Біфенілкарбоксаміди, заміщені n-арилпіперидином, як інгібітори секреції аполіпопротеїну в

1. Сполука формули (І) O ІНГІБІТОРИ (19) 1 ЯК 3 79300 10. Спосіб одержання сполуки формули (І), в якому а) проміжну сполуку формули (II), в якій R3, R4, R5, n, Y, Х1 , X2 та X3 визначені у пункті 1, R4 3 X H N R3 (CH2) n С R (III) O O N 4 1 Y R 5 (II) X1 X2 R2 Q1 піддають реакції з біфенілкарбоновою кислотою або галогенідом, що мають формулу (III), в якій R1 та R2 визначено у формулі (І) та Q1 вибрано з гідрокси та галогену, в принаймні одному реакційноінертному розчиннику та, необов'язково, в присутності прийнятної основи; , або b) сполуки формули (І) перетворюють одна в одну відомими реакціями перетворення; або, якщо бажано, сполуку формули (І) перетворюють в адитивну сіль кислоти, або навпаки, адитивну сіль кислоти сполуки формули (І) перетворюють в вільну основну форму за допомогою лугу; та, якщо бажано, одержують їх стереохімічно ізомерні форми. Даний винахід відноситься до нових сполук біфенілкарбоксаміду, заміщених Nарилпіперидином, які мають аполіпопротеїн В інгібуючу активність та супутню ліпідознижуючу активність. Винахід, крім того, відноситься до способів одержання таких сполук, фармацевтичних композицій, що містять згадані сполуки, та також до застосування згаданих сполук як лікарських засобів для лікування гіперліпідемії, ожиріння та діабету типу II. Ожиріння є причиною численних серйозних проблем зі здоров'ям у дорослих, таких як розвиток діабету та хвороби серця. Крім того, ідея втрати ваги набуває поширення серед дедалі більшої частини людського населення. Причинний зв'язок між гіперхолестеролемією, особливо, пов'язаною із підвищеними концентраціями у плазмі ліпопротеїнів низької густини (надалі позначається як LDL) та ліпопротеїнів дуже низької густини (надалі позначається як VLDL), та передчасним атеросклерозом та/або серцевосудинними захворюваннями є зараз загальновизнаним. Проте, на сьогоднішній день для лікування гіперліпідемії доступне обмежене число лікарських засобів. Лікарські засоби, що переважно використовуються для лікування гіперліпідемії, включають смоли, які утворюють комплекси з жовчною кислотою, як наприклад холестирамін та колестипол, похідні фібринової кислоти, такі як безафібрат, клофібрат, фенофібрат, ципрофібрат та гемфіброзил, нікотинова кислота та інгібітори синтезу холестерину, як наприклад інгібітори HMG Ко-ензим-А редуктази. Все ще зберігається потреба в нових ліпідознижуючих агентах з поліпшеною ефективністю та/або таких, які діють за іншими механізмами, ніж вище згадані лікарські засоби. Ліпопротеїни плазми є розчинними у воді високомолекулярними комплексами, утвореними з ліпідів (холестерин, тригліцерид, фосфоліпіди) та аполіпопротеїнів. П'ять основних класів ліпопротеїнів, які відрізняються пропорцією ліпідів та типом аполіпопротеїну, які всі утворюються в печінці та/або кишечнику, були визначені згідно до їх гус тини (виміряної ультрацентрифугуванням). Вони включають LDL, VLDL, ліпопротеїни проміжної густини (надалі позначається як IDL), ліпопротеїни високої густини (надалі позначається як HDL) та хіломікрони. Було ідентифіковано десять головних аполіпопротеїнів плазми людини. VLDL, який секретується печінкою та містить аполіпопротеїн В (надалі позначається як Апо-В), зазнає деградації до LDL, які переносять від 60 до 70% загальної сироватки холестерину. Апо-В є також головним протеїновим компонентом LDL. Підвищений LDLхолестерин в сироватці, спричинений надлишковим синтезом або зниженим метаболізмом, причинно пов'язаний з атеросклерозом. На відміну від них, ліпопротеїни високої густини (надалі позначається як HDL), які містять аполіпопротеїн А1, мають захисний ефект та зворотно пропорційно співвідносяться з ризиком коронарної хвороби серця. Таким чином, співвідношення HDL/LDL є прийнятним методом оцінювання атерогенного потенціалу ліпідного профілю плазми індивідуума. Дві ізоформи аполіпопротеїну (апо) В - апо В48 та апо В-100, - є важливими протеїнами в метаболізмі ліпопротеїнів людини. Апо В-48, так названий, тому що має вигляд приблизно 48% розміру апо В-100 на поліакриламідних гелях додецилсульфату натрію, синтезується кишечником людини. Апо В-48 є необхідним для сукупності хіломікронів і, таким чином, відіграє обов'язкову роль в кишковій абсорбції дієтичних жирів. Апо В100, який виробляється в печінці людей, потрібен для синтезів та секреції VLDL. LDL, які містять приблизно 2/3 холестерину в плазмі людини, є продуктами метаболізму VLDL. Апо В-100 - це фактично єдиний протеїновий компонент LDL. Підвищені концентрації апо В-100 та холестерину LDL в плазмі є визначеними чинниками ризику розвитку атеросклеротичного коронарного розладу артерії. Велика кількість генетичних та набутих хвороб може привести до гіперліпідемії. Вони можуть бути класифіковані в первинні та вторинні гіперліпідемічні стани. Найпоширенішими причинами вторинних гіперліпідемій є діабетичний меліт, зловжи 5 79300 6 вання алкоголем, наркотиками, гіпотироїдизм, хронічна ниркова недостатність, нефротичний сиїх N-оксидів, адитивних солей фармацевтично ндром, холестаз та булімія. Первинні гіперліпідемії прийнятних кислот та стереохімічно ізомерних були також класифіковані в звичайну гіперхолесформ, де теролемію, спадкову комбіновану гіперліпідемію, R1 являє собою водень, С1-4алкіл, галоген або спадкову гіперхолестеролемію, залишкову гіперліполігалоС 1-4алкіл; підемію, хіломікронемічний синдром та спадкову R2 являє собою водень, С1-4алкіл, галоген або гіпертригліцеридемію. полігалоС 1-4алкіл; Мікросомальний протеїн перенесення тригліR3 являє собою водень або С 1-4алкіл; церидів (надалі позначається як МТР) відомий як R4 являє собою водень, С1-4алкіл або галоген; каталізатор транспорту тригліцериду та ефіру хоn означає нуль або 1; лестерину, переважно до фосфоліпідів, таких як X1 та X2 або обидва являють собою вуглець, фосфа тидилхолін. В роботі [D.Sharp et al., Nature або, коли один з X1 або X2 являє собою азот, інший (1993) 365:65] було продемонстровано, що дез X1 або X2 являє собою вуглець; фект, що викликає абеталіпопротеїнемію, знахоX3 являє собою вуглець або азот, за умови, що диться в гені МТР. Це вказує на те, що МТР є нетільки один з X1 або X2 являє собою азот; обхідним для синтезу Апо В-вмістних Υ являє собою О або NR6, де R6 являє собою ліпопротеїнів, як наприклад VLDL, попередника водень або С1-4алкіл; та LDL. Таким чином слідує, що інгібітор МТР буде R5 являє собою водень; С1-6алкіл, необов'язінгібувати синтез VLDL та LDL, тим самим знижуюково заміщений С 1-4алкокси, ціано, полігалоС1чи рівні VLDL, LDL, холестерину та тригліцериду в 4алкілом або арилом; С 2-6алкеніл, необов'язково людині. заміщений арилом; С3-6алкініл, необов'язково заОднією з цілей даного винаходу є забезпеченміщений арилом; арил або гетероарил; ня поліпшення лікування хворих, які страждають арил являє