Похідні гідантоїну, фармацевтична композиція, що їх містить, та застосування таких сполук

1. Похідні гідантоїну формули І або їх фармацевтично прийнятна сіль 2 (11) 1 UA (54) ПОХІДНІ ГІДАНТОЇНУ, ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ, ЩО ЇХ МІСТИТЬ, ТА ЗАСТОСУВАННЯ ТАКИХ СПОЛУК C2 ДО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД (19) ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (13) 3 77169 4 намідогрупа, (С1-6)алкіламідогрупа, алкілкарбамат, декількома замісниками, незалежно вибраними з СНО та карбоксил, причому будь-який алкільний групи: галоген, тіоалкіл, аміногрупа, Nрадикал у будь-якому заміснику може бути сам алкіламіногрупа, N,N-діалкіламіногрупа, ціаногрунеобов„язково заміщеним однією або декількома па, нітрогрупа, (С1-6)алкіл, галогеналкіл, (С1групами, незалежно вибраними з галогену, гідрок6)алкоксил, алкілсульфонамідогрупа та алкіламісилу, аміногрупи та ціаногрупи; догрупа, де будь-який алкільний радикал у будьR5 означає біциклічну або трициклічну групу, де якому заміснику може бути сам необов„язково закожна кільцева структура зв„язана з наступною міщеним однією або декількома групами, незалекільцевою структурою простим зв'язком, -O-, -S-, жно вибраними з галогену та гідроксилу. NH-, (С1-6)алкілом, (С1-6)гетероалкілом, (С17. Сполука формули Іс за п.6 або її фармацевтично прийнятна сіль, в якій В вибрано з простого 6)алкінілом, карбоксі(С1-6)алкілом, або конденсована з наступною кільцевою структурою; зв'язку, -О-, -S- або СН2O; за умови, що: G2 означає фенільне кільце; G1 означає моноцикколи Х означає NR1, R1 означає Н, А є простим лічну або біциклічну групу, що містить щонаймензв'язком, R3 означає Н, R4 означає Н та R6 означає ше одне фенільне кільце; а R6 вибрано з Н, (С1Н, тоді R5 не означає н-метилбензімідазол або 56)алкілу та (С1-6)гетероалкілу, гетероциклоалкілу, бензо[1,3]діоксол-5-іл. гетероциклоалкіл(С1-6)алкілу, гетероарилу або 2. Сполука формули І за п.1 або її фармацевтично гетероарил(С1-6)алкілу. прийнятна сіль, в якій А означає простий зв'язок. 8. Сполука формули Id або її фармацевтично 3. Сполука за п.1 або п.2 або її фармацевтично прийнятна сіль за п.1 прийнятна сіль, в якій R3 означає Н або (С1-6)алкіл. G L 4. Сполука за будь-яким з попередніх пунктів або її фармацевтично прийнятна сіль, в якій R5 означає B O біциклічну групу, що містить два необов„язково N заміщених 5- або 6-членних кільця, незалежно O N вибраних з циклоалкілу, фенілу, гетероциклоалкіOH R лу або гетероарилу. , Id 5. Сполука за будь-яким з попередніх пунктів або її в якій фармацевтично прийнятна сіль, в якій R6 означає В означає простий зв'язок, О або СН2О; Н або (С1-6)алкіл. G1 означає моноциклічну або біциклічну групу, що 6. Сполука формули Іс або її фармацевтично містить щонайменше одне 5- або 6-членне арильприйнятна сіль за п.1 не кільце; R6 означає Н, (С1-6)алкіл, гідроксіалкіл або G1 аміноалкіл; L вибрано з Н, (С1-6)алкілу, галогеналкілу, (С1B O 6)алкоксилу, аміногрупи, алкіламіногрупи, алкілаN G2 мідогрупи, нітрогрупи, ціаногрупи та галогену. O 9. Сполука формули Id за п.8 або її фармацевтичN но прийнятна сіль, в якій G1 вибрано з фенілу, піOH R6 , Іс ридилу, нафтилу або хіноліну. в якій 10. Сполука формули Id за п.8 або п.9 або її фарВ означає простий зв„язок, ацетилен, -О-, -NH-, -Sмацевтично прийнятна сіль, в якій R6 вибрано з Н, або CH2O; (С1-6)алкілу, гідроксі(С1-6)алкілу та аміно(С1R6 вибрано з Н, (С1-6)алкілу, (С1-6)гетероалкілу та 6)алкілу. фенілалкілу; 11. Сполука формули Id за будь-яким з пунктів 8у R6 алкіл та гетероалкіл можуть бути не10 або її фармацевтично прийнятна сіль, в якій L обов„язково заміщеними однією або декількома означає мета- або паразамісник, а G1 означає 6групами, незалежно вибраними з гідроксилу, галочленне кільце. гену, (С1-6)алкоксилу або аміногрупи; 12. Фармацевтична композиція, яка містить сполуG1 означає моноциклічну групу, a G2 вибрано з ку формули І за п.1 або сполуку формули Іс за п.6, моноциклічної та біциклічної груп, або G1 означає або сполуку формули Id за п.8, або їх фармацевбіциклічну групу, а G2 означає моноциклічну групу, тично прийнятну сіль та фармацевтично прийнятде моноциклічна група містить одну кільцеву струний носій. ктуру, а біциклічна група містить дві кільцеві струк13. Застосування сполуки формул І або Іс, або Id тури, конденсовані разом або об'єднані разом за або їх фармацевтично прийнятної солі у виробнидопомогою В, що визначено вище, кожна кільцева цтві медикаменту для застосування при лікуванні структура має до 7 кільцевих атомів та незалежно хвороби або стану, опосередкованих одним чи вибрана з груп: циклоалкіл, феніл, гетероциклоалдекількома металопротеїназними ферментами. кіл або гетероарил, де кожна кільцева структура незалежно необов„язково заміщена одним або 1 6 5 Представлений винахід стосується сполук, корисних при інгібуванні металопротеїназ та особливо фармацевтичних композицій, що їх містять, а також їх застосування. Сполуки цього винаходу є інгібіторами одного чи більше металопротеїназних ферментів. Металопротеїнази є надродиною протеїназ (ферментів), число яких в останні роки різко зросло. На основі структурних та функціональних досліджень ці ферменти розподілені на родини та підродини, [як описано N.M.Hooper (1994) FEES Letters 354:16]. Приклади металопротеїназ включають матричні металопротеїнази (MMР), як-то колагенази (MMР1,MMР8,MMР13), желатинази (MMР2,MMР9), стромелінази (MMР3,MMР10,MMР11), матрилізин (MMР7), металоеластаза (MMР12), енамелізин (MMР19), МТ-MMР (MMР14,MMР15,MMР16,MMР17); репролізин або адамалізин або родина MDC, яка включає секретази та шедази, як-то перетворюючі TNF ферменти (ADAM10 та ТАСЕ); астацинова родина, що включає ферменти, як-то перетворююча проколаген протеїназа (РСР); та інші металопротеїнази, як-то агреканаза, родина перетворюючих ендотелій ферментів та родина перетворюючих ангіотензин ферментів. Металопротеїнази, можна вважати, є важливими при гіперволемії фізіологічних хворобливих процесів, що включають корекцію тканини, як-то розвиток ембріону, утворення кісток та корекцію матки при менструації. Це базується на здатності металопротеїназ розщеплювати багато матричних субстратів, як-то колаген, протеоглікан та фібронектин. Металопротеїнази, можна також вважати, є важливими при перетворенні або секреції важливих клітинних посередників, як-то фактор некрозу пухлин (TNF); та посттрансляційне протеолізне перетворення, або втрата біологічно важливих мембранних білків, як-то рецептор CD23 з низькою спорідненістю до ІдЕ, для повнішого огляду дивися [N.М.Hooper et al, (1997) Biochem J. 321:265279]. Металопротеїнази асоційовані з багатьма хворобами або станами. Інгібування активності одної чи більше металопротеїназ при різних запальних та алергічних хворобах може бути дуже корисним при цих хворобах або станах, наприклад: різних запальних та алергічних хворобах, як-то, запалення суглобів (особливо, ревматоїдний артрит, остеоартрит та подагра), запалення шлунковокишкового тракту (особливо запальна хвороба кишечнику, виразковий коліт та гастрит), запалення шкіри (особливо псоріаз, екзема, дерматит); при метастазах або інвазії пухлин; при хворобі, асоційованій з нерегульованою деградацією екстрацелюлярної матриці, як-то остеоартрит; при резорбтивній хворобі кісток (як-то остеопороз та хвороба Педжета); при хворобах, асоційованих з порушеним ангіогенезом; асоційована з діабетом посилена корекція колагену, хвороба зубів (як-то гінгівіт), покриття виразками роговиці, покриття виразками шкіри, постоперативні стани (як-то анастамоз товстої кишки) та загоєння поранень шкіри; демієлінізуючі хвороби центральної та периферійної нервових систем (як-то розсіяний склероз); 77169 6 хвороба Альцгеймера; корекція екстрацелюлярної матриці, яку спостерігають при серцево-судинних хворобах, як-то рестеноз та атеросклероз; астма, риніт; та хронічні обструктивні хвороби легенів (COPD). MMР12, відома також як еластаза або металоеластаза макрофагів, була спочатку клонована у мишах Shapiro et al. [1992, J.Biol. Chem. 267: 4664] та у людині ними ж у 1995.MMР12 преференційно експресується в активованих макрофагах, та показано, що вона секретується з альвеолярних макрофагів курців [Shapiro et al., 1993, J.Biol. Chem., 268: 23824] а також у пінних клітинах в атеросклеротичних ураженнях [Matsumoto et al, 1998, Am J.Pathol 153: 109]. Мишача модель COPD базується на контрольному зараженні мишей сигаретним димом протягом 6 місяців, двома сигаретами 6 діб на тиждень. Дикі миші формують емфізему легенів після цієї обробки. Коли ураженихMMР12 мишей тестували у цій моделі, вони не формували значної емфіземи, чітко вказуючи, щоMMР12 є ключовим ферментом у патогенезі COPD. РольMMР, як-тоMMР12 у COPD (емфізема та бронхіт) [обговорено Anderson та Shinagawa, 1999, Current Opinion у Anti-inflammation and Immiwiomodulatory Investigational Drugs Id): 29-38]. Зараз виявлено, що паління збільшує інфільтрацію макрофагів та похідну від макрофагів експресіюMMР12 у бляшках Кангаварі сонної артерії людини [Matetzky S, Fishbein MC et al, Circulation 102:08. 