Склад для приготування сухої швидкорозчинної форми лікарського та/або біологічно активного засобу

Реферат: Склад для приготування сухої швидкорозчинної форми лікарського та/або біологічно активного засобу для зниження та/або запобігання дефіциту кальцію та йоду у організмі який містить сполуки кальцію та йоду, а також допоміжні речовини. Як сполуки кальцію містить кальцію оксид та/або гідроксид. Як сполуки йоду містить йодид калію або йодид калію та йодат калію. Додатково склад має кислоту лимонну та додаткові компоненти. UA 121393 U (12) UA 121393 U UA 121393 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, фармакології, а також виробництва біологічно-активних добавок (БАД), призначених, зокрема, для подолання дефіциту макро- та мікроелементів в організмі пацієнта. Точніше, корисна модель належить до методів та засобів подолання дефіциту кальцію та/або йоду в організмі ссавців, зокрема людини. Зокрема корисна модель стосується складу для приготування сухої швидкорозчинної форми лікарського та/або біологічно активного засобу для зниження та/або запобігання дефіциту кальцію та йоду у організмі, нової сухої швидкорозчинної форми, яка сама по собі є джерелом кальцію та йоду, і додатково може слугувати швидкорозчинним носієм додаткових мікроелементів та вітамінів, лікарських та біологічно активних засобів на її основі та способів їх застосування. Кальцій є одним з ключових мінералів в людському організмі, необхідних для нормального росту і розвитку скелета та зубів, а також для функціонування нервової, м'язової, ферментних систем. Кальцій є одним з найважливіших компонентів системи згортання крові, є необхідним для підтримання стабільної роботи серця, здійснення процесів передачі нервових імпульсів. Іншими функціями кальцію є регуляція внутрішньоклітинних процесів та регуляція проникності клітинних мембран. В організмі людини кальцій розподілений нерівномірно: приблизно 99 % його міститься в кістках і лише 1 % - в інших частинах тіла (кров та м'які тканини). Понад 90 % кісткової тканини закладається у дитинстві, в період росту. Кісткова маса досягає піка у віці 30-35 років, а потім поступово зменшується. У жінок, починаючи з періоду менопаузи, втрата кісткової маси помітно зростає. Тому для різних вікових категорій норми споживання кальцію різні: Вагітні і жінки, що вигодовують немовлят грудним молоком мають потребу у збільшеному надходженні кальцію. Кальцій, що отримується організмом природним шляхом з продуктів харчування, приносить виключно користь, але у зв'язку з погіршенням якості продуктів харчування організм не отримує і половини денної норми, що може призводити до більш ніж 150 різних захворювань. Зменшення концентрації кальцію в організмі призводить до пониження збудливості нервової системи, наслідком чого є поява судом. Дефіцит кальцію також може спровокувати розвиток гіпертонічних кризів, токсикозів вагітності, підвищення рівню холестерину в крові. Відомо, що ведучою критичною ланкою остеопорозу є порушення метаболізму кальцію, недостатнє надходження його в організм, порушення його засвоєння, а також транспортування іонізованої форми кальцію в кісткову тканину. Оскільки можливості поглинання кальцію організмом зменшуються з віком, для літніх людей є життєво важливим, забезпечення достатнього вживання кальцію. Хоча потреби у кальції змінюються протягом життя людини і для різних груп населення є різними, проте, в цілому очевидно, що значній частині населення не вдається досягти рекомендованих норм споживання кальцію. Існують стани, коли при достатній кількості вживання кальцію, в організм все одно спостерігається його недостатність. Щитоподібна залоза виробляє гормон - кальцитонін, який сприяє засвоєнню кальцію в організмі. Недостача йоду призводить до захворювань щитоподібної залози та до порушення засвоєння кальцію організмом. Надмірне споживання кальцію при недостатності йоду в організмі може призводити до його