Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб встановлення факту уведення бензоатів в плодовий сік, що включає відбір проби, підготовку проби, проведення хроматомас-спектрометричного дослідження, оцінювання результатів, який відрізняється тим, що у пробі вимірюють редокс-потенціал при рН=3, порівнюють його значення з редокс-потенціалом системи "аскорбінова кислота-дегідроаскорбінова кислота" при цьому ж значенні активної кислотності та визначають присутність бензойної кислоти та продуктів її взаємодії з речовинами редокс-системи соку, а саме бензилового спирту або толуолу, в залежності від строку зберігання соку та величини його редокс-потенціалу.

Текст

Реферат: Спосіб встановлення факту уведення бензоатів в плодовий сік включає відбір проби, підготовку проби, проведення хроматомас-спектрометричного дослідження, оцінювання результатів. У пробі вимірюють редокс-потенціал при рН=3, порівнюють його значення з редокс-потенціалом системи "аскорбінова кислота-дегідроаскорбінова кислота" при цьому ж значенні активної кислотності та визначають присутність бензойної кислоти та продуктів її взаємодії з речовинами редокс-системи соку, а саме бензилового спирту або толуолу, в залежності від строку зберігання соку та величини його редокс-потенціалу. UA 77811 U (12) UA 77811 U UA 77811 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до аналітичних випробувань, а саме до лабораторних методів дослідження, і може бути використана у соковій галузі харчової промисловості та установах, що контролюють якість плодових соків. Відомий спосіб визначення бензойної кислоти та її натрієвої солі (Марх А.Т. Технохимический контроль консервного производства/А.Т. Марх, Т.Ф. Зыкина, В.Н. Голубев. М.: Агропромиздат, 1989.-304 с.). Встановлення вмісту бензойної кислоти та її натрієвої солі проводять за результатами титрування NaOH, попередньо екстрагованої 4 рази хлороформом, відігнаної на водяній бані. Недоліком методу є складність процесу, необхідність застосування шкідливих для організму речовин, відсутності автоматизації процесу, значного часу для проведення експерименту, проблеми, пов'язані з використанням значних об'ємів розчинника, що забруднює навколишнє середовище. Втрати консервантів при взаємодії їх з речовинами хімічного складу соків не дозволяють встановити факт введення бензоатів у сік при тривалому зберіганні. Найбільш близьким до заявленого є спосіб встановлення слідових кількостей органічних речовин, який базується на хроматомас-спектрометричному дослідженні (Байерман К. Определение следовых количеств органических веществ: Пер. с англ. - М.: Мир, 1987.-429 с). Спосіб включає відбір проби, підготовку проби, а саме екстракцію органічним розчинником, дослідження на газовому хроматографі з мас-селективним детектором та оцінювання результатів. Недоліком цього способу є хімічна нестійкість бензоатів у кислому середовищі плодових соків, що унеможливлює їх визначення при зберіганні соків. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу встановлення факту уведення бензоатів в плодовий сік шляхом визначення присутності бензойної кислоти та продуктів її взаємодії з речовинами редокс-системи соку, а саме бензилового спирту або толуолу забезпечити можливість виявлення факту введення бензоатів при тривалому зберіганні соку, універсальність оцінки соків з різних плодів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає відбір проби, підготовку проби, проведення хроматомас-спектрометричного дослідження, оцінювання результатів, згідно з корисною моделлю, у пробі вимірюють редокс-потенціал при рН=3, порівнюють його значення з редокс-потенціалом системи "аскорбінова кислотадегідроаскорбінова кислота" при цьому ж значенні активної кислотності та визначають присутність бензойної кислоти та продуктів її взаємодії з речовинами редокс-системи соку, а саме бензилового спирту