Сполуки та їхні солі, які є специфічними для ппар-рецепторів та фре-рецепторів, а також їх використання у медичній галузі

Реферат: Даний винахід стосується сполук, які охоплюються узагальненою формулою (І) UA 100359 C2 (12) UA 100359 C2 Y Z CH NR1R2 (I) , де R1 та R2, котрі можуть бути ідентичними чи різними, вибираються з групи, яка включає в себе -Н чи лінійну або розгалужену алкільну групу, у якій міститься від 1 до 6 атомів вуглецю, чи які спільно формують ароматичне або аліфатичне кільце з 5 чи 6 атомів; Y та Z, котрі можуть бути ідентичними чи різними, вибираються з групи, яка включає в себе наступне: -Н, -ОН, -СООН, OR3, -CH(OR3)COOH, у якій R3 вибирається з Н, фенілу, бензилу , -CF3 або -CF2CF3, вінілу, алілу та лінійної або розгалуженої алкільної групи, у якій міститься від 1 до 6 атомів вуглецю. UA 100359 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Сполуки та їхні солі, які є специфічними для ППАР рецепторів та ФРЕ рецепторів, а також їхнє використання у медичній галузі. Сфера винаходу Даний винахід має відношення до сполук та їхніх солей, які є специфічними для ППАР рецепторів та ФРЕ рецепторів, а також до їхнього використання у медичній галузі. Об’єкт винаходу Зокрема, сполуки та їхні солі згідно з даним винаходом можуть бути корисними для запобігання та лікування пухлин з проявами активності ППАР рецепторів (Пероксисом Проліфератор-Активований Рецептор) та ФРЕ рецепторів (Фактор Росту Епідермісу), таких як пухлини наступних органів: стравоходу, шлунку, підшлункової залози, товстої кишки, простати, грудної залози, матки та придатків, нирок та легенів. Біль того, сполуки та їхні солі згідно з даним винаходом можуть використовуватися для лікування хронічних запальних хвороб, зокрема хронічних кишкових захворювань, таких як хвороба Крона та виразковий проктоколіт. Наукове обґрунтування винаходу ППАР рецептори є ядерними рецепторами (група з приблизно 50-ти транскрипційних факторів), які керують проявами активності багатьох генів, важливих для регулювання ліпідного метаболізму, синтезу інсуліну та процесів канцерогенезу і запалення. (Bull AW, Arch Pathol Lab Med 2003;127: 1121-1123) (Koeffler HP, Clin Cancer Res 2003; 9: 1-9) (Youssef J et al., J Biomed Biotec 2004; 3: 156-166). Є різні природні та синтетичні агоністи (речовини, що мають властивість зв’язуватися з рецепторами), які приєднуються до ППАР рецепторів та змінюють їхню структуру, спричиняючи при цьому процес активації. Природні та синтетичні ліганди описані у наступному виданні: The Lancet 2002; 360:1410-1418. Останні дослідження продемонстрували, що обробка пухлинних клітин лігандами ППАР рецепторів спричиняє зменшення клітинного розмноження, клітинної диференціації та апоптозу, що натякає на потенціальне застосування таких сполук у якості речовин для запобігання канцерогенезу. (Osawa E et al., Gastroenterology 2003; 124:361-367). Інші дослідження продемонстрували, що ліганди ППАР рецепторів (наприклад, троглітазон) мають протизапальний ефект та затримують слизову запальну реакцію у тваринних моделях ЗКЗ (запального кишкового захворювання) (Tanaka T et al., Cancer Res 2001; 61: 2424-2428). Більш