Спосіб підвищення харчової цінності зерна пшениці

Реферат: Спосіб підвищення харчової цінності зерна пшениці включає транспортування зерна конвеєром у бункер або силос та подальшу його обробку озоно-повітряною сумішшю. Обробку ведуть попередньо очищеною від окислів азоту, вуглецю та інших, озоно-повітряною сумішшю, яку подають у технологічну ємність крізь систему вентиляції разом з повітрям. Концентрація озону у 3 такій озоно-повітряній суміші складає: 5-15 г/м , а тривалість обробки - 5-15 хвилин, при вологості зерна діапазоном від 8 до 12 %. UA 73805 U (54) СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ ХАРЧОВОЇ ЦІННОСТІ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ UA 73805 U UA 73805 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства, елеваторної та зернопереробної промисловості (мукомельної, комбікормової і т.п.), і може бути використана для підвищення харчової цінності зерна пшениці та продуктів його переробки. Зернові корми становлять 80-90 % раціонів сільськогосподарських тварин. Вони повністю забезпечують їх потребу у енергії і на 50-70 % - у протеїні. Інтенсифікація ведення тваринництва спонукає науковців і практиків звертати увагу на раціональне використання зернових кормів, у той же час, перетравність концентрованих кормів в значній мірі залежить від їх підготовки до згодовування [див. М.Ф. Кулик, Т.В. Засуха, О.В. Жмудь та ін. Сучасні та перспективні технології зберігання і використання вологого зернофуражу. - К., 2000.-246 с.] Відомий спосіб дріжджування запареної і охолодженої ячмінної дерті [див. Р.Б. Туяков. Дрожжевание кормов - один из резервов повышения продуктивности животных / Р.Б. Туяков, В.Д. Ким, Т.С. Сабитов и др. // Вестник сельскохозяйственной науки Казахстана.-1990. - №5. - С. 63-64] з метою збагачення концентрованих кормів протеїном, в якому застосовують двоетапний процес дріжджування: перший - приготування маточної культури дріжджів, другий дріжджування корму. Також відомий спосіб дріжджування комбікорму пивними дріжджами [див. Г.А. Лоншаков. Рост, развитие и сохранность поросят-отъемышей при кормлении кормом, дрожжеванным пивными дрожжами // Научно-технический бюллетень. - Даль НИВИ, 1988. - T.1. - С. 21-23], в результаті в дріжджованому кормі підвищується вміст азоту, протеїну, жиру, зменшується клітковина, зола, вуглеводи. Також підвищується апетит тварин, поживність і перетравність корму, значно підвищуються середньодобові прирости ваги поросят. Ще одним відомим способом є спосіб виробництва спученого зерна, що включає завантаження зерна у камеру, герметизацію її, обробку зерна у камері та подальше вивантаження його у приймальний бункер. При цьому у камеру подають попередньо підігрітий газоподібний теплоносій під тиском, а по закінченню часу камеру миттєво розгерметизовують. Оброблене зерно з надмірним тиском переміщують у приймальний бункер, причому час обробки газоподібним теплоносієм 3-300 с, тиск газоподібного теплоносія 0,3-3 МПа, а температура газоподібного теплоносія 50-400 °C. Використання даного способу дозволяє знизити витрати на виробництво спученого зерна, та підвищити кормову цінність продукту. При обробці зерна велике значення має показник розчинності протешу, який залежить від температури пропарювання. Зниження розчинності протеїну є негативним чинником у годуванні тварин, тому що викликає зменшення його перетравлення. Цей спосіб дозволяє точніше регулювати показники, що впливають на чинники перетравлення деяких видів зерна у допустимих межах, таких як наприклад розчинність протеїнів, що в свою чергу має вирішальне значення при використанні у годуванні тварин [Патент РФ: № 2432779, МПК A23L 1/18,Опубл.: 10.11.2011, "Способ производства вспученного зерна"]. Недоліками всіх цих способів є багато стадійність процесу приготування корму та його складових, тривалість його у часі, та необхідність