Спосіб дезінфекції в процесі екстрагування сахарози

Корисна модель відноситься до харчової промисловості, а саме технології бурякоцукрового виробництва. Відомий спосіб дезінфекції в процесі екстрагування, що передбачає вилучення сахарози з бурякової стружки живильною водою і періодичне введення дезінфектанту в дифузійний апарат. В якості дезінфектанту використовується формалін з розрахунку 0,0015 % до маси буряку через 3-4 години, для пригнічення розвитку мікробіологічних процесів. [Сапронов А.Р., Бобровник Л.Д. Сахар. Современная технология. Москва.: Лёгкая и пищевая промышленность, 1981. - 256 с.]. Недоліком способу являється те, що вводяться великі дози формальдегіду, який негативно впливає на технологічні показники соків і продуктів, підвищує кольоровість білого цукру. Крім того формалін є токсичною речовиною, небезпечною для життєдіяльності людини. В основу корисної моделі поставлена мета підвищення виходу цукру, зменшення втрат сахарози при екстрагуванні в результаті пригнічення життєдіяльності сторонньої мікрофлори. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб дезінфекції в процесі екстрагування передбачає вилучення сахарози з бурякової стружки живильною водою і періодичне введення дезінфектанту в апарат. Згідно корисної моделі в якості дезінфектанту використовується натрієва сіль дихлорізоціанурової кислоти у кількості 0,00050,002 % до маси перероблених буряків. Причинно-наслідковий зв'язок між запропонованими ознаками та технічним результатом полягає в наступному. В якості дезінфектанту використовується натрієва сіль дихлорізоціанурової кислоти, при розчиненні якої виділяється активний хлор, що має високу бактерицидну та фунгіцидну дію стосовно аеробних та анаеробних мікроорганізмів, яка виявляється у широкому інтервалі температур. Засіб належить до малонебезпечних речовин (4 клас небезпеки) при введенні у шлунок, нанесенні на шкіру та при попаданні в органи дихання. Антимікробна дія препарату натрієвої солі дихлорізоціанурової кислоти зумовлена високою окисною здатністю хлору, яка призводить до порушення метаболічних процесів клітини і викликає загибель мікроорганізмів. Препарат вводиться в екстрактор у вигляді 1-5 % розчину у 2-4 точки, що сприяє швидкому змішуванню його з буряковою стружкою і соком та рівномірному розподілу по всьому об'єму апарата. Частота введення препарату у екстрактор залежить від якості буряків, що переробляються і складає 2 рази на добу при перероблені кондиційних буряків та 3-4 рази при переробленні буряків загнилих, підмерзлих тощо. В результаті бактерицидної дії препарату зменшується вміст мікроорганізмів у дифузійному соку, що сприяє зменшенню втрат сахарози від мікробіологічного розкладу та накопичення продуктів його розкладу - молочної та інших органічних кислот. Так як втрати сахарози від розкладання під час вилучення сахарози не повинні перевищувати 0,15 % до маси буряків, то зменшення вмісту молочної кислоти у дифузійному соку сприяє підвищенню виходу цукру, зменшенню його вмісту в мелясі. Спосіб здійснюється таким чином. Буряк подрібнюється на стружку, бурякова стружка поступає в екстрактор, де з неї живильною водою вилучається сахароза, періодично вводиться дезінфектант - натрієва сіль дихлорізоціанурової кислоти у кількості 0,0005-0,002 % до маси перероблених буряків. Приклади здійснення способу. Приклад 1. Наважки бурякової стружки 1000 г поміщали в лабораторні екстрактори для проведення процесу екстрагування по запропонованому способу із застосуванням дезінфектанту - натрієва сіль дихлорізоціанурової у кількості 0,00025-0,003 % до маси буряків. Екстрагування проводили при температурі 70°С, тривалості 90 хв і при співвідношенні твердої і рідкої фаз 1:1,2. Результати всіх прикладів по запропонованому способу наведені в таблиці 1, з якої видно, що внаслідок бактерицидної дії натрієвої солі дихлорізоціанурової кислоти на мікроорганізми, зменшується їх кількість, знижуються втрати цукрози від мікробіологічного розкладу на 0,1-0,16 % до маси буряку, при збільшенні дози препарату від 0,0005 до 0,003 % до маси перероблених буряків, загальна кількість мікроорганізмів зменшилась в 8-12 разів. Подальше збільшення дозування препарату понад 0,002 % до маси перероблених буряків недоцільне з точки зору економічних витрат, тому для оптимальної ефективності запропонованого способу рекомендується застосовувати натрієвої солі дихлорізоціанурової кислоти у кількості 0,0005-0,002 % до маси перероблених буряків. Технічний результат полягає в наступному. Застосування препарату натрієвої солі дихлорізоціанурової кислоти в процесі екстрагування дає змогу підвищити вихід цукру, зменшення втрат са харози при її вилученні з бурякової стружки в результаті пригнічення життєдіяльності сторонньої мікрофлори. Таблиця 1. Результати прикладів щодо впливу натрієвої солі ди хлорізоціанурової кислоти на мікробіологічні показники втрати сахарози в процесі екстрагування. Показники Витрати натрієвої Загальний Втрати цукрози Приріст солі вміст від Приклади молочної дихлорізоціанурової мікроорганізмів мікробіологічного кислоти, кг/100 т в дифузійному кислоти, розкладання, % мг/л буряків. соку, млн/мл до маси буряків 1 0 3,7 14,5 0,35 2 0,00025 1,2 6,2 0,15 Висновки Високий вміст мікроорганізмів, втрати сахарози від мікробіологічного розкладання вдвічі перевищують допустимі Недостатній ефект 3 4 0,0005 0,001 0,45 0,2 3,4 2,5 0,08 0,06 5 0,002 0,12 1,8 0,043 6 0,003 0,08 1,5 0,036 зменшення вмісту мікроорганізмів та накопичення молочної кислоти у дифузійному соку Високий ефект дії препарату щодо зменшення вмісту мікроорганізмів. При цьому втрати са харози від мікробіологічного розкладання менші за допустимі Подальше збільшення витрат препарату натрієвої солі дихлорізоціанурової кислоти недоцільне з точки зору економічних витрат