Спосіб одержання l-лізину

1. Спосіб одержання L-лізину, що передбачає вирощування продукуючих його мікроорганізмів в умовах аерації в поживному середовищі, яке містить джерела вуглецевого, азотного живлення, мінеральні солі і ростові фактори, а також подачу в процесі ферментації підживного середовища в залежності від інтенсивності споживання поживних речовин і дихальної активності та відливи культуральної рідини при заповненні ферментатора на 60-90% з подальшим продовженням підживного режиму та після закінчення процесу ферментації концентрування, висушування або очищення цільового продукту, який відрізняється тим, що подача підживного середовища здійснюється двома потоками, один з яких містить всі необхідні речовини для синтезу L-лізину (джерела вуглецевого, азотного живлення, ростові речовини), а другий тільки ростові речовини, при цьому поживне сере А (54) СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ L-ЛІЗИНУ 39807 додатковою подачею поживних речовин, наприклад меляси або комплексного вуглеводного джерела (редукуючі речовини + органічні кислоти чи спирти (див.: А.с. СРСР 498940, 1381991) та стимуляторів росту (ди в.: А.с. СРСР 494040). Подача поживних речовин відбувається з швидкістю, яка забезпечує визначену концентрацію речовин в поживному середовищі, що подаються, чи за показником дихальної активності культури або вмісту залишкового кисню в культуральній рідині (див.: А.с. СРСР 1194020). Найбільш близьким до запропонованого є спосіб, що передбачає подачу свіжого поживного середовища до досягнення об'єму 0,6-0,9 від об'єму ферментатору з припиненням його подачі до моменту зниження інтенсивності дихання на 30-60% від рівня, при якому припиняють підживку з наступним відливом культуральної рідини з її верхньої частини до досягнення об'єму 0,4-0,65 від об'єму ферментатору та відновленням підживки в кількості, що забезпечує інтенсивність дихання на рівні до припинення подачі підживки (див.: А.с. СРСР 1460999). Треба визнати такі недоліки цього способу: припинення подачі підживки та наступний відлив культуральної рідини створюють несприятливі умови для життєдіяльності культури продуценту, в наслідок чого треба час (непродуктивний) для активізації культури; підживка, що подається має всі компоненти поживного середовища та однаковий склад на протязі всього процесу, тому після відливу культура не досягне максимально можливої продуктивності внаслідок неоптимального (розбалансу) співвідношення компонентів поживного середовища для кожного періоду росту; регулювання швидкості подачі підживки в визначеному інтервалі залежно від дихальної активності культури, не дає об'єктивної оцінки потенційних можливостей культури продуценту в швидкості росту та синтезу продукту, внаслідок чого відбувається уповільнення процесу чи не ефективне використання вуглеводної сировини. Таким чином, під час здійснення цього способу в умовах багатотоннажного виробництва рівень накопичення L-лізину досягне не більше 60 г/л і продуктивність ферментатору 11-13 кг/м 3·добу. Спосіб, що пропонується, усуває вище згадані недоліки і створює умови для підвищення продуктивності продуценту, дає можливість досягнути рівня накопичення L-лізину в багатотоннажному виробництві до 90-120 г/л, збільшити продуктивність фермнтаційного обладнання на 20-70%. Спосіб має такий зміст. В процесі глибинної культивації продуцентів Lлізину, переважно