O NH O N N H 22 N O OH UA 113189 C2 ТАБЛИЦЯ 1A IUPAC назва Структура CH3 O 18 O 5-({4-[({[5-(4-Метоксифеніл)-1H-індазол-3іл]карбоніл}аміно)-метил]піперидин-1іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти гідрат NH N O O N N H OH O 19 5-({4-[({[5-(2,3-Дифторфеніл)-1H-індазол-3іл]карбоніл}аміно)-метил]піперидин-1іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти NH N O F O N F N H OH O 20 NH 5-({4-[({[5-(2-Фторфеніл)-1H-індазол-3іл]карбоніл}аміно)-метил]піперидин-1іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти гідрат O O N F N H N 5-({4-[({[5-(4-Метоксипіридин-3-іл)-1H-індазол3-іл]карбоніл}-аміно)метил]піперидин-121 іл}метил)фуран-2-карбонової кислоти форміат N OH O NH N O H3C O N O N H OH O 22 NH 5-{[4-({[(5-Бром-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1іл]метил}фуран-2-карбонова кислота O N H O Етил 5-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}-метил)піперидин-1іл]метил}фуран-2-карбоксилат OH NH N O O O N N H 5-{[4-({[(5-Метокси-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1іл]метил}фуран-2-карбонова кислота NH N O O O N N H OH O CH3 NH N O 25 O H3C O CH3 24 O N CH3 23 N Br N-[(1-{2-[(2R, 6S)-2,6-диметилморфолін-4іл]етил}-піперидин-4-іл)метил]-5-метокси-1Hіндазол-3-карбоксамід N N H N H3C O CH3 CH3 O O NH N-[(1-{3-[(2R, 6S)-2,6-диметилморфолін-426 іл]пропіл}піперидин-4-іл)метил]-5-метокси-1Hіндазол-3-карбоксамід N H N N N H3C 23 O CH3 UA 113189 C2 ТАБЛИЦЯ 1A IUPAC назва Структура O CH3 NH N O 27 5-метокси-N-({1-[2-(3-метилциклогексил)етил]піперидин-4-іл}метил)-1Hіндазол-3-карбоксамід N N H CH3 O 28 NH 4-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}метил)піперидин-1іл]метил}піридин-2-карбонової кислоти H3C N Натрію 5-{[4-({[(5-метокси-1H-індазол-3іл)карбоніл]аміно}-метил)піперидин-1іл]метил}піридин-2-карбоксилат + Na H3C N 10 15 20 25 N O N H H3 C O NH N H N-({1-[2-(4-нітрофеніл)-етил]піперидин-4іл}метил)-1H-індазол-3-карбоксаміду гідрохлорид NH O H2 N O O 5 N NH O N-({1-[(5-карбамоїл-1,2,4-оксадіазол-330 іл)метил]піперидин-4-іл}метил)-5-метокси-1Hіндазол-3-карбоксамід 31 O N N H O 29 OH N O O N N O N N O N + N O N N H Фармакологічні властивості Фармакологічні властивості сполук формули (I), корисних у даному винаході, оцінюють за способами, описаними у наступних розділах. Випробування I - Активність на GSK-3β людини (випробування in vitro) Активність на GSK-3β людини оцінюють, використовуючи наступні способи (відповідно до Meijer et al., Chem. Biol., 2003-10:1255-1266). У першому скринінговому дослідженні, сполуки випробують у двох повторах при концентрації 10 мкM. Рекомбінантний фермент GSK-3β людини інкубують впродовж 90 хвилин при 22 °C у присутності сполук або носія у реакційному буфері, що містить АТФ плюс 100 нM нефосфорильований специфічний субстратний пептид (Ulight-CFFKNIVTPRTPPPSQGK-амід). Субстратне фосфорилювання вимірюють за допомогою LANCE технології (PerkinElmer, CT, USA). Результати, представлені у наступній Таблиці 4, виражають у вигляді відсотку інгібування контрольної специфічної активності, отриманої у присутності випробовуваної сполуки (як % інгібування при 10 мкM). У другому випробуванні, ті самі сполуки досліджують при п'яти концентраціях у інтервалі від 100 мкM до 10 нM з десятиразовими розведеннями у двох повторах. Сполуки 1-7, 9, 11 та 13-26 випробовують, використовуючи