Похідні 2-піперазин-1-іл-4н-1,3-бензотіазин-4-ону та їх застосування для лікування інфекцій у ссавців

Реферат: Даний винахід стосується похідних 2-піперазин-1-іл-4H-1,3-бензотіазин-4-ону та їх застосування для лікування інфекцій у ссавців, викликаних бактеріями, зокрема таких захворювань, як туберкульоз (ТБ), виразка Бурулі та проказа, які виникають у результаті інфікування близькоспорідненими мікобактеріями. R1 N S R3 N (R4)n N R2 O UA 109557 C2 (12) UA 109557 C2 UA 109557 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ Даний винахід відноситься до нових похідних 2-піперазин-1-іл-4Н-1,3-бензотіазин-4-ону та до їх застосування для терапевтичного та/або профілактичного лікування інфекційних захворювань у ссавців, викликаних бактеріями, зокрема таких захворювань, як туберкульоз (ТБ), виразка Бурулі та проказа, які виникають у результаті інфікування близькоспорідненими мікобактеріями. РІВЕНЬ ТЕХНІКИ Мікобактерії протягом мільйонів років наносять велику шкоду людству, викликаючи небезпечні захворювання, такі як туберкульоз (ТБ), проказа та виразка Бурулі. З точки зору шкоди та смертності ТБ безперечно є найбільш суттєвою та небезпечною загрозою здоров'ю людини, почасти внаслідок все більш розповсюдженої первинної резистентності до існуючих лікарських засобів. Таким чином, існує зростаюча потреба у нових сполуках з новим способом дії (Balganesh, T.S., P.M. Alzari, and S.T. Cole. Trends Pharmacol Sci, 2008. 29(11): p. 576-81), які також можуть знаходити застосування для лікування інших захворювань, що викликаються мікобактеріями. Проказа майже зникла з числа захворювань, що представляють загрозу для суспільної охорони здоров'я (Britton, W.J. and D.N. Lockwood. Lancet, 2004. 363(9416): p. 120919) завдяки заходам, проведеним Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я, однак зростаючу занепокоєність викликає нове захворювання - виразка Бурулі (Demangel, C., T.P. Stinear, and S.T. Cole. Nat Rev Microbiol, 2009. 7(1): p. 50-60). За останні двадцять років лікарсько-резистентний туберкульоз прийняв страшні нові масштаби. У 1990 роках предметом занепокоєння була форма, що має множинну лікарську резистентність (МЛР), коли Mycobacterium tuberculosis набула резистентності до основних лікарських засобів першої лінії, ізоніазиду та рифампіцину. За оцінками, у світі нараховується 500000 випадків захворювання МЛР-ТБ, ~70000 з яких виникли у Європі (Zignol, M. et al. J Infect Dis, 2006. 194: 479-485; Fears, R., S. Kaufmann, V. Ter Meulen & A. Zumla. Tuberculosis (Edinb) 2010. 90: 182-187). За останнє десятиліття МЛР-штами M. tuberculosis набули додаткових резистентних мутацій до лікарських засобів другої лінії та стали викликати захворювання з широкою лікарською стійкістю (ШЛС). Окрім ізоніазиду та рифампіцину ШЛС-штами M. tuberculosis також є резистентними до фторхінолонів та аміноглікозидів, що вводять ін'єкцією (Jassal, M. & W. R. Bishai. Lancet Infect Dis 2009. 9: 19-30). Більше ніж у 50 країнах повідомляється про випадки ШЛС-ТБ, що підкреслює необхідність та важливість пошуку нових лікарських засобів для лікування як чутливого до дії лікарських засобів, так і лікарсько-резистентного ТБ. Окрім нового механізму дії інші бажані ознаки нового лікарського засобу проти ТБ включають високу активність, за рахунок якої можна знижувати тривалість курсу лікування; високу специфічність для попередження небажаних побічних ефектів, включаючи порушення флори кишечнику, та пероральне введення. 2-амінозаміщені 1,3-бензотіазин-4-они можна застосовувати як лікарські засоби для лікування захворювань, викликаних мікобактеріями, у людей та ссавців. До даного моменту найбільш активна доступна сполука представляла собою 2-[(2S)-2-метил-1,4-діокса-8азаспіро[4.5]дец-8-ил]-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (BTZ043) (V. Makarov et al. Science, 2009, 324, 801; M.R. Pasca, et al. Antimicrob. Agents Chemother., 2010, 54, 1616). Конкретні 2-амінозаміщені 1,3-бензотіазин-4-они описані, наприклад, у WO 2007/134625 та WO 2009/010163. З урахуванням зазначеного рівня техніки вкрай бажаним є одержання нових 2піперазинзаміщених 1,3-бензотіазин-4-онів, які не тільки мають високу активність у відношенні мікобактерій, але також проявляють покращені властивості як лікарські препарати у порівнянні з 1,3-бензотіазин-4-онами, описаними раніше. У даному винаході описане нове покоління 1,3бензотіазин-4-онів, що мають активність у відношенні мікобактерій, як нових лікарських засобів проти ТБ, у яких амінозамісники у положенні 2 представляють собою N-заміщені піперазини. КОРОТКИЙ ОПИС ВИНАХОДУ Даний винахід відноситься до сполуки формули (1) 1 UA 109557 C2 R1 N S R3 N (R4)n N R2 O 5 (1) де 1 4 4 5 6 R являє собою NO2, NH2, NHOR , COOR , CONR R або CHO; 2 5 6 4 5 6 R являє собою галоген, SO2NR R , нижчий алкокси, COOR , CONR R , CHO, OCF3 або моно-, ди- або трифторметил; 3 R являє собою насичений або ненасичений галогенований або негалогенований лінійний, розгалужений або циклічний алкіл, що містить 3-12 атомів вуглецю, у якому одна або дві 4 метиленові групи, у випадку, якщо вони присутні, можливо заміщені на O, S або NR , або X 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Y Z Q де Х являє собою насичений або ненасичений лінійний або розгалужений аліфатичний радикал, що містить 1-6 атомів вуглецю; 4 Y являє собою О, S або NR ; Z являє собою прямий зв'язок, лінійний або розгалужений аліфатичний радикал, що містить 1-3 атоми вуглецю; Q являє собою феніл, нафтил, піридил, хіноліл, піразиніл, піримідил, піразоліл, триазиніл, імідазоліл, фураніл або тієніл, де від одного до трьох атомів водню можливо заміщені