Спосіб створення кормового агрофітоценозу

Спосіб створення кормового агрофітоценозу, що складається з висівання суміші насіння видів злаків, бобових і ехінацеї пурпурової, який відрізняється тим, що злаки поєднуються за їх природними сполученнями, висівання насіння видів злаків, бобових і ехінацеї пурпурової здійснюють у ваговому співвідношенні 1:1:0,5 відповідно. Корисна модель відноситься до рослинництва, зокрема, до способів створення агрофітоценозів з багаторічних видів кормових рослин і рослин з лікувальними властивостями для отримання зелених кормів і сіна. В зв'язку зі значною розораністю території в степовій зоні у кормовиробництві відчувається нестача кормів з природних сінокосів і пасовищ, які на даний період знаходяться на різних ступенях деградації. Причиною цього є безсистемний випас Наслідки деградації - збідніння видового складу природних угруповань, зниження кормової цінності угідь. Звичайно, до складу природних сінокосів і пасовищ входять рипі види лікарських рослин, які містять вітаміни, фітонциди, біостимулятори, протизапальні, протипаразитарні речовини. Наявність цих рослин у травостої сприяє профілактиці багатьох захворювань у тварин. Відсутність різнотрав'я в зеленому кормі і сінажі знижує імунітет тварин, погіршує обмінні процеси в їх організмі, роботу шлунково-кишковою тракту та інших систем. Тому питання створення нових кормових агрофітоценозів, які 6 поряд з поживними речовинами (білки, жири, вуглеводи) у кормовій фітомасі містили о вітаміни, амінокислоти, макро- і мікроелементи, гормони, фітонциди, протипаразитарні і протизапальні засоби є актуальним. Використання ехінацеї пурпурової як кормової та лікарської рослини відомо з багатьох робіт науковців. Так розроблено спосіб створення багаторічних плантацій лікувально-кормових культур [«Каталог завершених наукових розробок відділу нових культур.», Київ - 2003р., с.61-62, Рахметов Д.Б., Перепелиця О.О., Тітова ОТ. «Створення багато річних плантацій лікувально-кормових культур на основі рапонтікума сафроповидного (Rhaponticum corthamoides (Willd.) lljin), ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea(L) Moench), чорноголовника багатошлюбного (Poterium poligamum Waldst. et Kit.)»], в якому використовують одновидові посіви, їх травостій використовують в якості додатків до основних кормів. Ці види рослин містять необхідні для тварин білки, жири і вуглеводи, а також біологічно активні і гормональних речовини, що позитивно впливають на відновлення життєвих функцій тварин. Вони є зимо-, сухо- і холодостійкими багаторічними трав'янистими рослинами. На одному місці ці види рослин можуть зростати від 6-8 до 1215 років. Врожайність надземної маси ехінацеї пурпурової складає 10-12т/га, чорноголовніка багатошлюбного - 15-20т/га і рапонтикума сафлоровидного - 20-40т/га. При сприятливих кліматичних умовах року формують врожай отави продуктивністю від 6 до 12т/га. Зелена маса має цінний біохімічний склад, а вихід протеїну складає від 17 до 29% у перерахуванні на абсолютно суху речовину. Для зниження чи ліквідації яловості в молочному стаді необхідно додавати зелену масу в раціон маткового поголів'я протягом 8-15 днів по 1,5-3,0кг у добу в залежності від маси тварини. Загальними ознаками рішення, що заявляється, і аналогу є: спосіб створення кормового агрофітоценозу з лікарськими і кормовими рослинами, зокрема з ехінацеєю пурпуровою. Однак, агрофітоценоз з використанням однієї культури, зокрема ехінацеї пурпурової, не забезпечує отримання кормів збалансованих за необхідними поживними речовинами. Так у біохімічно со о> 7100 му складі надземної маси ехінацеї пурпурової міститься протеїнів набагато менше, чим у сіні злакових і злаково-бобових пасовищ (див.табл.)