Спосіб культивування гіллястовусих ракоподібних
Номер патенту: 36296
Опубліковано: 27.10.2008
Автори: Кражан Сталіна Анатоліївна, Пірус Роман Іванович, Хижняк Меланія Іванівна, Тучапська Ганна Ярославівна, Грициняк Ігор Іванович, Цьонь Наталія Ігорівна
Формула / Реферат
Спосіб культивування гіллястовусих ракоподібних, що включає використання органічного добрива, який відрізняється тим, що як органічне добриво використовують пшеничну барду при вмісті в ній сухої речовини 12 %, яку при температурі води 19-20 °С ± 0,5 °С вносять у акваріуми, ємкості чи невеликі стави у кількості 0,4 кг/м3.
Текст
Спосіб культивування гіллястовуси х ракоподібних, що включає використання органічного добрива, який відрізняється тим, що як органічне добриво використовують пшеничну барду при вмісті в ній сухої речовини 12 %, яку при температурі води 19-20 °С ± 0,5 °С вносять у акваріуми, ємності чи невеликі стави у кількості 0,4 кг/м 3. (19) (21) u200804575 (22) 10.04.2008 (24) 27.10.2008 (46) 27.10.2008, Бюл.№ 20, 2008 р. (72) ЦЬОНЬ НАТАЛІЯ ІГОРІВН А, UA, ГРИЦИНЯК ІГОР ІВАНОВИЧ, U A, ПІРУС РОМАН ІВАНОВИЧ, UA, ХИЖНЯК МЕЛАНІЯ ІВАНІВН А, U A, КРАЖАН СТАЛІН А АН АТОЛІЇВН А, U A, ТУЧАПСЬКА Г АННА ЯРОСЛАВІВН А, U A 3 36296 4 кальцій - 1,3-2,4г/кг, робництва, при температурі 19-20°С±0,5°С, за 14 фосфор - 2,9-6,9г/кг, діб отримати 0,5-1кг/м 3 дафній. сирий протеїн - 165-243г/кг, Заявлений спосіб здійснюють наступним чисира клітковина - 62-105г/кг ном. Проводять визначення вмісту сухого залишку [Шерман І.М., Гринжевський М.В., Желтое у барді (відсоток, %): для цього у чашк у Петрі відЮ.О., Пилипенко Ю.В., Волічнко M.I., Грициняк I.I. важують 100г барди, підсушують її до сталої маси. Годівля риб. - К.:Вища освіта. - 2001. - С.246-253.]. Отримана маса і буде кількістю відсотків сухої реСухий залишок рідкої зернової барди, отриманої із човини. Розраховують кількість барди, що треба спиртового заводу, змінюється у межах 1,59внести в став відповідної площі. Кількість добрива, 12,4%. Сухий залишок зернової барди із відстійнищо треба внести, розраховано і подано у таблиці ка ("старої") коливається у межах 12-65%. 1. Заявлений спосіб дає можливість при використанні пшеничної барди - відходів спиртового виТаблиця 1 Рекомендована кількість внесення добрива - пшеничної барди, кг/га Вміст сухої речовини, % Рекомендована доза барди 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 65 70 4800 3200 2400 1920 1600 1371 1200 1067 960 873 800 739 686 Або роблять розрахунок кількості внесення добрива за формулою: æ 10000 ´ 12 ö ´ 0,4, де ç ÷ A è ø 12-коефіцієнт встановлений на основі попередніх лабораторних експериментів; А - відсоток сухої речовини у використовуваній барді (%); 0,4 - рекомендована кількість барди (0,4кг/м 3 або 0,4г/л). Наприклад: Із відстійника привезли барду із сухим залишком 32%. У став площею 0,01га необхідно внести 4т/га цієї барди: æ 10000´ 12 ö х0,4=1500кг/га, ç ÷ 32 è ø 1500кг/гах0,01га=15кг. Отже, у став площею 0,01га слід внести 15кг барди із сухим залишком 32%. Для розведення дафній використовують невеликі ємності чи невеликі непроточні стави, які наповнюють водою через фільтри із млинового газу. Вносять пшеничну барду свіжу, чи "стару" із відстійника відповідно до розрахунків. Вміст розчиненого у