відкладання на стінках судин та до їх закупорювання. Проблема недостатності йоду в харчовому споживанні населення є актуальною для багатьох країн світу та для України зокрема. Недостача йоду призводить до захворювань щитоподібної залози, що потім зумовлює знижений синтез тиреоїдних гормонів (ТГ) та виникнення патологічних станів в багатьох органах та системах. ТГ впливають на ріст і диференціацію тканин, кругообіг практично всіх субстратів, вітамінів і гормонів та на загальні енерговитрати. Механізми виникнення цих ефектів пов'язані із властивістю ТГ здійснювати координування на рівні клітинного ядра, де вони змінюють експресію генома, а також на рівні мітохондрій через вплив на окисний обмін і на рівні плазматичної мембрани, регулюючи потік субстратів і катіонів. При споживанні йоду менше фізіологічної потреби, необхідної для достатнього синтезу ТГ, у людей розвиваються йододефіцитні захворювання (ЙДЗ). Їхнє виникнення є природним екологічним феноменом, що зустрічається в багатьох регіонах світу. Згідно з даними ВООЗ, 2 млрд (30 %) населення земної кулі мають ризик розвитку ЙДЗ, у тому числі більше 500 млн. людей проживають у регіонах із важким дефіцитом йоду, у 740 млн чоловік діагностується ендемічний зоб, а у 40 млн виражена розумова недостатність внаслідок йодної нестачі. Прояви ЙДЗ досить різноманітні і залежать від періоду життя, в якому ці захворювання проявляються, та зумовлені зниженням функціональної активності ЩЗ у відповідь на дефіцит йоду. Відповідно 1 UA 121393 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 до сучасних уявлень, термін ЙДЗ поєднує широкий спектр станів, зумовлених йодною недостатністю: від ендемічного зоба до тяжких розладів розумового і фізичного розвитку ендемічного кретинізму. Найпоширенішим і наочним проявом йодної недостатності є дифузний еутиреоїдний зоб. Однак сучасні знання дозволяють виділити цілий ряд захворювань, спричинених впливом йодної недостатності на розвиток організму. До ЙДЗ та станів, окрім захворювань ЩЗ входять, неплідність, викидні, мертвонароджуваність, вроджені аномалії, підвищена перинатальна та дитяча смертність, формування важких порушень розумового розвитку (кретинізм), затримка фізичного розвитку, порушення психічних функцій у дітей та дорослих, анемія, атеросклероз, порушення репродуктивної функції, підвищена чутливість до радіоактивного опромінення, низька опірність до різних захворювань. Саме тому йододефіцитні захворювання визнано як проблему охорони здоров'я в 118 країнах світу. Отже на сьогодні актуальною є задача розробки ефективних та доступних для широких верств населення недорогих та водночас ефективних препаратів, призначених для подолання кальцієвої та йодної недостатності в організмі. Додатково, актуальною є проблема елементного дефіциту. При вивченні харчового статусу населення України, наприклад, встановлено, що мінеральний склад основних харчових продуктів і добових раціонів харчування населення сіл Житомирської і Рівненської областей є неповноцінним - вміст йоду - в 2,5 разу, хрому - в 15,6 разу, нікелю - в 2,6 разу, міді - в 2,2 разу, кобальту - в 3,4 разу і марганцю - в 1,3 разу нижчий за нижні рекомендовані величини надходження, що може бути однією із причин погіршення стану здоров'я людей, особливо дитячого населення (Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.02.01 / A.M. Парац; Ін-т гігієни та мед. екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. - К., 2004.