Похідні бензофурану та спосіб їх одержання (варіанти)

1. Похідні бензофурану формули І

, (І)

у якій

R являє собою 1-піперазиніл, 4-R1-пiпepaзинiл або L,

R' являє собою 2-R2-5-R3-пipoл-1-iлкapбoнiл, 4-R4-піпepaзин-1-iлкapбoнiл, N,N-ди(трет-бутилоксикарбоніл)амінокарбоніл, -CH=C(R5R6), бензофуран-2-іл-С≡С, -С(Наl)3, -СО-С(Наl)3, 1,4-дигідробензо[d][1,2]оксазин-3-ілкарбоніл або 3,4-дигідробензо-1Н-фталазин-2-ілкарбоніл,

L являє собою Сl, Вr, І або вільну ОН-групу, або активований складний ефір, імідазолід або алкілсульфонілокси, що має 1-6 С атомів, або арилсульфонілокси, що має 6-10 С атомів,

R1, R4 у кожному випадку незалежно один від одного означають Н, бензил або іншу амінозахисну групу,

R2, R3 у кожному випадку незалежно один від одного означає Н або алкіл, що має 1-6 С атомів,

R5, R6 у кожному випадку незалежно один від одного означає алкіл, що має 1-6 С атомів,

Hal являє собою F, Сl, Вr або І,

а також їхні солі.

2. Сполуки за п. 1:

a) (5-бромобензофуран-2-іл)-(2,5-диметилпіроліл)метанон;

b) (4-бензилпіперазин-1-іл)-[5-(4-бензилпіперазин-1-іл)бензофуран-2-іл]метанон;

c)[5-(4-бензилпіперазин-1-іл)бензофуран-2-іл]-1,4-дигідробензо[d][1,2]оксазин-3-ілметанон;

d) [5-(4-бензилпіперазин-1-іл)бензофуран-2-іл]-(3,4-дигідро-1Н-фталазин-2-іл)метанон;

e) 5-бромо-2-(2-метилпропеніл)бензофуран;

та їхні солі.

3. Спосіб одержання похідних бензофурану формули І за п. 1, а також їхніх солей, який відрізняється тим, що

для одержання сполук формули І, де:

R являє собою Сl, Вr, І, 1-піперазиніл або 4-R1-піпеpaзинiл та

R' являє собою 2-R2-5-R3-пipoл-1-iлкapбoнiл, 4-R4-пiпepaзин-1-iлкapбoнiл, 1,4-дигідробензо[d][1,2]оксазин-3-ілкарбоніл або 3,4-дигідробензо-1Н-фталазин-2-ілкарбоніл,

сполуку формули II

, (ІІ)

у якій

R являє собою Сl, Вr, І, 1-піперазиніл або 4-R1-пiпepaзинiл і

Q являє собою Сl, Вr, І або вільну ОН-групу, або активований складний ефір, імідазолід або алкілсульфонілокси, що має 1-6 С атомів, або арилсульфонілокси, що має 6-10 С атомів, та

R1 має значення, вказане в п. 1,

піддають реакції зі сполукою формули III

R'-H, (III)

у якій

R' являє собою 2-R2-5-R3-пipoл-1-iл, 4-R4-піпеpaзин-1-iл, 1,4-дигідробензо[d][1,2]оксазин-3-іл або 3,4-дигідробензо-1Н-фталазин-2-іл,

і R2, R3 і R4 мають значення, вказані в п. 1.

4. Спосіб одержання похідних бензофурану формули І за п. 1, а також їхніх солей, який відрізняється тим, що

для одержання сполук формули І, де:

R являє собою Сl, Вr, І, 1-піперазиніл або 4-R1-піперазиніл та

R' являє собою –CH=C(R5R6), бензофуран-2-іл-С≡С, -С(Наl)3, -СО-С(Наl)3,

і R1, R5 і R6 мають значення, вказані в п. 1,

і) сполуку формули IV

, (IV)

у якій

R являє собою Сl, Вr, І, 1-піперазиніл або 4-R1-піперазиніл,

піддають реакції зі сполукою формули V

Q'-CH2-CO-R', (V)

у якій

R' являє собою –CH=C(R5R6), бензофуран-2-іл-С≡С, -С(Наl)3 або -СО-С(Наl)3,

і Q' являє собою Сl, Вr, І або вільну ОН-групу, або активований складний ефір, імідазолід або алкілсульфонілокси, що має 1-6 С атомів, або арилсульфонілокси, що має 6-10 С атомів,

і R5 і R6 мають значення, вказані в п. 1,

іі) сполуку формули Va

, (Va)

у якій R і R' мають значення, вказані в п. і),

циклізують.

5. Спосіб одержання похідних бензофурану формули І за п. 1, а також їхніх солей, який відрізняється тим, що

сполуку формули І,

у якій R являє собою 1-піперазиніловий радикал,

переводять введенням амінозахисної групи в іншу сполуку формули І, у якій R являє собою 4-R1-піпepaзинiлoвий радикал,

де R1 являє собою амінозахисну групу.

6. Спосіб одержання похідних бензофурану формули І за п. 1, а також їхніх солей, який відрізняється тим, що

сполуку формули І,

у якій R являє собою 4-R1-пiпepaзинiльнy групу, у якій R1 являє собою бензил або іншу амінозахисну групу,

переводять видаленням бензильної або амінозахисної групи в сполуку формули І, де R1 являє собою 1-піперазиніл.