роду Brevibacterium, на поживному середовищі з джерелами вуглецю, азоту, мінеральних солей та ростових речовин подачу свіжого поживного середовища здійснюють двома потоками, один з яких має всі необхідні речовини для росту продуцента та синтезу продукту, а інший - тільки ростові речовин. Таким чином, потік поживного середовища з комплексом поживних речовин (джерела вуглецю, мінеральний азот, ростові речовини), збалансований так, що забезпечує швидкість росту продуцента, яка не лімітується киснем (тобто у відповідності з масообмінними характеристиками ферментатора). Другий потік, що складається тільки з ростових факторів, застосовують для корегування швидкості росту продуцента під час процесу біосинтезу Lлізину, коли об'єм культуральної рідини незначний та масообмінні характеристики ферментатора максимальні, а також для активізації культури продуценту після відливу культуральної рідини, що здійснюють коли об'єм в ферментаторі буде не менше 60% та зменшиться швидкість біосинтезу. Подачу підживного середовища, що включає ростові фактори починають при споживанні одного з головних факторів росту, наприклад L-лейцину не менш як на 40% від початкової концентрації. Швидкість подачі вибирають залежно від бажаної швидкості росту культури продуцента, тобто оптимальної для цих умов в межах 0,01-0,03 г/л·год. Подачу комплексного поживного середовища починають коли концентрація редукуючи х речовин в культуральній рідині зменшиться до 5-20 г/л з швидкістю 37,5 г/л·год, при цьому поступає частково ростовий фактор, що містить L-лейцин, і це дає змогу підтримувати співвідношення концентрацій головних компонентів поживного середовища (редукуючих речовин до L-лейцину) в межах 125-275. Коли об'єм в ферментаторі буде не меншим 60% здійснюють відлив культуральної рідини в кількості від 10% до 50% від об'єму культуральної рідини не припиняючи подачі підживки. Після закінчення відливу збільшують швидкість подачі підживного середовища, що містить ростові речовини та комплексного підживного середовища таким чином, щоб швидкість подача вуглеводного компоненту (редукуючих речовин) збільшилась в 25 разів, а швидкість подачі ростових факторів в розрахунку на вміст L-лейцину (в сумі з двох потоків) збільшилась в 2-12 разів. Тривалість періоду подачі підживних середовищ з збільшеною швидкістю змінюється в межах від 1 до 4 годин залежно від об'єму культуральної рідини, що залишилась, та умов масообміну . Протягом процесу біосинтезу здійснюють від 1 до 4 відливів культуральної рідини, збільшуючи об'єм культуральної рідини з одного ферментатора на 40-60%. Рівень накопичення L-лізину в першому відливі не менше 70 г/л, в кінцевому зливі не менше 85 г/л. Управління швидкостями потоків підживних середовищ в вище згаданих межах здійснюють, враховуючи концентрацію вуглеводів в культуральній рідині на рівні 5-15 г/л та концентрацію вуглекислого газу в відпрацьованому повітрі в межах 1-2,6%, що дає можливість мати оперативну інформацію про швидкість споживання вуглеводів. Культуральну рідину, що одержують в результаті ферментації, переробляють одним з відомих способів для одержання кінцевого продукту - кормового концентрату або кристалічного L-лізину. Склад підживних середовищ підбирається таким чином, щоб забезпечити регулювання швидкості подачі двох потоків, враховуючи оптимальне співвідношення між вуглецевим та ростовим компонентами. Вуглецевий