Спосіб виготовлення колекторних пластин

Реферат: UA 101991 U UA 101991 U 5 10 15 20 25 30 Запропонована корисна модель належить до електромашинобудування і може бути застосована для виготовлення колекторних електричних машин. Відомий "Спосіб виготовлення колекторних пластин" [СРСР № 1815744, 4902290/07, опубл. 15.05.1993, бюл. № 18], в якому дві колекторні пластини штампують разом з хвостовими частинами з мідної заготовки симетричного трапецеїдального перерізу. В подальшому виконують правку пластин і фрезерування шліца в хвостових частинах колекторних пластин. Недоліком відомого способу є неможливість виготовлення пластин з хвостовими частинами, що за висотою відрізняються від висоти пластини, складність фрезерування пазів у хвостових частинах та ненадійність кріплення провідників обмотки якоря до хвостових частин колекторних пластин. Найбільш близьким до запропонованої корисної моделі є "Спосіб виготовлення колекторних пластин" [М.В. Антонов, Л.С. Герасимова Технологія виробництва електричних машин, 1982. 282-284 с.)], який здійснюється шляхом штамповки колекторної пластини разом з хвостовою частиною з мідної заготовки трапецеїдального перерізу, правки колекторної пластини і фрезерування шліца для приєднання провідника обмотки. Недоліком даного способу є велика кількість відходів міді при виготовленні пластин, що впливає на вартість колекторної пластини. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу виготовлення колекторних пластин шляхом зменшення кількості відходів міді при виробництві. Поставлена задача вирішується тим, що колекторні пластини штампують з мідної стрічки меншого перерізу, спосіб виробництва колекторних пластин включає штамповку, правку і фрезерування шліца, при цьому, згідно з корисною моделлю, додатково після правки проводять операцію згинання хвостової частини, яка містить трикутні вирізи, під кутом 90° до контактної поверхні. Суть корисної моделі пояснюється кресленням, де на фіг. 1 - відштампована заготовка, на фіг. 2 - готова колекторна пластина. Спосіб здійснюють наступним чином. Із мідної заготовки трапецеїдального перерізу штампується колекторна пластина, потім хвостову частину загинають під кутом 90° до контактної поверхні, проводять правку пластини. Відштампована заготовка має хвостову частину, що являє собою продовження пластини і є паралельною до контактної частини, а також - трикутні вирізи, кут в основі яких має величину 90  , де n - кількість вирізів, з міркувань механічної міцності n2. Глибина вирізів і відстань n залежать від розмірів пластини. Вирізи використовуються як направляючі для загинання хвостової частини перпендикулярно до контактної частини. Використання вирізів дозволяє зменшити внутрішні напруги на згин і розтяг, тим самим підвищуючи механічну міцність пластини. Після загинання хвостової частини проводять фрезерування шліца для приєднання провідника обмотки якоря. Таким чином, заявлений спосіб дозволяє суттєво зменшити відходи міді без значних ускладнень технологічного процесу і отримати колекторні пластини, що мають високу якість і механічну міцність.  35 40 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб виготовлення колекторних пластин, що включає штамповку, правку і фрезерування шліца, який відрізняється тим, що додатково після правки проводять операцію згинання хвостової частини, яка містить трикутні вирізи, під кутом 90° до контактної поверхні. 1 UA 101991 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2