Спосіб визначення стабільності генетичного апарату у риб

Спосіб визначення стабільності генетичного апарату у риб, що базується на підрахунку еритроцитів з мікроядрами, одноядерних лейкоцитів з мікроядрами і двоядерних лейкоцитів (в о/оо), який відрізняє ться тим, що поєднує у собі аналіз різних за походженням типів клітин крові, а також різні типи цитогенетичних аномалій: анеуплоїдію, хромосомні аберації - мікроядерний тест, уповільнення процесів цитокінезу - збільшення кількості двоядерних лейкоцитів. (19) (21) u200708535 (22) 25.07.2007 (24) 10.09.2008 (46) 10.09.2008, Бюл.№ 17, 2008 р. (72) ГРИЦИНЯК ІГОР ІВАНОВИЧ, U A, КОВАЛЬОВА ОКС АН А АНАТОЛІЇВНА, UA, ТАРАСЮК СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ, U A (73) ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИ Х Н АУК, U A 3 35150 ком Гімза та висушують. За допомогою бінокулярного мікроскопу при збільшенні в 1000 разів підраховується частота: - еритроцитів з мікроядрами на 1000 еритроцитів у промілях, у %о ; - одноядерних лейкоцитів з мікроядрами у непошкодженій цитоплазмі; - двоядерних лейкоцитів, також у промілях, %°. Всього у кожної рибини цитогенетичні аномалії сумарно підраховують не менше, ніж у 3000 еритроцитів та 1000 лейкоцитів. Щільність еритроцитів на склі не однорідна, тому для більш точної оцінки необхідно розглядати кожну тисячу. Потім визначають середнє значення еритроцитів з мікроядрами на 1000 еритроцитів, одноядерних лейкоцитів з мікроядрами та двоядерних лейкоцитів на 1000 одноядерних лейкоцитів (всі показники розраховуються в %о) для кожної особини та для дослідженої групи риб. Потім порівнюють середнє значення з іншими групами. Статистичне достовірне підвищення цих показників за критерієм Стьюдента (tS) вказує про наявність в оточуючому середовищі генотоксичних факторів, або про схеми схрещувань, які дестабілізують генетичний апарат. Для виявлення контрольного рівня частот зустрічальності цих характеристик (які для кожної породи індивідуальні) потрібне цитогенетичне обстеження не менше 10 особин однієї породи з чистих водойм. Приклад. Виконано цитогенетичний аналіз у мазках крові чотирьох груп риб (Львівська обл. Городоцький р-н, с. В. Любінь), а саме: галіцийський дзеркальний короп (10 особин), любінський лускатий короп (10 особин), любінський рамчастий короп (10 особин) і гібридна популяція, нащадки від схре щувань любінського лускатого коропа і сазана (10 особин). 4 Розглядали частоту зустрічальності наступних цитогенетичних характеристик: еритроцитів із мікроядрами (ЕМЯ), одноядерних лімфоцитів із мікроядрами (ЛМЯ) і двоядерних лімфоцитів (ДЛ) (в %о). Найменші значення частот зустрічальності еритроцитів із мікроядрами (ЕМЯ) виявлені з усіх досліджених груп у лускатого коропа, найбільші - у гібридної популяції лускатий короп Х сазан. Такі ж міжгрупові відмінності спостерігаються і за частотами зустрічальності лейкоцитів із мікроядрами (ЛМЯ). За частотами зустрічальності двоядерних лейкоцитів (ДЛ), статистичне вірогідні відмінності спостерігалися лише між гібридною популяцією і лускатим коропом (Р