Спосіб йодування корму

Спосіб йодування корму, що передбачає введення в нього йодовмісного жиру, який відрізняється тим, що йодовмісний жир утворюється безпосередньо в кормі при обробці останнього пароподібним йодом в кількості 6 мг/кг корму при температурі 90°С при перемішуванні протягом 10-15 хвилин. Спосіб відноситься до сільського господарства, конкретно, до методів підготовки кормів сільськогосподарських тварин і птиці і може бути використаний для введення додаткового йоду в раціон. Відомий спосіб введення йоду в корм, який передбачає використання йодиду або йодату калію в кількості до 2мг на 1 кг корму для птиці [1, 2] і до 1мг на 1кг корму (1ррт) для інших тварин [3]. Недоліком даного способу є недостатня стійкість при збереженні і неповне засвоювання тваринами неорганічних йодовмісних препаратів. Відомий спосіб введення йоду в корм, що передбачає використання йодо-вмісного жиру, що вводиться в корм у кількості 0,5... 1 мг/кг [4]. За цим способом одержують стійкий при збереженні йодований корм та зменшують кількість йоду, що вводиться, тому що останній краще засвоюється організмом. Однак недоліком даного способу йодування є дефіцитність і дорожнеча йодовмісних жирів, які не виробляються вітчизняною промисловістю і складність рівномірного розподілу вкрай незначної кількості водовмісного жиру у великому об'ємі корму. На відміну від неорганічних йодидів, добре розчинних у воді, органічний йодовмісний жир не розчиняється у водяних розчинах і не може використовуватися в них для просочення корму. Тому приготування значних обсягів корму на запас (а не для одноразового використання) потребує ретельне і тривале механічне перемішування корму з добавкою йодуючого препарату, що нераціонально з економічної точки зору. Задача корисній моделі - створення технології швидкого рівномірного розподілу йоду в кормі. Поставлена задача вирішується тим, що йодовмісний жир утворюється безпосередньо в кормі при обробці останнього пароподібним йодом в кількості 6 мг/кг корму при температурі 90°С та перемішуванні протягом 10-15 хвилин. Недоліки прототипу усувають в результаті того, що "органічний йод" одночасно синтезується у всій масі корму з наявних ненасичених жирів, що знаходяться у всіх рослинних компонентах корму і дешевого йоду, який вводиться у вигляді пари під час запарювання і перемішування корму. У запропонованому способі йодування в кормі не виникає ніяких флуктуацій концентрації йоду, які потім доводиться вирівнювати перемішуванням. Вже через 10-15 хвилин роботи кормозмішувача усі відібрані проби корму дають практично однаковий кількісний аналіз на йод. Досягти такого результату за прототипом неможливо, потрібно усереднювати результати аналізу декількох проб. Експеримент. У якості реактора використовували кормозмішувач-запарник С-2 [5] , де синтезували йодовмісний жир під час запарювання корму. У кормозмішувач через люк був уведений саморобний генератор пароподібного йоду, що являв собою відкриту вертикальну пробірку з ізольованою зовнішньою електричною спіраллю. У пробірку поміщали 1,2 г кристалічного йоду. Генератор при включенні підтримував усередині пробірки температуру 16О...18О°С. 00 со о О) 9398 Як основний корм застосовувався повнораціонний комбінований корм СК-28 [6]. 200кг повнораціонного комбінованого корму СК-28 поміщали в кормозмішувач, нагрівали до необхідної температури, подавали пароподібний йод з генератору і продовжували нагрівати визначений час при перемішуванні в залежності від режиму (див. таблицю ). Після охолодження агрегату до кімнатної температури корм видалявся зі змішувача. З загальної маси відбирались п'ять окремих проб по 10 г, з яких непрореагувавшии йод віддувався струменем повітря протягом 0,5 годин при перемішуванні. Після цього виконувався аналіз вмісту йоду в кожній пробі методом прямого титрування йоду тіосульфатом натрію за стандартною методикою [7], для кожного режиму на комп'ютері визначалось середнє значення вмісту йоду і "середнє відхилення від середнього" для характеристики рівномірності розподілу йоду в кормі. Для реалізації заявляемого способу проведена порівняльна характеристика різних режимів отримання йодованого корму. Тому що у нашому попередньому патенті [4] вже знайдена оптимальна концентрація йодовмісного з'єднання (0,5...1мг йодовмісного жиру на 1кг корму) , тут вивчалися тільки параметри процесу зв'язування пароподібного йоду з жирами корму. Режими відрізняються температурою синтеза йодовмісного жиру і часом перемішування корму. Добавка йоду у всіх режимах складала бмг/кг корму. Це значення експериментальне разраховане з припущення, що треба вжити мінімальну добавку, яка забезпечує верхню межу оптимальної концентрації органічного йоду в кормі