Спосіб вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета та субстрат для вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета

Винахід відноситься до сільського господарства та біотехнології, а саме до об'єднаних єдиним творчим задумом рішень - способу вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета та субстрату для вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета. Відомий спосіб вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета - міцелію гриба шампіньйона двохспорового, який передбачає виготовлення субстрату, що містить крейду, гіпсоподібний компонент алебастр, інші компоненти, в тому числі соломуд культивування міцелію вищого їстівного базидіоміцета в субстраті (Авторське свідоцтво СРСР №1064908 від 11.06.1981, м.кл. А01G1/04, публ. 07.01.1984, бюл. №1 [1]. Авторське свідоцтво СРСР №1069690 від 11.06.1981, м.кл. А01G1/04, публ. 30.01.1984, бюл. №4 [2]). Але такий спосіб при вирощуванні гриба шампіньйона двохспорового - штам AGARICUS BISPORUS (J. LGE) ІМВАСН. ВКМ F-2474 Д або штам AGARICUS BISPORUS (J. LGE) IMBACH. BKM F-2472 D не дозволяє в достатній мірі прискорити ріст міцелію, а також підвищити урожай плодових тіл грибів. Відомий також спосіб вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета - міцелію гриба шампіньйону двохспорового, який передбачає виготовлення субстрату із зерна зернової культури, крейди та гіпсу, культивування міцелію вищого їстівного базидіоміцета в субстраті (Бисько Н.А. Шампиньон двухспоровый (Agaricus bisporus (J. Lge) Imbach.) и гливи обычная (Pleurotus ostreatus Jacg. Fr. Kumm.) в искусственных экосистемах. Ордена Ленина и Ордена Дружбы Народов Академия наук Украины Институт ботаники им. Н. Г. Холодного. Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук. Киев, 1992 [3]). Такий спосіб при вирощуванні шампіньйону двохспорового і вешенки звичайної дозволяє врахувати умови щодо вирощування грибів в штучни х екосистемах. Але цей спосіб не дозволяє в достатній мірі прискорити ріст міцелію, а також підвищити урожай плодових тіл грибів. Відомий спосіб вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета - міцелію гриба шампіньйону двохспорового, який передбачає виготовлення субстрату із зерна зернової культури, крейди та гіпсу, культивування міцелію вищого їстівного базидіоміцету в субстраті (Патент України №35350 А, м. кл. А01G1/04, публ. 15.03.2001, бюл. №2, 2001 [4]). Але із-за застосування інфрачервоного випромінювання такий спосіб достатньо складний за технологією і не дозволяє в достатній мірі прискорити ріст міцелію, а також підвищити урожай плодових тіл грибів. Відомий спосіб вирощування міцелію вищих їстівни х базидіоміцетів, який передбачає виготовлення субстрату із зерна зернової культури, крейди та гіпсу, культивування міцелію вищого їстівного базидіоміцета в субстраті (Lemke С. Myselnachstumateete mit vier Champignon staurmen // Reid. - 1972-12, №128 [5]). Але такий спосіб не дозволяє не дозволяє в достатній мірі прискорити ріст міцелію, а також підвищити урожай плодових тіл грибів. Відомий спосіб вирощування міцелію вищих їстівни х базидіоміцетів, який передбачає виготовлення субстрату із зерна зернової культури, крейди та гіпсу, культивування вищого їстівного базидіоміцета в субстраті (Промышленное культивирование съедобных грибов. Под общей редакцией доктора биологических наук И. А. Дудки. Академия наук Украинской ССР Институт ботаники им. Н. Г. Холодного. Киев, Наукова думка, 1978 [6]). Але такий спосіб не дозволяє в достатній мірі прискорити ріст міцелію, а також підвищити урожай плодових тіл грибів. Найбільш близьким до заявленого є спосіб вирощування міцелію вищих їстівних базидіоміцетів, який передбачає виготовлення субстрату із зерна зернової культури, крейди та гіпсу, культивування вищого їстівного базидіоміцета в субстраті (Дудка И. А., Вассер С. П., Бисько Н. А., Билай В. Т., Гродзинская А. А. Методические рекомендации по промышленному культивированию съедобных грибов. Академия наук Украинской ССР, Институт ботаники им. Н. Г. Холодного, Изд. Институт математики АН УССР, Киев, 1987 [7]). Але такий спосіб не дозволяє прискорити ріст міцелію а саме - скоротити термін вирощування міцелію на 1530%. Відомий субстрат для вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета, який містить зерно зернової культури, крейду та гіпс (Lemke С. Myselnachstumateete mit vier Champignon staurmen // Reid. -1972-12, №128 [5]). Але такий субстрат не дозволяє в достатній мірі прискорити ріст міцелію, а також підвищити Урожай плодових тіл грибів. Відомий субстрат для вирощування міцелію вищого базидіоміцета, який містить зерно зернової культури, крейду та гіпс (Промышленное культивирование съедобных грибов. Под общей редакцией доктора биологических наук И. А. Дудки. Академия наук Украинской ССР Институт ботаники им. Н. Г. Холодного. Киев, Наукова думка, 1978 [6]). Найбільш близьким до заявленого є відомий субстрат для вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета, який містить зерно зернової культури, крейду та гіпс (Дудка И. А., Вассер С. П., Бисько Н. А., Билай В. Т., Гродзинская А. А. Методические рекомендации по промышленному культивированию съедобных грибов. Академия наук Украинской ССР, Институт ботаники им. Н. Г. Холодного. Изд. Институт математики АН УССР, Киев, 1987, с.5-8. [7]). Але такий субстрат не дозволяє прискорити ріст міцелію, а саме - скоротити термін вирощування міцелію на 15-30%, а також