компонент (сахароза, глюкоза) визначається за редукуючими речовинами, а ростовий - за амінокислотою L-лейцином. Оптимальні границі цього співвідношення визначені експериментально за максимальною питомою швидкістю 2 39807 синтезу L-лізину Yр (год-1), під час біосинтезу в 100 м 3 ферментаторах і наведені в табл. 1. Для забезпечення високої продуктивності обладнання питома швидкість синтезу L-лізину повинна бути не меншою 0,05 год-1, отже оптимальне співвідношення редукуючих речовин до L-лейцину повинно бути в межах 125-275. Межу кратності збільшення швидкості подачі вуглецевого живлення (редукуючи х речовин - р.р.) після відливу визначили експериментальне за економічним коефіцієнтом процесу біосинтезу Lлізину в 100 м 3 ферментаторах і представили в табл. 2. Найбільш економічно використання р.р. для синтезу L-лізину відбувається при збільшенні швидкості подачі р.р. після відливу в 2-5 разів, подальше підвищення швидкості дасть різке збільшення витрат вуглецевого компоненту для підтримки та синтезу біомаси. Для вибору оптимальної межі збільшення швидкості подачі підживного середовища, що містить L-лейцин, визначили питому швидкість синтезу L-лізину та росту біомаси при різній швидкості подачі L-лейцину після відливу (сумарно за двома потоками) в процесі біосинтезу L-лізину в 100 м 3 ферментаторі (табл. 3). В зв'язку з тим, що головною метою подачі підживного середовища, що містить L-лейцин, є підвищення швидкості росту при збереженні високої продуктивності, то після відливу Yx не повинна бути нижче 0,02 год-1. Таким чином, оптимальна кратність збільшення подачі L-лейцину після відливу, що забезпечує ці показники, складає 212 разів. Для оцінки ефективності способу, що пропонується, як прототип використали дані а.с. № 1460999 та результати промислових випробувань. Дані наведені в табл. 4. Штам продуцент L-лізину Brevibacterium sp 90 (реєстраційний номер ВКПМ В-5593) аналогорезистентний ауксотроф за L-лейцином з зниженою потребою для росту в цьому факторі, для росту на мінімальному середовищі потребує біотину та тіаміну, досягає в виробничих умовах на середовища х з мелясою рівня накопичення L-лізину 7085 г/л, конверсії 35-37%. Особливістю цього штаму є уповільнений ріст та незначна швидкість біосинтезу L-лізину. З метою одержання нового штаму більш продуктивного була проведена селекція. Під дією мутагену нітрозогуанідіну з штаму Brevibacterium sp 90, шляхом багатоступеневої селекції було одержано штам Brevibacterium sp 90 Н з підвищеною швидкістю росту та синтезу L-лізину порівняно з вихідним штамом. На поживному середовищі з мелясою новий штам дає можливість одержувати за 72 години 100 г/л L-лізину, на середовищі з глюкозою – 120 г/л за 85 годин при коефіцієнті конверсії 42-48%. На першому етапі селекції одержані мутанти стійкі до структурного аналогу L-лізину 8-(2-аміноетил)-цистеїну та їх колонії на мінімальному середовищі з L-лейцином та гомосерином відрізняються більшим розміром порівняно з колоніями вихідного штаму. Шляхом багатоступеневого відбору на поживних середовищах з мелясою і білковою сирови ною, що містять L-лейцин в різних концентраціях , одержано штам Brevibacterium sp 90 Н, який перевищує ви хідний за швидкістю росту біомаси та продуктивністю. Під час культивації в колбах на качалці рівень накопичення L-лізину досягає 68 г/л за 68 годин. Штам має підвищену потребу в Lлейцині