воді кисню на початок культивування повинен становити 8-10мг/л. У той же день або на наступний вносять маточну культуру дафній із розрахунку 5г/м 3 води. При температурі 1920°С±0,5°С культивування триває 14 діб. Після дозрівання культури можна отримати 0,5-1кг/м 3 дафній. Ефективність заявленого способу і його переваги перед найближчим аналогом підтверджені прикладом конкретного використання способу. Приклад. В умовах акваріумів вивчали вплив пшеничної барди на гіллястовуси х ракоподібних (Daphnia magna Straus). Культур у однодобових дафній, отриманих від однієї самки вносили із розрахунку 3екз/л. Дослід тривав 14 діб, протягом яких дафній не годували. Використовували профільтровану ставову воду, показник рН якої становив 8,05, вміст розчиненого у воді кисню дорівнював 9,0мг/л. Досліди проводили в трикратній повторності у 21 акваріумі (об'ємом 3л), при температурі 1920°С±0,5 з випробуванням концентрацій 0,2; 0,4; 0,6г/л як свіжої барди, так і барди, яка зберігалась у відстійниках ("старої"). Контролем служив коров'ячий гній з розрахунку 0,2г/л. Протягом досліду удобрювачі вносили один раз в перший день закладки досліду. Водневий показник води на початку досліду з різними концентраціями пшеничної барди знаходився в межах 7,75-8,10; в розчині з гноєм (найближчий аналог) - 7,77. На протязі досліду цей показник майже не змінився і в кінці досліджень становив у варіантах досліду з свіжою бардою 8,17-8,28 а з "старою" бардою 7,83-8,06 та 8,38 (найближчий аналог), що спряло розвитку безхребетних. Розвиток бактеріопланктону при використанні як "старої", так і свіжої пшеничної барди мав подібну тенденцію. При внесенні 0,2-0,4г/л чисельність бактеріопланктону знаходилась в межах 2,293,29млн.кл./мл, біомаса 2,02-2,69мг/л. У найближчому аналозі чисельність і біомаса бактеріопланктону зростають до 4,38млн.кл./мл та 3,5мг/л. відповідно. Максимальний розвиток бактеріопланктону спостерігався у акваріумах із концентрацією пшеничної барди 0,6мг/л. Абсолютні показники чисельності знаходились на рівні 5,10-6,00млн.кл./мл та 4,08-4,80мг/л. 5 36296 6 Таблиця 2 Результати розвитку бактеріопланктону у лабораторних дослідах з свіжою та “старою” пшеничною бардою, 2007р. Варіанти досліду І ІІ ІІІ ІV найближчий аналог (перегній) І ІІ ІІІ ІV найближчий аналог (перегній) Концентрації добрива, Чисельність бактерій, млн. г/л кл/мл І серія дослідів (свіжа пшенична барда) 0,2 2,53 0,4 2,31 0,6 6,00 0,2 Біомаса бактерій мг/л 2,02 1,85 4,80 4,38 3,50 ІІ серія дослідів (“стара” пшенична барда) 0,2 3,29 0,4 2,29 0,6 5,10 2,63 1,84 4,08 0,2 4,38 3,50 Таблиця 3 Біомаса організмів Daphnia magna Straus у кінці досліду з бардою (n=3) Дата Закладення дослі- Зняття досліду ду 22.01 22.01 5.02 5.02 Варіанти досліду Концентрація добрива, г/л І серія дослідів (свіжа пшенична барда) І ІІ ІІІ ІV найближчий аналог (перегній) ІІ серія дослідів (“стара” пшенична барда) І ІІ ІІІ ІV найближчий аналог (перегній) Слаболужне середовище та розвиток бактеріопланктону сприяли розвитку дафній. На 6-7 добу у да фній з'явилось перше покоління молоді, через 11-13 днів - друге. Порівнюючи кількісний розвиток дафній в кінці досліду за різних концентрацій внесення пшеничної барди свіжої та "старої" можна констатува ти, що кращі результати отримані