підвищити урожай плодових тіл гриба на 7-15%. В основу винаходу поставлено завдання створення об'єднаних єдиним творчим задумом наступних рішень. В основу винаходу поставлено завдання створення способу вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета, який би за рахунок додавання в субстрат для вирощування такого базиоміцету нових компонентів у певних масових співвідношеннях між ними, а також застосування для вирощування міцелію певного гриба нового депонованого штаму можливо було б прискорити ріст міцелію, а саме - скоротити термін вирощування міцелію на 15-30%, тобто до 12-18 діб, підвищити урожай плодових тіл на 7-15%, і крім того, завдяки застосуванню заявленого способу, можна було б зменшити на 5-7% кількість посівного міцелію при вирощуванні плодових тіл грибів. В основу винаходу поставлено також завдання створення субстрату для вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета, який би за рахунок нового за компонентами та їх кількісним змістом складу цього субстрату можливо було б прискорити ріст міцелію, а саме - скоротити термін вирощування міцелію на 15 30%, тобто до 12-18 діб, підвищити урожай плодових тіл на 7-15%, і крім того, завдяки застосуванню заявленого рішення, можна було б кількість посівного міцелію при вирощуванні плодових тіл зменшити на 57%. Поставлене завдання вирішується тим, що спосіб вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета передбачає виготовлення субстрату із зерна зернової культури, крейди та гіпсу, інокулювання вищого їстівного базидіоміцета в субстрат, культивування міцелію вищого їстівного базидіоміцета. Новим в заявленому способі є те, що при виготовленні субстрату в нього додатково додають солодові ростки або зародки зернової культури та тирсу дерева листяної породи у масовому співвідношенні між ними 1:0,12 до 1:3,0 відповідно. Крім того в субстрат додають калію йодид та натрію селеніт у масовому співвідношенні між цими компонентами від 1:3 до 3:1 відповідно. Для вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета застосовують штам гриба, який має також лікувально-профілактичні властивості, а саме штам гриба сіїтаке Lentinus edodes 353, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Lentinus edodes 1MB F-100030 або штам гриба печериці Agaricus bisporus 34, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Agaricus bisporus 1MB F-100036, або штам гриба печериці Agaricus bisporus 36, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Agaricus bisporus 1MB F-100034, або штам гриба кільцевика Stropharia rugoso-annulata Т - 53, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології Н АН України за номером Stropharia rugoso annulata 1MB F-100032, або штам гриба кільцевика Stropharia rugoso-annulata Т - 54, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Strop haria rugoso-annulata 1MB F10003 5, або штам гриба рейші Ganoderma lucidum 354, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Ganoderma lucidum 1MB F-100025, або штам зимового гриба Flammulina velutipes 318, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Flammulina velutipes 1MB F-100033, або штам гриба опеньок літній Kuehneromyces mutabilis 321, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за ном єром Kuehneromyces mutabilis 1MB F100037, або штам гриба маїтаке Hericium erinaceus 328, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Hericium erinaceus 1MB F-100031, або штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 453, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Pleurotus ostreatus 1MB F-100029, або штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 457, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номер ом Pleurotus ostreatus 1MB F-100024, або штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 495, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Pleurotus ostreatus 1MB F-100028, або штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 496, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Pleurotus ostreatus 1MB F-100027, або штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 1017, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Pleurotus ostreatus 1MB F-100026, або штам гриба гріфола Grifola frondosa 329, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології Н АН України за номером Grifola frondosa 1MB F-100038. При окремих умовах використання заявлений спосіб характеризується наступними ознаками. Як тирсу дерева листяної породи в субстрат додають тирсу дуба. Як тирсу дерева листяної породи в субстрат додають тирсу бука. Як тирсу дерева листяної породи в субстрат додають тирсу берези. Як тирсу дерева листяної породи в субстрат додають тирсу осини. Як тирсу дерева листяної породи в субстрат додають тирсу чорної вільхи. Як солодові ростки в субстрат додають ростки ячменю. Як зародки зернової культури в субстрат додають зародки пшениці. Як зародки зернової культури в субстрат додають зародки жита. Як зерно зернової культури в субстрат додають просо. Як зерно зернової культури в субстрат додають пшеницю. Як зерно зернової культури в субстрат додають жито. Як зерно зернової культури в субстрат додають овес. Як зерно зернової культури в субстрат додають ячмінь. Поставлене завдання вирішується також тим, що субстрат для вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета містить зерно зернової культури, крейду та гіпс. Новим в заявленому рішенні є те, що додатково цей субстрат містить тирсу дерева листяної породи, солодові ростки або зародки зернової культури, калію йодид, натрію селеніт при наступному співвідношенні компонентів, мас.