на групу 7 R; 4 R являє собою Н або С1-3 алкіл; n=0, 1, 2, 3 або 4; 5 6 5 R та R незалежно один від іншого вибрані з Н, С1-4 алкілу, ОС1-4 алкілу, галогену, COOR , 6 7 CONR R , OCF3, CF3 або CN; 7 група R являє собою галоген, насичений або ненасичений лінійний або розгалужений 5 6 4 аліфатичний радикал, що містить 1-3 атоми вуглецю, SO2NR R , нижчий алкокси, COOR , 5 6 CONR R , CHO, OCF3, моно-, ди- або трифторметил або феніл, та/або її фармацевтично прийнятної солі. Також запропонована фармацевтична композиція, що містить сполуку формули (1) згідно з даним винаходом та/або її фармацевтично прийнятну сіль. Також запропонована сполука формули (1) та/або її фармацевтично прийнятні солі для застосування для терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювання. Крім того, запропонована фармацевтична композиція, що містить сполуку формули (1) та/або її фармацевтично прийнятні солі, для застосування для терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювання. У винаході додатково запропонований спосіб терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювання, викликаного мікробною інфекцією, у пацієнта, який цього потребує, що включає введення терапевтично ефективної кількості сполуки або фармацевтичної композиції. Крім того, запропонований спосіб пригнічення мікробної інфекції, що включає введення терапевтично ефективної кількості сполуки або фармацевтичної композиції. ОПИС КРЕСЛЕНЬ На Фігурі 1 приведена діаграма та статистичні результати, що відображують зниження вмісту КУО у легенях та селезінці під дією сполук 2 та 8 у порівнянні зі способом лікування із застосуванням BTZ043 на моделі мишей з хронічним ТБ. D0, рівень КУО на початку лікування; NT, тварини, що не піддавалися лікуванню, на день 28; INH відповідає ізоніазиду; 43=BTZ043; 169=PBTZ169 відповідає сполуці 2; 134=PBTZ134, відповідає сполуці 8. ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС ВИНАХОДУ Одним з недоліків описаних раніше 2-амінозаміщених похідних 1,3-бензотіазин-4-ону була їх низька розчинність у воді, яка обмежувала їх всмоктування у шлунку та кишечнику. Робилась множина спроб збільшення розчинності зазначених сполук у воді, наприклад, шляхом додавання гідрофільного фрагменту у похідні 1,3-бензотіазин-4-ону, але зазначені сполуки мали дуже низьку активність у відношенні мікобактерій. Таким чином, з одного боку переваги мають сполуки з більш високою розчинністю у воді, що містять гідрофільний фрагмент, але з другого боку зазначена сполука повинна зберігати 2 UA 109557 C2 5 ліпофільність, що забезпечує проходження через стінки клітин мікобактерій, що мають підвищену гідрофобність. Ці проблеми вирішені у даному винаході за рахунок забезпечення сполук, у яких невеликий гідрофільний фрагмент (піперазин) "прихований" між двома великими ліпофільними фрагментами, один з яких являє собою 1,3-бензотіазин-4-он. ліпофільний фрагмент Згідно з першим аспектом у даному винаході запропоновані сполуки формули 1 R1 N S R3 N (R4)n N R2 O 10 15 (1) де 1 4 4 5 6 R являє собою NO2, NH2, NHOR , COOR , CONR R або CHO; 2 5 6 4 5 6 R являє собою галоген, SO2NR R , нижчий алкокси, COOR , CONR R , CHO, OCF3 або моно-, ди- або трифторметил; 3 R являє собою насичений або ненасичений галогенований або негалогенований лінійний, розгалужений або циклічний алкіл, що містить 3-12 атомів вуглецю, у якому одна або дві 4 метиленові групи, у випадку, якщо вони присутні, можливо заміщені на О, S або NR , або X 20 25 30 35 40 Y Z Q де Х являє собою насичений або ненасичений лінійний або розгалужений аліфатичний радикал, що містить 1-6 атомів вуглецю; 4 Y являє собою О, S або NR ; Z являє собою прямий зв'язок, лінійний або розгалужений аліфатичний радикал, що містить 1-3 атоми вуглецю; Q являє собою феніл, нафтил, піридил, хіноліл, піразиніл, піримідил, піразоліл, триазиніл, імідазоліл, фураніл або тієніл, де від одного до трьох атомів водню можливо заміщені на групу 7 R; 4 R являє собою Н або С1-3 алкіл; n=0, 1, 2, 3 або 4; 5 6 5 R та R незалежно один від іншого вибрані з Н, С1-4 алкілу, ОС1-4 алкілу, галогену, COOR , 6 7 CONR R , OCF3, CF3 або CN; 7 група R являє собою галоген, насичений або ненасичений лінійний або розгалужений 5 6 4 аліфатичний радикал, що містить 1-3 атоми вуглецю, SO2NR R , нижчий алкокси, COOR , 5 6 CONR R , CHO, OCF3, моно-, ди- або трифторметил або феніл, та/або їх фармацевтично прийнятні солі. Термін "містити" або "що містить" в цілому використовується в значенні включати/що включає, тобто допускають наявність однієї або більше ознак або компонентів. Крім того, термін "що містить" також охоплює термін "що складається". Використовувані у даному описі та формулі винаходу форми однини включають посилання на множину об'єктів, якщо у контексті явно не зазначено інше. Використовуваний у даному описі термін "щонайменше один" означає "один або більше". У кращому варіанті реалізації винахід відноситься до сполук формули (1), вибраних з групи, що складається з 3 2-(4-R -піперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 3 UA 109557 C2 3 5 10 15 20 25 30 35 40 45 2 2-(4-R -піперазин-1-іл)-8-нітро-6-R -4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 3 1 2-(4-R -піперазин-1-іл)-8-R -6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 1 2-[4-(циклогексилметил)піперазин-1-іл]-8-R -6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 2 2-[4-(циклогексилметил)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-R -4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 2-{4-[2-(4-галогенфенокси)етил]піперазин-1-іл}-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин4-ону, 