Спосіб вилучення цукрози з бурякової сировини

Винахід відноситься до технології бурякоцукрового виробництва, до розділу екстрагування цукру і може бути використаний на цукрових заводах. Відомий спосіб вилучення цукрози з бурякової стружки методом дифузії цукрози через денатуровані стінки протоплазми клітин буряку. (Н.М. Силин, Технология сахара. - М.:Пи щевая промышленность, 1967, с.116-209) Недоліком способу являється те, що дифузійний спосіб має велику тривалість поцесу до 90-120 хвилин , що призводить до значних неврахованих втрат цукрози спричинених ферментативним розкладом, кислотним каталізом та розкладом внаслідок життєдіяльності мікроорганізмів; великі відкачки соку, що призводять до витрат енергоресурсів на випарювання соків. Дифузійні установки дуже метало- та енергоємні, займають значні виробничі площі. По технічній суті найбільш близьким до винаходу і прийнятим за прототип являється „Спосіб вилучення цукрози з бурякової тканини" (Ліпєц А.А.. Паламарчук H.I., Навроцький Ю.Б. Деклараційний патент №38487 А на винахід. Спосіб вилучення цукрози із бурякової тканини. Бюлетень №4 15.05. 2001). Спосіб включає відділення легких та важких домішок від цукрових буряків, мийку, різку, теплову обробку бурякової стружки соком, подрібнення стружки до мезги та екстрагування водою, що містить сульфат алюмінію. Недоліком способу являється те, що процес екстрагування цукрози із подрібненої до мезги бурякової тканини в діючих ди фузійних апаратах затруднений внаслідок недосконалого механічного переміщення і омивання кашки. В основу винаходу поставлена задача створення найбільш ефективного способу вилучення цукрози з бурякової мезги з метою одержання соку високої чистоти, збільшення виходу цукру, економії матеріальних і енергетичних затрат. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб вилучення цукру з бурякової сировини, включає відділення легких та важких домішок від цукрових буряків, мийку, різку, теплову обробку бурякової стружки соком при, подрібнення стружки до мезги. Згідно винаходу процес вилучення цукрози проводять шляхом промивання у 2...3 ступені на шнекових центрифутах-декантерах. Причинно-наслідковий зв'язок між запропонованими ознаками та технічним результатом полягає в наступному. По-перше значно скорочується тривалість процесу вилучення цукрози з бурякової тканини, що призводить до відсутності неврахованих втрат цукрози, по-друге ліквідуються всі негативні явища, що відбуваються в ди фузійних апаратах (пробкування стружки, неможливість завантаження апарата, труднощі в дотриманні температурного режиму, падіння рН середовища, розвиток мікроорганізмів. використання антисептиків, тощо). По-третє зменшується метало- та енергоємність обладнання для вилучення цукрози. Почетверте- одержання більш якісних показників соків за рахунок зменшення тривалості процесу, та втрат цукрози внаслідок мікробіологічних процесів дає можливість підвищити вихід товарного цукру, по-п'яте, значно зменшуються витрати тепла на сушіння жому, оскільки висолоджена мезга має значно менші розміри, ніж стружка і після декантерів вона має вміст сухих речовин. 40-42% Спосіб здійснюється таким чином. Сокостружкова суміш після термічної обробки соком в ошпарювачі подається на шнекове сито, де відділяється сік, а стружку спрямовують на терочні машини для подрібнення. Після подрібнення від мезги відділяється сік, а мезга поступає в мішалку, куди подається промивний сік з другого ступеню відділення соку. Суміш поступає на горизонтальну шнекову центрифугу, де під дією відцентрової сили відділяється сік з розірваних клітин, а мезга виводиться шнеком із центрифуги. Отриманий сік разом з соком, відділеним попередньо від мезги, підігрівається і поступає на теплову обробку стружки в ошпарювачі і потім виводиться у виробництво, а мезга поступає в мішалку, куди подається живильна вода, що містить сульфат алюмінію. Суміш поступає на послідуючу ступінь відділення соку в горизонтальну шнекову центрифугу. Кількість ступенів промивання 2-3. Відділений сік останнього ступеню поступає в мішалку перед попереднім ступенем центрифугування, а мезга поступає на висушування і брикетування. Таким чином, в залежності від кількості ступенів промивання (2...3), живильна вода поступає в мішалку перед останнім ступенем центрифугування. Приклади здійснення способу. Приклад 1. Ошпарену стружку в кількості 500г подрібнювали до мезги, проводили відділення соку, після чого Таблиця Кількість ступенів Вміст цукрози в № промивання по порядку жомі бурякової мезги Чистотасоку Висновки Недостатня кількістьступеней промиваннявеликий вміст цукрози в 1 1 3,5 88,7 жомі, недоцільно з точки зору втрат цукрози 2 2 0,45 88,4 Достатня чистота соку при нормативних параметрах вмісту 3 3 0,3 87,5 цукрози в жомі Недоцільне подальше обезцукрення 4 4 0,2 86,0 буряковоїмезги з точки зорупогіршення чистоти соку проводили 1 ступінь промивання мезги і її центрифугування. Визначали вміст цукрози в мезгі (жомі). Промивний сік, що одержали при центрифугуванні мезги змішували з відділеним соком від мезги після подрібнення; підігрівали і ошпарювали стружку. В одержаному дифузійному соці визначали чистоту соку. При цьому чистота соку складала 88,7%, а вміст цукрози в мезгі (жомі) 3,5%. Результати всіх прикладів наведені в таблиці. З таблиці видно, що оптимальним варіантом вилучення цукрози з мезги буде промивання її ву 2...3 ступені у горизонтальних шнекових центрифуга х. При цьому досягається оптимальне значення вмісту цукрози в жомі та достатньо високе значення чистоти дифузійного соку. Технічний результат полягає в наступному. Спосіб призводить до одержання соків високої чистоти за рахунок зменшення тривалості процесу вилучення та втрат цукрози при цьому.