Спосіб подрібнення гарбузового насіння

Корисна модель належить до харчової промисловості (ресторанного господарства, хлібопекарської, кондитерської промисловості) та мукомельної галузі. На підприємствах ресторанного господарства, хлібопекарської та кондитерської промисловості у значних об'ємах переробляють борошно із насіння злакових культур: пшениці, жита [1, 2]. Наприкінці XX століття гостро постала проблема зниження калорійності хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів та підвищення вмісту у них білків, вітамінів, мінеральних та інших біологічно активних речовин. Із метою покращення харчової цінності хлібобулочних і борошняних кондитерських виробів почали використовувати насіння нетрадиційних культур, зокрема олійних. Увагу науковців високою харчовою цінністю привертає гарбузове насіння. Незважаючи на це, воно використовується у харчовій промисловості в досить малій кількості, здебільшого як добавки цілих насінин чи у грубоподрібненому вигляді. Однією із головних проблем використання гарбузового насіння є складність отримання продуктів помелу. Борошно із традиційних злакових культур отримують шля хом розмелювання насіння [1, 2]. За прототип нами взятий спосіб отримання пшеничного борошна шляхом розмелювання [1, 2]. Отримати продукти помелу гарбузового насіння таким способом складно. Обумовлено це перш за все високою жирністю гарбузового насіння (30-50%). При розмелюванні за рахунок сил тертя відбувається нагрівання перероблювальної сировини та робочих органів обладнання. Із зруйнованих при подрібненні клітин гарбузового насіння звільняється жир. Підвищення температури в процесі тертя сприяє підвищенню текучості жиру. Звільнений таким чином у рідкому стані жир зв'язує подрібнену масу, що заважає отримати за допомогою традиційного борошномельного обладнання високоякісне борошно з гарбузового насіння. Відомий спосіб підвищення якості борошна при подрібненні шляхом попереднього зниження вмісту у його складі рідини при висушуванні [1, 2]. Даний спосіб нами обраний за прототип. Розроблений спосіб полягає у зменшенні кількості вологи та зниженні текучості рідких речовин у складі гарбузового насіння при його подрібненні. Це дає можливість зменшити склеюваність подрібнених частинок і отримати більш високоякісний продукт. Попереднє просушування гарбузового насіння перед подрібненням дає можливість знизити кількість вологи до 5-6%. Наступне заморожування насіння до температури -10°С і нижче сприяє меншому його нагріванню при подрібнені і таким чином зниженню текучості жирів. Це забезпечує зменшення склеюваності подрібнених частинок наявними у суміші рідинами. Доцільність використання борошна гарбузового насіння, як нетрадиційної сировини, зумовлена необхідністю створення гнучкого керованого процесу тісто приготування при одночасній його інтенсифікації, необхідністю розширення сировинної бази, підвищенням ефективності роботи підприємств у напрямках покращення технікоекономічних показників та стабілізації якості готових виробів. Метою корисної моделі є отримання тонкоподрібнених продуктів помелу гарбузового насіння при використанні традиційного борошномельного обладнання. В основу корисної моделі поставлена задача: у способі подрібнення гарбузового насіння шляхом його попереднього перед помелом просушування до вологості 5-6% та наступним заморожуванням до температури 10°С чи нижче, знизити вологість та зменшити текучість наявних у ньому у рідкому стані речовин, що сприятиме меншій склеюваності подрібнених частинок гарбузового насіння і забезпечить можливість використання традиційного борошномельного обладнання. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: очищене гарбузове насіння, або неочищене гарбузове насіння сорту "Голонасінне" перед помелом просушують до вологості 5-6% та потім заморожують до температури -10°С чи нижче. Таким чином знижують вологість та зменшують текучість наявних у ньому у рідкому стані речовин, що сприяє меншій склеюваності подрібнених частинок гарбузового насіння і забезпечує можливість використання традиційного борошномельного обладнання. Використання нової технології дає можливість при використанні традиційного борошномельного обладнання отримати тонкоподрібнені продукти помелу гарбузового насіння, які можна було б використовувати при виготовленні хлібобулочних та борошняних кондитерських виробів для покращення їх харчової цінності, розширення асортименту продукції та підвищення конкурентоспроможності. Джерела інформації: 1. Ауэрман Л.Я. Технология хлебопекарного производства: Учебное пособие, изд. 7-е, перер. и доп. - М.: Пищевая промышленность, 1972. - 507с. 2. Бутковский В.А. Мукомольное производство. - М.: Колос, 1976. - 352 с.