36-39 Suppl. S, Oct 31, 2000]. MMP-13, або колагеназа 3, була спочатку клонована з похідної з пухлин мозку бібліотеки кДНК [J.М.P.Freije et al. (1994) J.Biol. Chem. 269(24): 16766-16773]. ПЛР-РНК-аналіз РНК з великого числа тканин показав, що експресіяMMР13 була обмежена карциномами мозку, оскільки вона не була виявлена у фіброаденомах мозку, нормальних або спочиваючих грудних залозах, плаценті, печінці, яєчнику, матці, простаті або завушній залозі або у лініях клітин раку мозку (T47-D, MCF-7 та ZR75-1). На додаток до цього спостереженняMMР13 виявлено у трансформованих епідермальних кератиноцитах [N. Johansson et al., (1997) Cell Growth Differ. 8(2):243-250], сквамозноклітинній карциномі [Ν.Johansson et al., (1997) Am. J.Pathol. 151(2):499-508] та епідермальних пухлинах [К.Airola et al., (1997) J.Invest. Dermatol. 109(2):225-2311]. Ці результати підтверджують, що MMР13 секретується у трансформованих епітеліальних клітинах та може бути включеною у деградацію екстрацелюлярної матриці та клітиноматричну взаємодію, асоційовану з метастазом, як зокрема спостерігали при ураженнях раком мозку та при злоякісному рості епітелію при карциногенезі шкіри. Нещодавно опубліковані дані свідчать, щоMMР13 грає роль в обороті інших сполучних тканин. Наприклад, сумісна з MMР13-субстратною специфічністю та перевагою стосовно розкладання колагену типу II [P.G.Mitchell et al., (1996) J.Clin. Invest. 97(3):761-768; V. Knauper et al, (1996) The Biochemical Journal 271:1544-15501], MMP-13, як припущено, грає роль протягом первинного утворення кісток та корекції скелета [М. Stahle 7 77169 8 Backdahl et al., (1997) Lab. Invest. 76(5):717-728; N. порівняно з астматиками з інших популяцій [Am. J. Johansson et al., (1997) Dey. Dyn. 208(3):387-397], Resp. Клітин & Мої. Biol., (Nov 1997) 17 С5):583при деструктивних хворобах суглобів, як-то ревма591]. Також, збільшену експресіюMMР9 виявлено у тоїдний та остеоартрит [D. Wemicke et al., (1996) J. деяких інших патологічних станах, свідчачи про Rheumatol. 23:590-595; P.G. Mitchell et al., (1996) залученняMMР9 у хворобливі процеси, як-то J.Clin. Invest. 97(3):761-768; 0. Lindy et al, (1997) COPD, артрит, метастаз пухлин, хвороба АльцArtritis Rheum 40(8): 1391-1399]; та при асептичногеймера, розсіяний склероз та руйнування тромму ослабленні заміни суглобу стегна [S. Imai et al., боцитів при атеросклерозі, призводячи до гострих (1998) J. Bone Joint Surg. Br. 80(4):701-710]. MMPкоронарних станів, як-то інфаркт міокарду. 13 також залучено у хронічний пародонтоз доросMMР8 (колагеназа-2, нейтрофільна колагеналих, оскільки вона локалізована в епітелії хронічно за) є ферментом розміром 53кДа родини матричзапаленої слизової тканини ясен людини [V. J. них металопротеїназ, що преференційно експреUitto et al., (1998) Am. J. Pathol. 152C6): 1489сується у нейтрофілах. Останні дослідження 14991] та при корекції колагенної матриці при хросвідчать, щоMMР8 експресується також в інших нічних пораненнях [М. Vaalamo et al, (1997)J. клітинах, як-то остеоартритні хондроцити [Shlopov Invest. Dermatol. 1090):96-101]. et al, (1997) Artritis Rheum, 40:2065]. Вироблена MMP-9 (Желатиназа В; 92кДа Колагеназа типу нейтрофіламиMMР може викликати корекцію ткаIV; 92кДа Желатиназа) є секретованим білком, нини, а тому блокуванняMMР8 повинно мати позиякий спочатку очищали, потім клонували та секветивний вплив при фіброзних хворобах, наприклад, нсували, у 1989 [S.M. Wilhelm et al (1989) J. Biol легенів, та при деградативних хворобах типу емChem. 264 (29Y17213-17221: опублікована помилфіземи легенів.MMР8 була також виявлена як звека у J. Вірі Chem. (1990) 265 (36~): 22570]. Нещорхрегульована при остеоартриті, свідчачи, що давній оглядMMР9 пропонує чудове джерело деблокуванняMMР8 може також бути корисним при тальної інформації та посилань на цю протеазу: цій хворобі. Т.Н. Vu & Ζ. Werb (1998) (In: Matrix MetalloproteiMMР3 (стромеліназа-1) є ферментом розміром nases. 1998. Edited by W.C. Parks & R.P. Mecham. 53кДа родини матричних металопротеїназ. Активppl 15-148. Academic Press. ISBN 0-12-545090-7). ністьMMР3 продемонстрована у фібробластах, Наступні відомості взяті з цього огляду Т.Н. Vu & 2. виділених із запалених ясен [Uitto V. J. et al, (1981) Werb (1998). J. Periodontal Res., 16:417-424], та рівні ферменту ЕкспресіяMMР9 звичайно обмежена кількома скорельовані з суворістю хвороби ясен [Overall С. типами клітин, включаючи трофобласти, остеоклаΜ. et al, (1987) J. Periodontal Res., 22:81-88].MMР3 сти, нейтрофіли та макрофаги. Однак, її експресію продукуються також у базальних кератиноцитах можна індукувати у тих же самих клітинах та у інпри багатьох хронічних виразках [Saarialho-Kere U. ших типах клітин кількома посередниками, вклюК. et al, (1994) J. Clin. Invest., 94:79-88]. Білок та чаючи обробку клітин факторами росту або цитомРНКMMР3 виявлені у базальних кератиноцитах, кінами. Вони є посередниками, часто залученими у межуючих, але на відстані, від краю поранення, в початкову запальну реакцію. Як інші секретоваякому можливо представляє ділянки проліферуюніMMР,MMР9 вивільняється як неактивний профечого епідермісу.MMР3 може тим заважати загоєнрмент, який далі розщеплюється з утворенням ню епідермісу. Кілька дослідників продемонструактивного ферменту. Потрібні для цієї активації вали стійке підвищенняMMР3 у синовіальних з протеази in vivo невідомі. Баланс активноїMMР9 рідинах від пацієнтів з ревматоїдним та остеоартвідносно неактивного ферменту далі регулюється ритом порівняно з контролем [Walakovits L. A. et al, in vivo взаємодією з ТІМР-1 (Інгібітор тканинної (1992) Artritis Rheum., 35:35-42; Zafarullah Μ. et al, металопротеїнази-1), природно існуючим білком. (1993) J. Rheumatol., 20:693-697]. Ці дослідження ТІМР-1 приєднується до С-термінального регіодають основу для думки, що інгібіторMMР3 лікувануMMР9, призводячи до інгібування каталітичного тиме хвороби, при яких залучено руйнування екстдоменуMMР9. Баланс індукованої експресії рацелюлярної матриці, що призводить ' до обумопроMMР9, розщеплення про- в активнуMMР9 та вленого інфільтрацією лімфоцитів запалення або наявність ТІМР-1 комбінують для визначення кільвтрати необхідної для функції органу структурної кості каталітично активноїMMР9, яка є присутньою цілісності. на локальній ділянці. Протеолітично активнаMMР9 Ряд інгібіторів металопротеїнази відомі [дивиатакує субстрати, які включають желптин, еластин ся, наприклад, огляд інгібіторівMMР Beckett R.P. та та природні колагени типу IV та типу V; вона не Whittaker Μ., 1998, Exp. Opin. Ther. Patents, має активності проти природного колагену типу І, 8{3}:259-282]. Відмінні класи сполук можуть мати протеогліканів або ламінінів. відмінні ступені потужності та селективності інгібуЗ'являється багато даних стосовно роліMMР9 вання різних металопротеїназ. у різних фізіологічних та патологічних процесах. [Whittaker Μ. et al., 1999, Chemical Reviews Фізіологічні ролі включають інвазію ембріональних 99(9):2735-2776] розглядають багато відомих спотрофобластів через епітелій матки на ранніх еталук інгібіторівMMР. Вони констатують, що ефектипах ембріональної імплантації; деяку роль у рості вний інгібіторMMР потребує зв'язувальної цинк та розвитку кісток; та міграцію запальних клітин з групи або ZBG (функціональної групи, здатної хесудинної системи у тканини. латувати активну ділянку з іоном цинку(ІІ)), щоВивільненняMMР9, виміряне з використанням найменше одної функціональної групи, яка забезферментного імунодослідження, було значно підпечує водневий зв'язок з основою ферменту, та вищеним у тканинних рідинах та в АМодного чи більше бічних ланцюгів, які забезпечунадосадкових рідинах від нелікованих астматиків ють ефективну ван-дер-ваальсівську взаємодію з 9 77169 10 ділянками ферменту. Зв'язувальні цинк групи у для продукування антибіотиків, включаючи сполувідомих інгібіторахMMР включають карбоксильні ку, що має формулу: групи, гідроксамові групи, сульфгідрильні групи або меркаптогрупи, тощо. Наприклад, Whittaker M. et al. обговорюють такі інгібіториMMР: [Morton et al., 1993, J Agric Food Chem 41(1): 148-152] описують отримання сполуки з фунгіцидною активністю, включаючи сполуку, що має формулу: Вищенаведена сполука створена для клінічної розробки. Вона має меркаптоацильну зв'язувальну цинк групу, триметилгідантоїнілетильну групу в положенні Р1 та лейциніл-трет-бутилгліциніловий скелет. Вищенаведена сполука має меркаптоацильну зв'язувальну цинк групу та імідну групу в положенні Р1. [Dalgatov, D et al., 1967, Khim. Geterotsikl. Soedin. 