Похідні 5-[2-(3,5-дитретбутил-4-гідроксифеніл)-2-оксоетил]-7-r-2-метил-[1,3]-тіазоло-[4,5-d]піридазин-4(5н)-ону, що проявляють антирадикальні властивості

Реферат: Похідні 5-[2-(3,5-дитретбутил-4-гідроксифеніл)-2-оксоетил]-7-R-2-метил-[1,3]-тіазоло-[4,5d]піридазин-4(5H)-ону: H3C CH3 OH O N CH3 CH3 N CH 3 N S O H3C CH3 R R: 4-CH3OC6H4 (Ia); 3-CH3OC6H4 (Ib); 3,4-(CH3O)2C6H3 (Ic); 4-FC6H4 (Id); 4-CH3C6H4 (Ie); (If), O що проявляють антирадикальні властивості. , UA 75510 U (12) UA 75510 U UA 75510 U Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до фармакологічно активних речовин, що проявляють антирадикальні властивості, конкретно до конденсованих сполук, похідних тіазоло-піридазинону, що містять фрагмент 2,6-ди-трет-бутилфенолу. Сполуки 1 a-f відповідають загальній формулі: H3C CH3 OH O N CH3 CH3 N CH 3 N S O H3C CH3 R R: 4-CH3OC6H4 (Ia); 3-CH3OC6H4 (Ib); 3,4-(CH3O)2C6H3 (Ic); 4-FC6H4 (Id); 4-CH3C6H4 (Ie); (If). 5 10 15 20 25 30 35 40 O Структурні аналоги сполук 1 a-f, що проявляють антирадикальні властивості, невідомі (літературний опис відсутній). Розвиток патологічних процесів в живому організмі пов'язаний з оксидативним стресом, який виникає внаслідок зміщення окисно-відновного гомеостазу в бік прооксидантної компоненти. Складовою частиною оксидативного стресу є "нітрозуючий стрес" [12, 13]. Внаслідок останнього відбувається нітрування іонів металів і тіольних груп у білкових молекулах з утворенням нітрозотіолів [14, 15], виникає дефрагментація нуклеїнових кислот та пригнічуються функції мітохондріальних ферментів [2] тощо. За патології ЦНС, NO виступає як патогенетичний фактор при станах, пов'язаних з нейродегенеративними хворобами, інсультами, епілепсією, ішемією мозку [3, 9]. У гострий період ішемії в процесі активації нейрональної NO-синтази нітроген (II) оксид відіграє нейропротекторну функцію. Але, в період рециркуляції ефект NO набуває властивості нейротоксичності, особливо у разі активації індуцибельної NO-синтази і дефіциту Lаргініну [10, 11]. Тому, в умовах оксидативного стресу активуються компенсаторно-адаптивні реакції, що забезпечують зниження рівня продуктів вільно-радикального окиснення речовин та підтримання їх вмісту в нормі [1]. Не зважаючи на велику кількість лікарських препаратів з антирадикальними властивостями, актуальним залишається пошук нових ефективних сполук, які відповідали б критеріям безпечності та потенційної селективності, тому що препарати цієї групи часто використовуються в комбінованому лікуванні. В основу корисної моделі поставлена задача створення нових хімічних сполук, що мають виражену антиоксидантну активність. Поставлена задача вирішується шляхом синтезу конденсованих сполук, що містять фрагмент 2,6-ди-трет-бутилфенолу (а саме: похідних 5-[2(3,5-дитретбутил-4-гідроксифеніл)-2-оксоетил]-7-R-2-метил-[1,3]-тіазоло-[4,5-d]піридазин-4(5H)ону). Із препаратів-аналогів за фізіологічною активністю відомі мексидол (етилметилгідроксипіридину сукцинат) [16], кверцетин [6] та іонол [5]. Як прототип до об'єкта корисної моделі було вибрано іонол (2,6-ди-трет-бутил-4-метилфенол) [5]. Антирадикальні властивості препарату пов'язані з його здатністю захоплювати вільно-радикальні молекули різного походження з утворенням стабільного феноксильного радикалу, що обриває ланцюг окиснювальних перетворень. Сполуки, що заявляються, отримували за загальною схемою: 2,7-заміщені-[1,3]тіазоло[4,5d]піридазин-4(5H)-они 1 a-f розчиняли в сухому ДМФА і додавали як алкілуючий реагент -бром2,6-ди-трет-бутил-4-гідроксі-ацетонфенон 2. Реакцію проводили при нагріванні еквімолярних кількостей реагентів в присутності калію карбонату. 