того, нещодавно було опубліковано докази, що кишкова протизапальна діяльність 5АСК (аміносаліцілова кислота), “золотого стандарту” у лікуванні ЗКЗ, залежить від приєднання та подальшої активації ППАР рецепторів (Rousseaux C et al., J Exp Med 2005; 201: 1205-1215). Трансмембранний рецептор із тирозин-кіназною ФРЕ активністю має сильний прояв у активованій формі у різних типах новоутворень (Mendelsohn J, Endocr Relat Cancer 2001; 8: 3-9) (Harari PM, Endocr Relat Cancer 2004; 11: 689-708). Надмірний прояв активності рецептора також пов’язаний із потенціальною можливістю ракових клітин до утворення метастазів. У зв’язку з цим було продемонстровано, що ФРЕ сприяє міграції та інвазивності різних типів клітин, пов’язаних із ураженнями на рівні взаємодії з позаклітинним матриксом (Brunton et al., Oncogene 1997; 14: 283-293). Чисельними дослідженнями, проведеними як на піддослідних тваринах, так і на людині, було встановлено ефективність затримуючих речовин ФРЕ рецептору у контролі розмноження та розповсюдження пухлин (Mendelsohn J, Endocr Relat Cancer 2001; 8: 3-9) (Harari PM, Endocr Relat Cancer 2004; 11: 689-708). Немає ніякого сумніву у тому, що внутрішньоклітинні сигнали, які виникають внаслідок активації ФРЕ рецептору, сприяють росту та виживанню новоутворених клітин, роблячи свій внесок у розвиток патології, а також у тому, що такі сигнали є дуже важливими для визначення можливості пухлинних клітин щодо розповсюдження та проникнення у віддалені органи. (Mendelsohn J, Endocr Relat Cancer 2001; 8: 3-9) (Kari C et al., Cancer Res 2003; 63: 1-5). Виходячи з вищезазначеного та пам’ятаючи, що з біологічної точки зору хронічні запальні процеси виграють певну роль у канцерогенезі, стає цілковито зрозуміло, що існує реальна потреба щодо інноваційних досліджень у сфері нових хімічних речовин, які, шляхом комплементарного впливу на рецептори ППАР та ФРЕ, можуть мати протизапальну та протипухлинну дію по типу хімічного запобігання, протидії розмноженню та утворенню метастазів. Даний винахід відкриває шлях для користування новим класом сполук, які є корисними для запобігання та лікування раку та хронічних запалень шляхом модуляції активності специфічних рецепторів, таких як ППАРγ рецептори та ФРЕ рецептори. Резюме винаходу Даний винахід стосується новітнього та винахідницького медичного та терапевтичного 1 UA 100359 C2 використання ряду сполук. Оскільки ці сполуки невідомі, винахід також стосується цих сполук. Даний винахід стосується сполук, які охоплюються наступною загальною формулою (I), Y Z CH NR 1R2 5 10 (I) де R1 та R2, які можуть бути ідентичними чи різними, вибираються з групи, яка містить в собі - H чи лінійну або розгалужену алкільну групу, у якій міститься від 1 до 6 атомів вуглецю, чи які спільно формують ароматичне або аліфатичне кільце з 5 чи 6 атомів; Y та Z, які можуть бути ідентичними чи різними, вибираються з групи, яка містить в собі наступне: - H, -OH, -COOH, -OR3, -CH(OR3)COOH, у якій R3 обирається з H, фенілу, бензилу, CF3 або -CF2CF3, вінілу, алілу та лінійної або розгалуженої алкільної групи, у якій міститься від 1 до 6 атомів вуглецю. Даний винахід також