2-{4-[2-(3-галогенфенокси)етил]піперазин-1-іл}-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин4-ону, 2-{4-[3-(4-галогенфенокси)пропіл]піперазин-1-іл}-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3бензотіазин-4-ону, 2-{4-[3-(3-галогенфенокси)пропіл]піперазин-1-іл}-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3бензотіазин-4-ону, 2-(4-{2-[(4-галогенбензил)окси]етил}піперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3бензотіазин-4-ону, 1 2 3 де R , R та R приймають приведені вище значення. Більш конкретно, даний винахід відноситься щонайменше до однієї сполуки, вибраної з групи, що складається з 2-(4-гексилпіперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 2-(4-гептилпіперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 2-[4-(циклогексилметил)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 2-[4-(2-циклогексилетил)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 2-(4-бутилпіперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 2-[4-(3-метилбутил)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 2-[4-(2-метилбутил)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 2-[4-(2-етоксиетил)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 2-{4-[2-(бензилокси)етил]піперазин-1-іл}-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин-4-ону, 2-{4-[3-(4-фторфенокси)пропіл]піперазин-1-іл}-8-нітро-6-(трифторметил)-4H-1,3-бензотіазин4-ону. Крім того, даний винахід відноситься до фармацевтично прийнятних солей сполук формули (1), наприклад, до гідрохлориду, сульфату, ацетату, трифторацетату, малеату, фумарату тощо. Сполуки формули (1) можна синтезувати за допомогою будь-якого з наступних способів, описаних у рівні техніки. Зазначені способи включають: 1) взаємодію тіоціанатних солей з 2-хлорбензилхлорангідридом та наступну обробку реакційної маси відповідним аміном (див., наприклад, Coll. Czech. Chem. Commun., 1982, 47, 3268-3282; Coll. Czech. Chem. Commun., 1983, 48, 3315-3328; Coll. Czech. Chem. Commun., 1983, 48, 3427-3432); 2) реакцію конденсації 3,4-дизаміщених 6-меркаптобензойних кислот з підходящим ціанамідом (див. патент США №3522247); 3) конверсію 2-галоген-4Н-1,3-бензотіазин-4-ону із застосуванням відповідного аміну (див. патент США №3470168); 4) два способи одержання 2-амінозаміщених 1,3-бензотіазин-4-онів, описані у міжнародних заявках WO 2007/134625 та WO 2009/010163, які розкривають наступні процеси: 5) спосіб, приведений у міжнародній заявці WO 2009/01063: 4 UA 109557 C2 R1 R1 Cl R2 S KSC(S)OAlk CONH2 OAlk N R2 O R1 HNR3R4 S NR3R4 N R2 O 5 10 15 20 25 30 35 40 6) нещодавно відкритий ефективний спосіб одержання похідних 2-аміно-1,3-бензотіазин-4ону, який включає початковий синтез 2-алкілмеркапто-4Н-1,3-бензотіазин-4-ону та наступну конденсацію з відповідною похідною піперазину Всі шість способів, описаних вище, можна використовувати для синтезу сполук формули (1). Переважно використовують спосіб №6. Сполуки формули (1) можна легко перетворювати у водорозчинні фармацевтично прийнятні солі, наприклад, у гідрохлорид, сульфат або ацетат, шляхом обробки відповідною кислотою у відповідному розчиннику, відомому у даній галузі техніки. Потенційну мутагенність вибраних сполук формули (1) згідно з даним винаходом досліджували за допомогою SOS-хромотесту (P. Quillardet, O. Huisman, R. D'Ari, M. Hofnung, Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 1982, 79, 5971-5), та було показано, що сполуки не викликають мутагенез при вмісті 25-50 мкг у краплі та дають негативний результат у концентрації 5 мкг/мл у тесті Еймса з використанням штамів ТА98, ТА100 та ТА1535 Salmonella typhimurium (D.M. Maron and B.N. Ames, Mutation Res., 1983, 113, 173-215). Основною мішенню BTZ043 у мікобактеріях є незамінний фермент декапренілфосфорил-βD-рибози 2’-епімераза та резистентні до BTZ "стволи", отримані у результаті міссенс-мутацій відповідного гену dprE1. Перехресну резистентність до вибраних сполук формули (1) спостерігали при дослідженні чутливості резистентних до BTZ мутантів Mycobacterium smegmatis або Mycobacterium bovis БЦЖ (Makarov, V. et al. Science 2009. 324: 801-804) до зазначених сполук, і, таким чином, підтвердили, що 2-піперазинзаміщені 1,3-бензотіазин-4-они мають одну мішень з 1,3-бензотіазин-4-онами. Другим механізмом резистентності до BTZ043, який був описаний для Mycobacterium smegmatis, було надлишкове вироблення нітроредуктази NfnB (Manina, G., et al. Mol Microbiol 2010. epub 2010/07/14). При дослідженні чутливості мутанта MN39 з надлишковим виробленням NfnB до вибраних 2-піперазинзаміщених 1,3-бензотіазин-4-онів було показано, що значення MIC є подібним із значенням, отриманим при дослідженні вихідного штаму дикого типу. На противагу цьому, для MN39 спостерігали 6-разове збільшення MIC BTZ043. Цей результат дозволяє припустити, що піперазинзаміщені 1,3-бензотіазин-4-они можуть бути у меншому ступені схильні до нітровідновлення, викликаного небажаними джерелами, у порівнянні з похідними 1,3бензотіазин-4-ону. Для порівняння відносної цитотоксичності вибраних піперазинзаміщених 1,3-бензотіазин-4онів та BTZ043 визначали значення IC90 із застосуванням двох різних клітинних ліній людини. Обидві серії сполук мали значення IC90 у діапазоні 12,5-100 мкг/мл у відношенні клітинної лінії пневмоцитів А549, визначене за допомогою дослідження відновлення резазурину. Значення IC90 у відношенні клітинної лінії гепатоми людини Huh7, визначене за допомогою цього ж способу, знаходилося у діапазоні 6,25-12,5 мкг/мл. Згідно з другим аспектом винаходу сполуки формули (1) та/або їх фармацевтично прийнятні солі підходять для терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювання, зокрема 