використання низки додаткових компонентів та спеціального обладнання. Прототипом вибрано спосіб дозрівання пшеничного борошна, що включає транспортування борошна в трубопроводі, завантаження борошна в бункер сховища і дозрівання борошна під час зберігання, у якому наприкінці транспортування проводять обробку борошна повітрям, 3 збагаченим озоном до концентрації 3-7 г/м , протягом 2-6 хв. в системі пневмотранспорту із застосуванням спеціального пристрою для обробки борошна. Потім здійснюється завантаження борошна в бункери, та дозрівання борошна за температури 20 °C протягом 2-3 діб [Патент України № 35440, u200715012, МПК А2ID 2/04, Опубл.: 25.09.2008, Бюл. № 18, 2008 p., "Спосіб дозрівання пшеничного борошна"]. Недоліками цього способу є необхідність після обробного дозрівання борошна протягом 2-3 діб, та використання недостатньо очищеної озоно-повітряної суміші з домішками окислів азоту, вуглецю та інших, що може погіршити основні показників борошна та знизити якість продуктів, вироблених з нього. В основу корисної моделі поставлена задача розробити технологічно і технічно простий і гнучкий спосіб, який би був зручним, екологічно чистим і економічно вигідним в умовах елеватору, мукомельного або комбікормового виробництва, а також дозволяв би підвищити харчову цінність зерна та продуктів його переробки. Поставлена задача досягається в способі підвищення харчової цінності зерна пшениці, який включає транспортування зерна конвеєром у бункер або силос та подальшу його обробку, тим, що попередньо очищеною від окислів азоту, вуглецю та інших, озоно-повітряною сумішшю, яку подають у технологічну ємність крізь систему вентиляції разом з повітрям, причому 1 UA 73805 U 3 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 концентрація озону у такій озоно-повітряної суміші складає: 5-15 г/м , а тривалість обробки - 515 хвилин, при вологості зерна діапазоном від 8 до 12 %. Завдяки впливу очищеної озоно-повітряної суміші, досягається підвищення харчової цінності зерна пшениці, за рахунок збільшення кількості розчинної фракції низькомолекулярного білка. Завдяки обробці, згідно з корисною моделлю заявленого способу у зерні пшениці відбуваються процеси, що викликають зменшення вмісту високомолекулярного білка, та перехід його у низькомолекулярну, розчинну форму. Збільшення розчинної фракції білка у 1,5-2 рази забезпечує не тільки підвищення харчової цінності зерна, але і значне поліпшення його перетравлення. Окрім цього, дана технологія дозволяє використовувати зерно пшениці одразу після обробки. Тобто одразу після обробки зерно набуває необхідних властивостей, та не потребує додаткового часу на дозрівання, і може бути використане. Для повнішого розуміння результатів корисної моделі на кресленні наведені графіки загальної тенденції змін у білковому комплексі зерна пшениці при обробці його озоно3 повітряною сумішшю концентрацією 5-15г/м тривалістю обробки - 5-15 хвилин, що характеризують зміни у білковому комплексі до та після оброки згідно способу та описаних нижче прикладів, де контроль це показники до обробки. Слід зазначити, що найбільша кількість розчинних та легко перетравних білків (низькомолекулярний білок) можна побачити у випадку обробки зерна пшениці згідно наведеного способу, а збільшення часу або концентрації озоноповітряної суміші при обробці - веде до погіршання результатів. Ще однією важливою рисою використання запропонованої технології є те, що пристрої для виробництва озоно-повітряної суміші з повітря дозволяють виробляти газ з різною масовою часткою озону, яка коливається у заданому діапазоні. Такі коливання викликані тим, що повітря, яке обробляється в ту чи іншу одиницю часу, може складатися з складових різної концентрації. Тому у прикладах наведені діапазони концентрації озону у озоно-повітряної суміші. Приклад 1 При обробці зерна пшениці, що знаходиться