Протиракові сполуки, їх отримання і їх терапевтичне застосування

Реферат: Даний винахід стосується кон'югатів димерів піроло[1,4]бензодіазепіну (PBD), композицій, які містять їх, і їх терапевтичного застосування, особливо як протиракових агентів. Винахід стосується також способу отримання кон'югатів і їх застосування як протиракових агентів, а також самих димерів. Формула (І) Q-(CH2CH2O)k-CH2CH2-G L1 W R1 L2 RCG1 N 10 10 O O ALK M 4 Y O H 1 4 N 3 в якій 11 N ALK' 1 R2 W' U' U 11 H N Y' N R1' R2' 3 O , означає одинарний зв'язок або подвійний зв'язок. UA 111164 C2 (12) UA 111164 C2 UA 111164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Даний винахід стосується кон'югатів димерів піроло[1,4]бензодіазепіну (PBD), композицій, що містять їх, і їх терапевтичного застосування, особливо як протиракових агентів. Винахід стосується також способу отримання кон'югатів і їх застосування як протиракових агентів, а також самих димерів. Галузь техніки, до якої належить винахід Димери піроло[1,4]бензодіазепіну є протираковими агентами, які діють ковалентним зв'язуванням з клітинною ДНК. Ці похідні були описані в заявках на патенти WO 00/12508 і WO 2005/085260, а також в наступних публікаціях: Eur. J. Med. Chem. 2005, 40, 641-654; Tetrahedron Letters 1988, 29(40), 5105-5108. Хімія кон'югатів була відома протягом багатьох років і її застосовували для декількох сімейств цитотоксичних агентів, наприклад для майтансиноїдів (WO 04103272), таксанів (WO 06061258), лептоміцинів (WO 07144709), CC-1065 і їх аналогів (WO 2007102069); відносно кон'югатів див. також Monneret С. et al., Bulletin du Cancer 2000, 87(11), 829-38; Ricart А.D. et al., Nature Clinical Practice Oncology 2007, 4, 245-255; Singh R. and Rickson H.K., Therapeutic Antibodies: Methods and Protocols, 2009, 525, 445-467. Рівень техніки Кон'югати димерів піроло[1,4]бензодіазепіну були описані в заявках на патенти WO 07085930 і WO 2009/016516. Застосовувані димери мають формули: , в яких Т може являти собою арильну або гетероарильну групу, заміщену -G-D-(Z)р-SZа або G-D-(Z)p-C(=О)ZbRb, G являє собою одинарний або подвійний зв'язок або, альтернативно, -О-, -S - або -NR-. D являє собою одинарний зв'язок або одну з наступних груп: - E-, -E-NR-, -E-NR-F-, E-О-, -E-O-F-, -E-NR-CO-, -E-NR-CO-F-, -E-CO-, -CO-E-, -E-CO-F, -E-S-, -E-S-F-, -E-NR-C-S-, -ENR-CS-F-, в яких Е і F вибрані з -(OCH2CH2)iалкіл(OCH2CH2)j-, -алкіл(OCH2CH2)iалкілу, (OCH2CH2)i, -(OCH2CH2)iциклоалкіл(OCH2CH2)j-, -(OCH2CH2)гетероцикліл(OCH2CH2)j-, (OCH2CH2)iарил(OCH2CH2)j-, -(OCH2CH2)iгетероарил(OCH2CH2)j-, алкіл(OCH2CH2)iалкіл(OCH2CH2)j-, -алкіл(OCH2CH2)i-, -алкіл(OCH2CH2)iциклоалкіл(OCH2CH2)j-, алкіл(OCH2CH2)iгетероцикліл(OCH2CH2)j-, -алкіл(OCH2CH2)iарил-(OCH2CH2)j-, алкіл(OCH2CH2)iгетероарил(OCH2CH2)j-, -циклоалкілалкіл-, алкілциклоалкіл-, -гетероциклілалкіл, алкілгетероцикліл-, -алкіларил-, -арилалкіл-, -алкілгетероарил-, -гетероарилалкіл-. i і j дорівнюють цілим числам в діапазоні від 0 до 2000. Z являє собою алкільну групу, і р дорівнює цілому число, що дорівнює 0 або 1. В цих сполуках R групи NR не являє собою ланцюг ПЕГ (поліетиленгліколю). Імуноген, описаний в листопаді 2009 року на конгресі EORTC (Abstract В-126), є наступним кон'югатом: NH-антитіло , який характеризується природою лінкера і цитотоксичної сполуки. Ця сполука ще раз було описана на Sixth Annual PEGS Congress in Boston, який відбувся 17-20 травня 2010 року, описані також наступні попередники: , у яких R являє собою N-сукцинімідил або метил. Наступні димери описані особливо, відповідно, в WO 07085930 і WO 2009/016516: (Приклад 5) 1 UA 111164 C2 (Приклад 28) 5 10 15 20 25 30 35 40 45 У цих трьох заявках не описані або не запропоновані нові лінкери винаходу, які містять один або два пегильовані ланцюги. Технічна проблема Технічну проблему даний винахід має намір вирішити пропозицією нових кон'югатів димерів піроло[1,4]бензодіазепіну. Визначення Застосовують наступні визначення: - Кон'югат: зв'язуючий клітини агент, до якого ковалентно приєднується щонайменше одна молекула цитотоксичної сполуки; - Зв'язуючий клітини агент: молекула, яка має спорідненість до біологічної мішені; вона може бути, наприклад, лігандом, білком, антитілом, більш конкретно моноклональним антитілом, фрагментом білка або антитіла, пептидом, олігонуклеотидом або олігосахаридом. Зв'язувальний агент має функцію спрямування біологічно активної сполуки як цитотоксичного агента до біологічної мішені; - Біологічна мішень: антиген (або група антигенів), переважно розташований на поверхні ракових клітин або стромальних клітин, зв'язаних з цією пухлиною; причому ці антигени можуть бути є, наприклад, рецептором фактора росту, мутованим геном "супресора пухлини" або продуктом онкогена, зв'язаною з ангіогенезом молекулою, молекулою адгезії; - Лінкер: набір атомів для ковалентного приєднання цитотоксичної сполуки до зв'язувального агента. - Алкільна група: насичена аліфатична вуглеводнева група, отримана видаленням атома водню від алкану. Алкільна група може бути нерозгалуженою або розгалуженою. Приклади її, які можна указати, включають метил, етил, пропіл, ізопропіл, бутил, ізобутил, трет-бутил, пентил, 2,2-диметилпропіл, гексил; - Циклоалкільна група: циклічна алкільна група, що містить від 3 до 8 атомів вуглецю, що входять до складу структури кільця. Приклади, які можна указати, включають циклопропільну, циклобутильну, циклопентильну і циклогексильну групи; - Арильна група: моноциклічна або біциклічна ароматична група, що не містить гетероатоми. Більш переважно вона являє собою фенільну або нафтильну групу; - Гетероарильна група: моноциклічна або біциклічна ароматична група, що містить щонайменше один гетероатом (О, S, N), що входить до складу кільця і зв'язана з атомами вуглецю, які утворюють кільце. Більш конкретно вона являє собою піридильну, піролільну, тієнільну, фурильну, піримідинільну або триазолільну групу; - Гетероциклоалкільна група: циклоалкільна група, що містить щонайменше один гетероатом (О, S, N), що входить до складу кільця і зв'язана з атомами вуглецю, які утворюють кільце. Більш конкретно вона являє собою піперазино, N-метилпіперазино, морфоліно, піперидино або піролідиногрупу; - Алкоксигрупа: група -O-алкіл, в якій алкіл має значення, вказані вище; - Алканоїлоксигрупа: група -O-CO-алкіл, в якій алкіл має значення, вказані вище; - Алкіленова група: насичена двовалентна група емпіричної формули -CmH2m-, отримана видалення двох атомів водню біля алкану. Приклади, які можна указати, включають групи метилен (-CH2-), етилен (-CH2CH2-), пропілен (-CH2CH2CH2-), бутилен (-CH2CH2CH2CH2-), ізобутилен ( ) і гексилен (-CH2CH2CH2CH2CH2CH2-). Більш конкретно алкіленова група може мати формулу -(CH2)m-, де m дорівнює цілому числу; - В діапазони значень включені межі (наприклад, діапазон типу "i, що складає від 1 до 6", включає в себе межі 1 і 6. Крім того, діапазон описує також всі точки в діапазоні; таким чином, "i, що складає діапазон від 1 до 6" описує величини 1, 2, 3, 4, 5 і 6. 