-19 с. - укр.). Компенсувати цей недолік може використання лікарських засобів і БАД та морських водоростей з ними. Важливу роль в біосинтезі тиреоїдних гормонів відіграють мікро- та макроелементи. Серед них одне з найбільших значень надається селену. Встановлено, що недостатня забезпеченість організму цим елементом може негативно впливати на функціонування ЩЗ та реалізації оксидативного стресу в патогенезі тиреопатій. На сьогодні визначено, що селен бере участь у синтезі та метаболізмі ТГ, оскільки є компонентом дейодиназ, котрі забезпечують конверсію Т 4 у Т3, здійснюючи дейодування зовнішнього кільця Т4. Недостача цього мікроелемента посилює процес ураження щитоподібної залози та суттєво гальмує захисні реакції організму. Виявлена здатність селену зменшувати титр антитіл до тиреопероксидази (АТ-ТПО), зокрема при тиреоїдиті Хашимото та у післяпологовому періоді. Вважається, що вказані процеси є результатом зниження активності глутатіонпероксидази в тиреоцитах, хоча механізм такого впливу селену на АТ-ТПО не остаточно з'ясований. Розвитку зоба також сприяє недостатність внутрішньоклітинної супероксиддисмутази, вміст якої зменшується при недостатньому надходженні йоду в організм. Таким чином, недостатність функції ЩЗ при йододефіцитних станах, особливо у поєднанні з дефіцитом селену, є тим метаболічним тлом, який подовжує тривалість деструктивного впливу вільних радикалів. В умовах дефіциту йоду супутній дефіцит селену сприяє зниженню функції ЩЗ, підвищує чутливість тиреоцитів до некрозу. В умовах дефіциту селену знижується проліферація тиреоїдних клітин і підсилюється проліферація фібробластів, що сприяє розвитку фіброзу і перешкоджає відновленню тиреоїдної тканини. Дефіцит селену порушує механізм антиоксидантного захисту,здійснюваний селенопротеїнами, і тим самим сприяє дії вільних радикалів (перекису водню, що утворюється в надлишковій кількості в гіперплазованій тканині ЩЗ) на ліпофільні мембрани, спричиняючи розвиток некрозу, фіброзу, атрофії ЩЗ. Селен бере участь у метаболізмі ТГ, і, як компонент дейодиназ (селеноензимів), сприяє їхній активації в ЩЗ, печінці, нирках, гіпофізі, м'язах і тим самим перетворенню Т 4 у Т3. Наведені дані вказують на необхідність застосування селену з лікувальною та профілактичною метою при патології щитоподібної залози. Разом з тим в ряді робіт показано, що вживання селену у йододефіцитних регіонах погіршує функціональні параметри ЩЗ і тим самим може сприяти розвитку неврологічних порушень у плода, можливо, за рахунок неселективної стимуляції дейодування. Враховуючи це, не рекомендується проведення монопрофілактики селеном у регіонах з дефіцитом селену і йоду. В цих випадках доцільно використовувати комплексні препарати, що містять як йод, так і селен. Профілактичні заходи, що застосовуються для ліквідації ЙДЗ прийнято класифікувати наступним чином: масова йодна профілактика (йодування солі, хліба), яка охоплює велику частину населення ендемічного регіону і спрямована на подолання ИД, як середовищного фактора. Індивідуально (йодовмісні продукти і лікарські препарати, які пацієнт приймає по показаннях) потрібна особам з підвищеною потребою в мікроелементі (наприклад, вагітним та 2 UA 121393 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 годувальницям), для запобігання захворюванням ЩЗ, спричиненим недостатністю йоду. Групова йодна профілактика, яка полягає у прийомі препаратів, що містять йод групами населення із найвищим ризиком розвитку ЙДЗ (діти, підлітки, вагітні, період лактації) під лікарським контролем. Прикладом цього є організація вживання таблетованих препаратів йоду в дитячих колективах. Незважаючи на значний прогрес в проблемі ліквідації ЙДЗ та велику кількість публікацій, присвячених цьому питанню, значна кількість проблем йодної профілактики залишається не вирішеною. Це стосується регіонів, в яких поряд з дефіцитом йоду існує дефіцит інших мікроелементів, зокрема селену. Також це стосується профілактики дефіциту йоду у вагітних, коли окрім масової йодної профілактики, необхідна групова або індивідуальна профілактика. Залишається цілий ряд питань стосовно часу і характеру взаємодії різних зобогенних чинників в організмі вагітної. Не існує також єдиної думки щодо переваг окремих способів корекції патологічних станів обумовлених дефіцитом. В першу чергу це стосується питання необхідності доповнення йодопрофілактики у вагітних іншими компонентами, зокрема селеном, вітамінами та препаратами гормонів ЩЗ (тироксином). Деякі дослідники вважають, що дифузний зоб - це поліетіологічний стан, найбільшу роль в якому грає ессенціальний йод, але суттєвий внесок роблять такі мікроелементи, як селен, залізо та деякі інші [Баканов К.