Спосіб юстування рентгенівського дифрактометра

Реферат: UA 113682 U UA 113682 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до техніки рентгеноструктурного аналізу, до методів налаштування і юстування гоніометричних пристроїв рентгенівських дефрактометрів типа "ДРОН" і може використовуватися в науковій і промисловій галузях. Відомий спосіб юстування [авторское свидетельство СССР №1144040, кл. G 01 N 23/20, 1985] первинного пучка дефрактометрів, який полягає у фіксації відхилень пучка від базового напрямку і повороту джерела до збігу первинного пучка з оптичним центром дефрактометра. Недоліками способу є складність юстування, пов'язана з використанням спеціального детекторного блока; вимога, щоб фокус джерела розташовувався на великому колі гоніометра; порівняно низька точність юстування. Відомий також спосіб юстування [Рентгеновский аппарат ДРОН-2,0. Техническое описание и инструкция по эксплуатации. - 1972, с. 30.], при якому виведення фокуса рентгенівської трубки на нульову площину гоніометра здійснюють шляхом поздовжніх переміщень джерела уздовж своєї осі, що контролюється за допомогою інтенсиметра, нульове положення детектора визначається по кутовому розподілу інтенсивності первинного пучка. Недоліком способу є складність процесу юстування, так як для його виконання необхідно здійснити велику кількість операцій: використання різних приставок (ГП-4, ГП-2); неодноразове застосування флуоресцентних екранчиків, фіксації максимальної яскравості світіння яких скрутна; багаторазове повторення операцій. Крім того, описаний вище спосіб має недостатню точність юстування в силу відсутності відомостей про справжній стан колімаційного пристрою і порівняно невисокою ефективністю контролю операцій, які виконуються в процесі юстування. Як найближчий аналог обрано спосіб юстування [SU, авторское свидетельство, 1030709, кл. G 01 N 23/20, 1983.], пов'язаний з використанням пристрою, що містить підставу і систему коліматорів з поворотною віссю. Зазначений спосіб має недоліки у тому, що він вимагає виготовлення досить складного пристрою і використання стороннього джерела лазерного випромінювання. Задачею, на рішення якої спрямована заявлена корисна модель, є спрощення і підвищення точності юстування первинного пучка і установки нульових відліків рухомих осей гоніометричних пристроїв рентгенівських дефрактомерів. Поставлена задача вирішується способом, який полягає в застосуванні лазера і штатних пристроїв гоніометра, і відрізняється тим, що лазер вставляють в утримувач детектора, і, при відключеному джерелі рентгенівського випромінювання, юстують послідовно положення утримувача, нульової лінії, площини зразка, після чого лазер змінюють на детектор і юстують положення джерела рентгенівського випромінювання. Здійснюється спосіб наступним чином. На кресленні показаний приклад юстування дефрактометра. Лазер 1 установлюється в утримувач детектора рентгенівського випромінювання 2. В штатну приставку гоніометра встромляють юстуючий центруючий отвір 3. Ставлять щілину 4 біля джерела рентгенівського випромінювання 5 і його заслінки 6. Потім ставлять щілину 7 біля утримувача 2. Встановлюють нулі на лімбах повороту утримувача детектора 2 і зразка. Лазер 1 за допомогою утримувача 2 переміщують таким чином, щоб випромінювання пройшло через щілину 3 і щілину 4, та з'явилося на заслінці 6 (при відсутності щілини 7). Точне регулювання закінчується при візуально максимальній яскравості випромінювання на заслінці 6. Потім встромляють щілину 7 і юстують її до максимальної яскравості випромінювання на заслінці 6. Після цього змінюють отвір 3 на юстуючу щілину 8 і юстують її положення до візуально максимальної яскравості випромінювання на заслінці 6. Виймають лазер 1 і встановлюють детектор 9. Включають джерело рентгенівського випромінювання 5 і юстують положення джерела рентгенівського випромінювання 5. У разі необхідності проводять корекцію положення джерела рентгенівського випромінювання по штатній інструкції к дефрактометру. Приклад. Було проведено юстування рентгенівського дефрактометра ДРОН-УМ1. Джерелом рентгенівського випромінювання є рентгенівська трубка БСВ-22 з мідним анодом. При юстуванні використовувався детектор БДС-6-0,5 і лазер ЛГН-207Б. Виставлялись нулі на лімбах кутових переміщень зразка і кронштейна (утримувача детектора). Перед заслінкою 6 встановлювали щілину шириною 0,1 мм. Встановлювали юстуючий отвір 3. Переміщенням утримувача ЛГН-207Б домагалися максимальної інтенсивності відбиття від заслінки 6. Потім міняли отвір 3 на щілину 8. Повертаючи щілину 8 (при відпущених кріпленням гвинтах), і, зміщуючи її юстуючим гвинтом, домагалися максимальної інтенсивності відбиття від заслінки. Потім замість ЛГН-207Б встановлювався детектор. Включали джерело рентгенівського випромінювання (з послаблюючим фільтром) і за інтенсивністю показань детектора (блок 1 UA 113682 U 5 реєстрації БР-1) юстували положення фокусної плями джерела рентгенівського випромінювання. Корисна модель дозволяє мінімізувати під час юстування дефрактометра тривалість роботи рентгенівської трубки, що економить ресурс її роботи і забезпечує мінімальні дози опромінення персоналу. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб юстування рентгенівського дифрактометра, який полягає в застосуванні лазера і штатних пристроїв гоніометра, який відрізняється тим, що лазер вставляють в утримувач детектора, і, при відключеному джерелі рентгенівського випромінювання, юстують послідовно положення утримувача, нульової лінії, площини зразка, після чого лазер змінюють на детектор і юстують положення джерела рентгенівського випромінювання. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2