2 UA 111164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Застосовувані абревіатури EtOAc: етилацетат; ALK: алкіленова група; (Сх-Су)ALK: група (Cx-Cy)алкілен; ТШХ: тонкошарова хроматографія; MSC: метансульфонілхлорид; DBU: 1,8-діазабіцикло[5.4.0]ундец7-ен; DCC: N, N'-дициклогексилкарбодіімід; DCM: дихлорметан; DEAD: діетилазодикарбоксилат; DIC: N, N’-діізопропілкарбодіімід; DIPEA: N, N-діізопропілетиламін; DMA: диметилацетамід; DMAP: 4-диметиламінопіридин; DME: диметоксіетан; ДМФА: диметилформамід; ДМСО: диметилсульфоксид, еWL нм: коефіцієнт молярної екстинкції у довжини хвилі WL; EEDQ: 2-етоксі1-етоксикарбоніл-1,2-дигідрохінолін; EDCI: N-(3-диметиламінопропіл)-N'-етилкарбодіімід; EDTA: етилендіамінтетраоцтова кислота; Fmoc: флуоренілметоксикарбоніл; Hal: атом галогену; HOBt: 1-гідроксибензотриазол; HEPES: 4-(2-гідроксіетил)-1-піперазинетансульфонова кислота; WL: довжина хвилі, Ме: метил; NHS: N-гідроксисукцинімід; NMP: N-метилпіролідон; RP: знижений тиск; Rf: фактор утримування; SEC: стерична витіснювальна хроматографія; RT: кімнатна температура; TBDMS: трет-бутилдиметилсиліл; TEA: триетиламін; TFA: трифтороцтова кислота; TIPS: триізопропілсиліл; ТГФ: тетрагідрофуран; tR: час втримування. Фігури Фіг. 1: модифікація зв'язувального агента за допомогою SPDP; Фіг. 2: модифікація зв'язувального агента за допомогою імінотіолану; Фіг. 3: розгорнений мас-спектр високого розділення кон'юганта прикладу 8 після деглікозилування; Фіг. 4: розгорнений мас-спектр високого розділення (HRMS) недеглікозилованого кон'юганта прикладу 9; Фіг. 5: розгорнений мас-спектр високого розділення (HRMS) недеглікозилованого кон'юганта прикладу 10; Фіг. 6: розгорнений мас-спектр високого розділення (HRMS) недеглікозилованого кон'юганта прикладу 11. Ці фігури показують для кожного кон'юганта розподіл типів, що мають від 0 до 8 димерів томайміцину (D0: відсутність димерів; Dх: х димерів). Короткий опис винаходу Винахід стосується сполук формули (I): , в якій - являє собою одинарний зв'язок або подвійний зв'язок, за умови, що якщо являє собою одинарний зв'язок, то U і/або U', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, Н; W і/або W', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, OH, -OR, -OCOR, -COOR, -OCOOR, -OCONRR', циклічний карбамат, так що N10 і C11 включені в кільце, -NRCONRR', -OCSNHR, циклічний тіокарбамат, так що N10 і С11 включені в кільце, -SH, -SR, -SOR, -SOOR, -SO3-, -NRSOOR', -NRR', циклічний амін, так що N10 і C11 включені в кільце, -NROR', -NRCOR', -N3, -CN, Hal, триалкілфосфонієву або триарилфосфонієву групу; якщо являє собою подвійний зв'язок, то U і U' відсутні; W і/або W', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, Н; R1, R2, R1', R2', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, Н, Hal або (C1-C6)алкіл, необов'язково заміщеного одним або декількома замісниками, вибраними з Hal, CN, NRR', CF3, OR, арильної або гетероарильної групи, S(О)qR з q=0, 1 або 2; або, альтернативно, R1 і R2 і/або R1' і R2' разом утворюють, відповідно, подвійний зв'язок =CH2 або =CH-CH3; 3 UA 111164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Y і Y', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, Н або -OR; M являє собою СН або N; ALK і ALK' являють собою (C1-C6)алкілен; R і R' являють собою, незалежно один від одного, Н або (C 1-C6)алкіл або арил, необов'язково заміщеного одним або декількома замісниками, вибраними з Hal, CN, NRR', CF 3, OR, арильної або гетероарильної групи; L1 являє собою: одинарний зв'язок або групу -(OCH2CH2)i-, приєднану до кільця фенілу або піридилу через атом кисню, причому i дорівнює цілому числу в діапазоні від 2 до 40, переважно від 2 до 10, переважно i дорівнює 3; або групу -D-(C1-C6)ALK-, приєднану до кільця фенілу або піридилу через D, де D являє собою О-, -NH - або -N(C1-C4)алкіл-; L2 являє собою: групу -(C1-C6)ALK-; або групу -(СН2СН2О)j-СН2СН2-, причому j дорівнює цілому числу, що складає від 1 до 40, переважно від 1 до 10, переважно дорівнює 2 або 3; або групу -(CH2CH2О)j-CH2CH2NR"-(C1-C6)ALK-, приєднану до атома азоту через ланку (CH2CH2O)-, причому j дорівнює цілому числу, що складає від 1 до 40, переважно від 1 до 10, переважно дорівнює 2 або 3, і R" являє собою Н або (C1-C4)алкіл; Q являє собою одинарний зв'язок або групу С(=О); k дорівнює цілому числу в діапазоні від 0 до 40, переважно від 1 до 40, швидше від 1 до 10; G являє собою групу -OR або -NRR', причому R і R' мають значення, вказані вище, або є такими, що вони утворюють з атомом азоту, до якого вони приєднані, (C4-C10)гетероциклоалкіл, який може містити в кільці інший гетероатом, вибраний з N, О і S, і який може бути необов'язково заміщений щонайменше одним замісником, вибраним з (C 1-C4)алкілу, атома галогену і гідроксильної групи; RCG1 являє собою групу -SZа або -С(=О)-ZbRb; Za являє собою Ac, Ra або SRa; Ra являє собою Н або (C1-C6)алкіл, (C3-C8)циклоалкіл, арил, гетероарил або (C4C10)гетероциклоалкіл, необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, вибраними з Hal, CN, NRR', CF3, OR, NO2, арильної або гетероарильної групи; Zb являє собою одинарний зв'язок, -O- або -NH-, і Rb являє собою Н або (C1-C6)алкіл, (C3C8)циклоалкіл, арил, гетероарил або (C4-C10)гетероциклоалкіл або, альтернативно, Zb являє собою одинарний зв'язок, і Rb являє собою Hal; за умови, що якщо L1 являє собою одинарний зв'язок, то RCG1 являє собою -SZа. Більш конкретно, вони є сполуками формули (IA) або (IB): 4 UA 111164 C2 5 10 15 20 25 30 Винахід також стосується способу отримання кон'юганта, який містить: (i) приведення в контакт і витримування для реакції водного розчину, необов'язково забуференого, зв'язувального агента, необов'язково модифікованого модифікуючим агентом, і розчину сполуки формули (I), і (ii) потім необов'язково відділення кон'юганта, утвореного на стадії (i), від сполуки формули (I) і/або зв'язувального агента, який не прореагував, і/або агрегатів, які можливо можуть утворюватися. Хімічна групи RCG1 сполуки формули (I) повинна бути реакційноздатною по відношенню до хімічних груп RCG2, присутніх в зв'язувальному агенті, особливо по відношенню до аміногруп, присутніх на антитілах, причому вказані хімічні групи RCG2 вводять, коли це необхідно, модифікуючим агентом, так щоб приєднати сполуку формули (I) до зв'язувального агента шляхом утворення ковалентного зв'язку. Винахід також стосується кон'югату і розчину кон'юганта, які можна отримати за допомогою способу, описаного вище. Винахід також стосується застосування сполуки формули (I) для отримання зв'язувального агента, до якого ковалентно приєднується в пара-положенні М димер формули: Ці сполуку, кон'югант і розчин кон'юганта можна застосовувати як протиракові агенти. Винахід також стосується сполуки формули P2: , в якій L1, L2, Q, k, ALK, ALK' і G мають значення, вказані раніше; LG і LG' являють собою відхідну групу, і X' являє собою RCG1. Винахід також стосується зв'язувального агента, до якого ковалентно був приєднаний в пара-положенні М димер формули: після реакції сполуки винаходу зі зв'язувальним агентом. Опис винаходу Винахід стосується сполук формули (I): , в якій - являє собою одинарний зв'язок або подвійний зв'язок, за умови, що якщо являє собою одинарний зв'язок, то U і/або U', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, Н; 5 UA 111164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 W і/або W', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, OH, -OR, -OCOR, -COOR, -OCOOR, -OCONRR', циклічний