%: зерно зернової культури 75,0-85,0 тирса дерева листяної породи 1,0-15,0 солодові ростки або зародки зернової культури 3,0-17,0 крейда 0,0001-1,0 гіпс 0,0001-1,0 калію йодид 0,001-0,003 натрію селеніт 0,001-0,003 В окремих випадках здійснення заявлене рішення характеризується наступними ознаками. Як зерно зернової культури субстрат містить просо в кількості 80-85 мас.%. Як зерно зернової культури субстрат містить пшеницю в кількості 75-80 мас.%. Як зерно зернової культури субстрат містить жито в кількості 80-82 мас.%. Як зерно зернової культури субстрат містить овес в кількості 81-83 мас.%. Як зерно зернової культури субстрат містить ячмінь в кількості 75-84 мас.%. Як тирсу дерева листяної породи субстрат містить тирсу дуба у кількості 1-10 мас.%. Як тирсу дерева листяної породи субстрат містить тирсу бука у кількості 12-15 мас.%. Як тирсу дерева листяної породи субстрат містить тирсу берези у кількості 8- 10 мас.%. Як тирсу дерева листяної породи субстрат містить тирсу осини у кількості 10-13 мас.%. Як тирсу дерева листяної породи субстрат містить тирсу чорної вільхи у кількості 5 - 8 мас.%. Як солодові ростки субстрат містить ростки ячменю у кількості 3-17 мас.%. Як зародки зернової культури субстрат містить зародки пшениці у кількості 5-16 мас.%. Як зародки зернової культури субстрат містить зародки жита у кількості 3,5 -12 мас.%. Сукупність усіх ознак заявленого способу вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцету дозволяє прискорити ріст міцелію на 15-30%, підвищити урожай плодових тіл грибів на 7-15%, і, крім того - зменшити кількість посівного міцелію при вирощуванні плодових тіл на 5-7%. За рахунок нових ознак, а саме за рахунок того, що при здійсненні заявленого способу в субстрат додатково додають солодові ростки або зародки зернової культури та тирсу дерева листяної породи у масовому співвідношенні між ними 1:0,12 до 1:3,0 відповідно, а також - калію йодид та натрію селеніт у масовому співвідношенні між цими компонентами від 1:3 до 3:1 відповідно, а для вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета застосовують штам гриба, який володіє також лікувально-профілактичними властивостями, а саме будь-який із штамів грибів, депонованих в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номерами - штам гриба сіїтаке Lentinus edodes 1MB F-10003 0 або штам гриба печериці Agaricus bisporus 1MB F-10003 6, або штам гриба печериці Agaricus bisporus 1MB F-100034, або штам гриба кільцевика Stropharia rugoso-annulata 1MB F-100032, або штам гриба кільцевика Stropharia rugosoannulata 1MB F-10003 5, або штам гриба рейші Ganoderma lucidum 1MB F-100025, або штам зимового гриба Flammulina velutipes 1MB F-100033, або штам гриба опеньок літній Kuehneromyces mutabilis 1MB F-10003 7, або штам гриба маїтаке Hericium erinaceus 1MB F-100031, або штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 1MB F100029, або штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 1MB F-100024, або штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 1MB F-100028, або штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 1MB F-100027, або штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 1MB F-100026, або штам гриба гріфола Grifola frondosa 1MB F-10003 8 здійснюють уніфіковану технологічну схему вирощування міцелію вищевказаних грибів. При цьому одержують міцелій, який володіє великою кількістю зон росту при перенесенні на субстрат, що обумовлює скорочення терміну обростання. Авторами проведено системно-структурний аналіз одержаних результатів досліджень, виявлені загальні тенденції і відповідно до заявленого рішення створена базова технологія і матрична основа живильного середовища субстрат для вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета. В зв'язку з тим, що заявлені рішення об'єднані єдиним творчим задумом, сукупність усіх ознак заявленого субстрату забезпечує одержання єдиного для заявлених рішень технічного результату, а саме - дозволяє прискорити ріст міцелію на 15-30% , підвищити урожай плодових тіл грибів на 7-15%, і, крім того - зменшити кількість посівного міцелію при вирощуванні плодових тіл на 5-7%. За рахунок нових ознак - певного змісту тирси дерева листяної породи, солодових ростків або зародків зернової культури, калію йодиду, натрію селеніту при оптимальному співвідношенні усіх компонентів, мас.%: зерна зернової культури - 75,0-85,0, тирси дерева листяної породи - 1,0-15,0, солодових ростків або зародків зернової культури - 3,0-17,0, крейди 0,0001-1,0, гіпсу - 0,0001-1,0, калію йодиду - 0,001-0,003, натрію селеніту - 0,001-0,003 в результаті оптимального балансу живильних речовин здійснюються оптимальні умови для ефективного росту міцелію. Термін росту міцелію скорочується до 12-18 діб. Здійснення заявлених рішень в окремих умовах дозволяє посилити досягнення технічного результату. Використання як зерна зернової культури проса або пшениці, або жита, або вівсу, або ячменю та застосування як тирси дерева листяної породи тирси дуба або тирси бука, або тирси берези, або тирси осини, або тирси чорної вільхи у певному масовому співвідношенні з солодовими ростками або зародками зернової культури - пшениці або жита, обґрунтовано багаточисельними експериментами, які підтвердили досягнення гармонійного взаємодоповнення живильними