у концентрації 0,4г/л. Загальна чисельність дафній у цій концентрації дорівнювала відповідно 116,3 та 195,3екз./л. При концентрації 0,2г/л кількісні показники розвитку дафній з цими добривами були близькими відповідно 97,9 та 86,8екз./л і перевищували такі в контролі у 1,2-1,4 рази (табл.3). Відмічено, що при внесенні свіжої барди з розрахунку 0,6г/л та в контролі кількість молоді та ювенільних стадій менша, ніж при інших концентраціях. В варіантах досліду з "старою" бардою за тією ж концентрацією та в контролі чисельність молодших особин наближується до показників за концентрацією 0,2г/л. Плодючість дафній при концентрації пшеничної барди 0,4 та 0,6г/л у кінці Біомаса дафній Мг/л 0,2 0,4 0,6 12,91 15,65 11,62 0,2 12,86 0,2 0,4 0,6 11,05 18,57 13,82 0,2 12,86 досліду не знижується і є близькою, відповідно 18 та 19,6 яєць на самку. Отримані результати свідчать, що використання свіжої барди та "старої", як добрива доцільно, при цьому кращі показники чисельності дафній відмічені при концентрації 0,4г/л. Порівнюючи дію цієї концентрації з найближчий аналогом (гній) більш ефективною виявилась "стара" барда, при якій чисельність дафній була в З рази вищою, а при використанні свіжої барди тільки в 1,6 рази більшою, ніж у найближчому аналозі (табл.3). Таким чином, при використанні свіжої чи "старої" барди, а також гною в концентрації 0,2г/л отримали майже однаковий розвиток дафній. Найбільш ефективною виявилась концентрація 0,4г/л (4кг/м 3) "старої" та свіжої пшеничної барди, але при застосуванні свіжої барди результати були дещо нижчими. Використовувати як свіжу, так і "стару" пшеничну барду у концентрації 0,6г/л як добриво недоцільно, оскільки ефект майже рівноцінний використанню концентрації 0,2г/л. Джерела інформації: 7 36296 8 1. Шпет Г.І. Разведение ветвистоусы х ракоо2. Сабодаш В.М. Разведение рыбы. - М.: Стабразных / Естественная кормовая база выростлкер, 2002. С.70 ных и нагульных прудов и пути ее улучшения 3. Шерман І.М., Гринжевський М.В., Желтов (Методические рекомендации). Львов, 1984 С.14Ю.О., Пилипенко Ю.В., Волічнко М.І., Грициняк І.І. 15.) Годівля риб. - К.: Ви ща освіта. - 2001.-С.246-253. Комп’ютерна в ерстка В. Мацело Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for cultivating cladoceran crustaceans
Автори англійськоюTsion Natalia Ihorivna, Hrynzhevskyi Mykola Vasyliovych, Pirus Roman Ivanovych, Khyzhniak Melaniia Ivanivna, Krazhan Stalina Anatoliivna, Tuchapska Hanna Yaroslavivna
Назва патенту російськоюСпособ культивирования ветвистоусых ракообразных
Автори російськоюЦёнь Наталья Игоревна, Грициняк Игорь Иванович, Пирус Роман Иванович, Хижняк Меланья Ивановна, Кражан Сталина Анатольевна, Тучапская Анна Ярославовна
МПК / Мітки
МПК: A23K 1/06
Мітки: гіллястовусих, культивування, спосіб, ракоподібних
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/4-36296-sposib-kultivuvannya-gillyastovusikh-rakopodibnikh.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб культивування гіллястовусих ракоподібних</a>
Попередній патент: Спосіб стимуляції розвитку кормових гідробіонтів у вирощувальних ставах
Наступний патент: Спосіб отримання сухого напівфабрикату багатофункціонального призначення
Випадковий патент: Спосіб одержання полімерного плівкового матеріалу