- Ехінацею пурпурову, в даному випадку, можна використовувати тільки як додаток до основних кормів. До того ж багаторічні агрофітоценози з однієї культури через значну засміченість потребують щорічного агротехнічного догляду, що призводить до зростання собівартості корму. Відомі дослідження особливостей розвитку ехінацеї пурпурової в штучних рослинних угрупованнях (кормові травосуміші) з метою визначення оптимальних варіантів поєднань ехінацеї пурпурової з деякими видами злаків і бобових [Купенко Н.П., Кохан Т.П., Журавель Т.А. «Розвиток ехінацеї пурпурової в двокомпонентних травосумішах на південному-сході України», «Вісник Полтавського державною сільськогосподарського інституту» №3, 2000р., с 16-18]. У досліді проходили випробування наступні варіанти сполучень: ехінацея пурпурова + злак (ехінацея пурпурова + житняк гребінчастий, ехінацея пурпурова грястиця збірна) і ехінацея пурпурова + бобові (ехінацея + еспарцет віколистий). Ехінацея пурпурова була висаджена розсадою в трьох повтореннях з житняком гребінчастим, еспарцетом віколистим, грястицею збірною. Співвідношення компонентів в сумішах було 1:1. Як критерій оцінки розвитку рослин враховували висоту, кількість генеративних пагонів і врожайність повітряно-сухої речовини. В результаті цих досліджень виділені найбільш продуктивні сполучення (ехінацея пурпурова + житняк гребінчастий, ехінацея пурпурова + еспарцет віколистий), які були рекомендовані для створення двокомпонентних травосумішей. Загальними ознаками рішення, що заявляється, і аналогу є спосіб створення кормового агрофітоценозу, що складається з видів злаків, бобових і ехінацеї пурпурової. Однак, до складу даних рослинних угруповань окрім ехінацеї пурпурової входять або тільки один вид злаків або тільки один вид бобових, що також повністю не забезпечує збалансованість корму за основними поживними речовинами, а також стійкість рослинних угруповань до проникнення бур'янів. Як прототип вибрано спосіб формування кормового агрофітоценозу, що включає висівання насіння кормових рослин районованих сортів і інтродуцентів злаків, бобових і ехінацеї пурпурової, запропонований науковцями Донецького ботанічного саду [Юрченко І.Т., Купенко Н.П., Кохан Т.П. «Кормові фітоценози за участю лікарських рослин в умовах промислового регіону». Промислова ботаніка: становище і перспективи розвитку. Матер. Ill Междунар. науч. конф.. Донецький ботанічний сад НАН України, Донецьк, 3-5 вересня 1998р., с 122-128]. Було запропоновано видовий склад, який містить високоадаптовані до місцевих кліматичних умов наступні інтродуценти Донецького ботанічного саду: пирій середній житняк гребінчастий + райграс високий + еспарцет віколистний + люцерна серповидна ехінацея пурпурова; люцерна посівна + конюшина лучна + пирій волосоносний + райграс високий + ехінацея пурпурова. У 1997 в КСП «Росія» Волноваського р. Донецької обл. в багатокомпонентну травосуміш з овсяниці Регеля, люцерни посівної, конюшини лучної «Скіф 1», райграсу високого, райграсу однолітнього, буркуну білого, еспарцету віколнстого «Піщаний 1251», бромопсису прямого під покрив гірчиці білої була підсіяна ехінацея пурпурова на трьох дослідних ділянках площею 25м 2 кожна. Ділянки, що містили ехінацею пурпурову, розташовувались на різних частинах поля Запропонований видовий склад кормового агрофітоценозу має високу продуктивність, містить види злаків, бобових і ехінацею пурпурову і забезпечує високу поживну цінність корму. Загальними ознаками рішення, що заявляється, і прототипу є: спосіб створення кормового агрофітоценозу, що складається з висівання суміші насіння видів злаків, бобових і ехінацеї пурпурової. Однак, в описаному способі формування кормового агрофітоценозу підбір видів злаків, бобових і ехінацеї пурпурової