Спосіб визначення здатності рослинної сировини до зв’язування металів

Реферат: Спосіб визначення здатності рослинної сировини до зв'язування металів включає екстракцію фенольних сполук, обробку екстракту розчином солі металу і діагностику за показником взаємодії фенольного хелатору із металом. Виділяють металокомплекс, встановлюють співвідношення маси металокомплексу та маси рослинного матеріалу, і при збільшенні показника діагностують підвищення здатності рослинної сировини до зв'язування металу. UA 116029 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ЗДАТНОСТІ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ ДО ЗВ'ЯЗУВАННЯ МЕТАЛІВ UA 116029 U UA 116029 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до способів визначення здатності рослинної сировини до зв'язування металів. Спосіб може бути використаний для стандартизації рослинної сировини у процесі виготовлення фармацевтичних фітопрепаратів, функціональних продуктів харчування із адаптогенним ефектом для зменшення біоакумуляції важких металів і підвищення резистентності організму людини до несприятливих чинників навколишнього середовища. Відомий спосіб визначення хелатуючої здатності рослин шляхом виділення соку із сировини, обробки розчином із аналітичними реагентами та фотометричного аналізу зв'язування екстрактивних речовин із металом [1]. До причин, що перешкоджають спрощенню діагностики, слід віднести складну процедуру фракціонування екстрактивних речовин і тривалу підготовку препарату до аналізу. Найбільш близьким аналогом до запропонованої корисної моделі, є спосіб визначення здатності рослинної сировини до зв'язування металів, який включає екстракцію фенольних сполук, обробку екстракту розчином солі металу та діагностику зв'язування за зміною інтенсивності поглинання розчину [2]. Спосіб включає використання складного аналітичного реагенту, який містить сульфат заліза, гідроксиламін гідрохлорид, 2,2'-дипіридил. Крім цього необхідність попередньої підготовки буферного розчину, а також одночасного проведення аналізу препарату із стандартним хелатором та контрольного зразка, який не містить рослинний екстракт, додатково ускладнює діагностику. Оскільки хелатуюча здатність використовується як індикатор 2+ антиоксидантної активності за участю певного іону (Fe ), відомий спосіб не дає можливості прогнозувати протекторний ефект відносно важких металів. В основу корисної моделі поставлено задачу визначення здатності рослинної сировини до зв'язування металів шляхом змін проведення комплексоутворення і встановлення виходу металохелату, забезпечення спрощення діагностики хелатуючих властивостей і прогнозування протекторного ефекту відносно важких металів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення здатності рослинної сировини до зв'язування металів, який включає екстракцію фенольних сполук, обробку екстракту розчином солі металу і діагностику за показником взаємодії фенольного хелатору із металом, згідно із корисною моделлю, виділяють металокомплекс, встановлюють співвідношення маси металокомплексу та маси рослинного матеріалу і при збільшенні показника діагностують підвищення здатності рослинної сировини до зв'язування металу. Спосіб базується на властивості рослинних хелаторів фенольного типу до взаємодії з металами, що можливо завдяки наявності структурних фрагментів - сайтів для хелатування. При використанні фітопрепаратів із хелатуючими та антиоксидантними властивостями як лікувально-профілактичних засобів можлива детоксикація важких металів в організмі, зниження їх акумуляції у тканинах, корекція патологічного стану, зниження ризику виникнення захворювань, що обумовлює комплексний адаптогенний ефект. Використання інших аналітичних реагентів, окрім солі металу, виключається. Здатність до зв'язування металів визначають за простою схемою виділення металокомплексу із встановленням його виходу замість тривалих процедур підготовки препаратів і паралельним аналізом трьох зразків (у присутності та відсутності рослинного екстракту, стандартного хелатору). Заявлений спосіб дає можливість проводити випробовування рослинного матеріалу до зв'язування різних металів. Внаслідок цього забезпечується спрощення діагностики хелатуючих властивостей рослинної сировини і прогнозування протекторного ефекту відносно важких металів. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. Проводять екстракцію фенольних сполук із рослинної сировини. Здійснюють обробку екстракту розчином солі металу і виділяють металокомплекс. Встановлюють співвідношення маси металокомплексу та маси рослинного матеріалу. При збільшенні показника діагностують підвищення здатності рослинної сировини до зв'язування металу. Приклад 1. Проводили випробовування сировини лікарської рослини ехінацеї пурпурової (Echinacea purpurea (L.) Moench), на основі якої виготовляють фітопрепарати комплексної адаптогенної дії, включаючи протекторний ефект відносно важких металів, а також використовують як інгредієнт у лікувально-профілактичних функціональних харчових продуктах. Відбір надземної частини та кореневищ із коренями здійснювали у фазі цвітіння рослин. Екстракцію фенольних сполук проводили 40 % водним ізопропанолом. Здійснювали обробку екстракту розчином нітрату свинцю, виділяли металокомплекс. Встановлювали вихід металокомплексу як співвідношення його маси та маси вихідного рослинного матеріалу. Для 1 UA 116029 U підтвердження наявності металу визначали вміст свинцю атомно-абсорбційним методом. Результати випробовування наведені у таблиці. Таблиця Рослинна сировина Кореневище із коренями Надземна частина 5 10 15 20 Вихід металокомплексу, мг/г сирої маси 18,1 14,3 Вміст Рb, % 2,94 3,89 Збільшення значення діагностичного показника підтвердило підвищену здатність до зв'язування свинцю для кореневищ із коренями порівняно із надземною частиною рослин ехінацеї пурпурової. Приклад 2. Аналогічно прикладу 1 проводили діагностику хелатуючої здатності сировини ехінацеї пурпурової відносно кадмію. Значення співвідношення маси металокомплексу та маси рослинного матеріалу підтвердили підвищену здатність до зв'язування кадмію кореневищ із коренями порівняно із надземною частиною (вихід - 4,5 і 1,7 мг/г сирої маси відповідно). Приклад 3. Аналогічно прикладу 1 проводили порівняльний аналіз хелатуючої властивості пелюсток волошки синьої (Centaurea cyanus L.) та плодів бузини чорної (Sambucus nigra L.) відносно свинцю. Результати підтвердили підвищену здатність до зв'язування свинцю сировини волошки синьої порівняно із бузиною чорною (вихід металокомплексу - 63,3 і 17,1 мг/г сирої маси відповідно). Таким чином, наведені приклади підтверджують, що при здійсненні заявленого способу досягнуто спрощення діагностики хелатуючих властивостей і прогнозування протекторного ефекту відносно важких металів для рослинної сировини різного походження на основі діагностичного показника виходу металокомплексу. Джерела інформації: 1. Олейников Д.Н., Зилфикаров И.Н., Торопова А.А., Ибрагимов Т.А. // Химия растительного сырья. - 2008. - № 4. - С. 95-100. 2. Moore J., Hao Z., Zhou К. et al. // J. Agric. Food Chem. - 2005. - V. 53. - P. 6649-6657. 25 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб визначення здатності рослинної сировини до зв'язування металів, який включає екстракцію фенольних сполук, обробку екстракту розчином солі металу і діагностику за показником взаємодії фенольного хелатору із металом, який відрізняється тим, що виділяють металокомплекс, встановлюють співвідношення маси металокомплексу та маси рослинного матеріалу, і при збільшенні показника діагностують підвищення здатності рослинної сировини до зв'язування металу. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2