5 UA 109557 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 для терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювання, викликаного мікробною інфекцією, більш конкретно для терапевтичного та/або профілактичного лікування туберкульозу та інших інфекцій, викликаних мікобактеріями, або навіть інших інфекцій, викликаних актинобактеріями, таких як дифтерія, у людини та тварин. Автори даного винаходу неочікувано виявили, що окремі сполуки згідно з даним винаходом мають терапевтичну активність у моделі хронічного ТБ у мишей, визначену за зниженням числа колонієутворюючих одиниць у легенях та селезінці. Активність конкретних сполук перевищувала активність основного засобу проти ТБ, INH, який застосовували як позитивний контроль. Крім того, як показано у прикладі 24, деякі з нових піперазинзаміщених похідних 1,3-бензотіазин-4онів мали значно більш високу активність у цій моделі у порівнянні з 2-аміно-1,3-бензотіазин-4онами, як показано на прикладі BTZ043. Сполуки згідно з даним винаходом є нетоксичними при пероральному введенні у дозах, що становлять до 2000 мг/кг. Сполука добре переносилась тваринами впродовж перших 24 годин після введення. Протягом 7-денного дослідження сполуки (2) та (18) не викликали значних змін загального стану здоров'я та поведінки мишей, також не впливали на рухову та рефлекторну активність, на цикл активності та відпочинку, чищення або споживання їжі. Випадки смерті тварин були відсутні. LD50 для сполук (2) та (18) становить > 2000 мг/кг. У одному з варіантів реалізації сполука згідно з даним винаходом та/або її фармацевтично прийнятні солі підходять для терапевтичного та/або профілактичного лікування захворювання. Переважно, захворювання вибране з групи, що включає туберкульоз, проказу або виразку Бурулі. Як правило, мікробна інфекція викликана бактеріями, що належать до роду Corynebacterium або Nocardia або Mycobacterium. Nocardia asteroides є видом Nocardia, що найбільш часто викликає інфекції у людини, причому більшість випадків інфікування протікає у вигляді опортуністичної інфекції у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Іншими видами, важливими з медичної точки зору, є N. brasiliensis та N. caviae. Найбільш розповсюдженою формою захворювань людини, викликаних Nocardia, є повільно прогресуюча пневмонія. Рід Corynebacterium включає палички бактерій, що викликають дифтерію. Mycobacterium є родом Actinobacteria та утворює власне сімейство Mycobacteriaceae. Рід включає відомі патогени, що викликають серйозні захворювання ссавців, включаючи туберкульоз (Mycobacterium tuberculosis) та проказу (Mycobacterium leprae). Відповідно, другий аспект винаходу відноситься до фармацевтичних композицій, що містять сполуку формули (1) та/або її фармацевтично прийнятні солі. У одному з варіантів реалізації фармацевтична композиція додатково містить фармацевтично прийнятний носій та/або наповнювач. Фармацевтично прийнятні наповнювачі добре відомі у галузі фармацевтики та описані, наприклад, у Remington's Pharmaceutical Sciences, 15th Ed., Mack Publishing Co., New Jersey (1991). Фармацевтичний наповнювач можна вибирати з урахуванням передбачуваного способу введення та загальноприйнятої фармацевтичної практики. Наповнювач повинен бути прийнятним з точки зору нешкідливості для споживача. Використовуваний у даному описі термін "фармацевтично прийнятний носій та/або наповнювач" відноситься, наприклад, до речовин-носіїв, розріджувачів, розчинників, таких як одноатомні спирти, такі як етанол, ізопропанол, та багатоатомні спирти, такі як гліколі, та харчові масла, такі як соєве масло, кокосове масло, оливкове масло, сафлорове масло, хлопкове масло, складні ефіри жирних кислот, такі як етилолеат, ізопропілміристат, до зв'язуючих речовин, ад'ювантів, речовин, що підвищують розчинність, загусників, стабілізаторів, розпушувачів, глідантів, змащуючих агентів, буферних агентів, емульгаторів, зволожувачів, суспендуючих агентів, підсолоджувачів, барвників, смакоароматичних добавок, агентів для нанесення покриття, консервантів, антіоксидантів, агентів, що покращують обробку, модифікаторів та посилювачів доставки лікарських засобів, таких як фосфат кальцію, стеарат магнію, тальк, моносахариди, дисахариди, крохмаль, желатин, целюлоза, метилцелюлоза, карбоксиметилцелюлоза натрію, декстроза, гідроксипропіл-β-циклодекстрин, полівінілпіролідон, низькоплавкі воски та іонообмінні смоли. Згідно з третім аспектом винахід відноситься до способу лікування захворювання, викликаного мікробною інфекцією, що включає введення терапевтично ефективної кількості сполуки формули (1) та/або її фармацевтично прийнятних солей або фармацевтичної композиції пацієнту, який цього потребує. Використовуваний у даному описі термін "терапевтично ефективна кількість" являє собою кількість, ефективну для ослаблення або попередження симптомів. 