5:908-909] описують синтез такої сполуки без пропозиції застосування сполуки: [Crooks, Ρ et al., 1989, J; Heterocyclic Chem. 26(41:1113-17)] описують синтез таких сполук, які тестували стосовно антиконвульсивної активності у мишей: [Gramain, J.C et al., (1990) Reel. Trav. Chim. Pays.Bas 109:325-331] описують синтез такої сполуки: Вищенаведена сполука була розроблена для лікування артриту. Вона має непептидну сукцинілгідроксаматну зв'язувальну цинк групу та триметилгідантоїнілетильнугрупу в положенні Р1. Вищенаведена сполука є фталімідним похідним, що інгібує колагенази. Вона має непептидну сукциніл-гідроксаматну зв'язувальну цинк групу та циклічну імідну групу в положенні Р1. Whittaker Μ. et al також обговорюють інші інгібіториMMР, що мають циклічну імідну групу в положенні Р1 та різні зв'язувальні цинк групи (сукцинілгідроксаматну, карбоксильну, тіолову, групу на основі фосфору). [Патент Японії №63079879 (1988)] описує спосіб синтезу інтермедіатів на шляху до важливих амінокислот. Такі сполуки використовували як вихідні матеріали: і [Wolfe, J et al. (1971, Synthesis 6:310-311)] описують синтез такої сполуки без пропозиції застосування сполуки: [Moharram et al (1983, Egypt J. Chem. 26:30111)] описують такі сполуки: [Патент Угорщини №26403 (1983)] описує синтез та застосування як харчових добавок наступної сполуки: Вищенаведені сполуки виявлені як гарні інгібіториMMР8 таMMР9 [патентні заявки РСТ WO9858925, WO9858915]. Вони мають піримідин2,3,4-трионову зв'язувальну цинк групу. Наступні сполуки невідомі як інгібіториMMР: [Патент Японії № 5097814 (1993)] описує спосіб отримання сполук, корисних як інтермедіати Ми виявили новий клас сполук, що є інгібіторами металопротеїназ та представляють особливий інтерес стосовно інгібуванняMMР, яктоMMР12. Сполуки є інгібіторами металопротеїнази, що мають зв'язувальну метал групу, якої нема 11 77169 12 у відомих інгібіторах металопротеїнази. Зокрема, алкіл-алкіл, циклоалкіл-гетероалкіл, гетероцикломи відкрили сполуки, що є потужними інгібітораалкіл-алкіл, гетероциклоалкіл-гетероалкіл, алкіламиMMР12 та мають потрібні профілі активності. рил, гетероалкіл-арил, гетероарил, алкілгетероаСполуки цього винаходу мають корисну потужрил, гетероалкіл-гетероарил, арилалкіл, арилність, селективність та/або фармакокінетичні влагетероалкіл, гетероарил-алкіл, гетероарилстивості. гетероалкіл, бісарил, арил-гетероарил, гетероаСполуки інгібіторів метапопротеїназ представрил-арил, бісгетероарил, циклоалкіл або гетероленого винаходу мають зв'язувальну метал групу циклоалкіл, що містять 3-7 кільцевих атомів, де та одну чи більше функціональних груп або бічних радикали алкілу, гетероалкілу, арилу, гетероариланцюгів, характерних тим, що зв'язувальна метал лу, циклоалкілу або гетероциклоалкілу можуть група має формулу (k) бути, як варіант, заміщеними одною чи більше групами, незалежно вибраними з груп: гідроксил, алкіл, гетероалкіл, циклоалкіл, гетероциклоалкіл, арил, гетероарил, галоген, галогеналкіл, гідроксіа(k) лкіл, алкоксил, алкоксіалкіл, галогеналкоксил, галогеналкоксіалкіл, карбоксил, карбоксіалкіл, алкілкарбоксил, аміногрупа, N-алкіламіногрупа, Ν,Νде X вибрано з групи: NR1, О, S; діалкіламіногрупа, алкіл аміногрупа, алкіл(NYI та Y2 незалежно вибрані з групи: О, S; алкіл)аміногрупа, алкілу, N-діалкіл)аміногрупа, R1 вибрано з групи: Н, алкіл, галогеналкіл; амідогрупа, N-алкіламідогрупа, Ν,ΝБудь-які вищенаведені алкілгрупи можуть бути діалкіламідогрупа, алкіламідогрупа, алкіл(Nлінійними чи розгалуженими; будь-яка вищенавеалкіл)амідогрупа, алкіл(N,N-діалкіл)амідогрупа, дена алкілгрупа представляє переважно (С1алкілкарбамат, алкілкарбамід, тіол, сульфон, су7)алкіл та найпереважніше (С1-6)алкіл. льфонаміногрупа, алкілсульфонаміногрупа, арилСполука інгібітору металопротеїнази є сполусульфонаміногрупа, сульфонамідогрупа, галогекою, що інгібує активність ферменту металопротеналкілсульфон, алкілтіогрупа, арилтіогрупа, їнази (наприклад,MMР). Як необмежувальний приалкілсульфон, арилсульфон, аміносульфон, Nклад, сполука інгібітору може виявляти величини алкіламіносульфон, Ν,Ν-діалкіламіносульфон, ІК50 in vitro в межах 0,1-10000наномоль/л, переваалкіламіносульфон, ариламіносульфон, ціаногружно в межах 0,7-1000наномоль/л. па, алкілціаногрупа, гуанідиногрупа, N-ціаноЗв'язувальна метал група є функціональною гуанідиногрупа, тіогуанідиногрупа, амідиногрупа, групою, здатною приєднувати іон металу на активN-аміносульфон-амідиногрупа, нітрогрупа, алкілніній ділянці ферменту. Наприклад, зв'язувальна трогрупа, 2-нітро-етен-1,1-діамін; метал група буде зв'язувальною цинк групою в R4 вибрано з групи: Н, алкіл, гідроксіалкіл, гаінгібіторахMMР, що хелатують активну ділянку з логеналкіл, алкоксіалкіл, галогеналкоксил, аміноаіоном цинку(ІІ). Зв'язувальна метал група формули лкіл, амідоалкіл, тіоалкіл; (k) базується на п'яти-членній кільцевій структурі R5 представляє дициклічну або трициклічну та є переважно гідантоїновою групою, найперевагрупу, що містить дві або три кільцеві структури, жніше 5-заміщеним 1-Н,3-Н-імідазолідин-2,4кожна з 3-7 кільцевих атомів, що незалежно вибдіоном. рані з груп: циклоалкіл, арил, гетероциклоалкіл Згідно з першим аспектом винаходу нами заабо гетероарил, кожна кільцева структура незалепропоновані сполуки формули І жно, як варіант, заміщена одним чи більше замісниками, незалежно вибраними з групи: галоген, тіологрупа, тіоалкіл, гідроксил, алкілкарбоніл, га(l) логеналкоксил, аміногрупа, N-алкіламіногрупа, Ν,Ν-діалкіламіногрупа, ціаногрупа, нітрогрупа, алкіл, галогеналкіл, алкоксил, алкілсульфон, алкілсульфонамідогрупа, галогеналкілсульфон, алкіладе мідогрупа, алкілкарбамат, алкілкарбамід, карбоніл, X вибрано з групи: NR1, О, S; карбоксил, де будь-який алкіл у будь-якому замісYI та Y2 незалежно вибрані з групи: О, S; нику може бути сам, як варіант, заміщеним замісΖ вибрано з групи: NR2, О, S; никами, незалежно вибраними з групи: галоген, m дорівнює 0 або 1 ; гідроксил, аміногрупа, N-алкіламіногрупа, Ν,ΝА вибрано з групи: безпосередній зв'язок, (С1діалкіламіногрупа, алкілсульфонаміногрупа, алкіл6)алкіл, (С1-6)алкеніл, (С1-6)галогеналкіл, або (С1карбоксіаміногрупа, ціаногрупа, нітрогрупа, тіол, 6)гетероалкіл, що містить гетерогрупу, яку вибрано алкілтіол, алкілсульфоногрупа, алкіламіносульфоз груп: N, О, S, SO, SO2, або містить дві гетерогруногрупа, алкілкарбоксилат, амідогрупа, Nпи, які вибрані з груп: N, О, S, SO, SO2 та розділені алкіламідогрупа, Ν,Ν-діалкіламідогрупа, алкілкарщонайменше двома атомами карбону; бамат, алкілкарбамід, алкоксил, галогеналкоксил, R1 вибрано з групи: Н, алкіл, галогеналкіл; карбоніл, карбоксил; R2 вибрано з групи: Н, алкіл, галогеналкіл; R5 представляє дициклічну або трициклічну R3 та R6 незалежно вибрані з групи: Н, галогрупу, де кожна кільцева структура об'єднана з ген (переважно F), алкіл, галогеналкіл, алкоксіапнаступною кільцевою структурою безпосереднім кіл, гетероалкіл, циклоалкіл, арил, алкілзв'язком, -О-, -S-, -ΝΗ-, (С1-6)алкілом, (С1циклоалкіл, алкіл-гетероциклоалкіл, гетероалкіл6)галогеналкілом, (С1-6)гетероалкілом, (С1циклоалкіл, гетероалкіл-гетероциклоалкіл, цикло6)алкенілом, (С1-6)апкінілом, сульфоном, карбок 13 77169 14 си(С1-6)алкілом, або конденсована з наступною Особливі сполуки представленого винаходу кільцевою структурою; включають сполуки формули І де: Як варіант, R2 та R4 можуть бути об'єднаними Щонайменше один з Υ1 та Υ2 представляє О з утворенням кільця, що містить до 7 . кільцевих (переважно обидва Υ1 та Υ2 представляють О), та атомів або R3 та R6 можуть бути об'єднаними з X представляє ΝΗ, та m дорівнює 0; або утворенням кільця, що містить до 7 кільцевих атоЩонайменше один з Y1 та Y2 представляє О, мів; та X представляє NH, та Ζ представляє О, та А є Будь-яка гетероалкілгрупа, визначена вище чи безпосереднім зв'язком, та R3 та R4 незалежно нижче, є заміщеним гетероатомом алкілом, що вибрані з групи: Н, алкіл або галогеналкіл; або містить одну чи більше гетерогруп, незалежно виОбидва Υ1 та Υ2 представляють О, та X предбраних з групи: Ν, О, S, SO, SO2, (а гетерогрупою є ставляє ΝΗ, та m дорівнює 0, та Ζ представляє О, гетероатом або група атомів); та R4 представляє Н. Будь-які гетероциклоалкіл або гетероарил, виЗгідно з наступним аспект винаходу нами зазначені вище