собою феніл; феніл, заміщений від ожиріння або атеросклерозу, особливо коронаодним, двома або трьома замісниками, кожний з рного атеросклерозу, і загалом від порушень, які яких незалежно вибраний з нітро, азидо, ціано, пов'язані з атеросклерозом, таких як ішемічна хвогалогену, гідрокси, С1-6алкілу, С3-6циклоалкілу, С1роба серця, захворювання периферичних судин та 4алкілокси, полігалоС 1-6алкілу, аміно, моно- або захворювання церебральних судин. Іншою метою ді(С1-6алкіл)аміно; даного винаходу є викликання регресії атеросклегетероарил являє собою піридиніл, піразиніл, розу та інгібування його клінічних наслідків, особпіримідиніл, піридазиніл, триазиніл, триазоліл, ливо захворюваності та смертності. імідазоліл, піразоліл, тіазоліл, ізотіазоліл, оксазоІнгібітори МТР були розкриті в [WO-00/32582, ліл, піроліл, фураніл або тієніл; та необов'язково WO-01/96327 та WO-02/20501]. заміщений одним, двома або трьома замісниками, Даний винахід базується на несподіваному кожний з яких незалежно вибраний з нітро, азидо, відкритті, що клас нових біфенілкарбоксамідів, ціано, галогену, гідрокси, С1-6алкілу, С3заміщених N-арилпіперидином, діють як селективС1-4алкілокси, полігалоС1-4алкілу, 6циклоалкілу, ні інгібітори МТР, тобто, вони здатні селективно аміно, моно- або ді(С1-6алкіл)аміно. блокувати МТР на рівні стінок кишечнику у ссавців, Як використовувалось у попередніх визначента, таким чином, є перспективними кандидатами нях: на лікарський засіб, зокрема, для лікування гіпер- термін "галоген" є загальною назвою по відліпідемії. Даний винахід додатково пропонує декіношенню до фторо, хлоро, бромо та йодо; лька способів одержання таких біфенілкарбокса- термін "С1-4алкіл" означає насичені вуглеводмідів, заміщених N-арилпіперидином, і також неві радикали з лінійним або розгалуженим ланфармацевтичні композиції, що містять такі сполуцюгом, що мають від 1 до 4 атомів вуглецю, такі ки. До того ж, винахід пропонує певну кількість як, наприклад, метил, етил, пропіл, н-бутил, 1нових сполук, які є придатними як проміжні сполуметилетил, 2-метилпропіл, 1,1-диметилетил та їм ки для одержання терапевтично активних біфенілподібні; карбоксамідів, заміщених N-арилпіперидином, а - термін "С1-6алкіл" включає С 1-4алкільні радитакож способи одержання таких проміжних сполук. кали (як визначено вище) та їх ви щі гомологи, які Зрештою, винахід пропонує спосіб лікування стамістять 5 або 6 атомів вуглецю, такі як, наприклад, нів, вибраних з атеросклерозу, панкреатиту, ожи2-метилбутил, н-пентил, диметилпропіл, н-гексил, ріння, гіперхолестеринемії, гіпертригліцеридемії, 2-метилпентил, 3-метилпентил та їм подібні; гіперліпідемії, діабету та діабету типу II, який поля- термін "полігалоС1-4алкіл" визначено як полігає у введенні терапевтично активних біфенілкаргалогензаміщений С 1-4алкіл, зокрема С1-4алкіл (як боксамідних сполук ссавцю. визначено вище), заміщений від 2 до 6 атомами Даний винахід відноситься до групи нових галогену, як наприклад, дифторметил, трифтормесполук формули (І) тил, три фторетил та їм подібні; - термін "С2-6алкеніл" означає ненасичені вуглеводневі радикали з лінійним або розгалуженим ланцюгом, що мають від 2 до 6 атомів вуглецю, такі як, наприклад, етеніл, пропеніл, бутеніл, пентеніл або гексеніл; - термін "С3-6алкініл" означає вуглеводневі радикали з лінійним або розгалуженим ланцюгом, що містять один потрійний зв'язок та мають від 3 до 6 7 79300 8 атомів вуглецю, такі як, наприклад, 2-пропініл, 3в даній заявці, які використовується для одержанбутиніл, 2-бутиніл, 2-пентиніл, 3-пентиніл, 3-метилня кінцевих продуктів формули (І). 2-бутиніл, 3-гексиніл, 2-гексиніл та їм подібні; Терміни цис- та транс- використовуються в - термін "С1-4алкіламіно" означає радикали, які даній заявці відповідно до номенклатури Chemical містять первинну аміногрупу та мають від 1 до 6 Abstracts та вказують положення замісників відноатомів вуглецю, такі як, наприклад, метиламіно, сно кільцевого фрагменту. етиламіно, пропіламіно, ізопропіламіно, бутиламіАбсолютна стереохімічна конфігурація сполук но, ізобутиламіно та їм подібні; формули (І) та проміжних сполук, що використо- термін "ді(С1-6алкіл)аміно" означає радикали, вуються для їх одержання, може легко бути визнаякі містять вторинну аміногрупу та мають від 1 до чена фахівцем в цій області, використовуючи ві6 атомів вуглецю, такі як, наприклад, диметиламідомі методи, такі як, наприклад, рентгенографічна но, діетиламіно, дипропіламіно, діізопропіламіно, дифракція. N-метил-N'-етиламіно, N-етил-N'-пропіламіно та їм До того ж, деякі сполуки формули (І) та деякі з подібні. проміжних сполук, що використовуються для їх Під адитивними солями фармацевтично приодержання, можуть проявляти поліморфізм. Слід йнятних кислот, як згадано вище, маються на увазі розуміти, що даний винахід включає в себе будьтерапевтично активні адитивні сольові форми неякі поліморфні форми, що мають властивості, які є токсичних кислот, які можуть утворювати сполуки корисними в лікуванні станів, відзначених вище. формули (І). Адитивні солі фармацевтично прийнЦікавою групою сполук є такі сполуки формули ятних кислот прийнятно можуть бути одержані (І), де застосовують одне або більше з наступних шляхом обробки основної форми відповідною кисобмежень: лотою. Відповідні кислоти включають, наприклад, a) R1 являє собою трет-бутил або трифторменеорганічні кислоти, наприклад, галогенводневі тил; кислоти, а саме хлороводневу або бромоводневу b) R 2 являє собою водень або С 1-4алкіл; кислоту, сірчану кислоту, азотну кислоту, фосфорc) R3 являє собою водень; ну кислоту та подібні кислоти; або органічні кислоd) R 4 являє собою водень; ти, такі як, наприклад, оцтова кислота, пропіонова e) R5 являє собою С1-4алкіл або С1-4алкіл, закислота, гідроксіоцтова кислота, молочна кислота, міщений фенілом. піровиноградна кислота, щавлева (тобто етандиПершою особливою групою сполук є сполуки карбонова) кислота, малонова кислота, бурштиноформули (І), в яких X1, X2 та X3 являють собою ва (тобто бутандикарбонова) кислота, малеїнова вуглець. кислота, фумарова кислота, яблочна кислота, Другою особливою групою сполук є сполуки винна кислота, лимонна кислота, метансульфоноформули (І), в яких X1 являє собою вуглець, X2 ва кислота, етансульфонова кислота, бензолсуявляє собою азот та X3 являє собою вуглець. льфонова кислота, п-толуолсульфонова кислота, Третьою особливою групою сполук є сполуки цикламінова кислота, саліцилова кислота, пформули (І), в яких X1 являє собою азот, X2 являє аміносаліцилова, памоїнова кислота та подібні собою вуглець та X3 являє собою вуглець. кислоти. Четвертою особливою групою сполук є сполуІ навпаки, вказані сполуки із форми адитивної ки формули (І), в яких X1 являє собою вуглець, X2 солі з кислотою можуть бути переведені в форму являє собою азот та X3 являє собою азот. вільної основи взаємодією з прийнятною основою. П'ятою особливою