Складчастий конструктивний елемент, зокрема конструктивний елемент меблів

1. Складчастий конструктивний елемент, зокрема конструктивний елемент меблів, що має принаймні два плоскі часткові елементи (2, 2', 2"), які мають першу зовнішню поверхню (3) і другу зовнішню поверхню (4), принаймні один з'єднувальний край (5) і зовнішні краї (6, 7), шарнірно з'єднані між собою вздовж з'єднувального краю (5), а принаймні одна із зовнішніх поверхонь (3, 4) розміщена навпроти зовнішньої поверхні (3, 4) іншого часткового елемента (2, 2', 2"), який відрізняється тим, що має фіксувальні засоби, які з'єднують зовнішні краї (6, 7) одного з часткових елементів (2, 2', 2") з іншим частковим елементом (2, 2', 2"). 2. Складчастий конструктивний елемент за пунктом 1, який відрізняється тим, що зовнішній край (7) одного з часткових елементів (2, 2', 2") зв'язаний з однією з поверхонь (4) іншого часткового елемента (2, 2', 2"). 3. Складчастий конструктивний елемент за пунктом 1, який відрізняється тим, що зовнішній край (6) одного з часткових елементів (2, 2', 2") зв'язаний із зовнішнім краєм (6) іншого часткового елемента (2, 2', 2"). 4. Складчастий конструктивний елемент за одним із пунктів 1-3, який відрізняється тим, що фіксувальним засобом є клеючий засіб (11). 5. Складчастий конструктивний елемент за пунктом 4, який відрізняється тим, що клеючим засобом (11) є клей, зокрема плавкий клей. 2 (19) 1 3 84708 Винахід стосується складчастого конструктивного елемента, зокрема конструктивного елемента меблів, який включає в себе кілька плоских часткових елементів, причому часткові елементи мають перші верхні площини і другі верхні площини, а кожен частковий елемент має принаймні один з'єднувальний край і зовнішні краї, а часткові елементи мають вздовж з'єднувального краю рухоме з'єднання, а принаймні одна з верхніх площин часткового елемента лежить навпроти верхньої площини іншого часткового елемента. Конструктивні елементи, зокрема елементи для меблів, часто роблять складчастими для того, щоб витримувати розміри упаковки конструктивних елементів у сприйнятливих межах. Так, наприклад, задні стінки шаф роблять з окремих часткових елементів, які рухомо зв'язані між собою вздовж з'єднувального краю. Те саме стосується задніх стінок полиць. З'єднання вздовж з'єднувального краю виконує функції «шарніру», що дозволяє згортати обидва часткові елементи під час пакування так, щоб їх поверхні прилягали одна до одної. При складанні часткові елементи можна розгорнути один відносно одного так, щоб конструктивний елемент знову займав всю площу. Такого типу складчастий конструктивний елемент відомий з патенту EP 0 759 839 В1. Для його виготовлення використовують, наприклад фрезеровані у деревноволокнистій плиті два пази, основи яких співпадають. Один з пазів заповнено клеючим засобом, який також виконує функцію шарніру. Після цього деревноволокнисту плиту розрізають перпендикулярно до пазів в окремих конструктивних елементах, які після цього можна складати і розкладати. Такого роду виробництво має проблему відсутності прилягання поверхонь часткових елементів у складеному стані. Причиною тому є те, що клеючий засіб наноситься не в складеному, а розкладеному стані, коли поверхні не прилягають одна до одної. З патенту DE 198 04 787 А1 відомий метод виготовлення складчастих конструктивних елементів, у якому плита-заготовка спочатку розрізається на дві половини, а ці половини потім накладаються одна на одну, причому поверхні, які потім будуть видимими, прилягають одна до одної. Потім вздовж з'єднувального краю часткових елементів наноситься клеючий засіб, який виконує функції шарніру. Таким методом досягається, що обидва часткові елементи не прагнуть розкластися. Однак, відомі конструктивні елементи мають той недолік, що з ними не можна поводитися у складеному стані за допомогою загальновизнаних у меблевій промисловості пристроїв, особливо у складеному стані. Наприклад, автоматизоване пакування таких конструктивних елементів неможливе або пов'язане зі значними затратами праці, оскільки у звичних прийомах роботи (вакуумний присос згори, підйом, транспортування, опускання) частковий елемент розкладується вниз, що не дає можливості його точної укладки. Це ж саме стосується і горизонтального переміщення складчастої 4 плити, при якому можуть виникати