чи нижче, містять одну чи більше пропоновані сполуки формули Іb гетерогруп, незалежно вибраних з групи: N, О, S, SO, SO2; Будь-які алкіл, алкеніл або алкініл, визначені вище чи нижче, можуть бути лінійними чи розгалуженими; якщо не встановлено інше, будь-яка вищенаведена алкілгрупа представляє переважно (С1де 7)алкіл, а найпереважніше (С1-6)алкіл; X вибрано з групи: NR1, О, S; За умови, що: Υ1 та Υ2 незалежно вибрані з групи: О, S; коли X представляє NR1, R1 представляє Н, Ζ вибрано з групи: NR2, О, S; Y1 представляє О, Y2 представляє О, Ζ представm дорівнює 0 або 1; ляє О, m дорівнює 0, А є безпосереднім зв'язком, А вибрано з групи: безпосередній зв'язок, (С1R3 представляє Н, R4 . представляє Η та R6 пред6)алкіл, (С1-6)галогеналкіл, або (С1-6) гетероалкіл, ставляє Н, тоді R5 не представляє някий містить гетероатом, що вибрано з групи: О, S; метилбензимідазолу, або 5-(бензо[1,3]діоксол-5В вибрано з групи: безпосередній зв'язок, -О-, ілу; S-, -NH-, амід, карбамат, карбоніл, (С1-6)алкіл, коли X представляє S, щонайменше один з Υ1 (С1-6)гапогеналкіл, (С2-6)алкеніл, (С2-6)алкініл, та Υ2 представляє О, m дорівнює 0, А є безпосеабо (С1-6)гетероалкіл, який містить гетероатом, реднім зв'язком, R3 представляє Η або метил, R6 що вибрано з групи: О, S; представляє Η або метил, тоді R5 не представляє R1 вибрано з групи: Н, (С1-3)алкіл або (С1хінаксолін-1,4-діоксиду. 3)галогеналкіл; Переважні сполуки формули І є тими, де викоR2 вибрано з групи: Н, (С1-3)алкіл або (С1ристано будь-що з одного чи більше з наступного: 3)галогеналкіл; X представляє NR1; R3 вибрано з групи: Н, (С1-3)алкіл або (С1Щонайменше один з Υ1 та Υ2 представляє О; 3)галогеналкіл; а особливо обидва Υ1 та Υ2 представляють О; R4 вибрано з групи: Н, (С1-3)алкіл або (С1Ζ представляє О; 3)галогеналкіл; m дорівнює 0; R6 вибрано з групи: Н, алкіл, гетероалкіл, (С3А є безпосереднім зв'язком; 7)циклоалкіл, (С3-7)гетероциклоалкіл, (С3-7)арил, R1 представляє Н, (С1-3)алкіл або (С1(С3-7)гетероарил, алкіл-(С3-7)циклоалкіл, алкіл3)галогеналкіл; особливо R1 представляє Η або (С3-7)гетероциклоалкіл, алкіл-(С3-7)арил, алкіл(С1-3)алкіл; найкраще, коли R1 представляє Н; (С3-7)гетероарил, гетероалкіл-(С3-7)циклоапкіл, R3 представляє Н, алкіл або галогеналкіл; гетероалкіл-(С3-7)гетероциклоалкілі гетероалкілособливо R3 представляє Н, (С1-6)алкіл або (С1(С3-7)арил, гетероалкіл-(С3-7)гетероарил, (С36)галогеналкіл; 7)циклоалкіл-алкіл, (С3-7)гетероциклоалкіл-алкіл, R4 представляє Н, алкіл або галогеналкіл; (С3-7)арил-алкіл, (С3-7)гетероарил-алкіл, (С3особливо R4 представляє Н, (С1-6)алкіл або (С17)циклоалкіл-гетероалкіл, (С3-7)гетероцикпоалкіл6)галогеналкіл; найкраще, коли R4 представляє Н; гетероалкіл, (С3-7)арил-гетероалкіл, (С3R5 представляє дициклічну групу, що містить 7)гетероарил-гетероалкіл; дві, як варіант, заміщені кільцеві структури, кожна у R6 радикали алкілу, гетероалкілу, арилу, гез 5 або 6 кільцевих атомів та незалежно вибрана з тероарилу, циклоалкілу або гетероциклоалкілу груп: циклоалкіл, арил, гетероциклоалкіл або гетеможуть бути, як варіант, заміщеними одною чи роарил; особливо R5 містить два арильні або гебільше групами, незалежно вибраними з груп: гідтероарильні 5 або 6-членних кільця; краще, коли роксил, алкіл, галоген, галогеналкіл, гідроксіалкіл, R5 представляє, як варіант, заміщений дифеніл, алкоксил, алкоксіалкіл, галогеналкоксил, галогеяк-то пара-дифеніл, або пара-феноксифеніл; налкоксіалкіл, карбоксил, карбоксіалкіл, алкілкарR6 представляє Н, алкіл, гідроксіалкіл, амінобоксил, аміногрупа, N-алкіламіногрупа, Ν,Νалкіл, циклоалкіл-алкіл, алкіл-цикпоалкіл, арилалдіалкіламіногрупа, алкіламіногрупа, алкіл(Nкіл, алкіларил, гетероалкіл, гетероциклоалкілалкіл)аміногрупа, алкіл(N,N-діалкіл)аміногрупа, алкіл, алкіл-гетероциклоалкіл, гетероарил-алкіл амідогрупа, N-алкіламідогрупа, Ν,Νабо гетероалкіл-арил; особливо R6 представляє діалкіламідогрупа, алкіламідогрупа, алкіл(Nалкіл, аміноалкіл або гетероарил-алкіл. алкіл)амідогрупа, алкіл(N,N-діалкіл)амідогрупа, 15 77169 16 алкілкарбамат, алкілкарбамід, тіол, сульфон, сутилен, -О-, -NH-, -S-, або СН2О; льфонаміногрупа, алкілсульфонаміногрупа, арилR3 представляє Н; а сульфонаміногрупа, сульфонамідогрупа, галогеR4 представляє Н. налкілсульфон, алкілтіогрупа, арилтіогрупа, Нами також запропоновані сполуки формуалкілсульфон, арилсульфон, аміносульфон, Nли Іс алкіламіносульфон, Ν,Ν-діалкіламіносульфон, алкіламіносульфон, ариламіносульфон, ціаногрупа, алкілціаногрупа, гуанідиногрупа, N-ціаногуанідиногрупа, тіогуанідиногрупа, амідиногрупа, N-аміносульфон-амідиногрупа, нітрогрупа, алкілніде трогрупа, 2-нітро-етен-1,1-діамін; В вибрано з групи: безпосередній зв'язок, ацеG1 представляє моноциклічну групу, a G2 витилен, -О-, -NH-, -S-, або СН2О; брано з моноциклічної та дициклічної груп, або G1 кожний з G1, G2 та R6 визначено для формупредставляє дициклічну групу, a G2 представляє ли Іb. моноциклічну групу, де моноциклічна група містить Переважні сполуки формули Іс є тими, де виодну кільцеву структуру, а дициклічна група міскористано будь-що з одного чи більше з наступнотить дві кільцеві структури, конденсовані разом го: або об'єднані разом за допомогою В, що визначеВ вибрано з групи: безпосередній зв'язок, -О-, но вище, кожна кільцева структура має до 7 кільS-, або СН2О; а найпереважніше В вибрано з груцевих атомів та незалежно вибрана з груп: циклопи: безпосередній зв'язок, -О-, СН2О; алкіл, арил, гетероциклоалкіл або гетероарил, G1 представляє моноциклічну групу, що міскожна кільцева структура незалежно, як варіант, тить арильне кільце; а найпереважніше G2 предзаміщена одним чи більше замісниками, незалежставляє феніл; но вибраними з групи: галоген, тіологрупа, тіоалG1 представляє моноциклічну або дициклічну кіл, гідроксил, алкілкарбоніл, галогеналкоксил, групу, що містить щонайменше одне арильне кільаміногрупа, Ν-алкіламіногрупа, Ν,Νце; а найпереважніше G1 представляє моноциклідіалкіламіногрупа, ціаногрупа, нітрогрупа, алкіл, чну або дициклічну групу, що містить щонайменше галогеналкілапкоксил, алкілсульфон, алкілсульодне 5 або 6-членне арильне кільце; фонамідогрупа, галогеналкілсульфон, алкіламідоR6 вибрано з групи: Н, (С1-6)алкіл, (С1група, алкілкарбамат, алкілкарбамід, де будь-який 6)гетероалкіл, гетероциклоалкіл, гетероциклоалалкіл у будь-якому заміснику може бути сам, як кіл-(С1-6)алкіл, гетероарил або гетероарил-(С1варіант, заміщеним замісниками, незалежно виб6)алкіл; переважними гетероарилами є піридин, раними з групи: галоген, гідроксил, аміногрупа, Nдіазини (як-то піримідин) або азоли (як-то імідаалкіламіногрупа, Ν,Ν-діалкіламіногрупа, алкілсузол); переважними гетероциклоалкілами є морфольфонаміногрупа, ціаногрупа, нітрогрупа, тіол, лін, піперидин або піперазин; переважними гетеалкілтіол, алкілсульфоногрупа, алкіламіносульфороалкілами є аміно-(С1-С6)алкіл; переважними ногрупа, алкілкарбоксилат, амідогрупа, Nзамісниками на гетероарилах є галоген; переважалкіламідогрупа, Ν,Ν-діалкіламідогрупа, алкілкарними замісниками на амінах у гетероалкілах та бамат, алкілкарбамід, алкоксил, галогеналкоксил; гетероциклоалкілах є алкіл, апкілсульфон, алкілаЯк варіант, R3 та R6 можуть бути об'єднаними мінокарбоніл або алкілоксикарбоніл. з утворенням кільця, що містить до 7 кільцевих Нами також запропоновані сполуки формуатомів. ли Id Переважні сполуки формули Іb є тими, де використано будь-що з одного чи більше з наступного: X представляє NR1; Щонайменше один з Y1 та Y2 представляє О; де а особливо обидва Y1 та Y2 представляють О; В вибрано з групи: безпосередній зв'язок, О Ζ представляє О; або СН2О; m дорівнює 0; G1 представляє моноциклічну або дициклічну А є безпосереднім зв'язком, (С1-6)алкілом або групу, що містить щонайменшеодне 5 або 6(С1-6)гетероалкілом, який містить гетероатом, членне арильне кільце; вибраний з групи: О, S;. R6 представляє Н, алкіл, гідроксіалкіл, аміноВ є безпосереднім зв'язком, ацетиленом, CON алкіл, апкіловий естер алкіл-карбамової кислоти, (амід), (С1-С4)алкілоксилом, -О-, -S- або -NH-; алкіл-алкіл-сечовину, алкілсульфоніл-алкіл, NR1 представляє Η або метил; алкіл-алкілсульфонамід, гетероарил-алкіл; R3 представляє Н, (С1-3)алкіл або (С1L вибрано з групи: Н, алкіл, галогеналкіл, гід3)галогеналкіл; роксил, алкоксил, гапогеналкоксил, аміногрупа, R4 представляє Н, (С1-3)алкіл або (С1алкіламіногрупа, амідогрупа, алкіламідогрупа, ал3)галогеналкіл. кілкарбамат, алкілкарбамід, алкілсульфоногрупа, Особливо кращі сполуки формули Іb предстаалкілсульфонамідогрупа, нітрогрупа, ціаногрупа, вляють ті, де: X представляє NR1 та R1 представгалоген; або ляє Н; та Υ1 та Υ2, кожний, представляють О; та Ζ L