Спосіб одержання гідролізату з молюсків

Спосіб одержання лужного гідролізату з молюсків, що включає відділення міжстулкової рідини, подрібнення молюсків, отримання гідролізату, який відрізняється тим, що міжстулкову рідину відокремлюють від сировини без пошкодження м'яких тканин молюсків, перед подрібненням сировину витримують при температурі +2÷+5 °С протягом 3-4 діб, проводять екстракцію з подрібненої сировини потрійним об'ємом киплячої води, відокремлюють супернатант, а осад гідролізують розчином NaOH, нейтралізують розчином соляної кислоти і об'єднують супернатант і отриманий гідролізат. (19) (21) a200912833 (22) 10.12.2009 (24) 10.03.2011 (46) 10.03.2011, Бюл.№ 5, 2011 р. (72) ЄРОХІН ВЛАДИСЛАВ ЄВСТАФІЙОВИЧ, РЯБУШКО ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ, ГОЛУБ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ (73) ІНСТИТУТ БІОЛОГІЇ ПІВДЕННИХ МОРІВ ІМ. О.О. КОВАЛЕВСЬКОГО НАН УКРАЇНИ (56) UA 53327 A, 15.01.03. RU 92014930 A, 20.04.96. RU 2134523 C1, 20.08.99. UA 24854 A, 06.10.98. RU 2066105 C1, 10.09.96. UA 17247 A, 31.10.97. UA 60504 A, 15.10.03. 3 Якщо не видалити міжстулкову рідину, яка залишається між стулками при їх закритті, то мідія перейде на анаеробний обмін і переживатиме несприятливі умови за рахунок використання власних запасів глікогену (іноді більш двох тижнів). При цьому токсичні продукти метаболізму накопичуватимуться в міжстулковій рідині, що не дозволяє використовувати цю сировину надалі. Якщо міжстулкову рідину видалити, то мідія загине, а тканини, які поміщені в холодильну камеру при температурі від +2 до +5°С, утворюватимуть біологічно активні сполуки. Знаходячись в новому якісному стані, пристосовуючись до нових умов існування, тканини виробляють особливі речовини, що мають лікувальні і лікувально-профілактичні властивості. З метою визначення терміну експозиції тканин мідій при зниженій температурі, проводили перевірку біологічної активності водних екстрактів з цих тканин. Використовували модифікований авторами метод К. Бакирджієва (див. Калашник, И.А. Стимулирующая терапия в ветеринарии. - К: Урожай, 1990. - 160 с.). Культуру хлібопекарських дріжджів Saccharomyces cerevisiae вирощували на 5% розчині глюкози з добавкою водного екстракту з тканин мідій після експозиції при зниженій температурі. Швидкість росту культури дріжджів оцінювали шляхом реєстрації спектрів поглинання світла в діапазоні 190-550 нм на спектрофотометрі на початку і в кінці тесту. На Фіг.1 видно, що водні екстракти з тканин мідій після витримки при температурі від +2 до +5°С протягом 3-4 діб. значно стимулювали зростання культури дріжджів. Після 4 діб. витримки тканин мідій в холодильнику, зростання дріжджів у водному екстракті знижується, що, ймовірно, пов'язано з автолізом тканин за рахунок власних травних ферментів. Проведений експеримент дозволив зробити висновок, що термін витримки сировини при температурі від +2 до +5°С повинен складати 3-4 доби. Винахід пояснюється ілюстраціями. На Фіг.1 Динаміка зміни максимумів в спектрах поглинання, що характеризують зростання культури дріжджів 93796 4 (280 нм) і вміст речовин у водному екстракті (425 540 нм). Приклад реалізації способу. 10,0 кг свіжої мідії промивали водопровідною водою до виходу чистої води. У промитої мідії розколювали стулки так, щоб з них витекла міжстулкова рідина, але м'яке тіло молюсків не було пошкоджене. Мідії, звільнені від міжстулкової рідини, вміщували на 3 доби в холодильну камеру при температурі +2°С. Після закінчення витримки мідій ретельно подрібнювали. Утворені біологічно активні сполуки екстрагували з подрібненої маси потрійним об'ємом киплячої води, супернатант відокремлювали, використовуючи капронове сито („газ"), а осад, що залишився, гідролізували. 