стосується підгрупи сполук, які описуються наступною загальною формулою (Ia) 15 Y Z CH NR 1R2 20 25 30 35 40 45 (Ia) де R1 та R2, які можуть бути ідентичними чи різними, вибираються з групи, яка містить в собі - H чи лінійну або розгалужену алкільну групу, у якій знаходиться від 1 до 6 атомів вуглецю. Y та Z, які можуть бути ідентичними чи різними, вибираються з групи, яка містить в собі наступне: -H, -OH, -COOH, -OR3, -CH(OR3)COOH, у якій R3 обирається з -H та лінійної або розгалуженої алкільної групи, у якій міститься від 1 до 6 атомів вуглецю. У деяких структурних варіантах винаходу Z та Y є різними. У деяких варіантах винаходу щонайменш один із Y або Z має наприкінці –COOH. Отже, у деяких структурних варіантах винаходу Y чи Z (а у деяких структурних варіантах винаходу щонайменш один із Y або Z , а також у деяких структурних варіантах винаходу тільки один із Y або Z) є –COOH. У деяких структурних варіантах винаходу Y чи Z (а у деяких структурних варіантах винаходу щонайменш один із Y або Z , а також у деяких структурних варіантах винаходу тільки один із Y або Z) є CH(OR3)COOH. Даний винахід також стосується сполук, які охоплюються обома формулами (I) та (Ia), окрім у випадку, коли Y та Z, які можуть бути ідентичними чи різними, вибираються з групи, яка містить в собі наступне: -H, -COOH, -OR3, -CH(OR3)COOH. Отже, у деяких структурних варіантах винаходу Z чи Y можуть не бути -OH. У таких варіантах винаходу сполуки 10 та 11 виключаються з розгляду. У деяких варіантах винаходу, коли Y є –H та Z є -CH(OH)COOH, група NR1R2 з’єднується в позиції 3’. Таким чином, у деяких структурних варіантах винаходу сполука 21 виключається: У інших варіантах винаходу, коли Z є -OCH3 та Y є -COOH, група NR1R2 з’єднується в позиції 4’. Таким чином, у деяких структурних варіантах винаходу сполука 22 виключається. У деяких варіантах винаходу, коли Y є –H та Z є -CH(OCH3)COOH, група NR1R2 з’єднується в позиції 4’. Таким чином, у деяких структурних варіантах винаходу сполука 35 виключається: Зокрема, вищезазначена лінійна чи розгалужена алкільна група, яка утримує від 1 до 6 атомів вуглецю, може бути вибрана з –CH3, -CH2CH3, -CH(CH3)2, -CH2CH2CH3, -CnH2n-1. Сполуки формул (I) та (Ia) можуть бути підібрані з групи, яка містить наступне 3-(3’-амінофеніл)2-гідрокси-пропіонову кислоту (сполука 20) 2-(4-амінофеніл)2-метокси-оцтову кислоту (сполука 23) 2 UA 100359 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 2-(3-амінофеніл)2-етокси-оцтову кислоту (сполука 32) 2-(4-амінофеніл)2-етокси-оцтову кислоту (сполука 33) 3-(4’-амінофеніл)2-метокси-пропіонову кислоту (сполука 34) 3-(4’-амінофеніл)2-етокси-пропіонову кислоту (сполука 39) 3-(3’-амінофеніл)2-етокси-пропіонову кислоту (сполука 40). Вищенаведені сполуки також можна записати у стандартній хімічній термінології наступним чином (далі у тексті буде використовуватись саме така термінологія): ()-2-гідрокси-3-(3’-амінофеніл) пропіонова кислота (сполука 20) ()-2-метокси-2-(4’-амінофеніл) оцтова кислота (сполука 23) ()-2-етокси-2-(3’-амінофеніл) оцтова кислота (сполука 32) ()-2-етокси-2-(4’-амінофеніл) оцтова кислота (сполука 33) ()-2-метокси-3-(4’-амінофеніл) пропіонова