Спосіб отримання композиційного борошна із гарбузовим насінням

Корисна модель належить до харчової промисловості (ресторанного господарства, хлібопекарської, кондитерської промисловості), а також до мукомельної промисловості. Наприкінці XX століття гостро постала проблема покращення харчової цінності хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів. Вона зумовила появу тенденції до використання при виготовленні цих виробів насіння нетрадиційних культур, з метою підвищення вмісту у ни х білків, вітамінів, мінеральних: речовин та інши х, біологічно активних речовин. Гарбузове насіння, незважаючи на те, що має високу харчову цінність, використовується у харчовій промисловості в досить малій кількості, здебільшого як добавки цілих насінин чи у грубонодрібненому вигляді. Однією із головних проблем, його широкого використання є складність отримання продуктів помелу. Зумовлено це перш за все високою жирністю гарбузового насіння, яка становить 30-50%. Дані літературних джерел та міжнародної системи Internet свідчать, що на сучасному ринку пропонують суміші, тонкоподрібненої сировини різних видів [1...3]. Відомий спосіб отримання композиційного борошна із суміші насіння різноманітних рослин шляхом розмелювання. Змішане чи композитне борошно (від англійського терміну composit) отримують шляхом змішування насіння різноманітних зернових, і бобових культур, кількісне співвідношення яких варіюється в залежності, від цільового призначення кінцевого продукту [1...3]. До складу композитного борошна поряд із традиційними видами, хлібопекарного пшеничного та житнього борошна можуть входити, й інші тонкоподрібнені продукти із зерна круп'яних, бобових, олійних культур (рису, ячменю, проса, вівса, сої, соняшника, кунжуту, насіння льону), а також вітаміни, мікроелементи, харчові волокна та інші компоненти [1...3]. Спосіб отримання композиційного борошна взято нами за прототип. Доцільність використання, композиційного борошна зумовлена необхідністю створення гнучкого керованого процесу тістоприготування при одночасній, його інтенсифікації, необхідністю розширення сировинної бази, підвищенням ефективності роботи підприємств у напрямках покращення техніко-економічних показників та стабілізації якості готових виробів. Аналіз існуючих, те хнологій вказує на те, що при виготовленні. хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів є доцільним використання борошна із насіння олійних культур, в т.ч. і гарбузового, замість частини пшеничного. Досить часто при цьому те хнологією передбачено перед використанням, попереднє змішування пшеничного борошна із іншими видами. Це вказує на доцільність отримання композиційного борошна, до складу якого буде входити гарбузове насіння. Метою корисної моделі є отримання тонкоподрібнених продуктів помелу гарбузового насіння у суміші з пшеничним борошном. В основу корисної моделі поставлена задача: у способі подрібнення гарбузового насіння шляхом його змішування перед помелом із зерном пшениці знизити жирність суміші, порівняно із гарбузовим, насінням, що дасть можливість її подрібнення із використанням традиційного борошномельного обладнання. Заявлений спосіб здійснюється таким, чином: очищене гарбузове насіння, або неочищене гарбузове насіння сорту "Голонасінне" перед помелом змішують із зерном пшениці. Співвідношення компонентів визначається вихідною жирністю сировини, та необхідністю технологій борошняних кондитерських виробів. При змішуванні гарбузового насіння, із іншою сировиною перед подрібненням знижується жирність суміші, що дає можливість її подрібнення із використанням традиційного борошномельного обладнання. Використання нової технології дає можливість на традиційному борошномельному обладнанні отримати тонкоподрібнені продукти, помелу гарбузового насіння, які можна було б використовувати при виготовленні хлібобулочних, та борошняних кондитерських виробів для покращення їх харчової цінності, розширення, асортименту продукції та підвищення конкурентоспроможності. Джерела інформації: 1. Моргун В., Горбенко В. Знову про композиціне борошно // Хлібопекарська і кондитерська промисловість України. - 2005. - №1, - С.16-17. 2. Матвеева И.В., Белявская И.Г. Пищевые добавки и хлебопекарные улучшители в производстве мучных изделий. - М.: Издательский Дом Синергия, 2001. - 116с. 3. Корячкина С.Я. Новые виды мучных и кондитерских изделий, - Орел: «Труд», 2001. - 211с.