зусилля на зріз, діючі на з'єднані шарніром з'єднувальні краї. Тому в основу даного винаходу покладено задачу розробки складчастого конструктивного елемента описаного типу, з яким можна було б поводитися за допомогою звичних методів і без великих витрат. У відповідності з винаходом ця задача розв'язана встановленням фіксувальних засобів, які зв'язують зовнішні краї одного з часткових елементів з другим елементом. Дякуючи фіксувальним засобам часткові елементи утримуються разом таким чином, що вони не можуть розкритися при переміщенні верхнього часткового елемента вгору за допомогою присосу. Це дозволяє здійснювати транспортування і пакування звичними методами і складчастих конструктивних елементів, як-то, задніх стінок шаф, полиць чи інших розібраних елементів меблів. Зафіксований таким чином складчастий конструктивний елемент з «шарнірним» з'єднанням поводиться як єдина плита й допускає просте переміщення чи транспортування як вручну кінцевим споживачем, так і при монтажі і пакуванні виробником меблів за допомогою звичних технологій. Навіть пакування вручн у при цьому спрощується. У переважній формі виконання поверхні часткових елементів у складеному стані прилягають одна до одної. Тоді конструктивний елемент має властивості жорсткої і стійкої конструкції, як, наприклад, суцільна плита. Це дозволяє без проблем складати конструктивні елементи в штабелі. Можливо також, щоб поверхні розміщалися зі зсувом, але при цьому фіксувальний елемент перешкоджає розкриванню більше від заданого максимуму. У переважній формі виконання зовнішній край одного з часткових елементів зв'язаний з однією з поверхонь другого часткового елемента. Дякуючи цьому фіксувальний засіб не виступає за бокові краї конструктивного елемента, що зменшує ризик пошкодження фіксувального засобу при транспортуванні. Альтернативно можна з'єднати зовнішній край одного з часткових елементів з зовнішнім краєм іншого часткового елемента. У цьому випадкові поверхні часткових елементів не мають контакту з фіксувальним засобом. Як фіксувальний засіб використовують переважно клей. При цьому для розкладання конструктивного елемента з метою монтажу потрібно лише розділити виступаючий за зовнішні краї шар клею. Це можна зробити або ножем, або, для великих конструктивних елементів, просто розтягуванням окремих часткових елементів. Крім того, нанесення, зокрема, роздільних смужок клею можна спростити, знижуючи тим самим витрати. Подальша перевага використання клеючого засобу як фіксувального засобу полягає в тому, що він ніяким чином не впливає на товщину складеного конструктивного елемента, що дозволяє 5 84708 складувати значну їх кількість в штабель, не порушуючи стійкість такого штабелю. У якості клеючого засобу бажано використовувати поліуретановий клей. У цьому випадкові для рухомого з'єднання і для фіксувального засобу використовується одна і та ж речовина, що зменшує ви трати на виготовлення конструктивних елементів. Однак, можна, звичайно ж, використовувати й інший клеючий засіб, який, наприклад, не повинен довгий час зберігати таку ж гнучкість, як клеючий засіб рухомого з'єднання. Тому можна у якості фіксувального засобу використовувати й інші поліуретанові клеї чи клей EVA. Альтернативно до клею у якості фіксувального засобу можна використовувати клейку стрічку або просту стрічку, зокрема еластичну, яка охоплює весь конструктивний елемент. Така форма виконання має перевагу в тих випадках, коли клей не витримує навантажень, наприклад, при підніманні конструктивного елемента. Можливо також у якості фіксувальних засобів використовува ти скоби, які утримують часткові елементи. При цьому підвищується стійкість фіксації, а зовнішні краї не піддаються впливові клею. Однак при складанні у штабель значної кількості складених і зафіксованих конструктивних елементів виникають нерівномірності у їх розміщенні. Тому у кожному окремому випадкові слід зважити всі переваги й недоліки можливого методу фіксації. Після розділення фіксувального засобу він може, як правило, лишатися на зовнішньому краєві часткового елемента, оскільки зовнішні краї після встановлення чи збирання не видно і вони не псують зовнішній вигляд меблів. Для підвищення стійкості складеного конструктивного елемента можливе розміщення вздовж зовнішнього краю часткових елементів кількох засобів