карбамат, так що N10 і C11 включені в кільце, -NRCONRR', -OCSNHR, циклічний тіокарбамат, так що N10 і С11 включені в кільце, -SH, -SR, -SOR, -SOOR, -SO3-, -NRSOOR', -NRR', циклічний амін, так що N10 і C11 включені в кільце, -NROR', -NRCOR', -N3, -CN, Hal, триалкілфосфонієву або триарилфосфонієву групу; якщо являє собою подвійний зв'язок, то U і U' відсутні; W і/або W', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, Н; R1, R2, R1', R2', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, Н, Hal або (C1-C6)алкіл, необов'язково заміщеного одним або декількома замісниками, вибраними з Hal, CN, NRR', CF3, OR, арильної або гетероарильної групи, S(О) qR з q=0, 1 або 2; або, альтернативно, R1 і R2 і/або R1' і R2' разом утворюють, відповідно, подвійний зв'язок =CH2 або =CH-CH3; Y і Y', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, Н або -OR; M являє собою СН або N; ALK і ALK' являють собою (C1-C6)алкілен; R і R' являють собою, незалежно один від одного, Н або (C 1-C6)алкіл або арил, необов'язково заміщеного одним або декількома замісниками, вибраними з Hal, CN, NRR', CF 3, OR, арильної або гетероарильної групи; L1 являє собою: одинарний зв'язок або групу -(OCH2CH2)i-, приєднану до кільця фенілу або піридилу через атом кисню, i дорівнює цілому числу в діапазоні від 2 до 40, переважно від 2 до 10, переважно i дорівнює 3; або групу -D-(C1-C6)ALK-, приєднану до кільця фенілу або піридилу через D, де D являє собою О-, -NH - або -N(C1-C4)алкіл-; L2 являє собою: групу -(C1-C6)ALK-; або групу -(СН2СН2О)j-СН2СН2-, j дорівнює цілому числу від 1 до 40, переважно від 1 до 10, переважно дорівнює 2 або 3; або групу -(CH2CH2О)j-CH2CH2NR"-(C1-C6)ALK-, приєднану до атома азоту через ланку (CH2CH2O)-, j дорівнює цілому числу, що складає від 1 до 40, переважно від 1 до 10, переважно дорівнює 2 або 3, і R" являє собою Н або (C 1-C4)алкіл; Q являє собою одинарний зв'язок або групу С(=О); k дорівнює цілому числу в діапазоні від 0 до 40, переважно від 1 до 40, швидше від 1 до 10; G являє собою групу -OR або -NRR', причому R і R' мають значення, вказані вище, або є такими, що вони утворюють з атомом азоту, до якого вони приєднані, (C4-C10)гетероциклоалкіл, який може містити в кільці інший гетероатом, вибраний з N, О і S, і який може бути необов'язково заміщений щонайменше одним замісником, вибраним з (C 1-C4)алкілу, атома галогену і гідроксильної групи; RCG1 являє собою групу -SZа або -С(=О)-ZbRb; Za представляє Ac, Ra або SRa; Ra являє собою Н або (C1-C6)алкіл, (C3-C8)циклоалкіл, арил, гетероарил або (C4C10)гетероциклоалкіл, необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, вибраними з Hal, CN, NRR', CF3, OR, NO2, арильної або гетероарильної групи; Zb являє собою одинарний зв'язок, -O- або -NH-, і Rb являє собою Н або (C1-C6)алкіл, (C3C8)циклоалкіл, арил, гетероарил або (C4-C10)гетероциклоалкіл або, альтернативно, Zb являє собою простий зв'язок, і Rb являє собою Hal; за умови, що якщо L1 являє собою одинарний зв'язок, то RCG1 являє собою -SZа. Сполука формули (I) таким чином може існувати в формі: 6 UA 111164 C2 . Винахід також стосується сполук формули (I'): 5 10 15 20 25 30 35 40 , в якій - являє собою одинарний зв'язок або подвійний зв'язок, за умови, що якщо - являє собою одинарний зв'язок, то - являє собою одинарний зв'язок; U і/або U', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, Н; W і/або W', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, OH, -OR, -OCOR, -COOR, -OCOOR, -OCONRR', циклічний карбамат, так що N10 і C11 включені в кільце, -NRCONRR', -OCSNHR, циклічний тіокарбамат, так що N10 і С11 включені в кільце, -SH, -SR, -SOR, -SOOR, -SO3-, -NRSOOR', -NRR', циклічний амін, так що N10 і C11 включені в кільце, -NROR', -NRCOR', -N3, -CN, Hal, триалкілфосфонієву або триарилфосфонієву групу; R1, R2, R1', R2', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, Н, Hal або (C1-C6)алкіл, необов'язково заміщеного одним або декількома замісниками, вибраними з Hal, CN, NRR', CF3, OR, арильної або гетероарильної групи, S(О) qR з q=0, 1 або 2; або, альтернативно, R1 і R2 і/або R1' і R2' разом утворюють, відповідно, подвійну зв'язком =CH2 або =CH-CH3; Y і Y', які можуть бути однаковими або різними, являють собою, незалежно один від одного, Н або -OR; M являє собою СН або N; ALK і ALK' являють собою (C1-C6)алкілен; R і R' являють собою, незалежно один від одного, Н або (C 1-C6)алкіл або арил, необов'язково заміщеного одним або декількома замісниками, вибраними з Hal, CN, NRR', CF 3, OR, арильної або гетероарильної групи; L1 являє собою: одинарний зв'язок або групу -(OCH2CH2)i-, приєднану до кільця фенілу або піридилу через атом кисню, причому i дорівнює цілому числу в діапазоні від 2 до 40, переважно від 2 до 10, або групу -D-(C1-C6)ALK-, приєднану до кільця фенілу або піридилу через D, де D являє собою О-, -NH - або -N(C1-C4)алкіл-; L2 являє собою: групу -(C1-C6)ALK-; або групу -(СН2СН2О)j-СН2СН2-, причому j дорівнює цілому числу від 1 до 40, переважно від 1 до 10; або 7 UA 111164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 групу -(CH2CH2О)j-CH2CH2NR"-(C1-C6)ALK-, приєднану до атома азоту через ланку (CH2CH2O)-, причому j дорівнює цілому числу, що складає від 1 до 40, переважно від 1 до 10, і R" являє собою Н або (C1-C4)алкіл; Q являє собою одинарний зв'язок або групу С(=О); k дорівнює цілому числу в діапазоні від 0 до 40, переважно від 1 до 40, швидше від 1 до 10; G являє собою групу -OR або -NRR', причому R і R' мають значення, вказані вище, або є такими, що вони утворюють з атомом азоту, до якого вони приєднані, (C 4-C10)гетероциклоалкіл, який може містити в кільці інший гетероатом, вибраний з N, О і S, і який може бути необов'язково заміщений щонайменше одним замісником, вибраним з (C 1-C4)алкілу, атома галогену і гідроксильної групи; RCG1 являє собою групу -SZа або -С(=О)-ZbRb; Za представляє Ac, Ra або SRa; Ra являє собою Н або (C1-C6)алкіл, (C3-C8)циклоалкіл, арил, гетероарил або (C4C10)гетероциклоалкіл, необов'язково заміщений одним або декількома замісниками, вибраними з Hal, CN, NRR', CF3, OR, NO2, арильної або гетероарильної групи; Zb являє собою одинарний зв'язок, -O- або -NH-, і Rb являє собою Н або (C1-C6)алкіл, (C3C8)циклоалкіл, арил, гетероарил або (C4-C10)гетероциклоалкіл або, альтернативно, Zb являє собою одинарний зв'язок, і Rb являє собою Hal; за умови, що якщо L1 являє собою одинарний зв'язок, то RCG1 являє собою -SZа. Термін L означає лінкер, що визначається формулою . Більш конкретно, якщо L1 являє собою одинарний зв'язок, L2 являє собою -(CH2CH2O)jCH2CH2- або -(CH2CH2O)j-CH2CH2NR"-(С1-С6)ALK- і/або k≠2. Більш конкретно, коли M являє собою N, -D-(С1-С6)ALK- переважніше являє собою -О-(С1-С6)ALK-. Більш конкретно, дві групи ALK і ALK', приєднані до кільця фенілу або піридилу, обидві означають метиленову групу. Більш конкретно, D являє собою -О-, -NH - або -NMе-. У формулах (I) і (I'), представлених вище, алкіленові групи, кожна (так, наприклад, дві групи ALK і ALK'), приєднані до кільця фенілу або піридилу, можуть бути однаковими або різними; згідно з іншим прикладом, група ALK з -D-(С1-С6)ALK- може бути однаковою з групою ALK або відмінною від групи ALK, приєднаної до кільця фенілу або піридилу. ALK може бути