проводили емпірично, без урахування взаємовідносин видів, що негативно впливає на стійкість видового складу рослинною угруповання, а саме: через конкуренцію, що виникла за ресурси середовища між видами бобових і злаків, як наслідок, витісненню деяких з них з травостою. Це позначилося на тривалості використання травостою (скорочення на 5 і більше років), так як на місце бобових оселились види бур'яни, які знижували кормову цінність травостою. Окрім того, спосіб підсівання ехінацеї пурпурової в уже сформований травостій затримує нормальний розвиток її особин, що впливає на вміст цього цінного лікарського компоненту у загальній продуктивності травостою. В основу корисної моделі поставлене завдання розробки способу створення кормового агрофітоценозу, в якому за рахунок підбору видів кормових рослин, ехінацеї пурпурової і визначеного вагового співвідношення висіяного насіння забезпечується отримання стійкого за видовим складом рослинного угруповання, зелена надземна маса якого характеризується збалансованістю поживних речовин і необхідною концентрацією лікувальнопрофілактичного компоненту. Це дозволить стабільно отримувати корми і агрофітоценозу з зазначеними властивостями протягом тривалого терміну (10-15 років). Поставлене завдання вирішується тим, що у способі створення кормового агрофітоценозу, що складається з висівання суміші насіння видів злаків, бобових і ехінацеї пурпурової, відповідно до корисної моделі, видовий склад злаків включає природне їх сполучення, висівання насіння видів злаків, бобових і ехінацеї пурпурової виконують у ваговому співвідношенні 1:1:0,5, відповідно. Зазначені ознаки складають сутність корисної моделі. Причинно-наслідковий зв'язок істотних ознак корисної моделі з результатом, що досягається, полягає у наступному. Завдяки тому, що спосіб створення кормового агрофітоценозу складається з висівання суміші насіння видів злаків, бобових і ехінацеї пурпурової, що видовий склад злаків включає їх природне сполучення, що висівання насіння видів злаків, 7100 бобових і ехінацеї пурпурової виконують у ваговому співвідношенні 1:1:0,5, відповідно, забезпечується отримання стійкого рослинного угруповання з збалансованими поживними і лікувальними властивостями надземної кормової маси. Відомо, що збалансованими є корми, що забезпечують вміст у своєму складі від 90 до 120 і перетравного протеїну на 1 кормову одиницю. При висіванні тільки злакових видів, травостої яких мають високий вміст вуглеводів, отримують корми з низьким вмістом білка. Тоді, як при висіванні тільки бобових культур, отримують травостій, у якому кількість перетравного білка перевищує оптимальну норму, що призводить до перевитрати кормів і зниженню продуктивності тварин внаслідок нестачі вуглеводів. Відомо, що ехінацея пурпурова - цінна лікарська і кормова культура. У її біохімічному складі є біологічно активні компоненти - флавоноїди (кверцитін, рутин, апигенин, лютеолин тощо), які містяться в ехінацеї пурпуровій в невеликих кількостях (0,38-0,48% у перерахуванні на кверцитин), але мають широкий спектр фармакологічної дії. В ехінацеї пурпуровій містяться також такі сполуки, як полісахариди, цикорква, кафтарова, оксікорична і аскорбінова кислоти, що мають антибактеріальні, противогрибкові, протизапальні, антиоксидантні, мембраностабілізуючі, проти паразитарні властивості. Як імуностимулятор і імуномодулятор ехінацея пурпурова забезпечує підвищення активності Т-, В-лімфоцитів і сприяє утворенню еритроцитів, підвищенню гемоглобіну, загального білка й інших показників крові великої рогатої худоби. Як кормова культура ехінацея пурпурова містить невелику кількість протеїнів, кількість яких значно менша, ніж у злаково-бобових сумішах, проте має значну кількість