те саме перше випробування, сполуки 8, 10, 12, та 27-31 випробовують у іншому випробуванні на основі зв'язування та заміщення AlexaFluor® 647 міченого, АТФ-конкурентного кіназного інгібіторного каркасу, використовуючи LanthaScreen™ TR-FRET технологію Eu кіназний випробувальний пакет у відповідності до інструкцій виробника (Life Technologies, Italy). Результати двох випробувань є порівняними. IC50 значення (концентрація, що спричиняє половину максимального інгібування контрольної специфічної активності), представлені у Таблиці 4, визначають шляхом нелінійного регресійного аналізу кривих інгібування, створених з середніми значеннями повторів, використовуючи обробку кривої рівняння Хіла. 24 UA 113189 C2 Таблиця 4 Сполука N° 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 5 10 15 20 % Інгібування [10 мкM] 94 91 IC50[мкM] 0,35 0,56 0,31 0,64 0,35 0,40 0,13 0,17 0,21 0,31 0,36 0,01 0,95 0,23 0,26 0,36 0,02 0,30 0,01 0,02 0,01 0,21 0,33 0,40 1,40 2,10 0,31 0,45 0,32 0,31 7,20 Результати показали, що сполуки 1 та 2 у відповідності з даним винаходом мають непогану інгібіторну активність у зазначеному випробуванні: при 10 мкM % інгібування більше, ніж 90 % та IC50 отримують з менше, ніж 0,60 мкM кожної сполуки. Більшість сполук 3-31 у відповідності з даним винаходом показали IC50 значення нижче, ніж 1,00 мкM. Деякі з них показали IC50 значення при найнижчій концентрації випробування (10 нM). Значення IC50 вище, ніж 1,00 мкM, отримані зі сполуками 25, 26 та 31, є все ще прийнятними. Випробування II – Селективність на GSK-3β (випробування in vitro) (a) Сполуку 1 випробовують по відношенню до панелі 60 кіназ для того, щоб оцінити її селективність. Випробування вибирають, беручи до уваги відмінність досліджуваних сімейств. Випробовувані кінази є типовими представниками наступних кіназних підсімейств: - протеїн-серін/треонін кінази; - протеїн-тирозин кінази; - інші кінази; та - атипові кінази. Рекомбінантні кінази людини інкубують у присутності специфічних пептидних субстратів плюс АТФ впродовж різних періодів часу (10, 15, 30, 60 або 90 хвилин) при 22 °C. Фосфорильований субстрат визначають за допомогою LANCE або HTRF технології (CISBIO, MA, USA). Сполуку 1 випробовують при 10 мкM у двох повторах. Результати визначають як відсоток інгібування контрольної специфічної активності, отриманої у присутності випробовуваної сполуки 1, та представлені у наступній Таблиці 5. 25 UA 113189 C2 Таблиця 5 Кіназне сімейство Протеїн-тирозин кінази Протеїн серін/треонін кінази Інші кінази Кіназне підсімейство Дослідження RTK RTK RTK RTK RTK RTK RTK RTK RTK RTK CTK CTK CTK CTK CTK CMGC CMGC CMGC CMGC CMGC CMGC CMGC CMGC CMGC CMGC CMGC CaMK CaMK CaMK CaMK CaMK CaMK CaMK CaMK CaMK CaMK CaMK AGC AGC AGC AGC AGC AGC AGC AGC AGC CK1 STE STE STE STE TKL TKL c-Met кіназа (л) EphA4 кіназа (л) EphB2 кіназа (л) EphB4 кіназа (л) FGFR1 кіназа (л) FGFR4 кіназа (л) IGF1R кіназа (л) IRK (л) (InsR) Ret кіназа (л) TRKA (л) Abl кіназа (л) JAK1 (л) JAK2 (л) Fyn кіназа (л) Src кіназа (л) GSK3бета (л) DYRK1a (л) PCTAIRE1 кіназа (л) CDC2/CDK1 (л) (cycB) CDK2 (л) (cycA) CDK5 /p35 (л) ERK1 (л) ERK2 (л) (P42mapk) p38альфа кіназа (л) p38гама кіназа (л) p38дельта кіназа (л) CHK1 (л) AMPKальфа CaMK4 (л) DAPK1 (л) DCAMKL1 (л) Pim2 кіназа (л) MAPKAPK2 (л) MNK2 (л) PhKгама 2 (л) Pim1 кіназа (л) smMLCK (л) (MYLK) GRK3 /BARK2 (л) (ADRBK2) Akt1/PKBальфа (л) MSK1 (л) PDK1 (л) RSK2 (л) PKA (л) PKCальфа (л) PKCбета 1 (л) PKCгама (л) CK1альфа (л) PAK1 (л) HGK (л) (MAP4K4) MEK1/MAP2K1 (л) TAOK2 (TAO1) (л) DLK1 (л) (MAP3K12) IRAK4 (л) IKKальфа (л) IKKепсилон (л) (IKBKE) MYT1 кіназа (л) NEK1 (л) NEK7 (л) AurA/Aur2 кіназа (л) AurB/Aur1 кіназа (л) 26 % інгібування контрольних значень для сполуки 1 0 0 0 0 6 2 5 18 1 10 0 0 0 13 0 92 63 87 31 27 30 35 33 0 2 12 12 13 14 10 4 4 0 1 6 2 0 8 7 8 8 3 0 8 9 0 15 4 17 25 41 10 0 0 4 1 1 9 1 11 UA 113189 C2 Таблиця 5 Кіназне сімейство % інгібування контрольних значень для сполуки 1 0 Дослідження Атипові кінази 5 Кіназне підсімейство mTOR кіназа (л) (FRAP1) Сполуку 1 також досліджують для визначення IC50 значень для трьох різних кіназ (PCTAIRE1, DYRK1a, та CDK2) у порівнянні до Gsk3β. Дослідження проводять за тим же способом, описаним вище у випробуванні I, друге дослідження. Результати підсумовані у наступній Таблиці 5A. ТАБЛИЦЯ 5A Сполука 1 10 15 IC50 [мкM] Gsk3β 0,35 IC50 [мкM] PCTAIRE1 1,50 IC50 [мкM] DYRK1a 2,90 IC50 [мкM] CDK2 36,0 Результати підтверджують, що сполука 1 має інгібуючу активність до GSK-3β та вищу афінність до GSK-3β у порівнянні з іншими кіназами, показуючи непоганий профіль селективності. Фактично, IC50 значення Таблиці 5a показали селективність сполуки 1 до Gsk3β краще, ніж селективність до PCTAIRE1, DYRK1a та CDK2 кіназ. (b) Сполуки 7, 12, 21 та 24 випробовують по відношенню до панелі 60 кіназ за тих же умов, що описані вище для сполуки 1. Результати виражені як відсоток інгібування контрольної специфічної активності, отриманої у присутності випробовуваної сполуки, та представлені у наступній Таблиці 6. ТАБЛИЦЯ 6 Кіназне сімейство Дослідження Сполука 7 Сполука 12 Сполука 21 Сполука 24 RTK c-Met кіназа (л) - - 0 2 RTK EphA4 кіназа (л) - - 2 0 RTK EphB2 кіназа (л) - - 2 0 RTK EphB4 кіназа (л) - - 3 0 RTK FGFR1 кіназа (л) - - 13 0 RTK FGFR4 кіназа (л) - - 0 4 RTK Протеїн-тирозин кінази Кіназне підсімейство IGF1R кіназа (л) - - 0 0 RTK IRK (л) (InsR) 0 0 0 3 RTK Ret кіназа (л) - - 0 0 RTK TRKA (л) 1 5 4 1 CTK Abl кіназа (л) - - 0 0 CTK JAK1 (л) - - 10 1 CTK JAK2 (л) - - 2 0 CTK Fyn кіназа (л) - - 10 3 CTK Src кіназа (л) 9 15 0 0 27 UA 113189 C2 ТАБЛИЦЯ 6 Кіназне сімейство Кіназне підсімейство Дослідження Сполука 7 Сполука 12 Сполука 21 Сполука 24 CMGC GSK3бета (л) 96 100 96 94 CMGC DYRK1a (л) 88 99 99 59 2 42 94 1 6 77 99 10 CMGC CMGC PCTAIRE1 кіназа (л) CDC2/CDK1 (л) (cycB) CMGC CDK2 (л) (cycA) 48 96 100 36 CMGC CDK5 /p35 (л) 21 87 98 16 CMGC ERK1 (л) 31 85 81 22 33 91 89 35 - - 1 0 - - - - - - 35 4 CMGC CMGC CMGC CMGC ERK2 (л) (P42mapk) p38альфа кіназа (л) p38гама кіназа (л) p38дельта кіназа (л) CaMK - - 1 0 CaMK AMPKальфа - - 70 21 CaMK CaMK4 (л) - - 13 11 CaMK DAPK1 (л) - - 5 15 CaMK Протеїн серін/треонін кінази CHK1 (л) DCAMKL1 (л) - - 0 0 CaMK Pim2 кіназа (л) - - 5 3 CaMK MAPKAPK2 (л) - - 0 0 CaMK MNK2 (л) - - 6 0 CaMK PhKгама 2 (л) - - 0 0 CaMK Pim1 кіназа (л) - - 10 2 26 36 - - - - 4 0 - - 0 0 CaMK AGC AGC smMLCK (л) (MYLK) GRK3 /BARK2 (л) (ADRBK2) Akt1/PKBальфа (л) AGC MSK1 (л) - - - - AGC PDK1 (л) - - 0 0 AGC RSK2 (л) - - 20 1 AGC PKA (л) - - 3 0 AGC PKCальфа (л) - - 20 0 AGC PKCбета 1 (л) - - 0 0 AGC PKCгама (л) - - 0 0 CK1 CK1альфа (л) - - 2 0 STE PAK1 (л) - - 4 1 STE HGK (л) (MAP4K4) 21 98 99 19 28