групою сполук є сполуки Термін "адитивні солі", як вказано вище, також формули (І), в яких n означає нуль. включає сольвати та сольватні форми, які здатні Шостою особливою групою сполук є сполуки утворювати сполуки формули (І). Прикладами таформули (І), в яких n означає 1. ких сольватів є гідрати, алкоголяти та їм подібні. Першою переважною групою сполук є сполуки Під N-оксидними формами сполук формули (І), формули (І), в яких R1 являє собою С1-4алкіл або які можуть бути одержані відомими способами, трифторметил; R2 являє собою водень або С 13 4 слід розуміти ті сполуки формули (І), в яких атом 4алкіл, R являє собою водень; R являє собою азоту окислено до N-оксиду. водень; R2 являє собою С1-4алкіл або С1-4алкіл, Термін "стереохімічно ізомерні форми", як тут заміщений фенілом; n означає нуль; та X1, X2 та X3 він використовується, визначає всі можливі ізомеявляють собою вуглець. рні форми, які можуть утворювати сполуки формуДругою переважною групою сполук є сполуки ли (І). Якщо інше не вказано або не визначено, то формули (І), в яких R1 являє собою С1-4алкіл або хімічні формули сполук вказують на суміш всіх трифторметил; R2 являє собою водень або С 13 4 можливих стереохімічно ізомерних форм, вказані 4алкіл; R являє собою водень; R являє собою 5 суміші містять всі діастереоізомери та енантіомери водень; R являє собою С1-4алкіл або С1-4алкіл, основної молекулярної структури. Зокрема, хіразаміщений фенілом; n означає 1; та X1, X2 та X3 льні центри можуть мати R- або S-конфігурацію; являють собою вуглець. замісники на бівалентних циклічних (частково) Третьою переважною групою сполук є сполуки насичених радикалах можуть мати або цис-, або формули (І), в яких R1 являє собою С 1-4алкіл або транс-конфігурацію. Якщо інше не вказано або не трифторметил; R2 являє собою водень або С 13 4 визначено, то хімічні формули сполук вказують на 4алкіл; R являє собою водень; R являє собою 5 суміш всі х можливих стереохімічно ізомерних водень; R являє собою С1-4алкіл або С1-4алкіл, форм, вказані суміші містять всі діастереоізомери заміщений фенілом; n означає нуль; та X3 являє та енантіомери основної молекулярної структури. собою вуглець і X1 або X2 являє собою азот, та Те ж саме стосується проміжних сполук, описаних інший з X1 або X2 являє собою вуглець. 9 79300 10 Четвертою переважною групою сполук є сполуки формули (І), в яких R1 являє собою С1-4алкіл або трифторметил; R2 являє собою водень або С 13 4 4алкіл; R являє собою водень; R являє собою 5 водень; R являє собою С1-4алкіл або С1-4алкіл, заміщений фенілом; n означає 1; X3 являє собою вуглець і X1 або X2 являє собою азот, та інший з X1 або X2 являє собою вуглець. , Першою більш переважною групою сполук є одна з переважних груп сполук, в яких Υ являє в якій R1, R2, R3, R4, n, X1, X2 та X3 визначено у собою О. формулі (І) та Q2 вибрано з галогену та гідрокси, Другою більш переважною групою сполук є піддають реакції з проміжною сполукою (V) фородна з переважних груп сполук, в яких Υ являє мули R5-Y-H, в якій R5 та Υ визначено у формулі собою ΝΗ. (І), в, принаймні, одному реакційно-інертному розПершим способом одержання сполук формули чиннику та, необов'язково, в присутності, принай(І) є спосіб, в якому проміжну сполуку формули (II) мні, одного прийнятного сполучального реагенту та/або прийнятної основи, згаданий спосіб надалі необов'язково включає перетворення сполук формули (І) в її адитивну сіль, та/або одержання її стереохімічно ізомерних форм. У випадку, коли Q2 являє собою гідрокси, може бути прийнятною активація карбонової кислоти формули (IV) шляхом 3 4 5 1 2 3 в якій R , R , R , n, Υ, X , X та X визначено у додавання ефективної кількості промотору реакції. формулі (І), піддають реакції з біфенілкарбоновою Не обмежуючими прикладами таких промоторів кислотою або галогенідом, що мають формулу (llІ) реакції є карбонілдіімідазол, дііміди, як наприклад DCC, ЕСС, гідроксибензотриазол, бензотриазол-1іл-N-окситріс-(диметиламіно)фосфонію гексафторофосфат (ВОР), тетрапіролідинофосфонію гексафторофосфат, бромотрипіролідинофосфонію гексафторофосфат, або їх функціональні похідні, такі як описані в ["Solid-Phase Synthesis: A Practical Guide", під редакцією Steven A. Kates та Fernando Albericio, Marcel Dekker, Inc., 2000 (ISBN: 0-82470359-6) на сторінках 306-319]. , Третім способом одержання сполук біфенілкарбоксаміду за винаходом є спосіб, в якому проміжв якій R1 та R2 визначено у формулі (І) та Q 1 ну сполуку формули (VI) вибрано з гідрокси та галогену, в, принаймні, одному реакційно-інертному розчиннику та, необов'язково, в присутності прийнятної основи, згаданий спосіб надалі необов'язково включає перетворення сполуки формули (І) в її адитивну сіль, та/або одержання її стереохімічно ізомерних форм. У випадку, коли Q1 являє собою гідрокси, може бути прийнятною активація біфенілкарбонової кислоти формули (III) шляхом додавання ефективної кількості промотору реакції. Необмежую, чими прикладами таких промоторів реакції є карбонілдіімідазол, дііміди, як наприклад N,N'в якій R1, R2, R3, R4, X1 , X2 та X3 визначено у дициклогексилкарбодіімід (DCC) або 1-етил-3-(3'формулі (І) та Q3 вибрано з галогену, В(ОН)2, алкідиметиламінопропіл)карбодіімід (ЕСС), та їх фунлборонатів та їх циклічних аналогів, піддають реакціональні похідні. Для цього ацилювання вважакції з реагентом, що має формулу (VII) ють за краще використовувати полярний апротонний розчинник, такий як, наприклад, дихлорметан. Прийнятними основами для проведення цього , першого способу є третинні аміни, як наприклад триетиламін, триізопропіламін та їм подібні. Прив якій n, Υ та R3 визначено у формулі (І), в, йнятними температури для проведення першого принаймні, одному реакційно-інертному розчинниспособу винаходу є звичайно діапазон з приблизку та необов'язково в присутності, принаймні, одно 20°С до приблизно 140°С, залежно від конкретного перехідного металічного сполучального реаного розчинника, що використовується, та найгенту, та/або, принаймні, одного прийнятного більш часто є температурою кипіння відповідного ліганду, згаданий спосіб надалі необов'язково розчинника. включає перетворення сполук формули (І) в її адиДругим способом одержання сполук біфенілтивну сіль, та/або одержання її стереохімічно ізокарбоксаміду за винаходом є спосіб, в якому промерних форм. Цей тип реакції відомий з рівня техміжну сполуку формули (IV) ніки як реакція Бухвальда, прийнятними 11 79300 12 металічними сполучальними реагентами та/або прийнятними лігандами є, наприклад, сполуки паладію, такі як тетра(трифенілфосфін) паладію, тріс(дибензиліден)ацетон дипаладію, 2,2'біс(дифенілфосфіно)-1,1'-бінафтил (ΒlΝΑΡ) та їм подібні, вони можуть бути знайдені, наприклад, в [Tetrahedron Letters, (1996), 37(40), 7181-7184 та J. Am. Chem. Soc., (1996), 118:7216]. Якщо Q3 являє Скорочення, що використовується в Схемі 1, собою В(ОН)2, алкілборонат