Фармацевтичні аерозольні композиції для інгаляторів під тиском з виміряними дозами, що містять зв’язувальну сполуку

1. Аерозольна композиція, котра містить принаймні один активний інгредієнт, вибраний з групи 20-кетостероїдів, зріджений ГФА-пропелент, співрозчинник, вибраний з фармацевтично прийнятних спиртів, та зв'язувальну сполуку, вибрану з групи: фосфатна та сульфатна кислота, в якій хімічна стабільність активних інгредієнтів є підвищеною. 2. Композиція за п. 1, де вказаним зрідженим ГФАпропелентом є принаймні один, вибраний з групи: ГФА134а, ГФА 227 та їх суміші. 3. Композиція за п. 1 або 2, де вказаним співрозчинником є етанол. 4. Композиція за будь-яким з пп. 1-3, де вказана фосфатна кислота присутня у кількості, еквівалентній 0,0004-0,040 мас. % 15 М фосфатної кислоти, на основі загальної маси композиції. 5. Композиція за будь-яким з пп. 1-3, де вказана сульфатна кислота присутня у кількості, еквівалентній 0,0005-0,02 мас. % 0,075 М сульфатної кислоти, на основі загальної маси композиції. 6. Композиція за п. 4, де вказана фосфатна кислота присутня у кількості, еквівалентній 0,0008-0,020 мас. % 15 М фосфатної кислоти, на основі загальної маси композиції. 7. Композиція за п. 5, де вказана сульфатна кислота присутня у кількості, еквівалентній 0,001-0,01 2 (19) 1 3 92732 4 перфлуоралкоксіалкани, перфлуоралкоксіалкілени, перфлуоралкілени, поліетерсульфони, суміші флуорованого етиленпропілену та поліетерсульфонів та їх суміші. 20. Аерозольний інгалятор з виміряними дозами за будь-яким з п. 18 та 19, де активний інгредієнт має процент повернення рівний або вище 95 % після 6 місяців, переважно після 12 місяців. 21. Спосіб заповнення інгалятора під тиском, вказаний спосіб полягає у: (a) додаванні одного або більше активних інгредієнтів, вибраних з групи, яку складають 20кетостероїди, до одного або більше співрозчинників; (b) заповненні вказаного інгалятора вказаним розчином; (c) додавання попередньо визначеної кількості зв'язувальної сполуки, зокрема неорганічної кислоти, переважно вибраної з фосфатної або сульфатної кислоти; (d) додавання пропеленту, що містить гідрофлуоралкан (ГФА) до вказаного розчину; та (e) обпресовування клапана та заповнення газом, де вказана фосфатна кислота присутня у кількості, еквівалентній 0,0004-0,040 мас. %, переважно 0,0008-0,020 мас. %, більш переважно 0,001-0,010 мас. % 15 М фосфатної кислоти, на основі загальної маси кінцевого розчину, або де вказана сульфатна кислота присутня у кількості, еквівалентній 0,0005-0,02 мас. %, переважно 0,001-0,01 мас. %, більш переважно 0,001-0,0072 мас. %, ще більш переважно 0,002-0,0054 мас. % 0,075 М сульфатної кислоти, на основі загальної маси композиції. Заявлений винахід стосується стабільних фармацевтичних розчинних композицій для застосування аерозольними інгаляторами під тиском з виміряними дозами (ІВД), придатними для аерозольного застосування. Зокрема, заявлений винахід стосується розчинів для застосування інгаляторами під тиском з виміряними дозами (ІВД), котрі придатні для аерозольного застосування, що містять активний інгредієнт, високо чутливий до хімічного розкладання, вибраний з групи: 20кетостероїди та похідні хінолінону, котрий стабілізовано добавкою зв'язувальної сполуки. Інгалятори під тиском з виміряними дозами є добре відомими пристроями для уведення фармацевтичних продуктів до дихальних шляхів інгаляцією. Ліки, звичайно постачувані інгаляцією, охоплюють бронходілатори, як-то р2-агоністи та антихолінергетики, кортикостероїди, антилейкотриєни, антіалергіки та інші матеріали, що можна ефективно застосовувати інгаляцією, таким чином збільшуючи терапевтичну ефективність та зменшуючи побічну дію. ІВД застосовують пропелент для викиду крапель, що містять фармацевтичний продукт, до дихальних шляхів як аерозоль. Оскільки галогеновані пропеленти, як-то хлорфлуоркарбони, звичайно під назвою фреони чи ХФК, заборонені як відомі руйнівники озонового шару, ГФА, а зокрема 1,1,1,2-тетрафлуоретан (ГФА134а) та 1,1,1,2,3,3,3-гептафлуорпропан (ГФА 227), загальновизнані як найкращі кандидати для не-ХФК пропелентів, та розкрито ряд медичних аерозольних композицій із такими FIFAпропелентними системами. Композиції для аерозольного застосування шляхом ІВД можуть бути розчинами або суспензіями. Розчинні композиції мають перевагу у гомогенності активного інгредієнту та наповнювачів, що повністю розчинні у пропеленті або його суміші із придатними співрозчинниками, як-то етанол. Розчинні композиції також позбавляють від проблем фізичної стабільності, асоційованих із складом суспензії, таким чином гарантуючи більш постійне рівномірне застосування доз. Останнім часом багато типів активних інгредієнтів переформовані як розчини у не-ХФК гідрофлуоркарбонових (ГФК) пропелентах із етанолом. Однак, для таких композицій відомо, що внаслідок вищої полярності ГФА-пропелентів, зокрема ГФА134а, що має діелектричну сталу D>9,5, відносно ХФК-носіїв з D