вибрана, наприклад, з однієї з наступних груп: -CH2-, -CH2CH2-, -CH2CМe2-, -CH2CH2CH2-. Y і Y', більш конкретно, являють собою (С1-С4)алкокси, зокрема метоксигрупу. Більш конкретно, R і R' можуть являти собою, незалежно один від одного, Н або (С 1-С6)алкіл. Згідно з одним конкретним варіантом здійснення, U=U' і/або W=W', і/або R 1=R1', і/або R2=R2', і/або Y=Y', і/або обидві групи ALK і ALK', приєднані до кільця фенілу або піридилу, є ідентичними (симетричний димер, який легше отримати). Більш конкретно, W і W' є однаковими або різними і являють собою OH, OMe, OEt, NHCONH2, SMe. R" може являти собою Н або (С1-С4)алкіл, особливо Ме. M більш конкретно являє собою атом азоту (N). Більш конкретно, R1 і R2 і/або R1' і R2' разом утворюють відповідно подвійний зв'язок =CH 2 або =CH-CH3, більш конкретно =CH-CH3. G може являти собою групу -OR, більш конкретно -OH або -О(С1-С6)алкіл, особливо -OMe. G може також являти собою групу -NRR', в якій R і R' являють собою, незалежно один від одного, Н або (С1-С6)алкіл. Більш конкретно, G, таким чином, може являти собою -NH2, -NH(С1-С6)алкіл або -N(С1-С6)алкіл2, особливо -N(CH3)2. G може також являти собою групу -NRR', в якій R і R' утворюють разом з атомом азоту, до якого вони приєднані, (С 4-С10)гетероциклоалкіл, який може містити в кільці інший гетероатом, вибраний з N, О і S, і який може бути необов'язково заміщений щонайменше одним замісником, вибраним з (С 1-С4)алкілу, атома галогену і гідроксильної групи. Гетероциклоалкільна група може бути вибрана особливо з піперазино, Nметилпіперазино, морфоліно, піперидино і піролідино. k являє собою ціле число в діапазоні від 0 до 40. k може бути числом 0 (відсутній ланцюг ПЕГ, що закінчується G, приєднаним до атома азоту). Серед сполук винаходу можна виділити сполуки, що містять ланцюг ПЕГ, що закінчується групою G, приєднаною до атома азоту, і що мають діапазон k від 1 до 40, переважно від 1 до 10, більш переважно від 1 до 5. Можна також виділити сполуки, що містять щонайменше один ланцюг ПЕГ, тобто сполуки, у яких k дорівнює цілому числу від 1 до 40, переважно від 1 до 10, швидше від 1 до 5, і/або L 1 являє собою 8 UA 111164 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 (OCH2CH2)i-, і/або L2 являє собою -(CH2CH2О)j-CH2CH2- або, альтернативно, -(CH2CH2О)jCH2CH2NR"-(С1-С6)ALK-. Сполуки формул (I) і (I'), які включають сполуки, вказані як приклади, можуть існувати в формі основ або адитивних солей з фармацевтично прийнятними кислотами, а також в формі гідратів або сольватів цих основ або цих солей. Більш конкретно, відмітні ознаки мають сполуки формули (IA) або (IB): Крім того, відмітні ознаки мають наступні сполуки: перша підгрупа сполук, у яких L1=-D-(С1-С6)ALK- і L2=-(С1-С6)-ALK-; друга підгрупа сполук, у яких L1=-(OCH2CH2)i- і L2=-(С1-С6)ALK-; третя підгрупа сполук, у яких L1=одинарний зв'язок і L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2NR"-(С1-С6)ALK-; четверта підгрупа сполук, у яких L1=-D-(С1-С6)ALK- і L2=-(CH2CH2О)j-CH2CH2NR"-(С1-С6)ALK-; п'ята підгрупа сполук, у яких L1=-D-(С1-С6)ALK- і L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2-. Можна відмітити також відмітні ознаки наступних груп сполук: L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=одинарний зв'язок, k=1-10, G=OR, RCG1=-SZa; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=CO, k=1-10, G=OR, RCG1=-SZa; L1=-(OCH2CH2)i-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=одинарний зв'язок, k=1-10, G=OR, RCG1=-SZa; L1=-(OCH2CH2)i-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=CO, k=1-10, G=OR, RCG1=-SZа; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=одинарний зв'язок, k=1-10, G=NRR', RCG1=-SZa; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=CO, k=1-10, G=NRR', RCG1=-SZa; L1=одинарний зв'язок, L2=-(CH2CH2)j-CH2CH2NR"-(С1-С6)ALK-, Q=одинарний зв'язок, k=1-10, G=OR, RCG1=-SZa; L1=одинарний зв'язок, L2=-(CH2CH2О)j-CH2CH2NR"-(С1-С6)ALK-, Q=CO, k=1-10, G=OR, RCG1=-SZа; L1=одинарний зв'язок, L2=-(CH2CH2О)j-CH2CH2NR"-(С1-С6)ALK-, Q=одинарний зв'язок, k=0-10, G=NRR', RCG1=-SZa; L1=одинарний зв'язок, L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2NR"-(С1-С6)ALK-, Q=CO, k=0-10, G=NRR', RCG1=-SZa; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2NR"-(С1-С6)ALK-, Q=одинарний зв'язок, k=0-10, G=NRR', RCG1=-SZa; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2NR"-(С1-С6)ALK-, Q=CO, k=0-10, G=NRR', RCG1=SZa; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2NR"-(С1-С6)ALK-, Q=одинарний зв'язок, k=1-10, G=OR, RCG1=-SZa; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2NR"-(С1-С6)ALK-, Q=CO, k=1-10, G=OR, RCG1=SZa; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=одинарний зв'язок, k=1-10, G=OR, RCG1=-C(=О)ZbRb; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=CO, k=1-10, G=OR, RCG1=-C(=О)ZbRb; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=одинарний зв'язок, k=1-10, G=NRR', RCG1=C(=О)ZbRb; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=CO, k=1-10, G=NRR', RCG1=-C(=О)ZbRb; L1=-(OCH2CH2)i-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=одинарний зв'язок, k=1-10, G=OR, RCG1=-C(=О)ZbRb; L1=-(OCH2CH2)i-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=CO, k=1-10, G=OR, RCG1=-C(=О)ZbRb; L1=-(OCH2CH2)i-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=одинарний зв'язок, k=1-10, G=NRR', RCG1=-C(=О)ZbRb; 9 UA 111164 C2 5 10 15 L1=-(OCH2CH2)i-, L2=-(С1-С6)ALK-, Q=CO, k=1-10, G=NRR', RCG1=-C(=О)ZbRb; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2-, Q=одинарний зв'язок, k=1-10, G=OR, RCG1=C(=О)ZbRb; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2-, Q=CO, k=1-10, G=OR, RCG1=-C(=О)ZbRb; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2-, Q=одинарний зв'язок, k=0-10, G=NRR', RCG1=C(=О)ZbRb; L1=-D-(С1-С6)ALK-, L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2-, Q=CO, k=0-10, G=NRR', RCG1=-C(=О)ZbRb. У групах сполук, вказаних вище: i більш конкретно являє собою ціле число в діапазоні від 2 до 10, особливо ціле число, яке дорівнює 3; j більш конкретно являє собою ціле число в діапазоні від 1 до 10, особливо ціле число, яке дорівнює 2 або 3; k більш конкретно являє собою ціле число, яке дорівнює 0 або що складає від 1 до 5. У таблиці I описуються конкретні лінкери L, а також приклади сполук, відповідні їм. Кожна сполука цієї таблиці може існувати в формі з М=CH (бензол), або M=N (піридин). Сполуки з М=N є більш водорозчинними. У цій таблиці приклади приведені в формі (IA), але можуть також існувати в формі (IB). L, L1, L2, k і G можуть бути вибрані зі значень, описаних в таблиці I або серед прикладів. Таблиця I 20 10 UA 111164 C2 11 UA 111164 C2 12 UA 111164 C2 13 UA 111164 C2 5 Описані сполуки містять реакційноздатну хімічну групу (RCG1), яка є реакційноздатною по відношенню до реакційноздатної хімічної групи (RCG2), присутньої на зв'язувальному агенті. Реакція між RCG1 і RCG2 приводить до приєднання сполуки формули (I) до зв'язувального агента з утворенням ковалентного зв'язку. Таким чином, сполуки формули (I) можуть бути зв'язані зі зв'язувальним агентом. RCG1 являє собою: 14 UA 111164 C2 5 10 (i) реакційноздатну групу -SZа, в якій Zа являє собою Н або групу -SRа, і Rа являє собою (С1С6)алкіл, (C3-C7)циклоалкіл, арил, гетероарил