7. Спосіб одержання похідних бензофурану формули І за п. 1, а також їхніх солей, який відрізняється тим, що

у сполуці формули І радикал R переводять в інший радикал R

за допомогою, наприклад,

і) заміщення атома Вr ОН,

іі) етерифікації ОН-групи, або

ііі) заміщення атома Вr 4-R1-пiпepaзинiльнoю групою, у якій R1 являє собою бензил або амінозахисну групу,

і/або основу формули І переводять у її сіль обробкою кислотою.

8. Сполуки формули І за п. 1, які відрізняються тим, що їх використовують, як проміжні продукти при синтезі лікарських препаратів.

9. Сполуки формули І за п. 1, які відрізняються тим, що їх використовують як проміжні продукти при синтезі лікарських препаратів, що мають вплив на центральну нервову систему.

10. Сполуки формули І за п. 1,

де R являє собою Сl, Вr, І або 4-R1-пiпepaзинiл,

R' являє собою 2-R2-5-R3-пipoл-1-iлкapбoнiл, 4-R4-пiпepaзин-1-iлкapбoнiл, 1,4-дигідробензо[d][1,2]оксазин-3-ілкарбоніл або 3,4-дигідробензо-1Н-фталазин-2-ілкарбоніл,

R1 являє собою бензил або іншу амінозахисну групу,

R4 являє собою Н, бензил або іншу амінозахисну групу,

R2, R3 у кожному випадку незалежно один від одного є Н або алкілом, що має 1-6 С атомів,

у синтезі

1-[4-(5-ціаноіндол-3-іл)бутил]-4-(2-карбамоїлбензофуран-5-іл)піперазину та його солей, які відрізняються тим, що

3-R-6-гідроксибензальдегід,

у якому R являє собою Сl, Вr або І,

піддають реакції зі сполукою формули VI

X-CH2-CO-Q, (VI)

у якій Х являє собою Сl, Вr, І або вільну або функціонально модифіковану ОН-групу,

Q являє собою ОН або OR" і

R" являє собою алкіл, що має 1-6 С атомів,

з одержанням сполуки формули VII

, (VII)

у якій

R являє собою Сl, Вr або І,

і Q має вказані значення,

при цьому в отриманій у результаті сполуці Q переводиться в Сl, Вr, І або функціонально модифіковану ОН-групу,

при цьому отриману сполуку піддають реакції зі сполукою формули III

R'-H, (III)

у якій

R' являє собою 2-R2-5-R3-пipoл-1-iлкapбoнiл, 4-R4-пiпepaзин-1-iлкapбoнiл, 1,4-дигідробензо[d][1,2]оксазин-3-ілкарбоніл або 3,4-дигідробензо-1Н-фталазин-2-ілкарбоніл,

і R2, R3 і R4 мають вказані значення,

з одержанням сполуки формули І,

у якій

R являє собою Сl, Вr або І,

R' являє собою 2-R2-5-R3-пipoл-1-iлкapбoнiл, 4-R4-пiпepaзин-1-iлкapбoнiл, 1,4-дигідробензо[d][1,2]оксазин-3-ілкарбоніл або 3,4-дигідробензо-1Н-фталазин-2-ілкарбоніл,

R4 являє собою Н, бензил або іншу амінозахисну групу,

R2, R3 у кожному випадку незалежно один від одного являють собою Н або алкіл, що має 1-6 С атомів,

при цьому в отриманій сполуці формули І радикал R переводять в інший радикал R,

реакцією в присутності перехідного металу як каталізатора зі сполукою формули VIII

4-R1-пiпepaзин, (VIII)

у якій

R1 являє собою бензил або іншу амінозахисну групу,

з одержанням сполуки формули І,

у якій

R являє собою 4-R1-пiпepaзинiл,

R' являє собою 2-R2-5-R3-пірол-1-ілкарбоніл, 4-R4-піперазин-1-ілкарбоніл, 1,4-дигідробензо[d][1,2]оксазин-3-ілкарбоніл або 3,4-дигідробензо-1Н-фталазин-2-ілкарбоніл,

R1 являє собою бензил або іншу амінозахисну групу,

R4 являє собою Н, бензил або іншу амінозахисну групу,

R2, R3 у кожному випадку незалежно один від одного являють собою Н

або алкіл, що має 1-6 С атомів,

при цьому отриману сполуку формули І

і) спочатку переводять основним гідролізом у сполуку формули IX і/або її кислотно-адитивну сіль

, (IX)

у якій

R являє собою 4-R1-піпepaзинiл та

R1 являє собою бензил або іншу амінозахисну групу,

а потім переводять, використовуючи аміак, у сполуку формули Х

, (Х)

у якій

R являє собою 4-R1-піпepaзинiл і

R1 являє собою бензил або іншу амінозахисну групу,

або

іі) переводять, безпосередньо використовуючи аміак, у сполуку формули Х

, (Х)

у якій

R являє собою 4-R1-пiпepaзинiл та

R1 являє собою бензил або іншу амінозахисну групу,

при цьому отриману сполуку формули Х переводять у 5-(1-піперазиніл)бензофуран-2-карбоксамід або кислотно-адитивну сіль видаленням амінозахисної групи R1, і при цьому 5-(1-піперазиніл)бензофуран-2-карбоксамід піддають реакції з 3-(4-хлоробутил)-5-ціаноіндолом для одержання 1-[4-(5-ціаноіндол-3-іл)бутил]-4-(2-карбамоїлбензофуран-5-іл)піперазину і за необхідності переводять у його кислотно-адитивну сіль.