фіксації. Альтернативно можна для підвищення стійкості розмістити фіксувальний елемент по всій довжині зовнішнього краю. В іншій переважній формі виконання часткові елементи з'єднуються за допомогою з'єднувальних елементів, виконаних із смужок клеючого засобу. Така смужка може бути нанесена вздовж з'єднувального краю простим чином і без особливих затрат. При цьому бажано, щоб з'єдн увальні елементи мали орієнтований у напрямку першої площини шар, який мав би ту ж фарбу, що й перша поверхня. Таким чином після розділення фіксувального засобу і розкладення конструктивного елемента забезпечується відсутність відмін кольору першої площини часткового елемента від кольору з'єднувального елемента. При цьому з'єднувальний елемент майже непомітно і не впадає в очі, що конструктивний елемент зроблено не з цільного матеріалу. Можливо також свідомо вибрати для з'єднувального елемента іншу фарбу, щоб особливо підкреслити область з'єднання. Тобто, фарбу можна вибирати довільно. Бажано також, щоб конструктивний елемент складався з трьох частин, причому середня частина мала більшу порівняно з іншими частковими елементами ширину у перпендикулярному до 6 з'єднувального краю напрямкові. При такому виборі розмірів два зовнішніх часткових елемента у складеному вигляді перекривають центральний елемент не повністю. Дякуючи цьому при згортанні конструктивного елемента можна отримати дві майже паралельні площини. У наступній переважній формі виконання поверхня часткового елемента утворюється шаром, наприклад, декоративної плівки. У такому випадкові з'єднувальний елемент також можна сформувати з верхнього шар у, який проходить над краями з'єднання між частковими елементами. При цьому не треба передбачати інші робочі операції для з'єднувального елемента крім нанесення верхнього шару. Крім того, бажано, щоб верхній, орієнтований в сторону зовнішньої поверхні часткового елемента шар елемента з'єднання мав ту саму фарбу, що й зовнішня поверхня. Це дає ту перевагу, що в розкладеному стані конструктивного елемента з'єднувальний елемент візуально не виділяється від решти поверхонь і стає майже невидимим. У якості матеріалу часткових елементів бажано використовувати матеріали із вмістом волокон лігноцелюлози типу деревноволокнистих плит, зокрема, волоконних плит середньої щільності (MDF) і високої щільності (HDF), а також твердих деревноволокнистих плит. У подальшому даний винахід пояснено кресленнями, на яких зображено лише переважні приклади виконання. На кресленнях показані: Фіг.1 Перший приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, вид збоку Фіг.2 Перший приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, вид збоку у розкладеному вигляді Фіг.3 Перший приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, вид збоку Фіг.4 Перший приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, загальний вид Фіг.5 Другий приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, загальний вид Фіг.6 Третій приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, загальний вид Фіг.7 Четвертий приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, загальний вид Фіг.8 П'ятий приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, загальний вид Фіг.9 Шостий приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, загальний вид Фіг.10 Сьомий приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, вид збоку Фіг.11 Сьомий приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, вид згори Фіг.12 Восьмий приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, вид збоку Фіг.13 Восьмий приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, вид згори Фіг.14 Дев'ятий приклад виконання конструктивного елемента згідно з винаходом, вид збоку На Фіг.1 - 4 зображено перший приклад виконання конструктивного елемента 1 згідно з винаходом. У цьому переважному прикладі виконання конструктивний елемент 1 включає три плоскі час 7 84708 ткові елементи 2, 2' і 2". Однак, можна уявити, що конструктивний елемент має більше, ніж три часткових елементи. Бажано, щоб часткові елементи 2, 2', 2" було зроблено з матеріалу, що містить лігноцелюлозні волокна, наприклад, з деревноволокнистих плит середньої й високої щільності або з плит із твердими волокнами. Часткові елементи 2, 2', 2" мають першу зовнішню поверхню 3 і другу зовнішню поверхню 4 (Фіг.2), причому поверхні 3, 4 в основному паралельні одна одній. В той час, як центральний частковий елемент 2 має два з'єднувальні краї 5, обидва зовнішніх часткових елементи 2', 2" мають лише по одному з'єднувальному краю 5. Крім того, часткові елементи 2, 2', 2" мають зовнішні краї 6, орієнтовані перпендикулярно до з'єднувальних країв 5, і зовнішні краї 7, орієнтовані паралельно краям з'єднання 5. Вздовж з'єднувальних країв 5 сусідні часткові елементи 2, 2', 2" шарнірно з'єднані за допомогою з'єднувального елемента. У наведеному прикладі виконання з'єднувальний елемент виконано у вигляді смужки клеючого засобу 8. При цьому клейка смужка 8 тягнеться вздовж всього з'єднувального краю 5. Смужка клеючого засобу 8 повинна бути сформована бажано з поліуретанового клею, що забезпечує обертання часткових елементів 2, 2', 2" навколо з'єднувальних країв 5, тобто їх можна складати і розкладати. Таким чином, дякуючи наявності смужок клеючого засобу 8 досягається функція шарніру вздовж з'єднувальних країв 5. Для цього, взагалі-то достатньо, щоб клейка смужка 8 проходила через краї з'єднання 5 лише частково. Якщо з'єднувальний елемент повинен витримувати високі навантаження, наприклад, від маси часткових елементів (2, 2', 2"), зображеної перпендикулярної до з'єднувального краю 5 смужки клеючого засобу 8 недостатньо. її слід посилити клейкою і/або текстильною стрічкою. На Фіг.3 видно, що такий переважний приклад виконання має на першій зовнішній поверхні 3 часткових елементів 2, 2', 2" декоративну плівку 9. Крім того, клейка смужка 8 має додатковий шар 10, який у розкладеному стані орієнтований в тому ж напрямкові, що й декоративний шар 9 і перша зовнішня поверхня 3. При цьому шар 10 має такий само колір, що й декоративний шар 9. Цим досягається відсутність візуального виділення першої зовнішньої поверхні 3 від орієнтованої у напрямку першої зовнішньої поверхні З клейкої смужки 8. У складеному стані (Фіг.1) перша зовнішня поверхня 3 центрального часткового елемента 2 розміщена навпроти зовнішньої поверхні 3 правого часткового елемента 2", а друга зовнішня поверхня 4 правого часткового елемента 2" розміщена навпроти першої поверхні лівого часткового елемента 2'. Для перешкоджання розкладання конструктивного елемента 1 при підніманні його вакуумним присосом над другою зовнішньою поверхнею 4 лівого часткового елемента 2' передбачено фіксувальний засіб, який з'єднує зовнішній край 7 лівого часткового елемента 2' з другою зовнішньою поверхнею 4 правого часткового елемента 2" (Фіг.4). 8 Фіксуючий засіб у першому прикладі виконання має вид клеючого засобу 11. Як клеючий засіб 11 у цьому випадкові застосовуються синтетичні клеї, зокрема плавкі і поліуретанові. Останній має ту перевагу, що для фіксувального засобу застосовується той самий матеріал, що й для з'єднувального елемента. Оскільки клеючий засіб 11 розміщено вздовж паралельного до з'єднувального краю 5 зовнішнього краю 7, фіксатори не виступають за межі конструктивного елемента 1 і не можуть бути пошкодженими під час пакування. На зображеному першому прикладі виконання вздовж зовнішнього краю 7 розміщено кілька фіксаторів у формі клеючого засобу 11. Однак, можливо зробити клеючий засіб 11 вздовж усього зовнішнього краю 7 часткового елемента 2". Як показано на Фіг.1, у цьому переважному прикладі виконання центральний частковий елемент 2 має ширину більшу, ніж обидва зовнішні часткові елементи 2', 2". Цим досягається, що відповідний винаходові конструктивний елемент 1 у складеному стані має переважно паралельні поверхні згори і знизу. Це досягається тим, що лівий частковий елемент 2' і центральний частковий елемент 2 можуть згинатися в тій області, в якій частковий елемент 2" не перекриває частковий елемент 2. Дякуючи такому «виступові» додатково забезпечується відсутність сильних навантажень клеючого засобу 8 внаслідок з'єднання зовнішнього краю 7 лівого часткового елемента 2' з другою поверхнею 4 правого часткового елемента 2". На Фіг.5-9 показано інші приклади виконання відповідного винаходові конструктивного елемента 1; при цьому у подальшому використовуються ті ж позиційні позначення деталей, що і в першому прикладі виконання. Зображений на Фіг.5 другий приклад виконання відповідного винаходові конструктивного елемента відрізняється від першого прикладу виконання