або (C4-C10)гетероциклоалкіл; (ii) реакційноздатну групу -C(=О)-ZbRb, в якій Zb являє собою одинарний зв'язок, -O- або -NH, більш конкретно -О-, і Rb являє собою Н або (С1-С6)алкіл, (С3-С7)циклоалкіл, арил, гетероарил або (С4-С10)гетероциклоалкіл. Більш конкретно, -SZа може являти собою -SH або -SS(С1-С6)алкіл, особливо -SSMе або SS-гетероарил, особливо або (X1 і Х2 мають значення, вказані в описі нижче). Більш конкретно, -SZа може являти собою -SH або -SS(С1-С6)алкіл, особливо -SSMе. М являє собою Н або катіон Більш конкретно, -ZbRb може являти собою -OH (функція кислоти), -О(С1-С6)алкіл, особливо -OCH3, -OCH2CH3, -OCH2CH=CH2 (функція складного ефіру), або, альтернативно, -ZbRb може являти собою групи формул або групу формули , в якій IG містить щонайменше одну електроіндукційну групу, таку як -NO2 або -Hal, особливо -F. Вона можливо, наприклад, однією з наступних груп: 15 20 25 30 35 40 або . Іншим типом групи -С(=О)ZbRb є наступна група . Реакційноздатні групи -SH і виявляють хорошу реакційну здатність. Більш конкретно, -ZbRb може являти собою -ОН (функція кислоти), -О(С1-С6)алкіл, особливо -ОСН3, -ОСН2СН3, або, альтернативно, -ZbRb може являти собою . Більш конкретно, RCG1 може бути вибрана з груп, описаних в прикладах. Як приклади RCG2 можна указати ε-аміногрупи лізинів, що є на бічних ланцюгах залишків лізину, які присутні на поверхні антитіл, сахаридні групи шарнірної області або тіоли цистеїнів, утворені відновленням внутрішньоланцюгових дисульфідних зв'язків (Gamett M.C. et al., Advanced Drug Delivery Reviews 2001, 53, 171-216). Зовсім нещодавно були розглянуті інші підходи, такі як введення цистеїнів мутацією (Junutula J.R. et al., Nature Biotechnology 2008, 26, 925-932; WO 09026274), або введення неприродних амінокислот, що дозволяє застосовувати інші типи хімічних груп (de Grааf A.J. et al., Bioconjugate Chem. 2009, Publication Date (Web): February 3, 2009 (Review); DOI: 10.1021/bc800294a; WO 2006/069246 і згідно з Chin J.W. et al., JACS 2002, 124, 9026-9027 (ReCode® technology)). Ці способи приєднання, що застосовуються з антитілами, є застосовними для всіх відомих агентів адресної доставки як функція їх структури. Можна також хімічно модифікувати агент адресної доставки, так щоб ввести нові реакційноздатні хімічні групи RCG2. Так фахівцям в даній галузі добре відомо, як модифікувати антитіло з використанням модифікуючого агента (див., особливо, WO 2005/077090, стор. 14). Модифікація робить можливою поліпшення реакцій кон'югації і застосування великого різноманіття груп RCG1. Модифікуючі агенти для введення дисульфідних груп Модифікуючим агентом може бути активований складний ефір NHS формули , в якій R являє собою (С1-С6)алкіл, арил, гетероарил, (С3-С7)циклоалкіл, (С4-С10)гетероциклоалкіл, наприклад, можна застосовувати N-піридилдитіопропіонат (SPDP) або N-сукцинімідилпіридилдитіобутират (SPDB або N-гідроксисукцинімідиловий ефір 4-(2піридилдитіо)бутанової кислоти) для введення дитіопіридилових реакційноздатних груп RCG2 (див. Bourdon М.А. et al., Biochem J. 1978, 173, 723-737; патент США 5208020), які можуть потім реагувати з реакційноздатною хімічною групою RCG1 типу -SH, присутньою на лінкері димера 15 UA 111164 C2 піроло[1,4]бензодіазепіну, так, щоб утворився новий зв'язок -S-S- (див. приклад 1) для кон'юганта, що містить дисульфідний зв'язок. N-гідроксисукцинімідна група переважно реагує з аміногрупами, присутніми на антитілі, так щоб утворювалися амідні зв'язки. Інший приклад модифікуючого агента описаний в WO 2004/016801 і має формулу ; наприклад, можна застосовувати N-сукцинімідил-4-(5-нітро-2(SNPP) або його пегильований аналог формули 5 піридилдитіо)пентаноат , описаний в WO 2009/134976 або аналог сульфонової 10 15 кислоти формули , описаний в WO 2009/134977, причому в цих формулах: - X3, Х4, Х5, Χ6 являють собою Н або (С1-С6)алкіл, - X1 і X2 являють собою -H, -CONX8 × 9, -NО2, Х8 і Х9 являють собою Н або (С1-С6)алкіл, - + - Х7 являє собою -SO3 M або Н або, альтернативно, четвертинну амонієву групу; - а дорівнює цілому числу в діапазоні від 0 до 4, і b дорівнює цілому числу в діапазоні від 0 до 2000, переважно від 1 до 200; а і b можуть приймати всі значення між, відповідно, 0 і 4 або між 0 і 2000. У сполуках формули переважно а=1, X3=Me і X2=NО2 і X1=X4=X5=X6=X7=Н). Модифікуючі агенти для введення малеімідогруп Іншим модифікуючим агентом може бути активований складний ефір NHS формули 20 , в якій R являє собою -(CH2)n-, -(CH2)n-циклогексил-, -циклогексил-(CH2)n-, і n дорівнює цілому числу в діапазоні від 1 до 10, наприклад, можна застосовувати сукцинімідил-4(N-малеімідометил)циклогексан-1-карбоксилат (SMCC) (згідно з ЕР 0306943) або сульфо-SMCC (сульфосукцинімідил-4-(N-малеімідометил)циклогексан-1-карбоксилат). Інші приклади модифікуючих агентів, які можна указати, включають сполуку формули 25 як N-сукцинімідил-3-малеімідопропаноат; сполуку формули наприклад, N-сукцинімідил-6-(3-малеімідопропионамідо)гексаноат; , таку сполуку , формули , в якій b дорівнює цілому числу між 0 до 2000, переважно між 1 і 200 (b може приймати всі значення від 0 до 2000), наприклад, N-сукцинімідил-3-(2-{2-[3малеімідопропіоніламіно]етокси}етокси)пропаноат або SM(ПЕГ) 2; сполуку формули 30 , наприклад малеімідоетил-N-сукцинімідилсукцинат; 16 сполуку UA 111164 C2 формули , наприклад N-сукцинімідил-4-(4-малеімідофеніл)бутаноат, або сполуку формули , наприклад, N-сукцинімідил-3-малеімідобензоат. Модифікуючі агенти для введення тіольних груп Інший приклад модифікуючого агента, описаного в WO 90/06774, має 5 10 15 20 формулу , в якій: - Hal являє собою атом галогену; - X10 являє собою атом галогену або групу COOX14, нітро, незаміщений або галогенований (С1-С8)алкіл, незаміщений або галогенований (С1-С8)алкокси, незаміщений або галогенований (С2-С8)алкеніл, незаміщений або галогенований (С2-С8)алкініл, незаміщений (С3-С8)циклоалкіл, арил, який не заміщений або заміщений одними-трьома замісниками, вибраними з аміно, атома галогену, незаміщеного або галогенованого (С1-С8)алкілу або незаміщеного або галогенованого (С1-С8)алкокси; - кожна з груп X11, X12, X13 незалежно являє собою атом водню або, альтернативно, може являти собою X10; або X10 і Х11 разом утворюють (С2-С5)алкіленове кільце, яке є незаміщеним або заміщеним одними-п'ятьма групами (С1-С4)алкілу; або X10 або X11 утворюють разом з X12 (С1-С5)алкіленове кільце, яке не заміщене або заміщене одними-п'ятьма групами (С1-С4)алкілу; і Х14 являє собою -Н або (С1-С8)алкіл; або Х10=Х11=Х12=Х13=Н. Hal переважно являє собою атом хлору або брому. Значення для X 10-X13 можна знайти нижче в таблиці. 