або толуолу в залежності від строку зберігання соку та величини редокс-потенціалу. Причинно-наслідковий зв'язок полягає у наступному. Виявлення саме бензойної кислоти, бензилового спирту і/або толуолу, що є продуктами перетворення бензоатів, дозволяє встановити факт введення бензоатів при тривалому зберіганні соку. Так, в соку при виробництві і зберіганні бензоати, що є слабкими електролітами, частково дисоціюють. Утворений аніон в кислому середовищі соків вступає у взаємодію з водневим катіоном з утворенням бензойної кислоти. Такий напрямок реакції обумовлений зсувом рівноваги у бік утворення недисоційованої форми бензойної кислоти у присутності більш сильних кислот плодових соків. При взаємодії бензойної кислоти з редокс-системами соків ("аскорбінова кислота-дегідроаскорбінова кислота", "поліфеноли окислені-поліфеноли відновлені") бензойна кислота відновлюється до бензилового спирту. Більш глибоко відновленою формою реакції відновлення бензойної кислоти є толуол. Глибина протікання реакції відновлення бензойної кислоти залежить від величини стандартного окислювальновідновного потенціалу присутніх у соках редокс-систем. Сутність взаємодії речовин редокссистеми соку з бензойною кислотою, що призводить до утворення в ньому продуктів відновлення бензойної кислоти надано на схемі (фіг. 1). Система "аскорбінова кислота-дегідроаскорбінова кислота" є відновником для бензойної кислоти. Тому більш сильний відновник (редокс-система соку з більш низьким потенціалом) дозволяє передбачити утворення більш відновлених продуктів (толуол) при взаємодії бензойної кислоти з речовинами редокс-системи соку. Збільшення строку зберігання соку призводить до накопичення продуктів відновлення бензойної кислоти (бензилового спирту, толуолу). Редокспотенціал соку, вищий за цей показник для системи "аскорбінова кислота-дегідроаскорбінова кислота" (210 мВ при рН=3), вказує на можливість протікання процесу відновлення бензойної кислоти лише до бензилового спирту. Вимірювання редокс-потенціалу соку при значенні рН=3 дозволяє порівнювати отримані дані з потенціалом системи "аскорбінова кислота-дегідроаскорбінова кислота" при цьому ж 1 UA 77811 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 значенні активної кислотності, що призводить до усунення впливу фактору кислотності на формування значення редокс-потенціалу та підвищення точності результатів. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями. На фіг. 1 наведена схема взаємодії речовин редокс-систем соку; на фіг. 2 - визначення бензойної кислоти (час утримування 11,89 хв.) в свіжовичавленому апельсиновому соку з бензоатом натрію; на фіг. 3 - визначення бензилового спирту (час утримування 10,19 хв.) в свіжовичавленому апельсиновому соку з бензоатом натрію; на фіг. 4 - визначення бензойної кислоти в апельсиновому соку ТМ "Rich"; на фіг. 5 - визначення толуолу (час утримування 5,17 хв.) в апельсиновому соку ТМ "Rich". Запропонований спосіб визначення факту уведення бензоатів в плодовий сік здійснюють таким чином. У соку, в якому встановлюють факт уведення консервантів (бензоатів), визначають величину редокс-потенціалу при рН=3, порівнюють його значення з нормальним потенціалом системи "аскорбінова кислота-дегідроаскорбінова кислота" при цьому ж значенні активної кислотності та визначають наявність бензойної кислоти та бензилового спирту, або бензойної кислоти та толуолу хроматомас-спектрометрично. Присутність хоча б однієї з цих речовин свідчить про наявність введення у цей сік консервантів (бензоатів). Приклад 1 На аналіз відбирають 50 мл свіжовичавленого апельсинового соку, в який попередньо внесли бензоат натрію у кількості 1000 мг/кг соку. З цієї проби відбирають 30 мл, підкислюють лимонною кислотою до рН=3 та вимірюють редокс-потенціал, що становить 191 мВ. Так як це значення менше за 210 мВ, то визначають наявність