5,5 кг подрібненої маси заливали 3,7 л дистильованої води і нагрівали до 60°С. Потім додавали 130 мл 40%-го розчину NaOH до 1,25 л дистиляту, з'єднували з нагрітою масою і вели гідроліз протягом 3 годин при постійному нагріві суміші до 80°С. Після закінчення процесу 9,6 л гідролізату фільтрували через капронове сито з розміром вічка 1x1 мм і нейтралізували 165 мл 37%-ої соляної кислоти до рН=7,4. Стулки і негідролізований осад заливали 1 л 2%-го розчину NaOH і нагрівали до кипіння протягом 30 хв. Одержаний гідролізат об'ємом 1,1 л фільтрували від стулок і негідролізованого осаду через капронове сито з розміром вічка 1x1 мм і нейтралізували 124 мл 37%-ої соляної кислоти до рН=7,4. Об'єднаний гідролізат з'єднували з одержаним супернатантом і пастерізували при 80°С протягом 60 хв. Вихід складав 10,5 л. Одержаний гідролізат очищали від осаду центрифугуванням, розливали в стерильну тару і проводили автоклавування при 0,6 атм протягом 30 хв. В процесі гідролізу в розчинений стан переводиться більше 60% сухих речовин і 45% загального азоту гідролізованої частини мідій. Основні фізико-хімічні показники гідролізату приведені в Табл. 1. Середній вміст загального азоту складає 7,33% від сухої маси. Фізико-хімічні показники лужного гідролізату. Таблиця 1 Найменування показника Відносна щільність при 20°С Активна кислотність, рН Масова частка сухих речовин, % Масова частка білкових речовин, % Масова частка вуглеводів, % Масова частка солі, % Масова частка азотистих речовин, % Масова частка свободних амінокислот, % В Табл. 2 відображені результати кількісного амінокислотного аналізу лужного гідролізату, виготовленого з мідій, які були зібрані перед весняним Норма від 1,15 до 1,20 від 6,8 до 7,4 від 25,4 до 34,2 від 11,9 до 13,6 від 2,9 до 3,2 від 5,9 до 8,0 від 61 до 66 від 1,04 до 2,25 нерестом (квітень) і після осіннього нересту (листопад). Результати кількісного амінокислотного аналізу лужного мідійного гідролізату. 5 93796 6 Таблиця 2 До нересту (квітень) ГАМК Лізин Гістидин Аргінін Орнитин Аспарагінова Трєонін Серин Глутамінова Пролін Гліцин Аланін Цистин Валін Метіонін Ізолейцин Лейцин Тирозин Фенілаланін Глутамін Сума Мкмоль-1 32.8 37.1 4.7 5.2 61.5 116.5 31.3 154.8 101.7 50.0 697.7 312.5 15.2 29.0 42.6 13.1 39.4 57.5 20.1 4.1 1826.7 мг 3.4 5.4 0.7 0.9 8.1 15.5 3.7 16.3 14.9 5.8 52.3 27.8 1.8 3.4 6.4 1.7 5.2 10.4 3.3 0.6 187.6 Дані приведеш в перерахунку на 100 мл гідролізату До переваг запропонованого способу належить одержання гідролізату, збагаченого біологічно активними сполуками з водного екстракту, які підсилюють активність гідролізату. Одержаний Після нересту (листопад) Кількість %, по мг мг %, по мг Мкмоль-1 1.8 7.8 0.8 1.1 2.9 8.1 1.2 1.6 0.4 1.4 0.2 0.3 0.5 2.6 0.5 0.6 4.3 13.5 1.8 2.5 8.3 67.5 9.0 12.3 2.0 13.3 1.6 2.2 8.7 20.8 2.2 3.0 8.0 20.7 3.0 4.2 3.1 25.0 2.9 4.0 27.9 314.0 23.5 32.4 14.8 165.2 14.7 20.2 1.0 8.4 1.0 1.4 1.8 8.3 1.0 1.3 3.4 7.4 1.1 1.5 0.9 1.8 0.2 0.3 2.8 10.1 1.3 1.8 5.6 27.4 5.0 6.8 1.8 9.8 1.6 2.2 0.3 1.4 0.2 0.3 100.0 734.4 72.8 100.0 гідролізат може бути використаний як лікувальнопрофілактичний харчовий продукт; як компонент біологічно активних добавок; у вигляді медичного препарату лікувально-оздоровчого і профілактичного призначення; може бути сировиною для косметичної промисловості. 7 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 93796 8 Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601