Б., Макарова И.М. Экология человека Вып. № 6 / 2006]. Поєднання йоду і заліза гарантує підтримку щитовидної залози в здоровому стані. З ними можливо поєднувати вітаміни, зокрема групи В. У комплексі залізо та йод доповнюють один одного: йод за допомогою тиреоїдних гормонів впливає на процес синтезу гемоглобіну, а залізо входить в структуру ферментів, які необхідні для синтезу гормонів залози. В організмі дорослої людини міститься в середньому 4 г заліза. 70 % з них входить до складу молекул гемоглобіну, 4 % - міоглобіну, 25 % знаходиться в депо, 1 % - в молекулах залізовмісних ферментів. Залізо міститься в основному в гемоглобіні еритроцитів, а також входить до складу міоглобіну (м'язового гемоглобіну), різних ферментів, що знаходяться в печінці і селезінці. Залізовмісний білок гемоглобін переносить в тканини кисень. Недолік отримання або засвоєння заліза призводить до розвитку кисневого голодування тканин. Потреба в залізі зростає при вагітності, при напруженій фізичній роботі, в умовах дефіциту кисню, при крововтратах. При недостатності заліза в організмі виникають недокрів'я, стомлюваність, зниження апетиту, часті інфекційні захворювання, зниження розумових здібностей. Одним із найважливіших для організму макроелементів є магній. Його значення в життєдіяльності проявляється в тому, що він є універсальним регулятором біохімічних і фізіологічних процесів в організмі, беручи участь у різноманітних метаболічних процесах. Як кофактор багатьох ферментів магній має відношення більш як до 300 хімічних реакцій Потреба організму в магнії суттєво збільшується у разі фізичних навантажень, у спортсменів в процесі тривалих і інтенсивних тренувань, під час відповідальних змагань, а також при стресових ситуаціях. Особливе значення має магній у функціонуванні нервової тканини і провідної системи серця. Добра забезпеченість організму магнієм сприяє кращій протидії стресовій ситуації та депресії. Магній важливий для метаболізму кальцію, фосфору, натрію, калію, а також вітаміну С. Порушення кальцієвого обміну нерідко обумовлені дефіцитом в організмі вітамінів, особливо вітаміну D. Вітамін D3 підтримує стабільний рівень іонів кальцію в сироватці крові, регулює обмін фосфору в організмі. Зниження активності метаболічних процесів, що є характерним для людей похилого віку, уповільнює перетворення вітаміну D на його активні форми. Вітамін D3 сприяє повноцінному засвоєнню кальцію, потенціює засвоєння кальцію кістковою тканиною та гальмує вимивання кальцію із кісткової тканини. Отже на сьогодні актуальною є задача розробки ефективних та доступних для широких верств населення недорогих та водночас ефективних препаратів, призначених для подолання кальцієвої та йодної недостатності в організмі та, додатково, подолання елементного дефіциту та дефіциту вітамінів в організмі. Відомим з UA92103U, публ. 25.07.2014 є препарат (дієтична добавка) у формі таблетки, що містить йод і селен у масовому співвідношенні приблизно 2:1 при вмісті йоду 100-400 мкг, а також ряд допоміжних речовин. Дієтична добавка у вигляді таблетки, призначена для забезпечення одночасного надходження в організм йоду та селену у межах норм добової фізіологічної потреби і у співвідношенні, яке забезпечує збалансоване утворення щитоподібною залозою тиреоїдних гормонів. Однак вказаний препарат не містить сполук кальцію та не забезпечує його надходження до організму одночасно з йодом. Існують різні джерела кальцію, комерційно доступні для використання в продуктах харчування і біологічно активних добавках та лікарських засобах. Це неорганічні солі, такі як 3 UA 121393 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 карбонат