бензойної кислоти та бензилового спирту в вихідному зразку. Для цього використовують стандартну методику визначення слідових кількостей речовин. Проводять екстракцію органічним розчинником (за розчинник править дихлорметан). Рідину об'єкту дослідження екстрагують 2 мл дихлорметану при інтенсивному перемішування протягом 5 хв. Органічний шар відділяють і після висушування над сульфатом натрію досліджують на газовому хроматографі з мас-селективним дефектором. Дослідження проводять при наступних умовах роботи: капілярна колонка - HP-1lMS, діаметр - 0,25 мм, фаза - 0,25 мкм, сталий потік - 1,0 мл/хв., газ-носій - гелій, інжектор - автоінжектор, ділення потоку - split від 50:1 до splits, температура випаровувала - 280 °C, термостат - початкова температура - 40 °C, утримування - 5 хв., підігрівання - 15 с/хв.,температура кінцева - 150 °C, тиск на вході колонки - 6,83 psi, іонізація електронним ударом, енергія іонізації - 70 еВ, температура джерела - 230 °C, температура квадруполя - 150 °C, об'єм уведеної проби - від 1 до 4 мкл. Швидкість сканування - 7скан/с (маси 20-300 а.о.м). Наявність в соку бензойної кислоти (фіг. 2) та бензилового спирту (фіг. 3) підтверджує факт введення бензоату натрію у сік. Приклад 2 На аналіз відбирають 50 мл свіжовичавленого апельсинового соку. З цієї проби відбирають 30 мл, підкислюють лимонною кислотою до рН=3 та вимірюють редокс-потенціал, що становить 189 мВ. Так як це значення менше за 210 мВ, то визначають наявність бензойної кислоти та бензилового спирту в вихідному зразку. Для цього використовують стандартну методику визначення слідових кількостей речовин. Проводять хроматомас-спектрометричні дослідження. Відсутність в соку бензойної кислоти, бензилового спирту підтверджує факт відсутності введення бензоату у сік. Приклад 3 На аналіз відбирають 50 мл апельсинового соку ТМ "Rich". З цієї проби відбирають 30 мл, підкислюють лимонною кислотою до рН=3 та вимірюють редокс-потенціал, що становить 194 мВ. Так як це значення менше за 210 мВ та враховуючи факт тривалого зберігання промислового зразка, визначають наявність бензойної кислоти та толуолу в вихідному зразку. Проводять хроматомас-спектрометричні дослідження. Наявність в соку бензойної кислоти (фіг. 4) та толуолу (фіг. 5) дозволяє встановити факт введення бензоату у сік. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб встановлення факту уведення бензоатів в плодовий сік, що включає відбір проби, підготовку проби, проведення хроматомас-спектрометричного дослідження, оцінювання результатів, який відрізняється тим, що у пробі вимірюють редокс-потенціал при рН=3, порівнюють його значення з редокс-потенціалом системи "аскорбінова кислота 2 UA 77811 U дегідроаскорбінова кислота" при цьому ж значенні активної кислотності та визначають присутність бензойної кислоти та продуктів її взаємодії з речовинами редокс-системи соку, а саме бензилового спирту або толуолу, в залежності від строку зберігання соку та величини його редокс-потенціалу. 3 UA 77811 U 4 UA 77811 U 5 UA 77811 U Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for determination of benzoates in fruit juice

Автори англійською

Bocharova Oksana Volodymyrivna, Reshta Sentiabrina Petrivna, Hereha Kateryna Mykolaivna, Kalayanova Olha Mykolaivna

Назва патенту російською

Способ установления факта введения бензоатов в плодовый сок

Автори російською

Бочарова Оксана Владимировна, Решта Сентябрина Петровна, Герега Екатерина Николаевна, Калаянова Ольга Николаевна

МПК / Мітки

МПК: G01N 33/00, G01N 30/00

Мітки: плодовій, встановлення, уведення, спосіб, бензоатів, сік, факту

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/8-77811-sposib-vstanovlennya-faktu-uvedennya-benzoativ-v-plodovijj-sik.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб встановлення факту уведення бензоатів в плодовий сік</a>

Подібні патенти