або їх циклічний анапояснені в Експериментальній частині. Замісники лог, тоді слід використовувати ацетат міді як споR1, R2, R3, R4, R4 , R5, n, Υ, X1 , X2 та X3 є такими, як лучальний реагент, відповідно [Tetrahedron Letters, визначено для сполук формули (І). PG означає (1998), 39:2933-6]. захисну гр уп у, таку як, наприклад С 1Сполуки формули (l-а), визначені як сполуки фенілметилоксикарбоніл, 6алкілоксикарбоніл, 3 формули (І), в якій Υ являє собою ΝΗ та R являє трет-бутоксикарбоніл, 9-фторенілметоксикарбоніл собою водень, можуть бути одержані, використо(Fmoc) та їм подібні. вуючи методи твердофазових синтезів, як зобраСполуки формули (I-b), визначені як сполуки жено на Схемі 1 нижче. Взагалі, твердофазові синформули (І), в якій R3 являє собою водень, можуть тези включають реагування проміжної сполуки в бути одержані шляхом твердофазових синтезів, як синтезах з полімерним носієм. Ця проміжна сполузображено на Схемі 2. ка на полімерному носії може бути потім використана в цілому ряді стадій синтезів. Після кожної стадії домішки видаляють шляхом фільтрування смоли та багаторазового промивання її різними розчинниками. На кожній стадії смола може бути відщеплена для проведення реакції з різними проміжними сполуками на наступній стадії, що дозволяє проводити синтези великої кількості сполук. Після останньої стадії способу смолу обробляють реагентом або певним способом відщеплюють смолу від зразка сполуки. Більш детальне пояснення методик, що використовуються в твердофазовій хімії, описано в, наприклад, ["Handbook of Combinatorial Chemistry: Drugs, Catalysts, Materials" під редакцією K. С. Nicolaou, R. Hanko та W. Hartwig, томи 1 та 2, Wiley (ISBN: 3-527-305092)]. Сполуки формули (І), одержані описаними вище способами, можуть бути синтезовані у формі рацемічних сумішей енантіомерів, які можуть бути розділені один від одного відповідними способами, відомими з рівня техніки. Рацемічні сполуки формули (І) можуть бути перетворені в сольові форми відповідних діастереоізомерів реакцією з прийнятною хіральною кислотою. Згадані сольові форми діастереооїзомерів потім розділяють, наприклад, селективною або фракційною кристалізацією та енантіомери виділяють лугом. Альтернативний метод розділення енантіомерних форм сполук формули (І) включає в себе рідинну хроматогра 13 79300 14 фію, використовуючи хіральну стаціонарну фазу. ливо розладів, викликаних холестерином, пов'язаЗгадані чисті стереохімічно ізомерні форми можуть ним зі вказаними VLDL та LDL. Отже, пропонуєтьтакож бути отримані з відповідних чистих стереося спосіб лікування для полегшення стану хворих, хімічно ізомерних форм відповідних вихідних реякі страждають від станів, таких як, наприклад, човин, за умови, що реакція відбувається стереінгіперліпідемія, ожиріння, атеросклероз або діабет дивідуально. Переважно, якщо бажано отримати типу II. конкретний стереоізомер, згадану сполуку синтеАло В-48, що синтезується кишечником, є незують стереіндивідуальними способами одержанобхідним для сукупності хіломікронів та, таким ня. В цих способах переважно будуть використочином, відіграє обов'язкову роль в кишковій абсовувати енантіомерно чисті вихідні речовини. рбції дієтичних жирів. Даний винахід пропонує біБіфенілкарбоксаміди, заміщені Nфенілкарбоксамідні сполуки, які діють, як селектиарилпіперидином, формули (І), N-оксидні форми, вні інгібітори МТР на рівні стінки кишечнику. фармацевтично прийнятні солі та їх стереоізомерДодатково даний винахід включає фармацевні форми мають позитивну активність інгібування тичні композиції, які містять, принаймні, один фараполіпопротеїну В та супутню ліпідознижуючу акмацевтично прийнятний носій та терапевтично тивність. Таким чином, дані сполуки є корисними ефективну кількість біфенілкарбоксаміду, заміщеяк лікарські засоби, особливо в способі лікування ного N-арилпіперидином, сполуки формулу (І). хворих, що страждають від гіперліпідемії, ожирінДля приготування фармацевтичної композиції ня, атеросклерозу або діабету тип у II. Зокрема, за даним винаходом, комбінують ефективну кільсполуки за даним винаходом можуть бути викорикість сполуки формули (І), як активного інгредієнту, стані для виробництва лікарських засобів для лікуу формі основи або адитивної солі з кислотою, при вання розладів, викликаних надлишком ліпопротеретельному перемішуванні з, принаймні, одним їнів дуже низької густини (VLDL) або ліпопротеїнів фармацевтично прийнятним носієм, який може низької густини (LDL), та особливо розладів, виприймати величезну кількість форм в залежності кликаних холестерином, пов'язаним із вказаними від форми приготування, необхідної для признаVLDL та LDL. чення. Такі фармацевтичні композиції, бажано у Принциповий механізм дії сполук формули (І) формі одиничної дози, підходять, переважно, для полягає в залученні інгібування активності МТР орального призначення, ректального призначення, (мікросомальний протеїн перенесення тригліцерипідшкірного призначення або парентеральних ін'єдів) в гепатоцитах та епітеліальних клітинах кишекцій. чнику, що призводить до зниження VLDL та продуНаприклад, при приготуванні композицій у фокування хіломікронів, відповідно. Це новий та рмі оральної дози, можуть використовуватися інноваційний підхід до гіперліпідемії, і очікується будь-які звичайні рідкі фармацевтичні носи, такі як, зниження LDL-холестерину та тригліцеридів шлянаприклад, вода, гліколі, масла, спирти та інше у хом зниження продукування VLDL у печінці та кивипадку оральних рідких препаратів, таких як сушкового продукування хіломікронів. спензії, сиропи, еліксири та розчини, або тверді Велика кількість генетичних та придбаних хвофармацевтичні носи, такі як, крохмалі, сахара, роб може привести до гіперліпідемії. Вони можуть каолін, змащувальні речовини, зв'язуючі речовини, бути класифіковані в первинні та вторинні гіперліагенти дезінтеграції і інше у випадку порошків, підемічні стани. Найпоширенішими причинами пілюль, капсул і таблеток. В зв'язку з легкістю привторинних гіперліпідемій є діабетичний меліт, злозначення таблетки та капсули являють собою найвживання алкоголем, наркотиками, гіпотироїдизм, більш переважні оральні форми одиничної дози, у хронічна ниркова недостатність, нефротичний сивипадку яких звичайно використовують тверді фандром, холестаз та булімія. Первинними гіперліпірмацевтичні носії. Для парентеральних композицій деміями є загальна гіперхолестеролемія, спадкова фармацевтичний носій зазвичай буде складатися комбінована гіперліпідемія, спадкова гіперхолесзі стерильної води, принаймні велика їх частина, теролемія, залишкова гіперліпідемія, хіломікронехоча можуть бути введені і активні інгредієнти, що мічний синдром та спадкова гіпертригліцеридемія. підвищують розчинність. Наприклад, можуть бути Сполуки за даним винаходом можуть також бути приготовані розчини для ін'єкцій, в яких носи склавикористані для попередження