у технологічній ємності (бункері, силосі), вологістю 8-12 %, попередньо очищеною від: окислів азоту, вуглецю та інших, озоно-повітряною 3 сумішшю, яка подається крізь систему вентиляції ємності, з концентрацією озону 5-10 г/м протягом 5 хвилин, якісні показники білкового комплексу у порівнянні з контрольним значно відрізняються, в першу чергу по вмісту низькомолекулярного білка. Основні показники білкового комплексу наведені у таблиці 1. Приклад 2 Спосіб здійснюється аналогічно прикладу 1, але обробляють озоно-повітряною сумішшю з 3 концентрацією озону 10-15 г/м протягом 10 хвилин якісні показники білкового комплексу по зрівнянні з контрольним відрізняються. Основні показники білкового комплексу наведені у таблиці 2. Приклад 3 Спосіб здійснюється аналогічно прикладу 1, але обробляють озоно-повітряною сумішшю з 3 концентрацією озону 15-20 г/м протягом 10 хвилин. У даному випадку, в порівнянні з 1 та 2 прикладом, помітна тенденція зменшення вмісту низькомолекулярного білка, що вказує на досягнення граничної концентрації озону у суміші, при обробці, І недоцільне її подальше збільшення. Також слід зазначити значне зростання вмісту нерозчинної фракції білка (білок строми), яке вказує на перевищення часу тривалості обробки зерна пшениці, сумішшю з даною концентрацією озону, що в свою чергу є негативним чинником який показує загальну тенденцію зменшення перетравних речовин. Основні показники білкового комплексу наведені у таблиці 3. Приклад 4 Спосіб здійснюється аналогічно прикладу 1, але обробляють озоно-повітряною сумішшю з 3 концентрацією озону 25-30 г/м протягом 30 хвилин. У даному прикладі ще більш помітна негативні тенденції, зазначені у 3 прикладі, зменшення вмісту низькомолекулярного розчинного білка, та збільшення фракції нерозчинного білка, що вказує на вихід за межи допустимого режиму обробки. Основні показники білкового комплексу наведені у таблиці 4. Таблиця 1 Основні показники білкового комплексу згідно прикладу 1 Показники Сирий протеїн, г/100 г Високомолекулярний білок, г/100 г Низькомолекулярний білок, г/100 г Контроль 12,44 8,82 2,88 2 Дослідний 1 12,45 7,5 4,07 UA 73805 U Продовження таблиці 1 Показники Білок строми, г/100 г Кінематична в'язкість лужного розчину, Сст Контроль 0,74 Дослідний 1 0,88 1,699 1,673 Таблиця 2 Основні показники білкового комплексу згідно прикладу 2 Показники Сирий протеїн, г/100 г Високомолекулярний білок, г/100 г Низькомолекулярний білок, г/100 г Білок строми, г/100 г Кінематична в'язкість лужного розчину, Сет Контроль 12,44 8,82 2,88 0,74 Дослідний 2 12,45 7,09 4,27 1,09 1,699 1,640 Таблиця 3 Основні показники білкового комплексу згідно прикладу 3 Показники Сирий протеїн, г/100 г Високомолекулярний білок, г/100 г Низькомолекулярний білок, г/100 г Білок строми, г/100 г Кінематична в'язкість лужного розчину, Сет Контроль 12,44 8,82 2,88 0,74 Дослідний 3 12,43 6,50 3,9 2,03 1,699 1,627 Таблиця 4 Основні показники білкового комплексу згідно прикладу 4 Показники Сирий протеїн, г/100 г Високомолекулярний білок, г/100 г Низькомолекулярний білок, г/100 г Білок строми, г/100 г Кінематична в'язкість лужного розчину, Сст Контроль 12,44 8,82 2,88 0,74 Дослідний 4 12,40 6,01 3,62 2,77 1,699 1,610 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб підвищення харчової цінності зерна пшениці, що включає транспортування зерна конвеєром у бункер або силос та подальшу його обробку озоно-повітряною сумішшю, який відрізняється тим, що обробку ведуть - попередньо очищеною від окислів азоту, вуглецю та інших, озоно-повітряною сумішшю, яку подають у технологічну ємність крізь систему вентиляції 3 разом з повітрям, причому концентрація озону у такій озоно-повітряній суміші складає: 5-15 г/м , а тривалість обробки - 5-15 хвилин, при вологості зерна діапазоном від 8 до 12 %. 3 UA 73805 U Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4