кальцію і фосфат кальцію, та органічні солі, такі як цитрат кальцію, лактат кальцію, глюконат кальцію тощо. Неорганічні солі, такі як карбонати і фосфати, містять більше кальцію, ніж органічні солі, проте їх застосування залишається обмеженим через їх погану розчинність і їх вплив на смак в кінцевому застосуванні. Серед органічних солей кальцію, цитрат кальцію має найвищий вміст кальцію (21 %), в порівнянні з лактатом кальцію (13 %), і глюконатом кальцію (9 %). Серед органічних солей з кращою розчинністю і більш нейтральним профілем смаку, цитрат кальцію виділяється як найбільш економічний варіант для додавання кальцію. Різні наукові дослідження показали також кращу відносну біодоступність органічних солей кальцію порівняно з неорганічними джерела кальцію, такими як карбонат кальцію і фосфат кальцію. На відміну від інших солей кальцію, цитрат кальцію не сприяє, а скоріше перешкоджає формуванню каменів нирок і сечовивідних протоків, забезпечуючи сприятливий для виведення із сечею цитрат. Відомі таблетки цитрату кальцію (виробник ВАТ "Фармак"), що містять цитрат кальцію (0,5 г) та як допоміжні речовини крохмаль картопляний, стеарат кальцію та тальк. Вміст допоміжних речовин складає аж до 0,55 г. При цьому недоліком даного препарату також є недостатня активність фармакологічної дії через обмежену біодоступність та відсутності оптимізації кальцієвого обміну. Крім того, великий розмір таблеток препарату кальцію утруднює їх ковтання. Також при недостачі йоду в організмі, вказаний препарат також є неефективним, так як спостерігається порушення вироблення кальцитоніну, який є гормоном, що задіяний в регуляції обміну кальцію та розвитку кісткової тканини. Засвоюваність та біодоступність цитрату кальцію у даному препараті обмежена. Цитрат кальцію хоча і є джерелом кальцію високої якості, однак він погано розчинний у воді; 1 грам цитрату кальцію розчиняється в 1050 г холодної води. З RU 2255604 С2, публ. 10.07.2005 відома також біологічно активна добавка (БАД) для профілактики та лікування недостатності кальцію та оптимізації кальцієвого обміну, де джерелом кальцію є кальцит біологічного походження (черепашки молюсків, яєчна шкаралупа), а джерелом йоду - органічний ковалентно зв'язаний йод (йодований казеїн). БАД може бути виготовлено у вигляді таблетки, порошку, капсули, драже, розчину. БАД також містить сполуки магнію, цинку, міді, калію, вітаміни та ін. Однак ефективність запропонованого препарату є недостаньою. Не забезпечується висока біодоступність кальцію. Основним джерелом кальцію у препараті є його карбонат, який має погану розчинність. Кальцій у вигляді карбонату засвоюється неефективно та лише при нормальній кислотності шлункового соку, а при зниженій кислотності ступінь його засвоєння настільки сильно падає, що практично дорівнює нулю. Крім того, тривале використання препаратів на основі карбонату кальцію загрожує також утворенням кальцієвих каменів у нирках. Систематичне вживання препаратів з карбонатом може викликати порушення кислотного балансу у шлунку. Зменшується кислотність шлунка та утворюються газ СО 2 під час засвоєння, а згодом це призводить до підвищення кислотності у шлунку, виникає печія та інші небажані ефекти. Також карбонат має неприємний крейдяний присмак. Відомий препарат для поновлення кальцієвої та йодної недостатності, що містить карбонат кальцію та калію йодид, а також екстракт лікарських рослин та допоміжні речовини (RU 2236864 С1, публ. 27.09.2004). Вказаний препарат поповнює дефіцит кальцію та йоду в організмі та має вплив на вміст вільних радикалів в організмі. Препарат готують у вигляді капсул або таблеток. Однак використання у препараті карбонату кальцію призводить до низької біодоступності кальцію та всіх тих негативних впливів та обмежень у застосуванні для певного кола споживачів, що вже було зазначено вище. Крім того, розміри капсули або таблетки препаратів кальцію є великими та утруднюють їх