тим, що у цьому випадкові клеючий засіб 11 нанесений не вздовж паралельного до з'єднувального краю 5 зовнішнього краю 6 лівого часткового елемента 2', а на кожен із зовнішніх країв 6, які перпендикулярні з'єднувального краю 5. Таким чином, у другому прикладі виконання з'єднуються між собою зовнішні краї 6 часткових елементів 2, 2', 2". У зображених на Фіг.6 і 7 прикладах виконання фіксатор має вид липкої стрічки 12. Застосування липкої стрічки 12 може мати перевагу, зокрема, для великих і тому масивних часткових елементів 2, 2', 2", оскільки вона витримує більші порівняно з клеючим засобом 11 навантаження, що підвищує стійкість фіксації. У третьому варіанті виконання (Фіг.6) зовнішні краї 6 часткових елементів 2, 2', 2" з'єднано між собою за допомогою липкої стрічки 12. Згідно з четвертим прикладом виконання (Фіг.7) паралельний до з'єднувального краю 5 зовнішній край 7 лівого часткового елемента 2' з'єднується з другою поверхнею 4 правого часткового елемента 2" за допомогою липкої стрічки 12. У зображеному на Фіг.6 п'ятому прикладі виконання фіксатори зроблено у вигляді скоб 13, які 9 84708 з'єднують між собою зовнішні краї 6 часткових елементів 2, 2', 2". Альтернативно до скоб 13 у шостому, зображеному на Фіг.9, варіанті виконання фіксація здійснюється за допомогою стрічки 14, яка охоплює весь конструктивний елемент. При цьому стрічка 14 може бути еластичною або жорсткою. Скоби 13 або стрічка 14 підвищують стійкість фіксації порівняно з клеючим засобом. Однак, скоби 13 чи суцільна стрічка погіршують можливість штабелювання конструктивних елементів 1. Хоча у зображених прикладах виконання краї з'єднання часткових елементів 2, 2', 2" розміщено паралельно один одному, винахід ні в якому разі не обмежується такими формами виконання. Можливе також розміщення з'єднувальних країв 5 під кутом один до одного. Фіксатори утримують часткові елементи 2, 2', 2" разом, не допускаючи мимовільного розкривання конструктивного елемента 1 під час роботи з ним. Складчастий конструктивний елемент 1 згідно з показаними варіантами виконання можна піднімати захвачуючи вакуумним присосом верхній частковий елемент 2' за обернену від др угої поверхні 4 чи від декоративного шару 9 сторону. Під час самого підйому, коли найнижчий частковий елемент 2 вже не лежить на основі, часткові елементи 2, 2', 2" утримуються разом за допомогою фіксувального засобу таким чином, що конструктивний елемент 1 поводиться як єдина жорстка плита. Це дозволяє виконувати транспортування і пакування відповідних винаходові складчастих конструктивних елементів 1 за допомогою звичних технічних засобів. На Фіг.10 і Фіг.11 зображено відповідний винаходові конструктивний елемент 1, який включає перший частковий елемент 2 і другий частковий елемент 2'. Часткові елементи 2, 2' виготовлено із матеріалу, що містить лігноцелюлозні волокна у вигляді, наприклад, деревноволокнистих плит середньої (MDF) і високої (HDF) щільності, а також твердих деревноволокнистих плит. Кожен з часткових елементів 2, 2' має переважно плоскі зовнішні поверхні 3, 4, причому зовнішні поверхні 3, 4 в зображеному прикладі виконання не лише орієнтовані одна на другу, але й щільно прилягають. Часткові елементи 2, 2' мають з'єднувальний край 5 і зовнішні краї 6 і 7, причому зовнішні краї 6 і 7 попарно паралельні, коли часткові елементи 2, 2' прилягають один до одного. Часткові елементи 2, 2' шарнірно з'єднані мі собою вздовж з'єднувального краю 5. Для цього передбачено з'єднувальний елемент, який у відповідному винаходові прикладі виконання виконано у вигляді клейкої смужки 8. При цьому клейка смужка 8 простягається вздовж всього з'єднувального краю 5. Бажано, щоб клейка смужка 8 утворювалася поліуретановим клеєм, що забезпечує рухомість часткових елементів 2, 2' на з'єднувальних краях 5, тобто, можливість складання і розкладання. Таким чином, клейка смужка 8 виконує функцію шарніру між з'єднувальними краями 5. До того ж, часто достатньо, щоб клейка смужка 8 простягалася вздовж з'єднувального краю 5 лише частково. 