полісахаридів (вуглеводів) і, в цілому, її присутність у травостої разом зі злаками і бобовими не погіршує якість корму за основними поживними речовинами (див. табл.) Тому, висівання суміші насіння злаків, бобових і ехінацеї пурпурової забезпечує отримання кормів, із збалансованими поживними і лікувальними властивостями надземної кормової маси. Злаковий компонент для кормового агрофітоценозу підбирають на основі природних сполучень видів злаків за їх спряженістю у природних рослинних угрупованнях, що вирішує проблему зниження конкурентної боротьби між злаками і підвищує їх стійкість і тривалість у рослинному угрупованні. Природні сполучення видів є найбільш раціональними в плані стійкості і природної довговічності, так як вони формувались протягом тривалого періоду часу і пов'язані з адаптивними властивостями рослин до умов існування в рослинних угрупованнях. Співвідношення насіння злаково-бобових компонентів і ехінацеї пурпурової забезпечує отримання кормової травосуміші з високими поживними і лікувальними властивостями. Нижче наводиться описання способу створення кормового агрофітоценозу, що заявляється, і приклад його конкретної реалізації. Приклад 1. Як природне сполучення видів злакових були вибрані бромопсис безостий, житняк гребінчастий і тонконіг вузьколистий. Будучи цінними кормовими рослинами, у поєднанні ці види дають стійкий склад агрофітоценозу, зберігають стабільну продуктивність протягом 10 років. З бобових використовували люцерну посівну. Насіння ехінацеї пурпурової брали з розрахунку 25% від загальної маси насіння видів злаків і бобових. Висівання насіння видів злаків, бобових і ехінацеї пурпурової здійснювали у ваговому співвідношенні 1:1:0,5 відповідно. Запропонований склад кормового агрофітоценозу дозволив отримати повітряно-сухої маси на другий рік функціонування травостою від 10,7 до 11,8т/га з відносною часткою ехінацеї пурпурової у загальній продуктивності надземної кормової маси до 10%. Продуктивність данного складу кормового агрофітоценозу зберігається стабільною потягом 10 років. Видовий склад запропонованого кормового агрофітоценозу має технологічну придатність: у видів збігаються фази розвитку (фази бутонізації і цвітіння), що забезпечує досягнення практично одночасної технологічної стиглості кормової маси і формування рівномірного за висотою травостою. Агротехнічні прийоми вирощування запропонованого кормового агрофітоценозу полягають в звичайній для сільськогосподарських культур обробці ґрунту з внесенням восени або навесні мінеральних та органічних добрив з розрахунком на площу посіву Навесні насіння висівають трав'яними сіялками на початку квітня за термінами для ранніх злаково-бобових культур. Догляд на першому році існування кормового агрофітоценозу складається зі скошування травостою, як засобу механічної боротьби з бур'янами. З другого року існування кормового агрофітоценозу здійснюється заготівля зеленою корму у фазі бутонізації бобових видів і колосіння у злаків. У сприятливі за кліматичних умов роки після відростання проводиться другий укіс. Зелений корм, що має збалансованість поживних і лікувальних властивостей надземної кормової маси, рекомендується для молодняку і дорослого поголів'я, а також для заготівлі сіна на корм тварин в зимовий і весняний періоди, коли фізіологічний стан здоров'я тварин погіршується. Таблиця Продуктивність та кормова цінність ехінацеї пурпурової і кормових травосумішей Вид корму Ехінацея на сіно Злаковобобові суміші на сіно Злаковобобові суміші з ехінацеєю пурпуровою на сіно Кормові Вміст переВрожайність, одиниці травного т/га на 1т протеїну, т/г 3,0 2,77 0,58 7,0 4,2 3,5 10,7 6,42 3,7 7100 Комп'ютерна верстка М. Мацело Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601