ковтання, при цьому у певних ситуаціях їх необхідно приймати пацієнтові у досить великих кількостях, наприклад, по 2 таблетки 3 рази на день. Отже на сьогодні все ще існує потреба у створенні ефективних та зручних для широкого кола споживача і водночас доступних засобів для профілактики та лікування недостатності кальцію та оптимізації кальцієвого обміну, усунення кальцієвої та йодної недостатності в організмі. В основу запропонованої корисної моделі поставлено задачу забезпечити склад для приготування сухої швидкорозчинної форми лікарського та/або біологічно активного препарату (засобу) для ефективного зниження та/або запобігання дефіциту кальцію та йоду у організмі з високою активністю та біодоступністю діючих речовин. Також задачею запропонованої корисної моделі є створення сухої швидкорозчинної форми лікарського та/або біологічно активного препарату (засобу) для ефективного зниження та/або 4 UA 121393 U 5 10 15 20 25 30 запобігання дефіциту кальцію та йоду у організмі з високою активністю та біодоступністю діючих речовин, який швидко та ефективно розчиняється у воді з утворенням однорідного колоїдного розчину цитрату кальцію та інших речовин, що входять до складу препарату та забезпечує підвищення ефективності лікування, спрямованого на нормалізацію кальцієвого обміну, усунення кальцієвої та йодної недостатності в організмі, лікування станів, пов'язаних з кальцієвою та йодною недостатністю в організмі. Також задачею запропонованої корисної моделі є забезпечення лікарського та/або біологічно активного препарату (засобу) для оптимізації профілактики та/або лікування дефіциту кальцію та/або йоду в організмі з покращеними показниками якості, такими як підвищена біодоступність діючих речовин, зручність використання, зберігання, доступність широкому колу споживачів, з високим вмістом кальцію, який при цьому є ефективним, швидким та недорогим у виготовленні та таким, що усуває зазначені вище недоліки відомих препаратів, та не призводить до відкладення в нирках у вигляді каменів і є придатним та ефективним для вживання людьми зі зниженою кислотністю шлунка, зокрема літніми пацієнтами та пацієнтами, з захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Також однією з задач запропонованої корисної моделі є забезпечення способу профілактики та/або лікування станів, пов'язаних з дефіцитом кальцію та /або йоду в організмі та способу оптимізації профілактики та/або лікування дефіциту кальцію та/або йоду в організмі. Поставлена задача вирішується тим, що пропонується склад для приготування сухої швидкорозчинної форми лікарського та/або біологічно активного засобу для зниження та/або запобігання дефіциту кальцію та йоду у організмі, який містить як сполуки кальцію оксид та/або гідроксид, як сполуки йоду - йодид калію або йодид калію та йодат калію, а також містить кислоту лимонну та додаткові компоненти при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: лимонна кислота 15-50 сполуки кальцію (оксид, 10-50 гідроксид) сполуки йоду (йодид калію, 1-2 йодат калію) допоміжні компоненти решта. Також запропонований склад переважно додатково містить ефективну кількість мікроелементів та/або макроелементів та/або вітамінів. Склад переважно містить мікроелементи та/або макроелементи та/або вітаміни у кількості до 1,5 мас. %. Також запропонований склад може містити подрібнені лікарські рослини. Як подрібнені лікарські рослини запропонований склад, зокрема, може містити ламінарію, зокрема, у кількості до 30 мас. %. У переважному варіанті здійснення корисної моделі запропонований склад містить, мас. %: лимонна кислота 15-50 сполуки кальцію 10-50 (оксид, гідроксид) сполуки йоду 1-2 (йодид калію, йодат калію) NаНСО3 або KНСО3 (0) 5-30 оксид магнію 0-20 лактоза 0-30 крохмаль 0-30 полівінілпіролідон 0-30 сіль стеаринової кислоти 0-30 КМЦ 0-30 кремнезем (аеросили А-175, А0-30 300, А-500 тощо) пдрібнені лікарські рослини 0-30 (ламінарія тощо) підсолоджувач