представляє групу: представляє 0; та m дорівнює 0; та T-U-VА є безпосереднім зв'язком; а де V приєднано до G1, а V вибрано з групи: В вибрано з групи: безпосередній зв'язок, аце 17 77169 18 СН2, О, NCO, NCOO, NCON або NSO2; ли І або для G1-B-G2 у сполуках формули Іb, Іс U представляє (С1-5)алкіл; або Id включають наступні: Τ вибрано з групи: гідроксил, алкоксил, ціаногрупа, аміногрупа, алкіламіногрупа, апкілсульфоногрупа, алкілсульфонамід, алкілкарбамат, алкілакарбамід, алкіламід, імідазоліл, триазоліл або піролідон. Переважні сполуки формули Id є тими, де використано будь-що з одного чи більше з наступного: G1 вибрано з групи: феніл, піридил, нафтил або хінолін; R6 вибрано з групи: Н, (С1-6)алкіл, гідрокси(С1-6)алкіл, аміно-(С1-6)алкіл, або гетероарил(С1-6)алкіл; найкраще, коли R6 представляє Н, метил, піридинілметил, N-заміщений аміно-(С14)алкіл (переважними N-замісниками є алкіл, алкілсульфоніл або алкіловий естер карбамової кислоти); L вибрано з групи: Н, (С1-5)алкіл, (С15)галогеналкіл, гідроксил, алкоксил, галогеналкоксил, аміногрупа, (С1-5)алкіламіногрупа, амідогрупа, (С1-5)алкіламідогрупа, (С1-5)алкілкарбамат, (С1-5)алкіл карбамід, (С1-5)алкілсульфоногрупа, (С1-5)алкілсульфонамідогрупа, нітрогрупа, ціаногрупа, галоген; або L представляє групою T-U-V- де V визначено для формули Іс, U представляє нерозгалужений (С1- 5)алкіл, а Т вибрано з групи: гідроксил, алкоксил, ціаногрупа, аміногрупа, (С1Треба розуміти, що певні замісники та ряд за3)алкіламіногрупа, (С1-3)алкілсульфоногрупа, (С1місників у сполуках представленого винаходу ви3)алкілсульфонамід, (С1-3)алкілкарбамат, (С1бирають так, щоб попередити стерично небажані 3)алкілакарбамід, (С1-3)алкіламід, імідазоліл, трикомбінації. азоліл або піролідон;: Кожна представлена сполука представляє L представляє мета чи пара замісник, коли G1 особливий та незалежний аспект винаходу. представляє 6-членне кільце. Коли у сполуках винаходу наявні оптично акПридатні значення для R6 у сполуках формул тивні центри, ми виявили усі індивідуальні оптично І, Іb, Іс, або Id включають наступні: активні форми та їх комбінації як певні індивідуа Придатні значення для R5 у сполуках форму льні втілення винаходу, а також їх відповідні рацемати. Рацемати можна розділити на індивідуальні оптично активні форми використанням відомих способів (Advanced Organic Chemistry: 3rd Edition: автор J March, CT104-107), включаючи, наприклад, утворення діастереомерних похідних, що мають звичайні оптично активні допоміжники, а потім розділенням і далі відщепленням допоміжних елементів. Треба розуміти, що сполуки згідно з представленим винаходом можуть містити один чи більше асиметрично заміщених атомів карбону. Наявність одного чи більше цих асиметричних центрів (хіральні центри) у сполуці винаходу може давати стереоізомери, та у кожному випадку, як зрозуміло, поширюється на всі такі стереоізомери, включаючи енантіомери та діастереомери, та суміші, включаючи їх рацемічні суміші. Коли у сполуках винаходу наявні таутомери, ми виявили усі індивідуальні таутомерні форми та їх комбінації як певні індивідуальні втілення винаходу. Як визначено вище, сполуки представленого винаходу є інгібіторами металопротеїнази, особливо вони є інгібіторамиMMР12. Кожне з вищенаведених визначень для сполуки представленого винаходу представляє незалежне та особливе втілення винаходу. 19 77169 20 Деякі сполуки представленого винаходу мають На додаток до сполук представленого винахоособливе використання як інгібіториMMР13 ду фармацевтична композиція цього винаходу та/абоMMР9 та/абоMMР8 та/абоMMР3. Деякі споможе також містити, або бути співвживаною (однолуки представленого винаходу мають особливе часно або послідовно) з одним чи більше потрібвикористання як інгібітори агреканази, тобто інгібіними фармакологічними засобами при лікуванні тори деградації агрекану. одної чи більше хвороб або станів, згаданих вище. Сполуки представленого винаходу виявляють Фармацевтичні композиції цього винаходу сприятливий профіль селективності. Не вдаючись звичайно вживатимуться людиною так, щоб, надо теоретичних міркувань, сполуки представленоприклад, отримати добову дозу 0,5-75мг/кг маси го винаходу, можна вважати, виявляють селективтіла (та переважно 0,5-30мг/кг маси тіла). Цю доне інгібування для будь-якого одного з вищенавебову дозу можна давати поділеними дозами, якщо дених визначень стосовно будь-якої інгібіторної необхідно, точна кількість отриманої сполуки та активності відносноMMР1, як необмежувальний шлях уведення залежить від маси, віку та статі приклад, вони можуть виявляти 100-1000 разів пацієнта, якого лікують, та від певної хвороби або більшу селективність, ніж будь-яка інгібіторна акстану згідно з відомими у рівні техніки принципами. тивність відносноMMР1. Звичайно одиничні дозовані форми-містять Сполуки представленого винаходу можна проприблизно 1мг-500мг сполуки цього винаходу. понувати як фармацевтично прийнятні солі. Вони Тому згідно з наступним аспектом, нами завключають кислотно-адитивні солі, як-то гідрохлопропоновано сполуку формули І (особливо сполурид, гідробромід, цитрат та малеат та солі, утвоку формул І, Ib, Ic, Id) або її фармацевтично прирені з фосфатною та сульфатною кислотами. Згідйнятну сіль або здатний до гідролізу in vivo естер но з наступним аспектом придатними солями є для застосування у способі терапевтичного лікусолі основ, як-то сіль лужного металу, наприклад, вання людини або тварин або для застосування як натрію або калію, сіль лужноземельного металу, терапевтичного засобу. Ми розкрили застосування наприклад, кальцію або магнію, або сіль органічнопри лікуванні хвороби або стану, опосередкованих го аміну, наприклад, триетиламіну. одним чи більше металопротеїназних ферментів. Їх можна також пропонувати як in vivo здатні Особливо ми розкрили застосування при лікуванні до гідролізу естери. Ними є фармацевтично прихвороби або стану, опосередкованихMMР12 йнятні естери, що гідролізуються у тілі людини, та/абоMMР13 та/абоMMР9 та/або MMPS утворюючи вихідну сполуку. Такі естери можна та/абоMMРЗ та/або агреканазою; особливо застоідентифікувати уведенням, наприклад внутрішньосування при лікуванні хвороби або стану, опосевенно тестованій тварині, досліджуваної сполуки, редкованихMMР12 абоMMР9; найкраще, застосуа далі обстеженням рідин з організму тествання при лікуванні хвороби або стану, тварини. Придатні in vivo здатні до гідролізу естеопосередкованихMMР12. ри для карбоксилу включають метоксиметил та Згідно з подальшим аспектом нами запроподля гідроксилу включають форміл та ацетил, осоновано спосіб лікування опосередкованих метапобливо ацетил. протеїназою хвороби або стану, що включає увеДля застосування сполуки інгібітору металопдення теплокровній тварині терапевтично ротеїнази винаходу (включаючи сполуку формул І, ефективної кількості сполуки формул І, Іb, Іс або Id Ib, Ic, Id) або її фармацевтично прийнятну сіль або або її фармацевтично прийнятної солі або здатноздатний до гідролізу in vivo естер для терапевтичго до гідролізу in vivo естеру. ного лікування (включаючи профілактичне лікуМи також розкрили застосування сполуки фовання) ссавців, включаючи людину, її звичайно рмул І, Ib, Ic, Id або її фармацевтично прийнятної формують згідно зі стандартною фармацевтичною солі або здатного до гідролізу in vivo попереднику практикою як фармацевтичну композицію. у виробництві медикаменту для застосування при Тому згідно з наступним аспектом нами запролікуванні хвороби або стану, опосередкованих поновано фармацевтичну композицію, яка містить одним чи більше металопротеїназних ферментів. сполуку винаходу (як-то сполуку формул І, Ib, Ic, Опосередковані металопротеїназою хвороби Id) або її фармацевтично прийнятну сіль або здатабо стани включають астму, риніт, хронічні обний до гідролізу in vivo естер та фармацевтично структивні хвороби легенів (COPD), артрит (як-то прийнятний носій. ревматоїдний артрит та остеоартрит), атеросклеФармацевтичні композиції цього винаходу мороз та рестеноз, рак, інвазію та метастаз, хвороби, жна уводити стандартним чином при хворобі або при яких залучено деструкцію тканин, послабленстані, що треба лікувати, наприклад пероральним, ня заміни суглобу стегна, хворобу зубів, фіброзну локальним, парентеральним, букальним, назальхворобу, інфаркт та хворобу серця, фіброз печінкиним, вагінальним або ректальним уведенням або та нирок, ендометріоз, хвороби, пов'язані з ослабінгаляцією. Для цього сполуки цього винаходу моленням екстрацелюлярної матриці, серцеву нежна формувати відомими у рівні техніки засобами, стачу, аневрізми аорти, хвороби центральної нернаприклад, у таблетки, капсули, водні