1 UA 75510 U O N NH H3 C N S OH + N K2CO3 Br 15 20 25 N S O R 2 1 a-f 10 N H3C R 5 OH O O 3 a-f Антирадикальну активність (АРА) синтезованих сполук оцінювали за ступенем інгібування активних форм NO in vitro за методом [8], який засновано на здатності натрій нітропрусиду до автоокиснення за дією світла з утворенням NO [4]. Індукцію NO викликали дією на проби з натрій нітропрусидом світла з люмінесцентного джерела потужністю 40 Вт. Опромінення проводили протягом 60 хв. при температурі 20 °C. Інкубаційна суміш містила натрію нітропрусид, аскорбінову кислоту та досліджувані речовини з кінцевим титром 0,03 мг/мл у інкубаційному середовищі. Ефективність гальмування утворення активних форм NO визначали за мірою інгібування окиснення аскорбінової кислоти шляхом реєстрації оптичної густини розчину при 265 нм на спектрофотометрі СФ-46. АРА виражали у відсотках інгібування окиснення аскорбату. Для врахування поглинання світла досліджуваними речовинами оптичну густину розчинів вимірювали до та після інкубації. Математичну обробку отриманих даних проводили методами варіаційної статистики з використанням t-критерію Стьюдента [7]. Приклади конкретного виконання: Приклад 1. Загальна методика алкілування 2,7-заміщених-[1,3]тіазоло[4,5-d]піридазин-4(5Н)онів 3а-f. 0,001Моль відповідного 2,7-заміщеного-[1,3]тіазоло[4,5-d]піридазин-4(5H)-ону 1 a-f розчиняли в 10 мл сухого ДМФА і додавали 0,002 моль (0,276 г) калій карбонату та 0,001 моль а-бром-2,6-ди-трет-бутил-4-гідроксіацетон-фенону 2. Реакційну суміш нагрівали на водяній бані протягом двох годин, охолоджували і виливали в 100 мл крижаної води. Осад, що утворився, відфільтровували, промивали гарячою водою. Перекристалізовували із суміші ДМФА:етанол (1:1). Вихід речовин, їх температури топлення, дані елементного аналізу та ПМР-спектроскопії наведені в табл. 1, 2. Таблиця 1 Фізико-хімічні властивості похідних 5-[2-(3,5-дитретбутил-4-гідрокси-феніл)-2-оксоетил]-7-R-2метил-[1,3]-тіазоло-[4,5-d]піридазин-4(5H)-ону 3а-f. Сполука R Т.топл., °C 3а 3b 3с 3d 3е -4-ОСНз -3-ОСНз 3,4-ОСНз -4-F -4-СНз 151-3 103-5 119-21 138-40 20854 Вихід, % 74 69 61 79 71 20852 58 3f Емпірична формула C29H33N3O4S C29H33N3O4S C30H35N3O5S C28H30FN3O3S C29H33N3O3S Знайдено, % N S 8,17 6,24 8,21 6,27 7,59 5,74 8,19 6,23 8,26 6,29 C26H29N3O4S 8,83 6,77 Вирахувано, % N S 8,09 6,17 8,09 6,17 7,64 5,83 8,28 6,32 8,34 6,37 8,76 6,69 O 30 1 Спектри ЯМР Н синтезованих сполук записано на приладі Bruker-300, робоча частота 300 МГц, розчинник ДМСО-d6, внутрішній стандарт - ТМС (табл. 2). 2 UA 75510 U Таблиця 2 1 Спектри ЯМР Н похідних 5-[2-(3,5-дитретбутил-4-гідроксифеніл)-2-оксоетил]-7-R-2-метил-[1,3]тіазоло-[4,5-d]піридазин-4,5H)-ону 3а-f. Сполука 3a 3b 3c 3d 3e 3f 5 Хімічні зсуви, , м.д. (ДМСО-d6) 1.45 (с, 18Н, 2С(СН3)3, 2.91 (с, 3Н, СН3), 3.85 (с, 3Н, ОСН3), 5.77 (с, 2Н, СН2), 7.09 та 7,23 (д-д, 4Н, С6Н4), 7.83 (с, 2Н, С6Н2), 7.86 (с, 1Н, ОН). 1.44 (с, 18Н, 2С(СН3)3, 2.91 (с, 3Н, СН3), 3.84 (с, 3Н, ОСН3), 5.79 (с, 2Н, СН2), 7.07-7,48 (м, 4Н, С6Н4), 7.82 (с, 2Н, С6Н2), 7.87 (с, 1H, ОН). 