10 На зовнішніх краях 7, які знаходяться навпроти з'єднувальних країв 5, у даному відповідному винаходові прикладі виконання нанесено у якості фіксувального засобу клеючий засіб 11 від зовнішнього краю 7 першого часткового елемента 2 до зовнішнього краю 7 другого часткового елемента 2'. При цьому клеючий засіб 11 розміщено вздовж зовнішнього краю 7 смужками так, щоб кілька фіксаторів розміщалися більш-менш рівномірно. Клеючий засіб 11 фіксує відносні положення часткових елементів 2, 2' так, що зображений на Фіг.10 нижній частковий елемент 2' не може розкритися вниз. Якщо фіксувальний засіб має вид клеючого засобу 11 від одного зовнішнього краю 7 часткового елемента 2 до другого краю 7 часткового елемента 2', то його можна легко розділити. У якості клеючого засобу 11 у даному випадкові використовуються синтетичні клеї, зокрема, плавкі чи поліуретанові. Останні мають ту перевагу, що для фіксаторів використовується той же матеріал, що і для елементів з'єднання. Однак, можливо замість клеючого засобу 11 використовувати і липку стрічку. Альтернативно можна також для утримання часткових елементів 2, 2' використовувати скоби. У наведеному прикладі виконання вздовж зовнішніх країв 7 розміщено кілька фіксувальних засобів. Для того, щоб утворене фіксувальними засобами з'єднання між частковими елементами 2, 2' витримувало й більші навантаження, можна наносити клеючий засіб не смужками, а по всій довжині зовнішніх країв 6і 7. На Фіг.12 і 13 зображено восьмий приклад виконання відповідного винаходові конструктивного елемента 1 з використанням тих же позиційних позначень ідентичних частин, що і в сьомому прикладі. На відміну від сьомого прикладу на поверхні часткових елементів 2, 2' нанесене покриття, утворене декоративною плівкою 9. Крім того, на з'єднувальному елементі, що має клейку смужку 8, передбачено верхній шар 10, який у розгорнутому стані конструктивного елемента 1 орієнтований у тому ж напрямкові, що й декоративна плівка 9 часткових елементів 2, 2'. При цьому верхній шар 10 має той самий колір, що й декоративна плівка 9, дякуючи чому з'єднувальний елемент не виділяється по кольору від декоративної плівки 9. Крім того, клейка смужка 8, яка охоплює з'єднувальний елемент додатково перпендикулярно до з'єднувальних країв 5 має широкі смуги 20, які разом зі смужками 5 утримують разом часткові елементи 2, 2'. Це має наслідком можливість утримування рухомим з'єднанням підвищених навантажень. Смужки 20 можуть бути зроблені з липкої і/або текстильної смуги. У восьмому прикладі виконання як фіксувальний засіб використовується стрічка 14, яка охоплює часткові елементи 2, 2'. Стрічка 14 охоплює часткові елементи 2, 2' і простягається так само, як і клеючий засіб 11, у першому варіанті виконання від зовнішнього краю 7 першого часткового елемента 2 до зовнішнього краю 7 другого часткового елемента 2'. Стрічка 14 може бути еластичною або жорсткою. Це залежить від того, чи потрібно за 11 84708 безпечити довготривале прилягання часткових елементів 2, 2' один до одного. Таким чином за допомогою суцільної стрічки 14 як фіксувального засобу також можна утримувати разом часткові елементи 2, 2' і не допускати ненавмисного розгортання конструктивного елемента 1 під час роботи з ним. Складчастий конструктивний елемент 1 згідно з сьомим і восьмим прикладами виконання можна піднімати шляхом утримування вакуумним присосом верхнього часткового елемента 2 за найближчу до др угої поверхні 3, 4 чи обернену до декоративного шару 9 поверхню 21. Під час самого підйому, коли найнижчий частковий елемент 2' вже не лежить на основі, часткові елементи 2, 2' утримуються разом за допомогою фіксувального засобу таким чином, що конструктивний елемент 1 12 поводиться як єдина жорстка плита. Це дозволяє виконувати транспортування і пакування патентованих складчастих конструктивних елементів 1 за допомогою звичних те хнічних засобів. На Фіг.14 показано ще один приклад виконання, у якому описані раніше приклади відрізняються тим, що обидва часткові елементи 2 і 2' мають однакову ширину, а бокові краї 7 мають спільну межу. У цьому варіантові замість клеючого засобу чи липкої стрічки збоку у зовнішні краї 7 вставлені скобки 13. Скобки 13 не охоплюють обидва часткових елементи, а заглиблюються у матеріал часткових елементів 2, 2'. Для розділення зафіксованих елементів скобки слід витягнути. Через це затрати праці по розгортанню плит збільшуються, але зусилля утримання скобок перевищує можливості клеючого засобу. 13 84708 14 15 Комп’ютерна в ерстка Л. Купенко 84708 Підписне 16 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601