або масляні вової системи, як-то хвороба Альцгеймера та розчини, суспензії, емульсії, креми, мазі, гелі, нарозсіяний склероз (MS), гематологічні розлади. зальні спреї, супозиторії, високодисперсні порошки Отримання сполук винаходу або аерозолі для інгаляції, а для парентерального Згідно з наступним аспектом представленого застосування (включаючи внутрішньовенне, внутвинаходу представлений винахід стосується спорішньом'язове або вливанням) стерильні водні або собів отримання сполуки формул І, Ib, Ic, Id або її масляні розчини або суспензії або стерильні емуфармацевтично прийнятної солі або здатного до льсії. гідролізу in vivo естеру, як описано у (b)-(h) нижче 21 77169 (Φ, Υ1, Υ2, Z, m, A та R1-R6 визначені раніше для сполук формули І). Сполуку винаходу можна перетворити у сіль, особливо фармацевтично прийнятну сіль, або навпаки відомими способами; сіль, особливо фармацевтично прийнятну сіль, сполуки винаходу можна перетворити у відмінну сіль, особливо фармацевтично прийнятну сіль, відомими способами. Сполуки представленого винаходу, в яких Ζ=О, a R4=H, можна отримати реакцією сполуки формули llа зі сполукою формули ІІІа або придатно захищеною формою сполуки формули ІІІа (як показано у схемі 1), та, як варіант, після цього утворенням фармацевтично прийнятної солі або здатного до гідролізу in vivo естеру; Альдегіди або кетони формули llа та сполуки формули ІІІа у придатному розчиннику обробляють основою, переважно у межах температури від зовнішньої до температури кипіння п(д зворотним холодильником. Переважні комбінації основарозчинник включають аліфатичні аміни, як-то триметиламін, піролідин або піперидин у розчинниках, як-то метанол, етанол, тетрагідрофуран, ацетонітрил або диметилформамід, з додаванням води при необхідності розчинення реагентів [Phillips, АР та Murphy, JG, 1951, J. Ong. Chem. 16]: або гексаметилдисилазанлітію у тетрагідрофуран [Міо, S et al., 1991, Teтpahedron 47:2121-2132]; або октагідрат гідроксиду барію у суміші ізопропанол-вода [Ajinomoto KK, 1993, Патент Японії №05097814]. Переважно, при отриманні сполуки представленого винаходу цим способом, R3, R5 або R6 не містять додаткових функціональних груп, як-то альдегідних, кетонних, галогенованих радикалів або будь-яких інших радикалів, що добре відомі фахівцям, як мають потенціал впливу на реакцію утворення зв'язку, конкурування з нею або її інгібування. Треба розуміти, що багато потрібних вихідних матеріалів є комерційно або інакше доступними або їх можна синтезувати відомими способами чи знайти у науковій літературі. Для отримання сполуки представленого винаходу загальної формули Illa (R6 описано вище), сполуки формули ІІІа, в яких R6 представляє Н, можуть реагувати з прийнятним альдегідом або кетоном з наступною дегідратацією та наступним відновленням утвореного подвійного зв'язку способами, що добре відомі фахівцям. ι Сполуки представленого винаходу, в яких Ζ=О, R4=Н, а Х=N або NR1, особливо їх певні стереоізомери, можна також отримати, як описано для двох з чотирьох можливих стереоізомерів у схемах 2 та 3 нижче. 22 Починаючи з пропеноатних похідних формули IV, через діоли Vla або Vlb асиметричним епоксидуванням з наступним регіоселективним розкриттям водою, або асиметричним дигідроксилуванням. Залежно від хірального допоміжнику при епоксидуванні або дигідроксилуванні, можна отримати показані стереоізомери або їх енантіомери діолів формул Vla або Vlb. [Наприклад, Ogino, Y. et al, 1991, TeTpahedron Lett. 32_(41):57615764; Jacobsen, Ε. N. et al, 1994, Teтpahedron, 50(15):4323-4334; Song, С Ε. et al, 1997, Teтpahedron Asymmetry, 8 (6):841-844]. Обробка органічною основою та тіонілхлоридом та наступне каталізоване окиснення тетраоксидом рутенію дає циклічні сульфати Vlla та Vllb. Циклічні сульфати формули Vlla та Vllb перетворюють у гідроксіазиди (Схема 3) формули Vllla та Vlllb обробкою азидом натрію у диметилформаміді з наступним обережним гідролізом напівсульфатних інтермедіатів перед обробкою водою. [Gao, Sharpless, 1988, J.Am.Chem.Soc, 110:7538; Kim, Sharpless, 1989, Teтpahedron Lett., 30:655]. Гідроксіазиди формули Vllla та Vlllb гідролізують та відновлюють до п-гідрокси- -амінокислоти (не показано у схемі 3), переважно гідролізом UOH у ТГФ з наступним відновленням гідросульфідом, магнієм у метанолі або органічними фосфінами способом Стаудингера. β-гідрокси- -амінокислоти у свою чергу дають сполуки формули Іа при обробці ціанатом та кислотою у водному середовищі. Сполуки представленого винаходу, в яких Ζ=O, a R4 не представляє Н, особливо їх певні стереоізомери, можна також отримати, як описано для двох з чотирьох можливих стереоізомерів у схемах 2 та 3. Сполуки можна отримати реакцією епоксидів формули V у схемі 2 зі спиртом формули R4-OH, отримавши спирти Vla. Наступне перетворення в азиди фосфоазидатом [Thompson, A. S. et al, 1993, J. Org. Chem. 58(22):5SS6-58SS] дає етерні аналоги азидоестерів Vllla у схемі 3, які можна довести до кінцевих продуктів, як описано у способі (с). Радикал R4 у спиртах R4-OH та радикали R3, R5 та R6 у можна придатно захищати. Захисні групи можна видаляти на останньому етапі після перетворення у гідантоїни формули Іа. Сполуки представленого винаходу, в яких Ζ представляє S або NR2, a Y1 та/або Υ2 представ 23 77169 24 ляє О, особливо їх певні стереоізомери, можна також отримати, як описано для двох з чотирьох st Назва (форміл 1 , навіть "не за IUРАС") можливих стереоізомерів у схемах 2 та 3. Сполуки 2-форміл-5-піридин-3-ілфуран можна синтезувати розкриттям епоксидів формули 2-форміл-5-піридин-2-ілфуран V (Схема 2) тіолами R4-SH або амінами R4-NH2 та 5-форміл-2-фенілоксазол після цього піддавати аналогічним перетворенням, 2-форміл-5-фенілфуран як описано для спиртів Vllla та Vlllb у схемі 3. Коли 2-форміл-3-метил-5-фенілфуран використовують аміни R4-NH2, може бути необхід2-форміл-3-етоксикарбонілфуран ним N-захист проміжних аміноспиртів, особливо 2-форміл-5-феніл-3,4-оксадіазол коли радикал R4 представляє н-алкілгрупу. 2-форміл-5-фенілоксазол Сполуки представленого винаходу, в яких X 2-форміл-4-хлор-5-фенілоксазол представляє S та Y1 та/або Y2 представляє О, 2-форміл-4-хлор-2-піридин-3-ілтіазол особливо їх певні стереоізомери, можна також 2-форміл-5-піридин-3-ілтіофен 2-форміл-5-піридин-2-ілтіофен отримати, як описано для двох з чотирьох можли2-форміл-5-піридин-4-ілтіофен вих стереоізомерів у схемах 2 та 3. Сполуки можна 5-форміл-2-фенілтіазол отримати реакцією циклічних сульфатів формули 5-форміл-4-хпор-2-фенілтіазол Vlla або Vllb; або -гідроксіестерів формули Vla 5-форміл-4-метил-2-фенілтіазол через їх сульфонатні естери, з тіосечовиною та 2-форміл-5-фенілтіофен кислотою [1997, Патент Японії №09025273]. 2-форміл-3-метил-5фенілтіофен Пропеноатні похідні формули IV легко досяжні, 4-форміл-2-піридин-2-ілімідазол наприклад, з альдегідів та фосфонієвих або фос2-форміл-1-метил-5піридин-3-ілпірол фонатних похідних оцтової кислоти реакціями Віт4-форміл-2-піридин-3-іпімідазол тига або Хорнера-Еммонса [наприклад, van Heer4-форміл-2-піридин-4-іл-1,3,4-триазол den, P.S.etal, 1997, J. Chem. Soc, Perion Trans. 4-форміл-2-піридин-4-ілімідазол l(8):141-l 146]. 4-форміл-5-метокси-5-фенілтіазол (g) Сполуки представленого винаходу, в яких 4-форміл-5-етоксикарбоніл-5фенілтіазол Х=NR1, a R1=H, можна отримати реакцією прийн4-форміл-5-етоксикарбоніл-5ятного заміщеного альдегіду або кетону формули фенілоксазол lld з карбонатом амонію та ціанідом калію у водних 2-форміл-3-метил-5-феніл-1,3,4-триазол спиртах при 50-100°С у герметичній посудині про4-форміл-1-метил-2-фенілімідазол тягом 4-24 годин. (lld) Отримання деяких альдегідів або кетонів формули lld описано у: [Marte, A.