6 UA 109557 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Термін "пацієнт, який цього потребує" відноситься до пацієнта, який потребує лікування захворювання, викликаного мікробною інфекцією. Згідно з одним з аспектів винаходу "пацієнт, який цього потребує" відноситься до будь-якого пацієнта, який заражений або має ризик зараження мікробною інфекцією. Переважно, "пацієнт, який цього потребує" відноситься до тварини, більш переважно до ссавця, ще більш переважно до людини. "Введення" при використанні згідно з даним винаходом відноситься до взаємодії сполуки формули (1) та/або її фармацевтично прийнятних солей або фармацевтичної композиції, що, як правило, присутні у терапевтично ефективній кількості, та пацієнта, який цього потребує, переважно тварини, більш переважно ссавця, ще більш переважно людини. Сполуки згідно з даним винаходом готують до застосування шляхом одержання розведеного розчину або суспензії у фармацевтично прийнятному водному, органічному або водно-органічному середовищі для місцевого або парентерального введення за допомогою внутрішньовенної, підшкірної або внутрішньом'язової ін'єкції або для інтраназального введення; або отримують у формі таблетки, капсули або водної суспензії разом з традиційними наповнювачами для перорального введення або у формі супозиторіїв. Сполуки згідно з даним винаходом можна вводить окремо або у комбінації з фармацевтично прийнятними носіями за допомогою одного або більше способів, включаючи, але не обмежуючись ними: пероральний (наприклад, у вигляді таблетки, капсули або розчину для прийому всередину), місцевий, крізьслизовий (наприклад, у вигляді спрею для носу або аерозолю для інгаляції), назальний, парентеральний (наприклад, у формі ін'єкції), шлунковокишковий, інтраспінальний, інтраперитонеальний, внутрішньом'язовий, внутрішньовенний, внутрішньоматочний, внутрішньоочний, внутрішньошкірний, внутрішньочерепний, інтратрахеальний, внутрішньовагінальний, інтрацеребровентрикулярний, внутрішньомозковий, підшкірний, офтальмологічний (включаючи інтравітреальний або інтракамеральний), крізьшкірний, ректальний, трансбукальний, епідуральний або під'язичний. Більш конкретно, нові сполуки згідно з даним винаходом можна вводить у вигляді великого числа різних лікарських форм, тобто їх можна об'єднувати з різними фармацевтично прийнятними інертними носіями у формі таблеток, капсул, пастилок, формованих пастилок, льодяників, порошків, спреїв, кремів, бальзамів, супозиторіїв, желе, паст, лосьйонів, мазей, водних суспензій, розчинів, що вводять ін'єкцією, еліксирів, сиропів тощо. Зазначені носії включають тверді розріджувачі або речовини-наповнювачі, стерильні водні середовища та різні нетоксичні органічні розчинники тощо. Крім того, у пероральні фармацевтичні композиції можна вводить підходящі підсолоджувачі та/або смакоароматичні добавки. Крім того, винахід відноситься до сполуки формули (1) та/або її фармацевтично прийнятних солей для застосування у способі лікування або профілактики бактеріальних інфекцій у ссавців. Кращими для застосування у зазначеному способі сполуками формули (1) та/або їх фармацевтично прийнятними солями є конкретні сполуки, перераховані вище. Згідно з додатковим аспектом винахід відноситься до способу пригнічення мікробної інфекції, що включає введення терапевтично ефективної кількості сполуки формули (1) та/або її фармацевтично прийнятних солей або фармацевтичної композиції, що містить сполуку формули (1) та/або її фармацевтично прийнятні солі. Сполуки формули (1) згідно з даним винаходом можна застосовувати у способі пригнічення мікробної інфекції, так як вони мають високу протибактеріальну активність, зокрема, у відношенні мікобактерій, при цьому мінімальні інгібуючі концентрації (MIC) знаходяться у діапазоні ~0,19-15 нг/мл у випадку M. tuberculosis H37Rv. Автори даного винаходу неочікувано виявили, що сполуки згідно з даним винаходом мають високу селективність до мікобактерій та споріднених актинобактерій, що знижує ризик виникнення негативних побічних ефектів. Типові результати, отримані за допомогою способу дослідження відновлення резазурину (J.C. Palomino, A. Martin, M. Camacho, H. Guerra, J. Swings, F. Portaels, Antimicrob. Agents Chemother., 2002, 46, 2720-2), приведені у прикладі 22. Сполуки можна застосовувати у дозуваннях, що становлять 0,001-1000 мг/кг маси тіла. Приклади, приведені далі у експериментальній частині, слугують для ілюстрації винаходу, але не обмежують його. Структури сполук згідно з даним винаходом встановлювали з урахуванням способу синтезу за допомогою елементного аналізу та спектрів ядерного магнітного резонансу та масспектрометрії. ПРИКЛАДИ Хімічні реактиви та розчинники купували у Alfa-Aesar (GB) або у Aldrich Co. (Sigma-Aldrich Company, St-Louis, US). Їх застосовували без додаткового очищення. 7 UA 109557 C2 5 10 Температуру плавлення визначали згідно із процедурою ВР, використовували нескоректовані значення (Electrothermal 9001, GB). Якщо результати аналізу виражені тільки символами елементів, тоді вони входять у межі ±0,3 % від теоретичних значень (Carlo-Erba 5500, Italy). 1 Спектри ЯМР отримували за допомогою Varian Unity Plus 300 (USA). Хімічні зсуви Н ЯМР виражені у ppm відносно ТМС (δ). Мас-спектри отримували на обладнанні Finnigan SSQ-700 (USA) з прямим вводом проби. Проходження реакцій та чистоту сполук контролювали шляхом ТШХ із застосуванням алюмінієвих пластин F254 з Silicagel 60 (Merck Co, Germany). Приклад 1 2-(4-циклогексилпіперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 1) NO2 N S N F3 C 15 20 25 30 35 40 N O Гідроксид натрію (0,9 г; порошок) розчиняли у 10 мл ДМСО та 2,1 мл дисульфіду вуглецю додавали при температурі, що становить 10-15 °C. 3,0 г 2-хлор-3-нітро-5трифторметилбензаміду додавали у розчин невеликими частинами при температурі, що становить 10 °C. Через 15 хвилин додавали 0,7 мл MeI при температурі, що становить 10-20 °C. Реакційну суміш залишали на 30 хвилин для проходження реакції, після чого додавали 100 мл води. Отриману жовту тверду речовину, 2-метилтіо-8-нітро-6-трифторметил-4Н-1,3-бензотіазин4-он, відділяли шляхом фільтрування. Вихід: 47 % Тпл: 200-203 °C (етилацетат) + МС (m/z): 322 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,95 та 8,81 (два 1Н, два s, 2СН), 2,73 (3H, s, СН3) ppm Аналіз C10H5F3N2O3S2: Розрахунок: C, 37,28; H, 1,56; N, 8,69; S, 19,90 Експеримент: C, 37,21; H, 