складовими кожного компоненту при непередбаченому ефекті адаптаційного симбіозу в процесі вирощування міцелію. Одержаний відповідно до заявлених рішень міцелій відповідає основним вимогам: має високу життєдайність, забезпечує швидке розростання гіф, належить до відповідного штаму, який володіє високою урожайністю, високою товарною якістю. З застосуванням посівного міцелію вирощують плодові тіла грибів з високою харчовою та енергетичною цінністю: зміст вуглеводів в 100г грибів складає 40-70г, білків 15-30г, жирів 1,8-9,3г; енергетична цінність - 320-412ккал. Усі кількісні значення змісту кожного компоненту субстрату, їх масові співвідношення вибрані в межах забезпечення досягнення технічного результату. За межами кількісних характеристик заявлених рішень технічний результат не досягається. Створені рішення є результатами науково-дослідних і практичних розробок авторів, які дозволили узагальнити основні критерії, що характеризують оптимізовані умови вирощування, компонентний склад субстрату для уніфікованої сучасної технології одержання вищих їстівни х базидіоміцетів - грибів, які є джерелами білку та біологічно активних речовин, і володіють не тільки харчовими, але й лікувальнопрофілактичними властивостями. Таким чином заявлений винахід відповідає критеріям "новизна", "винахідницький рівень". Практичне здійснення заявлених рішень, які об'єднані єдиним винахідницьким задумом, характеризується наступними прикладами. Приклад 1. Спосіб вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета сіїтаке (Lentinus edodes) відповідно до заявленого рішення здійснюють наступним чином. Для вирощування міцелію застосовують штам гриба сіїтаке (Lentinus edodes 353), який депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Lentinus edodes ГМВ F-100030 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури - Lentinus edoders (Berk.) Sing. Культурно - морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: на сусло - агаровому середовищі колонія біла з рівними краями, щільна, є повітряний міцелій, з віком з'являються коричневі плями. Товщина гіф 2,6мкм. Мікроскопічні ознаки - пряжки. Утилізує глюкозу, фр уктозу, арабінозу, амонійний та нітратний азот. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму - 40% - урожайність від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних на буці поблизу м. Владивосток 06.09.1992. Посівний міцелій вирощують в спеціалізованій мікологічній лабораторії, яка гарантує його якість. Для вирощування міцелію гриба відповідно до заявленого рішення готують живильний субстрат наступного складу при співвідношенні компонентів, мас.%: зерно пшениці 75,0 тирса бука 15,0 зародки пшениці 8,69 крейда 0,3 гіпс 1,0 калію йодид 0,001 (1,0мг на кг готового продукту) натрію селеніт 0,001 (1,0мг на кг готового продукту). В субстрат додають зародки пшениці та тирсу бука у масовому співвідношенні між цими зародками пшениці та тирси бука 1,73:1 відповідно. Калію йодид та натрію селеніт додають в субстрат у масовому співвідношенні між ними 1:1. Характеристика компонентів субстрату. Зерно пшениці - стандартизована сировина, яку застосовують як масову основу для виготовлення субстрату. Тирса бука - компонент, який є джерелом живильних речовин при вирощуванні міцелію їстівного вищого базидіоміцета - гриба сіїтаке - (Lentinus edodes 353) - штам якого депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номер ом Lentinus edodes 1MB F-100030. Тирса бука також сприяє активації ферментів. Зародки пшеничні (зародки харчові) - сухі подрібнені частинки, продукт переробки зерна пшениці -ТУ У23 522451-001-97. Зародки пшеничні містять 40% білків, 12% ліпідів, 48% вуглеводів, 18 амінокислот, в тому числі незамінні, комплекс 12 вітамінів, серед яких вітаміни - каротин (провітамін А), модифікації токоферолу (вітамін Е): a - токоферол, b -токоферол, s - токоферол, g - токоферол, w - токоферол та m - токоферол, РР, F, В1, В2, В3, В5, В6, В12, 21 макро- та мікроелемент, в тому числі фосфор - 2,3мг/г, кальцій - 10мг/г, магній 2,6мг/г, калій - 10мг/г, натрій - 0,06мг/г. Зародки пшеничні застосовують у вигляді сухи х подрібнених частинок як живильний компонент. Крейда та гіпс - компоненти, які додають для оптимізації кислотності та покращання структури субстрату. Калію йодид (молекулярна маса 166,00 а. е. м.) - безкольоровий кубічний порошок; щільність (р)=3,115г/см 3; температура кипіння (tкип)=1320; стандартна мольна теплоємність (Ср°)=52,73Дж. моль -1 К-1; стандартна мольна ентальпія утворення (ДН0)=-327,6кДж. моль-1; стандартна мольна енергія Гіббса утворення (ДG0)=-324,1кДж. моль-1; дипольний момент молекули ( m )=9,2625D; динамічна в'язкість ( h )=1,53707; розчиняється в етанолі 1,50; 1,88 25 мл.; в метанолі 13,6 10 мл.; 18,950. Натрію селеніт (Sodium Selenite) Na2SeO3 - безкольорові кристали; щільність (р)=3,07г/см 3; 0 (ДН )=960,6кДж/моль; при нагріванні на повітрі вище 690°С окислюється до селеніту, гігроскопічний; добре розчиняється у воді (46,2% при 20°С 47,8% при 60°С). Калію йодид та натрію селеніт - компоненти, які забезпечують склад субстрату елементами, які вони містять. Натрію селеніт застосовується також як стимулятор росту. Технологічний процес вирощування посівного міцелію відповідно до заявленого рішення здійснюють наступним чином. Зерно пшениці в кількості 75кг загружають в ємність для варіння, додають воду і варять зерно 20-40 хвилин після закипання. Зварене зерно висушують і перемішують з