17 UA 111164 C2 Прикладом переважного імінотіолату є наступна сполука: . Модифікуючі агенти для введення галогенацетамідогруп Іншим прикладом модифікуючого агента є сукцинімідил-4-(N-йодацетил)амінобензоат (SIAB) 5 або аналогічні сполуки, в тому числі сукцинімідил-N-йодацетат (SIA) , сукцинімідил-N-бромацетат (SBA) або сукцинімідил-3-(N-бромацетамідо)пропіонат (SBAP) або аналогічна пегилована сполука, описана в WO 2009/134976 , причому b має значення, описані вище. Фіг. 1 і 2 ілюструють модифікацію аміногрупи зв'язувального агента за допомогою SPDP або, альтернативно, переважного імінотіолану, вказаного вище. Таким чином, можна ввести в зв'язувальний агент дисульфідні групи RCG2 (-SSR), особливо 10 піридилдисульфідного типу або , у випадку, коли RCG1 являє собою SH. Аналогічно цьому, можна ввести в зв'язувальний агент тіольні (-SH) групи RCG2, наприклад, за допомогою імінотіолану, у випадку, коли RCG1 являє собою дисульфід (тобто RCG1=-SZа з Z≠Н, наприклад, Zа являє собою групу формули ). Можна також модифікувати ці тіольні (-SH) групи RCG2 в дисульфідні (-SSR) групи RCG2, особливо 15 піридилдисульфідного типу 20 ароматичними дисульфідами або . У обох випадках ковалентний зв'язок, який утворюється в результаті реакції між RCG1 і RCG2 є розщеплюваним дисульфідним зв'язком. Br або I Можна також у випадку, коли RCG1 являє собою -SH, ввести біля поверхні зв'язувального агента групи RCG2 типу малеімідо ( 25 30 35 або , реакцією з відповідними ) або галогенацетамідо (наприклад, бром- або йодацетамідо . У цьому випадку ковалентний зв'язок, який утворюється в результаті реакції між RCG1 і RCG2, є нерозщеплюваним сульфідним зв'язком. Таким чином, - в присутності сполуки формули (I), що містить реакційноздатну хімічну групу RCG1 типу SZа, зв'язувальний агент містить: дисульфідні хімічні групи у випадку, коли RCG1 являє собою -SH; тіольні хімічні групи у випадку, коли RCG1 являє собою -SZа з Zа≠Н; хімічні малеімідо або галогенацетамідогрупи у випадку, коли RCG1 являє собою -SH; - в присутності сполуки формули (I), що містить реакційноздатну хімічну групу RCG1 типу C(=О)-ZbRb, сполука формули (I) піддається реакції з функціональними аміногрупами зв'язувального агента, особливо ε-аміногрупами, утвореними бічними ланцюгами залишків лізину (Lys) антитіла. Більш конкретно, - коли реакційноздатна хімічна група RCG1 належить до типу -SH і коли зв'язувальний агент має функціональні аміногрупи, особливо ε-аміногрупи, які утворені бічними ланцюгами залишків лізину антитіла, останнє модифікується за допомогою модифікуючого агента, вибраного зі сполуки формули , в якій R являє собою (С1-С6)алкіл, арил, гетероарил, 18 UA 111164 C2 (С3-С7)циклоалкіл, (С4-С10)гетероциклоалкіл; сполуки формули , пегильованого аналога формули 5 або сульфонового аналога формули , в яких Х3, X4, X5, X6 являє собою Н або (С1-С6)алкіл, X1 і X2 являють собою -H, -CONX8 × 9, -NО2, Х8 і Х9 являють собою Н або (С1-С6)алкіл, X7 являє - + собою -SО3 М або Н або, альтернативно, четвертинну амонієву групу, і а дорівнює цілому числу в діапазоні від 0 до 4, b дорівнює цілому числу в діапазоні від 0 до 2000; або вибраного з сукцинімідил-4-(N-малеімідометил)циклогексан-1-карбоксилату; сульфосукцинімідил-4-(N малеімідометил)циклогексан-1-карбоксилату; сполук формул ; , в яких R являє собою -(CH2)n-, -(CH2)n-циклогексил-, -циклогексил-(CH2)n-, і n 10 дорівнює цілому числу в діапазоні від 1 до 10; сполук формул; ; ; , причому b дорівнює цілому числу між 0 і 2000; ; 15 20 сукцинімідил-N-бромацетату; ; ; ; сукцинімідил-3-(N-бромацетамідо)пропіонату; сполуки формули , причому b дорівнює цілому числу від 0 до 2000; - коли реакційноздатна хімічна група RCG1 належить до типу -SZa з Z2≠Н і коли зв'язувальний агент має функціональні аміногрупи, особливо ε-аміногрупи, які утворюються бічними ланцюгами залишків лізину антитіла, останнє модифікується за допомогою модифікуючого агента формули , описаного раніше; - коли реакційноздатна хімічна група RCG1 належить до типу -SН і коли зв'язувальний агент містить функціональні тіольні групи, особливо після введення цистеїнів мутацією або хімічною модифікацією зв'язувального агента, що містить функціональні аміногрупи, зв'язувальний агент модифікується так, що його функціональні тіольні групи перетворюються в функціональні дисульфідні групи. Для цього можна, наприклад, застосовувати модифікуючий агент, вибраний 19 UA 111164 C2 зі сполуки формули або сполуки , в якій Х1 і Х2 являють собою -H, -CONX8 × 9 або -NO2, X8 і X9 являють собою Н або (C1-С6)алкіл. Нижче, в таблиці II, ілюструється модифікація аміногрупи зв'язувального агента згідно з попередніми методами. Для простоти застосовують наступні абревіатури: 5 Таблиця II Приклади модифікацій зв'язувальних агентів, коли RCG1 являє собою -SZa 20 UA 111164 C2 g: число функціональних груп RCG2 у модифікованого зв'язувального агента; d: число димерів піроло[1,4]бензодіазепіну на зв'язувальному агенті Mab. L* являє собою -L1-N(Q-CH2CH2O)k-CH2CH2-G)-L2-. Сполуки згідно з винаходом можна таким чином застосовувати для отримання зв'язувального агента, до якого ковалентно приєднується в параположенні М димер формули: . 21 UA 111164 C2 Більш конкретно, зв'язувальним агентом є антитіло. Більш конкретно, димер має формулу: 5 10 15 20 25 Спосіб отримання сполук формули (I) Сполуки формули (I) можна отримати згідно з схемою 1: Схема 1 Сполуки Р1, Р1' і Р2 разом піддають реакції, отримуючи при цьому Р3. LG і LG' означають відхідну групу. Термін "відхідна група" означає атом або групу атомів, яка при гетеролітичній реакції між P2 і Р1 або Р1', видаляється, отримуючи неподілену пару електронів ковалентного зв'язку, що з'єднує ALK і LG або LG'. Відхідну групу більш конкретно вибирають з атома галогену, особливо атома хлору або брому, мезилатної, тозилатної або нозилатної групи або + ОРРh3 . Проміжні сполуки Р2 також утворюють частину винаходу. При отриманні сполуки формули (I), що містить групу RCG1, X' може являти собою вказану групу RCG1, в цьому випадку P3 являє собою сполуку формули (I). X' може також бути попередником вказаної групи RCG1 типу -SZa або, альтернативно, -С(=О)ZbRb, і в цьому випадку необхідно перетворити X' в RCG1 за допомогою однієї або декількох хімічних реакцій. Згідно з одним варіантом, перетворення X'→RCG1 можна також виконувати на P2. Таким чином, для отримання сполуки P3 (або згідно з варіантом P2), у якого Zа=Н, переважним є введення групи X'=-SZа, у якій Za=-S(C1-С6)алкіл, зі застосуванням попередника відповідного лінкера, і потім відновлення дисульфідної функціональної групи -SS(C1-С6)алкіл в функціональну тіольну групу -SH. Для здійснення цього можна застосовувати, наприклад, тріс(2карбоксіетил)фосфін: див. для цього Burns J.A. et al., J. Org. Chem. 1991, 56(8), 2648-2650. Це перетворення -SS(C1-С6)алкіл → -SH можна застосовувати особливо для сполук 1-19 таблиці I. У випадку отримання сполуки формули (I) з Р3 згідно з перетворенням X' → RCG1, так щоб RCG1 являв собою групу -SH, можна також отримати сполуку P3, так щоб Х' міг являти собою також групу -SZa, де Za являє собою , при відповідності аддукта функціональної тіольної групи аддукту функціональної іміногрупи. Аналогічно цьому, для отримання сполуки формули (I), що містить групу RCG1=-С(=О)ZbRb, можна перетворити групу X'=-С(=О)ZbRb, в групу RCG1=-С(=О)ZbRb за допомогою однієї або 30 декількох хімічних реакцій. Зокрема, у випадку, коли -С(=О)ZbRb являє собою групу , можна ввести в сполуку P3 (або згідно з варіантом P2) групу X'=-C(=О)О-(C1-С4алкіл) або C(=О)О-аліл, яку потім перетворюють в групу -C(=О)OH, яка, нарешті, реагує з N, N'дисукцинімідилкарбонатом або NHS. Перетворення групи -COOалкіл/аліл в -COOH можна виконувати обробкою основою, такою як LiOH, або паладієвим каталізатором, наприклад 22 UA 111164 C2 тетракіс(трифенілфосфін)паладій, в присутності як "акцептора" аміну, наприклад морфоліну. Реакцію з N, N'-дисукцинімідилом проводять в присутності основи, наприклад DIPEA; реакцію з NHS здійснюють в присутності агента сполучення, наприклад, DCC. Аналогічним чином, у 5 10 15 20 випадку, коли -С(=О)ZbRb являє собою групу , можна ввести групу -С(=О)ZbRb=-COOH, яка потім реагує з N, N'-карбонілдіімідазолом (JACS, 1958, 80, 4423, JACS, 1960 82, 4596). Це перетворення X'=-C(=О)ZbRb → RCG1=-C(=О)ZbRb можна, особливо, застосовувати для сполук прикладів 20-36 таблиці I. Томайміцин Сполуки P1 і P1' описані в заявках на патенти WO 00/12508, WO 00/12507, WO 2005/040170, WO 2005/085260, WO 07085930 або WO 2009/016516 або є доступними за допомогою повного синтезу (Mori М. еt al., Tetrahedron, 1986, 42, 3793-3806). У випадку, коли P1 і/або P1' являють собою томайміцин формули , цю сполуку можна отримати за допомогою штаму Streptomyces croceus за способом FR 1516743 або, альтернативно, шляхом повного синтезу (див. J. Antibiotics 1983, XXXVI(3), 276-282 Z. "Tozuka Studies on tomaymycin. Total syntheses of the antitumor antibiotics Е- and Z-tomaymycins"). Існують також комерційні сполуки Р1/Р1'. Для введення груп W/W' застосовують функціональну іміногрупу ( означає подвійний зв'язок), здатну приєднувати різні сполуки HW/HW' (наприклад, Н 2О, спирт ROH). Випадок, коли Q являє собою одинарний зв'язок Схема 2 Отримання Р2 Схема 3 25 30 35 40 i. Нуклеофільна реакція між функціональною вторинною аміногрупою -NH сполуки Р4 і реагентом формули LG"-(CH2CH2О)k-CH2CH2-G (LG" = відхідна група) в присутності основи, наприклад, K2СО3, в полярному розчиннику, такому як ДМФА або ТГФ. Реагент LG"-(CH2CH2О)k-CH2CH2-G отримують зі сполуки формули HO-(CH2CH2О)k-СН2СН2G заміною групи -OH відхідною групою LG" за допомогою хімічних реакцій, відомих фахівцям в даній галузі. Наприклад, у випадку, коли LG" являє собою мезилатну групу, застосовують метансульфонілхлорид в присутності основи, такої як третинний амін (наприклад TEA). У випадку, коли LG" являє собою I, мезилат замінюють I, наприклад, за допомогою йодиду натрію, згідно з D. Marquis. еt al., J. Org. Chem. 1995, 24, 7984-96. ПЕГ-спирти формули HO(CH2CH2О)k-СН2СН2OCH3 є комерційно доступними (див., наприклад, каталог Американської компанії QuantaBioDesign, Ltd.) Інші ПЕГ-спирти HO(CH2CH2О)k-СН2СН2OR з R≠Ме є комерційно доступними або, альтернативно, є доступними з HO(CH2CH2О)k-СН2СН2OН за допомогою хімічних реакцій, відомих фахівцям в даній галузі. Аналогічно цьому, деякі сполуки, у яких G=NRR' і k>=1, є комерційно доступними, наприклад, сполуки формули: 23 UA 111164 C2 5 ii. Введення LG і LG'. У випадку мезилатної групи застосовують МSC в присутності основи, такої як третинний амін (наприклад TEA). Випадок, коли Q являє собою -C(=О) Схема 4 Отримання Р2 Схема 5 10 15 20 25 30 i. Реакція амідування між P4 і похідним карбонової кислоти формули T-C(=О)-(CH2CH2О)kCH2CH2-G. Похідним карбонової кислоти може бути ацилгалогенід (Т=-Hal). Згідно з одним варіантом, застосовують активований ефір (наприклад, Т=-ONHS) або, альтернативно, карбонову кислоту (Т=-OH) в присутності агента сполучення. ПЕГ-кислоти формули HOC(=О)-(CH2CH2О)kCH2CH2OR можна отримати з відповідних ПЕГ-спиртів формули HO-(CH2CH2О)k-1-CH2CH2OR, які є комерційно доступними у випадку k=1-11, додаванням до акрилату натрію, згідно з J. Huskens, J.A. Peters, Н. van Bekkum, Tetrahedron 1993, 15, 3149-64. Цей спосіб є аналогічним способу, коли G являє собою групу NRR' і k>=1, і синтез проводять, виходячи з відповідних сполук формули Н-(OCH2CH2)k-1-CH2CH2NRR'. Аналогічно цьому, сполуки HOC(=О)-(CH2CH2)-NRR' (k=0) є комерційно доступними. ii. Введення LG і LG'. У випадку мезилатної групи застосовують МSC в присутності основи, такої як третинний амін (наприклад TEA). Отримання P4 Випадок, коли Х'=-С(=О)-ZbRb Схема 6 i. Введення захисної групи PG". У випадку нозилатної групи застосовують 2нітробензолсульфонілхлорид в присутності основи, такої як третинний амін (наприклад, TEA) або піридин. 24 UA 111164 C2 ii. Видалення захисних груп PG і PG'. Видалення проводять, наприклад, в присутності хлористоводневої кислоти або TFA, коли групи PG і PG' являють собою TBDMS. Згідно з одним 5 10 15 20 25 30 35 варіантом здійснення, у випадку, коли ALK=ALK'=-CH2-, P5 може являти собою . Стадію зняття захисту потім замінюють стадією відновлення складноефірної функціональної групи в групу -СН2ОН, наприклад, боргідридом натрію; для цього можна застосовувати умови відновлення, вказані на сторінках 62-63 WO 2007/085930. Як описано нижче, цей варіант складається зі застосування складного діефіру, потім застосування відновлення можна поширити на іншу сполуки Р5. Крім того, відновлення складноефірних функціональних груп можна провести для Р4, але необов'язково також згідно з таким же варіантом, як для Р5. iii. Нуклеофільна реакція між захищеною функціональною аміногрупою -NH(PG") і реагентом формули LG-L2-C(=О)-ZbRb в присутності основи, наприклад, K2CO3, в полярному розчиннику, такому як ДМФА або ТГФ. У випадку, коли L2=(C1-C6)ALK, бромалкілові ефір формули Br-(C1-C6)ALK-C(=О)-OМе є комерційно доступними. У випадку, коли L2=-(СН2СН2O)j-СН2СН2-, LG можна ввести, виходячи з відповідних ПЕГ-спиртів формули НО-(СН2СН2O)j-СН2СН2-С(=О)ZbRb. Такі сполуки є комерційно доступними або, альтернативно, їх можна отримати з відповідних ПЕГ-діолів формули НО(СН2СН2O)j-Н, які є комерційно доступними при j=1-11, додаванням їх до акрилату натрію, згідно з J. Huskens, J.A. Peters, H. Van Bekkum, Tetrahedron 1993, 15, 3149-64. iv. Видалення захисної групи PG". Наприклад, в присутності тіофенолу і основи, такої як карбонат цезію, коли PG" являє собою мезилатну групу. Випадок, коли Х'=-SZa Випадок, коли L2=(C1-C6)ALK Схема 7 i. Видалення захисних груп PG і PG', переважно в кислотному середовищі, наприклад, в присутності хлористоводневої кислоти або TFA, коли групи PG і PG' являють собою TBDMS. Згідно з одним варіантом, у випадку, коли ALK=ALK'=-CH2-, P5 може являти собою . Стадію зняття захисту у спиртових функціональних груп потім замінюють реакцією відновлення складноефірної функціональної групи в функціональну групу -СН2ОН, наприклад, боргідридом натрію, з подальшою стадією видалення захисту у функціональної аміногрупи; для цього можна застосовувати умови відновлення, вказані на стор. 62-63 WO 2007/085930. ii. Відновне амінування зі застосуванням альдегіду формули НС(=О)-ALK-SZa. iii. Проміжний амін відновлюють in situ відновним агентом, наприклад, триацетоксиборгідридом натрію, згідно з A.F. Abdel-Magid et al., J. Org. Chem. 1996, 61, 3849-62, переважно в оцтовій кислоті. Випадок, коли L2=-(CH2CH2O)j-CH2CH2NR"-ALKСхема 8 25 UA 111164 C2 5 10 15 20 25 30 35 i. Введення захисної групи PG". У випадку нозилатної групи застосовують 2нітробензолсульфонілхлорид в присутності основи, такої як третинний амін (наприклад, ТЕА) або піридин. ii. Видалення захисних груп PG і PG'. Наприклад, в присутності хлористоводневої кислоти або TFA, коли групи PG і PG' являють собою TBDMS. Згідно з одним варіантом, у випадку, коли ALK=ALK'=-CH2-, P5 може являти собою сполуку . Стадію зняття захисту потім замінюють стадією відновлення складноефірної функціональної групи в функціональну групу -CH2OH, наприклад боргідридом