1,54; N, 8,64; S, 20,03 Суспензію 3,0 г 2-метилтіо-8-нітро-6-трифторметил-4Н-1,3-бензотіазин-4-ону у 15 мл етанолу обробляли 1,5 г 4-циклогексилпіперазину при кімнатній температурі. Реакційну суміш нагрівали до 50-60 °C впродовж 20 хвилин. Після охолодження додавали 100 мл води. Отриману світло-жовту тверду речовину, 2-(4-циклогексилпіперазин-1-іл)-8-нітро-6(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он, виділяли шляхом фільтрування. Вихід: 74 % Тпл: 189-191 °C (етанол) + МС (m/z): 442 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,87 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,89 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,66 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,32 (1H, шир. m, 1CH), 1,79, 1,58 та 1,20 (10H, 3 шир. m, C5H10) ppm Аналіз C19H21F3N4O3S: Розрахунок: C, 51,58; H, 4,78; N, 12,66 Експеримент: C, 51,56; H, 4,72; N, 12,81 Приклад 2 2-[4-(циклогексилметил)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 2) NO2 N S N N F3 C O 8 UA 109557 C2 5 10 Сполуку 2 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-(циклогексилметил)піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 71 % Тпл: 184-186 °C (етанол) + МС (m/z): 456 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,86 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,91 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,51 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,13 (2H, d, CH2), 1,53 (1H, шир. m, 1CH), 1,70, 1,20 та 0,85 (10H, 3 шир. m, C5H10) ppm Аналіз C20H23F3N4O3S: Розрахунок: C, 52,62; H, 5,08; N, 12,27 Експеримент: C, 52,60; H, 5,01; N, 12,34 Приклад 3 2-(4-бутилпіперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 3) NO2 N S 20 25 N N F3 C 15 CH3 O Сполуку 3 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-бутилпіперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 69 % Тпл: 119-120 °C (н-гексан) + МС (m/z): 416 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,90 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,51 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,32 (2H, t, CH2), 1,46 та 1,33 (4H, 2 m, 2CH2), 0,91 (3H, t, CH3) ppm Аналіз C17H19F3N4O3S: Розрахунок: C, 49,03; H, 4,60; N, 13,45 Експеримент: C, 48,94; H, 4,67; N, 13,38 Приклад 4 2-(4-ізобутилпіперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 4) NO2 N S N CH3 CH3 N F3 C O 30 35 40 Сполуку 4 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-ізобутилпіперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 77 % Тпл: 150-153 °C (етанол) + МС (m/z): 416 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,90 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,50 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,11 (2H, d, CH2), 1,79 (1H, m, CH), 0,88 (6H, d, 2CH3) ppm Аналіз C17H19F3N4O3S: Розрахунок: C, 49,03; H, 4,60; N, 13,45 Експеримент: C, 49,12; H, 4,63; N, 13,43 Приклад 5 2-(4-втор-бутилпіперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 5) 9 UA 109557 C2 CH3 NO2 CH3 N S N N F3 C O 5 10 15 Сполуку 5 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-втор-бутилпіперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 62 % Тпл: 127-128 °C (етанол) + МС (m/z): 416 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,90 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,67 (H, шир. s, CH), 2,50 (4H, шир. s, N(CH2)2), 1,41 (2H, d m, CH2), 0,85 (6H, m, 2CH3) ppm Аналіз C17H19F3N4O3S: Розрахунок: C, 49,03; H, 4,60; N, 13,45 Експеримент: C, 49,10; H, 4,51; N, 13,37 Приклад 6 2-[4-(2-циклогексилетил)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 6) NO2 N S N F3 C 20 25 30 N O Сполуку 6 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-(2-циклогексилетил)піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 62 % Тпл: 175-177 °C (етанол) + МС (m/z): 470 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,86 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,91 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,51 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,36 (2H, t, CH2), 1,70-0,85 (13H, 4 шир. m, CH2-CH(C5H10)) ppm Аналіз C21H25F3N4O3S: Розрахунок: C, 53,61; H, 5,36; N, 11,91 Експеримент: C, 53,52; H, 5,43; N, 11,81 Приклад 7 2-[4-(1-метилбутил)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 7) CH3 NO2 N S CH3 N N F3 C O Сполуку 7 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-(1-метилбутил)піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. 10 UA 109557 C2 5 10 Вихід: 55 % Тпл: 132-133 °C (етанол) + МС (m/z): 471 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,85 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,65 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,54 (H, шир. s, CH), 1,47 та 1,32 (4H, 2 m, 2CH2), 0,84 (6H, m, 2CH3) ppm Аналіз C18H21F3N4O3S: Розрахунок: C, 50,23; H, 4,92; N, 13,02 Експеримент: C, 50,21; H, 5,06; N, 13,13 Приклад 8 2-(4-гептилпіперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 8) NO2 S 20 25 N N F3 C 15 O Сполуку 8 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-гептилпіперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 68 % Тпл: 125-127 °C (етанол) + МС (m/z): 458 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,90 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,52 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,33 (3H, t, CH), 1,43 (2H, шир. m, CH2), 1,28 (8H, шир. m, 4CH2), 0,86 (3H, t, CH3) ppm Аналіз C20H25F3N4O3S: Розрахунок: C, 50,23; H, 4,92; N, 13,02 Експеримент: C, 50,21; H, 5,06; N, 13,13 Приклад 9 8-нітро-2-[4-(піридин-4-ілметил)піперазин-1-іл]-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 