або лікування хводаються з розчину солі, розчину глюкози, або сурих, які страждають від ожиріння або атеросклероміші розчину солі і розчину глюкози. Суспензії для зу, особливо коронарного атеросклерозу, і загалом ін'єкцій можуть бути приготовані на основі придатвід порушень, які пов'язані з атеросклерозом, таних рідких носив, суспендувальних агентів, тощо. ких як ішемічна хвороба серця, захворювання пеВ композиціях для підшкірного призначення фарриферичних судин та захворювання церебральних мацевтичний носій може необов'язково містити судин. Дані сполуки можуть викликати регресію проникаючий агент та/або прийнятний зволожуюатеросклерозу та інгібування клінічних наслідків чий агент, необов'язково у сполученні з придатниатеросклерозу, особливо захворюваності та смерми добавками будь-якої природи в незначній кільтності. кості, які не викликають будь-якого значного Зважаючи на корисність сполук формули (І), подразнюючого впливу на шкіру. Такі добавки мослід вважати, що даний винахід також пропонує жуть вибиратися, щоб полегшувати введення акспосіб лікування теплокровних тварин, включаючи тивного інгредієнту через шкіру, та/або є допоміжлюдину (загалом названих в даній заявці хвориними для приготування бажаної композиції. Такі ми), що страждають від розладів, викликаних надмісцеві композиції можуть бути призначені різними лишком ліпопротеїнів дуже низької густини (VLDL) шляхами, наприклад, трансдермальним пластиабо ліпопротеїнів низької густини (LDL), та особрем, шляхом локального нанесення на шкіру та 15 79300 16 намазуванням. Адитивні солі сполук формули (І) гідрогенізований сироп глюкози, ксиліт, карамель завдяки їх підвищеній розчинності у воді порівняно або мед. Сильні підсолоджувачі звичайно викорисз відповідною основною формою, очевидно більш товують в низьких концентраціях. Наприклад, у придатні для приготування водних композицій. випадку сахарину натрію, згадана концентрація Особливо зручно приготування фармацевтичможе знаходитися в діапазоні від приблизно 0,04% них композицій за даним винаходом у формі одидо 0,1% (вага/об'єм) від кінцевої композиції. Фононичної дози для полегшення призначення та одвий підсолоджувач може бути ефективно викорисноманітності доз. "Форма одиничної дози", таний в більших концентраціях в діапазоні від привикористана у заявці, відноситься до фізично дисблизно 10% до приблизно 35%, переважно від кретних одиниць, придатних як разові дози, приприблизно 10% до 1 5% (вага/об'єм). чому кожна одиниця містить зумовлену кількість Фармацевтично прийнятні ароматизатори, які активного інгредієнту, розраховану для забезпеможуть маскувати інгредієнти з гірким смаком в чення бажаного терапевтичного ефекту у поєдкомпозиціях низького дозування, - це переважно, нанні з необхідним фармацевтичним носієм. Прифр уктові ароматизатори, як наприклад вишневий, кладами таких форм одиничної дози є таблетки (у малиновий, чорносмородиновий або полуничний тому числі серцевинні та вкриті оболонкою таблетаромат. Дуже добрі результати може давати комки), капсули, пілюлі, пакети порошку, брикети, розбінація двох ароматів. У композиціях високого дочини або суспензії для ін'єкцій, дози в чайних та зування можуть бути потрібні більш сильні фармастолових ложках та їм подібні, та їх різноманітні цевтично прийнятні ароматизатори, як наприклад різновиди. Caramel Chocolate, Mint Cool, Fantasy та їм подібні. Для орального призначення фармацевтичні Кожний ароматизатор може бути присутній в кінкомпозиції за даним винаходом можуть бути у фоцевій композиції в концентрації в діапазоні від рмі твердої дози, наприклад, таблетки (як для ковприблизно 0,05% до 1% (вага/об'єм). Переважно тання, так і для жування), капсули або гелеві капвикористовують комбінації згаданих сильних аросули, одержані звичайними засобами з матизаторів. Переважно використовують ароматифармацевтично прийнятними ексципієнтами та затори, які не зазнають будь-якої зміни або втрати носіями, такими як, зв'язуючі агенти (наприклад смаку та/або кольору під час виготовлення компопептизований маїсовий крохмаль, полівінілпіролізиції. дон, гідроксипропілметилцелюлоза та інше), напоБіфенілкарбоксаміди, заміщені Nвнювачі (наприклад лактоза, мікрокристалічна цеарилпіперидином, за даним винаходом можуть люлоза, фосфат кальцію та інше), змащувальні бути одержані для парентерального призначення речовини (наприклад стеарат магнію, тальк, кремшляхом ін'єкції, переважно внутрішньовенної, внунезем та інше), агенти дезінтеграції (наприклад трішньм'язової або підшкірної ін'єкції, наприклад, картопляний крохмаль, натрієва сіль крохмальглішляхом болюсної ін'єкції або безперервної внутколяту та інше), зволожуючі агенти (наприклад рішньовенної інфузії. Композиції для ін'єкції молаурилсульфат натрію) та їх подібні. Такі таблетки жуть представлені у формі одиничної дози, наприможуть також бути вкриті оболонкою, методами, клад в ампулах або мульти-дозових контейнерах, добре відомими з рівня техніки. включаючи додавання консерванту. Вони можуть Рідкі композиції для орального призанчення бути в таких формах, як суспензії, розчини або можуть бути у формі, наприклад, розчинів, сиропів емульсії в маслянистому або водному розчиннику, або суспензій, або вони можуть бути одержані як та можуть містити певні агенти, як наприклад ізосухий продукт для змішування з водою та/або інтонізуючі, суспендувальні, стабілізуючі та/або дисшим прийнятним рідким носієм перед використанперзійні агенти. Альтернативно, активний інгредіням. Такі рідкі композиції можуть бути одержані єнт може бути представлений у формі порошку звичайними засобами, необов'язково з іншими для змішування з прийнятним розчинником, нафармацевтично прийнятними добавками, такими приклад, стерильною апірогенною водою, перед як, суспендувальні агенти (наприклад сироп сорбівикористанням. Сполуки біфенілкарбоксаміду за толу, метилцелюлоза, гідроксипропілметилцелюданим винаходом можуть також бути одержані у лоза або гідрогенізовані їстівні жири), емульгуючі вигляді ректальних композицій, таких як, супозитоагенти (наприклад лецитин або гуміарабік), неводрії або затримуючі клізми, наприклад, такі, що місні носії (наприклад мигдалеве масло, ефіри жиртять переважно супозиторні основи, такі як, масло них кислот або етиловий спирт), підсолоджувачі, какао та/або інші гліцериди. ароматизатори, маскуючі агенти та консерванти Біфенілкарбоксамід, заміщений N(наприклад метил або пропіл п-гідроксибензоат арилпіперидином, за даним винаходом може бути або сорбінова кислота). використаний в поєднанні з іншими фармацевтичФармацевтично прийнятні підсолоджувачі, коними агентами, зокрема фармацевтичні композиції рисні у фармацевтичних композиціях за винаходу, за даним винаходом можуть, крім того, містити, містять переважно, принаймні, один сильний підпринаймні, один додатковий ліпідознижуючий солоджувач, такий як аспартам, ацесульфам каагент, таким