порівняно з вихідним штамом та в присутності мінімальної кількості гомосерину збільшує швидкість росту та синтезу цільового продукту. Новий штам Brevibacterium sp 90 Н має такі культурально-морфологічні та біохімічні ознаки. Культурально-морфологічні ознаки Клітини овальні , розміри 1,0-1,5 мкм та 0,60,8 мкм, нерухомі, грампозитивні, спор не утворюють. Через 2-3 доби росту при 30°С на МЛА утворюють колонії 2-4 мм жовтого кольору, поверхня гладенька, форма випукла, край рівний, структура однорідна тістоподібна. Коли посіяти штрихом, то через дві доби ріст хороший, край рівний, поверхня матова. Коли посіяти уколом, ріст в глибині агару слабий, на поверхні помірний. Через 2-3 доби росту при 30°С на глюкозно-мінеральному середовищі Гловера, що містить L-лейцин, гомосерин, колонії 2-3 мм, край рівний, структура однорідна, консистенція тістоподібна, поверхня гладенька, колір колоній жовтий. Ріст штриха на цьому середовищі через 2 доби хороший. Фізіолого-біохімічні ознаки Аероб. Желатину не розріджує. Добре росте на глюкозі, сахарозі, мальтозі, фруктозі, манозі, етанолі, оцтовій кислоті. Не росте на ксилозі , арабінозі, лактозі, рафінозі. Засвоює азот в формі солей амонію та сечовини. Не засвоює нітратний азот. Росте при температурі 24-42°С. Оптимальна температура 32°С. Росте на середовищах з рН від 6 до 8,5. Оптимальне значення рН 6,8-7,2. Для росту на мінімальному середовищі потребує Lлейцин, лейкі-L-гомосерин. Стійкий до бактеріофагів, що лізують штам - прототип Brevibacterium sp 90. Стійкий до аналогу L-лізину 8-(2-амшоетил)цистеїну. Штам зберігається при температурі 4°С на косяках з агаром Хоттінгера протягом 6 місяців чи в ліофільне висушених ампулах на протязі року. Спосіб ілюструється такими прикладами. Приклад 1 Як продуцент використовують культур у Brevibacterium sp 90 Н. Посівний матеріал вирощують в качалочних колбах об'ємом 750 мл з поживним середовищем об'ємом 50 мл такого складу, %: меляса - 5, кукурудзяний екстракт - 4, культуральна рідина L-лейцину - -0,2 г/л (за вмістом L-лейцину), крейда - 1. Перед посівом рН середовища доводять до 7-7,2. Через 20 годин культивації при температурі 32°С посівний матеріал в кількості 10% подають в ферментатор об'ємом 10 л з поживним середовищем об'ємом 4,5 л такого складу, %: меляса - 14, гідролізат кормових дріжджів - 5,5, кукурудзяний екстракт - 2, NH 4Cl - 1, (NH4)2HPO4 - 0,1, культуральна рідина L-лейцину - 0,2 г/л (за вмістом L-лейцину), дестіобіотин – 250 мкг/л, тіамін – 250 мкг/л. Біосинтез L-лізину ведуть при аерації стерильним повітрям і перемішуванні з швидкістю 500 об./хв, що забезпечує масообмін 5 г О2 л/год (по сульфітному числу). рН середовища підтримують на рівні 6,8-7,2 аміачною водою. Процес ведуть при температурі 32°С. Як піногасник використовують пропінол Б-400. З 6 години росту, коли 3 39807 біомаса досягне рівня 6 г/л починають подавати підживне середовище (1) такого складу, %: кукурудзяний екстракт - 40, культуральна рідина Lлейцину - 40. Вміст L-лейцину складає 10 г/л. Швидкість подачі в перерахунку на L-лейцин 0,01 г/л·год. При зменшенні в поживному середовищі р.р. до 5 г/л починають подавати підживне середовище (2) такого складу, %: меляса - 54, гідролізат кормових дріжджів - 2,5, кукурудзяний екстракт - 1, NH4CІ - 4, культуральна рідина L-лейцину - 0,15 г/л (за вмістом L-лейцину), дестіобіотин – 250 мкг/л, тіамін – 250 мкг/л, з швидкістю в перерахунку на р.