наступними компонентами у кількості: крейда - 0,3кг, гіпс - 1,0кг, тирса бука - 15кг, зародки пшениці - 8,69кг, калію йодид - 0,001кг, натрію селеніт - 0,001кг. Компоненти субстрату ретельно перемішують на протязі 5-10 хвилин, наповнюють одержаною сумішшю ємності (банки). Одержану суміш компонентів стерилізують в а втоклаві на протязі 1 -1,5 годин при 128°С, тиск 1,5атм (автоклав типу ГПД-400-1). Потім отриманий субстрат о холоджують до температури 24-28°С. Стерильні ємності з субстратом переносять в приміщення для інокуляції. В подальшому здійснюють інокуляцію: субстрат засівають маточною культурою гриба сіїтаке (Lentinus edodes 353), який депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Lentinus edodes 1MB F-100030. Потім здійснюють стадію інкубації - вирощування посівного міцелію. Для цього після інокуляції субстрату посівним міцелієм закриті ємності з інокульованим матеріалом розміщують в термостатичне приміщення для пророщування міцелію. Таке приміщення обладнано стелажами, терморегулюючим пристроєм (контактними термометрами), психрометром для визначення вологості, бактерицидними лампами, вентиляційним пристроєм з бактеріальними фільтрами для очистки повітря. Температура повітря в термостатичній камері в процесі інкубації підтримують на рівні 24-27°С, вологість 65%. Максимальний термін вирощування міцелію в ємності 15-17 діб, тобто термін вирощування посівного міцелію скорочується на 30%. Одержаний міцелій відповідає основним вимогам: має високу життєдайність, забезпечує швидке розростання гіф, належить до відповідного штаму, який володіє високою урожайністю, стійкістю до захворювань, високою товарною якістю. Посівний міцелій вільний від грибних і вірусних за хворювань. Одержаний відповідно до заявленого способу посівний міцелій застосовують для виробництва вищого їстівного гриба. З застосуванням посівного міцелію одержують плодові тіла грибів з високою харчовою та енергетичною цінністю: зміст вуглеводів в 100г грибів складає 50г, білків 20г, жирів 2,0г; енергетична цінність 380 ккал. Підвищення урожаю плодових тіл складає 7%. Завдяки застосуванню заявленого рішення зменшується також кількість посівного міцелію на 7%, який інокулюють в субстрат для вирощування плодових тіл . Приклад 2. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 2 в таблицях 1 та 2. Відповідно до прикладу 2 здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета печериці (Agaricus bisporus). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба печериці Agaricus bisporus 34, який депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Agaricus bisporus 1MB F-100036 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури - Agaricus bisporus (J.Lge) Imbach. Культурно - морфологічні та фізіолого-біохімічні особливості штаму: на сусло агаровому середовищі колонія біла з рівними краями, тяжиста. Товщина гіф 2,2-2,4мкм. Мікроскопічні ознаки кристали. Утилізує глюкозу, фруктозу, сахарозу, амонійний та нітратний азот. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму - 20% - урожайність від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних у Київській області 10.08.1999. Приклад 3. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 3 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета печериці (Agaricus bisporus). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба печериці Agaricus bisporus 36, який депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Agaricus bisporus 1MB F-100034 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури - Agaricus bisporus (J.Lge) Imbach. Культурно - морфологічні та фізіолого-біохімічні особливості штаму: колонія біла, тяжиста, край рівний. Товщина гіф. 2,3-2,5мкм. Мікроскопічні ознаки - кристали. Утилізує глюкозу, фр уктозу, сахарозу, амонійний та нітратний азот. Неспороносячий. Активність штаму: Урожайність 20% від вологої маси субстрату. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл зібраних у Житомирській області 01.09.1998. Приклад 4. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 4 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета кальцевіка (Stropharia rugoso-annulata). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба кальцевіка Stropharia rugoso-annulata T-53, який депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Stropharia rugoso-annulata 1MB F-100034 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури - Stropharia rugoso-annulata Farl.ex.Murr. Культурно -морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: колонія біла, щільна, край рівний. Товщина гіф. 2,8-3,0 мкм. Мікроскопічні ознаки - пряжки, кристали. Утилізує глюкозу, фр уктозу, са харозу, амонійний та нітратний азот. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму: урожайність 15% від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних у Закарпатській області 05.08.1997. Приклад 5. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 5 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета кальцевіка (Stropharia rugoso-annulata). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба кальцевіка Stropharia rugoso-annulata T-54, який депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Stropharia rugoso-annulata 1MB F-10003 5 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури - Stropharia rugoso-annulata Farl.ex.Murr. Культурно -морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: колонія біла, щільна, край рівний. Товщина гіф 3,0 - 3,2 мкм. Мікроскопічні ознаки - пряжки, кристали. Утилізує глюкозу, фр уктозу, са харозу, амонійний та нітратний азот. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму: урожайність 18% від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних в Львівській області 22.08.1999. Приклад 6. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 6 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета рейші (Ganoderma lucidum). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба рейші Ganoderma lucidum 354, який депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Ganoderma lucidum 1MB F-100025 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури - Ganoderma lucidum (Curt.:Fr.) P.Karst. Культурно - морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: колонія біла, щільна, з віком забарвлена у вигляді світло - коричневих плям. Край однорідний, гладкий. Мікроскопічні ознаки - хламідо - спори, пряжки. Утилізує глюкозу, фруктозу, мальтозу, ксілозу, сахарозу, арабінозу, амонійний та нітратний азот, треонін, аланін, фенілаланін, цистеїн, метіонін. Неспороносячий; товщина гіф 2,0мкм. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму: урожайність 30% від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних на тополі у Київській області. Приклад 7. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 7 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета зимового гриба Flammulina velutipes. Для вирощування міцелію застосовують штам зимового гриба Flammulina velutipes 318, який депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Flammulina velutipes 1MB F-100033 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури - Flammulina velutipes (Curt.:Fr.) Sing. Культурно - морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: колонія біла, щільна, пухнаста, край рівний, за віком можуть з'являтися плодові тіла. Товщина гі ф 3,0-3,2мкм. Мікроскопічні ознаки -пряжки. Утилізує глюкозу, фр уктозу, са харозу, аміачний та нітратний азот. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму: урожайність 22% від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних на тополі у Київській області 05.12.2000. Приклад 8. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 8 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета гриба опеньок літній Kuehneromyces mutabilis. Для вирощування міцелію застосовують штам гриба опеньок літній Kuehneromyces mutabilis 321, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Kuehneromyces mutabilis 1MB F-10003 7 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури - Kuehneromyces mutabilis (Schaeff .: Fr.) Sing ofA.H. Sm. Культурно морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: колонія біла, щільна, край не рівний. Товщина гіф 2,8мкм. Мікроскопічні ознаки - пряжки. Утилізує глюкозу, фр уктозу, са харозу, амонійний та нітратний азот. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму: урожайність 20% від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних біля тополі у Київській області 05.09.2000. Приклад 9. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 9 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета гриба маїтаке (Hericium erinaceus). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба маїтаке Hericium erinaceus 328, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Hericium erinaceus 1MB F-100031 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури Hericium erinaceus (Bull.: Fr.) Pers. Культурно - морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: на сусло - агаровому середовищі колонія біла, щільна, є повітряний міцелій, з віком міцелій жовтіє, край рівний. Товщина гіф 2,6мкм. Мікроскопічні ознаки - пряжки, хламідоспори 8-10х5-7мкм. Утилізує: глюкозу, фр уктозу, арабінозу, амонійний та нітратний азот. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму: Урожайність 30% від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних на дубі близько м. Владивосток 05.09.1992. Приклад 10. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 10 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета гриба гливи (Pleurotus ostreatus). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 453, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Pleurotus ostreatus 1MB F-100029 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури Pleurotus ostreatus (Jacg.l.: Fr.) Kumm. Культурно - морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: колонія інтенсивно біла, щільна, по фактурі ватоподібна, пухка з концентричними кільцями, профіль піднятий. Край однорідний, гладкий, утворює повітряний міцелій. Мікроскопічні ознаки - пряжки. Товщина гіф - 2,0 мкм. Утилізує глюкозу, фр уктозу, мальтозу, ксілозу, сахарозу, арабінозу, амонійний та нітратний азот, треонін, аланін, фенілаланін, цистеїн, метіонін. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму: урожайність 25% від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних на тополі у Київській області. Приклад 11. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 11 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета гриба гливи (Pleurotus ostreatus). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 457, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Pleurotus ostreatus 1MB F-100024 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури Pleurotus ostreatus (Jacg.l.: Fr.) Kumm. Культурно - морфологічні та фізіолого-біохімічні особливості штаму: колонія інтенсивно біла, щільна, по фактурі ватоподібна, пухка з концентричними кільцями, профіль піднятий. Край однорідний, гладкий, утворює повітряний міцелій. Мікроскопічні ознаки - пряжки. Товщина гіф 2,0мкм. Утилізує глюкозу, фр уктозу, мальтозу, ксілозу, сахарозу, арабінозу, амонійний та нітратний азот, треонін, аланін, фенілаланін, цистеїн, метіонін. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом -плодові тіла. Активність штаму: урожайність 24% від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних на дереві граба у Львівській області 05.09.2000. Приклад 12. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 12 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета гриба гливи (Pleurotus ostreatus). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 495, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Pleurotus ostreatus 1MB F-100028 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури Pleurotus ostreatus (Jacg.l.: Fr.) Kumm. Культурно - морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: колонія на сусло-агаровому середовищі, біла, щільна, ватоподібна з концентричними кільцями. Край однорідний, гладкий, утворює повітряний міцелій. Мікроскопічні ознаки - пряжки. Товщина гіф - 2,2мкм. Утилізує глюкозу, фр уктозу, мальтозу, ксілозу, сахарозу, арабінозу, амонійний та нітратний азот, треонін, аланін, фенілаланін, цистеїн, метіонін. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом - плодові - тіла. Активність штаму: урожайність 22% від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл зібраних на дереві осики у м. Донецьк 26.10.1997. Приклад 13. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 13 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета гриба гливи (Pleurotus ostreatus). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 495, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Pleurotus ostreatus 1MB F-100028 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури Pleurotus ostreatus (Jacg.L: Fr.) Kumm. Культурно - морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: колонія на сусло - агаровому середовищі, біла, щільна, ватоподібна, є концентричні кільця. Край однорідний, гладкий, утворює повітряний міцелій. Мікроскопічні ознаки - пряжки. Товщина гіф - 2,0мкм. Утилізує глюкозу, фр уктозу, мальтозу, ксілозу, сахарозу, арабінозу, амонійний та нітратний азот, треонін, аланін, фенілаланін, цистеїн, метіонін. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму: Урожайність - 27% від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних на дереві граб у Львівській області 10.11.2001. Приклад 14. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 14 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета гриба гливи (Pleurotus ostreatus). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба гливи Pleurotus ostreatus 1017, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Pleurotus ostreatus 1MB F-100026 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури - Pleurotus ostreatus (Jacg.L: Fr.) Kumm. Культурно - морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: колонія на сусло-агаровому середовищі біла, щільна, ватоподібна з концентричними кільцями. Край однорідний, гладкий, утворює повітряний міцелій. Мікроскопічні ознаки - пряжки. Товщина гіф - 1,9мкм. Утилізує глюкозу, фр уктозу, мальтозу, ксілозу, сахарозу, арабінозу, амонійний та нітратний азот, треонін, аланін, фенілаланін, цистеїн, метіонін. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму: урожайність 24% від вологої маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних на вербі в Житомирській області 20.11.2000. Приклад 15. Здійснюють, як приклад 1, але за кількісними характеристиками, які вказані для прикладу 15 в таблицях 1 та 2. Відповідно до цього прикладу здійснюють вирощування міцелію вищого їстівного базидіоміцета гриба гріфола (Grifola frondosa). Для вирощування міцелію застосовують штам гриба Grifola frondosa 329, депонований в Депозитарії Інституту мікробіології і вірусології НАН України за номером Grifola frondosa 1MB F-100038 (дата первісного депонування 18 грудня 2002 року). Видова назва культури -Grifola frondosa (Dicks: Fr.) S.F.Gra y. Культурно - морфологічні та фізіолого - біохімічні особливості штаму: колонія на сусло-агаровому середовищі біла, пухнаста, щільна. Краї рівні. Мікроскопічні ознаки - пряжки. Товщина гіф3,0мкм. Утилізує глюкозу, фр уктозу, мальтозу, галактозу, амонійний та нітратний азот. Неспороносячий. Продукт, що синтезується штамом - плодові тіла. Активність штаму: урожайність 20% від вологості маси субстрату. Родовід штаму: ізольований з плодових тіл, зібраних біля Пекіну (Китай) 10.11.1994. Таблиця 1 Ха ракте ристики прик ладів 1-15 практичного здійснення заяв лено го способу в ирощув ання в ищого їстів ного базидіомі цета та су бстрату для в ирощув ання в ищого їстів ного базидіо міцета Штам в ищого № їстів ного прикла ду базидіомі цета 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 2 Гриба сіїтак е (Lentinus edodes353) Гриба печериця (Agaricus bisporus 34) Гриба печериця (Agaricus bispoms 36) Гриба кільцев ика (Stropharia rugosoannulata Т - 53) Гриба кільцев ика (Stropharia rugosoannulata Т - 54) Гриб рей ші (Ganoderma lucidum 354) Зимов ого гриба (Flammuluia v elutipes 318) Гриба опеньок літній (Kuehner omy ce s mutabilis 321) Гриба ма їтак е (Hericium erinaceus 328) Гриба глив и (Pleurotus ostreatus 453) Гриба глив и (Pleurotus ostreatus457) Гриба глив и (Pleurotus ostreatus 495) Гриба глив и (Pleurotus ostreatus 496) Гриба глив и (Pleurotus ostreatus 1017) Гриба грі фо ла (Grif ola f rondosa 329) Компон ентни й склад су бстрату Солодов і ростки або Калію Натрію зародк и йоди д селеніт зернов ої мас.