-M. et al, TeTpahedron Lett., 1990,31 (18):2599-2602; Kren, V. et al, 1993, J. Chem. Sod., Chem. Commun., 4:341-343; Schmittel.M. et al, 1990, Angew. Chem., 102(10): 174-1176: Chakraborty, R. et al, 1992, Synth. Commun., 22(11):1523; Harder, T. et al, 1994, Teтpahedron Lett, 35(40):7365-736S; Ruder, S. M, 1992, Teтpahedron. Lett., 33(9):2621 - 2624; Maeda, H. et al, 1997, Chem. Pharm. Bull., 45(11): 1729-1733; Montana, J. G. et al, 1994, J. Chem. Soc, Chem. Commun., 19:2289-2290; Davis, B. R. et al, 1992, Aust. J. Chem. 45(5):865-875.] Деякі з альдегідів або кетонів доступні через альдольні реакції {m=І, Z=O): Mahrwald, R, et al, 1998, J. Am. Chem. Soc, 120(2):413-414: Auerbach, R. Α., et al, 1988, Org. Synth., Vl:692; Mukaiyama, Т.; 1977, Angew. Chem., (Int. Ed.) 16; Shimizu, N. et al, 1983, Bull. Chem. Soc. Jpn., 56(12):853; Maruoka, K. et al, 1986, J. Am. Chem. Soc, 108(13) 3827. Відоме отримання сполук формули lid наведено у таблиці 1Нижче: 5-форміл-1-метил-2-фенілімідазол 4-форміл-1-бутил-2-фенілімідазол 4-форміл-1-пропіл-2-фенілімідазол 5-форміл-1-бутил-2-фенілімідазол 2-форміл-1-метил-4-фенілімідазол 4-форміл-2-феніл-5-метилоксазол 2-форміл-5-феніл-1,3,4-триазол 4-форміл-2-феніл-5-хлорімідазол 4-форміл-2-фенілімідазол 4-форміл-2-феніл-5-метилімідазол 2-форміл-1-метил-5-феніл-1,3,4-триазол 2-форміл-4-фенілімідазол 2-форміл-1-метил-4-фенілімідазол 2-форміл-5-фенілпіразол 2-форміл-3-метил-5-фенілпіразол 2-форміл-3-етоксикарбоніл-5фенілпіразол 2-форміл-5-морфолін-1-ілфуран 2-форміл-5-піперидин-1-ілфуран 2-форміл-5-циклогексилфуран 2-форміл-3-метил-5-циклогексилфуран Таблиця 1 № за CAS 38588-49-7 55484-36-1 92629-13-5 13803-39-9 160417-25-4 50800-39 22816-01-9 96829-89-9 119344-57-9 131969-58-9 133531-43-8 132706-12-8 21346-36-1 1011-40-1 108263-77-0 55327-23-6 19163-21-4 1604417-30-1 279251-08-0 3614-77-5 279251-09-1 42786-73-2 279251-10-4 73725-36-7 88469-73-2 189271-85-0 89060-36-6 94938-02-0 94938-03-1 198066-02-3 75378-63-1 198065-92-8 123511-51-3 70170-23-9 26,899-64-9 60367-52-4 68282-47-3 68282-50-8 219600-03-0 56248-10-3 118469-06-0 52179-74-5 160417-28-7 63202-77-7 3680-96-4 22868-60-6 14174-51-7 160417-27-6 Сполуки представленого винаходу можна також синтезувати згідно зі схемою 4 нижче. Придатні цільові сполуки включають серію заміщених 5(дифеніл-4-іл-гідрокси-метил)-імідазолідин-2,4діонів та серію заміщених 5-[4-фенокси-феніл]гідрокси-метил-імідазолідин-2,4-діонів, описаних у прикладі 8. Ключовою реакцією є альдольна конденсація у (Спосіб С), що дає цільові сполуки. Синтетичними інтермедіатами у цій реакції є 5-гідантоїни, отримані з амінокислот (Спосіб А), а альдегіди отримують сполученням Сузукі (Спосіб В) звичайним способом. Спосіб С також дає сполуки 1 та 2, які можна використовувати для наступного перетворення, сполученням Сузукі у (Спосіб D) та амідним 25 77169 26 сполученням (Спосіб Ε). (2,4-динітрофеніл)-1-2,3-діамінопропіоніл. Альдольна конденсація дає діастереомерну АІа.Аrg.NН2 при наявності чи відсутності інгібіторів. суміш. Рацемати виділяють хроматографією або у Активність визначають вимірюванням флуоресцедеяких випадках кристалізацією. Енантіомери монції при λекс 328нм та λем 393нм. Процент інгібужна розділити хіральною хроматографією. вання розраховують таким чином:% Інгібування дорівнює [Флуоресценція з інгібітором - Флуоресценція фонова] поділені на [Флуоресценція без інгібітору - Флуоресценція фонова]. Подібний протокол можна застосовувати для інших експресованих та очищених рrоMMР з використанням субстратів та буферів, оптимальних для певнихMMР, наприклад, [як описано С. Graham Knight et al, (1992) FEES Lett. 296(3):263-266]. Адамалізинова родина, включаючи наприклад TNF-конвертазу Здатність сполук інгібувати фермент proTNF конвертази можна визначити з використанням аналізу частково очищеного, виділеного ферменту, фермент отримано з мембран ТНР-1, [як описано K. М. Mohler et al., (1994) Nature 370:218-220]. Активність очищеного ферменту та його інгібування визначають інкубуванням частково очищеного ферменту при наявності чи відсутності тест-сполук з використанням субстрату 4',5'диметоксифлуорецеїніл Ser.Pro.Leu.AІа.Gln.АІа.\/аІ.Аrg.Sеr.Sеr.Sеr.Аrg.Суs. (4-(3-сукцинімід-1-іл)-флуорецеїн)-NH2 у буфері для аналізу (50мМ Трис-НСl, рН7,4, що містить Сполуки представленого винаходу можна оці0,1% (за масою/об'ємом) Triton Х-100 та 2мМ Санювати, наприклад, у таких аналізах: СІ2), при 26°С протягом 18 годин. Ступінь інгібуАналізи виділених Ферментів вання визначають як дляMMР13 за винятком того, Родина матричних металопротеїназ, включащо використовували λекс 490нм та λем 530нм. ючи наприкладMMР12,MMР13. Субстрат синтезували таким чином. Пептидну часРекомбінантний каталітичний доменMMР12 тину субстрату сажали на Fmoc-N-H-Rink-MBHAлюдини можна експресувати та очищати, як опиполістирольну смолу вручну або на автоматичносано Parkar A.A. et al, (2000), Protein Expression му синтезаторі пептидів стандартними способами, and Purification, 20:152. Очищений фермент можна в яких залучено використання Fmoc-амінокислоти використовувати для контролю активності інгібітота гексафлуорфосфату О-бензотриазол-1-ілрів таким чином:MMР12 (50нг/мл кінцева концентN,N',N'-тетраметилуронію (HBTU) як засобу сполурація) інкубують протягом 30 хвилин при кімнатній чення з щонайменше 4- або 5-кратним надлишком температурі у буфері для аналізу (0, 1М Трис-НСІ, Fmoc-амінокислоти та HBTU. Ser та Pro були порН7,3, що містить 0,1М NaCI, 20мМ СаСІ2, двійно сполучені. Застосовували наступну страте0,040мМ ZnCI2 та 0,05% (за масою/об'ємом) Brij гію захисту бічного ланцюга; Ser1 (But), Ghi5(Trityl), 35) з використанням синтетичного субстрату MacArg8,12(Pmc або Pbf), Ser9,10,11(Trityl), Cys13(Trityl). Pro-Cha-Gly-Nva-His-Ala-Dpa-NH2 при наявності чи Після приєднання N-термінальну Fmoc-захисну відсутності інгібіторів. Активність визначають вимігрупу видаляли обробкою Fmoc-пептидильної рюванням флуоресценції при λекс 328 нм та λем смоли у ДМФ. Отриману так аміно-пептидильну 393нм. Процент інгібування розраховують таким смолу активували обробкою протягом 1,5-2 годин чином:% Інгібування дорівнює [Флуоресценція з при 70°С з 1,5-2 еквавалентами 4',5'-диметоксиінгібітором - Флуоресценція фонова] поділені на флуорецеїн-4(5)-карбонової кислоти [Khanna & [Флуоресценція без інгібітору - Флуоресценція фоUllman, (1980) Anal Biochem. 108:156-161), яка понова]. передньо активована діізопропілкарбодіімідом та Рекомбінантний рrоMMР13 людини можна 1-гідроксибензотриазолом у ДМФ]. Диметоксифекспресувати та очищати, як описано Knauper et луорецеїніл-пептид далі одночасно позбавляли al. [V. Knauper et al, (1996) The Biochemical Journal захисту та відщеплювали від смоли обробкою 271:1544-1550 (1996)]. Очищений фермент можна трифлуороцтовою кислотою, що містить по 5% використовувати для контролю активності інгібітокожного з води та триетилсилану. Диметоксифлурів таким чином: очищений ргоMMР13 активують з орецеїніл-пептид виділяли випарюванням, розтивикористанням 1мМ амінофенілртутної кислоти ранням з діетиловим етером та фільтруванням. (АРМА), 20 годин при 21°С; активованийMMР13 Виділений пептид реагував з 4-(N-малеїнімідо)(11,25нг на аналіз) інкубують протягом 4-5 годин флуорецеїном у ДМФ, що містить діізопропілетипри 35°С у буферідля аналізу (0,7М Трис-НСІ, ламін, продукт очищали за допомогою ОФ-ВЕРХ рН7,5, що містить 0,1М NaCI, 20мМ СаСІ2, 0,02мМ та під кінець виділяли сублімацією з водної оцтоZnCI2 та 0,05% (за масою/об'ємом) Brij 35) з викової кислоти. Продукт характеризували за допомористанням синтетичного субстрату 7гою МС MALDI-TOF та амінокислотного аналізу. метоксикумарин-4-іл)ацетил. Рrо.Leu.Сly.Leu. N-3Природні субстрати 27 77169 28 Активність сполук представленого винаходу як виведення сполук через ряд видів. Тварин (наприінгібіторів деградації агрекану можна аналізувати з клад, щурів, мавп) дозують внутрішньовенно або використанням способів, основаних, [наприклад, перорально розчинною композицією сполуки (як-то на відкритті Е. С Arner et al, (1998) Osteoarthritis 20% за масою/об'ємом ДМСО, 60% за маand Cartilage 6:214-228; (1999) J. Biol. Chem., 274 сою/об'ємом PEG400) та у наступний момент часу CIO), 6594-6601] та описаних там антитілах. Поту(наприклад, 5, 15, 30, 60, 120, 240, 480, 720, 1220 жність сполук як інгібіторів проти колагенази можхвилин) зразки крові переносять з прийнятної пона визначити, [як описано Т. Cawston та A. Barrett судини у 10U гепарину. Фракції плазми отримують, (1979) Anal. Biochem. 