р. 5,5 г/л·год. При цьому швидкість подачі Lлейцину сумарно за двома потоками складає 0,028 г/л·год, а співвідношення р.р. до L-лейцину 196. При збільшенні об'єму культуральної рідини до 7,5 л на 39 годин росту здійснюють відлив 2 л з вмістом L-лізину 70 г/л. Після відливу збільшують подачу підживного середовища (2) в розрахунку на р.р. до 11 г/л протягом години, а середовища (1) до 0,06 г/л Lлейцину протягом години (за сумарним вмістом двох потоків). Потім швидкість подачі підживних середовищ зменшують до 4,7 г/л·год по р.р. і 0,019 г/л·год по L-лейцину. На 50 годині росту роблять відлив культуральної рідини в об'ємі 2 л з вмістом L-лізину – 80 г/л і збільшують подачу середовищ (1) та (2) вдвічі протягом 1,5 год, потім зменшують подачу середовища (2) до 4,2 г/л·год по р.р., а середовища (1) - до 0,016 г/л·год по сумарному L-лейцину. На 59 годині росту роблять відлив культуральної рідини в об'ємі 1,2 л з вмістом L-лізину 87 г/л. Далі процес ведуть, як згадано вище, і через 8 год роблять відлив культуральної рідини в об'ємі 1,2 л з вмістом L-лізину 93 г/л і на 72 години росту процес закінчують, вміст L-лізину в культуральній рідині 102 г/л. Загальна кількість синтезованого L-лізину 1005 г, об'єм культуральної рідини 11,2 л, коефіцієнт конверсії 48%. Приклад 2 Посівний матеріал штаму Bre vibacterium sp 90 Н вирощують, як зазначено в прикладі 1. Ферментаційне середовище має такий склад, %: глюкоза 8, гідрдлізат соєвого шроту - 6, кукур удзяний екстракт - 2, культуральна рідина L-лейцину - 0,3 г/л (в перерахунку на L-лейцин) MgSО4 - 0,025; K2HPO4 0,225; KH2PO4 - 0,075, дестіобіотин – 250 мкг/л, тіамін – 250 мкг/л. Ферментацію ведуть в 20 л ферментаторі з аерацією та перемішуванням культуральної рідини, що відповідають сульфітному числу 6-7 г О2/л·год. Початковий об'єм поживного середовища 7,5 л. Умови культивації, як в прикладі 1. Підживне середовище (1), що містить ростовий фактор такий же, як в прикладі 1, підживне середовище (2) такого складу, %: глюкоза - 45, гідролізат соєвого шроту-6,5, кукур удзяний екстракт 2, культуральна рідина L-лейцину - 0,25 г/л (в перерахунку на L-лейцин), вітаміни в такій самій кількості, як в початковому середовищі. Подачу обох підживок починають при рівні накопичення біомаси 20 г/л на 12 годині культивації, при цьому р.р. подають з швидкістю 3-3,5 г/л·год, а L-лейцин 0,014 г/л·год, тобто забезпечують співвідношення 210-250. На 46 год культивації роблять відлив культуральної рідини, що містить 74 г/л L-лізину в об'ємі 1,7 л. Після відливу збільшують швидкість подачі підживного середовища (2) в 3 рази в перерахунку на р.р., а середовища (1) в перерахунку на сумарний L-лейцин в 3 рази протягом 4 год. Потім зменшують швидкість подачі підживних середовищ відповідно до 4-6 г/л·год по р.р. і 0,022 г/л·год по Lлейцину. Кожні наступні 8-10 годин роблять відлив культуральної рідини по 1,2-1,5 л з наступним збільшенням подачі підживних середовищ в 2,5-3 рази протягом 1,5-2,0 годин. Через 85 годин від початку процесу одержують 11,5 л культуральної рідини з вмістом L-лізину 120 г/л. Загальний об'єм одержаної культуральної рідини 17 л або 1864 г Lлізину, коефіцієнт конверсії сахарів - 41%. Приклад 3 Посівний матеріал штаму Brevibacterium sp 90 Н вирощують на поживному середовищі, як зазначено в прикладі 1, але в об'ємі 5 м 3 в 10 м 3 ферментаторі. Ферментаційне