Консервант вологого зернофуражу “галегін”

Консервант вологого зернофуражу, що містить біологічний консервант, який відрізняється тим, що як біологічний консервант з фітонцидними антимікробними властивостями використовується сінне борошно галеги східної в кількості 2,5-5,0 % від маси корму. (19) (21) u201104222 (22) 07.04.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) ОВСІЄНКО АНДРІЙ ІВАНОВИЧ, ВЕЛИЧКО ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ, ОВСІЄНКО СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА, ВЕКЛЕНКО ЮРІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ, САМОХВАЛ ТАРАС ПЕТРОВИЧ, ЗАЄЦЬ АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ, ХІМІЧ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРО 3 Однією з проблем у консервуванні вологого зернофуражу є недостатня його стійкість до повторної ферментації після розгерметизації при використанні в годівлі сільськогосподарських тварин. Цей фактор потребує постійної уваги та вжиття необхідних організаційних заходів після його прояву (зігрівання консервованого зернофуражу в сховищах). До вжитих заходів на усунення повторної ферментації належить, насамперед, збільшення об'ємів його використання в годівлі тварин, реалізація зернофуражу стороннім споживачам, висушування зерна та ін. У запропонованій розробці вологий зернофураж після його розгерметизації і використання в годівлі тварин набуває в процесі анаеробного зберігання стабільну стійкість до повторної ферментації та пліснявіння впродовж 2-3 тижнів. При цьому зернофураж, консервований біологічним консервантом, має профілактично-лікувальну властивість, так як він виготовляється з рослинної традиційної і нетрадиційної сировини, що обумовлює екологічність його виробництва та високу енергоощадність. При вартості сировини 200-300 грн./т додаткові витрати на консервування 1 тонни вологого зернофуражу становитимуть 15-20 грн. Якщо врахувати, що запропонований консервант має поживну цінність, то зазначені грошові затрати можуть зменшитись в 1,5-2 рази. В практиці заготівлі і зберігання вологого зернофуражу і силосовних кормів відомі і широко використовуються консерванти, а саме мінеральні, органічні кислоти, бактеріальні закваски та фітонцидні рослини з метою зниження втрат поживних речовин в процесі зберігання та використання [3, 5]. Недоліком органічних і мінеральних кислот є те, що вони агресивні, потребують спеціального обладнання для їх виготовлення, зберігання і внесення. Крім цього, вони леткі, і в зоні їх використання створюються загрозливі умови для здоров'я людей та забруднення довкілля. Відомі також і широко застосовуються при заготівлі кормів біологічні консерванти, які виробляють підприємства мікробіологічної промисловості (літосил, біосил, біозон, біотрон 600 та інші). Загальним недоліком таких консервантів є те, що для їх виробництва і зберігання необхідні спеціальне обладнання та умови. В них обмежений термін ефективного використання та умови їх застосування [3]. Багаточисельними дослідженнями встановлено дію фунгіцидів (отруйних речовин) на бактерії, віруси, гриби, водорості, нижчі і вищі рослини, а також на всіх представників тваринного світу, починаючи від найпростіших і включаючи людину. Ця дія в одному випадку викликає порушення обміну речовин, внаслідок чого гальмується або призупиняється ріст рослин або тварин, в іншому - фунгіциди активують обмін речовин, прискорюючи ріст і розвиток живої клітини [4]. Відомо, що антимікробно активні речовини з фітонцидами, що містяться в деяких рослинах, мають ізоціонати, які продукують рослини роду хрестоцвітих та капуцинових. До хрестоцвітих належить хрін, редька, гірчиця, ріпа та інші, а до ка 64897 4 пуцинових - садова настурція, листя якої в деяких країнах використовують