кислота (сполука 34) ()-2-етокси-3-(4’-амінофеніл) пропіонова кислота (сполука 39) ()-2-етокси-3-(3’-амінофеніл) пропіонова кислота (сполука 40). Згідно з даним винаходом, відповідні сполуки можуть бути з успіхом використані в галузі медицини. Таким чином, даний винахід стосується фармацевтичної сполуки, яка містить у собі одну чи більш ніж одну вищезазначену сполуку у якості активної головної речовини у комбінації з одним чи більш ніж одним прийнятним з фармацевтичної точки зору наповнювачем чи допоміжним засобом. Більш того, даний винахід стосується використання вищенаведених сполук з метою приготування лікарського засобу для запобігання та лікування пухлин із проявами активності ППАР рецепторів та ФРЕ рецепторів, таких як, наприклад, пухлини стравоходу, шлунку, підшлункової залози, товстої кишки, простати, грудної залози, матки та маточних придатків, нирок та легенів. Більш того, даний винахід стосується використання нових сполук для приготування лікарського засобу для лікування хронічних запальних хвороб, таких як хвороба Крона та виразковий проктоколіт. Зокрема, сполуки, які визначені у винаході та можуть бути застосовані у відповідності до вищенаведених цілей (окрім тих сполук, які вже були описані), можуть бути наступними: (R,S)-2-гідрокси-2-(3-амінофеніл)оцтова кислота (сполука 10) (R,S)-2-гідрокси-2-(4-амінофеніл)оцтова кислота (сполука 11) (R,S)-2-гідрокси-3-(4’-амінофеніл)пропіонова кислота (сполука 21) (R,S)-2-метокси-3-(3’-амінофеніл)пропіонова кислота (сполука 35) (R,S)-2-метокси-3-(3-амінофеніл)пропіонова кислота (сполука 34). Вищенаведені сполуки також можна записати у стандартній хімічній термінології наступним чином (далі у тексті буде використовуватись саме така термінологія): ()-2-гідрокси-2-(3’-амінофеніл)оцтова кислота (сполука 10) ()-2-гідрокси-2-(4’-амінофеніл)оцтова кислота (сполука 11) ()-2-гідрокси-3-(4’-амінофеніл)пропіонова кислота (сполука 21) ()-2-метокси-3-(3’-амінофеніл)пропіонова кислота (сполука 35) ()-2-метокси-3-(4’-амінофеніл)пропіонова кислота (сполука 34). Згідно з одним структурним варіантом, R3 із сполук формули (I) може бути H відповідно до наступної формули (II), OH O OH 45 NH 2 (II) де R1, R2, X та Y були визначені вище. Згідно з другим варіантом, R3 із сполук формули (I) може бути –CH3 відповідно до наступної формули (III), 50 3 UA 100359 C2 O O HO NH 2 5 (III) де R1, R2, X та Y були визначені вище. Згідно з ще одним варіантом, R3 із сполук формули (I) може бути –CH2CH3 відповідно до наступної формули (IV), O O HO NH 2 10 (IV) де R1, R2, X та Y були визначені вище. Згідно з іншим варіантом, R3 із сполук формули (I) може бути –CH2CH3 відповідно до наступної формули (V), O O HO NH 2 15 (V) де R1, R2, X та Y були визначені вище. Згідно з іншим варіантом, R3 із сполук формули (I) може бути –CH3 відповідно до наступної формули (VI), O O OH NH 2 (VI) 20 де R1, R2, X та Y були визначені вище. Згідно з іншим варіантом, R3 із сполук формули (I) може бути –CH3 відповідно до наступної 4 UA 100359 C2 формули (VI), O O OH NH 2 5 (VI) де R1, R2, X та Y були визначені вище. Згідно з іншим варіантом, R3 із сполук формули (I) може бути –CH2CH3 відповідно до наступної формули (VII), O O OH NH 2 (VII) 10 де R1, R2, X та Y були визначені вище. Згідно з іншим варіантом, R3 із сполук формули (I) може бути –CH2CH3 відповідно до наступної формули (VIII), O O OH NH 2 15 (VIII) де R1, R2, X та Y були визначені вище. Згідно з іншим варіантом, R3 із сполук формули (I) може бути –CH3 відповідно до наступної формули (IX), 20 O O OH NH 2 (IX) 5 UA 100359 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 де R1, R2, X та Y були визначені вище. Сполуки формули (I) переважно вибираються з групи, до якої входять ()-2-гідрокси-3-(3’-амінофеніл) пропіонова кислота (сполука 20) ()-2-метокси-2-(4’-амінофеніл) оцтова кислота (сполука 23) ()-2-етокси-2-(3’-амінофеніл) оцтова кислота (сполука 32) ()-2-етокси-2-(4’-амінофеніл) оцтова кислота (сполука 33) ()-2-метокси-3-(4’-амінофеніл) пропіонова кислота (сполука 34) ()-2-етокси-3-(4’-амінофеніл) пропіонова кислота (сполука 39) ()-2-етокси-3-(3’-амінофеніл) пропіонова кислота (сполука 40). Сполуки, визначені у даному винаході, можуть бути з успіхом використані в галузі медицини. Таким чином, даний винахід стосується фармацевтичної сполуки, яка містить у собі одну чи більш ніж одну вищезазначену сполуку у якості активної головної речовини у комбінації з одним чи більш ніж одним прийнятним з фармацевтичної точки зору наповнювачем чи допоміжним засобом. Більш того, даний винахід стосується використання вищенаведених сполук з метою приготування лікарського засобу для запобігання та лікування пухлин з проявами активності ППАР рецепторів та ФРЕ рецепторів, таких як, наприклад, пухлини стравоходу, шлунку, підшлункової залози, товстої кишки, простати, грудної залози, матки та маточних придатків, нирок та легенів. Більш того, даний винахід стосується використання нових сполук для приготування лікарського засобу для лікування хронічних запальних хвороб, таких як хвороба Крона та виразковий проктоколіт. Даний винахід також має відношення до методів лікування людей та/чи ссавців (включаючи гризунів, фермерську худобу, домашніх тварин, мишей, щурів, хом'яків, кроликів, собак, котів, свиней, овець, корів, та коней). Зокрема, сполуки, які визначені у винаході та можуть бути застосовані у відповідності до вищенаведених цілей (окрім тих сполук, які вже були описані), можуть бути наступними: ()-2-гідрокси-2-(3-амінофеніл)оцтова кислота (сполука 10) ()-2-гідрокси-2-(4-амінофеніл)оцтова кислота (сполука 11) ()-2-гідрокси-3-(4’-амінофеніл)пропіонова кислота (сполука 21) ()-2-метокси-3-(3’-амінофеніл)пропіонова кислота (сполука 35) ()-2-метокси-3-(4’-амінофеніл)пропіонова кислота. (сполука 34) Застосування вищеописаних сполук не лімітовано їх використанням у рацемічній формі. Даний винахід розповсюджується на застосування будь-якої зазначеної сполуки у енантіомер но чистих R чи S формах, або будь-якої суміші, у котрій один енантіомер перевищує за кількістю інший у будь-якій пропорції. Насправді, дослідження по темі приєднання показують, що енантіомер S є більш активним, ніж енантіомер R, хоча чистий енантіомер R виявляє деяку активність. Молекули даного винаходу були одержані завдяки