середовище в кількості 37 м 3 завантажують в 100 м 3 ферментатор, обладнаний мішалкою, автоматичними системами регулювання температури, рН середовища, піногасіння та аналізатором вуглекислого газу в відпрацьованому повітрі. Поживне середовище має такий склад, %: меляса - 24, гідролізат кормових дріжджів - 3, кукурудзяний екстракт - 5, NH4CІ - 0,8, (NH4)2HPО4 - 0,1, к ультуральна рідина L-лейцину 0,15 г/л (за вмістом L-лейцину). В стерильне поживне середовище подають посівний матеріал в кількості 5 м 3 і далі процес ферментації ведуть при температурі 32°С, рН 6,8-7,2, витраті повітря 11,2 об'єму на об'єм середовища та перемішуванні з швидкістю 120 об./хв. З 20-ї години росту при рівні біомаси 24 г/л та вмісті р.р. 9 г/л додають підживне середовище двома потоками такого складу, %: 1-й потік - кукурудзяний екстракт - 30, культуральна рідина L-лейцину - 30; 2-й потік – меляса 54, гідролізат кормових дріжджів - 1,6, кук урудзяний екстракт - 2,5, культуральна рідина L-лейцину - 0,15 г/л (в перерахунку на L-лейцин), NH4CІ - 3,7 (вміст L-лейцину - 1,1 г/л). Подачу підживного середовища другого потоку здійснюють з швидкістю 0,6-0,8 м 3/год, і таким чином забезпечують подачу р.р. з швидкістю 4 г/л·год. Подачу підживного середовища першого потоку здійснюють з швидкістю 20-60 л/год і таким чином забезпечують подачу Lлейцину з двома потоками зі швидкістю 0,0150,02 г/л·год та співвідношення р.р. до L-лейцину 200-266. Регулюють швидкість подачі підживного середовища в зазначених межах за показником вмісту вуглекислого газу в відпрацьованому повітрі в межах 1-2,6%. Коли об'єм культуральної рідини в ферментаторі буде 62 м 3 ,а вміст L-лізину 75 г/л, на 57-й годині росту здійснюють відлив 15 м3, далі швидкість подачі поживного середовища 1-го потоку збільшують в 3 рази, а 2-го - в 2,5 раза протягом 1 години і потім відновлюють попередній режим до наступного відливу. Через 16 годин після 1-го відливу здійснюють 2-й відлив об'ємом 15 м 3 з вмістом L-лізину 81 г/л. Подальше управління підживним середовищем здійснюють так, як після 1го відливу. Процес закінчують на 105-й годині росту з об'ємом культуральної рідини 64 м 3 та вмістом Lлізину 97 г/л. За весь процес одержують 94 м 3 культуральної рідини з 8,5 т L-лізину. Коефіцієнт конверсії вуглеводів меляси в L-лізин - 38%. З одержаної культуральної рідини відділяють біома 4 39807 су і з допомогою іонного обміну одержують кристалічний L-лізин одним з відомих способів. Приклад 4 Процес ведуть, як зазначено в прикладі 3, але з продуцентом Brevibacterium sp 90, а поживні середовища містять в 1,5 раза менше ростових речовин. Процес закінчують на 120 годині росту з вмістом L-лізину в культуральній рідині 85 г/л. Загальний вихід L-лізину 7,7 т в 93 м 3 культуральної рідини. Культуральну рідину випарюють під вакуумом, змішують з наповнювачем (висівками) та висушують. Одержаний кормовий препарат "ЛІПРОТ" містить, крім L-лізину, інші амінокислоти, білок, мікроелементи та вітаміни. При використанні як вуглеводного джерела бурякової меляси в культуральній рідині накопичу ється бетаїн - речовина, що містить азот, не засвоюється продуцентами L-лізину і повністю зберігається в готовому кормовому препараті "ЛІПРОТ". Бетаїн відіграє важливу роль як компонент живлення сільськогосподарських тварин і птиці. Бетаїн є джерелом лабільних метальних гр уп і може забезпечити ендогенне утворення холіну. Так, в комбікормах для птиці бетаїн враховується разом з холіном (див.: Ємєліна Н.