99:340-345]. центрифугують та білки плазми осаджують ацетоІнгібування активності металопротеїнази в акнітрилом (80% за масою/об'ємом кінцева конценттивності на базі клітин/тканин рація). Після 30 хвилин при -20°С представленого Тест як засіб інгібування мембранних шедаз, винаходу плазм білки осаджують центрифугуваняк-то TNF-конвертази ням та надосадкову фракцію випарюють досуха з Здатність сполук цього винаходу інгібувати використанням апарату Savant speed vac. Осад відтворюють у буфері для аналізу досліджуваної клітинне перетворення продукування TNF можна сполуки, а далі аналізують на вміст сполуки аналівизначити у клітинах ТНР-1 з використанням ELIзом з синтетичним субстратом. Коротше, для оціSA для детектування вивільненого TNF, [як описанюваних сполук будують криву концентрація споно по суті K. М. Mohler et al., (1994) Nature 370:218луки - реакція. Серійні розбавлення екстрактів 220]. Подібним чином перетворення або втрату відтвореної плазми аналізують на активність, та інших мембранних молекул, [як-то описаних у N. кількість сполуки, представленої у вихідному зразМ. Hooper et al., (1997) Biochem. J. 32J_:265-279] ку плазми, розраховують з використанням кривої можна тестувати, застосовуючи прийнятні лінії концентрація сполуки - реакція, зважаючи на факклітин та з придатні антитіла для визначення відтор розбавлення загальної плазми. кинутого білку. Дослідження in vivo Тест як засіб інгібування інвазії на базі клітин Тест як засобу проти TNF Здатність сполуки цього винаходу інгібувати Здатність сполук цього винаходу як ex vivo міграцію клітин у аналізі інвазії можна визначити, [як описано A. Albinie де аl., (1987) Cancer ReTNF інгібіторів визначають на щурах. Коротше, search 47:3239-3245]. групи самців щурів Wistar Alderley Park (АР) (180Тест як засіб інгібування шедазної активності 210г) дозують сполукою (6 щурів) або носієм ліків TNF суцільної крові (10 щурів) прийнятним шляхом наприклад, пероЗдатність сполук цього винаходу інгібувати ральним, інтраперитональним, підшкірним. Через 90 хвилин щурів вбивали з використанням збільпродукування TNF визначають у аналізі суцільної шеної концентрації СО2 та позбавляли крові через крові людини, де для стимуляції вивільнення TNF сідничну вену у 5 одиниць натрій-гепарину/мл кровикористовують LPS. Гепаризовану ві. Зразки крові негайно поміщають на лід та (10одиниць/мл) кров людини, отриману від волонцентрифугують при 2000об/хвил протягом 10 хвитерів, розбавляють 1:5 середовищем (RPMI1640 + лин при 4°С та зібрані плазми заморожують при гідрокарбонат, пеніцилін, стрептоміцин та глута20°С для наступного аналізу їх дії на продукування мін) та інкубують (160мкл) з 20мкл тест-сполуки TNF стимульованою LPS кров'ю людини. Зразки (при потроєнні), у ДМСО або прийнятному носії, плазми щурів розтоплюють та 175мкл кожного протягом 30 хвилин при 37°С у зволоженому зразку додають у 96-комірковий планшет. П'ятде(5%СО2/95% повітря) інкубаторі, перед додавансят мкл гепаризованої крові людини далі додають ням 20мкл LPS (Е. соlі. 0111:В4; кінцева концентдо кожної комірки, змішують та планшет інкубують рація 10мкг/мл). Кожний аналіз включає контролі протягом 30 хвилин при 37°С (зволожений інкубарозбавленої крові, інкубованої із одним середовитор). LPS (25мкл; кінцева концентрація 10мкг/мл) щем (6 комірок/планшет) або з відомим інгібітором додають до комірок та інкубування продовжують TNF як стандартом. Планшети далі інкубують ще 5,5 годин. Контрольні комірки інкубують з протягом 6 годин при 37°С (зволожений інкубатор), 25мкл одного середовища. Планшети далі центрифугують (2000об/хвил протягом 10 хвилин; центрифугують протягом 10 хвилин при 4°С), плазму збирають (50-100мкл) та зберігають у 2000об/хвил та 200мкл надосадкової рідини пере96-коміркових планшетах при -70°С до наступного носять у комірковий планшет та заморожують при аналізу концентрації TNF за допомогою ELISA. -20°С для наступного аналізу концентрації TNF за Тест як засіб інгібування in vitro деградації допомогою ELISA. хряща Результати аналізу розраховують за допомоЗдатність сполук цього винаходу інгібувати дегою програмного забезпечення для кожної сполуградацію агреканового або колагенового компонеки/дози: нтів хряща можна визначити, [як описано по суті K. Процент інгібування TNF М. Bottomley et al, (1997) Biochem J. 323:483-488]. Значення TNF (Контролі ) Значення TNF (оброблені ) Х 100 Фармакодинамічний тест Значення TNF (Контролі ) Для оцінки здатності до виведення та біозасТест як засобу проти артриту воюваності сполук цього винаходу ex vivo застосоАктивність сполуки як засобу проти артриту вують фармакодинамічний тест, який використотестують у індукованому колагеном артриті (СІА) вує вищенаведені аналізи з синтетичним [як визначено D. Е. Trentham et al., (1977) J. Exp. субстратом або альтернативно ВЕРХ або масMed. 146:857]. У цій моделі кислотний розчинний спектрометричний аналіз. Це є загальним тестом, природний колаген типу II викликає поліартрит у який можна використовувати для оцінки швидкості 29 77169 30 щурів при застосуванні у неповному ад'юванті претації діастереомерів. Фрейнда. Подібні умови можна використовувати (RR)-5-(Дифеніл-4-іл-гідрокси-(SS)-метил)-5для виклику артриту у мишей та приматів. метил-імідазолідин-2,4-діон| 1 Тест як засобу проти раку Н ЯМР(400МГц, ДМСО-d6): 10,19 (1Н, s); 8,11 Активність сполуки як засобу проти раку мож(1Н, s); 7,66 (2Н, d, J=7,61Гц,); 7,59 (2Н, d, на визначити, [як описано по суті І. J. Fidler (1978) J=8,20Гц,); 7,45 (2Н,1, J=7,68Гц,); 7,37 (2Н, d, Methods у Cancer Research 15:399-439], застосоJ=8,27Гц,); 7,35 (1Н, t, J=7,62Гц,); 5,92 (1Н, bs); вуючи, наприклад, лінію клітин В16 [описано у В. 4,67 (1H,s); 1,44 (3H,s). 13 Hibner et al, Abstract 283 p75 1 Oth NCI-EORTC С ЯМР(400МГц, ДМСО-d6): 176,79; 156,25; Symposium, Amsterdam June 16-191998]. 139,74;, 739,39; 139,74; 128,91; 128,20; 127,37; Тест як засобу проти емфіземи. 126,51; 125,54; 75,32; 66,96; 21,22. Активність сполуки як засобу проти емфіземи MC-XIAT m/z: 297,3 [MH+]. можна визначити, [як описано по суті Hautamaki et (SR)-5-(Дифеніл-4-іл-гідрокси-(RS)-метил)-5al (1997) Science, 277: 2002]. метил-імідазолідин-2,4-діон 1 Винахід ілюстровано, але без обмеження наH ЯМР (400МГц, ДMCO-d6): 10,48 (1H, s); 7,67 ступними прикладами: (2H, d, J=7,48Гц,); 7,64 (2H, d, J=8,29Гц,); 7,56 (1H, Загальні аналітичні способи: спектри 1Н-ЯМР s); 7,48-7,45 (4H, m); 7,36 (1H, t, J=7,30Гц,); 5,75 реєстрували на приладі Varian VmtyJnova 400MHz (1H, d, J=4,73Гц,); 4,65 (1Η, d, J=3,57Гц,); 1,08 (3H, або Varian Mercury-VX300MHz. Центральний пік s). 13 розчиннику хлороформ-d (δн 7,27млн-1), диметилС ЯМР (400МГц, ДMCO-d6): 177,89; 157,28; -1 сульфоксид-de (δн 2,50млн ) або метанолі (δн 3,31 139,88; 139,44; 139,27; 128,95; 128,47; 127,38; 25млн-1) використовували як внутрішні стандарти. 126,54; 125,89; 74,68; 66,78; 20,22. Мас-спектри низького розділення отримували на MC-XIAT m/z: 297,3 [MH+]. системі МС-ЕІ (з електророзпилювальним інтерСполуки, описані у прикладах 2-4 отримували фейсом - El) Agilent 1100 з іонізаційною камерою з використанням способу, аналогічного наведеноХІАТ (хімічна іонізація при атмосферному тиску му у прикладі 1. ХІАТ). Приклад 2 Якщо не встановлено інше, .використано ко(RR)-5-(Дифеніл-4-іл-гідрокси-(SS)-метил)мерційно доступні вихідні матеріали або інтермеімідазолідин-2,4-діон діати, описані у таблиці 2 та 3. Приклад 1 5-(Дифеніл-4-іл-гідрокси-метил)-5-метилімідазолідин-2,4-діон 1 4-Дифенілкарбоксальдегід (182мг, 1,0ммоль) та триметиламін (45% у воді, 160мкл, 1,0ммоль) додавали до гарячого розчину 5-метил-імідазолідин2,4-діону (114мг, 1,0ммоль) у метанолі (4,0мл) та воді (1,0мл). Реакційну суміш гріли до температури кипіння під зворотним холодильником протягом 16 годин під азотом. Розчин охолоджували, випарювали та перемішували у 100/1 суміші дихлорметан/метанол (15мл). Фільтрування, промивка осаду з тієї ж суміші розчинників (10мл), та сушка відсмоктуванням повітря, дали 5-(Дифеніл-4-іл-гідрокси- метил)імідазолідин-2,4-діон (190мг) з виходом 64,1% як діастереомерну суміш 60/40 згідно з НЯМР. Ізомерну суміш (180мг)·розчиняли у діоксані (8мл) та воді (4мл). Препаративна ВЕРХ на колонці Chromasil C18 250/20мм (KR-100-5-C18) з градієнтом суміші ацетонітрил/вода (0,7% трифлуороцтова кислота), від 20/80 до 40/60 протягом 25 хвилин дала два виділених діастереомери з загальним виходом 43,5%. Попереднє стереоструктурне визначення робили для кожного ізомеру порівнянням НЯМР з двома діастереомерами 5-[(4-хлор-феніл)гідрокси-метил)]-імідазолідин-2,4-діону, з яких обидві діастереомерні структури визначено раніше різними детальними експериментами ЯМР. Зсув для протона 1-NH та фенілу приєднаного до імідазолелідіону були особливо показовими у цій інтер Η ЯМР (400МГц, ДМСО-d6): 10,33 (1Η, s); 8,10 (1Η, s); 7,66 (2H, d, J=8,20Гц,); 7,61 (2H, d, J=8,20Гц,); 7,45 (2H, dd, J=8,20/7,20Гц,); 7,39 (2H, d, J=8,24Гц,); 7,35 (1H, t, J=7,48Гц,); 5,89 (1Η, bs); 4,97 (1Η, d, J=2,5Гц,); 4,40 (1Η, d, J=2,5Гц,). MC-XIAT m/z: 283,7 [MH+]. (SR)-5-(дифеніл-4-іл-гідрокси-(RS)-метил)імідазолідин-2,4-діон MC-XIAT m/z: 283,7 [MH+]. Приклад 3 5-(Дифеніл-4-іл-гідрокси-метил)-тіазолідин-2,4діон (RR)-5-(Дифеніл-4-іл-гідрокси-(SS)-метил)тіазолідин-2,4-діон 1 Н ЯМР (400МГц, ДMCO-d6): 11,81 (1Н, s); 7,68 (2Н, d, J=8,20Гц,); 7,64 (2Н, d, J=8,20Гц,); 7,46 (2Н, dd, J=8,30/7,50Гц,); 7,42 (2Н, d, J=8,30Гц,); 7,36 (1Н, t, J=7,50Гц,); 6,24 (1Η, d, J=3,96Гц,); 5,36 (1H, t, J=3,95Гц,); 5,06 (1H, d, J=4,03Гц,). MC-XIAT m/z: 183,7 [MH+ - тіазолідин-2,4-діон]. (SR)-5-(дифеніл-4-іл-гідрокси-(RS)-метил)тіазолідин-2,4-діон 1 H ЯМР (400МГц, ДМСО-d6): 12,04 (1Н, s); 7,67 (2Н, d, J=8,30Гц,); 7,65