9) NO2 N S F3 C 30 35 40 CH3 N N N N O Сполуку 9 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-(піридин-4-ілметил)піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 64 % Тпл: 200-202 °C (етанол) + МС (m/z): 451 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 8,52 (2H, d, N(CH) 2), 7,37 (2H, d, 2CH), 3,95 (4H, шир. s, N(CH2)2), 3,63 (2H, s, CH2), 2,58 (4H, шир. s, N(CH2)2) ppm Аналіз C19H16F3N5O3S: Розрахунок: C, 50,55; H, 3,57; N, 15,51 Експеримент: C, 50,58; H, 3,56; N, 15,43 Приклад 10 8-нітро-2-[4-(4-феноксибутил)піперазин-1-іл]-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 10) 11 UA 109557 C2 NO2 N S 10 15 N N F3 C 5 O O Сполуку 10 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-(4-феноксибутил)піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді світложовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 44 % Тпл: 256-258 °C (етанол) + МС (m/z): 508 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,91 та 8,80 (два 1Н, два s, 2СН), 7,29 (2H, t, 2CH), 6,93 (3H, d, 3CH), 4,03 (2H, t, OCH2), 3,65 (2H, d, 2CH), 3,19 (4H, шир. m, N(CH 2)2), 1,94 та 1,79 (4H, 2 шир. m, 2CH2) ppm Аналіз C23H23F3N4O4S: Розрахунок: C, 54,32; H, 4,56; N, 11,02 Експеримент: C, 54,36; H, 4,67; N, 11,07 Приклад 11 2-[4-(3-метоксипропіл)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 11) NO2 N S OCH3 N N F3 C O 20 25 30 Сполуку 11 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-(3-метоксипропіл)піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді світложовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 37 % Тпл: 133-134 °C (суміш н-гексану та етилацетату) + МС (m/z): 432 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,85 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 3,41 (2H, d, OCH2), 3,20 (3H, s, CH3), 2,55 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,34 (2H, t, NCH2), 1,68 (2H, m, CH2) ppm Аналіз C17H19F3N4O4S: Розрахунок: C, 47,22; H, 4,43; N, 12,96 Експеримент: C, 47,19; H, 4,54; N, 13,08 Приклад 12 8-нітро-2-(4-пентилпіперазин-1-іл)-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 12) NO2 N S F3 C 35 40 CH3 N N O Сполуку 12 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-пентилпіперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді світло-жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 71 % Тпл: 133-134 °C (етанол) + МС (m/z): 430 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,90 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,51 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,32 (2H, t, CH2), 1,48 (2H, m, CH2), 1,26 (4H, m, 2CH2), 0,88 (3H, t, CH3) ppm Аналіз C18H21F3N4O3S: 12 UA 109557 C2 5 Розрахунок: C, 50,23; H, 4,92; N, 13,02 Експеримент: C, 50,29; H, 4,85; N, 13,10 Приклад 13 2-[4-(1-етилпропіл)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 13) CH3 NO2 N S CH3 N N F3 C O 10 15 20 Сполуку 13 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-(1-етилпропіл)піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 79 % Тпл: 152-153 °C (етанол) + МС (m/z): 430 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,90 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,62 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,23 (H, q, CH), 1,47 (4H, d q, 2CH2), 1,26 (4H, m, 2CH2), 0,90 (6H, t, 2CH3) ppm Аналіз C18H21F3N4O3S: Розрахунок: C, 50,23; H, 4,92; N, 13,02 Експеримент: C, 50,14; H, 5,03; N, 12,92 Приклад 14 2-[4-(3-циклогексилпропіл)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 14) NO2 N S N N F3 C O 25 30 35 Сполуку 14 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-(3-циклогексилпропіл)піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 63 % Тпл: 145-147 °C (н-гексан) + МС (m/z): 484 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,90 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,62 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,23 (2H, t, CH2), 1,56, 1,49, 1,20 та 0,87 (15H, 4 m, CH2CH2CH(CH2)5) ppm Аналіз C22H27F3N4O3S: Розрахунок: C, 54,53; H, 5,62; N, 11,56 Експеримент: C, 54,48; H, 5,53; N, 11,71 Приклад 15 2-[4-(1-адамантил)піперазин-1-іл]-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 15) NO2 N S N N F3 C O 13 UA 109557 C2 5 10 Сполуку 15 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-(1-адамантил)піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 77 % Тпл: 236-238 °C (етанол) + МС (m/z): 494 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,90 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,74 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,08 (3H, m, 3CH), 1,63 (12H, шир. m, 6CH2) ppm Аналіз C23H25F3N4O3S: Розрахунок: C, 55,86; H, 5,10; N, 11,53 Експеримент: C, 55,78; H, 5,17; N, 11,52 Приклад 16 2-{4-[2-(бензилокси)етил]піперазин-1-іл}-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 16) NO2 S 20 25 30 N N F3 C 15 O N O Сполуку 16 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-[2-(бензилокси)етил]піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 64 % Тпл: 117-119 °C (етанол) + МС (m/z): 494 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 7,33 (5H, m, C 6H5), 4,49 (2H, s, OCH2), 3,85 (4H, шир. s, N(CH2)2), 3,60 (2H, t, CH2O), 3,41 (2H, d, OCH2), 3,20 (3H, s, CH3), 2,55 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,49 (2H, t, NCH2) ppm Аналіз C22H21F3N4O4S: Розрахунок: C, 53,44; H, 4,28; N, 11,33 Експеримент: C, 53,30; H, 4,11; N, 11,39 Приклад 17 2-(4-{3-[2-(4-фторфеніл)-1,3-діоксолан-2-іл]пропіл}піперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 17) F NO2 N S N O O N F3 C O 35 40 Сполуку 17 