1.45 (с, 18Н, 2С(СН3)3, 2.91 (с, 3Н, СН3), 3.85 (с, 6Н, 2ОСН3), 5.78 (с, 2Н, СН2), 7.07-7,37 (м, 3Н, С6Н3), 7.83 (с, 2Н, С6Н2), 7.86 (с, 1Н, ОН). 1.45 (с, 18Н, 2С(СН3)3, 2.92 (с, 3Н, СН3), 5.79 (с, 2Н, СН2), 7.36-7,85 (м, 4Н, С6Н4), 7.83 (с, 2Н, С6Н2), 7.87 (с, 1Н, ОН). 1.45 (с, 18Н, 2С(СН3)3, 2.41 (с, 3Н, СН3), 2.91 (с, 3Н, СН3), 5.78 (с, 2Н, СН2), 7.36 та 7,70 (д-д, 4Н, С6Н4), 7.83 (с, 2Н, С6Н2), 7.87 (с, 1Н, ОН). 1.45 (с, 18Н, 2С(СН3)3, 2.92 (с, 3Н, СН3), 5.76 (с, 2Н, СН2), 6.71-7,88 (м, 3Н, С4Н3-фурил2)), 7.83 (с, 2Н, С6Н2), 7.91 (с, 1Н, ОН). Приклад 2. Антирадикальна активність похідних 5-[2-(3,5-дитретбутил-4-гідроксифеніл)-2оксоетил]-7-R-2-метил-[1,3]-тіазоло-[4,5-d]піридазин-4(5Н)-ону 3а-f. Антирадикальна активність похідних 5-[2-(3,5-дитретбутил-4-гідроксифеніл)-2-оксоетил]-7-R2-метил-[1,3]-тіазоло-[4,5-d] піридазин-4(5Н)-ону наведена в табл. 3. Таблиця 3 Антирадикальна активність похідних 5-[2-(3,5-дитретбутил-4- гідроксифеніл)-2-оксоетил]-7-R-2метил-[1,3]-тіазоло-[4,5-d]піридазин-4(5Н)-ону % АРА розчинник ДМСО 32,00 61,00 31,20 24,20 35,70 52,40 28,40 Сполука Іонол Іа Іb Іс Id Іе If 10 15 20 25 Встановлено, що всі досліджені речовини на моделі фотоіндукування монооксиду нітрогену (II) у порівнянні з іонолом проявляють яскраво виражену антиоксидантну активність. Слід відмітити, що найбільшу антиоксидантну активність проявляють сполуки Іа (АРА - 61,0 %), та Іе (АРА - 52,4 %). Джерела інформації: 1. Барабой В.А. Перекисное окисление липидов и радиация. - К.: Наук. думка, 1991.-253 с. 2. Болдырев А. А. // Усп. физиол. наук.-2005.-34, № 3. - С. 21-34. 3. Викторов И. В. // Вестн. РАМН. 2000. - № 4. - С. 5-9. 4. Губен - Вейль.// Методы органической химии.-2-е изд., стер. - Т. 2. Методы анализа. -М.: Химия, 1967.-1032 с. 5. Іонол - Режим доступу до журн.: http://ru.wikipedia.org/wiki/ 6. Кверцетин - Режим доступу до журн.: http://ru.wikipedia.org/wiki/ 7. Лакин Г. В. Биометрия. -М.: Высш. шк., 1990.-351 с. 8. Методи оцінки антиоксидантної активності речовин при ініціюванні вільно-радикальних процесів у дослідах in vitro. - Метод, реком. К.: ДФЦ МОЗ України, 2002.-26 с 9. Szobo С. //BrainRes. Bull.-1996. -№ 41. -P. 131-141. 10. Parkins С S., Haider A. L., Dennis M. F. // Free Radical. Res.-1998. - № 28. -P. 271-281. 11. Pou S., Pou W. II]. Biol. Chem.-1992. -№ 267. -P. 24173-24176. 12. Hausladen A. N. // Eur. Cell. Biol.:Suppl.-1998.-48/75. - P. 32-38. 13. Nakazawa H., Genka Ch., Fujishima M. // Jap.J. Physiology.-1996. - № 46. -P. 15-32. 3 UA 75510 U 5 14. Beckman, J.S. and J.H.M. Tsai Reactions and diffusion of nitric oxide and peroxynitrite // The Biochem.-1994. 16. - P. 8-10. 15. Wong, P.S.Y., Hyun, J., Fukuto, J.M., Shirota, F.N., DeMaster, E.G., Shoeman, D.W & Nagasawa, H.T. Reaction between S-nitrosothiols and thiols: generation of nitroxyl (HNO) and subsequent chemistry // Biochemistry.-1998-37. -P. 5362-5371. 16. Этилметилгидроксипиридина сукцинат: инструкция и применение - Режим доступу до журн.: http://www.rlsnet.ru/mnn index_id_3049.htm ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Похідні 5-[2-(3,5-дитретбутил-4-гідроксифеніл)-2-оксоетил]-7-R-2-метил-[1,3]-тіазоло-[4,5d]піридазин-4(5H)-ону: H3C CH3 CH3 OH O N CH3 N CH 3 N S O H3C CH3 R R: 4-CH3OC6H4 (Ia); 3-CH3OC6H4 (Ib); 3,4-(CH3O)2C6H3 (Ic); 4-FC6H4 (Id); 4-CH3C6H4 (Ie); (If), O , що проявляють антирадикальні властивості. 15 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4