Т. та ін. Вітаміни в годівлі сільськогосподарських тварин і птиці. - М.: Колос, 1970. - 312 с.). В мелясі вміст бетаїну змінюється в межах від 6% до 13%. В способі одержання Lлізину, що пропонується, меляси додається в культуральну рідину на 10-15% більше, ніж в прототипі. Таким чином, кормовий препарат "ЛІПРОТ" містить від 7,5% до 14% бетаїну. Таблиця 1 Співвідношення редукуючи х речовин до Lлейцину Питома швидкість синтезу Yр (год-1) 100 125 150 175 200 250 275 300 0,025 0,05 0,06 0,085 0,09 0,095 0,08 0,035 Таблиця 2 Швидкість подачі підживного середовища з вуглецевим компонентом в розрахунку на р.р. Vc г/л·год до відливу - 3,5 (середнє) Vc після відливу Кратність збільшення Vc Економічний коефіцієнт після відливу, Vc, год-1 8 10 12 14 16 1^ 20 2,3 2,9 3,4 4 4,6 5,1 5,7 3,6 3,3 3 2,7 3 3,6 5,5 Таблиця 3 Швидкість подачі L-лейцину до відливу Ylei, г/л·год (0,015±0,005) Ylei після відливу Кратність збільшення Ylei Після відливу Yр, год-1 Питома швидкість росту біомаси Yx, год-1 0,04 0,06 0,08 0,09 0,1 0,11 0,012 0,013 0,014 2-4 3-6 4-8 4,5-9 5-10 5,5-11 6-12 6,5-13 7-14 0,05 0,06 0,06 0,08 0,085 0,085 0,08 0,08 0,06 0,02 0,026 0,038 0,038 0,04 0,032 0,027 0,018 0,01 5 39807 Таблиця 4 Порівняльні показники біосинтезу L-лізину на поживних середовищах з мелясою за способом, що пропонується, та прототипом 1. Біосинтез в лабораторному ферментаторі об'ємом 10 л Спосіб Співвідношення ред. речовин до ростових факторів Швидкість подачі поживних речовин, г/л-год під час процесу після відливу ред. речовини під час після процесу відливу Кількість відливів Кількість підживки, л 4 12 714 714 9,3 12,5 0,013 0,018 4 5,2 256 160 5,3 8 0,02 0,05 Прототип Спосіб, що пропонується рост. фактори під час після процесу відливу Продовження табл. 4 Спосіб Прототип Спосіб, що пропонується Накопичення Lлізину, г/л 49 Вихід L-лізину з операції, г 847 Продуктивність, г/л·добу 24,2 Витрата меляси г/г L-лізину 5,7 102 1005 25,5 4,8 Продовження табл. 4 2. Біосинтез в 100 м 3 ферментаторі Спосіб № п/п Кількість відливів Кількість підживки, м3 Співвідношення ред. речовин до ростових факторів Швидкість подачі поживних речовин, кг/м 3·год ред. речовини Прототип 1 2 3 1 2 3 46 73 92 850 660 460 850 660 460 під час процесу 4,5 5,0 6,2 Спосіб, що пропонується 4 5 6 7 1 2 2 3 48 55 57 67 240 200 175 220 200 160 125 160 3,2 3,0 3,0 3,4 під час процесу після відливу після відливу 4,5 5,0 6,2 16,0 9,6 15,0 15,4 рост. фактор 0,01 0,01 0,015 після відливу 0,01 0,01 0,015 0,013 0,015 0,017 0,015 0,08 0,06 0,12 0,096 під час процесу Продовження табл. 4 Спосіб Прототип Спосіб, що пропонується № п/п 1 2 3 4 5 6 7 Накопичення Lлізину, кг/м 3 45,1 45,2 47,0 88,6 88,0 9838 85,0 Вихід L-лізину з операції, кг 4490 5560 6436 7358 8796 8941 7442 6 Продуктивність, кг/м 3·добу 10,8 12,6 13,4 15,0 16,0 14,0 13,6 Витрата меляси кг/кг L-лізину 8,3 8,7 8,2 5,8 5,6 6,2 6,4 39807 ____________________________________________________________ ДП “Український інститут промислової власності (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 ____________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид.арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул.. Горького, 180. (044) 268-25-22 ____________________________________________________________ 7