молекулярному моделюванню з використанням мезалазину як основи; усі хімічно ймовірні варіації оцінювалися під час комп’ютерних експериментів по приєднанню з метою досягнення найкращих показників (схожість та активація рецептору). Внаслідок цього ми вважаємо, що сполуки даного винаходу, які показують гідну порівняння функціональність та/чи активність щодо мезалазину, роблять це схожими біологічними шляхами. Ми вважаємо, що схожі характеристики у відношенні до мезалазину, які є невід’ємно властивими у молекулах винаходу, надають цим молекулам схожу активність щодо шляху здійснення ФРЕ. Надані нижче приклади є корисними моделями для застосування сполук у різних медичних аспектах, які вже обговорювалися. Отже, ці моделі забезпечують цінні та значні результати, незважаючи на їхній механізм дії. На додаток до вищезазначених сполук, даний винахід уможливлює застосування наступних сполук: 6 UA 100359 C2 NH2 5 10 15 20 25 30 2_10 = (R,S)-2-гідрокси-2-(3-амінофеніл) оцтова кислота 2_11= (R,S)-2-гідрокси-2-(4-амінофеніл) оцтова кислота 2_21 = (R,S)-2-гідрокси-3-(4’-амінофеніл) пропіонова кислота 2_22 = (R,S)-2-метокси-2-(3-амінофеніл) оцтова кислота Для даного винаходу буде зараз надано опис з метою пояснення (але не обмежуючись тільки цією метою), у відповідності до його переважних структурних варіантів з відповідними посиланнями на діаграми у доданих ілюстративних матеріалах. Стислий опис ілюстративних матеріалів та таблиці Таблиця 1. Процентні відношення клітинної затримки DLD-1 шляхом обробки ступінчатими дозами (0.5-10 mM) специфічних сполук. Клітини були вирощені за умов присутності чи відсутності сполук; зростання клітин було потім оцінено методом колориметричного (BrdU) аналізу після 48-годинного періоду вирощування. Фіг. 1 показує структуру сполук 20, 23, 32, 33, 34, 35, 39 та 40. Фіг. 2: Активність ППАР як результат обробки сполуками. Фіг. 3-4: Ефект специфічних речовин на розмноження клітинних колоній ракового новоутворення товстої кишки у людини (тобто, HT29, HT115 та DLD1). Клітини оброблялися зростаючими концентраціями речовин (0.5-10 mM) на протязі 48 годин; розмноження визначалося за допомогою колориметричного аналізу для заміру BrdU-асиміляції. Оптична щільність (OD) визначалася при 450 nm з використанням методу ELISA. Дані вказують середню величину ± SD (стандартне відхилення) трьох окремих експериментів. Фіг. 5: Приєднання (R) Сполуки 34 до ППАР рецептора (показано водневі зв’язки та мітки, які позначають амінокислотні осади). Фіг. 6: Приєднання (S) Сполуки 34 до ППАР рецептора (показано водневі зв’язки та мітки, які позначають амінокислотні осади). Фіг. 7: Приєднання (R) Сполуки 35 до ППАР рецептора (показано водневі зв’язки та мітки, які позначають амінокислотні осади). Фіг. 8: Приєднання (S) Сполуки 35 до ППАР рецептора (показано водневі зв’язки та мітки, які позначають амінокислотні осади). Фіг. 9: Приєднання (R) Сполуки 39 до ППАР рецептора (показано водневі зв’язки та мітки, які позначають амінокислотні осади). Фіг. 10: Приєднання (S) Сполуки 39 до ППАР рецептора (показано водневі зв’язки та мітки, які позначають амінокислотні осади). 