чином призводячи до так званої комлій, цикломат натрію, алітам, дигідрохальконовий бінованої ліпідознижуючої терапії. Згаданий додапідсолоджувач, монелін, стевюзид сукралози тковий ліпідознижуючий агент може бути, напри(4,1',6'-трихлоро-4,1’,6'-тридеоксигалатосахароза) клад, відомим лікарським засобом, що звичайно або, переважно, сахарин, сахарин натрію або використовується для лікування гіперліпідемії, кальцію, та необов'язково, принаймні, один фонотаким як, наприклад, смола для зв'язування жовчвий підсолоджувач, як наприклад сорбіт, маніт, ної кислоти, похідне фібринової кислоти або нікофр уктоза, сахароза, мальтоза, ізомальт, глюкоза, тинова кислота, як було описано вище у відому 17 79300 18 рівні техніки за винаходом. Прийнятні додаткові таний як друга сполука у варіанті комбінованої ліпідознижуючі агенти також включають інші інгібітерапії за даним винаходом. Термін "інгібітор тори біосинтезу холестерину та інгібітори абсорбСЕТР", як використовується тут, якщо не заявлено ції холестерину, особливо інгібітори HMG-CoA реінше, відноситься до сполуки, яка інгібує протеїн дуктази та інгібітори HMG-CoA синтази, перенесення холестерилових ефірів (СЕТР), опопредставлені інгібітори експресії гена HMG-CoA середкованого транспорту різних холестерилових редуктази , інгібітори СЕТР, інгібітори АСАТ, інгібіефірів та тригліцеридів з HDL на LDL та VLDL. тори скваленсинтетази та їм подібні. Типові сполуки описані, наприклад, в [патенті США Будь-який інгібітор HMG-CoA редуктази може №5,512,548, в J.Antibiot (1996) 49(8):815-816 та бути використаний як друга сполука у варіанті Bioorg.Med.Chem.Lett. (1996) 6:1951-1954. комбінованої терапії за даним винаходом. Термін Будь-який інгібітор АСАТ може бути викорис"інгібітор HMG-CoA редуктази", як використовуєтьтаний як друга сполука у варіанті комбінованої ся тут, якщо не заявлено інше, відноситься до терапії за даним винаходом Термін "інгібітор сполуки, яка інгібує біотрансформацію гідроксимеАС АТ", як використовується тут, якщо не заявлено тилглутарил-коензиму А до мевалонової кислоти, інше, відноситься до сполуки, яка інгібує внутрішщо каталізується ензимом HMG-CoA редуктази. ньоклітинну естерефікацію дієтичного холестерину Таке інгібування може бути легко визначене фахіензимом ацил СоА холестирин ацилтрансферазовцем в даній області техніки за допомогою станюю Таке інгібування може бути легко визначене дартних методів аналізу, тобто, Methods of фа хівцем в даній області техніки за допомогою Enzymology (1981) 71 455-509. Типові сполуки опистандартних методів аналізу, тобто [Method of сані, наприклад, в [патенті США №4,231,938 Heidei et al., Journal of Lipid Research (1983) (включаючи ловастатин), патенті США №4,444,784 24:1127. Типові сполуки описані, наприклад, в [па(включаючи симвастатин), патенті США тенті США №5,510,379, в WO 96/26948 та WO №4,739,073 (включаючи флувастатин), патенті 96/10559]. США №4,346,227 (включаючи правастатин), ЕР-АБудь-який інгібітор скваленсинтетази може бу491,226 (включаючи рівастатин) та патенті США ти використаний як друга сполука у варіанті комбі№4,647,576 (включаючи аторвастатин)]. нованої терапії за даним винаходом. Термін "інгібіБудь-який інгібітор HMG-CoA синтази може тор скваленсинтетази", як використовується тут, бути використаний як друга сполука у варіанті якщо не заявлено інше, відноситься до сполуки, комбінованої терапії за даним винаходом Термін яка інгібує конденсацію двох молекул фарнезилпі"інгібітор HMG-CoA синтази", як використовується рофосфаду з утворенням сквалену, що каталізутут, якщо не заявлено інше, відноситься до сполується ензимом скваленсинтетази. Таке інгібування ки, яка інгібує біосинтез гідроксиметилглутарилможе бути легко визначене фахівцем в даній обкоензиму А з ацетил-коензиму А та ацетоацетилласті техніки за допомогою стандартних методів коензиму А, що каталізується ензимом HMG-CoA аналізу, тобто [Methods of Enzymology (1985) синтази. Таке інгібування може бути легко визна110:359-373]. Типові сполуки описані, наприклад, в чене фахівцем в даній області техніки за допомо[ЕР-0,567,026, в ЕР-0,645,378 та в ЕР-0,645,377]. гою стандартних методів аналізу, тобто, Methods Фахівці з лікування гіперліпідемії легко визнаof Enzуmology (1985) 110:19-26. Типові сполуки чать терапевтично ефективну кількість біфенілкаописані, наприклад, в [патенті США №5,120,729], рбоксамідної сполуки за даним винаходом за рещо відноситься до похідних бета-лактону, [патенті зультатами тестів, представлених нижче. В цілому США №5,064,856], що відноситься до похідних допускається, що терапевтично ефективна доза спіро-лактону та [патенті США №4,847,271], що складатиме від приблизно 0,001мг/кг до приблизно відноситься до сполук оксетану. 5мг/кг ваги тіла, більш переважно від приблизно Будь-який інгібітор експресії гену HMG-CoA 0,01мг/кг до приблизно 0,5мг/кг ваги тіла хворого, редуктази може бути використаний як друга сполуякого будуть лікувати. Може виявитися зручним ка у варіанті комбінованої терапії за даним винапризначення терапевтично ефективної дози у фоходом. Ці агенти можуть бути інгібіторами трансрмі двох або більше субдоз з відповідними промікрипції HMG-CoA редуктази, які блокують жками через день. Згадані субдози можуть бути транскрипцію DNA, або інгібіторами трансляції, які виготовлені у формі одиничних доз, наприклад, перешкоджають трансляції mRNA, що кодує H MGкожна містить від приблизно 0,1мг до приблизно CoA редуктазу, в протеїн. Такі інгібітори можуть 350мг, більш переважно від приблизно 1мг до безпосередньо впливати або на транскрипцію або приблизно 200мг, активного інгредієнту на форму на трансляцію або можуть бути бioтранформовані одиничної дози. в сполуки, що мають вищенаведені властивості, за Точне дозування та частота призначення задопомогою одного або більше ензимів у шляху лежить від індивідуальної біфенілкарбоксамідної біосинтезу холестерину, або можуть приводити до сполуки формули (І), індивідуальних умов лікуваннакопичення метаболіту, що має вищенаведені ня, важкості лікування, віку, ваги та загального активності. Таке регулювання може бути легко фізичного стану індивідуального хворого, а також визначене фахівцем в даній області техніки за інших лікарських засобів (включаючи вищенаведедопомогою стандартних методів аналізу, тобто ні додаткові ліпідознижуючі агенти), що може приMethods of Enzymology (1985) 110:9-19. Типові ймати хворий, як добре відомо кваліфікованому сполуки описані, наприклад, в [патенті США фа хівцю в даній області техніки. До того ж, згада№5,041,432 та Ε.