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-{3-[2-(4-фторфеніл)-1,3-діоксолан-2-іл]пропіл}піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 71 % Тпл: 152-154 °C (етанол) + МС (m/z): 568 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 7,45 (2H, m, 2CH), 7,19 (2H, t, 2CH), 4,01 та 3,66 (4H, 2 m, OCH2CH2O), 3,91 (1H, d, CH), 3,85 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,55 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,42 (3H, t, CH2), 1,82 (1H, d, CH), 1,42 (2H, шир. m, CH2) ppm Аналіз C24H25F4N4O5S: Розрахунок: C, 52,81; H, 4,25; N, 9,85 Експеримент: C, 52,93; H, 4,24; N, 9,84 14 UA 109557 C2 Приклад 18 2-{4-[3-(4-фторфенокси)пропіл]піперазин-1-іл}-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин4-он (сполука 18) F NO2 N S O N N F3 C O 5 10 15 Сполуку 18 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-[3-(4-фторфенокси)пропіл]піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 37 % Тпл: 165-167 °C (етанол) + МС (m/z): 512 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 7,11 (2H, t, 2CH), 6,94 (2H, m, 2CH), 4,12 (2H, t, OCH2), 3,85 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,52 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,48 (2H, m, CH2), 1,83 (2H, q, CH2) ppm Аналіз C22H20F4N4O4S: Розрахунок: C, 51,56; H, 3,93; N, 10,93 Експеримент: C, 51,67; H, 4,02; N, 10,88 Приклад 19 2-(4-пропілпіперазин-1-іл)-8-нітро-6-(трифторметил)-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 19) NO2 CH3 N S N N F3 C O 20 25 30 Сполуку 19 отримували за допомогою способу, аналогічного приведеному у Прикладі 1, із застосуванням 4-пропілпіперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 69 % Тпл: 130-132 °C (етанол) + МС (m/z): 402 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,85 та 8,76 (два 1Н, два s, 2СН), 3,90 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,51 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,32 (2H, t, CH2), 1,48 (2H, m, CH2), 0,90 (3H, t, CH3) ppm Аналіз C16H13F3N4O3S: Розрахунок: C, 47,76; H, 4,26; N, 13,92 Експеримент: C, 47,81; H, 4,20; N, 13,87 Приклад 20 6-хлор-2-{4-[3-(4-фторфенокси)пропіл]піперазин-1-іл}-8-нітро-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 20) F NO2 N S O N N Cl O 35 Гідроксид натрію (1,0 г; порошок) розчиняли у 10 мл ДМСО та 2,4 мл дисульфіду вуглецю додавали при температурі, що становить 10-15 °C. У розчин додавали 3,0 г 2,5-дихлор-3 15 UA 109557 C2 5 10 15 20 25 нітробензаміду невеликими частинами при температурі, що становить 10 °C. Через 15 хвилин додавали 0,9 мл MeI при температурі, що становить 10-20 °C. Реакційну суміш залишали на 30 хвилин для проходження реакції, а потім додавали 100 мл води. Отриману жовту тверду речовину, 6-хлор-2-метилтіо-8-нітрометил-4Н-1,3-бензотіазин-4-он, відділяли шляхом фільтрування. Вихід: 47 % Тпл: 200-203 °C (етилацетат) + МС (m/z): 322 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,54 та 8,40 (два 1Н, два s, 2СН), 2,71 (3H, s, СН3) ppm Аналіз (C9H5ClN2O3S2): Розрахунок: C, 37,44; H, 1,75; N, 9,79 Експеримент:, 37,40; H, 1,71; N, 9,874 Суспензію 1,5 г 6-хлор-2-метилтіо-8-нітрометил-4Н-1,3-бензотіазин-4-ону у 10 мл етанолу обробляли 0,8 г 4-[3-(4-фторфенокси)пропіл]піперазину при кімнатній температурі. Реакційну суміш нагрівали до 50-60 °C впродовж 20 хвилин. Після охолодження додавали 100 мл води. Отриману світло-жовту тверду речовину, 6-хлор-2-{4-[3-(4-фторфенокси)-пропіл]піперазин-1-іл}8-нітро-4Н-1,3-бензотіазин-4-он, відділяли шляхом фільтрування. Вихід: 68 % Тпл: 192-194 °C (етанол) + МС (m/z): 478 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,64 та 8,53 (два 1Н, два s, 2СН), 7,11 та 6,94 (5H, 2 m, C6H4F), 4,12 (2H, t, OCH2), 3,85 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,55 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,50 (2H, m, CH2), 1,83 (2H, q, CH2) ppm Аналіз C21H20ClFN4O4S: Розрахунок: C, 52,66; H, 4,21; N, 11,70 Експеримент: C, 52,53; H, 4,14; N, 11,69 Приклад 21 6-хлор-2-[4-(3-циклогексилпропіл)піперазин-1-іл]-8-нітро-4Н-1,3-бензотіазин-4-он (сполука 21) NO2 N S N Cl 30 35 40 45 N O Сполуку 21 отримували за допомогою способу, аналогічного описаному у Прикладі 19, із застосуванням 4-(3-циклогексилпропіл)піперазину як аміну, з одержанням сполуки у вигляді жовтої кристалічної твердої речовини. Вихід: 68 % Тпл: 194-195 °C (етанол) + МС (m/z): 450 (М ) 1 H ЯМР (ДМСО-d6): δ 8,64 та 8,53 (два 1Н, два s, 2СН), 3,90 (4H, шир. s, N(CH 2)2), 2,52 (4H, шир. s, N(CH2)2), 2,26 (2H, t, CH2), 1,67, 1,47, 1,19 та 0,85 (15H, 4 m, CH2CH2CH(CH2)5) ppm Аналіз C21H27ClN4O3S: Розрахунок: C, 55,93; H, 6,03; N, 12,42 Експеримент: C, 56,02; H, 6,14; N, 12,49 Приклад 22 Визначення інгібуючої активності сполук згідно з даним винаходом у відношенні мікобактерій in vitro Активність у відношенні M. smegmatis та M. tuberculosis H37Rv визначали за допомогою дослідження відновлення резазурину (MIC99). Спосіб детально описаний у: J.C. Palomino, A. Martin, M. Camacho, H. Guerra, J. Swings, F. Portaels, Antimicrob. Agents Chemother., 2002, 46, 2720-2. Результати представлені у Таблиці 1. 16 UA 109557 C2 Таблиця 1 Інгібуюча активність сполук згідно з даним винаходом у відношенні актинобактерій in vitro – типові значення MIC (нг/мл) Сполука M. tuberculosis H37Rv 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 0,75 ≤0,19 1,5 ≤1,9 0,37 ≤0,19 ≤0,19 ≤0,19 15 1,5 3,75 0,37 0,37 ≤1,9 15 19 37,5 ≤1,9 3,7 ≤1,9 ≤1,9 M. smegmatis ≤170 ≤170 ≤170 ≤1,9 ≤1,9 ≤1,9 ≤1,9 ≤1,9 62 ≤1,9 31 ≤1,9 ≤1,9 ≤1,9 62 31 3,75 ≤1,9 ≤190 ≤1,9 ≤1,9 Corynebacterium glutamicum ATCC13032 НД НД НД 31 62 125 125 125 125 ≤1,9 250 15 ≤1,9 750