за економічно доцільний час перемішування. Результати перевірки різних режимів йодування корму за пропонуємим способом приведені в таблиці. Таблиця Результати дослідження різних режимів йодування корму Температура 20°С 1-1 1-2 1-3 1-4 5 Режим Період гомогенізвцм, хвилин Аналіз вмісту йоду у пробах, мг/кг 10 15 ЗО 0 078 0 12 0 131 0 144 0118 0 101 0 1176 0 0 0 0 0 159 0 152 0 136 0 1438 0 0066 Середнє відхилення від середнього 0 103 0 087 0 079 0 068 0 067 0 011776 144 148 121 135 0 0105 0 008912 Температура 70°С Середнє відхилення від середнього 2-1 2-2 2-3 2-4 5 10 15 ЗО 0181 0 261 0 296 0 291 0 0 0 0 Режим Період гомогенізації, хвилин Аналіз вмісту йоду у пробах, мг/кг 0 0 0 0 284 293 258 275 0 325 0 289 0 281 0 294 0 301 0 294 0311 0 303 00117 00112 0 0061 176 125 173 168 0 0158 Температура 90°С Режим Період гомогенізації, хвилин Аналіз вмісту йоду у пробах, мг/кг 3-2 3-3 3-4 5 10 15 ЗО 0 472 0 605 0 782 0 821 0 39 0 43 0418 0 404 Середнє відхилення від середнього 3-1 0 664 0 632 0 612 0 633 0 758 0 721 0 736 0 752 0 826 0 814 0 831 0 84 0 0226 0 0166 0 0170 0 0073 Температура 90°С Введення 0,75мг готового Водовмісного жиру на 1кг корму (за прототипом) Режим Період гомогенізації, хвилин Аналіз вмісту йоду у пробах, мг/кг 4-2 4-3 4-4 5 10 15 ЗО 1 251 0 584 0 69 0 762 0 874 0 654 0 743 0 477 Середнє відхилення від середнього 4-1 0 621 0 887 0 736 0 588 0 706 0 632 0 746 0 686 0 621 0 745 0 854 0 71 0 2102 0 1026 0 0272 0 0583 Найбільш істотний вплив на зв'язування пароподібного йоду жирами кормів має температура. Режими з низкою температурою синтеза йодовмісного жиру (№№1, 2) неефективні. За короткий час оптимальний зміст зв'язаного йоду досягається тільки при температурі 90°С (і вище, звичайно; але це технологічно важко здійснювати, тому що максимальна температура теплоносія (пари) при атмосферному тиску складає 100°С). Як свідчать дані таблиці 1, оптимальний зміст зв'язаного йоду досягається при цих умовах уже після 10-15 хвилин перемішування, тому найбільше доцільно застосовувати режими 3-2 ... 3-3. У випадку зменшення часу перемішування (режим 3-1) зміст зв'язаного в кормі йоду нижче оптимальної' величини. Крім того відзначається значна варіація вмісту йоду в пробах, він розподілений по всій масі корму недостатньо рівномірно. Збільшення часу перемішування корму понад 15 хвилин (режим 3-4) нераціонально головним чином з економічної' точки зору. Вміст зв'язаного в кормі йоду вже майже досяг верхньої границі оптимальної величини і більше практично не залежить від часу перемішування (визначається КІЛЬКІСТЮ введеного в кормозмішувач йоду). Таким чином, порівнюючи результати випробувань, слід зробити висновок, що оптимальним методом йодування корму є температура 90°С при терміні змішування 10-15 хвилин та вихідній концентрації йоду 6 мг/кг корму. У разі зменшення терміну змішування одночасно зменшується вміст органічного йоду в кормі, а збільшення періоду змішування до ЗО хвилин недоцільно з економічної точки зору. Порівняно з найближчим аналогом пропонуємий спосіб має перевагу в тому, що йодовмюний жир утворюється з більш дешевих вихідних речовин безпосередньо під час процесу йодування 9398 корму; до того ж спосіб сприяє рівномірному розподілу йодовмісного жиру в кормі. Економічний ефект від застосування запропонованого способу полягає в наступному. - відпадає необхідність проведення окремої хімічної стадії одержання йодовмісного жиру, щоб використовувати його як йодуючу добавку. Ці сполуки дотепер не виробляються вітчизняною промисловістю, тому таке виробництво вимагало б значних первісних матеріальних витрат. - значно скорочуються витрати на гомогенізацію йоду в кормі і прискорюється сам процес йодування. Однакова рівномірность розподілу йоду досягається швидше у 3-4 рази в порівнянні з прототипом. Навіть якщо враховувати тільки витрати електроенергії на перемішування, то позитивний матеріальний ефект у результаті цього складає приблизно 20квт/годин на 1 тонну корму. Комп'ютерна верстка Н Лисенко Джерела інформації: 1. В.И.Георгиевский. Минеральное питание сельскохозяйственной птицы М.: Колосю-1970.С.302. 2. Product information-Iodine, www юdine.com/iodine.htm-31 k. 3. Iodine for Animals www. saltinstitute org/47q.html-15k. 4.Патент України "Спосіб йодування корму сільськогосподарських птахів" №4570 від 17.01 2005р. 5 Ревенко 1.1. (ред) Посібник-практикум з механізації виробництва продукції тваринництва -К.: Урожай.-1994.-С123-5 б.М.Т.Ноздрін, М.М.Карпусь та ін. Деталізовані норми ГОДІВЛІ сільськогосподарських тварин. Довідник. Київ- Урожай, 1991, с 129. 7. А.П Крешков. Основы аналитической химии. Т.2. М.: Химия.-1976. -с.266-280. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601