І. Mercer, Prog.Lip.Res. (1993) 32 на ефективна добова доза може бути знижена або 357-416]. збільшена залежно від реакції хворого, лікування Будь-який інгібітор СЕТР може бути викорисякого проводиться, та/або залежно від оцінки ліка 19 79300 20 ря, що призначає біфенілкарбоксамідні сполуки за (проміжна сполука 5). даним винаходом. Таким чином, діапазон ефекти6-Метил-4'-(трифторометил)-[1,1'-біфеніл]-2вної добової кількості, наведений вище, є лише карбоніл хлорид (проміжна сполука 6) був одержаорієнтовним. ний аналогічним способом, починаючи з 6-метилВ методиках, описаних нижче, використано 4'-трифторометилбіфеніл-2-карбонової кислоти, наступні скорочення: "DMSO" означає диметилсувикористовуючи методику, яка описана вище. льфоксид, "THF" означає тетрагідрофуран; "DCM" Приклад А.4 означає дихлорометан; "DIPE" означає діізопропіа) Суміш комерційної смоли Novabiochem 01ловий етер; "DMF" означає N-диметилформамід; 64-0261 (5г), бензиламін (1,765г) та ізопропоксид "TFFH" означає тетраметилфтороформамідний титану (IV) (4,686г) в DCM (150мл) обережно пегексафторофосфат; "N MP" означає N-метил-2ремішували протягом однієї години при кімнатній пірролідон; "DIPEA" означає діізопропілетиламін; температурі. Додавали триацетоксиборогідрид "TFA" означає трифторооцтову кислоту; та "TIS" натрію (4,5г) та реакційну суміш перемішували при означає триізопропілсилан. кімнатній температурі протягом 18 годин. ДодаваА. Синтез проміжних сполук ли метанол (10мл) та суміш перемішували протяПриклад А.1 гом однієї години, потім відфільтровували, промиa) Суміш 4-(етоксикарбонілметил)піперидину вали один раз DCM, один раз метанолом, потім (0,0222моль) та 2-хлоро-5-нітропіридину один раз в DCΜ (50мл)+DIPEA (5мл), промивали (0,0222моль) в DMSO (40мл) перемішували в припо тричі ; початку DCM, далі метанолом, потім сусутності Na2CO3 протягом 2 годин Реакційну суміш шили, одержуючи 5,23г смоли (І-а). охолоджували до кімнатної температури та переливали в суміш льоду/води. Одержаний в результаті осад відфільтровували та промивали водою. Продукт реакції очищали перекристалізацією із суміші етилацетату та гексану, одержуючи (5'нітро-3,4,5,6-тетрагідро-2Н-[1,2']біпiридиніл-4іл)оцтової кислоти етиловий ефір - (проміжна сполука 1, точка плавлення. 99-101°С). b) Суміш проміжної сполуки (1) (0,0102моль) в THF (50мл) гідрогенізували з паладієм на вуглеці b) Моно-(9Н-флуорен-9-іл метил) ефір піпери(10%; 0,3г), як каталізатором, протягом 30 хвилин дин-1,4-дикарбонової кислоти (Fmoc-ізоніпекотова при температурі 50°С. Після відкачки водню (1 кислота) (0,3ммоль) розчиняли в суміші DCM (2мл) еквівалент) каталізатор відфільтровували та фільта DMF (0,5мл) та додавали до суміші смоли (І-а) трат упарювали, одержуючи (5'-аміно-3,4,5,6(150мг) в DCM (1мл), з подальшим додаванням тетрагідро-2Н-[1,2']біпіридиніл-4-іл)оцтової кислоти TFFH (0,3ммоль) в DCM (0,5мл) та DIPEA етиловий ефір (проміжна сполука 2). (0,6ммоль) в DCM (0,5ммоль) Реакційну суміш Приклад А.2 струшували протягом 20 годин при кімнатній тема) Суміш 4-(етоксикароонілметил)піперидину пературі Суміш відфільтровували, промивали в (0,011моль) та 1-фторо-4-нітробензолу DCM (3х), CН3OH (3х), DCM (3 х), CН3OH (3х), DCM (0,011моль) в DMSO (20мл) перемішували в при(3х), CН3OH (3 х). Додавали суміш піперидину в сутності Na2CO, (0,044моль) протягом 2 годин при DMF (20%; 3мл) та реакційну суміш стр ушували температурі 60°С. Реакційну суміш охолоджували протягом 3 годин при кімнатній температурі. С уміш до кімнатної температури та переливали в сyміш відфільтровували, промивали DCM (3х), CН3OH льоду/води. Одержаний в результаті осад відфіль(3х), DCM (3х), CН3OH (3х). DCM (3 х), СН3 ОН (3х), тровували та промивали водою. Продукт реакції одержуючи смолу (І-b). очищали перекристалізацією із суміші етилацетату та гексану, одержуючи [1-(4-нітрофеніл)-піпіридин4-іл]оцтової кислоти етиловий ефір (проміжна сполука 3, точка плавлення 83-85°С). b) Суміш проміжної сполуки (3) (0,0055моль) в THF (50мл) гідрогенізували з паладієм на вуглеці (10%; 0,16г), як каталізатором, протягом 30 хвилин при температурі 50°С. Після відкачки водню (1 еквівалент), каталізатор відфільтровували та фільтрат упарювали, одержуючи [1-(4-амінофеніл)піпіридин-4-іл] оцтової кислоти етиловий ефір (проміжна сполука 4). Приклад А.3 Тіоніл хлорид (3,6мл) додавали до чистого розчину 4'-(трифторометил)-[1,1'-біфеніл]-2карбоновоі кислоти (0,025моль) в DMF (1мл) та DCM (100мл). Суміш перемішували та кип'ятили зі зворотним холодильником протягом однієї години. Розчинник упарювали. DCM (50мл) додавали до залишку, потім упарювали, одержуючи 4'(трифторометил)-[1,1'-біфеніл]-2-карбоніл хлорид c) Суміш 1-фторо-4-нітробензолу (0,5ммоль) в NTMP (0,5мл) додавали до смоли (І-b) в NMP (3мл). Додавали DIPEA (1ммоль), розчинений в NMP (0,5мл), та реакційну суміш струшували протягом 18 годин при температурі 50°С. Реакційну суміш охолоджували, відфільтровували, промивали DCM (3 х), CН3OH (3х), DCM (3х), CН3OH (3 х), DCΜ (3х). СН3ОН (3 х), одержуючи смолу (l-c). 21 79300 d) Суміш смоли (l-c) та хлориду олова (2ммоль) в NMP (4мл) струшували протягом 94 годин при температурі 50°С. Реакційну суміш о холоджували, відфільтровували, промивали в DCM (3х), CН3OH (3 х), DC M (3х), СН3ОН (3х), DCM (3 х), СН3ОН (3х), одержуючи смолу (I-d). Приклад А.5 a) Нітромалондіал гідрат натрію (0,0143моль) та S-метилізотіоуронію гемісульфат (0,0254моль) розчиняли у воді (40мл) та додавали до етилового ефіру піпіридин-4-іл-оцтової кислоти (0,0214моль) (одержаного за допомогою перетворення гідрохлорид піпіридин-4-іл-оцтової кислоти етилового ефіру в його вільну основу). Реакційну суміш нагрівали на водній бані протягом 10 хвилин та залишали відстоюватись протягом ночі. Одержаний осад відфільтровували та промивали водою. Маточний розчин обробляли NaHCO3 (2г) та нагрівали до 60°С протягом 10 хвилин, потім суміш охолоджували та залишали відстоюватись протягом ночі. Одержаний осад відфільтровували, одержуючи [1-(5-нігро-піримідин-2-іл)-піпіридин-4-іл]оцтової кислоти етиловий ефір (проміжна сполука 7). b) Суміш проміжної сполуки (7) (0,011моль) в етиловому ацетаті (100мл) гідрогенізовали при кімнатній температурі протягом 16 годин при атмосферному тиску з паладієм на вуглеці (10%, 0,3г), як каталізатором, та воднем (3 еквіваленти). Реакційну суміш відфільтровували через целіт та промивали етиловим ацетлюм. Фільтрат упарювали, одержуючи 1,9г [1-(5-аміно-піримідин-2-іл)піпіридин-4-іл]оцтової кислоти етиловий ефір (проміжна сполука 8) В. Синтез кінцевих сполук Прикладу В.1 До розчину проміжної сполуки (6) (0,005моль) в діоксані (5мл) додавали розчин проміжної сполуки (2) (0,005моль) в діоксані (15мл) та додавали триетиламін (0,005моль). Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1 години, а потім розбавляли водою. Продукт реакції екстрагували в етиловому ацетаті (100мл) та органічний шар промивали сольовим розчином, сушили, упарювали, та одержане масло потім очищали колоночною хроматографією з гелем кремнезему, використовуючи суміш етилового ацетат/гексан (1:4) як елюент, одержуючи (сполуку 14, точка плавлення 134-137°С). 