% мас.% ку льту ри мас.% 7 8 9 Співв ідноше ння Масов е тирси листяно го співв ідношен ня дерев а до калію йоди ду солодов их ростків до натрію або до зародків селеніту зернов ої ку льту ри 10 11 Зерно зернов ої ку льту ри мас.% Крейда мас.% Гіпс мас.% Тирса дерев а листяно ї породи мас.% 3 4 5 6 75 0,3 1 15 8,69 0,001 0,001 1,73:1 1:1 80 0,3 0,1 5 10,99 0,002 0,001 1,45:1 2:1 82 0,4 0,1 5 12,49 0,003 0,002 0,40:1 1,5:1 81 0,0001 0,0001 2 16,99 0,002 0,002 0,12:1 1:1 83 0,0001 0,0001 1 15,99 0,001 0,001 0,63:1 1:1 85 0,5 0,5 10 3,99 0,003 0,001 2,5:1 3:1 82 0,4 0,5 8 9,10 0,001 0,001 0,88:1 1:1 81 0,3 0,6 9 9,09 0,001 0,003 0,99:1 1:3 80 0,5 0,6 12 6,90 0,002 0,002 1,74:1 1:1 84 0,7 0,5 11 3,80 0,002 0,002 2,89:1 1:1 83 0,4 0,5 10 6,09 0,003 0,002 1,64:1 1,5:1 81 0,6 0,3 13 5,08 0,001 0,001 2,56:1 1:1 80 0,7 0,6 12 6,66 0,002 0,002 1,8:1 1:1 82 0,4 0,7 10 6,89 0,001 0,002 1,45:1 1:2 83 0,4 0,5 10 6,09 0,003 0,002 1,64:1 1,5:1 Таблиця 2 Характеристики компонентного складу заявленого субстрату для прикладів 1-15 практичного здійснення заявленого рішення: види зерна зернової культури, тирси дерева листяної породи, солодових ростків або зародків зернової культури № прикладу 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 Штам вищого їстівного базидіоміцета 2 Гриба сіїтаке (Lentinus edodes 353) Гриба печериця (Agaricus bispoms 34) Гриба печериця (Agaricus bisporus 36) Гриба кільцевик (Stropharia rugoso-annulata T - 53) Гриба кільцевик (Stropharia rugoso-annulata T - 54) Гриба рейші (Ganoderma lucidum 354) Зимового гриба (Flammulina velutipes 318) Гриба опеньок літній (Kuehneromyces mutabilis 321) Гриба маїтаке (Hericium erinaceus 328) Гриб гливи (Pleurotus ostreatus 453) Гриба гливи (Pleurotus ostreatus 457) Гриба гливи (Pleurotus ostreatus 495) Гриба гливи (Pleurotus ostreatus 496) Гриба гливи (Pleurotus ostreatus 1017) Гриба гріфола (Grifola П-ondosa 329) Зерно зернової культури Тирса дерева листяної породи 3 Пшениця Жито Пшениця 4 Бук Береза Осина Солодові ростки або зародки зернової культури 5 Зародки пшениці Солодові ростки Солодові ростки Пшениця Чорна вільха Зародки пшениці Жито Дуб Просо Овес Дуб Осина Солодові ростки Зародки жита Ячмінь Береза Зародки пшениці Овес Ячмінь Просо Просо Просо Просо Пшениця Бук Осина Береза Бук Чорна вільха Осина Дуб Солодові ростки Зародки пшениці Солодові ростки Зародки жита Солодові ростки Зародки пшениці Зародки пшениці Зародки жита Результати, які одержані при здійсненні заявлених рішень відповідно до прикладів 1-15, показали, що за рахунок додавання в субстрат для вирощування міцелію нових компонентів у певних масових співвідношеннях між ними, а також застосування для вирощування міцелію певного гриба нового депонованого штаму прискорюється ріст міцелію, а саме - скорочується термін його вирощування на 15-30%, тобто до 12-18 діб і на 7-15% підвищується урожай плодових тіл при використанні заявлених рішень. Крім того при використанні заявленого винаходу зменшується кількість посівного міцелію для вирощування плодових тіл грибів на 5-7%. Одержаний міцелій відповідає основним вимогам: має високу життєдайність, забезпечує швидке розростання гіф, належить до відповідного штаму, який володіє високою урожайністю, стійкістю до захворювань, високою товарною якістю. Посівний міцелій вільний від грибних і вірусних за хворювань. З застосуванням посівного міцелію вирощують плодові тіла грибів з високою харчовою та енергетичною цінністю: зміст вуглеводів в 100г грибів складає 40-70г, білків 15-30г, жирів 1,8-9,3г; енергетична цінність - 320412ккал. Заявлені рішення є результатами багаторічних досліджень, експериментів, проведених авторами. Створені рішення поширюють асортимент сучасних те хнологій вищих їстівних грибів базидіоміцетів, які володіють не тільки харчовими, але й лікувально -профілактичними властивостями. Джерела інформації: 1. Авторське свідоцтво СРСР №1064908 від 11.06.1981, м.кл. А01G91/04, публ. 07.01.1984, бюл. №1. 2. Авторське свідоцтво СРСР №1069690 від 11.06.1981, м.кл. А01G1/04, публ. 30.01.1984, бюл. №4. 3. Бисько Н.А. Шампиньон двухспоровый (Agaricus bisporus (J. Ige) Imbach.) и гливи обычная (Pleurotus ostreatus Jacg. Fr.) Kumm./ в искусственных экосистемах. Ордена Ленина и Ордена Дружбы Народов Академия наук Украины, Институт ботаники им. Н. Г. Холодного. Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук. Киев, 1992. 4. Патент України №35350 А, м. кл. А01G1/04, публ. 15.03.2001, бюл. №2, 2001. 5. Lemke С. Myselnachstumateete mit vier Champignon staurmen // Reid. - 1972-12, №128. 6. Промышленное культивирование съедобных грибов. Под общей редакцией доктора биологических наук И. А. Дудки. Академия наук Украинской ССР, Институт ботаники им. Н. Г. Холодного. Киев, "Наукова думка", 1978. 7. Дудка И. А., Вассер С. П., Бисько Н. А., Билай В. Т., Гродзинская А. А. Методические рекомендации по промышленному культивированию съедобных грибов. Академия наук Украинской ССР, Институт ботаники им. Н. Г. Холодного. Изд. Институт математики АН УССР, Киев, 1987, с.5-8 - прототип для заявленого способу, а також - прототип для заявленого субстрату.