для приготування салатів, а насіння - як прянощі [4, 5]. Фітонцидні властивості мають також рослини, які широко використовуються на кормові цілі. Так картопля містить туберози, пшениця - нуротіонін та 6-метоксибензоксазолінал, овес - авенацин, ячмінь - гардецин. Також встановлено, що кожна рослина, як правило, містить декілька антимікробно активних речовин. Деякі фітонциди мають і антифунгальну дію. До цього найбільш чутливими є патогенні для людини і тварин гриби - дерматофіти. Дослідженнями встановлено, що фітонцидні препарати вступають в метаболізм мікробних клітин і викликають зміни в обміні речовин у полірезистентних бактерій, зокрема анаеробів, а також дріжджових і дріжджеподібних грибів, на які антибіотики не діють. Експериментально встановлено, що 20 % водний екстракт з галеги східної (у перерахунку на вихідну масу висушеної рослини) має інгібуючий вплив на ріст бактерій [7]. Поряд з цим встановлено високу активність ароматичних ізоціонатів на патогенні гриби[5]. Тому при зберіганні і використанні вологого зернофуражу, як правило, при розгерметизації корму виникає вторинна ферментація, яка призводить до збільшення втрат поживних речовин, накопичення мікотоксинів, в результаті чого корм стає непридатним до використання в годівлі тварин. За прототип взято спосіб консервування вологого зерна фуражних культур, який включає руйнування його, додавання наповнювачів і консервуючих компонентів, сапоніту і біологічного консерванту зерна гірчиці з фунгіцидними властивостями у співвідношенні 1: (0,3-0,5):(0,05-0,2) [1]. Недоліком прототипу є те, що фунгіциди - це отруйні речовини, які викликають порушення обміну речовин, внаслідок чого гальмується або призупиняється ріст рослин або тварин [4]. Поряд з цим вони не забезпечують тривалу стійкість корму до вторинної ферментації при його розгерметизації і використанні (табл.1). Задачею корисної моделі є розробка консерванту вологого зернофуражу, який має високу консервуючу здатність та забезпечує сталу аеробну стійкість силосованого корму до вторинної ферментації. Суть корисної моделі полягає у тому, що як біологічний консервант з фітонцидними антимікробними властивостями використовується сінне борошно галеги східної в кількості 2,5-5,0 % від маси корму. Вирішення поставленої задачі пояснюється наступними дослідами. Дослід 1. Зерно кукурудзи з вологістю 29,8 % обробляли консервантом на основі мінерально-біологічної сировини і зберігали в герметичних умовах протягом 245 днів. Після розгерметизації спостерігали за проявленням повторної ферментації і змінами якості корму. Спостереженнями встановлено, що зерно зберегло свою структуру, мало приємний 5 64897 запах кислого тіста, показник рН становив 3,9. Вміст органічних кислот, аміаку та органолептична характеристика корму представлена в таблиці 1. На третій день виявлені перші ознаки плісняви та підвищення температури корму, що свідчить про ознаки початку вторинної ферментації зернофуражу у контрольному варіанті (прототип). В умовах досліду 1 вологе зерно кукурудзи досліди 2, 3, 4 закладали на зберігання із внесенням біологічного консерванту, сінного борошна з галеги східної в кількості 5,0; 2,5; 1,0 % від маси корму. Після розгерметизації спостерігали за проявленням повторної ферментації і змінами якості корму. Встановлено, що зерно зберегло свою структуру, мало приємний, некислий запах, рН становив 3,85-3,9. На третій день зберігання не відмічено 6 проявів вторинної ферментації, на 9 день вона з'явилась при внесенні консерванту в дозі 1,0 %, а при внесенні 2,5 і 5,0 % вона проявилась на 20-й день зберігання в аеробних умовах. Така стійкість консервованого корму до повторної ферментації цілком задовольняє виробничий процес використання консервованого корму в годівлі