7 UA 100359 C2 5 Фіг. 11: Приєднання мезаламину до ППАР рецептора (показано водневі зв’язки та мітки, які позначають амінокислотні осади). Фіг. 12: Схематичний синтез та наступне розщеплення Сполуки 39. Приклад 1 Метод приготування ()-2-гідрокси-3-(3’-амінофеніл)-пропіонової кислоти (Cполука 20) O O CO2H CHO AcHN COOH N OH HCl(aq) NaOAc, Ac2O NO2 NO2 NO2 CO2H NaBH4, NaOEt OH CO2H H2, 5% Pd-C MeOH MeOH NO2 10 15 20 25 30 35 40 OH NH2 Етап 1 3-Нітробензальдегід (45.3г, 0.3моль), N-ацетилгліцин (42.1г, 0.36 моль) та ацетат натрію (32г, 0.39 моль) змішувалися з оцтовим ангідридом (142мл, 1.5 моль), потім отримана суміш нагрівалася впродовж 6 годин з помішуванням до 120ºC, у результаті чого був отриманий розчин темного кольору. Потім суміш була охолоджена за ніч до кімнатної температури, у результаті чого був сформований твердий осад. Реакційна суміш була налита у поталу воду (130г) і отримана тверда суспензія була зібрана за допомогою фільтрації. Сирий твердий продукт (72г) був промитий ацетоном (80мл), а потім ре-кристалізований із гарячого ацетону (320мл) щоб отримати кристалічний твердий продукт, який був промитий 50% водним етанолом, а потім висушений при 40ºC/40mmHg, даючи у результаті 2-метил-4-(3-нітробензилідин)оксазол5(4H)-один (49.0г, 78%) у формі блідих жовтих голок. 1 H NMR (, 250MHz, CDCl3) = 2.47 (3H, s), 7.15 (1H, s), 7.63 (1H, dd, 8.2  7.6Hz), 8.27 (1H, d, 8.2Hz), 8.34 (1H, d, 7.6Hz), 9.02 (1H, s). Етап 2 2-Метил-4-(3-нітробензилідин)оксазол-5(4H)-один (52.0г, 0.224моль) було змішано з 3M соляною кислотою (1.3л); суспензія помішувалася впродовж 6 годин при 100°C. Отримана суспензія помішувалася всю ніч при кімнатній температурі, потім тверда суспензія була відфільтрована, промита водою (2  40мл), потім висушена у вакуумі, даючи у результаті 2гідрокси-3-(3-нітрофеніл)акрилову кислоту (29.3г). Сполучення фільтрату та промивного розчину було екстраговано етиловим ацетатом (4  0.5L), потім поєднані органічні екстракти були висушені над сульфатом натрію та згущені до сухого вигляду, даючи у результаті ще один вихід 2-гідрокси-3-(3-нітрофеніл)акрилової кислоти (12.0г). Загальний корисний вихід 2-гідрокси-3-(3нітрофеніл)акрилової кислоти був 41.3г (88%). 1 H NMR (, 250MHz, DMSO-d6) = 6.56 (1H, s), 7.64 (1H, t, 8Hz), 8.0-8.1 (2H, m), 8.78 (1H, s), 9.95 (1H, brs), 12.80 (1H, brs). Етап 3 Етоксид натрію (1.8г, 26.4ммоль) додавався частками при 0°C до перемішаного розчину 2гідрокси-3-(3-нітрофеніл)акрилової кислоти (5.25г, 25.0ммоль) в метанолі (131мл) щоб отримати чистий, блідо-жовтий розчин. Борогідрид натрію (1г, 26.4ммоль) було потім обережно додано дома порціями і суміш перемішувалася впродовж 30 хв. при 5-10ºC. Невелика кількість води була потім додана щоб загасити реакцію та знешкодити будь-який надлишок NaBH4. Метанол був виведений у вакуумі щоб отримати твердий осад, який був потім розтовчений (змішаний) з 5:2 сумішшю етилового ацетату та гептану (21мл), а потім ще змішаний з 3% водного метанолу. Отримана тверда субстанція була зібрана за допомогою фільтрації та висушена у вакуумі, даючи в результаті 2-гідрокси-3-(3-нітрофеніл)пропіонову кислоту (3.0г, 57%). 