22 Приклад В.2 4'-(Трифторомегил)-[1,1'-біфеніл]-2-карбонової кислоти (0,3ммоль) розчиняли в суміші DCM тa DMF (80:20) (1мл) та додавали до смоли (I-d) в DCM (1мл). Додавали розчин TFFH (0,3mrнол) в DCM (1мл), з подальшим додаванням розчину DBPEA (0,6ммоль) в DCM (1мл). Реакційну суміш струшували протягом 48 годин. Реакційну суміш відфільтровували, промивали в DCM (3х), CН3OH (3x), DCM (3х), CН3OH (3х), DCM (3 х), СН3 ОН (3х). Додавали TFA/TIS/DCM (5:2:93) та реакційну суміш струшували протягом однієї години, потім відфільтровували. Повторно додавали TFA/TIS/DCM (5:2:93) та реакційну суміш струшували протягом 15 хвилин, потім відфільтровували. Фільтрат сушили продуванням під азотом при 50°С. Осад перемістили в DCM (3мл) та обробляли водним розчином Nа2СО3. Органічну фазу очищали HPLC (рідинний хроматограф високого тиску) над колонкою Chromasil 5мкм (20мм´150мм), елюени: 100% DCM до DCM/метанол (90/10 протягом 15 хвилин). Бажані фракції збирали та органічні розчинники упарювали, одержуючи сполуку (І). Приклад В.3 6-Метил-4'-трифторометилбіфеніл-2карбонову кислоту (0,0025моль) розчиняли в сухому DCM (140мл) разом з двохлористим оксалатом (2,4мл) та декількома краплями CMF при 0°С. Потім, подальшу 6-метил-4'трифторометилбіфеніл-2-карбонову кислоту (0,0225моль) додавали частинами під потоком азоту. Реакційну суміш нагрівали обережно до 40°С до утворення однорідного розчину га до зупинення виділення газу. Суміш охолоджували до кімнатної температури, потім відфільтровували через фільтр Бюхнера. Залишок на фільтрі розчигяли в DCM, потім по краплинам додавали при 0°С до розчину проміжної сполуки (4) (0,025моль) та триетиламіну (3г) в DCM (140мл). Реакційну суміш нагрівали до кімнатної температури за 90 хвилин. Осад відфільтровували, сушили та очищали за допомогою HPLC над Нуреrрrер С-18, одержуючи сполуку (10). Сполуку (10) (0,00042моль) розчиняли в 2пропанолі (5мл) при нагріванні. Додавали розчин НСl (6М) в 2-пропанолі (0,00042моль) та суміш охолоджували до кімнатної температури з подальшим упарюванням розчинника. Залишок кристалізували з суміші етанолу та DIPE, одержуючи сполуку (10) у вигляді адитивної солі соляної кислоти. Сполуку (10) (0,00142моль) розчиняли в 2пропанолі (5мл) при нагріванні. Додавали мeтансульфонову кислоту (0,00042моль) та розчин охолоджували до кімнатної температури. Осад відфільтровували та сушили, одержуючи сполуку (10) у вигляді адитивної солі метансульфонату. Сполуку (10) (0,00042моль) розчиняли в 2пропанолі (5мл) за допомогою нагрівання. Додавали малеїнову кислоту (0,00042моль) та розчин охолоджували до кімнатної температури. Осад відфільтровували та сушили, одержуючи сполуки (10) у вигляді адитивної солі малеїнату. Приклад В.4 Сполуку (16) (0,0014моль) розчиняли в етанолі (5мл) та додавали NH3 (5мл), та реакційну суміш 23 79300 24 перемішували, та залишили протягом ночі. Суміш охолоджували до кімнатної температури та осад відфільтровували. Фільтрат упарювали та очищали за допомогою флеш колоночної хроматографії, одержуючи сполуку (17). Приклад В.5 С. Фармакологічні приклади 4'-Трифторометилбіфеніл-2-карбонову кислоту C.1. Визначення секреції Апо В (0,0072моль) в тіоніл хлориді (2,1мл) перемішуваКлітини НерG2 культивували в 24-лункових ли та залишали протягом 3 годин під потоком азопланшетах в MEM Rega 3, що містить 10% сировату. Надлишок тіоніл хлориду упарювали. Додавали тки плоду корови. При показнику злиття клітин толуол (10мл) до осаду та суміш упарювали на 70% середовище заміняють та додають досліджуротаційному випарнику. Осад розчиняли в DCM вану сполуку або носій (DMSO, 0,4% кінцева кон(10мл) та охолоджували до 0°С під потоком азоту. центрація). Після 14 годин інкубування середовиДо розчину проміжної сполуки (8) додавали по ще переносять до пробірок Епендорфа та краплям триетиламін (1,1мл) в DCM (10мл). Реакочищають центрифугуванням. До надосадної ріційну суміш повільно нагрівали до 20°С, потім педини додають антитіло вівці, спрямоване проти ремішування продовжували протягом 16 годин. будь-кого апо В, та суміш утримують при 8°С проРозчинник упарювали та осад очищали за допомотягом 24 годин. Потім, кролю додають анти-овече гою колоночної хроматографії через гель кремнеантитіло та імунному комплексу дають випасти в зему (елюент: етил ацетат/гексан 1:1), одержуючи осад протягом 24 годин при 8°С. Імуноосад зби2,76г сполуки 16). рають центрифугуванням протягом 25 хвилин в 1320г та промивають двічі буфером, що містить Таблиця F-1 складається із сполук, які були 40мМ Mops, 40мМ NaH2PO4,100мМ NaF, 0,2мМ одержані за будь-яким з вище наведених приклаDTT, 5мМ EDTA, 5мМ EGTA, 1% Тrіtоn-Х-100, 0,5% дів. деоксихолат натрію (DOC), 0,1% SDS, 0,2мкМ лейпептин та 0,2мкМ PMSF. Радіоактивність осаду визначалася кількісно за допомогою рідинного сцинтілярного лічильника. Одержані значення ІС50 наведено в Таблиці С.1. Таблиця С.1. Значення рІС50 (= значення -log IC 50) Спол. № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 рІС50 7.595 8.219 8 448 8.096 7.416 7.934 8.621 6.814 6.208 7.947 7.917 7.503 7.048 8.032 7.591 С.2. Випробування МТР Активність МТР вимірювали, використовуючи метод аналізу, аналогічний до описаного [J.R. Wetterau та D.В. Zil versmit в Chemistry and Physics of Lipids, 38,205-222 (1985)]. Для підготовки донорних та акцепторних везикул відповідні ліпіди в хлороформі поміщають в скляну пробірку та висушують у потоці азоту. До висушеного ліпіду додають буфер, що містить 15мМ Tris-HCl рН 7,5, 1мМ EDTA, 40мМ NaCl, 0,02% NaN3 (буфер для аналізу). Суміш недовго перемішували ви хровим змішувачем та ліпіди залишали для гідратації протягом 25 79300 26 20 хвилин на льоду. Після цього готували везикули додаванням МТР в 100мкл буфера для діалізу. за допомогою ультразвукової бані (Branson 2200) Реакцію припиняють додаванням 400мкл DEAE-52 при кімнатній температурі протягом, максимуму, целюлози, попередньо видержаної в 15мМ Трим15 хвилин. Всі препарати везикул включають буНСІ рН 7,5, 1мМ EDTA, 0,02% NaN3 (1:1, об./об.). тилований гідрокситолуол в концентрації 0,1%. Суміш перемішують протягом 4 хвилин та Суміш для аналізу перенесення ліпідів містить центрифугують протягом 2 хвилин на максимальдонорні везикули (40нмоль фосфатидилхоліну, ній швидкості в центрифузі Eppendorf (4°C), зби7,5моль% кардіоліпіну та 0,25моль% три-[1-14С]раючи осад донорних везикул, зв'язаних DEAE-52. олеат гліцерин), акцепторні везикули (240нмоль Здійснюють виміри [14С]-радіоактивності для алікфосфа тидилхолін) та 5мг BSA в загальному об'ємі воти надосадної рідини, яка містить акцепторні 675мкл у пробірці мікроцентрифуги на 1,5мл. Доліпосоми, і результати використовують для обчисслідні сполуки додають розчиненими в DMSO (кінлення частки тригліцериду, перенесеного від доцева концентрація 0,13%). Після 5 хвилин поперенорних везикул до акцепторних. днього інкубування при 37°С реакцію починають Комп’ютерна в ерстка О. Гапоненко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601