сільськогосподарських тварин і не створює умов до можливої втрати якості та поживної цінності консервованого вологого зернофуражу. Візуальним контролем прояву вторинної ферментації була поява плісняви на поверхні корму [6]. Таким чином, внесення як консерванту сінного борошна з галеги східної в кількості 2,5-5,0 % від маси корму дає можливість створити високу аеробну стійкість корму до повторної ферментації. Таблиця 1 Біохімічні і органолептичні показники якості консервованого вологого зерна кукурудзи Вміст органічних кислот, % Органолептична характеристика Дослід 1 - контрольний. Вологе зерно кукурудзи + мінеральнобіологічний консервант (прототип) 29,8 0,94 0,42 0,34 12,2 3,95 Структура збережена, колір зерна не змінився, запах різкуватий, приємний кислого тіста Дослід 2 - вологе зерно кукурудзи з вмістом 5 % сінного борошна з галеги східної (дослід 2) Дослід 3 - вологе зерно кукурудзи з вмістом 2,5 % сінного борошна з галеги східної Дослід 4 - вологе зерно кукурудзи з вмістом 1,0 % сінного борошна з галеги східної 28,4 0,99 0,57 0,28 12,8 3,65 Структура збережена, колір зерна незмінний, запах приємний, не кислий, не різкий t С корt С му на навкодень лишвиявнього лення серепліснядовища віння На 3 день збе22 29 рігання виявлені перші ознаки плісняви, запах послаблено кислий. На 8 день зберігання пліснява поширилась по всій масі, запах гнильний На 20 день 22 24 зберігання з'явились перші ознаки плісняви у верхніх шарах корму 28,7 0,95 0,50 0,30 12,6 29,5 1,04 0,69 0,24 3,9 Структура збережена, колір зерна незмінний, запах приємний, не різкий 13,0 3,75 Структура збережена, колір зерна незмінний, запах приємний, різкуватий На 20 день зберігання з'явились перші ознаки плісняви у верхніх шарах корму На 9 день зберігання з'явились перші ознаки плісняви у верхніх шарах корму % воВміст На день виявло- Загальна Варіант досліду Молоч- Оцто- Мас- аміаку, рН Після розгерме- лення ознак гості кислотна ва ляна мг % тизації пліснявіння зерна ність корму Джерела інформації: Гарькавий А. Д., Бабич А. О., Кулик М. Ф. та ін… Деклараційний патент на винахід "Спосіб консервування вологого зерна фуражних культур" № 3687-XII від 15 лютого 2001 р. Бюл. №1. 2. Косолапов В. М., Бондарев В.А. Состояние и перспективы проведения исследований по консервированию и хранению объемистых кормов. Актуальные проблемы заготовки, хранения и ра 22 24 22 27 ционального использования кормов. М: 2009. - С. 12-22. 3. Кулик М. Ф., Калетник Г. М., Овсієнко A.I. та ін… Консерванти і поживність кормів. К.: Урожай, 1992.-208 с. 4. Таланов Г. А., Хмелевский Б. Н. Справочник - Санитария кормов. - М: ВО "Агропромиздат", 1991.-302 с. 7 5. Фитонциды. Экспериментальные исследование, вопросы теории и практики. - К.: Наукова думка, 1975.-323 с. 6. Зафрен С. Я. Технология приготовления кормов. М: Колос, 1977.-235 с. 7. Дармограй Л. М. Експериментальне обґрунтування використання поживних і біологічно активних речовин кормів із галеги східної (Саlеса oricutalis (LA) різними видами тварин. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора с-г наук. Львів - 2010.-40с. 8. Киров Н. Консервирование влажного зерна. М.: Колос, 1982.-159с. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 64897 8 9. О'Сулливан Д. Микотоксины - безшумна опасность // Комбикорма. 2005. -№5.-С. 54-56. 10.Marguardt R.R. Effekt of molds and their toxins on livestock performance: F western Canadian perspective. Anim.Feed Sci. Tech.1996.V.58.P.77-79. 11. Лаптев Г. Ю., Лапицкая Е. А., Солдатова В. В. Эффективность препарата "Биотроф 600" для борьбы с нежелательной микрофлорой при хранении плющеного зерна. Материалы Международной научно-практической конференции 19-20 августа. М.:- С.41-45. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601