натрію, для цього можна застосовувати, умови відновлення, приведені на стор. 62-63 WO 2007/085930. III. Нуклеофільну реакцію між захищеною функціональною аміногрупою -NH(PG") і реагентом формули LG-(СН2СН2О)j-СН2СН2N3 в присутності основи, наприклад K2СО3, в полярному розчиннику, такому як ДМФА або ТГФ. Такі сполуки можна отримати згідно з WO 07/085930, виходячи з відповідних ПЕГ-діолів формули HO-(CH2СН2О)j+1-H, які є комерційно доступними, коли j=0-10. iv. Відновлення азидогрупи, наприклад, за допомогою реакції Штаудінгера в присутності трифенілфосфіну і води. v. Відновне амінування зі застосуванням альдегіду формули HC(=О)-ALK-SZа. vi. Проміжний амін відновлюють in situ відновним агентом, наприклад триацетоксиборгідридом натрію, згідно з A.F. Abdel-Magid et al., J. Org. Chem. 1996, 61, 3849-62, переважно в оцтовій кислоті. vii. Алкілування функціональної вторинної аміногрупи. viii. Видалення захисної групи PG". Наприклад, в присутності тіофенолу і основи, такої як карбонат цезію, коли PG" являє собою нозилатну групу. Отримання P5 Випадок, коли L1=-D-(C1-C6)ALK-, D=О або NH Схема 9 i. Нуклеофільна реакція між функціональною групою -DH і boc-захищеним бромаміном формули Br(C1-С6)ALK-NHboc в присутності основи, наприклад K2СО3, в полярному розчиннику, такому як ДМФА або ТГФ (див., наприклад, умови на стор. 63 WO 07085930). ii. Селективне зняття захисту у аміну, переважно в кислому середовищі, наприклад, в присутності хлористоводневої кислоти або TFA. Для випадків, коли неможливо виконати селективне зняття захисту, наприклад, коли групи PG і PG' являють собою TBDMS, необхідна стадія селективного повторного зняття захисту у спиртів. 26 UA 111164 C2 Згідно з одним варіантом здійснення, у випадку, коли ALK=ALK=-CH2-, можна провести реакцію нуклеофільного заміщення бромаміну з діефіром формули 5 10 отримати сполуку Р5 формули отримання Р4. Випадок, коли L1=-N(C1-C4алкіл)-(С1-С6)ALKСхема 9' , яку застосовують в отриманій формі для i. Нуклеофільна реакція між функціональною групою -NH- і алкілгалогенідом формули R*Hal, в якій R*=(C1-С4)алкіл, в присутності основи, наприклад K2СО3, в полярному розчиннику, такому як ДМФА або ТГФ. Згідно з одним варіантом здійснення, у випадку, коли ALK=ALK'=-CH2-, можна провести нуклеофільне заміщення алкілгалогеніду складним діефіром формули 15 20 25 , так щоб щоб отримати сполуку Р5 формули для отримання Р4. Випадок, коли L1=-(ОСН2СН2)j Схема 10 , так , яку застосовують в отриманій формі i. Нуклеофільна реакція між однією з функціональних груп -OH (дві інші захищені групою PG, яка означає захисну групу) і реагентом азидо-PEG формули LG-(CH2CH2)-(OCH2CH2)i-1-N3, що має нуклеофільну групу (LG), таку як Hal або мезилат, в присутності основи, наприклад K2СО3, в полярному розчиннику, такому як ДМФА або ТГФ (див., наприклад, умови реакції на стор. 63 з WO 07085930). ii. Відновлення азидогрупи, наприклад, трифенілфосфином, в присутності води в полярному розчиннику, такому як ТГФ. Згідно з одним варіантом здійснення, у випадку, коли ALK=ALK'=-CH2-, нуклеофільне заміщення реагенту азидо-PEG можна проводити гідроксидіефіром формули так щоб отримати сполуку Р5 формули отримується для отримання Р4. , , яку застосовують в формі, що 27 UA 111164 C2 Випадок, коли L1 означає одинарний зв'язок Схема 11 i. захист спиртових груп 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 P5 можна отримати з галогендіолу формули . Приклад галогендіолу і відповідного захищеного діолу описаний на схемі 1 на стор. 48 WO 2009/016516 (сполуки 2 і 3 схеми 1). Двома прикладами захищених діолів є діоли CAS №№ 181225-40-1 і 181225-41-2. Галогендіол можна отримати відновленням відповідної дикислоти або діефірної сполуки, наприклад, сполуки CAS № 193010-40-1. Див. також випадок піридину (M=N): Liebigs Annalen der Chemie 1991, 10, 987-988 або Tetrahedron 2005, 67(7), 1755-1763 (сполука 3 схеми 1). Фахівець в даній галузі може бути задоволений робочими умовами прикладів, описаних нижче, які вказані для конкретних лінкерів L1 і L2, і може адаптувати їх для інших лінкерів L1 і L2. Спосіб отримання кон'юганта Кон'югант отримують за допомогою способу, який складається з: (i) приведення в контакт і витримування для реакції необов'язково забуференого водного розчину зв'язувального агента, необов'язково модифікованого модифікуючим агентом, і розчину сполуки формули (I); (ii) і потім необов'язкового відділення кон'югантів, утворених на стадії (i), від сполуки формули (I) і/або зв'язувального агента, який не прореагував, і/або будь-яких агрегатів, які можуть утворитися. Хімічна група RCG1 сполуки формули (I) повинна бути реакційноздатною по відношенню до хімічних груп RCG2, присутніх на зв'язувальному агенті, особливо по відношенню до аміногруп, присутніх на антитілах, причому вказані хімічні групи RCG2 введені, при необхідності, модифікуючим агентом, з тим щоб приєднати сполуку формули (I) до зв'язувального агента за допомогою утворення ковалентного зв'язку. Згідно з одним варіантом здійснення, на стадії (ii) кон'югант, утворений на стадії (i), відділяють від зв'язувального агента, який не прореагував, і від будь-яких агрегатів, які можуть бути присутніми в розчині. Згідно з іншим варіантом здійснення, на стадії (ii) кон'югант зі стадії (i) відділяють тільки від сполуки формули (I), яка не прореагувала, і від агрегатів, які можуть бути утворені, а будь-який зв'язувальний агент, який не прореагував, залишають в розчині. Водний розчин зв'язувального агента може бути забуферений щонайменше одним буфером, наприклад, фосфатом калію або N-2-гідроксіетилпіперазин-N'-2-етансульфоновою кислотою (буфер HEPES). Буфер залежить від природи зв'язувального агента. Сполуки формули (I) розчиняють в полярному органічному розчиннику, наприклад, ДМСО або DMA. Реакція протікає при температурі звичайно між 20 і 40ºC. Час реакції може складати від 1 до 24 годин. Моніторинг реакції між зв'язувальним агентом і сполукою формули (I) можна провести за допомогою SEC з рефрактометричним і/або ультрафіолетовим детектором, з тим щоб визначити прогресування реакції. Якщо ступінь щеплення є недостатнім, то реакційну суміш можна залишати для реагування на більш тривалий термін і/або можна додавати сполуку формули (I). Можна зробити посилання на загальний спосіб, описаний в розділі прикладів, для отримання більш докладної інформації, що стосується конкретних умов, які можна застосовувати для кон'югації. Фахівець в даній галузі має в своєму розпорядженні різні хроматографічні способи для розділення на стадії (ii): кон'югант можна очистити, наприклад, стеричною витіснювальною хроматографією (SEC), адсорбційною хроматографією (такою як іонний обмін, IEC), хроматографією гідрофобної взаємодії (HIC), афінною хроматографією, хроматографією на змішаних носіях, таких як керамічний гідроксіапатит, або ВЕРХ. Можна також застосовувати очищення діалізом або діафільтрацією. Термін "агрегати" означає асоціації, які можуть утворюватися між двома або більше зв'язувальними агентами, що мають можливість модифікуватися кон'югуванням. Агрегати здатні утворюватися під впливом великого числа параметрів, таких як висока концентрація зв'язувального агента в розчині, рН розчину, високі зусилля зсуву, число прищеплених димерів і 28