1 H NMR (, 250MHz, DMSO-d6) = 2.97 (1H, dd, 14  8.2Hz), 3.15 (1H, dd, 14  4.2Hz), 4.23 (1H, 8 UA 100359 C2 5 10 dd, 8.2  4.2Hz), 7.58 (1H, t, 8Hz), 7.70 (1H, d, 8Hz), 8.0-8.15 (2H, m). Етап 4 Суміш 2-гідрокси-3-(3-нітрофеніл)пропіонової кислоти (3.0г, 14.2ммоль), метанолу (129мл) та 5% паладію на активованому вугіллі (600мг, 2 моль %) була гідрована при 10psi у атмосфері H2 на протязі 1 години. Потім суміш була відфільтрована через целіт, осад на фільтрі був промитий метанолом і фільтрати згущені при at 40ºC в умовах високого вакууму, даючи в результаті продукт у вигляді пінистої твердої речовини. Потім це було розчинено у воді та отриманий розчин був сублімований, отримуючи у якості кінцевого продукту ()-2-гідрокси-3-(3нітрофеніл)пропіонову кислоту (2.6г, 100%), яка виглядає як тверда речовина білого кольору. 1 H NMR (, 250MHz, DMSO-d6) = 2.61 (1H, dd, 13.6  8.3Hz), 2.81 (1H, dd, 13.6  4.6Hz), 4.09 (1H, dd, 8.25  4.6Hz), 6.35-6.43 (2H, m), 6.45 (1H, d, 1Hz), 6.90 (1H, t, 7.6Hz). Приклад 2 Метод приготування ()-2-метокси-2-(4’-амінофеніл)-оцтової кислоти (Сполука 23) OH COOH OHC KOH, CHCl3 Cl C 3 KOH, MeOH MeO NHAc NHAc NHAc COOH NH2NH2 MeO NH2 15 20 25 30 35 Етап 1 Розчин гідроокису калію (6.72г, 0.12моль) в метанолі (25мл) було додано до охолодженого (7C) розчину 4-ацетамідобензальдегід (24.5г, 0.15 моль) та хлороформу (40.1г, 0.33 моль) у диметилформаміді (100ml) у такий пропорції, щоб утримати температуру нижче -5C. Потім суміш нагрілася до 2°C впродовж 5.5 годин, потім її було додано до суміші 1M водного HCl (200ml) та толуолу (200ml) з помішуванням протягом ночі. Отриманий 2-(4-ацетамідофеніл)трихлористий метанол був відфільтрований (29г) та висушений під витяжкою. Етап 2 Розчин 2-(4-ацетамідофеніл)-трихлористого метанолу (14.0г, 49.5ммоль) в метанолі (330мл) та розчин гідроокису калію (13.8г, 250ммоль) в метанолі (150мл) були поєднані та отримана суміш підігрівалася до 70-80C протягом 3 годин. Після охолодження побічний продукт KCl був вилучений за допомогою фільтрації, потім згущення фільтрату в вакуумі дало в результаті 2-(4ацетамідофеніл)-2-метоксиоцтову кислоту (14г) у вигляді білої твердої речовини. Етап 3 2-(4-Ацетамідофеніл)-2-метоксиоцтова кислота (7.1г, 31.8ммоль) підігрівалася уприсутності гідразин моногідрату (40мл) протягом 16 годин, потім була охолоджена та згущена у вакуумі. Отримане залишкове масло було очищене шляхом силікагельної колонкової хроматографії (елюент 20-40% метанол в CH2Cl2) щоб отримати 2.6г (45%) ()-2-метокси-2-(4’-амінофеніл) 1 оцтову кислоту. H NMR (, 250MHz, CD3OD): 3.27 (3H, s), 4.43 (1H, s), 6.66 (2H, d, 8.5Hz), 7.18 (2H, d, 8.2Hz). Приклад 3 Метод приготування ()-2-етокси-2-(3’-амінофеніл)-оцтової кислоти (Сполука 32) OH OHC NO2 COOH NO2 KOH, CHCl3 Cl C 3 EtO COOH H2, Pd-C, EtOH EtO KOH, EtOH NH2 40 9 NO2 UA 100359 C2 5 10 15 20 25 30 35 Етап 1 3-Нітробензальдегід (25г, 165ммоль) та хлороформ (30мл, 375ммоль) були розчинені у диметилформаміді (100мл), потім розчин був охолоджений до температури у межах від -5C до -10C. Свіжий розчин гідроокису калію (7.5г, 134ммоль) в метанолі (22.5мл) додавався повільно у такий спосіб, щоб тримати внутрішню температуру